За офіційними статистичними даними дирофіляріоз, спричинений Dirofilaria repens - єдиний трансмісивний гельмінтоз місцевого характеру, що реєструється в Україні і має тенденцію до зростання. У Вінницькій області за період 2008-2017 років було зареєстровано 30 випадків цього небезпечного захворювання. Ускладненню епідемічної ситуації з дирофіляріозу в Україні сприяють: сприятливі клімато-екологічні умови для виплоду комарів - активних переносників збудників та неякісна регуляція їх чисельності; наявність епізоотії серед тварин, передусім собак - основних джерел інвазії та не проведення суцільної дегельмінтизації тварин у вогнищах; недостатнє проведення освітньої роботи серед населення щодо шляхів зараження, проявів захворювання, профілактики дирофіляріозу, включно із захистом від нападу комарів на людей і тварин; недостатньою обізнаністю лікарів з питань діагностики, лікування та профілактики дирофіляріозу. Збудники дирофіляріозу бувають декількох видів.

Підшкірний дирофіляріоз, який реєструється на нашій території, викликає Dirofilaria repens. Доросла дирофілярія цього виду - круглий ниткоподібний гельмінт, білого кольору, довжиною 13-17 см, товщиною з сурову нитку. Самка гельмінта щодоби виділяє в кров тварини до 5 тисяч личинок (мікрофілярій), які циркулюють там до 5-9 місяців. На відміну від тварин, в організмі людини гельмінт не досягає статевої зрілості, виділення мікрофілярій в кров не відбувається. Основним джерелом збудника у природних умовах є хижі ссавці, а в умовах населених пунктів основну роль у поширенні паразита відіграють, в першу чергу, бродячі собаки. Людина заражається тільки при укусі кровосисних комах, в основному комарів.

Безпосередньо від собак і кішок людина не заражається. В передачі дирофіляріозу не виключається і роль ґедзів, кліщів, бліх. Зараження людини дирофіляріозом найчастіше відбувається під час активності основних переносників інвазії - комарів, але воно може статися навіть в зимовий період в будинках з підтопленими підвалами, де є комарі. В тілі переносника, в залежності від температури зовнішнього середовища, мікрофілярії розвиваються протягом 10-21 дня. Від моменту укусу людини зараженим комаром до перших проявів захворювання (підшкірна пухлина, відчуття повзання під шкірою, свербіж, біль та ін.) проходить від 1 місяця до 2-х років.

Дорослі гельмінти локалізуються під шкірою або слизовою оболонкою на любій частині тіла, найчастіше - в органах зору (повіки, очне яблуко, кон’юнктива). Такі хворі звертаються за медичною допомогою до окулістів в найбільш ранні терміни, тому що в місці локалізації гельмінта відчувають наявність іншорідного тіла, або печію, свербіж, з’являється пухлинка з просяне зерно, що порушує функцію органа зору. Якщо ж така пухлинка виникає під шкірою кінцівок або тулуба, то хворий помічає її не одразу і звертається до лікарів навіть через рік після зараження. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що проявляється в пересуванні чи ущільненні «пухлини» під шкірою.

Іншими симптомами захворювання можуть бути головний біль, нудота, слабкість, підвищення температури тіла, сильний біль у місці локалізації гельмінта з іррадіацією по ходу нервових стовбурів. Лікування дирофіляріозу відбувається шляхом хірургічного видалення гельмінта. При цьому функції уражених органів ніколи не порушуються. Летальних випадків від підшкірного дирофіляріозу серед людей не зареєстровано! Профілактика дирофіляріозу полягає в захисті від укусів комарами себе і домашньої тварини.

Для таких цілей є велика кількість різного роду репелентів – препаратів, що відлякують комарів і мошкару. Для собак і котів, використовуються різні види ошийників. В приміщеннях потрібно засітчувати вікна та двері. Ефективним є використання інсектицидних спіралей, електрофумігаторів з інсектицидними пігулками або рідинами. Доступний для всіх захід захисту - носіння одягу, який максимально захищає від укусів комах в години їхньої активності.