Топ новини

Президент України Володимир Зеленський обговорив з представниками делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, Міністерства закордонних справ та Офісу Президента діяльність України в ПАРЄ.

Керівник постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, народний депутат з фракції «Слуга Народу» Марія Мезенцева розповіла, що остання поїздка української делегації була дуже результативною. Основним досягненням вона назвала оскарження повноважень делегації Російської Федерації в ПАРЄ наданими фактами порушень, які відбуваються не лише в Україні, а й в інших державах.

Вона передала вітання Главі держави від Генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич і наголосила, що Генсек Ради Європи збирається відвідати Україну.

«Для нас принципове питання – пояснити в ПАРЄ, що таке «Кримська платформа», і запросити світову спільноту долучитися до відновлення міжнародного закону та територіальної цілісності й суверенітету України», – зазначив Володимир Зеленський.

Марія Мезенцева повідомила, що запрошення до «Кримської платформи» привітало чимало стратегічних партнерів і міжнародних друзів України, зокрема країни Балтії, Туреччина, Азербайджан, Данія, Швеція, Німеччина та багато інших.

Народний депутат наголосила, що Україна в ПАРЄ перестає бути країною «одного питання» і проявляє ініціативу діалогу з багатьох питань міжнародного порядку денного. Зокрема, наша країна бере активну участь у просуванні «екологічної демократії». Марія Мезенцева відзначила, що багато сучасних українських законів відображають такі європейські тенденції, як, наприклад, рух до озеленення та впровадження енергоощадних технологій.

Вона також зауважила, що між членами делегації України панував конструктивний діалог та адекватна дружна робота.

Володимир Зеленський зазначив, що Україна перезапускає конкурс для обрання судді у Європейський суд з прав людини за правилами, які діють у європейських інституціях, і в найкоротші терміни нашу державу в ЄСПЛ представлятиме висококваліфікований суддя з міжнародним досвідом.

Україна повернеться до моделі адаптивного карантину, коли в межах області встановлюватиметься той чи інший рівень карантинних обмежень залежно від епідемічної ситуації. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду 17 лютого.

З 24 лютого 2021 року на всій території України почне діяти адаптивний карантин. Рішення Уряд ухвалив з одноденним доопрацюванням.

«Як і влітку, передбачається чотири рівні епідемічної небезпеки, кожен з яких має чіткі обмеження та критерії визначення. Хочу підкреслити, що рішення набуде чинності за тиждень, тому всі українці матимуть змогу завчасно з ним ознайомитись», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Міністра охорони здоров’я Максима Степанова, постанова передбачає встановлення базового жовтого рівня для всієї країни.

«У ньому діятимуть ті обмеження, які діють в Україні після жорстких зимових карантинних обмежень. Більш того, ми зробили деякі послаблення. Наприклад, буде дозволятися проведення масових заходів, якщо для однієї особи передбачатиметься 4 квадратних метри площі або з наповненістю залу до 50%. Дозволятимуться відвідування закладів освіти групами більш ніж 20 осіб. Під час проведення матчів командних ігрових видів спорту можуть бути присутні глядачі, але з певними обмеженнями щодо кількості заповнених місць. Дозволятиметься працювати ресторанам, кафе, барам та їдальням до 24 години», — зазначив Максим Степанов.

Міністр охорони здоров’я додав, що зелений рівень стане тим показником, якого регіони мають досягнути, щоб почати говорити про перегляд або скасування певних карантинних обмежень.

Помаранчевий рівень, за словами Максима Степанова, не передбачатиме встановлення додаткових карантинних обмежень, а сигналізуватиме про можливе наближення регіону до червоного рівня епідемічної небезпеки. Водночас пропонується, що на цьому рівні органи місцевої влади можуть вводити додаткові обмежувальні заходи для запобігання поширенню інфекції.

На червоному рівні, як повідомив Міністр охорони здоров’я, вводитимуться жорсткі карантинні обмеження, за прикладом січневого карантину.

«Запроваджує червоний рівень Державна комісія з питань ТЕБ та НС. Він має бути введений на території регіону протягом 48 годин після запровадження», — зазначив Максим Степанов.

Ухвалення Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності (№2739) - це крапка в історичній справедливості.

Таке переконання під час обговорення цього документу висловила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Вона також зазначила, що це прояв вдячності тим людям, які загинули за те, щоб народні депутати могли працювати та ухвалювати рішення на користь суспільства.

«Я була ініціатором цієї постанови на Погоджувальній раді і вдячна керівнику і всьому гуманітарному Комітету за те, що ця постанова винесена сьогодні в зал. Відверто кажучи, це лакмусовий папірець на те, чи ми й надалі за європейську справедливість, чи ми хочемо бовтатися в тому болоті, яке пропонують нам своїми виступами деякі депутати тут, в залі», – наголосила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови Верховної Ради закликала колег підтримати Постанову №2739. За відповідну Заяву проголосували 295 народних депутатів.

Ситуацію із заповненням ліжко-місць для хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 у Івано-Франківській області детально обговорили на традиційній селекторній нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Українці мають отримати доступ до якісних та дешевих авіаційних перевезень як на внутрішніх рейсах, так і міжнародних. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час наради щодо розвитку внутрішніх авіаційних перевізників 16 лютого.

Вшановуючи День Героїв Небесної Сотні, який відзначається щорічно наприкінці лютого, Верховна Рада України повинна прийняти Заяву щодо тих подій та заслухати звіт Генерального прокурора про стан розслідування злочинів проти учасників Євромайдану та Революції Гідності.

Про це під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп заявила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Саме цього тижня 20 лютого ми будемо вшановувати пам'ять Героїв Небесної Сотні, сьому річницю Революції Гідності. На жаль, справедливе покарання за вбивства, за надмірне насильство зникло з порядку денного влади», - відзначила вона.

За словами віцеспікерки, враховуючи перші, але, очевидно, не останні рішення Європейського суду з прав людини у справах майданівців, які постраждали від свавілля режиму Януковича, «видається вкрай несправедливою відсутність належної оцінки тих подій Верховною Радою України».

Олена Кондратюк нагадала, що минулого року за участі лідерів монобільшості та демократичних опозиційних фракцій був напрацьований проект постанови «Про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності» (№ 2739), проте ця постанова так і не була розглянута.

«Переконана, що в цьому році Верховна Рада не може стояти осторонь і закривати очі на рішення ЄСПЛ. Тому я закликаю усіх колег об’єднатися, напрацювати і прийняти нову редакцію постанови про «Про заяву Верховної Ради» щодо подій Революції Гідності із врахуванням рішення Європейського суду з прав людини», - сказала Олена Кондратюк.

За її словами, народні депутати мають зробити все належне, щоб допомогти понад двом тисячам постраждалих, та родинам Героїв Небесної сотні дочекатися справедливості. На думку Заступниці Голови Верховної Ради, слід ухвалити й зміни до законодавства про заочне засудження.

«Європарламент у своїй нещодавній резолюції також закликав українську владу продовжити розслідування злочинів, вчинених на Євромайдані, і негайно забезпечити справедливість щодо жертв і їхніх родин. Тому вношу пропозицію запросити цього тижня до Верховної Ради Генерального прокурора України Ірину Венедіктову. Вона має прозвітуватися перед парламентом і суспільством про хід та поточні підсумки розслідування справ Майдану», - зауважила Олена Кондратюк.

Президент України Володимир Зеленський одразу після повернення з Об'єднаних Арабських Еміратів в аеропорту зустрівся з міністром оборони Андрієм Тараном, Головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком, заступником керівника Офісу Глави держави Романом Машовцем та Героєм України, членом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігорем Герасименком. Президенту доповіли про деталі загибелі трьох українських військових у неділю в районі Новолуганського на Донбасі. 

Як стало відомо, капітан Олександр Войтенко, старший солдат Дмитро Мироненко та солдат В’ячеслав Олексієнко підірвалися на п'яти мінах ТМ-62, встановлених у шаховому порядку.

Вранці 14 лютого вони переміщувалися для несення служби та рухалися вздовж дороги за маршрутом. Близько 9:30 пролунав вибух. Швидка прибула на місце, але врятувати їх не змогли.

Розглядаються три ймовірні причини підриву: порушення правил поводження з боєприпасами і вибуховими пристроями; теракт незаконних збройних формувань дистанційного підриву міни; недбале ставлення військових до служби, що виразилося в неналежній організації служби та переміщенні військових під час виконання бойових завдань.

«Питань і досі залишається багато. Хто встановлював міни? Чому про них не були попереджені наші хлопці, які несли службу на цій території? Чи були там вказівники, які попередили б про міни? Деякі дані просто неможливо встановити за добу. ДБР уже почало розслідування. Додатково я даю завдання керівництву ЗСУ провести заняття щодо дотримання заходів безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами, дотримання правил безпеки при пересуванні особового складу, озброєння та військової техніки на місцевості, висуванні на бойові позиції, спостережні пости та переміщенні між опорними пунктами. До кінця місяця – перевірити всі мінно-вибухові загородження на дорогах та шляхах сполучення. Важлива їхня доцільність. Застарілі та недоцільні міни – зняти, вказавши це у відповідних документах. Продовжити розмінування ще активніше: не має бути мін там, де вже не існує загрози швидкої атаки, де живуть люди, де постійно пересуваються наші військові», – доручив Глава держави.

Президент також наголосив на важливості гуманітарного розмінування на Донбасі.

«Розмінування дитячих садків, шкіл, лікарень було серед домовленостей лідерів Нормандської четвірки на зустрічі в Парижі у грудні 2019 року. Завдання нелегке й нешвидке. Міни в прямому сенсі стали синонімом втрати життя наших військових та мешканців Донбасу. Без розмінування ми ніколи не повернемося до мирного життя», – зазначив Володимир Зеленський.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак також зауважив, що на переговорах усіх рівнів порушується питання необхідності проведення гуманітарного розмінування.

Глава держави дав 10 днів на встановлення винних у трагедії.

«Ще раз мої щирі співчуття рідним і близьким», – сказав Президент.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у ході робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 10 лютого провів онлайн-зустріч із керівниками українських громадських організацій Бельгії та Люксембургу.

Очільник Уряду подякував Світовому конгресу українців за сприяння в організації зустрічі, а також всім учасникам за допомогу в зміцненні медичної системи України протягом пандемії COVID-19 та за волонтерську роботу з підтримки українських військових та цивільного населення на сході України.

Зокрема, Прем’єр-міністр і керівники українських громадських організацій  порушили питання спрощення проходження митного контролю для гуманітарних вантажів. Денис Шмигаль підкреслив, що Уряд за останні місяці ухвалив низку постанов, які полегшують розмитнення гуманітарної допомоги.

«Ми шукаємо, на яких етапах відбуваються ускладнення й розглядаємо варіанти, щоб максимально спростити митні процедури. У грудні представники релігійних організацій і церков зазначили, що вже відчули полегшення щодо завезення гуманітарної допомоги», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Також очільник Уряду підтримав ідею створення Консультативної ради українських закордонних громадських організацій при Кабінеті Міністрів України.

«Готові до відкритого діалогу та пошуку формату, коли всі організації українців у світі змогли б представляти себе при консультативному органі. Це буде хороший інструмент взаємної підтримки й допомоги», — наголосив Денис Шмигаль.

Відповідаючи на запитання учасників зустрічі, Прем’єр-міністр також розповів про інструменти підтримки українців, які повертаються назад в Україну.

«Вже цього року ми запроваджуємо програму створення малого й середнього бізнесу для українців, які повернулися й хочуть вкласти свої гроші в Україні. На такі цілі держава надаватиме їм підтримку. На сьогодні це 150 тисяч гривень на додачу до тих коштів, які може вкласти людина. Ми також працюємо над зниженням кредитних ставок і полегшенням доступу до фінансового ресурсу банків», — зазначив очільник Уряду.

Для великого бізнесу, за його словами, Верховна Рада ухвалила так званий закон про «інвестиційних нянь», коли інвестору надається супровід для проходження бюрократичних процедур, аби він вкладав кошти в Україну та створював нові робочі місця.

«Президент України та Уряду докладають всіх зусиль для створення сприятливих умов для людей, аби вони заробляли гроші в Україні та вкладались в українську економіку», — наголосив Прем’єр-міністр.

Понад три тисячі уродженців Вінниччини є учасниками бойових дій в Афганістані.

168 наших земляків поклали свої голови на чужій землі.

182-оє поранених та 116-ть інвалідів – такий страшний підсумок цієї війни для Вінницької області. В глибокій шанобі схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув.

Ось уже 32, як ми, з року в рік згадуємо цю сумну статистику. 32 роки, відтоді, як на свою батьківщину повернулись наші воїни з тієї безглуздої афганської війни, на якій за чужу землю, за чужі політичні амбіції, за чужу країну віддали своє життя майже чотири тисячі українських військових, більшість з яких – це молоді хлопці, солдати строкової служби, яких після екстреної бойової підготовки одразу ж відправляли «виконувати інтернаціональний обов`язок».

Сьогодні, 15 лютого,  в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав керівники області та міста, воїни – афганці, ветерани різних років та громадськість краю вшанували пам’ять українських військових, які загинули під час бойових дій. Голова облдержадміністрації Сергій Борзов, голова Вінницької обласної Ради Вячеслав Соколовий, секретар Вінницької міської ради Павло Яблонський, за участі керівника Вінницької обласної Спілки воїнів – інтернаціоналістів - Петра Кирилишина та разом із великим загалом ветеранів «афгану» з районів області, родичами загиблих хвилиною мовчання та військовим салютом вшанували пам'ять українців, які полягли у тій кривавій війні.

Обласна виконавча влада сьогодні намагається активно сприяти розвитку спілчанської діяльності воїнів – інтернаціоналістів, які брали участь в бойових діях на територіях інших держав, більшість з яких - саме в Афганістані, і серед них - понад три тисячі уродженців Вінницької області.

В полі зору керівництва облдержадміністрації - питання надання матеріальної допомоги членам сімей воїнів, загиблих в Афганістані,  ветеранам війни в Афганістані, забезпечення житлом осіб з інвалідністю в результаті бойових дій на території інших держав, лікування ветеранів – афганців в спеціалізованих та санаторних закладах охорони здоров`я, а також - якою може бути підтримка, в тому числі і фінансова громадських організацій ветеранів війни в Афганістані, соціальний захист ветеранів війни в Афганістані й військових конфліктів в інших зарубіжних країнах Міністерством у справах ветеранів України та Управлінням у справах ветеранів Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації.

В глибокій шанобі схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув… З вдячністю звертаємось до тих,  хто живе поряд з нами: літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму, звеличує честь та гідність воїнів, які самовіддано виконували свій обов’язок в горах та пустелях, в повітрі, в наступі та обороні, при врятуванні бойових товаришів та мирних жителів країни.

Дякуємо вам за вашу мужність, стійкість, витривалість.

У День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено кошик квітів від Президента Володимира Зеленського до Меморіального комплексу громадянам України, полеглим в Афганістані.

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено указом Президента України від 11 лютого 2004 року № 180 і приурочено до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.

Сьогодні вся країна вшановує тих, хто брав участь у бойових діях на території інших держав. За останні десятиліття українські військові завжди демонстрували відвагу, хоробрість та мужність під час врегулювання конфліктів по всьому світу. 

Однією з найбільших військових операцій з часів Другої світової стала війна в Афганістані, пекло якої пройшли десятки тисяч українців. На жаль, не всім вдалося повернутися додому живими. Пам’ять про них назавжди залишиться у серцях рідних та близьких.

Водночас, багатьом із тих, хто подолав цей виклик тоді, сьогодні доводиться захищати кордони нашої держави. Дякую кожному учаснику бойових дій за міцний дух та готовність у будь-яку мить стати на захист України! 

15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата в історії як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

«Там хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, – у житті без війни і смерті. Це була занадто дорога ціна – ціна того, що відбувалося з ними тоді і що могло бути потім... Рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи…», – написав голова ОДА Сергій Борзов у офіційному акаунті мережі «Фейсбук».

Зазначимо, що тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 осіб не повернулись.

4 095 – стільки вінничан сьогодні мають право на пільги ветеранів війни на території інших держав:

904 - осіб з інвалідністю внаслідок війни;

2 957 - учасників бойових дій;

4 - учасників війни;

230 - членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Виконання Мінських домовленостей має здійснюватися всіма сторонами за чітким графіком та у конкретні строки, заявив Президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час робочої поїздки на Донеччину.

У Брюсселі завершилося Сьоме засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке відбулося під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля.

Засідання Ради асоціації засвідчило важливість подальшого зміцнення економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію. Україна продовжить свою політику щодо наближення до європейських стандартів у всіх галузях у рамках виконання положень Угоди про асоціацію.

«Наш особливий інтерес стосується оновлення додатків до Угоди про асоціацію, передусім у частині торгівлі, цифровізації економіки, зеленого курсу, укладення «промислового безвізу», інтеграції в енергетичний ринок ЄС та взаємодії у сфері транспорту. Розраховуємо на відданість ЄС щодо реалізації цілей Угоди, найбільш амбітною з яких є поступова інтеграція України до ринків ЄС», – наголосив Денис Шмигаль за підсумками зустрічі.

Представники Європейського Союзу зі свого боку підтвердили готовність допомогти Україні отримати ранній доступ до вакцин та підтримати кампанію з вакцинації.

Як зауважив Денис Шмигаль, Євросоюз ще раз підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також засудив дії Російської Федерації щодо порушення територіальної цілісності України. Також політика Європейського Союзу щодо невизнання анексії Криму залишається незмінною.

Під час зустрічі представники ЄС та України домовилися розпочати консультації щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами. Сторони привітали запуск попередньої оціночної місії щодо готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції («промисловий безвіз») та сподівається отримати її рекомендації якнайшвидше.

Сторони також наголосили на важливості подальшої роботи над інтеграцією енергетичної системи України до європейської, а також на важливості для України продовжувати реформу в енергетичному секторі.

Члени української делегації наголосили, що Україна продовжить імплементацію законодавчих ініціатив, які стосуються Європейського зеленого курсу. Крім того, будуть продовжені спільні проекти у сферах енергоефективності, трансформації вугільних регіонів та боротьби зі змінами клімату.

Прем'єр-міністр України у свою чергу зауважив, що співпраця між Україною та ЄС продовжиться у галузі наукових досліджень, освітніх проектів, міграційної політики, кібербезпеки, цифровізації та інших сферах.

«Ефективна імплементація Угоди про асоціацію залишатиметься ключовим пріоритетом реформаторських зусиль української влади та моїм особистим пріоритетом як Глави Уряду», – підкреслив Денис Шмигаль.

Верховна Рада готова до поглиблення українсько-британського міжпарламентського діалогу. Про це Голова українського Парламенту Дмитро Разумков повідомив під час онлайн-зустрічі зі Спікером Палати громад Парламенту Великої Британії сером Ліндсі Гойлом.

«Незважаючи на перепони, пов'язані з COVID-19, які є сьогодні, я хотів би звернутися до Вас із пропозицією активізувати українсько-британські міжпарламентські відносини», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту наголосив на важливості партнерських відносин між державами в усіх сферах і висловив сподівання, що «зрушення, які відбулися за останній рік, – це лише перший крок».

Дмитро Разумков також висловив сподівання на розуміння і допомогу британських партнерів у питанні щодо спрощення режиму поїздок українських громадян до Великої Британії.

Окрім того, Голова Верховної Ради відзначив злагоджену роботу груп дружби парламентів України та Великої Британії. «Багато аспектів міжнародної співпраці важливо обговорювати на міжпарламентському рівні», - додав він.

Дмитро Разумков наголосив, що Велика Британія - одна з найбільш послідовних країн у питанні підтримки територіальної цілісності України. «Деокупація Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей є серйозним викликом для України», -  зазначив Голова Парламенту.

Він підкреслив, що в тому числі завдяки позиції Великої Британії і санкційному тиску на РФ Україна продовжує протистояти російській агресії.

Голова Верховної Ради запросив Спікера Палати громад Великої Британії сера Ліндсі Гойла відвідати Україну. «Останній візит Спікера Палати громад до України відбувся 20 років тому. Думаю, цю тенденцію треба змінювати», - сказав Голова українського Парламенту.

Перше засідання української частини українсько-молдовської Робочої групи з реалізації проекту будівництва мосту в районі Ямполя (Вінницька область) та Косеуць (Сорокський район, Республіка Молдова). Про це повідомляє голова облдержадміністрації Сергій Борзов.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.

Цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року.

Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.

Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проектів об'єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проектів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проект.

Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково-технічній галузях; охороні здоров'я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Також передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проектів, допомогою інвесторам від початку проекту й протягом усього часу його тривалості.