22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття

Серед загроз збереженню видів слід назвати вирубування лісів, загачування русел, розорювання степових та лучних ділянок природної рослинності, неконтрольоване використання добрив та пестицидів, висушування болотних комплексів, нерегульований випас домашніх тварин. Суттєвою загрозою також залишається інвазія – поява чужорідних, агресивних видів з інших екосистем та їх подальше неконтрольоване розмноження.  Прикладом чужорідних рослин – агресорів є амброзія полинолиста, борщівник та клен ясинолистий.

У цьому році Міжнародний день біорізноманіття зосереджується на біорізноманнітті як фундаменті нашого харчування та здоров’я, а також на ключовому каталізаторі для трансформації харчових систем та відповідно покращення здоров’я людей. Тема має на меті використання знань та поширення інформації про залежність наших продовольчих систем, харчування та здоров’я екосистем. Тема також відзначає різноманітність, яку надають наші природні екосистеми для людського існування та добробуту на Землі, одночасно сприяючи іншим цілям Сталого Розвитку, включаючи пом’якшення зміни клімату та адаптацію, відновлення екосистем, чисту воду та нульовий голод.

За останні 100 років більше 90% сортів рослин зникли з полів фермерів. Породи багатьох свійських тварин втрачено, а на території головних світових рибальських угідь здійснюється рибальство на межі сталих лімітів. Різноманніття місцевих систем виробництва продуктів харчування знаходиться під загрозою, у тому числі системи, пов’язані з традиційними та місцевими знаннями. На тлі зниження агробіорізноманіття зникають також необхідні знання традиційної медицини та досвід вирощування місцевих продуктів харчування. Втрата різноманіття раціону є одним із факторів ризику для здоров’я або безпосередньо призводить до захворювань, таких як діабет, ожиріння, недоїдання та має небезпечний вплив на доступність традиційних лікарських засобів.

Для збереження різноманіття видів та їх охорони необхідно надавати  заповідний статус типовим та унікальним екосистемам і ландшафтам, територіям, які є природним середовищем  існування  різних видів тварин і рослин.  До цього переліку можна віднести й оздоровлення басейнів річок, зокрема шляхом встановлення на місцевості прибережних захисних смуг, особливо крутосхилих ділянок; збереження   водно-болотних угідь, посилення   їх   водозахисної   та   водорегулювальної  здатності.  Особливе місце займає контроль за поширенням чужорідних (інвазійних) агресивних видів. 

Природні комплекси Вінницької області доволі різноманітні. Лісові масиви, степові ділянки, лучно-болотні та водні екотопи, мальовничі ландшафти малих річок, Побужжя та Придністров'я. У природному стані залишилися  неосушені болота, торфовища, вершини горбів, ділянки вздовж річок, де  збереглася природна рослинність.  Площа таких ділянок становить до 5% площі області. Сьогодні в області нараховується  більше 200 видів вищих рослин занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України. Серед тварин занесених до Конвенції CITES на території області мешкає 138 видів. Серед таких можна назвати плиску жовту, Арум Бессера – росте тільки на Волино-Подільській височині, сфагнові мохи, латаття сніжно-біле, бруслину карликову.

В області проводиться активна  робота із охорони таких територій та включення їх до природно-заповідного фонду. Сьогодні область нараховує 424 території та об'єкти природно-заповідного фонду (з них  1 національний природний парк та 4 регіональних ландшафтних парки) загальною площею біля 60 тисяч гектарів, що складає 2,27 % від площі області.

В області складені та затверджені списки регіонально рідкісних видів тварин і рослин.

У 2019 році в результаті спільної роботи Департаменту агропромислового розвитку, екології та місцевих рад створено чотири об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення: ботанічні заказники «Балин», «Рогатки», «Білі бліндажі» та «Глибока долина». Загальна площа новостворених об’єктів близько 300 гектарів.