У 2019 році продовжаться якісні зміни у закладах первинної допомоги. Усі заклади, що надають первинну медичну допомогу, будуть отримувати оплати за надання медичних послуг тільки за договорами з Національною службою здоров’я. Принцип “гроші йдуть за пацієнтом” запрацює в усіх комунальних медзакладах, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. У цьому році бюджет на оплату послуг первинної медичної допомоги за програмою медичних гарантій Національною службою здоров’я складає 15,2 млрд грн. 

Програма “Безкоштовна діагностика” — це забезпечення 80% потреб пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, терапевта і педіатра. Це найбільш необхідні діагностичні та лікувальні послуги (наприклад, рентген, УЗД, ехокардіографія серця). Ці послуги пацієнти зможуть отримати безоплатно тільки за направленням свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, оплатить їх Національна служба здоров’я.

Пацієнт сам обиратиме, в якому саме медзакладі проходити діагностику чи здавати аналізи. Головне — заклад має брати участь у програмі “Безкоштовна діагностика”, підписавши договір із Національною службою здоров’я.

Програма розпочнеться у липні 2019 року. Медичні заклади зможуть приєднуватися до програми у рамках одного бюджету — місто, район, ОТГ. Для реалізації програми у бюджеті передбачено 2 млрд грн.

 Усі комунальні медзаклади, крім закладів первинної медичної допомоги, у 2019 році будуть фінансуватися за принципом медичної субвенції. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на спеціалізовану амбулаторну, стаціонарну та екстрену медичну допомогу складе 55,7 млрд грн.

 У Державному бюджеті на 2019 рік на фінансування екстреної медичної допомоги через механізм субвенції передбачено 6 млрд грн. Крім того, вперше передбачені кошти на розвиток екстреної допомоги - у розмірі близько 1 млрд грн.

Для того, аби покращити швидкість та якість надання екстреної медичної допомоги:

  1. Відбудеться закупівля нового транспорту з усім необхідним обладнанням
  2. Буде організовано навчання сучасним технікам врятування життя для працівників системи екстреної медичної допомоги
  3. Буде обладнано навчально-тренінгові центри для організації такого навчання
  4. Передбачено підвищення заробітних плат для тих працівників ЕМД, які пройдуть навчання і підвищать свою кваліфікацію.

Ці зміни розпочнуться у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Києві.

Крім того, Уряд України передбачив у державному бюджеті на 2019 рік фінансування створення об’єднаних диспетчерських служб у  тих областях, де вони ще не створені. Інші регіони отримають кошти для модернізації своїх ОДС, відповідно до заявлених потреб.

 У 2019 році у Державному бюджеті України на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів передбачено 6,58 млрд грн - на 626 млн грн більше ніж у попередні роки. Це означає, що пацієнти отримають більше життєво необхідних дороговартісних препаратів, які зазвичай не можуть купити самостійно. Зокрема, у програму державних закупівель входять такі ліки та медичні вироби від важких захворювань, що потребують тривалого та/або дороговартісного лікування - онкології у дітей та дорослих, туберкульозу, вірусних гепатитів В та С, ВІЛ/СНІДу та ін. Також із державного бюджету виділені кошти на лікування рідкісних захворювань: гемофілії типу А або В або хвороби Віллебранда, бульозного епідермолізу, ювенільного ревматоїдного артриту, легеневої артеріальної гіпертензії, імунодефіцитних станів тощо.

Вперше МОЗ України вже затвердило всі програми номенклатур закупівельдо нового року, що дозволить пацієнтам отримувати ліки швидше, аніж це було раніше. Загалом за 41 напрямом державної програми закуповуються близько 500 препаратів та більше 700 медичних виробів:http://moz.gov.ua/zakupivli-likiv

Завдяки оптимізації та ефективній організації закупівель через міжнародні організації вдалося вивільнити 321 млн грн, що дозволило на 10% збільшити фінансування дорослої онкології, гемофілії, розсіяного склерозу, а також низки дитячих програм (муковісцидоз, нанізм, дитячий церебральний параліч, гепатит та інші), закупівель ліків для громадян з орфанними захворюваннями (хвороба Гоше, легенева артеріальна гіпертензія, бульозний епідермоліз, муковісцидоз дорослих). Окрім того, у 2019 році виділено додаткове фінансування на лікування пацієнтів за напрямом дитячої онкології у розмірі  73 млн грн, 415 млн грн для пацієнтів за напрямом дорослої онкології та 138 млн грн на пацієнтів за напрямом серцево-судинних хвороб.

Важливим рішенням було вперше виділити кошти для дорослих з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) і первинними імунодефіцитами (ПІД), оскільки раніше пацієнти із цими діагнозами після 18 років не отримували від держави життєво важливих ліків.

Докладніше про ліки та медичні вироби, якими забезпечуються пацієнти завдяки державним закупівлям: https://bit.ly/2ym1uwz

 

Програма “Доступні ліки” продовжує бути пріоритетом Уряду. У 2019 році українці й надалі отримуватимуть ліки від серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та бронхіальної астми безоплатно або з незначною доплатою. На це у Державному бюджеті виділено 1 млрд грн: 250 млн на регіональну субвенцію і 750 млн - на забезпечення функціонування програми через НСЗУ.

У 2019 році програма очікує на серйозну трансформацію. Передбачається, з 1 квітня програма відійде до Національної служби здоров’я, тобто контрактувати аптечні заклади та відшкодовувати вартість відпущених лікарських засобів будуть не заклади охорони здоров’я чи муніципалітети, а безпосередньо один головний оператор бюджетних коштів - НСЗУ.

Нова модель фінансування передбачає, що всі адміністративні механізми програми стануть автоматизованими та централізованими. Це сприятиме оперативному реагуванню на нестачу фінансування у тому чи іншому регіоні. НСЗУ як єдиний фінансовий оператор програми зможе самостійно, без рішення місцевої ради, перерозподіляти фінансування між регіонами, де є більший попит на ліки за програмою і тими, де є надлишок.

Перехід на нову модель фінансування передбачає обов’язкове запровадження електронного рецепту. Отже, з 1 квітня 2019 року “Доступні ліки” почнуть відпускатися за номером рецепту, який система надсилатиме смс-повідомленням на мобільний телефон пацієнта.

Для того, щоб МОЗ України та НСЗУ мали достатньо часу для впровадження нових механізмів роботи програми, а пацієнти продовжували безперебійно отримувати ліки за програмою, Уряд передбачив у бюджеті кошти на 1 квартал 2019 року за старою моделлю фінансування: 250 млн грн – окрема субвенція з державного бюджету.

У бюджеті МОЗ України на 2019 рік вдалося закласти на відшкодування вартості препаратів інсуліну за кошти державного бюджету 841 мільйон 175 тисяч гривень. Ці гроші покриють 87% від загальної потреби. Лише 13% від потреби мають бути забезпечені з місцевих бюджетів. Вже зараз завдяки електронному реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, місцева влада може дуже точно спланувати фінансування потреби в кожному регіоні, щоби не допускати перерв у забезпеченні пацієнтів.

Потреба в інсулінах визначається відповідно до даних електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Це відкритий прозорий реєстр, який дозволяє розраховувати загальну потребу в інсулінах відповідно до фактичної кількості отриманих хворими препаратів інсуліну.

195 896 українців мають діабет І типу, їм потрібна щоденна інсулінотерапія. Усі пацієнти отримують потрібний їм інсулін безоплатно або з невеликою доплатою - у аптеці за рецептом лікаря.

У 2019 році у Державному бюджеті України передбачено 689,95 млн грн на програму “Лікування громадян України за кордоном”. Щороку на лікування у закордонних клініках відправляються пацієнти, захворювання яких поки не лікуються в Україні. Направлення на лікування не залежить від від віку пацієнта, статі, соціального походження, майнового стану, місця проживання та інших ознак та відбувається у разі неможливості надання медичної допомоги пацієнтам у закладах охорони здоров'я України.Передбачених 150 млн грн у Державному бюджеті на 2019 рік вистачить для придбання 13 ангіографів. Це дозволить розбудувати ширшу мережу реперфузійних центрів, допомогти більшому числу людей з гострим інфарктом міокарда та знизити смертність від серцево-судинних захворювань.

З травня 2016 року створення регіональних реперфузійних мереж  стало пріоритетним завданням Уряду в сфері розвитку і трасформації медицини. Реперфузійний центр - це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення порушеного кровообігу)  при гострому інфаркті міокарда. Для того, щоб встановити пацієнту коронарний стент, потрібне сучасне обладнання - ангіограф. Ангіографія - надзвичайно точний діагностичний метод, за допомогою якого лікарі визначають, де саме у судинах порушений кровообіг. З 2017 року КМУ прийняв постанову, за якою придбання ангіографів відбувається за рахунок державного та місцевого бюджетів. У 2017 - 2018 роках було закуплено 26 ангіографів, що дозволило надати допомогу більшій кількості людей з гострим інфарктом міокарда. Зокрема впродовж 2017 року в 11 областях України смертність від гострого інфаркту міокарду знизилася на 20% у порівнянні з 2015 роком. Такими є дані Асоціації інтервенційних кардіологів України. Якщо перекласти цю інформацію з сухої мови офіційної статистики, за минулий рік українські кардіологи врятували від страшної та болісної смерті на 420 людей більше. Це перше зниження кількості смертельних випадків в Україні за останнє десятиліття.

 У проекті держбюджету закладено 16 683 770 грн на проведення першої частини Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). Запровадження  іспиту є частиною розвитку медичної освіти. ЄДКІ складається з 4 елементів: іспит КРОК, тест з іноземної мови професійного спрямування, міжнародний тест з основ медицини  та іспит з практичних навичок ОСК(П)І. ЄДКІ буде проходити у два етапи: перший етап проводитися на третьому курсі, другий — залежно від спеціальності — на п'ятому або шостому курсах. Гроші з держбюджету підуть на розробку першого етапу ЄДКІ, а саме: питань для тесту КРОК, проведення іспиту з англійської мови та закупівлю міжнародного іспиту з основ медицини. Іспит з практичних навичок ОСК(П)І студенти-медики здаватимуть на 6-му курсі і за їхнє проведення відповідають університети.

ЄДКІ як освітній стандарт встановлює доволі високу планку і для студента, і для університетів, що сприятиме випуску з медичних закладів вищої освіти справді кваліфікованих спеціалістів. Додатково ЄДКІ мінімізує можливості для корупції.