Топ новини

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Візит Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва в Україну якісно наповнює стратегічне партнерство між двома державами в політичній, економічній і безпековій площинах. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками ЗМІ за результатами перемовин з азербайджанським колегою в Києві.

«Ми детально обговорили всі сфери наявної співпраці та всі можливості для її посилення. Результат зустрічі – шість двосторонніх документів про співпрацю: у сільському господарстві, енергетиці та торгівлі. Їхня реалізація спростить інвестиційну діяльність, посилить продовольчу та енергетичну безпеку, збільшить обсяг двостороннього товарообігу. У нас багато планів, про які ми дуже детально говорили з Президентом Азербайджану», – розповів Глава Української держави.

Він зауважив, що попри пандемію товарообіг між двома країнами не лише не знизився, а й уперше за останні сім років сягнув рекордних показників – майже 1 млрд дол. США. Однак, зауважив Володимир Зеленський, це не межа, і сьогодні держави поставили перед собою нову амбітну мету – до 2024 року збільшити обсяги двосторонньої торгівлі удвічі.

«Ми також прагнемо збільшити розмір взаємних інвестицій і кількість спільних масштабних проектів. Це, зокрема, участь азербайджанських компаній у програмі «Велике будівництво», а також участь українських компаній в інфраструктурних проектах, до яких пан Президент запросив український бізнес», – додав Володимир Зеленський.

Окремо обговорювалася участь азербайджанського бізнесу у великій приватизації в Україні. За словами Глави Української держави, це відкриває перспективи для нових взаємовигідних проектів.

У цьому контексті Володимир Зеленський та Ільхам Алієв домовилися провести в першій половині поточного року засідання Спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва.

«Наступний крок – організація засідання Ради президентів України та Азербайджану», – сказав Глава Української держави.

Ще однією актуальною метою Президент України назвав розвиток транзитного потенціалу та створення відповідної інфраструктури.

«Ми маємо активізувати співпрацю у сфері міжнародних автомобільних і залізничних перевезень, а також у галузі авіації. Ми й надалі будемо спільно працювати над низкою перспектив, серед іншого це створення транспортного коридору в межах ГУАМ, який об’єднує Україну, Азербайджан, Грузію та Молдову», – сказав він і додав, що порушувалися питання співпраці і в інших важливих галузях.

Президент України подякував своєму колезі та всій делегації Азербайджану за теплі й конструктивні переговори, які стали знаковими напередодні 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між країнами.

«Впевнений, що домовленості, яких ми досягли сьогодні, починають новий етап нашого стратегічного, історичного, дуже правильного предметного співробітництва», – резюмував Володимир Зеленський.

Ільхам Алієв зі свого боку відзначив, що відносини України й Азербайджану мають багато можливостей. Зокрема, Президент Азербайджанської Республіки відзначив плани щодо співпраці у сфері енергетики, а також можливості для нарощування співробітництва у нафтопереробці.

Крім того, обговорювалося забезпечення продовольчої безпеки шляхом створення спільних підприємств у харчовій промисловості та спільних інноваційних заходів.

За словами Президента Азербайджану, підписані сьогодні документи сприятимуть зміцненню двосторонніх відносин.

«Ми готові до співпраці в усіх сферах, і хочу повторити, що вся співпраця базується на нашій міцній дружбі», – зауважив Ільхам Алієв.

Під головуванням Прем’єр-міністр Дениса Шмигаля 13 січня відбулася нарада з питань модернізації міжнародних автомобільних пунктів пропуску через державний кордон. У нараді взяли участь Міністр інфраструктури Олександр Кубраков, Міністр юстиції Денис Малюська, представники Міністерства фінансів, Державної прикордонної служби та Державної митної служби.

«Цього року в межах програми Президента «Велике будівництво» має розпочатися перетворення міжнародних автомобільних пунктів пропуску на сучасні об’єкти з комфортними зонами очікування. Проходження кордону повинне стати максимально швидким і зручним для громадян та бізнесу, адже це обличчя нашої держави», — зауважив Денис Шмигаль.

Під час наради Прем’єр-міністр дав завдання Міністерству інфраструктури спільно з Міністерством фінансів та Міністерством юстиції напрацювати ефективні механізми, які дозволять цього року реалізувати масштабний проект з модернізації міжнародних автомобільних пунктів пропуску на державному кордоні.

Серед пріоритетів роботи Верховної Ради України на 2022 рік – посилення народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування. Яких змін чекати у 2022 році, розповів Голова Парламенту України Руслан Стефанчук.

«Ми чітко знаємо, куди рухатися далі, адже щороку маємо дороговказ – План законопроєктної роботи Верховної Ради України. Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського», – зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, орієнтовно 28 січня 2022 року Венеційська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум. «Вкрай важливо, щоби документ став взірцевим законом і дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно напрацьовується ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема про суд присяжних, про мирові суди, які вирішуватимуть незначні спори, про колективні позови.

«У пріоритеті завершити реформу містобудування. У її основу закладено три «кити» – цифровізація, децентралізація та відповідальність. Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання й у наступному році повинні бути прийняті в цілому. Ми маємо назавжди ліквідувати підґрунтя корупції в будівельному секторі», – наголосив він.

Голова Парламенту зазначив, що не менш важливо реформувати Службу безпеки України. «Це серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання має бути виконане на початку наступного року. Тому що СБУ повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо», – пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, на початку наступного року Верховна Рада приступить до пенсійної реформи.

«Наша ціль – забезпечити гідною пенсією кожного, хто сьогодні працює, а також сформувати великий ресурс для інвестицій. Для цього ми розглянемо законопроєкти щодо запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні», – сказав Голова Парламенту.

Також він зазначив, що необхідно завершити реформу децентралізації. «Для завершення процесу децентралізації необхідне внесення змін до Конституції України. У Парламенті створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Завершення реформи децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад і розв’язати ті проблеми, які турбують кожну людину», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України повідомив, що нині обговорюється та запроваджується концепція відкритості Парламенту України. «Це має бути не закритий клуб, а відкритий законодавчий орган, де приймаються найважливіші рішення. Однією зі складових такої відкритості є зовнішня міжнародна відкритість. Уже у 2022 році на сайті Парламенту України з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів», – пояснив він.

Руслан Стефанчук зауважив, що на порядку денному й питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску. Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Також хочемо технічно переобладнати залу засідань Верховної Ради, але розуміємо, що це можна зробити тільки під час тривалого канікулярного періоду», – наголосив Голова Парламенту.

За його словами, після Нового року Парламент України також може повернутися до питання запровадження дистанційного голосування.

«Зараз продовжуємо роботу над цим законопроєктом, адже нині не існує варіанту, щоб у разі небезпеки (пандемії, агресії РФ) негайно зібратися й ухвалити важливе для держави рішення. Саме тому вважаю, що такий важливий запобіжник, як дистанційне голосування, повинен бути у Верховній Раді України», – пояснив Руслан Стефанчук.

Новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів.

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, адже всі законопроєкти, які потрапляють до Парламенту, мають бути максимально якісними», – наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що існує ще дуже багато планів, які потрібно втілити. «Парламент разом із Президентом та Урядом України готові й надалі спільно працювати, щоби наша країна стала могутньою, заможною та незалежною державою злагоди та справедливості», – підкреслив він.

 «Вітаю наших спортсменів із перемогами! Чекаємо наступних стартів! Вболіваємо за національну збірну команду з лижних перегонів та біатлону!», - Сергій Борзов.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський в Офісі Глави держави стежив у режимі онлайн за запуском на орбіту українського супутника «Січ-2-30», що відбувся з пускового майданчика на мисі Канаверал у штаті Флорида (США).

Разом з Володимиром Зеленським за запуском спостерігали керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, перший віце-президент Національної академії наук України Володимир Горбулін, начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний.

Цей космічний апарат є модифікованим варіантом супутника «Січ-2». Його доправила на орбіту Землі ракета-носій Falcon 9 виробництва компанії SpaceX. Останній запуск українського супутника відбувся понад 10 років тому.

«Я вважаю, що це початок нової фази космічної програми нашої держави. Завдяки українському супутнику «Січ-2-30» ми отримуватимемо інформацію не тільки від наших партнерів, а й свою власну. Це дуже важливо», – наголосив Президент.

Головний конструктор – начальник проектно-конструкторського бюро космічних апаратів, систем вимірювань і телекомунікацій КБ «Південне» Костянтин Білоусов зазначив, що «Січ-2-30» забезпечить Україні доступ до інформації, якого вона не мала останні десять років.

За його словами, супутник призначений для отримання цифрових зображень поверхні нашої планети, що можуть застосовуватися в землекористуванні, сільському та лісовому господарстві, картографії, для контролю водних ресурсів та моніторингу надзвичайних ситуацій і стихійних лих, у сфері безпеки й оборони, при виявленні протиправної діяльності.

Український супутник також призначений для моніторингу основних параметрів нейтральних і заряджених частинок іоносфери Землі й вимірювання дози накопичувальної радіації космічного випромінювання.

Після запуску супутник «Січ-2-30» буде залучений до участі у програмі Європейського Союзу зі спостереження за Землею Copernicus.

Голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай наголосив, що на виконання завдання Президента Володимира Зеленського щодо запуску цього супутника була проведена велика робота.

«Ми не запускали наші супутники понад 11 років. І це фактично – нова ера в запуску супутників українського виробництва. Дуже сподіваюся, що це – перший з тих восьми супутників, що будуть виготовлені в межах стратегічної програми, яка чекає затвердження Верховною Радою України», – сказав він.

Космічний апарат «Січ-2-30» розробило та виготовило ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» разом з українськими підприємствами «Хартрон-Аркос ЛТД» (Харків), «НВП «Хартрон-Юком» (Запоріжжя), «Захист і автоматизація об’єктів НДІРВ» (Харків), КБ «Арсенал» (Київ), Державне науково-дослідне підприємство «Конекс» (Львів), Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України, ДП ВО «Київприлад».

Під головуванням Прем’єр-міністр Дениса Шмигаля 13 січня відбулася нарада з питань модернізації міжнародних автомобільних пунктів пропуску через державний кордон. У нараді взяли участь Міністр інфраструктури Олександр Кубраков, Міністр юстиції Денис Малюська, представники Міністерства фінансів, Державної прикордонної служби та Державної митної служби.

«Цього року в межах програми Президента «Велике будівництво» має розпочатися перетворення міжнародних автомобільних пунктів пропуску на сучасні об’єкти з комфортними зонами очікування. Проходження кордону повинне стати максимально швидким і зручним для громадян та бізнесу, адже це обличчя нашої держави», — зауважив Денис Шмигаль.

Під час наради Прем’єр-міністр дав завдання Міністерству інфраструктури спільно з Міністерством фінансів та Міністерством юстиції напрацювати ефективні механізми, які дозволять цього року реалізувати масштабний проект з модернізації міжнародних автомобільних пунктів пропуску на державному кордоні.

Серед пріоритетів роботи Верховної Ради України на 2022 рік – посилення народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування. Яких змін чекати у 2022 році, розповів Голова Парламенту України Руслан Стефанчук.

«Ми чітко знаємо, куди рухатися далі, адже щороку маємо дороговказ – План законопроєктної роботи Верховної Ради України. Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського», – зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, орієнтовно 28 січня 2022 року Венеційська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум. «Вкрай важливо, щоби документ став взірцевим законом і дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно напрацьовується ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема про суд присяжних, про мирові суди, які вирішуватимуть незначні спори, про колективні позови.

«У пріоритеті завершити реформу містобудування. У її основу закладено три «кити» – цифровізація, децентралізація та відповідальність. Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання й у наступному році повинні бути прийняті в цілому. Ми маємо назавжди ліквідувати підґрунтя корупції в будівельному секторі», – наголосив він.

Голова Парламенту зазначив, що не менш важливо реформувати Службу безпеки України. «Це серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання має бути виконане на початку наступного року. Тому що СБУ повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо», – пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, на початку наступного року Верховна Рада приступить до пенсійної реформи.

«Наша ціль – забезпечити гідною пенсією кожного, хто сьогодні працює, а також сформувати великий ресурс для інвестицій. Для цього ми розглянемо законопроєкти щодо запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні», – сказав Голова Парламенту.

Також він зазначив, що необхідно завершити реформу децентралізації. «Для завершення процесу децентралізації необхідне внесення змін до Конституції України. У Парламенті створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Завершення реформи децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад і розв’язати ті проблеми, які турбують кожну людину», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України повідомив, що нині обговорюється та запроваджується концепція відкритості Парламенту України. «Це має бути не закритий клуб, а відкритий законодавчий орган, де приймаються найважливіші рішення. Однією зі складових такої відкритості є зовнішня міжнародна відкритість. Уже у 2022 році на сайті Парламенту України з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів», – пояснив він.

Руслан Стефанчук зауважив, що на порядку денному й питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску. Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Також хочемо технічно переобладнати залу засідань Верховної Ради, але розуміємо, що це можна зробити тільки під час тривалого канікулярного періоду», – наголосив Голова Парламенту.

За його словами, після Нового року Парламент України також може повернутися до питання запровадження дистанційного голосування.

«Зараз продовжуємо роботу над цим законопроєктом, адже нині не існує варіанту, щоб у разі небезпеки (пандемії, агресії РФ) негайно зібратися й ухвалити важливе для держави рішення. Саме тому вважаю, що такий важливий запобіжник, як дистанційне голосування, повинен бути у Верховній Раді України», – пояснив Руслан Стефанчук.

Новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів.

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, адже всі законопроєкти, які потрапляють до Парламенту, мають бути максимально якісними», – наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що існує ще дуже багато планів, які потрібно втілити. «Парламент разом із Президентом та Урядом України готові й надалі спільно працювати, щоби наша країна стала могутньою, заможною та незалежною державою злагоди та справедливості», – підкреслив він.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

Глава держави запропонував оновити Спільну декларацію про особливе партнерство між Україною та Канадою.

«З огляду на безпрецедентний характер наших двосторонніх відносин, а також нові зовнішні виклики та пріоритети пропоную доручити нашим міністрам закордонних справ оновити Спільну декларацію», – сказав Володимир Зеленський.

Президент України поінформував Прем'єр-міністра Канади про ситуацію на сході нашої держави та на кордоні, а також повідомив про кроки, які здійснюються з метою досягнення миру в межах наявних переговорних форматів.

Відзначивши роль друзів і партнерів України в питанні врегулювання ситуації і недопущення посилення російської агресії, Глава держави наголосив на тому, що жодні рішення стосовно України не мають ухвалюватися без України.

Співрозмовники обмінялися думками щодо позицій у контексті планованих міжнародних заходів і переговорних форматів.

«Позиція західних країн у діалозі з РФ має залишатися твердою й рішучою. Необхідно бути готовим до невідкладного запровадження превентивного пакету санкцій проти РФ з метою протидії агресивним намірам Кремля», – заявив Володимир Зеленський.

Під час розмови Президент наголосив на незмінності євроатлантичного курсу нашої держави та висловив переконання, що Канада продовжуватиме надавати всіляку підтримку Україні на шляху набуття членства в Альянсі.

«Ніхто, крім України та НАТО, не повинен мати вплив на процес нашої інтеграції з Альянсом», – зазначив Володимир Зеленський.

Окремо наголошувалося на важливості продовження канадської тренувальної місії UNIFIER з підготовки українських військових.

Президент України та Прем’єр-міністр Канади погодилися з необхідністю докладати спільних зусиль, щоб домогтися належної компенсації для родин жертв катастрофи літака рейсу МАУ PS752, який два роки тому був збитий над Тегераном.

Глава держави висловив подяку канадській стороні за рішучу підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та її євроатлантичних прагнень.

Володимир Зеленський запросив Джастіна Трюдо відвідати нашу державу у 2022 році.

Завдяки рекордному бюджету на сферу охорони здоров’я, трансформація медичної системи цього року відбуватиметься прискореними темпами. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 12 січня.

Серед пріоритетів роботи Верховної Ради України на 2022 рік – посилення народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування. Яких змін чекати у 2022 році, розповів Голова Парламенту України Руслан Стефанчук.

«Ми чітко знаємо, куди рухатися далі, адже щороку маємо дороговказ – План законопроєктної роботи Верховної Ради України. Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського», – зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, орієнтовно 28 січня 2022 року Венеційська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум. «Вкрай важливо, щоби документ став взірцевим законом і дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно напрацьовується ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема про суд присяжних, про мирові суди, які вирішуватимуть незначні спори, про колективні позови.

«У пріоритеті завершити реформу містобудування. У її основу закладено три «кити» – цифровізація, децентралізація та відповідальність. Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання й у наступному році повинні бути прийняті в цілому. Ми маємо назавжди ліквідувати підґрунтя корупції в будівельному секторі», – наголосив він.

Голова Парламенту зазначив, що не менш важливо реформувати Службу безпеки України. «Це серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання має бути виконане на початку наступного року. Тому що СБУ повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо», – пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, на початку наступного року Верховна Рада приступить до пенсійної реформи.

«Наша ціль – забезпечити гідною пенсією кожного, хто сьогодні працює, а також сформувати великий ресурс для інвестицій. Для цього ми розглянемо законопроєкти щодо запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні», – сказав Голова Парламенту.

Також він зазначив, що необхідно завершити реформу децентралізації. «Для завершення процесу децентралізації необхідне внесення змін до Конституції України. У Парламенті створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Завершення реформи децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад і розв’язати ті проблеми, які турбують кожну людину», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України повідомив, що нині обговорюється та запроваджується концепція відкритості Парламенту України. «Це має бути не закритий клуб, а відкритий законодавчий орган, де приймаються найважливіші рішення. Однією зі складових такої відкритості є зовнішня міжнародна відкритість. Уже у 2022 році на сайті Парламенту України з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів», – пояснив він.

Руслан Стефанчук зауважив, що на порядку денному й питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску. Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Також хочемо технічно переобладнати залу засідань Верховної Ради, але розуміємо, що це можна зробити тільки під час тривалого канікулярного періоду», – наголосив Голова Парламенту.

За його словами, після Нового року Парламент України також може повернутися до питання запровадження дистанційного голосування.

«Зараз продовжуємо роботу над цим законопроєктом, адже нині не існує варіанту, щоб у разі небезпеки (пандемії, агресії РФ) негайно зібратися й ухвалити важливе для держави рішення. Саме тому вважаю, що такий важливий запобіжник, як дистанційне голосування, повинен бути у Верховній Раді України», – пояснив Руслан Стефанчук.

Новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів.

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, адже всі законопроєкти, які потрапляють до Парламенту, мають бути максимально якісними», – наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що існує ще дуже багато планів, які потрібно втілити. «Парламент разом із Президентом та Урядом України готові й надалі спільно працювати, щоби наша країна стала могутньою, заможною та незалежною державою злагоди та справедливості», – підкреслив він.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

Глава держави запропонував оновити Спільну декларацію про особливе партнерство між Україною та Канадою.

«З огляду на безпрецедентний характер наших двосторонніх відносин, а також нові зовнішні виклики та пріоритети пропоную доручити нашим міністрам закордонних справ оновити Спільну декларацію», – сказав Володимир Зеленський.

Президент України поінформував Прем'єр-міністра Канади про ситуацію на сході нашої держави та на кордоні, а також повідомив про кроки, які здійснюються з метою досягнення миру в межах наявних переговорних форматів.

Відзначивши роль друзів і партнерів України в питанні врегулювання ситуації і недопущення посилення російської агресії, Глава держави наголосив на тому, що жодні рішення стосовно України не мають ухвалюватися без України.

Співрозмовники обмінялися думками щодо позицій у контексті планованих міжнародних заходів і переговорних форматів.

«Позиція західних країн у діалозі з РФ має залишатися твердою й рішучою. Необхідно бути готовим до невідкладного запровадження превентивного пакету санкцій проти РФ з метою протидії агресивним намірам Кремля», – заявив Володимир Зеленський.

Під час розмови Президент наголосив на незмінності євроатлантичного курсу нашої держави та висловив переконання, що Канада продовжуватиме надавати всіляку підтримку Україні на шляху набуття членства в Альянсі.

«Ніхто, крім України та НАТО, не повинен мати вплив на процес нашої інтеграції з Альянсом», – зазначив Володимир Зеленський.

Окремо наголошувалося на важливості продовження канадської тренувальної місії UNIFIER з підготовки українських військових.

Президент України та Прем’єр-міністр Канади погодилися з необхідністю докладати спільних зусиль, щоб домогтися належної компенсації для родин жертв катастрофи літака рейсу МАУ PS752, який два роки тому був збитий над Тегераном.

Глава держави висловив подяку канадській стороні за рішучу підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та її євроатлантичних прагнень.

Володимир Зеленський запросив Джастіна Трюдо відвідати нашу державу у 2022 році.

Україна надалі продовжуватиме за підтримки Європейського Союзу втілення важливих структурних реформ задля добробуту громадян. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Високим представником ЄС Жозепом Боррелем.

Очільник українського Уряду зауважив, що держава приділяє багато уваги реалізації початих реформ, зокрема реформі правосуддя.

«Серед розпочатих нами реформ — втілення політики Європейського зеленого курсу. Україна поставила амбітну ціль у цьому напрямку. Також ми продовжуємо реформу приватизації й корпоратизації. 2022 рік має стати проривним у реалізації цих реформ», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зауважив, що Україна вже має успішний досвід втілення реформ, зокрема децентралізації та земельної реформи. За його словами, цей досвід буде використаний для реалізації й інших реформ.

Денис Шмигаль також зауважив, що Україна веде підготовку до наступного засідання Ради асоціації Україна-ЄС, де планує підбити підсумки роботи за минулий рік та обговорити виконання рішень 23-го Саміту Україна-ЄС.

Прем’єр-міністр запропонував провести засідання Ради асоціації у квітні цього року. Жозеп Боррель зі свого боку підтвердив готовність Євросоюзу провести наступне засідання в Брюсселі в зазначений термін.

Як зауважив Денис Шмигаль, ключовими напрямками роботи в межах засідання Ради асоціації для України, зокрема, стане оновлення деяких додатків до Угоди про асоціацію, заходи щодо впровадження Європейського зеленого курсу, а також приєднання до єдиної зони платежів SEPA, що позитивно вплине на розвиток сфери фінансових операцій.

«На тлі дефіциту газу та високих цін на енергоносії безпека енергопостачання так само має залишатися нашим головним пріоритетом регіонального співробітництва. У цьому напрямку ми надзвичайно активно й наполегливо працюємо над приєднанням української енергосистеми до європейської мережі ENTSO-Е», — зазначив Глава Уряду України.

Він додав, що Україна на сьогодні виконала всі вимоги технічних аудитів. Наразі залишаються лише два кроки: пропрацювати у відокремленому режимі, щоб показати збалансованість української енергосистеми, та позитивне політичне рішення ЄС.

Ще одним важливим пунктом роботи, за словами Прем’єр-міністра, є запуск шостої програми макрофінансової допомоги.

«Також важливим для нас є початок предметних переговорів щодо прискорення лібералізації взаємної торгівлі відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію та подальший прогрес щодо укладення угод ACAA, або так званого «промислового безвізу», — підкреслив очільник українського Уряду.

Крім того, на думку Прем’єр-міністра, сторони мають зосередитися на пошуку шляхів вирішення проблеми недостатньої кількості дозволів на транзит автомобільного транспорту.

На завершення Денис Шмигаль подякував Європейському Союзу за підтримку та високу оцінку прогресу реформ в Україні.

Серед пріоритетів роботи Верховної Ради України на 2022 рік – посилення народовладдя, реформа СБУ, пенсійна реформа та містобудування. Яких змін чекати у 2022 році, розповів Голова Парламенту України Руслан Стефанчук.

«Ми чітко знаємо, куди рухатися далі, адже щороку маємо дороговказ – План законопроєктної роботи Верховної Ради України. Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського», – зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, орієнтовно 28 січня 2022 року Венеційська комісія планує надати попередній висновок щодо законопроєкту про місцевий референдум. «Вкрай важливо, щоби документ став взірцевим законом і дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», – поінформував Голова Парламенту України.

Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно напрацьовується ціла низка законопроєктів про народовладдя в інших сферах. Зокрема про суд присяжних, про мирові суди, які вирішуватимуть незначні спори, про колективні позови.

«У пріоритеті завершити реформу містобудування. У її основу закладено три «кити» – цифровізація, децентралізація та відповідальність. Усі вони містяться в законопроєктах №5655 та №5877, які вже пройшли перше читання й у наступному році повинні бути прийняті в цілому. Ми маємо назавжди ліквідувати підґрунтя корупції в будівельному секторі», – наголосив він.

Голова Парламенту зазначив, що не менш важливо реформувати Службу безпеки України. «Це серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання має бути виконане на початку наступного року. Тому що СБУ повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес тощо», – пояснив Руслан Стефанчук.

Крім того, за його словами, на початку наступного року Верховна Рада приступить до пенсійної реформи.

«Наша ціль – забезпечити гідною пенсією кожного, хто сьогодні працює, а також сформувати великий ресурс для інвестицій. Для цього ми розглянемо законопроєкти щодо запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення в країні», – сказав Голова Парламенту.

Також він зазначив, що необхідно завершити реформу децентралізації. «Для завершення процесу децентралізації необхідне внесення змін до Конституції України. У Парламенті створена робоча група, яка працюватиме над удосконаленням конституційних засад здійснення місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Завершення реформи децентралізації має підсилити гарантії спроможності громад і розв’язати ті проблеми, які турбують кожну людину», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України повідомив, що нині обговорюється та запроваджується концепція відкритості Парламенту України. «Це має бути не закритий клуб, а відкритий законодавчий орган, де приймаються найважливіші рішення. Однією зі складових такої відкритості є зовнішня міжнародна відкритість. Уже у 2022 році на сайті Парламенту України з’являться 181 автентично перекладений законодавчий акт англійською мовою. Це ті законодавчі акти, які необхідні для наших інвесторів», – пояснив він.

Руслан Стефанчук зауважив, що на порядку денному й питання технологічного оновлення зали Верховної Ради України. «Складно працювати на комп’ютерах 2002 року випуску. Безперечно, ми будемо з цим щось робити. Також хочемо технічно переобладнати залу засідань Верховної Ради, але розуміємо, що це можна зробити тільки під час тривалого канікулярного періоду», – наголосив Голова Парламенту.

За його словами, після Нового року Парламент України також може повернутися до питання запровадження дистанційного голосування.

«Зараз продовжуємо роботу над цим законопроєктом, адже нині не існує варіанту, щоб у разі небезпеки (пандемії, агресії РФ) негайно зібратися й ухвалити важливе для держави рішення. Саме тому вважаю, що такий важливий запобіжник, як дистанційне голосування, повинен бути у Верховній Раді України», – пояснив Руслан Стефанчук.

Новації торкнуться й сайту Верховної Ради, а також триває розробка додатку «Рада» для смартфонів.

«Окремо будемо працювати над створенням дослідницько-аналітичної служби, адже всі законопроєкти, які потрапляють до Парламенту, мають бути максимально якісними», – наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумовуючи, Руслан Стефанчук зауважив, що існує ще дуже багато планів, які потрібно втілити. «Парламент разом із Президентом та Урядом України готові й надалі спільно працювати, щоби наша країна стала могутньою, заможною та незалежною державою злагоди та справедливості», – підкреслив він.