Запуск національного авіаперевізника, нові сучасні летовища, трансформація Міжнародного аеропорту «Бориспіль» у східноєвропейський авіахаб, відродження авіабудування та посилення співпраці з Європейським Союзом – це цілі на найближчі роки, заявив Президент України Володимир Зеленський під час форуму «Велике будівництво: авіація та туризм».

«Я завжди говорив про те, що нам дуже потрібні проекти, які зшивають нашу державу – Україну. Як метафорично, так і в прямому сенсі слова – практично, проектно», – сказав Президент, зауваживши, що колись будівництво літаків стало одним з важливих магістральних проектів Європейського Союзу.

«Сьогодні важливий день – ми повертаємо світу ідею про європейський літак. Тепер це наша, українська мрія, спільна з колегами з Європи. В Україні є прекрасний «Антонов», всі виробничі потужності для повного циклу створення сучасного літака. Це непросто, але ми вже це робимо. Це й cargo-літаки, і державне замовлення. Цього року будують три літаки для нашої держави. У нас є всі потужності для серійного виробництва, аж до забезпечення комплексної післяпродажної підтримки», – зазначив Володимир Зеленський.

Водночас, за словами Президента, тривають перемовини з західними партнерами щодо створення в Україні сучасного авіахабу для модернізації пасажирських літаків у вантажні.

З метою реалізації державних інтересів у сфері авіаперевезень у межах програми «Велике будівництво» створюється національний авіаперевізник.

«Крім обіцянок, переходимо до практичної реалізації – це наш національний авіаперевізник, його створення буде розпочато офіційно вже сьогодні. Ми готові інвестувати у повітряний флот, навантажувати українських виробників та залучати світових лідерів до об’єднаних проектів у авіабудівництві», – наголосив Глава держави.

За словами Володимира Зеленського, робоча назва майбутньої компанії – Ukrainian National Airlines (UNA, «Українські національні авіалінії»). Вже є підтвердження економічної доцільності цього проекту від французьких консультантів.

«Однак втілення цієї ідеї – це не лише про збільшення прибутку та пасажиропотоку, але й у цілому питання статусу, іміджу, престижу нашої держави. Наш національний авіаперевізник – незалежний від будь-яких інших груп та інших впливів», – зауважив Президент.

Водночас, за його словами, Україна сьогодні інвестує мільярди гривень у модернізацію регіональних аеропортів, у будівництво нових злітно-посадкових смуг і терміналів у Чернівцях, Рівному, Житомирі, Кривому Розі, Києві, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, на Одещині, у Херсоні, Вінниці, Полтаві.

«Також ми готуємося до будівництва ще двох (нещодавно ми вирішили це важливе стратегічне питання) нових аеропортів на сході України і ще одного нового аеропорту на Закарпатті. Ми зшиваємо нашу державу відкритим небом», – наголосив Володимир Зеленський.

Також він нагадав про головну подію цього року – підписання угоди про відкрите небо з Європейським Союзом, яку ще часто називають другим безвізом.

«Угода про Спільний авіаційний простір з Україною є унікальною, оскільки Європейський Союз не має з жодною країною світу авіаційних угод саме на таких умовах. Зокрема, Україна зберігає за собою свої повноваження як держави – виробника авіаційної техніки. Це дуже важливо для нашого вітчизняного бренда «Антонов», відповідні сертифікаційні повноваження також зберігаються за Україною», – зазначив Глава держави.

«Запуск національного перевізника, нові сучасні аеропорти – це питання не про поодинокі випадки, це вже десяток нових сучасних аеропортів – це великий крок вперед. Трансформація Міжнародного аеропорту «Бориспіль» у найпотужніший східноєвропейський авіахаб, відродження нашого сучасного українського авіабудування та посилення промислової співпраці у форматі Україна – країни Європейського Союзу – це головні цілі для нас, для міністерства, для «Великого будівництва», які ми ставимо на найближчі роки. Очевидно – амбітні, зрозуміло – непрості, але, впевнений, – здійсненні», – наголосив Президент.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що унікальне географічне розташування України сприяє тому, щоб країна стала великим регіональним і туристичним хабом.

На переконання очільника уряду, найближчим часом можна очікувати зростання в галузях авіаперевезень та туризму. Розвитку цих галузей сприятиме підписана угода про відкрите небо, яка дає змогу лібералізувати відносини з європейськими авіаперевізниками, зробити подорожі літаком для українців доступнішими та відкриває можливість для визнання сертифікатів літаків українського виробництва.

«Це дає перспективу щодо інвестицій авіакомпаній у відповідну інфраструктуру та підтримує нашу школу авіабудування», – наголосив Прем'єр-міністр.

Не менш важливими, за словами Дениса Шмигаля, є державні інвестиції у розвиток авіаційної інфраструктури, які лише цього року сягнули 3,4 млрд грн.

Ще одним чинником очільник уряду назвав розвиток вітчизняного авіабудування. За його словами, Державна цільова науково-технічна програма розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки містить дорожню карту з розвитку авіабудування, яку розробляли з урахуванням найкращого світового досвіду.

«Загальний обсяг інвестицій у ці роки в розвиток українського авіабудівництва складе понад 34 мільярди гривень, а 45 високотехнологічних підприємств авіабудування до 1 січня 2025 року отримали податкові пільги», – зазначив він.

За словами Прем’єр-міністра, оновлена стратегія передбачає модернізацію виробництва пасажирських і транспортних літаків сімейства Ан, гвинтокрилів «Мі», безпілотних літальних апаратів, імпортозаміщення товарів російського виробництва.

Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков зі свого боку розповів, що розглядається питання щодо зниження ставки ПДВ для внутрішніх авіаперевезень. За його словами, як компроміс зараз обговорюється зниження ставки з 20% до 7%, що буде стимулом для українських авіаперевізників зробити перельоти всередині країни дешевшими.

Урядовець запевнив, що створення національного авіаперевізника не має лякати приватні компанії, адже «ринок зростатиме, і всім вистачить місця». На його переконання, національний авіаперевізник має допомогти захистити стратегічні інтереси держави у сфері авіаперевезень, зокрема під час необхідності термінового переміщення людей в умовах закриття кордонів чи з гарячих точок планети.

Олександр Кубраков зазначив, що, згідно з проведеними розрахунками, національна авіакомпанія має стати прибутковою через п'ять років.

Очільник Міністерства інфраструктури також зауважив, що Україна цього року повертає транзит літаків над територією Чорного моря, яку вона контролює.

«Завдяки нашій спільній роботі з «Украерорухом», з МЗС ми бачимо, що велика частина авіакомпаній почала використовувати наш авіаційний простір. Відповідні показники за цей рік зросли втричі. Динаміка відновлення повітряного руху у нас перевищує середньоєвропейський показник. І від цього зростають наші доходи», – повідомив міністр.

На виконання завдання Президента України Володимира Зеленського до аеропорту «Київ» (Жуляни) прибув черговий літак, яким було евакуйовано із Сирії 14 громадян України – трьох жінок та 11 дітей.

Вони перебували в таборі закритого типу Аль-Хол на північному сході Сирії. Це – найбільша група українців, яку вдалося повернути додому за весь час проведення евакуаційних операцій із цієї країни.

Гуманітарну місію спільно готували Офіс Президента, Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони України. Складний переговорний процес за участю українських дипломатів тривав кілька місяців, і завдяки їхнім зусиллям громадян України вдалося повернути на батьківщину.

Значну підтримку в репатріації українців надав почесний консул України в Ербілі доктор Фархад Алі.

Наразі в Сирії залишаються ще 19 громадян, які чекають на евакуацію з табору Родж.

За завданням Президента готується чергова гуманітарна місія з повернення українців додому. Адже Україна не полишає своїх громадян у біді та завжди прийде на допомогу, де б вони не опинилися.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із президентом Національної академії наук України Анатолієм Загороднім. Очільник Уряду наголосив на важливості розвитку наукового потенціалу країни.

«Держава приділяє особливу увагу розвитку науки та дослідницької інфраструктури, підтримці молодих талановитих українських науковців, адже саме такий шлях є передумовою економічного зростання», — зазначив Денис Шмигаль.

Анатолій Загородній поінформував Прем’єр-міністра про хід реформування Національної академії наук. Зокрема, для посилення виробничого потенціалу у сфері оборонно-промислового комплексу було створено Науково-технічну раду.

За словами очільника НАН України, завдяки підтримці Уряду, реалізуються програми забезпечення житлом молодих науковців, а також у 2021 році було суттєво збільшено фінансування дослідницьких лабораторій і груп молодих учених. Це дало змогу оголосити черговий конкурс на отримання грантів НАН України, за результатами яких фінансуються вже 14 молодіжних лабораторій та 56 груп.

Прем’єр-міністр зазначив, що підтримка молодих вчених має активно поширюватись на всі регіони України.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук обговорив безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні з Генеральним секретарем Парламентської асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) Асафом Гаджієвим. До дискусії також долучилася народна депутатка, керівниця Постійної делегації України у ПАЧЕС Анна Пуртова.

Руслан Стефанчук подякував Генеральному секретарю ПАЧЕС за підтримку територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах.

«Переконаний, що країни-члени ПАЧЕС будуть дотримуватися фундаментальних принципів міжнародного права, в основі яких лежить повага до суверенітету кожної країни», — наголосив Руслан Стефанчук.

Окрему увагу співрозмовники приділили актуальним питанням щодо співпраці між Україною та ПАЧЕС. Голова Парламенту України бачить великий потенціал у співробітництві у сфері економічної політики, а також в інших напрямах. Руслан Стефанчук сподівається, що така співпраця сприятиме підвищенню економічної потужності України та інших країн-членів ПАЧЕС.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

Український Уряд продовжуватиме втілення реформ, спрямованих на відновлення економічного зростання, досягнення Цілей сталого розвитку та наближення країни до європейського та євроатлантичного майбутнього. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час другого Форуму «Партнерство заради розвитку».

Захід відбувся 19 листопада в межах підготовки до V Конференції з питань реформ за участі представників Уряду, послів та представників іноземних делегацій в Україні, міжнародних організацій та дипломатичних установ.

Денис Шмигаль відзначив, що поряд із цифровізацією, запуском великої приватизації, ухваленням закону про державну підтримку проектів зі значними інвестиціями, держава зробила ще низку важливих кроків для залучення в країну іноземних інвестицій. Зокрема запровадила ринок землі та створила Дія City для розвитку ІТ індустрії.

«Україна залишається відданою шляху зміцнення енергетичної незалежності, розвитку сталої економіки, в тому числі розвитку торгівлі й інвестиційного простору», — зазначив очільник Уряду.

Також Прем’єр-міністр підкреслив, що забезпечення верховенства права є надійним фундаментом, на якому будуватиметься інвестиційна привабливість.

«Розвиток фондового ринку й продовження пенсійної реформи так само є важливими цілями, які потребують уваги. Для нас важлива реалізація Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом, ЄБРР, АСС та USAID щодо створення національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках», — зауважив Денис Шмигаль.

Крім того, Прем’єр-міністр відзначив, що за підтримки Канади Уряд затвердив новий інструмент державної політики на базі принципів та підходів RBM, що дозволить краще оцінювати роботу міністерств, якісно планувати й виконувати поставлені завдання.

Як наголосив Денис Шмигаль, Україна прагне залучити до процесу реформ не тільки представників Уряду та Парламенту, але й органи місцевого самоврядування, приватний сектор, громадянське суспільство, академічну спільноту, молодь і міжнародних партнерів.

«Конференція з питань реформ у Лугано дозволить консолідувати наші зусилля для подальшого успіху реформ, стабільності й добробуту України», — наголосив Глава Уряду.

Під час засідання учасники обговорили прогрес у реалізації корпоративної й судової реформ, децентралізації, енергозбереження та енергоефективності.

На завершення Прем’єр-міністр подякував партнерам з розвитку за відданість зміцненню демократичних перетворень на користь громадян України.

На виконання доручення Президента України Володимира Зеленського керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак вручив вісім ордерів на житло учасникам бойових дій і рідним військовослужбовців, загиблих під час захисту незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України.

У врученні також узяв участь заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець.

«Це – перші кроки вдячності та шани до героїв та їхніх родин, які держава демонструє реальними справами. Безумовно, те, що зробили ви та ваші близькі, має бути оцінене сьогодні, а не колись. Ми тільки розпочинаємо й продовжуватимемо в майбутньому», – зазначив Андрій Єрмак.

Керівник Офісу Президента побажав захисникам та їхнім родинам щастя у нових оселях.

Отримуючи ордер, Артем, син військового Олександра Бердеса, полеглого під час виконання завдань у зоні проведення АТО у 2015 році, зазначив: «Для мене це багато значить – можу тепер з гордістю сказати, що в мене є майбутнє». Хлопець також обрав військову професію.

Волонтер Оксана Лазебник, яка опікується дітьми загиблих героїв, висловила подяку Володимиру Зеленському та представникам Офісу Президента за допомогу в наданні житла.

Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна зі свого боку відзначила, що ветеранська політика, зокрема питання забезпечення житлом, є пріоритетом для нинішньої влади. Вона висловила сподівання, що наступного року підтримка військових буде збільшена.

Радник – уповноважений Президента з питань забезпечення прав захисників України Альона Вербицька додала, що нині спостерігає чи не найбільшу за останні вісім років підтримку та сприяння влади у розв'язанні проблемних питань захисників та їхніх родин.

 

Кабінет Міністрів під час чергового засідання  17 листопада збільшив витрати на лікування COVID-19 в Україні через «пакети» НСЗУ майже на 15%. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«З 1 листопада цього року глобальна ставка для медичних закладів за лікування коронавірусу зросте до 634 тисяч гривень. Ця ставка виплачуватиметься за укомплектованість медичним персоналом, медичними виробами та лікарськими засобами», — зауважив Денис Шмигаль.

Крім того, Уряд виділив 33 млн грн для посилення спроможності медичної системи в Донецькій та Одеській областях. 

«Майже 25 млн грн буде спрямовано для Донеччини на додаткову закупівлю 535 кисневих концентраторів. 8,5 млн грн буде направлено на реконструкцію та закупівлю медобладнання для інфекційного відділення Ананьївської багатопрофільної лікарні на Одещині», — зазначив Прем’єр-міністр.

Законопроєкт «Про правотворчу діяльність» (реєстр. №?5707), одним з ініціаторів якого є Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, ухвалено за основу. «За» — 290 народних депутатів.

«Це Конституція у сфері нормотворення. Це «закон про закони». Це «юридична абетка» правотворчості в державі. Це велика реформа, яку ми разом можемо довести до завершення й пишатися цим», — зазначив Руслан Стефанчук.

За словами Голови Парламенту України, робота над цим законопроєктом тривала понад два роки. Його ініціаторами стали 194 народних депутатів із різних фракцій та груп.

«Законопроєкт покликаний зробити законодавчі процеси зрозумілими та ефективними, врегулювати діяльність та відносини, що пов’язані з плануванням, розробкою, прийняттям, застосуванням НПА та моніторингом їх виконання. Цей законопроєкт стосується не лише Верховної Ради України. Це універсальні правила для всіх суб’єктів нормотворчої діяльності», — додав Руслан Стефанчук.

На думку спікера, законопроєкт допоможе «навести лад у нормотворенні, подолати низку системних проблем правотворчості та зробити законодавство передбачуваним як для правотворців, так і для громадян України».

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що держава продовжує наявні програми підтримки бізнесу та громадян, які постраждали від пандемії COVID-19, а також розробляє низку нових інструментів для допомоги. Зокрема, щеплені двома дозами вакцини проти COVID-19 українці незабаром зможуть отримати від держави 1 тис. грн.

«Це підтримка тих сфер, які постраждали від карантину більше за інших, а саме: це креативний, спортивний і транспортний сектори економіки. Програма працюватиме так: кожен, хто отримав два щеплення, зможе одержати одну тисячу гривень. Швидко й зручно – через додаток «Дія», – розповів Глава держави у відеозверненні до громадян України.

За ці кошти вакциновані українці зможуть придбати абонемент у спортзал чи фітнес-клуб, відвідати кінотеатр, театр, музей, концертний зал чи виставковий центр або купити квитки для мандрівок усередині країни – на внутрішні авіа- та залізничні рейси. Програма стартує 19 грудня. До кінця 2021 року на неї буде виділено близько 3 млрд грн і стільки ж – на початку 2022-го.

За словами Володимира Зеленського, тим вакцинованим громадянам, у яких немає смартфона і додатку «Дія», зокрема людям похилого віку, держава забезпечить альтернативну можливість отримати 1 тис. грн. Про неї буде повідомлено незабаром.

«Але вже зараз можемо сказати: і щодо підприємців, і щодо громадян усе просто – держава нікого не залишить без допомоги, без підтримки», – запевнив Президент.

Він зауважив, що в Україні спостерігається зменшення кількості випадків коронавірусної хвороби на 6% за тиждень. На 13% знизився рівень госпіталізацій хворих на COVID-19.

«Усе це – результат роботи наших медиків і наших громадян, які спільно зробили на минулому тижні понад 1 мільйон 600 тисяч щеплень від ковіду. Одним словом – молодці. Двома словами – так тримати! Давайте не знижувати темп і вакцинуватись так само або ще активніше на цьому тижні. Ми пройшли пік цієї хвилі захворюваності, і медична система починає дихати легше. У нас достатньо кисню, щоб дихати легше було всім захворілим», – зазначив Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Словацької Республіки Едуард Геґер зустрілися сьогодні в Ужгороді в ході робочого візиту Прем’єр-міністра Словацької Республіки в Україну.

Верховна Рада України у взаємодії з Міністерством охорони здоров’я України відкривають у готелі «Національний» центр вакцинації проти COVID-19.

 До початку робіт ділянка автошляху М-21 в районі Могилева-Подільського та с. Немія не ремонтувалася близько 30 років. Тепер тут сучасне дорожнє покриття.Роботи на фінальній стадії – наразі дорожники наносять зносостійку розмітку.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому було розглянуто ситуацію на державному кордоні з Білоруссю та заслухано звіти щодо запровадження обмежувальних заходів стосовно низки фізичних і юридичних осіб.

Розгляду питання щодо ситуації на державному кордоні України передувала відповідна нарада в Міністерстві оборони, під час якої представники розвідувальних органів доповіли щодо загострення ситуації на білорусько-польському кордоні. Після цього Глава держави скликав сьогоднішнє засідання Ради нацбезпеки і оборони, на якому було ухвалено низку рішень.

Як розповів на брифінгу міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, який доповідав щодо цього питання на засіданні РНБО, Україна готується до сценаріїв, які наразі можна спостерігати на білорусько-польському кордоні.

«Ми ухвалюємо рішення про посилення присутності Державної прикордонної служби на українсько-білоруському кордоні. Сьогодні були визначені найбільш вірогідні ділянки для масового скупчення мігрантів біля державного кордону. І буде здійснено посилення охорони державного кордону силами Національної гвардії та Національної поліції України», – розповів міністр.

Зокрема, за його словами, на цих ділянках буде подвоєно кількість представників ДПСУ, також будуть залучені резерви Нацгвардії, поліції та функціонуватимуть мобільні групи.

Крім того, як зазначив очільник МВС, найближчим часом у прикордонних областях України будуть проведені навчання із залученням підрозділів територіальної оборони з метою підвищення готовності до можливих сценаріїв у разі потрапляння до нашої країни з території Білорусі незаконних мігрантів.

РНБО також ухвалила рішення про застосування санкцій щодо компаній, на які було оформлено три літаки, що раніше вже потрапили під дію обмежувальних заходів.

Як пояснив під час брифінгу голова СБУ Іван Баканов, на момент ухвалення Радою нацбезпеки і оборони рішень щодо застосування санкцій чотири повітряних судна перебували за межами нашої держави й лише одне – в Україні. Це борт, яким користувався Віктор Медведчук і який не залишав територію нашої держави.

«Всі ті літаки, які без дозволу десь пересуваються, будуть переслідуватися, і всі їхні реєстрації відстежуватимуться. Вони обов’язково будуть підпадати під санкції», – наголосив секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу за результатами сьогоднішнього засідання.

Крім того, Рада нацбезпеки і оборони запровадила обмежувальні заходи стосовно осіб, які відкрили представництво Нікарагуа в окупованому Росією Криму. Так, санкції були застосовані щодо чотирьох громадян Росії та чотирьох громадян Нікарагуа.

На засіданні РНБО також був заслуханий звіт голови СБУ щодо ситуації, пов’язаної із застосуванням обмежувальних заходів до контрабандистів.

Іван Баканов повідомив, що з початку року за матеріалами Служби безпеки України РНБО запровадила санкції проти 22 фізичних та 146 юридичних осіб. Він наголосив, що протидія контрабанді є комплексною роботою багатьох органів влади.

Також на засіданні Ради нацбезпеки і оборони було заслухано звіт міністра внутрішніх справ щодо дії санкцій, застосованих проти кримінальних авторитетів і так званих злодіїв у законі.

На брифінгу Денис Монастирський повідомив, що, за рішенням РНБО, санкції застосовані до понад 500 «злодіїв у законі». З них 83 особам скасовано дозвільні документи на перебування в Україні, 37 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності, стосовно 23 осіб триває документування злочинної діяльності або процедура видворення з України.

Водночас, за словами міністра, триває перевірка підстав включення кримінальних авторитетів до санкційних списків РНБО та виправлення неточностей, зокрема у паспортних даних, відомостях щодо громадянства, місця проживання тощо.

На засіданні в середу Рада нацбезпеки і оборони також розглянула питання енергоресурсів та забезпечення застосування норм Закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», який нещодавно набув чинності.

«Починається велика робота в цьому напрямі. Є робоча група, у складі якої кілька підрозділів. Окремо над своїм завданням працює Апарат РНБО, окремо над своїм завданням працює уряд. Групу в Кабінеті Міністрів очолив міністр юстиції Денис Малюська», – повідомив Олексій Данілов.

Також, за його словами, найближчим часом планують заслухати звіти представників Національного антикорупційного бюро України щодо провадження стосовно формули «Роттердам+».

На запрошення Генерального Консульства Республіки Польща у Вінниці 14 листопада заступник Голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергій Здітовецький, голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий та директор Департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко взяли участь в урочистих заходах, присвячених 103-річниці незалежності Республіки Польща.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому було розглянуто ситуацію на державному кордоні з Білоруссю та заслухано звіти щодо запровадження обмежувальних заходів стосовно низки фізичних і юридичних осіб.

Розгляду питання щодо ситуації на державному кордоні України передувала відповідна нарада в Міністерстві оборони, під час якої представники розвідувальних органів доповіли щодо загострення ситуації на білорусько-польському кордоні. Після цього Глава держави скликав сьогоднішнє засідання Ради нацбезпеки і оборони, на якому було ухвалено низку рішень.

Як розповів на брифінгу міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, який доповідав щодо цього питання на засіданні РНБО, Україна готується до сценаріїв, які наразі можна спостерігати на білорусько-польському кордоні.

«Ми ухвалюємо рішення про посилення присутності Державної прикордонної служби на українсько-білоруському кордоні. Сьогодні були визначені найбільш вірогідні ділянки для масового скупчення мігрантів біля державного кордону. І буде здійснено посилення охорони державного кордону силами Національної гвардії та Національної поліції України», – розповів міністр.

Зокрема, за його словами, на цих ділянках буде подвоєно кількість представників ДПСУ, також будуть залучені резерви Нацгвардії, поліції та функціонуватимуть мобільні групи.

Крім того, як зазначив очільник МВС, найближчим часом у прикордонних областях України будуть проведені навчання із залученням підрозділів територіальної оборони з метою підвищення готовності до можливих сценаріїв у разі потрапляння до нашої країни з території Білорусі незаконних мігрантів.

РНБО також ухвалила рішення про застосування санкцій щодо компаній, на які було оформлено три літаки, що раніше вже потрапили під дію обмежувальних заходів.

Як пояснив під час брифінгу голова СБУ Іван Баканов, на момент ухвалення Радою нацбезпеки і оборони рішень щодо застосування санкцій чотири повітряних судна перебували за межами нашої держави й лише одне – в Україні. Це борт, яким користувався Віктор Медведчук і який не залишав територію нашої держави.

«Всі ті літаки, які без дозволу десь пересуваються, будуть переслідуватися, і всі їхні реєстрації відстежуватимуться. Вони обов’язково будуть підпадати під санкції», – наголосив секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу за результатами сьогоднішнього засідання.

Крім того, Рада нацбезпеки і оборони запровадила обмежувальні заходи стосовно осіб, які відкрили представництво Нікарагуа в окупованому Росією Криму. Так, санкції були застосовані щодо чотирьох громадян Росії та чотирьох громадян Нікарагуа.

На засіданні РНБО також був заслуханий звіт голови СБУ щодо ситуації, пов’язаної із застосуванням обмежувальних заходів до контрабандистів.

Іван Баканов повідомив, що з початку року за матеріалами Служби безпеки України РНБО запровадила санкції проти 22 фізичних та 146 юридичних осіб. Він наголосив, що протидія контрабанді є комплексною роботою багатьох органів влади.

Також на засіданні Ради нацбезпеки і оборони було заслухано звіт міністра внутрішніх справ щодо дії санкцій, застосованих проти кримінальних авторитетів і так званих злодіїв у законі.

На брифінгу Денис Монастирський повідомив, що, за рішенням РНБО, санкції застосовані до понад 500 «злодіїв у законі». З них 83 особам скасовано дозвільні документи на перебування в Україні, 37 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності, стосовно 23 осіб триває документування злочинної діяльності або процедура видворення з України.

Водночас, за словами міністра, триває перевірка підстав включення кримінальних авторитетів до санкційних списків РНБО та виправлення неточностей, зокрема у паспортних даних, відомостях щодо громадянства, місця проживання тощо.

На засіданні в середу Рада нацбезпеки і оборони також розглянула питання енергоресурсів та забезпечення застосування норм Закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», який нещодавно набув чинності.

«Починається велика робота в цьому напрямі. Є робоча група, у складі якої кілька підрозділів. Окремо над своїм завданням працює Апарат РНБО, окремо над своїм завданням працює уряд. Групу в Кабінеті Міністрів очолив міністр юстиції Денис Малюська», – повідомив Олексій Данілов.

Також, за його словами, найближчим часом планують заслухати звіти представників Національного антикорупційного бюро України щодо провадження стосовно формули «Роттердам+».

Ціни й тарифи на житлово-комунальні послуги в цьому опалювальному сезоні залишиться незмінними. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час ефіру програми «Право на владу» 11 листопада.

Так, тариф на електроенергію був знижений для 80% домогосподарств до 1,44 грн за кВт-год. Для решти він залишається 1,68 грн за кВт-год.

«Нафтогаз» сьогодні пропонує населенню газ за ціною 7,96 грн/кубометр. Ті споживачі, що потрапили на Постачальника останньої надії, також платять таку ціну. Крім того, ми уклали меморандум з представниками місцевого самоврядування, аби залишити тарифи на тепло й гарячу воду на минулорічному рівні. Для цього держава дає 4% ПДФО й 13,44% акцизу в місцеві бюджети наступного року. Це більш ніж 30 млрд грн, яких цілком достатньо для виконання цього завдання», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також підкреслив, що всі люди, які потребують субсидій, будуть ними забезпечені. За словами Глави Уряду, у «червоних» зонах нормативи для нарахування субсидій українцям збільшені на 50% згідно з постановою Кабінету Міністрів.

До Всесвітнього дня науки Голова Парламенту України Руслан Стефанчук вручив Премії Верховної Ради України молодим ученим.

Постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2020 року №1043-ІХ «Про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2019 рік» присуджено 30 Премій Верховної Ради України 63-м молодим ученим. Їхні монографії були представлені сьогодні в стінах Парламенту України.

Талановитих науковців нагороджено дипломами, нагрудними знаками та виплачено грошову частину ­– 126 120 гривень на кожну роботу. Як зазначив Голова Парламенту України, у цьому році вперше збільшено грошову частину Премії Верховної Ради України.

«За ініціативою Комітету з питань освіти, науки та інновацій ми дещо змінили підхід до присвоєння нагород молодим вченим. Цього року грошова частина премії складає 126 120 гривень на кожну роботу. Для порівняння: останні десять років її розмір складав 20 тисяч гривень. Тобто, уперше грошову частину премії збільшено мінімум у шість разів», – зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України подякував молодим ученим за їхні роботи, винаходи та відкриття, які дають реальну користь нашому народу та нашій країні, та побажав кожному отримати ще й Нобелівську премію. «Парламент України був і залишається тим місцем, що буде сприяти та підтримувати талановитих науковців», – наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради запропонував лауреатам започаткувати «чесний і відкритий діалог», і розповісти, що необхідно від держави, щоби діяльність науковців була більш помітною. За його словами, зустрічі з науковою спільнотою не мають перетворюватися у формальність. Для керівництва Парламенту України важливо отримувати зворотній зв'язок від учених про наявні проблеми.

Науковці підтримали цю ідею, відверто розказали, що їх турбує, та висловили свої пропозиції: це і спрощення механізму ввезення на територію України окремих видів товарів для наукових цілей, і розробка сайту, де будь-хто може ознайомитися з усіма науковими дослідженнями, дисертаціями тощо.

Проаналізувавши всі пропозиції, Руслан Стефанчук запропонував створити Раду молодих учених. «Я дуже хотів би при Голові Верховної Ради України створити Раду молодих учених, з якими ми можемо спілкуватися, консультуватися з тих чи інших питань, які дозволять нам рухатися вперед», – зазначив він.

Руслан Стефанчук також додав, що важливими питаннями залишаються визнання українських дипломів в усьому світі та створення законодавчої бази для охорони інтелектуальної власності, яка повинна стати важливою складовою національної політики.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

Розпочався візит делегації Вінниччини до Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща.

З нагоди Національного свята - Дня незалежності Республіки Польща, офіційна делегація Вінниччини на чолі із заступником Голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергієм Здітовецьким перебуває в місті Кельце, де в рамках візиту візьме участь в офіційних заходах з нагоди 103-ї річниці незалежності Польщі та проведе низку зустрічей, що сприятимуть подальшому розвитку міжнародного співробітництва, налагодженню ділових контактів та реалізації спільних проєктів.

Вінниччину також представляють: директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку обласної державної адміністрації Володимир Мережко, начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях Андрій Маркевич, генеральний директор Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» Анатолій Іванець та директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун.

Розпочався візит з офіційної зустрічі з керівництвом воєводства, яке представляли Маршалек Сьвєнтокшиського воєводства Анджей Бентковський, Воєвода Сьвєнтокшиський Збігнєв Конюш, Голова Сейміку Сьвєнтокшиського воєводства Анджей Прушь.

На початку зустрічі польська сторона подякувала за візит та можливість розділити важливу пам'ятну дату з польським народом, а також виявила надію на подальшу плідну співпрацю, яка підкріплена багаторічними взаємовідносинами.

У ході зустрічі Сергій Здітовецький щиро привітав із Днем незалежності та зазначив: "Шановні польські партнери, щиро дякую за запрошення та можливість розділити разом із Вами радість святкування найбільшого Національного Свята. Від імені Голови обласної державної адміністрації Сергія Борзова, голови обласної Ради Вячеслава Соколового та всіх жителів Вінниччини прийміть щирі вітання з нагоди Дня Незалежності! Для мене велика честь продовжувати міжрегіональну співпрацю такого рівня. Адже наше співробітництво – це не просто формальна співпраця, це вже давно тісні контакти між територіальними громадами, навчальними закладами, лікарнями та простими людьми".

Крім того, Сергій Здітовецький запевнив, що спільне співробітництво є надзвичайно важливим для Вінниччини, адже це гарний приклад обміну досвідом майже в усіх сферах співпраці.

Зокрема, спільні інтереси розглядалися і в аграрній сфері шляхом перейняття польського досвіду та технологій переробки овочевої групи та фруктів, а також запозиченні досвіду по залученню інвестицій шляхом ознайомлення з діяльністю Сьвєнтокшиського Центру обслуговування інвестора. Адже Вінниччина – це надійний майданчик для інвестицій, який має досвід супроводу та успішної реалізації інвестиційних проєктів, в тому числі польських. Також тут наявні кваліфіковані кадри та розвинена інфраструктура.

Користуючись нагодою, Андрій Маркевич запросив польських підприємців інвестувати в державні підприємства Вінниччини та запропонував долучитися до процесу приватизації в Україні та на Вінниччині зокрема.

Крім того, в ході зустрічі сторони виявили готовність та відкритість до співробітництва і реалізації нових спільних ініціатив в освітньому напрямку, зокрема, спільно зі Сьвєнтокшиським молодіжним сейміком воєводства, який очолює Вероніка Курдибаха, уродженка Вінницької області.

Маючи значний досвід у співпраці між регіонами в галузі освіти, Володимир Мережко акцентував увагу на значній перспективі в цьому напрямку та реалізації спільних проєктів, розроблених студентством дружніх регіонів. Крім того, очільник Департаменту розповів про освітню реформу, яка наразі відбувається в Україні, а саме – про створення Нової української школи та зацікавленість в обміні досвідом між вчителями та директорами українських шкіл з польськими колегами.

Оскільки найближчим часом планується проведення модернізації Державного архіву Вінницької області, особлива увага була приділена запозиченню досвіду щодо функціонування регіонального архіву.

Також в ході зустрічі Сергій Здітовецький зауважив: "На жаль, через пандемію коронавірусу у 2020 та 2021 роках у Сьвєнтокшиському воєводстві не відбулося традиційного оздоровлення дітей, батьки яких постраждали в ході проведення операції Об'єднаних сил на Сході України. Тому, користуючись нагодою, звертаюсь до Вас із проханням розглянути можливість оздоровлення дітей у Вашому регіоні у 2022 році за умови стабілізації ситуації з пандемією коронавірусу".

Дана пропозиція була підтримана польською стороною.

Формуючи міцний фундамент дружби та партнерства, сторони обговорили нові напрямки співпраці та готовність до реалізації спільних проєктів.

 

 

 

Під час урочистих заходів члени делегації, разом з керівництвом Сьвєнтокшиського воєводства та міста Кельце, відвідали Святу Месу «За Вітчизну» в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, взяли участь у марші до пам'ятника Юзефа Пілсудського та церемонії покладання квітів.