На нерестовий період 2019 року визначені спеціальні ділянки для любительського та спортивного рибальства

Нерест – особливий та надзвичайно важливий період у житті мешканців водойм, коли відбувається їх розмноження, у цей період вони стають вразливими і безпомічними.  В цей час, як ніколи рибі потрібен спокій, вона потребує охорони від браконьєрів і  від того, наскільки успішно пройде нерест, залежить її кількість у наших водоймах та майбутнє рибних ресурсів.

Нерест – це народження нового життя у водоймі. На цей процес впливають чимало чинників, серед яких найголовніший — температура води. Для кожного виду риби діапазон температур свій. Якщо температура несприятлива — вода дуже тепла або, навпаки, занадто холодна, — нерест може взагалі не розпочатися або пройти частково. Від різкої зміни температури води може загинути відметана ікра та мальки.

Першими йдуть на нерест щуки, відразу як закінчиться льодохід. Потім настає час для нересту у ляща, плітки, окуня. Коли добре прогріються водойми, підуть на нерест коропи, карасі й лини.

Отже, нерест – це особливий та надзвичайно важливий період у житті мешканців водойм, коли відбувається їх розмноження, у цей період вони стають вразливими і безпомічними.  В цей час, як ніколи рибі потрібен спокій і затишок, вона потребує охорони від браконьєрів і  від того наскільки успішно та вдало пройде нерест залежить чисельність риби у наших водоймах та майбутнє рибних ресурсів.

З метою збереження середовища і умов відтворення водних біоресурсів Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області  видано наказ від 14.03.2019 р. № 19-О «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області у 2019 році», яким визначено терміни заборони на вилов і добування водних біоресурсів у водоймах області. Весняно-літню заборону на вилов водних біоресурсів на період нересту в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області встановлено у такі строки: у річках та їх притоках – з 1 квітня по 20 травня; у водосховищах, озерах, ставках (за винятком ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури) та р. Дністер – з 1 квітня по 10 червня. Вилов раків у всіх рибогосподарських водоймах заборонений з 1 квітня по 10 червня.

Під час нересту забороняється як промисловий вилов риби, так і любительський і спортивний вилов. Також встановлено заборону на пересування неслужбових плавзасобів та здійснення певних видів господарської діяльності в водних об’єктах та прибережних захисних смугах, таких як днопоглиблювальні, бурові, а також видобуток гравію.

Однак, як і завжди з кожного правила є винятки, тому в нерестовий період дозволяється любительське і спортивне рибальство з берега  однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом,  на спеціально визначених ділянках водойм. На території Вінницької області у 2019 році були визначені наступні ділянки:

У річці Південний Буг:

-    в межах м. Хмільник, по обидва береги;

-    від автодорожного мосту в с. Гущинці, Калинівського району до водозабірної споруди ДП «Калинівка-водоканал»,  по лівому березі;

-    від  автодорожного мосту в с. Лаврівка, Вінницького району вверх по течії 1 км, по правому березі;

-    від  острова в с. Лаврівка, Вінницького району до початку с. Коло-Михайлівка, по правому березі;

-    від автодорожного мосту в с.Селище, Тиврівського району до автодорожного мосту в с. Могилівка, Жмеринського району, по обидва береги, за винятком гирла  р. Ровець в радіусі 200 метрів;

- від Сутиського парку вниз в межах Сутиського дачного масиву, по лівому березі;

-    смт. Тиврів: від старого мосту до Михайлівського броду, по обидва береги;

-    в межах с. Сокілець, Немирівського району,300 метрів вверх та 300 метрів вниз від пляжу ДП «Дитячий санаторій «Сокілець», по лівому березі;  від закінчення вулиці Набережна 450 метрів вниз, по лівому березі;

-    від залізничної станції с. Райгород вверх до с. Мар’янівка, Немирівського району, по лівому березі;

-    від Ладижинського кар’єру до залізничного мосту в с. Губник, Тростянецького району, по правому березі;

-    від автодорожнього мосту в с. Красносілка, Бершадського району вниз по течії до закінчення населеного пункту, по обидва береги.

У річці Дністер:

            В межах міста Могилів-Подільський:

-    від гирла р. Немійка (включаючи саме гирло) до прикордонного знаку № 0126;

-    від прикордонного знаку № 0127 до прикордонного знаку № 0131;

В межах міста Ямпіль:

- від гирла р. Русава (включаючи саме гирло) вверх проти течії в межах м. Ямпіль;

- від прикордонного знаку № 0166 до прикордонного знаку № 0170;

            В межах с. Михайлівка, Ямпільського району:

- від прикордонного знаку № 0147 до прикордонного знаку № 0151;

            В межах с. Іванків, Ямпільського району:

- від прикордонного знаку № 0176 до прикордонного знаку № 0178;

            В межах с. Цекинівка, Ямпільського району:

- від прикордонного знаку № 0179 до прикордонного знаку № 0184;

            В межах с. Велика Кісниця, Ямпільського району:

- від прикордонного знаку № 0191 до прикордонного знаку № 0195.

У річці Мурафа:

- від греблі водосховища в с. Станіславчик, Жмеринського району вниз по течії на  відстань  300 метрів, по обидва  береги;

- від гирла р. Мурафа вверх по течії  до с. Улянівка, Ямпільського району по лівому березі;

-  в межах с. Гальжбіївка,  Ямпільського району;

- смт.Чернівці: від автодорожного мосту 300 метрів вверх, по правому березі.

                                                                       У водосховищах:

   Сандрацьке водосховище:

    - в межах с. Широка Гребля, Хмільницького району, по правому березі.

   Сабарівське водосховище:

   - від водоканалу до пляжу «Хімік», по лівому березі;

   - від Київського  мосту 200 метрів вверх, по правому березі;

   - по бетонній набережній від Київського мосту до Центрального мосту, по лівому березі;

   - від спортбази ДСТ «Спартак» до вулиці Радіона Скалецького, по правому березі.

  Ладижинське водосховище:

    - 500 метрів вище греблі Ладижинської ГЕС до Харпачської затоки Гайсинського району, по  лівому березі;

    - від с. Новоселівка, Немирівського району до с. Маньківка, Тульчинського району,  по правому  березі;

   - від початку  с. Зяньківці, Немирівського району до острова в с. Сокільці, Гайсинського району, по правому березі.

   Глибочокське водосховище:

   - в межах с. Глибочок, Тростянецького району, по лівому березі;

   - в межах с. Митківка, Тростянецького району, по правому березі.

   Дмитренківське водосховище:

   - по правому березі між с. Бубнівка та с. Дмитренки, Гайсинського району.

   Супрунівське водосховище:

   - від соснового лісу  до греблі с. Супрунів Літинського району, по правому березі.

   Сутиське водосховище:

   - від залізничного мосту в м. Гнівань до вагової Гніванського гранітного кар’єру, по лівому березі;

   Клекотинське водосховище (Шаргородський район):  по греблі.

   Мартинівське водосховище (Жмеринський район):  по греблі.

   Антонівське водосховище (Барський район):

   - по греблі між с. Антонівка  та с. Глинянка, Барського району.

   Медведівське водосховище (Козятинський р-н):

   - по греблі автомобільного шляху Вінниця-Житомир, по обидві сторони.

   Скалопільське водосховище (Чернівецький район): 200 метрів від греблі  вверх, по лівому березі.

   Кривошиївське водосховище (Хмільницький район): 300 метрів від греблі, по обидва береги.

   Турбівське  водосховище (Липовецький район):

   - 300 метрів від греблі по правому березі та по греблі.

   Барське  водосховище:  по греблі.

   Водосховище «Петрик» (Літинський район): по греблі.

   Бруслинівське водосховище (Літинський район):

   - від соснової посадки до закінчення березових лісонасаджень, по правому березі.

   Водосховище «Бершадське верхнє»:    від  мосту  до меблевої фабрики, по лівому  березі.

   Водосховище «Піски Бершадські»: від греблі цукрозаводу вверх до будівель м. Бершадь, по лівому березі.   

   Водосховище «Іллінецьке»: 300 метрів від греблі, по правому березі та 1 км  від  греблі, по лівому березі.

  Сербинівське водосховище (Жмеринський район): 500 метрів від греблі вверх, по правому березі;

  Новоживотівське водосховище (Оратівський район): по греблі.

У ставках:

 - став «Флорине» Бершадського району: від греблі вверх до  території парку, по правому березі;

 - став «Французький»  Тростянецького району: по правому березі;

 - став «Качурів»  Гайсинського району:            200 метрів від греблі, по лівому березі;

 - став «Поділля» м.Вінниця: від автодорожного мосту в с.Пирогово вниз до греблі, по лівому березі;

 - став «Липовецький»: від греблі до повороту, по правому березі;

 - став «Немирівський»: по греблі  вздовж автомобільного шляху Вінниця-Гайсин та 300 метрів  вверх від греблі, по правому березі;

 - став «Вали-4», Немирівського району:  200 метрів від греблі, по обидва береги;

 - став «Вали-6», Немирівського району: 200 метрів від греблі, по обидва береги;

 - став «Корделівський» Калинівського району: по греблі  вздовж автомобільного шляху Вінниця-Житомир;

 - став «Погребище»: 200 метрів від греблі, по правому березі;

 - став «Центральний»  смт. Тростянець: 200 метрів від греблі, по правому березі;

- став в смт. Браїлів, Жмеринського району: 200 метрів від греблі, по правому  березі;

 - став «Томашпільський»: по греблі;

 - став «Водокачка», м.Козятин: 100 метрів від містка, що веде до стадіону вправо до греблі;

 - став «Цукрозаводський» смт. Чечельник:  від пляжу  до греблі  і до містка, по лівому березі;

 - став в с. Красне, Тиврівського району:            по греблі.

 

 

Нагадуємо, що за порушення правил рибальства у нерестовий період передбачена відповідальність, так відповідно до п. 4.4. Правил любительського і спортивного рибальства в нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. За порушення вказаного пункту настає адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 85 КУпАП у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від  34 грн. до 170 грн. і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від 170 грн. до 510 грн..

За грубе порушення правил рибальства в нерестовий період частиною 4 ст. 85 КУпАП  передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від 340 грн. до 680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від 510 грн. до 850 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Порушення порядку придбання чи збуту риби відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП  тягне за собою накладення штрафу на громадян від 510 до 1700 грн. з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.

Однак, крім адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства у нерестовий період існує ще й кримінальна відповідальність за завдання значної шкоди  рибним запасам. Відповідно до ст. 249 КК України передбачено штраф у розмірі від 1700 грн. до 6800 грн. або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Відповідно до затверджених такс для обчислення розміру відшкодування шкоди за кожну незаконно виловлену рибу буде нараховано шкоду, яку потрібно сплатити до місцевого бюджету за місцем скоєння правопорушення, а це може бути від 17 гривень за один екземпляр до 2550 гривень. Наприклад за один екземпляр карася сріблястого 17 грн., ляща - 170 грн., сома – 425 грн., судака звичайного – 510 грн., щуки – 340 грн..

Закликаємо громадян бути свідомими і не порушувати правил любительського та спортивного рибальства. Якщо Ви стали очевидцем порушення правил рибальства, прохання телефонувати на «гарячу» лінію Вінницького рибоохоронного патруля за телефонами 068 018 37 52 або 073 004 86 06.