Кабінет Міністрів України в рамках реалізації політики підвищення якості сфери охорони здоров'я розраховує якнайшвидше завершити будівництво основних регіональних лікарень, а також обласних лікувальних центрів та мережі кардіоцентрів. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час ознайомлення з будівництвом першої черги нового хірургічного комплексу Вінницької обласної клінічної лікарні ім М.І. Пирогова.
"Маємо добудувати лікарні, які потрібні. Це перинатальний центр у Львові, лікарні на Волині, в Тернополі, ця лікарня у Вінниці, в Києві, плюс мережа кардіоцентрів... Хочу все завершити, аби лікарні функціонували, - сказав Володимир Гройсман. - Тож завдання медиків - проводити тендери, закуповувати найкраще обладнання", - сказав Володимир Гройсман.


Він підкреслив, що Уряд готовий розглянути можливості дофінансування будівництва – в тому числі за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, який наступного року стане потужним інструментом допомоги держави регіонам.


Довідково


Вінницька обласна лікарня – один з найстаріших лікувальних закладів України. Зараз в лікарні функціонують 20 відділень стаціонару, в тому числі 12 відділень хірургічного профілю, поліклініка тощо. Лікарня є базою 12 кафедр Вінницького Національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, штатна чисельність працівників лікарні становить 1605 посад, а середня зарплата 6,2 тис. грн. Будівництво першої черги нового хірургічного комплексу загальною вартістю понад 700 млн грн збільшить ємність лікарні і розширить спектр її послуг. На будівництво освоєно вже понад 300 млн грн, з яких 100 млн грн – кошти, виділені безпосередньо Кабінетом Міністрів на закупівлю обладнання.

 

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з українською громадою Португалії зазначив, що за останні три роки в країні було проведено низку важливих реформ, відновлено армію.

Глава держави подякував українцям Португалії за солідарність з Україною та запевнив у своїй відданості продовженню реформ в державі. «Ми зробимо все, щоб великий український народ повернувся назад до своєї європейської родини. Ми будемо в ЄС і будемо в НАТО. Ми переможемо, бо з нами правда і з нами Бог», - сказав Петро Порошенко.
«Україна стала незалежнішою. Україна стала міцнішою. Україна стала більш європейсько орієнтованою. В Україні з’явилося громадянське суспільство, в Україні з’явився волонтерський рух і ми провели абсолютно безпрецедентну програму реформ», - підкреслив Глава держави.
Петро Порошенко подякував тим, хто підтримував українське військо в різні часи. «Тим з вас, хто був волонтером, хто допомагав армії, хто намагався робити кроки для того, щоб відправити, підтримати або прийняти поранених військовослужбовців для того, щоб надати їм допомогу в реабілітації. Для нас це було дуже важливо і я, як Президент, хочу подякувати кожному з вас за цю абсолютно важливу допомогу», - сказав він.

Глава держави також відзначив активну роль української громади в прийнятті рішення португальського Парламенту щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. «Це було стратегічне рішення, яке допомогло нам розповсюджувати це визнання по усьому світу», - наголосив Президент.
Петро Порошенко також поділився враженнями від сьогоднішніх зустрічей з керівництвом Португалії та констатував: наші країни є дуже близькі. Він запевнив, що португальці завжди можуть розраховувати на українців.
Глава Української держави повідомив, що вже розроблена урядова програма щодо зміцнення зв’язків із закордонними українцями, було значно збільшено фінансування Міністерства закордонних справ задля підвищення ефективності роботи.
Під час зустрічі Президент також вручив високі державні нагороди за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України та плідну громадську діяльність.

Зростання економіки, визначене як ключовий орієнтир роботи Уряду, вимагає формування сприятливого ділового клімату в Україні, а також запровадження фундаментальних змін в системі державного нагляду та регуляцій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду, присвяченому питанням дерегуляції.


Він підкреслив, що перші кроки на шляху перетворень вже зроблено. «Регулярні зустрічі з бізнесом ніколи не залишаються без реакції, я завжди готовий та допомагаю, аби проблем у бізнесу не було, - сказав Володимир Гройсман. - Але одна справа – конкретні випадки, інша - системні державні рішення, які не дозволять тиснути на бізнес».


Серед недавніх ініціатив – ухвалений Верховною Радою закон з протидії беззаконню силових структур, названий «маски-шоу - стоп». «А сьогодні ми скасуємо ще понад 300 актів і, таким чином, змінюватимемо підходи, які зупинять і унеможливлять будь-який державний «рекет», - сказав Глава Уряду. – Я також підкреслюю і наголошую на особистій відповідальності керівників органів влади, які мають контролюючі функції. Я буду на стороні підприємців і чесного бізнесу, і всіма зусиллями буду його захищати. Нам потрібен більш ніж 3% економічний ріст, але якщо ми будемо створювати програми підтримки, а ви (чиновники) будете створювати перешкоди тишком-нишком - ми будемо ухвалювати рішення про покарання таких чиновників».

Голова Верховної Ради України А.Парубій закликав політиків «забути мову ненависті, шукати між собою порозуміння в усіх найскладніших ситуаціях, які виникають». Про це він сказав у понеділок на засіданні Погоджувальної ради.


«Все те, що відбувається сьогодні в українській політиці, уже відбувалося 100 років тому. Я згадував, що 100 років тому розпочалася російська агресія. Але сили українських військ були не набагато меншими від сил більшовиків, і не те нас знищило. Нас знищило взаємне поборювання, яке почалося всередині країни», - сказав А.Парубій.


Він пояснив, що «саме тоді модна соціалістична теорія розділила українців за принципом класової боротьби: коли соціалісти піднімалися проти буржуазних власників, таких як Скоропадський, коли, на жаль полки січових стрільців йшли у бій під Мотовилівкою з полками Скоропадського. Боротьба між собою змусила нас тоді забути де головний фронт, сперечатись про землю - чи має вона бути у селян, чи у земельних власників».
«Нагадаю, потім прийшли червоні більшовики і повирішували все: і з землею, і з селянами, забравши землю в колгоспи, а селян - виморили голодом», - зазначив Голова Верховної Ради.


«Тому я, звертаючись до усіх зі словами «що з нами сталося?», - хочу нагадати, хто наш головний ворог. І коли ми шукаємо тотального ворога всередині країни, знищуючи один одного, коли ми переносимо зло зі Сходу нашої країни в місто Київ більшовицькими повстаннями і намаганням розбалансувати державу зсередини - ми забуваємо про головне: необхідність втримати нашу державність у найважчі часи її існування», - сказав А.Парубій.


Голова Парламенту закликав всіх «забути мову ненависті, шукати між собою порозуміння в усіх найскладніших ситуаціях, які у нас бувають». «Ми продемонстрували цю здатність, в тому числі, і на майданчику Українського Парламенту, тому давайте не шукати ворога поміж собою всередині країни, а пам’ятати де він. Наш обов’язок - захистити нашу країну і наше майбутнє», - наголосив А.Парубій.

Президент України Петро Порошенко прибув з офіційним візитом до Португальської Республіки.

Під час візиту заплановані зустрічі Глави Української держави з Президентом Португалії Марселу Ребелу де Соуза, Прем’єр-міністром Португалії Антоніу Коштою, Головою Асамблеї Португалії Едуарду Ферру Родрігешем.

Очікується підписання низки двосторонніх документів.

Президент України також проведе зустріч з українською громадою, що проживає в Португалії.

Зростання економіки на рівні 5-7% є пріоритетом роботи Уряду та Парламенту, а ключове завдання на наступний рік – довести показник середньої  заробітної плати до 10 тис. грн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спілкування з журналістами у Білій Церкві. Глава Уряду відвідав сьогодні Київщину.

«Зростання економіки – пріоритет номер один, - сказав Володимир Гройсман. - Настав час відповідальної політики. Пообіцяв – треба реалізувати. Час безвідповідальної політики минув».

Глава Уряду підкреслив, що підґрунтя для виконання поставлених завдань є, і все, що зароблятиме економіка, буде вкладено в добробут людей. «Це не пустопорожні обіцянки», - підкреслив Володимир Гройсман.  

Захід було організовано за ініціативою народного депутата Петра Сабашука за участю Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. У засіданні взяли участь представники Асоціації міст України, Конфедерації будівельників України, Будівельної палати України, Представництва агенції ООН у справах біженців в Україні.

Під час засідання обговорювалася проблематика будівництва доступного житла в Україні, а також шляхи його законодавчого врегулювання.

Експерти та представники професійний асоціацій акцентували на необхідності впровадження механізмів забезпечення доступним житлом українців, а також на необхідності прийняття відповідного законопроекту Верховною Радою України. Учасники заходу також зазначили, що 657,2 тис. сімей перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов. При цьому 3-5 млн. українців працюють за кордоном, а 65% українців бажають виїхати за кордон, у тому числі внаслідок неможливості придбати житло для своєї родини, тому актуальність питання забезпечення житлом є надзвичайно важливою.

Учасники круглого столу погодилися із тим, що, незважаючи на те, що попередній досвід роботи житлових програм в Україні не є надто вдалим, подібні програми безперечно потрібні. Для цього необхідні: по-перше, наявність енергоефективного недорогого житла та відсутність обмежень щодо рівня доходів та місця проживання громадян, і по-друге, наявність ефективних фінансових механізмів.

У виступах наголошувалося, що передумовою для розвитку програм доступного житла має бути покращення соціально-економічного становища у нашій державі та залучення великих обсягів фінансових ресурсів для їх реалізації.

Учасники заходу також говорили про міжнародний досвід, а саме про досвід наших європейських сусідів - Польщі, Німеччини, Фінляндії, Великобританії. Виступаючі звернули увагу на доступність та різноманітність інструментів кредитування населення у цих країнах, що значно підвищує рівень доступності житла для громадян. Окремо згадувалося орендне житло як одна з основних можливостей вирішення житлового питання, яку використовують європейці.

Дискусія щодо перспектив розвитку будівництва доступного житла в Україні триває. Ініціатор заходу - народний депутат Петро Сабашук та Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву запрошують усіх бажаючих долучитися до розробки концепції доступного житла в Україні та до підготовки проекту Закону щодо комплексного врегулювання питання впровадження нових та реалізації існуючих програм з забезпечення житлом різних категорій громадян.

 

 

До роботи зібрання, що 15 грудня пройшло у конференц-залі Арт-галереї «ІнтерШик», долучились також голова обласної Ради Анатолій Олійник, Вінницький міський голова Сергій Моргунов, директор Департаменту у справах національностей та релігій Міністерства культури України Андрій Юраш, голова Ради національних спільнот України Ашот Аванесян, заступник голови ОДА Олександр Крученюк та голова постійної комісії обласної Ради з питань освіти, культури, сім’ї та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини Людмила Станіславенко.

Вперше у засіданні взяли участь і голови районних державних адміністрацій області.

Відкриваючи роботу заходу, начальник управління у справах національностей та релігій ОДА Ігор Салецький інформував присутніх про взаємодію облдержадміністрації з релігійними організаціями та національно-культурними спільнотами Вінниччини. Затим з вітальним словом до учасників зібрання звернувся голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

«Перш за все, я хотів би подякувати всім присутнім за те, що в такий непростий час для української держави, українського народу Вінниччина у питаннях як церковних правовідносин, так і національно-культурних взаємин показує Україні приклад толерантності, відповідальності, взаєморозуміння  і поваги один до одного. Це надзвичайно важливі речі, - підкреслив керівник ОДА. - Головне наше завдання – створити таке середовище, в якому кожен з учасників почувався б комфортно та міг розвиватися, щоб створювалися умови для виконання тих статутних завдань, які стоять перед кожним із нас. Щоб це середовище толерантності в цілому дозволяло забезпечувати спокій, злагоду і можливості розвитку Вінниччини як регіону».

Валерій Коровій зазначив, що впродовж року, який був досить непростим, у рамках роботи Ради церков та Ради національно-культурних товариств вирішувалися конкретні питання: виховної роботи серед дітей, проведення спільних заходів, формування тематичних програм.

«У цьому році ми заклали підвалини багатьох структурних змін у різних напрямках життєдіяльності: і в економічному, соціальному, суспільно-політичному, і в церковному та міжнаціональній співпраці. Я переконаний в тому, що ми створюємо підґрунтя для якісних змін, які б торкалися, в першу чергу, покращення рівня життя звичайної української сім’ї, - наголосив Валерій Коровій. – І ті перемовини, які проводять спільно обласна державна адміністрація, Вінницька міська рада при підтримці обласної Ради дають можливість вже в наступному році створити у Вінниці та довкола міста додатково 6 тисяч нових робочих місць. Ми робимо все для того, щоб створити такі конкурентні умови, за яких люди могли б мати роботу тут, щоб вони не їхали на заробітки, а залишалися зі своїми сім’ями. І з цією метою на наступному засіданні рад ми підготуємо вам наше бачення розвитку Вінниччини на найближчу перспективу».

Голова облдержадміністрації привітав усіх присутніх із прийдешніми новорічно-різдвяними святами та принагідно вручив представникам релігійних конфесій документи на передачу двох храмів регіону до власності місцевих релігійних громад.

 Під час зібрання про основні засади державної політики задля реалізації потенціалу релігійних організацій та національно-культурних товариств інформував директор Департаменту у справах національностей та релігій Міністерства культури України Андрій Юраш. Водночас він відзначив позитивний, а за деякими напрямками й унікальний, досвід Вінниччини в організації такої роботи.

Підсумувати річну діяльність власних товариств та організацій, порушити проблемні питання й окреслити перспективи подальшої співпраці мав змогу кожен учасник засідання. Потому голова Ради національних спільнот України Ашот Аванесян і голова Ради національно-культурних товариств Вінниччини Володимир Кочелаба підписали угоду про співпрацю.

На завершення ж засідання керівники регіону Валерій Коровій та Анатолій Олійник вручили окремим учасникам зібрання Подяки обласної державної адміністрації та обласної Ради.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=525#sigFreeIdeb69f3c303

Під час загальних зборів, які відбулись сьогодні у приміщенні ККЗ «Плеяда», Секретаріат ВОАОМС звітував про виконану роботу за 2017 рік та окреслив напрямки, плани і завдання  на 2018 рік.

«Твердий голос Польщі в Раді безпеки ООН відіграє важливу роль в дискусії щодо забезпечення повернення миру на Сході України і в Криму, і забезпечення звільнення окупованих Російською Федерацією територій», - сказав Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції для представників ЗМІ за підсумками переговорів із Президентом Польщі. Він привітав Польщу з обранням до складу непостійних членів у Раді Безпеки ООН на 2018-2019 роки.

Президент України повідомив, що сторони детально проговорили координацію спільних дій, в тому числі і щодо підтримки спільних ініціатив щодо запровадження миротворців. «Справжніх миротворців, а не охоронців спостерігачів СММ ОБСЄ», - підкреслив він.

Глава держави також наголосив, що «миротворці мають працювати на усій окупованій території Донецької та Луганської областей, а не лише вздовж лінії зіткнення». При цьому він підкреслив, що «ці миротворці будуть мати абсолютно чіткий формат, який притаманний миротворчим місіям».

«Формат миротворців на Донбасі має бути форматом миротворчої місії. Ніяких охоронців. Зона відповідальності – усі окуповані території на Сході Україні. Ніякої лінії зіткнення», - сказав Петро Порошенко та наголосив, що така миротворча місія здатна принести мир в Україну і може зупинити подальші жертви. «Кожен день, включаючи останні 24 години, ми втрачаємо українських героїв», - констатував Президент.

«Абсолютно чітка позиція Польщі по миротворчій місії для нас є надзвичайно важливою», - підкреслив Глава держави та додав, що Польща була співавтором усіх ініціатив в ООН останнього часу, включаючи питання деокупації Криму. Він висловив вдячність цій країні за її міжнародну підтримку України.

«Немає пояснення, хто може бути проти миротворців, які зупиняють війну», - наголосив Президент.

В свою чергу, Президент Польщі повідомив, що під час зустрічі обговорювалися важливі питання у контексті членства Польщі у Раді безпеки ООН у найближчі два роки. «Дуже важлива ідея, яку треба провести – щоб на окупованих територіях Донецької і Луганської областей могла розпочати роботу мирна місія ООН, так звані «блакитні шоломи». Ми рішучі прихильники того, щоб це була миротворча місія абсолютно за всіма стандартами, передбаченими для цього роду операцій», - сказав Президент Дуда. При цьому, він особливо наголосив на питанні повноважень місії, «щоб вона не обмежувалася виключно захистом представників ОБСЄ, а щоб це була справжня миротворча місія, яка діятиме на всій цій території і яка справді призвела до того, щоб конфлікт, який виник внаслідок російської агресії, міг би завершитися, а Мінські домовленості були реалізовані».

Президент Польщі також наголосив, що якщо така пропозиція від України буде в порядку денному Ради безпеки ООН, вона матиме підтримку польської сторони. «Польща буде однією з держав, яка цю ініціативу буде підтримувати. Ми прихильники саме такого рішення і тут Україна може розраховувати на нашу рішучу підтримку», - підкреслив Анджей Дуда.

Кабінет Міністрів України в рамках подальшої реалізації пенсійної реформи та осучаснення пенсій українським пенсіонерам опрацював проект закону про підвищення пенсій військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів і направляє документ в Раду національної безпеки та оборони для подальшого обговорення. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Наступний наш крок -  пропозиція зміни пенсійного забезпечення військових пенсіонерів. Такі пропозиції ми передаємо в РНБО, де на рівні Президента ми знайдемо остаточні рішення,  аби з січня українські військові пенсіонери отримували підвищені пенсії», - сказав Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що мова про 550 тис. військових пенсіонерів, які зможуть отримати підвищені пенсії. Причому механізм осучаснення пенсій буде аналогічний тому, що був запроваджений восени.

«Осучаснення пенсій (військовим) відбуватиметься автоматично. Бойові пенсії будуть більші за звичайні, - сказав Володимир Гройсман. – Але, впевнений, що середнє збільшення становитиме не менше 1,5 тис. грн. Бойові пенсії зростуть навіть більше». 

Довідково

Уряд України оголосив одним із своїх пріоритетів діяльності на 2017 та подальші роки проведення масштабної пенсійної реформи, яка не передбачає збільшення пенсійного віку, натомість запроваджує механізми ліквідації пенсійної «зрівнялівки», встановлення пенсійних виплат на основі стажу роботи пенсіонера, а також дозволяє в середньостроковій перспективі подолати дефіцит бюджету Пенсійного фонду, який в поточному році становить 140 млрд грн.

Один з перших законопроектів реформи був ухвалений Парламентом в жовтні поточного року. Документ дозволив так само в жовтні осучаснити пенсії майже 10 млн пенсіонерів і закласти можливості автоматичного осучаснення виплат в подальші періоди. 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, перебуваючи у Латвійській Республіці з офіційним візитом, під час зустрічі з Президентом Латвійської Республіки Раймондсом Вейонісом зазначив, що Україна і Латвія мають багато спільного.

Сьогодні, 14 грудня, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій спільно з першим заступником голови ОДА Андрієм Гижком, директором Департаментом міжнародного співробітництва і регіонального розвитку ОДА Володимиром Мережком зустрівся із заступником директора Офісу із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest).

Президент Петро Порошенко відзначив важливість співпраці України та Польщі у питанні енергетичної безпеки.

«Ми дуже вдячні Польщі за спільну позицію відносно «Північного потоку-2». Це є загроза не лише для енергетичної безпеки України чи Польщі. Це є загрозою для енергетичної безпеки всієї Європи. Це абсолютно політичний проект», - зауважив Глава держави під час спільної прес-конференції для представників ЗМІ за підсумками переговорів із Президентом Польщі.

Президент висловив сподівання, що спільний голос України та Польщі разом з партнерами з ЄС та США буде достатньо ефективним в подальших кроках щодо енергетичної безпеки.

Президент Польщі Анджей Дуда, в свою чергу, запевнив, що позиція Польщі щодо проекту «Північний потік-2» є незмінною. «Ми абсолютно проти цієї інвестиції. Ми вважаємо, що вона топче європейські норми, що вона є проти інтересів Європейського Союзу і тут наші позиції з самого початку ідентичні, однозначні і незмінні», - наголосив він.

За його словами, під час перемовин з Президентом України обговорювалося питання підтримки України шляхом інвестицій, які полягають у побудові газопроводу-інтерконектора. «Я радий, що це інвестиційне завдання реалізується тепер і що тут є тісна співпраця між Польщею і Україно. Ми відкриті у питаннях можливих пропозицій України щодо постачання скрапленого газу для України», - сказав Президент Польщі.

Відповідаючи на запитання представників ЗМІ щодо енергетичного співробітництва та очікувань від побудови газопроводу-інтерконектора Анджей Дуда додав: «Це інвестиція, яка має слугувати нашим країнам. І вона повинна бути так реалізована, щоб дві сторони виграли від цієї інвестиції».

За його словами, проект має бути реалізований таким чином, щоб він приніс користь Польщі та Україні. Він додав, що побудова інтерконектора збільшить безпеку та торгові можливості обох країн.

Кабінет Міністрів України в рамках подальшої реалізації пенсійної реформи та осучаснення пенсій українським пенсіонерам опрацював проект закону про підвищення пенсій військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів і направляє документ в Раду національної безпеки та оборони для подальшого обговорення. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Наступний наш крок -  пропозиція зміни пенсійного забезпечення військових пенсіонерів. Такі пропозиції ми передаємо в РНБО, де на рівні Президента ми знайдемо остаточні рішення,  аби з січня українські військові пенсіонери отримували підвищені пенсії», - сказав Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що мова про 550 тис. військових пенсіонерів, які зможуть отримати підвищені пенсії. Причому механізм осучаснення пенсій буде аналогічний тому, що був запроваджений восени.

«Осучаснення пенсій (військовим) відбуватиметься автоматично. Бойові пенсії будуть більші за звичайні, - сказав Володимир Гройсман. – Але, впевнений, що середнє збільшення становитиме не менше 1,5 тис. грн. Бойові пенсії зростуть навіть більше». 

Довідково

Уряд України оголосив одним із своїх пріоритетів діяльності на 2017 та подальші роки проведення масштабної пенсійної реформи, яка не передбачає збільшення пенсійного віку, натомість запроваджує механізми ліквідації пенсійної «зрівнялівки», встановлення пенсійних виплат на основі стажу роботи пенсіонера, а також дозволяє в середньостроковій перспективі подолати дефіцит бюджету Пенсійного фонду, який в поточному році становить 140 млрд грн.

Один з перших законопроектів реформи був ухвалений Парламентом в жовтні поточного року. Документ дозволив так само в жовтні осучаснити пенсії майже 10 млн пенсіонерів і закласти можливості автоматичного осучаснення виплат в подальші періоди. 

Сьогодні, в  рамках відзначення 140 річниці з дня народження М.Леонтовича на Музейній площі в обласному центрі відбувся флешмоб з виконання  найпопулярнішого у світі Новорічно-Різдвяного твору нашого земляка М.Леонтовича.

Перебуваючи із робочою поїздкою у Вінницькому районі,  перший заступник голови ОДА  відвідав Вороновицький музей історії авіації і космонавтики, оглянув завершений дитячий ігровий майданчик та завітав до відремонтованого за кошти державної субвенції Відділення «Хвороб вуха горла й носа» Вінницької центральної районної клінічної лікарні.

Сьогодні, у 140-ий день народження великого композитора, в приміщенні музею митця у селі Марківка Теплицького району відбулася науково-практична конференція «Микола Леонтович: музична легенда Поділля», приурочена знаменній даті. 

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2018 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року».

Сторони домовилися у 2014 році про утворення багатонаціональної Міжнародної місії захисту розслідування причин катастрофи рейсу МН17 авіакомпанії Malaysian Airlines, уклавши відповідну Угоду. Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між міністрами закордонних справ України та Королівства Нідерландів від 24 липня 2014 року, українська сторона передала Нідерландам повноваження на проведення розслідування причин та наслідків трагедії.

Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Ключове завдання державної системи нагляду та контролю в різних сферах – від пожежної безпеки до безпеки харчових продуктів – забезпечити безпеку людей, а не виписати штраф чи постійно цькувати підприємців. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що наступний рік стане роком зміни системи нагляду саме з огляду на досягнення означеної мети. «Наступного року приділимо цьому величезну увагу. Що стосується безпеки харчових продуктів, пожежної безпеки – зрозуміло, тут потрібно перевіряти. Але перевірки мають бути не каральними, а превентивними. Який сенс, коли прийде інспектор і накладе штраф, який до того ж може бути предметом корупції? - сказав Володимир Гройсман. - Мені потрібно, аби в будівлі була працююча пожежна безпека, щоб продукт, який купляємо, був насправді безпечним. Оце ціль, а не цькування бізнесу. Тож будемо систему змінювати».      

Довідково

У листопаді поточного року Глава Уряду під час зустрічі з підприємцями ініціював зміни в системі держнагляду і контролю, а також перехід до ризикоорієнтованих методів роботи, а саме – здійснення перевірок підприємств виключно на підставі чітких критеріїв визначення ризикованості. Прем’єр-міністр підкреслював, що головна допомога від держави – не заважати бізнесу, а перейти на ризикоорієнтованийпідхід у системі нагляду. «Це буде нашою ідеологією», - підкреслював Володимир Гройсман. Він звертав увагу, що 2018 і наступні роки будуть позначені повагою і шаною до реального сектору економіки і легального бізнесу.

У заході, організованому, Програмою USAID РАДА, Фондом Східна Європа, взяли участь народні депутати, представники Апарату Верховної Ради, секретаріатів комітетів, наукових закладів, експертної та донорської спільноти.

Метою заходу було актуалізувати проблему реалізації парламентської реформи, виробити рекомендації за ініціативи Програми у співпраці з експертами та Парламентом, що зможуть суттєво підвищити якість законодавства.

Директор Програми USAID РАДА Ігор Когут зазначив, що в реформі Парламенту і дорожньої карти, яку підготувала Місія Європейського Парламенту на чолі з Петом Коксом, дотримання регламентної процедури потребує серйозної і тривалої розмови. «Це питання культури. Треба говорити і пояснювати суспільству і виборцям і через цей засіб стимулювати дискусію, формувати певний запит суспільства на більш якісний підхід до процесу ухвалення законів», - сказав він.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, відкриваючи захід, зазначила: «Люди не асоціюють якість свого життя з законодавчим процесом, який відбувається. Вони думають, що це їх не стосується. Однією з визначальних функцій Парламенту є її контрольна функція. Це його первинна місія, контролювати як Уряд витрачає гроші в інтересах народу. Через те, законодавча функція є вже похідною фактично від функції представництва, від функції контролю. Вона безпосередньо впливає на якість життя людей. Ми зараз в такому виклику, коли ми повинні навчити людей: чому це так важливо? Ті виклики, які сьогодні є в українському парламенті, ті виклики, які пов’язані з якістю законодавчого процесу, їхні причини є набагато глибшими. І про це сьогодні треба говорити». 

За словами О.Сироїд, «баланс влади в Україні не сприяє якісному законодавчому процесу. Тому, що модель Конституції сприяє тому, що рішення ухвалюються поза межами Парламенту. Тобто, виводить законодавчий процес за стіни Парламенту».

«Це відбувається тому, що великий обсяг виконавчої влади належить до сфери Президента, а сам Президент є поза контролем Парламенту в частині виконавчої влади. Якщо виконавча влада випадає з-під парламентського контролю, це завжди матиме загрозу і неякісного законотворення, і загрозу для прав і свобод людини.

Проблемою також є політична система. Ми досі не побудували політичної системи відповідальних політичних ідеологічних партій, які пропонували б людям шлях розвитку держави і, відповідно, прийшовши до Парламенту, які не творили законопроекти одного дня, а творили би проекти тих рішень, які в короткій, середній чи довгостроковій перспективі дозволяли би змінювати державу відповідно до певного бачення.

Ще однією системною проблемою є відповідальність Уряду за ті рішення, які пропонуються до Парламенту. Ми звикли до того, що бачимо проекти рішень в готовому вигляді за ніч  чи за декілька годин до процесу їх обговорення. Ми дуже рідко маємо можливість обговорити сам задум. Буквально зовсім недавно ми обговорювали процес приватизації державних підприємств, вірніше перелік підприємств, які треба приватизувати. Ми щоразу запитуємо одне: розкажіть нам будь-ласка філософію уряду, як ви збираєтесь управляти державною власністю, яка залишиться у ваших руках, як ви збираєтесь управляти критичною інфраструктурою, яке ваше бачення в принципі приватизації об’єктів. І тільки тоді ми затвердимо перелік підприємств, які ви хочете приватизувати. Але три роки цієї політики ми не маємо. Якщо немає такої політики, тоді дуже складно очікувати якісного законодавчого процесу, бо ми не знаємо куди ми йдемо», - зазначила Заступник Голови Верховної Ради.

О.Сироїд також акцентувала на питанні довіри між урядом і парламентом. За її словами, якщо не буде довіри між інституціями, в тому числі і президента також, якщо і далі будуть спроби ухвалювати рішення поза межами парламенту, то ми можемо змінювати Регламент Верховної Ради, можемо тренувати працівників, можемо все що завгодно робити, але якість законодавчого процесу не покращиться.

Під час конференції відбулися сесії: «Законодавчий процес «від початку до кінця», «Роль провідних акторів у законодавчому процесі», «Ключові аспекти забезпечення законодавчого процесу».

Учасники конференції у виступах наголошували: підвищення якості законодавчого процесу - один з головних елементів парламентської реформи - є нагальною вимогою сьогодення з огляду на необхідність проведення в державі низки актуальних правових реформ у різних сферах суспільного життя, що вимагає оптимальної організації саме законодавчої процедури.

Експерти визначили кілька факторів, які зумовлюють проблему розробки та прийняття неякісного законодавства. Це, насамперед, відсутність стратегічного бачення формування та реалізації державної політики. Окрім того, це - «законодавчий спам» (надмірна кількість законопроектів, поданих до ВР України, які суперечать чинному законодавству, є розбалансованими, не направлені на вирішення проблеми, що унеможливлює їх імплементацію). Важливими чинниками, за словами учасників конференції, також є низька роль Апарату Верховної Ради в законодавчому процесі та слабкий рівень залученості всіх зацікавлених сторін на всіх етапах законотворчого процесу. Низький рівень дотримання конституційних та регламентних вимог у законодавчій діяльності та вплив поза правових чинників на волевиявлення парламенту щодо тих чи інших законів, що прямо впливає на якість як цього процесу, так і ухвалюваних у результаті законів. Всі ці чинники призводять до того, що закон перестає бути інструментом реалізації державної політики, оскільки не ставить перед собою завдання вирішення певної проблеми, що нівелює його практичну цінність.

Програма USAID РАДА за результатами проведених у період з жовтня по листопад 2017 року п’ять дискусій представила Парламенту рекомендації з впровадження парламентської реформи у частині покращення якості законодавчого процесу

  1. Подальші напрямки співпраці Вінницької області та Ясського повіту обговорено в ході офіційної зустрічі керівників регіонів-партнерів
  2. Вінницька делегація ознайомилася із роботою національної Ради ЗМІ Латвійської Республіки
  3. Ми, українці, вміємо робити добро, тому що добро - в українських генах - Президент під час презентації «Книги Добра»
  4. Андрій Гижко провів чергову апаратну нараду з керівниками департаментів та служб області
  5. На Вінниччині планується створення Центру бойової та спеціальної підготовки дітей та молоді на базі Вінницької обласної організації ФСТ «Динамо»
  6. Програму економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2018 рік презентували на щотижневій апаратній нараді
  7. Енергетичне співробітництво - один з пріоритетів відносин України і ЄС, - Глава Уряду під час переговорів з Віце-президентом Європейської Комісії Марошем Шевчовічем
  8. Наступного тижня Верховна Рада України планує розглянути закон про деокупацію українських територій та визнання Росії державою-агресором
  9. Валерій Коровій вважає принципово важливим, що згідно з останнім рейтингом USAID Вінниччина визнана областю із найбільш сприятливим бізнес-кліматом в Україні
  10. На Вінниччині не зайнятим залишається ринок вирощування та експорт екологічної та органічної продукції

Анонси подій

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

© Вінницька обласна державна адміністрація.

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International 21050 м. Вінниця вул. Соборна 70 Тел. (0432) 59-21-10, Тел./факс 59-21-28 email: oda@vin.gov.ua