І хоча інфаркт міокарда «помолодшав», медики проводять «роботу над помилками», узгоджують дії та готові допомогти

Серед основних тем: сучасні стандарти лікування серцевої недостатності; залізодефіцитна анемія як причина серцевої недостатності у практиці лікаря-інтерна; фармакологія гострого коронарного синдрому; можливості оптимізації лікування ішемічної хвороби серця в сучасних умовах; шляхи впливу на віддалений прогноз пацієнтів з ГКС; сучасні принципи тривалої антикоагулянтної терапії; інноваційні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності; антитромбоцитарна терапія в сучасних рекомендаціях; серце під прицілом тютюну.

Також в рамках конференції була проведена методична нарада з питань надання медичної допомоги хворим із захворюваннями серцево-судинної системи. Аналізувалася діяльність кардіологічної служби Вінницької області за І квартал 2019 року, йшла мова про ефективність використання кардіологічних ліжок у Вінницькій області, а також про підготовку хворих до інтервенційних втручань та спостереження  після ГКС, обговорювалися проблемні питання щодо медичного забезпечення хворих з серцево-судинними захворюваннями.

Відкриваючи конференцію, модератор зібрання завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб,  д.м.н., професор Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова  Юрій Мостовой зауважив, що мета  зустрічі медиків перш за все – це обговорення проблемних питань, узгодження дій кардіологів, сімейних лікарів, обласного кардіологічного центру.

Аналізуючи роботу кардіослужби за І квартал нинішнього року, професор Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова Леся Распутіна зазначила, що з початку 2019 року у Вінницькій області зареєстрований 551 пацієнт з гострим інфарктом міокарда:

• Незмінним залишається перерозподіл хвороби між чоловіками та жінками (362-чоловіків та 189-жінок), – говорила Леся Распутіна. –

Гострий інфаркт міокарда на Вінниччині, на жаль, помолодшав: збільшилася кількість пацієнтів до 30 років, до 40 років і до 60 років.

Вона звернула увагу колег на час встановлення діагнозу (до 2-год, до 12 год, до 48 год та до 72 год), як важливого фактору ефективної допомоги хворому.

При цьому лікар вказала на необхідність якнайшвидшої постановки діагнозу та призначення фахового лікування, акцентувала увагу на алгоритм дій на всіх етапах надання медичної допомоги.

Завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 вінницького національного медичного університету ім. Пирогова, професор Валерій Іванов зупинився на особливостях ведення хворих з порушеннями серцевого ритму і провідності, на ургентних показах до госпіталізації пацієнтів з фібриляцією передсердь.

Завідувач рентгено-операційним блоком КНП «Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології»  Ігор Скляров розповів колегам про динаміку планових та квотних стентувань та коронарогріфії у нинішньому році, порівнюючи показники з минулими роками.

І нагадав, що у 2017 році у Вінницькому кардіоцентрі виконано 5-ти пацієнтам аорто-коронарне шунтування та 6-ти – операцію на клапанах серця. У 2018 році проведено 29 операцій на відкритому серці, у 2019 році робота триває, і за 5 місяців вінницькими кардіохірургами вже прооперовано 24 таких пацієнта.