Вчора, 19 вересня, у с.Плискові Погребищенського району та в урочищі Фрузинівка відкрили меморіали на місцях масового поховання розстріляних євреїв.
Меморіали створено у рамках міжнародного проєкту «Захистимо пам’ять» міжнародного Фонду «Меморіал убитим євреям Європи», завдяки якому протягом вересня відкрито 9 подібних місць пам’яті у Вінницькій та Житомирській областях.
Під час церемонії відкриття меморіалу в центрі с.Плисків біля будинку колишнього райвідділу НКВС, де було розстріляно 120 євреїв, Плисківський сільський голова Петро Вітрук подякував усім, хто допомагав у реалізації проєктів та зазначив, що мешканці села за всі роки після жахливої війни берегли пам'ять про односельців, яких вбили нацистські окупанти.
Директор Фонду «Меморіал убитим євреям Європи» Уве Ноймеркер подякував присутнім та відзначив, що таких місць в Україні понад 2 тисячі. Загалом, в Україні 1,5 млн євреїв було знищено у ході геноциду.
Зазначимо, що у середині жовтня 1941 р. 5-та німецька оперативна команда тільки у м. Погребище розстріляла практично все єврейське населення — майже 1360 осіб. Пам'ять про них залишилась у 6 братських та одній одиночній могилах.
Спогади своєї прабабусі про жахи, які відбувались у той час в с.Плисків, зачитав мешканець Австралії Бен Ніделман, а також подякував за збережену пам'ять.
На завершення церемонії відбулась спільна молитва, яку провів родич розстріляних плисківчан, мешканець Австралії Бен Ніделман.
Довідково: Американський єврейський комітет у Берліні в 2010 р. розпочав міжнародний проект «Protecting memory» («Захистимо пам’ять»). П'ять поховань у західній частині країни до 2015 р. було облаштовано як гідні місця пам’яті. Під патронатом Фонду Меморіал убитим євреям Європи 2016 р. почався наступний етап захисту та визначення масових поховань. Фонд, разом з українськими партнерами, облаштовує 15 пам’ятних місць, зокрема ті, що присвячені убитим ромам.
Проєкт «Захистимо пам’ять» поєднує в собі заходи щодо. архітектурного захисту та гідного облаштування масових поховань з історичною та педагогічною роботою. Комплексність проєкту відображається в таких напрямках та основних принципах діяльності:
Точне місцезнаходження та межі поховань у місцях проекту визначаються за допомогою неінвазивних методів з метою дотримання релігійних приписів юдаїзму (Галахи) та збереження спокою померлих.
Проведення робіт (неінвазивних археологічних досліджень та подальшого будівництва) супроводжують представники Комітету у справах збереження єврейських цвинтарів у Європі, які також слідкують за дотриманням Галахи.
Представники місцевих єврейських общин також долучаються до роботи над проектом.
У рамках проєкту «Захистимо пам’ять» масовим похованням та прилеглим територіям надається адміністративний захист, що включає в себе, у першу чергу, відведення цих територій у комунальну власність та перетворення їх у пам’ятні місця з відповідним внесенням у кадастрові плани. Після облаштування, вони повинні бути внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення і, таким чином, підлягати державній охороні.
Масові поховання у рамках проєкту захищені архітектурними конструкціями і облаштовані як гідні місця пам’яті та інформації. За допомогою архітекторів з цією метою здійснювався пошук економних та тривалих рішень. Наявні пам’ятні знаки збережені та інтегровані у нові місця пам’яті. Особливі труднощі виникали при захисті масових поховань, що оскверняються.
Місцезнаходження масових поховань, кількість жертв, долі окремих із них та тих, кому вдалося вижити, перебіг злочину та інформація про задіяних злочинців визначалася за допомогою ґрунтовних і ретельних історичних досліджень. Результати досліджень презентуються громадськості у різний спосіб. Історія єврейських громад та їхнього знищення в часи Голокосту презентується трьома мовами на інформаційних стелах. Результати історичної роботи використовуються в освітній програмі, яка проводиться із місцевими школами, а також зі студентами в проекті по усній історії. Освітня програма має на меті заохочення вчителів, учнів та студентів до самостійного вивчення місцевої історії та залучення їх до роботи над новими місцями пам’яті.