Обрала медицину, щоб рятувати людей

-Майбутній фах я обрала за покликом серця.  Коли навчалась у школі, здається в 6 класі, то була в складі санітарної бригади, яка  перевіряла чистоту рук, охайність шкільного одягу... Пам’ятаю, що  з однокласницями були одягнені у медичні фартушки, на руці носили спеціальні пов’язки з червоним хрестиком та сумочки через плече. Мені це дуже подобалось,  ще тоді я вирішила, що буду медичною сестрою. Потім  вступила у Погребищенське медичне училище, а після випуску — з 1993 року – працюю в медицині. Двадцять років пропрацювала у терапевтичному відділенні Тиврівської  багатопрофільної  лікарні палатною медичною сестрою. А потім головний лікар запропонував перейти у відділення екстреної медичної допомоги, де наразі займаю посаду старшої медичної сестри.

Чи співпадає те, чому навчали в коледжі, з реаліями чи доводилося вчитися по-новому?

Під час навчання у Погребищенському медичному училищі  ми проходили практику у лікарні, яка була розташована  на території училища. Викладачі мотивували нас практикуватися у стаціонарі. Пишаюсь тим, що  першу внутрішньовенну ін’єкцію зробила ще під час навчання. Ця практика дала можливість застосовувати знання в роботі, але є інші маніпуляції, які опанувала  на роботі.

Є те, що вам подобається у Вашій роботі?

Надавати людям допомогу та виконувати маніпуляції, тобто практична діяльність. На посаді старшої медсестри більше організаційної та  паперової роботи, але  так в житті склалося.

Як змінила Ваше життя та професійні обов’язки пандемія? Чи було бажання звільнитися?

– З початку пандемії відділення стало інфекційним. Коли сказали, що працюватимемо з ковідними хворими, не було паніки. Півроку працювали, як обсерваційне відділення, без  доплат, на ставці медичної сестри. Але повірите, не у мене, не у моїх колег,  навіть думки не було про те, щоб звільнитися.

Вже другий рік ми працюємо у такому посиленому режимі. Обов’язків стало, звісно, більше, але фінансова мотивація зросла. Мій робочий день починається з короткої виробничої наради, приймаю зміну у чергового персоналу, слідкую за наявністю медикаментів, забираю використані ЗІЗи, видаю нові, працюю з документацією…

Що думаєте про нове покоління медиків, щоб порадили студентам, які прийшли до вас на практику ?

Я відповідальна за  проходження практики  майбутніх медичних сестер, фельдшерів, акушерок. Звичайно кожне покоління відрізняється від наступного. Раніше студенти більше практикували, виконували маніпуляції та вивчали  лікувальний процес. Зараз студенти  комунікабельні, відкриті, але хотілося, щоб вони з більшим ентузіазмом підходили до  лікувального процесу. Нині у нас працює багато молодих сестер,  у нас декрет за декретом...

Що хотіли побажати колегам в переддень професійного свята?

Любити свою професію, не кожна людина має мужність та терпіння, щоб виконувати, на перший погляд, нескладні обов’язки медичної сестри. Ця професія – поклик душі і серця ! Шановні колеги, бажаю Вам та Вашим родинам міцного здоров’я, сімейних гараздів, щастя, добробуту, добра  колегам та родинам. Та всього того, що людину робить щасливою, а життя прекрасним!