Основні компоненти, що впливають на врожайність ріпаку – це агрокліматичні   умови регіону, сортові характеристики, терміни посіву та кількість рослин на одиницю площі, що, в свою чергу, визначають кількість стручків на рослину, кількість насінин у стручку та масу насіння.

Для нормального розвитку рослинам ріпаку перед входженням у зиму потрібно 60-80 днів. До настання зими рослини загартовуються, утворюють розетку 6-10 листків. Найкраще рослини перезимовують за висоти 10-15 см, коли точка росту винесена над поверхнею ґрунту на висоту не більше 1 см, а діаметр кореневої шийки дорівнює 0,6-1 см.

Оптимальні строки сівби озимого ріпаку в умовах Лісостепу Вінниччини - 15—30 серпня. Допустимі строки сівби - 30серпня—10 вересня. При значному запізненні з сівбою рівень перезимівлі рослин знижується на 30-50%, часто трапляються випадки повної їх загибелі. Ранні посіви восени переростають, нагромаджується велика вегетативна маса, що спричиняє вимерзання або випрівання.

Якщо сіяти після допустимих строків, недостатньо розвивається коренева система, рослини мають низьку зимостійкість, нестійкі проти обривання кореневих волосків під дією замерзання-розмерзання. Крім того, генеративні органи закладаються на дуже малих рослинах, що обмежує гілкування і формування достатньої кількості стручків. Зниження врожаю на один день запізнення досягає 30-50 кг/га.

Оптимальна густота рослин, яка забезпечує добрий біологічний розвиток культури восени, її перезимівлю та продуктивність, становить 80-100 рослин/м2. Для створення такої густоти рослин норма висіву повинна бути в межах 0,9-1,2 млн. схожих насінин на 1 га або 4—6 кг/га для сортів. Гібриди сіють з меншою нормою висіву 3,0-3,6 кг/га. При посіві в оптимальні строки норму висіву можна зменшити до 2,5-3,0 кг/га. При вирощуванні на зелений корм норма висіву збільшується до 6-10 кг/га.

Густота стояння рослин впливає на винесення рослинами точки росту над поверхнею ґрунту в осінній період і розвиток кореневої системи, що має пряме відношення до зимостійкості та продуктивності рослин. Збільшення густоти погіршує зимостійкість і знижує продуктивність. Якщо на 1 м2 висівати більше 100 рослин, зростає ризик загибелі за перезимівлю внаслідок слабшого розвитку кожної окремої рослини. Необґрунтоване підвищення норми висіву спричинює внутрішньовидову конкуренцію, внаслідок чого рослини витягуються. Особливо це характерно для ранніх строків сівби. Проте переростання рослин не призводить до загибелі, якщо точка росту низько - 1 см над поверхнею ґрунту, що можливо лише при зменшених до 3-4 кг/га нормах висіву.