Він окреслив минулі досягнення та надбання, нові проблеми та виклики, можливості у навчанні пацієнтів з діабетом. Основною ідеєю доповіді було те, що навчання пацієнтів, а також медичного персоналу дозволить зменшити прямі та непрямі затрати вітчизняної та світової охорони здоров’я. До конференції було під'єднано 150 країн-учасників

Терапевтичне навчання пацієнтів (TНП) дозволяє людям із хронічними захворюваннями набувати та підтримувати здібності, які дозволяють оптимально управляти своїм життям зі своєю хворобою. Це системний, орієнтований на пацієнта навчальний процес, який інтегрований у охорону здоров’я. Він враховує суб’єктивні та об’єктивні потреби пацієнтів, пристосований до перебігу захворювання та до пацієнта і способу життя пацієнта. Він призначений допомогти пацієнтам та їхнім родинам зрозуміти хворобу та лікування, співпрацювати з медичними працівниками, підтримувати або покращувати якість свого життя. Терапевтичне навчання пацієнта може принести користь як у стані здоров’я, так і у фінансовому плані. Медичні працівники, навчені цим освітнім навичкам, можуть сприяти: поліпшенню якості життя, а також більш тривалому життю своїх пацієнтів, потребуючих довгострокового догляду; поліпшенню якості догляду в цілому; меншим медичним, особистим та соціальним витратам. Однак у багатьох медичних працівників може не вистачати інструментів та навичок, щоб надати своїм пацієнтам таке навчання.

Зустріч проводиться для розробників політик, керівників органів охорони здоров’я та старших лікарів та викладачів, які беруть участь у плануванні, розробці та реалізації освітніх програм для медичних працівників. На вступній зустрічі було визначено поняття ТНП, представлено підходи до виявлення потреб та побажань пацієнтів для визначення змісту та різних навичок, яким слід навчати пацієнтів із хронічними захворюваннями, та описано підхід та моделі програм ТНП. Вони будуть  зосереджені на діабеті, але можуть застосовуватися і до інших хронічних захворювань. Під час зустрічі та подальших заходів розглянули існуючі освітні програми для пацієнтів та варіанти для їхнього вдосконалення.

Конференція організована в рамках ініціативи, що співфінансується урядом Данії, щодо зміцнення національного потенціалу для прискорення прогресу у впровадженні найбільш ефективних методів ВООЗ щодо боротьби з неінфекційними захворюваннями для кращого лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) та діабету за допомогою підходу інтегрованої первинної медичної допомоги. Зокрема, ініціатива посилить підтримку для:

  • покращення лікування ССЗ шляхом оцінки ризику з метою виявлення, подальшого спостереження та лікування пацієнтів з високим ризиком на рівні первинної медичної допомоги у вибраних країнах;
  • покращення лікування діабету, профілактики ускладнень та самостійного управління захворюванням у вибраних країнах.

Заходи, запропоновані у рамках цієї ініціативи, є частиною більш широких зусиль для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), а саме: цілі 3.8 для забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров’я та цілі 3.4 для зменшення на третину передчасної смертності від неінфекційних захворювань (НІЗ) до 2030 року, а також дев'яти глобальних цілей щодо НІЗ до 2025 року.

Грузія та Україна, а також більшість східноєвропейських країн розпочали реформи у сфері охорони здоров’я для боротьби з НІЗ та забезпечення справедливого доступу до якісних послуг шляхом забезпечення популяційних профілактичних заходів та посилення відповідних заходів системи охорони здоров’я за окремими послугами для поліпшення управління та лікування НІЗ. Ці пріоритети поділяють національні органи охорони здоров’я та партнери з розвитку, присутні в цих країнах. Грузія та Україна також є частиною Данської програми сусідства - DANEP. Ця кон’юнктура збільшить синергію з поточними ініціативами у країнах та пришвидшить прогрес у реалізації.

Згідно наради були визначені наступні висновки:

  • Відсутність державної політики для ефективного впровадження навчання і профілактичних послуг для пацієнтів із діабетом
  • Визначення потреб та створення навчальних центрів для проектування і проведення курсів підготовки тренерів щодо навчання пацієнтів з метою реалізації визначених підходів на практиці.
  • Необхідно внести зміни в номенклатуру посад середнього медичного персоналу та лікарських посад щодо введення посади медичної сестри-подіатристки, медичної сестри по навчанню та лікаря-подіатра в Україні.
  • Розробка адаптованих програм з врахуванням таких категорій пацієнтів з цукровим діабетом, як вперше виявлені; жінки та чоловіки окремо; пацієнти, які планують вагітність; діти та підлітки.
  • Залучення пацієнтів до розробки навчальних матеріалів та врахування їхніх побажань щодо найкращого способу навчання та речей, які можливо інтегрувати у спосіб життя пацієнтів.
  • Внести зміни в програму навчання вуніверситетській та післядипломній освіті, медичних коледжах та створити навчальні курси з урахуванням догляду за ступнею.
  • Необхідна підготовка фахівців в економіці цукрового діабету, щоб врахувати не тільки прямі, а й непрямі затрати, які несе держава в цілому
  • Відсутність мотивації пацієнтів та лікарів