У центрі уваги заходу обговорення рекомендацій з дисліпідемій  ESC/EAS-2019; новий погляд на сімейні гіперхолестеринемії, вплив аспірин індукованих гастропатій та ефективність гіполіпідемій у хворих з високим серцево-судинним ризиком.

У своїй доповіді про нові рекомендації з діагностики та лікування дисліпідемій Європейського товариства кардіологів, згідно з нормами 2019 року, професор  ДУ ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М. Стражеска» О. І. Мітченко  підкреслила, що саме гіперліпідемія посідає чільне місце серед усіх факторів ризику серцево-судинних захворювань у нашій країні. Професор наголосила, що за останніми настановами європейських кардіологів цільові рівні холестерину значно знижені для норми (з 1,8 mmol/l у 2016 році до 1,4 mmol/l – у 2019 році) при  вторинній профілактиці у хворих дуже високого ризику (це у хворих з дуже високим АТ, курців, хворих на цукровий діабет, з ураженням нирок).

Вона проаналізувала ситуацію в розвинених країнах, і зауважила, що навіть для США нині досягти таких норм буде непросто. Щодо методів лікування, професор наголосила: якщо не досягається зниження холестерину за рахунок модифікації способу життя хворого, тоді лікування коригують за рахунок правильно призначених доз статинів або комбінованої терапії.

Аналізуючи проблему сімейних гіперхолестеринемій в Україні, Ольга Іванівна повідомила колег, що у нашій країні створений реєстр таких хворих, що дає реальну можливість отримати їм необхідне діагностику та лікування. 

Говорячи про гіперхолестеринемію як спадкове захворювання та ризики серцево-судинних ускладнень, особливо про ожиріння,  професор О. Мітченко підкреслила, що в Україні надлишкову вагу та ожиріння мають 70 % населення, що безумовно впливає на розвиток серцево-судинних патологій.

 І тільки 29,3% людей з нормальною вагою тіла.

 До слова, професор пригадала колегам про 87-й Конгрес Європейського  товариства  з атеросклерозу, що відбувся наприкінці травня 2019 року у Маастріхті, Нідерланди.

На якому завкафедрою кардіології Техаського університету, директор Dallas Heart Study, професор Хелен Хоббс стала лауреатом премії Анічкова за те, що довела паралель між ожирінням та формуванням атеросклерозу. Її дослідження «Ліпіди у неправильних місцях» містило аналіз здоров’я американських та китайських чоловіків та мало сенсаційний висновок. Вона довела, що за рахунок ожиріння та порушення механізму обміну ліпідів у 14 разів зростає ризик коронарної хвороби. Тобто, це проблема не тільки косметичного характеру – це проблема прямої загрози якості та тривалості життя людини.

Не обійшла стороною у своїй доповіді професор-кардіолог і нашого національного продукту – сала.

І зауважила, що «сало замість таблеток, лікує бронхіт, очищує печінку, оздоровлює жовчний, проганяє остеохондроз і ревматизм…» – міф, неправда. «У салі НЕМАЄ високоочищеного етилового ефіру  ейкозапентаєнової кислоти!» – зауважила професор-кардіолог.

Зупиняючись на особливостях лікування сімейної гіперхолестеринемії, професор О. Мітіна підсумувала, що виявлення та постановка такого діагнозу вимагає від лікаря ретельного обстеження усіх членів родини, з тим щоб якомога раніше виявити та почати правильне лікування, аби попередити серцево-судинні патології. Особливо коли мова йде про дітей.  

  • Необхідна тісна співпраця кардіологів, педіатрів та сімейних лікарів для визначення контингенту хворих з сімейною гіперхолестеримією для надання своєчасної медичної допомоги, – підкреслила професор О. І. Мітіна.

Професор Вінницького національного університету ім. М. Пирогова, Л. Распутіна розповідала колегам про лікування артеріальної гіпертензії з урахуванням добового профілю артеріального тиску.

На основі власних спостережень лікар звернула увагу колег на необхідність   обов’язкового моніторингу показників артеріального тиску, особливо, якщо вони коливаються від норми (оптимальний АТ – 120/80 мм рт. ст; нормальний АТ – 120-129/80-85 мм рт. ст.; високий нормальний АТ – 130-139/85-89 мм. рт. ст.; артеріальна гіпертензія – вищий 140/90 мм рт. ст.).