«Я хотів би обговорити російські вибори 18 березня. Це було б критично важливим для нас отримати вашу тверду заяву щодо засудження та невизнання російських виборів в Криму», - заявив Президент України Петро Порошенко під час зустрічі із Послами Великої сімки (G7): США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади.

«Ми дуже цінуємо вашу тверду попередню позицію», - додав Петро Порошенко.

Глава держави також звернувся до присутнього на зустрічі Глави Представництва ЄС в Україні Хью Мінгареллі та подякував йому та Віце-президенту Єврокомісії за вчорашню сильну позицію Європейського Союзу. «Було б також важливим, щоб ви не дозволили вашим громадянам відвідати Крим з метою моніторингу виборів там», - наголосив Президент, додавши, що йдеться, зокрема про представників Франції, Австрії та Фінляндії.

«Це може зруйнувати політику «єдиного голосу» щодо виборів в Криму»,  - підкреслив Петро Порошенко.

Кожна інвестиція, вкладена в економіку України, має бути успішною, і потенціал для цього є. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час традиційної зустрічі «Діалог влади та бізнесу», яка збирає представників провідних українських та зарубіжних компаній. Участь у заході також взяв Президент України Петро Порошенко.

Глава Уряду підкреслив, що подібні дискусії – важливі з огляду як обговорення проблем, так і ухвалення рішень, направлених на досягнення стратегічної мети – забезпечення сталого економічного зростання, достатнього для якісної зміни рівня життя українців.

«Сьогодні ми маємо непогані сигнали того, що економіка починає зростати та відновлюватися, – сказав Володимир Гройсман. – Завдання – аби кожна інвестиція, яка потрапляє в економіку України, була успішною. І потенціал для цього є».

Глава Уряду наголосив, що держава здатна забезпечити зростання економіки в 5% і більше. «Для цього важливо прийняти низку рішень – передусім у сфері легкості ведення бізнесу, в сфері захисту інвестицій. Важливо, аби всі, хто вкладає в економіку держави, розумів, що ніхто не посягатиме на його власність», – сказав Прем’єр-міністр.

Не менш важливо, впевнений Володимир Гройсман, – забезпечити детінізацію економіки та продовжувати зміни, які не дозволять звужувати коло діяльності для підприємництва – як в контексті роботи контролюючих органів, так і в контексті роботи монополістів. «Не можна залишати поза увагою монополістів, які час від часу намагаються створити умови, аби стримувати інвестиції – в тому числі через непомірні вимоги до різних речей. Тож в контексті регіональної політики ми ставимо завдання: на місцях влада має створювати необхідну інфраструктуру для бізнесу, – сказав Володимир Гройсман. – Всі зацікавлені в тому, аби бізнес працював легально й конкурентно. Це торкається всіх сфер – від легкої промисловості і до, певно, космічних розробок».

У межах держави спостерігається тенденція до зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби. У Вінницькій же області в поточному році поголів’я ВРХ, зокрема корів, до відповідного періоду минулого року зросло на 6 %. При тому в населення поголів’я продовжує скорочуватися.

«Я пишаюся тим, що в умовах російської військової агресії, кремлівської торговельної війни та московської транзитної блокади Україна уникла дефолту та банкрутства, знайшла чи розширила альтернативні ринки збуту і відновила економічне зростання», - заявив Президент Петро Порошенко на зустрічі з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу.

Глава держави при цьому підкреслив, що і він, і Прем’єр-міністр, і Уряд розраховують на більші темпи цього зростання. «Ми будемо докладати максимум зусиль для того, щоб це зростання прискорити і саме цьому присвячена наша з вами зустріч», - сказав він.

За словами Президента, за результатами інтерактивного голосування, яке відбулося серед учасників – компаній членів Американської торговельної палати, минулого року у 64% компаній бізнес розширявся. А на зростання в цьому році розраховують вже 83% компаній.

«Це твердий оптимізм і віра в економічне майбутнє України. І головне – майже всі (компанії – ред.) хоча й на різний відсоток, рішуче підвищували платню персоналу. Ці кількісні показники краще за будь-які виступи чи емоції описують якість змін, що відбуваються в країні», - додав він.

Президент нагадав, що були проголосовані декілька важливих Законів, а також ініційовано ухвалення ще декількох законопроектів.

За його словами, одним із перших пріоритетів є боротьба з корупцією. «Можемо констатувати, що створено абсолютно незалежні антикорупційні інституції, антикорупційну інфраструктуру. Ні в кого немає жодного сумніву в тому, що і  НАБУ, і САП є абсолютно незалежні від будь-яких політичних інституцій», - додав він.

Президент висловив впевненість в тому, що ці кроки демонструють кардинальні зміни, які відбуваються в суспільстві.

Він також нагадав, що Верховна Рада підтримала його законопроект про Антикорупційний суд та висловив впевненість, що Парламент не буде затягувати із розглядом цього документу у другому читанні. «Я обіцяю вам, що зроблю все залежне від мене, щоб цей законопроект був прийнятий найближчим часом», - сказав він.

Глава держави також зазначив, що на початку березня підписав надзвичайно важливий для покращення інвестиційного клімату Закон «Про приватизацію», яким створюються нові прозорі умови для приватизації, що сприятиме залученню інвесторів.

Крім того, Президент запросив представників бізнесу до обговорення питання про запровадження в Україні нової моделі  оподаткування прибутку – оподаткування розподіленого прибутку підприємства. «Я до вас звертаюся, бо мені, як Президенту, і певен, що і Уряду, потрібна ваша допомога з аргументацією», - додав він.

«Я вважаю, що з цього приводу потрібна чесна дискусія з нашими іноземними партнерами і асоціаціями бізнесу. Йдеться не просто про податки. Йдеться про нову філософію. Ми захищаємо цим законопроектом малий та середній бізнес. Значно спрощується облік: що ти вивів – сплати податки. Що залишив – інвестуєш в бізнес», - зазначив він, висловивши думку, що прихильники такого законопроекта будуть.

Також Глава держави зазначив, що готовий до компромісів з цього питання: «Щодо того, щоб на першому етапі розповсюджувати це лише на малий та середній бізнес, знайти компроміси по іноземним інвесторам. Але 100% це на сьогоднішній день в багатьох країнах, включаючи Грузію, Естонію – спрацювало позитивно».

На переконання Президента, така нова податкова політика кардинально змінить інвестиційний клімат. «Кардинально стимулює інвестиції. Навіщо витягувати гроші? Вкладай в розвиток виробництва. Думаю, що тут на сьогоднішній день ми маємо діяти рішуче. Це є наша спільна зміна інвестиційного клімату в державі», - резюмував Петро Порошенко.

Голова Верховної Ради України А.Парубій, відкриваючи засідання Погоджувальної ради в понеділок, повідомив, що спікери п’яти Парламентів вже підтримали українську ініціативу щодо небезпеки побудови «Північного потоку-2».

А.Парубій поінформував, що 2 березня під час візиту делегації Верховної Ради України до Молдови він запропонував Голові Парламенту Молдови Андріану Канду підписати спільний лист до Парламентів країн Європейського союзу щодо оцінки «Північного потоку – 2» як фактору дестабілізації і тиску на Європейський Союз.

«У Кишиневі листа підписали Голови Парламентів України і Молдови, а учора до цього листа долучилися Голови Парламентів Латвії, Литви та Польщі. Це важливо, бо коли наші держави говорять одним голосом, наш спільний голос у світі стає гучнішим», - підкреслив А.Парубій. Він висловив упевненість, що «кількість підписантів буде збільшуватися, і ця позиція Українського Парламенту здобуватиме все більшу прихильність серед європейських держав, наших сусідів, які добре знають, що таке газовий шантаж Російської Федерації».

У листі сказано:

«Хоча формально "Північний потік-2" представляється як комерційний проект, фактично він є інструментом російської державної політики. "Північний потік-2" - це не диверсифікація джерел постачання газу, а поглиблення енергетичної залежності ЄС, особливо країн Центральної та Східної Європи, від Росії, а отже, збереження їх вразливості.»

“Північний потік-2” слід розглядати в більш широкому контексті сучасних російських інформаційних та кібернетичних ворожих дій та військової агресії; тому ми закликаємо європейські країни обмежити можливість Росії здійснювати агресивні дії та забезпечити аби експлуатація "Північного потоку 2" повністю відповідала законодавству ЄС.

Президент Петро Порошенко висловив вдячність НАТО за тверду позицію підтримки України та підкреслив, що одним з ключових пріоритетів національної безпеки нашої держави є досягнення критеріїв членства в Альянсі.

«Вітаю важливе, довгоочікуване та логічне рішення НАТО підвищити рівень амбіцій України щодо Альянсу», - зазначив Президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США», - наголосив Петро Порошенко.

«Наша наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенбергу (Генеральний секретар НАТО – ред.) в лютому 2018 року, де, з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО, мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу», - підкреслив Глава держави.

«Тиха дипломатія із просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», - зауважив Петро Порошенко, додавши: «Впевнено рухаємося вперед».

Останніми днями в інформаційному просторі з’явився ряд маніпулятивних матеріалів щодо ходу реалізації урядової постанови про перший етап монетизації субсидій – монетизацію на рівні надавачів комунальних послуг. Просимо ЗМІ користуватися офіційною інформацією, яка надається Урядом і НАК «Нафтогаз».

Згідно з Постановою КМУ №951 кошти, отримані як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, мають виключно цільове призначення.

Це означає, що протягом року вони не можуть бути використані на будь-які інші цілі,  окрім сплати податків до державного бюджету учасниками ринку постачання енергоресурсів для населення.

Крім того, показники  дебіторської заборгованості за відпущений НАК «Нафтогаз України» природний газ є не співставними із сумою субсидій для населення за спожиті енергоресурси та в декілька раз перевищує їх рівень.

Більше того, споживачі ПСО (ПСО- постачальники природного газу із спеціальними обов'язками) не купують газ по передплаті, тому дебіторська заборгованість як правило з осені на зиму росте, а із зими на весну падає.

Також діючі умови контрактів купівлі-продажу газу, укладені між постачальниками ПСО та Нафтогаз, містять відтермінування по оплаті на 25 та 90 днів:

  • Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, який не покривається субсидіями, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, на підставі акта приймання-передачі природного газу;
  • Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком, протягом 90 днів починаючи з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

Тому некоректно наводити період, коли пільги і субсидії ще не надійшли від держави і показувати ріст заборгованості. Станом на 6 березня 2018 року, за даними НАК «Нафтогаз України», заборгованість за тиждень зменшилася по Україні в цілому на 14,7%.

№ п/п

Назва підприємства

Сумарна заборгованість на 27.02.18, 
грн

Сумарна заборгованість на 06.03.18, 
грн.

  ВСЬОГО: 

31 700 773 367,79

27 037 257 262,17

1

ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 494 236 833,67

726 790 536,59

2

ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ ТОВ 

662 136 296,39

634 889 845,28

3

ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 610 776 530,64

2 245 685 728,52

4

ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ ТОВ 

902 135 894,99

752 553 022,39

5

ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 196 926 482,78

1 026 228 364,31

6

ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 167 102 969,77

1 087 138 645,92

7

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ ТОВ 

977 056 668,74

695 229 274,38

8

КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 601 465 930,91

2 137 284 620,66

9

ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 296 271 925,89

2 170 932 522,48

10

МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

499 541 534,67

396 525 807,38

11

РІВНЕГАЗ ЗБУТ ТОВ 

714 948 859,92

506 946 970,21

12

СУМИГАЗ ЗБУТ ТОВ 

978 983 255,95

807 845 522,48

13

ХАРКІВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

2 593 938 847,39

2 524 235 075,01

14

ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 009 770 949,03

857 713 416,95

15

ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ ТОВ 

677 197 685,10

524 259 442,80

16

ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ ТОВ 

826 512 191,01

698 141 085,37

  РАЗОМ по РГК 

21 209 002 856,85

17 792 399 880,73

17

АЗОВГАЗ ТОВ 

302 239 401,15

294 015 984,78

18

Газ Мелітополя ДП 

176 266 732,54

143 421 439,79

19

Газовик ТОВ 

23 398 107,43

19 803 440,70

20

ГАЗПОСТАЧ ДП 

358 710 805,57

312 276 111,46

21

Газпостачсервіс ТОВ 

9 232 858,27

5 271 270,78

22

Донецькоблгаз ПАТ 

1 724 763 017,81

1 690 606 158,12

23

КиївГазЕнерджи ДП 

292 760 393,13

273 887 936,61

24

Кременецьке УПРГ ДП 

40 401 789,74

25 193 258,10

25

КРЕМЕНЧУКГАЗ-ПОСТАЧАННЯ ТОВ 

322 561 087,27

299 048 046,12

26

Лубнигаз ТД ТОВ 

173 322 820,60

153 333 606,18

27

Луганськгаз ПАТ 

1 008 496 011,62

930 060 957,77

28

Монтажник ДП 

7 566 165,29

613 929,02

29

ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ ТОВ 

1 703 898 253,24

1 595 903 982,95

30

ПОЛІССЯГАЗ ТОВ 

44 444 882,53

33 933 052,97

31

ПОЛТАВАГАЗ ЗБУТ ТОВ 

1 291 234 216,78

1 117 762 912,17

32

ТЕРНОПІЛЬОБЛГАЗ ТОВ 

1 034 259 694,47

830 293 530,00

33

УМАНЬГАЗ ЗБУТ ТОВ 

131 588 124,57

102 337 134,84

34

ХЕРСОНРЕГІОНГАЗ ТОВ 

504 556 244,27

405 325 356,13

35

Центргаз ДП 

442 064 285,42

329 435 804,21

36

ЧЕРКАСИГАЗ ЗБУТ ТОВ 

834 062 210,43

620 392 776,77

37

ШЕПЕТІВКАГАЗ ДП 

65 943 408,81

61 940 691,97

  РАЗОМ по іншим 

10 491 770 510,94

9 244 857 381,44

Голова Верховної Ради Андрій Парубій провів зустріч з депутатом Сеймасу Литовської Республіки, колишнім Прем’єр-міністром Литовської Республіки Андрюсом Кубілюсом.

Під час зустрічі сторони обговорили перспективи Європейського плану для України – фінансового плану для економічного розвитку і підтримки реформ в України.

За слова Андріюса Кубілюса, Європейський план для України – цілком реальний і може бути вже зовсім скоро реалізований.

«Парламентарі та урядовці України та Литви докладають всіх зусиль, щоб цей план був презентований і обговорений лідерами країн Великої сімки вже під час чергового саміту G7 влітку 2018 року», - зазначив Андрюс Кубілюс.

Андрій Парубій розповів про ініціативу створення Міжпарламентської асамблеї України, Молдови та Грузії. На думку Голови Верховної Ради, представники парламентів інших країн Балто- Чорноморського поясу, зокрема і Литви, повинні стати активними спостерігачами у цій Асамблеї.

«Адже в умовах агресивної політики путінської Росії завдання усіх країн Балто-Чорноморського регіону - плекати єдність, взаємопідтримку і творити спільний пояс успішних європейських держав на кордоні з Росією. Це буде гідна відповідь на агресивні спроби путінської Росії втрутитися у внутрішні справи держав-сусідів і повернути їх у сферу свого політичного впливу», - зазначив Голова Верховної Ради України.

 

 

Андрій Парубій поінформував Андрюса Кубілюса про те, що Верховна Рада України спільно з Кабінетом Міністрів України напрацювали «Дорожню карту» з 57 законопроектів у сфері європейської інтеграції України і, насамперед, щодо  виконання умов Угоди про Асоціацію між Україною. А також на розгляді Парламенту знаходиться пакет з 35 законопроектів, які покликані зміцнити економіку та поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Віце-президентом Сполучених Штатів Америки Майклом Пенсом.

Глава держави поінформував Віце-президента США про поточну ситуацію на Донбасі та продовження провокацій з боку контрольованих Росією бойовиків, які не припиняють порушувати оголошений напередодні режим повного припинення вогню.

У зв'язку з цим, Петро Порошенко наголосив на важливості подальшого тиску на Росію для забезпечення належного виконання нею  безпекових аспектів Мінських домовленостей. Він висловив вдячність за  нещодавнє рішення Президента США Д.Трампа продовжити на рік відповідні санкції проти Росії.

Віце-президент Пенс підкреслив важливість збереження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей і повернення Криму Україні.

В рамках обговорення подальших кроків з метою мирного врегулювання ситуації на Донбасі, було розглянуто також перспективи розгортання ефективної миротворчої місії ООН.

Президент Порошенко висловив вдячність Сполученим Штатам за послідовну підтримку України у впровадженні масштабних внутрішніх реформ, а також військову допомогу, що сприяє посиленню обороноздатності країни.

Глава держави підкреслив, що надання Україні американської оборонної зброї є важливим позитивним сигналом для інших партнерів нашої країни та чітким застереженням для російського агресора.

Віце-президент Майкл Пенс відзначив, що США і надалі підтримуватимуть Україну у її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет. Він також відзначив прогрес України у впровадженні реформ, зокрема у створенні Антикорупційного Суду.

Петро Порошенко і Майкл Пенс відзначили активний розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва, зокрема започаткування масштабного проекту з General Electric щодо закупівлі американських локомотивів, а також поставки американського вугілля в Україну.

Співрозмовники також обговорили графік подальших двосторонніх контактів на найвищому рівні у цьому році, в якому виповнюється десята річниця встановлення українсько-американського стратегічного партнерства.

Україна переживає етап розбудови нової держави, а реформи, започатковані Урядом, торкаються одразу декількох найбільш важливих сфер життя. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв’ю латвійському виданню Latvijas Avize.

«У нас не перехідний період. У нас в принципі новий період в історії країни. Ми будуємо нову Україну. Ми міняємо систему управління державою, проводимо децентралізацію, проводимо реформу судової системи, реформи соціальної сфери, - сказав Володимир Гройсман. - Ми повинні відійти від сировинної моделі економіки і перейти на економіку доданої вартості».

Він підкреслив, що економіка України може зростати не менше 5% на рік. «Що ми визначили як точки зростання? Промвиробництво, інфраструктуру, нарощування інвестицій, а значить захист прав інвесторів і розвиток державно-приватного партнерства, розвиток експорту, - розповів Глава Уряду. - Зараз ми запускаємо дуже цікаві програми розвитку агросектору - причому як в сегменті виробництва продуктів харчування, так і в сегменті сільгоспмашинобудування. Ми стимулюємо фермерів нарощувати поголів'я і користуватися вітчизняною технікою».

Так само, за словами Прем’єр-міністра, вже затверджено державне оборонне замовлення. «Це не просто про фінансування армії. Це про фінансування військової науки - розробки і впровадження нових видів озброєнь, - сказав Володимир Гройсман. - Вельми перспективним ми вважаємо розвиток індустріальних парків. В Україні є чимало прикладів створення дослідних містечок, де молоді вчені мають можливості реалізувати свій потенціал і запропонувати свої розробки економіці. Я регулярно зустрічаюся з такими хлопцями - це дуже корисний досвід».

Голова Верховної Ради Андрій Парубій у вівторок, 6 березня, провів робочу зустріч з представниками громадських волонтерських організацій.

Президент України Петро Порошенко прийняв Міністра оборони Швеції Петера Хулквіста.

Сторонами було відзначено динамічне зростання діалогу між Україною та Швецією у військово-політичній сфері, зокрема з огляду на дестабілізуючу роль Росії для системи європейської безпеки. Глава держави детально поінформував про збереження напруженої ситуації на Донбасі та триваючу мілітаризацію тимчасово окупованого Кримського півострова.

Було обговорено більш активне залучення Швеції, у тому числі як непостійного члена РБ ООН, до просування питання розгортання миротворчої місії ООН на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, включаючи тимчасово неконтрольовану ділянку кордону між Україною та Росією.

Підтвердивши відданість України мирному процесу, Петро Порошенко наголосив на необхідності «примусу» Росії до миру, насамперед через посилення оборонного потенціалу України, збільшення санкційного та дипломатичного тиску на Москву.

Голова Верховної Ради України А.Парубій, підсумовуючи результати участі у Міжпарламентській безпековій конференції у Кишиневі «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики», зазначив, що країни повинні давати спільну відповідь на виклики, які стоять перед ними. За його словами, сьогодні було підписано два важливих документи: Спільну заяву голів парламентів Грузії, Республіки Молдова щодо підтвердження своєї відданості європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку у наших країнах та Відкритий лист головам парламентів європейських країн щодо оцінки «Північному потоку- 2» як фактору дестабілізації.

«Кожна з наших країн відчула на собі російську агресію, і нам сьогодні спільно доводиться давати на це відповідь. І тут треба враховувати один важливий фактор – що в кожній з країн, в якій йдуть переговори з приводу окупованих територій, будь-яке рішення стає прецедентом для інших двох держав, і тому ми домовились, що ми, навіть ведучи переговори стосовно окупованих територій в своїй країні, будемо консультуватися з приводу кожного рішення з іншими країнами, адже якщо допустити, щоб хоч одна з наших країн піде на неприйнятні компроміси і на неприйнятні дії, це тут же відобразиться і в інших країнах, тому що прецедент однієї з країн буде іншим демонструватись як приклад і як можливість таке ж саме здійснити в Грузії, чи Молдові, чи в Україні. І тому спільна позиція наших країн дуже важлива, перш за все, в безпековому вимірі, але вона важлива також і в економічному вимірі, і в енергетичному вимірі», - наголосив А.Парубій.


На думку Голови Парламенту, необхідно змінити саме позиціонування і підхід, і ставлення до наших країн. «Наші країни сьогодні, потерпаючи від окупації, захищають країни ЄС від агресії, яка йде з Росії. І тому ми повинні спільним голосом говорити про наші проблеми, про наші потреби і про нашу позицію, для того, щоб наша позиція була більш чіткою та врахованою», - зазначив він.

А.Парубій повідомив, що він запропонував своїм колегам за аналогією тристоронньої Парламентської Асамблеї Україна-Литва-Польща створити тристоронню Парламентську Асамблею Україна – Молдова – Грузія.


Молдова і Грузія, за його словами, позитивно відгукнулися на цю пропозицію. Найближчим часом буде підготовлено документи для створення Парламентської Асамблеї. А.Парубій підкреслив, що він завжди був прихильником регіональної співпраці Балто-Чорноморської дуги. «У даному випадку Міжпарламентська Асамблея «Україна –Польща –Литва» і майбутня асамблея «Україна –Грузія –Молдова» – це, власне, і є той місточок Балто-Чорноморського союзу, який, на моє переконання, є геополітично важливим для України, для вироблення спільних дій і спільних механізмів протидії російському агресору», - сказав Голова Парламенту.

Під час візиту до Республіки Молдова Голова Верховної Ради провів ряд двосторонніх зустрічей: зі Спікером Парламенту Республіки Молдова Й.В. Андріаном Канду, Прем’єр-міністром Республіки Молдова Павлом Філіпом.


Учасники конференції взяли участь в обговоренні безпекових проблем у чотирьох панельних дискусіях: «Формування реакції на дезінформацію», «Забезпечення стабільного економічного зростання та верховенства права в рамках Східного партнерства», «Енергетична безпека» та «Виклики спільній безпеці».

Голова Парламенту України А.Парубій взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв збройного конфлікту на річці Дністер (захист цілісності та незалежності Молдови) та поспілкувався з пресою.

 

Учасники Міжпарламентської конференції: Спікер Республіки Молдова Й.В. Андріан Канду, Виконавчий віце-президент Атлантичної Ради Деймон Вілсон, Спікер Парламенту Грузії Й.В. Іраклі Кобахідзе, народні депутати України Г.Гопко, Н.Кацер-Бучковська, І.Фріз, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Молдові І.Гнатишин, представники Атлантичної ради, Сенату Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Національної асамблеї Республіки Болгарія, громадські діячі.

 

Сьогодні, 5 березня, за підтримки керівництва Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України автопарк поліції Вінниччини поповнився новими транспортними засобами.

Президент Петро Порошенко підкреслює, що Росії не вдалося спровокувати нашу країну і дестабілізувати ситуацію в енергетичній сфері, а Україна продемонструвала усьому світу свою надійність як партнера і транзитера природного газу до Європейського Союзу.

«Часи газового шантажу Російською Федерацією нашої з вами держави вже в минулому. Ніхто Україну на коліна не поставить», - заявив Петро Порошенко під час наради в «Укртрансгазі».

«Дуже сподівалися росіяни, що Україна почне відбір  газу з транзиту. Не дочекаються. Україна – надійний транзитер, надійна держава, надійний партнер. Ми повідомили усім нашим партнерам в Європейському Союзі. Вони були готові і добре поінформовані, щоб не піддатися на провокації Російської Федерації. І реакція вже Європейської Комісії, окремих країн ЄС чітко свідчить про підтримку України», - зазначив Глава держави.

«Ми в повному обсязі забезпечили транзит газу до країн Європейського Союзу», - наголосив він.

Президент зауважив: «І ще одне свідчення Росії – як ненадійного постачальника. Навіщо будувати «Турецький потік», «Північний потік – 2», коли в будь-який час, без будь-якого попередження можна перекривати постачання газу усьому Європейському Союзу з метою забезпечення політичного тиску».

«Ці інструменти більше не працюють. Україна – вистоїть, Європейський Союз – вистоїть. Бо ми вже інші», - підкреслив Петро Порошенко.

Перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Перелома доповів Президенту про ситуацію у газотранспортній системі  України. Надходження в Україну – 439,0 млн. кубічних метрів газу з урахуванням транзиту, який Україна виконує за контрактними зобов’язаннями. В газовому балансі власний видобуток склав 57,2 млн кубічних метрів. Відбір з підземних газосховищ – 112,3 млн кубічних метрів. Надходження з Російської Федерації – 0 млн кубічних метрів. Надходження з країн Європейського Союзу – 4,5 млн кубічних метрів (станом на 6.00 ранку), станом на 10.00 – вже 29,4 млн куб.

 «Це і є ті 25 млн кубічних метрів газу, яких нам не вистачало», - зазначив Президент.

Глава держави також відзначив, що ціна згідно рішення Стокгольмського арбітража складала 238,55 доларів за тисячу кубічний метрів газу, спотова ціна – від 250-300 до 500 доларів. «Це такі збитки намагалися, щоб понесла Україна», - підкреслив Президент та наголосив, що «усі ці збитки будуть ретельно обраховані юристами НАК «Нафтогаз України», які вже готують відповідні позови.

«Усі ці збитки будуть компенсовані. За ці провокативні дії, усі вони будуть компенсовані постачальником газу РАО «Газпром». У мене з цього приводу немає жодного сумніву. З кишень українців це подорожчання витягуватися точно не буде», - зазначив Президент.

  1. Глава Уряду: Ми розширюємо свій економічний потенціал і запрошуємо латвійський бізнес інвестувати в різні сфери - від агросектору до космосу
  2. На Вінниччині проходить конкурсний відбір інвестиційних проектів, які фінансуватимуться з державного фонду регіонального розвитку у 2018 році
  3. «Маємо стимулювати залучення інвестицій в переробку, яка повинна створити конкурентні умови і максимально продукувати додану вартість», - Валерій Коровій
  4. Критична ситуація, яка виникла із постачанням газу, вже позаду – Глава держави на нараді в «Укртрансгазі»
  5. Санкції проти агресора треба продовжувати до моменту відновлення територіальної цілісності України, – Зустріч Глави Уряду з Президентом Латвії
  6. На Вінниччині готуються до проведення ІІ міжнародного оперного openair фестивалю OPERAFEST TULCHYN-2018
  7. Президент привітав Україну з історичною перемогою нашої країни в Стокгольмському арбітражі
  8. Реформа децентралізації дозволила збільшити загальний обсяг місцевих бюджетів до 231 млрд грн, – Глава Уряду
  9. Голова Верховної Ради України А.Парубій і Прем'єр-міністр України В.Гройсман презентували дорожню карту пріоритетних законопроектів у сфері євроінтеграції України
  10. Голова ОДА Валерій Коровій на ІТА ВІТА в програмі "На часі".

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Лютий 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 1 2 3