Про допомогу інсультним хворим в області говорили обласні фахівці

Відкриваючи конференцію, головний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню департаменту охорони здоров’я ОДА Світлана Швидюк зазначила, що нині є необхідність внести суттєві зміни в алгоритм надання якісної медичної допомоги хворим з порушенням мозкового кровообігу.

Вона нагадала колегам, що на теренах області впродовж п’яти років діє школа інсульту, і на сьогодні вже відбувається аудит історій лікування хворих на інсульт на рівні третинної медичної допомоги.

-Не всі пацієнти мають змогу бути доправленими на третинний рівень надання допомоги. – повідомила Світлана Іванівна. – Так, наприклад, станом на 21.10.19 р. у Вінницькій області було діагностовано 145 випадків гострого порушення мозкового кровообігу.  І лише 17 пацієнтів були доставлені в 22-е відділення КНП «ВОКПЛ ім. О. Ющенка ВОР». Відтак 114 пацієнтів залишилися на вторинному рівні надання меддопомоги. 

Аналізуючи сучасний стан діагностики та лікування захворювання екстрапірамідної системи, завкафедрою нервових хвороб ВНМУ ім. Пирогова, проф. Сергій  Московко розповів учасникам зібрання про  те завдання, яке поставило керівництво держави перед медиками на сьогодні: знизити смертність від серцево-судинних захворювань впродовж 3-х років  на 5 %. Отже, маємо зробити так, щоб люди менше хворіли. Звідси завдання: як це здійснити?

-Серцево-судинні захворювання, серед яких інфаркт міокарду, від якого помирають, та інсульт. – розповідає проф. С. Московко. – Так, саме зараз у столиці відбувається нарада, а потім проходитиме 5-годинний тренінг, де фахівці будуть колегіально радитися, щоб після трьох тижнів  колективної роботи надати до МОЗу регіональні карти, плани, розроблені сітки відповідних лікарень первинного, та особливо лікарень інтенсивного лікування, остаточно представити мапу відділень медичних закладів, де буде проводитися лікування хворих з інсультом, яка має «покрити» усю територію країни. І продемонструвати тим самим, якою є у нас готовність та забезпеченість щодо використання систем нейровізуалізації, без яких працювати неможливо. І це враховуючи, що з 1 січня 2020 року медицина переходить на нову схему фінансування. А з 1 квітня розпочнеться виплата компенсації за лікування кожного випадку інсульту за пріоритетною ціною  19,5 тис. грн. Як це має відбуватися на практиці професор С. Московко озвучив перед колегами, які приїхали  з медзакладів області, та назвав можливі різні варіанти. Головне – зробити так, щоб лікування таких хворих було продуктивним та якісним для пацієнта та рентабельним для лікарні. Щоб у подальшому направити його для реабілітації та повного відновлення здоров’я. Тому завдання даної конференції – це певною мірою тренінг, ознайомлення з системою (а наше 22-е відділення, як кажуть в МОЗі – єдина структура в Україні,  яка відповідає критеріям найефективнішої роботи серед подібних медзакладів неврологічного профілю), зауважив проф. С. Московко. І при цьому провести такого рівня майстер-клас можливо, використовуючи тільки власні сили, потенціал лікарні  та її високоспеціалізованих лікарів. І саме фахівці КНП «ВОКПЛ ім. О. Ющенка ВОР» розкажуть про окремі елементи створення системи ведення пацієнтів з інсультом, адже ми маємо створити таку систему в масштабах області, при цьому чітко прописуючи, коли і куди буде направлятися кожний хворий.    

В центрі уваги конференції – сучасні вимоги та правила ведення хворих в найгострішому періоді інсульту.  Про сучасну структуру госпіталізації хворих з гострим періодом мікроінсульту (за матеріалами 22 відділення психлікарні) з присутніми поділилася  завідувачка інсультним відділенням Тетяна Височанська.

Аналізуючи роботу обласного інсультного відділення, Тетяна Григорівна  повідомила, що за 9 місяців цього року було проліковано 593 пацієнти з ГПМК. При цьому ішемічних інсультів (77.9%) спостерігається набагато частіше,  ніж геморагічних (12%).

За оцінкою якості проведеної у відділенні роботи відсоток пацієнтів з гострим інсультом, яким проведено внутрішньовенний тромболізис, при часі «від дверей до лікування»,  який менший 60 хв, складає 50% хворих. Відсоток візуалізації головного мозку за допомогою КТ або МРТ при кожній підозрі на інсульт складає 100 % – жоден пацієнт з підозрою на інсульт не поступає у відділення без такого необхідного обстеження. Також у 22 відділенні відсоток пацієнтів з ішемічним  інсультом, яким у виписці була рекомендована  тромбролітична терапія та був зроблений тест на ковтання, також складає 85 %.

Аналізуючи роботу районних лікувальних закладів, заввідділенням відзначила роботу Вінницького, Липовецького,  Літинського та Хмільницького районів, особливо у питаннях проведення тромболітичної терапії, як основного методу лікування ішемічного інсульту. А також плідної співпраці з екстреною медичною допомогою області.

-Ми включені у європейський реєстр по інсульту, – повідомила також Тетяна Григорівна. – Має величезне значення ефективність ланцюга роботи невролога: відділення працює в режимі швидкої допомоги, у лікарні цілодобово працює цифровий томограф і висококласні фахівці – усе це загалом є запорукою успішної роботи. До речі, тромболітична терапія здебільшого провадиться у вечірній та нічний час. При цьому нікому з пацієнтів у допомозі не було відмовлено.  

Європейська інсультна організація та ініціатива ESO у 2017 року 22-е відділення нашої лікарні першими в Україні отримали статус готовності відділення до лікування інсультів.

Кожні три місяці відбувається оцінювання статусу відділення (фото з Чехії, 2017 р). На сьогодні відділення отримало 6 нагород (з них – 3 платинових і 1 діамантова нагорода, яку ми отримали у Мілані з-поміж 62 центрів, до речі, єдине інсультне відділення в Україні, що отримало такий високий статус). Це наша команда, яка упродовж 24 годин на добу готова боротися з інсультами, рятуючи своїх пацієнтів.  І ми радіємо з таких результатів нашої роботи більше, ніж самі пацієнти, резюмувала Т. Височанська.

Також серед основних тем доповідей були:  правила ведення пацієнта на маршруті госпіталізації (лікар-невролог Т. В. Костенко); прийняття діагностичного рішення на стадії нейровізуалізації (лікар-невролог Н. В. Коробчук); безпечне ведення пацієнтів в найгострішому періоді, алгоритм FESS (лікар-невролог О.В. Височанський); супутнє лікування в найгострішому періоді ГПМК (перші 72 год) (лікар-невролог Н. В. Карпенко); виписка пацієнтів та призначення вторинної профілактики (зав.відділенням Т. Г. Височанська).