У межах робочої поїздки до Вінницької області Президент України Володимир Зеленський провів засідання Національної ради реформ, на якому окреслив низку змін, що їх необхідно першочергово реалізувати в Україні для покращення бізнес-клімату.

«Цей формат виїзних регіональних засідань Національної ради реформ чи засідань наших депутатів, чи урядових засідань у регіонах України говорить про те, що все ж таки реформи відбуваються не на Банковій, не у стінах Верховної Ради і не в Кабміні. Вони перш за все для людей. Тому мені дуже приємно, що ми обрали такий регіональний формат», – зазначив Глава держави на початку зустрічі.

Президент висловився за продовження практики проведення засідань Національної ради реформ у різних областях України.

«Люди будуть долучені до нашої роботи й розумітимуть, для чого й для кого ми це робимо», – додав він.

Володимир Зеленський зауважив, що перед цим засіданням Національної ради реформ мав змістовну розмову зі студентами Вінницького національного технічного університету.

«Результатом нашої Національної ради реформ повинні бути важливі законопроекти. А потім – найголовніше. Одна справа, коли ми проголосували той чи інший закон, а інша – втілити його в життя і дійсно реформувати нашу країну задля таких студентів, задля їхнього майбутнього», – зазначив Президент.

Учасники засідання сфокусувалися на обговоренні трьох реформ: Державної архітектурно-будівельної інспекції, надрокористування та приєднання споживачів до електромереж.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголосив: три реформи, запропоновані до розгляду, є надзвичайно важливими для покращення економічної ситуації та залучення інвестицій в Україну.

«Кожна з реформ – і ДАБІ, і надрокористування, і спрощення підключення до електромереж – це створення передумов для регіональної конкуренції, яка допоможе кожній громаді в питанні залучення інвесторів на свою територію», – зауважив очільник уряду.

Заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів наголосила, що дозволи на будівництво та приєднання до електричних мереж матимуть безпосередній вплив на створення нових робочих місць і промисловий потенціал.

«Кожна з цих речей, якщо вони будуть ухвалені, спростить, додасть кілька відсотків економічного зростання й полегшить життя для звичайних людей, а також для учасників ринку», – зазначив голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеіл Саакашвілі.

Це – друге засідання Національної ради реформ. За результатами першого Володимир Зеленський підписав законопроект «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» та відповідні зміни до Податкового й Митного кодексів. Верховна Рада вже розглянула його в першому читанні, наразі проект закону опрацьовується в комітеті до другого читання.

Юлія Ковалів зазначила, що наступного сесійного тижня Верховна Рада має розглянути законопроект щодо «інвестиційних нянь», і з 1 січня 2021 року цей документ запрацює на повну силу.

«Попри труднощі та виклики сьогодення, ми бачимо безпрецедентні можливості для розвитку нової, відкритої, по-європейськи ефективної держави та зміцнення економіки. Ми маємо не уникати проблем, а намагатися їх вирішити, як би складно це не було, і проекти, запропоновані на Національній раді реформ, показують, що можливо багато змінити, крок за кроком полегшити життя бізнесу – підприємцям, що творять економіку держави», – наголосив Володимир Зеленський.

Державний фонд регіонального розвитку — важливий інструмент підтримки регіонів. Щоб фонд був максимально дієвий та ефективний, його потрібно перезавантажити. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на черговому засіданні Уряду 30 вересня.

За підсумками засідання Кабінет Міністрів України схвалив проект закону «Про внесення змін до статті 24(1) Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку».

Денис Шмигаль відзначив, що змінами до Бюджетного кодексу пропонується виділяти ресурси на регіональні стратегії з осяжним ефектом для громад, а не локально підтримувати з Держбюджету різні проекти без стратегій.

«Наразі таких локальних проектів приблизно 60%. Дуже часто профінансовані з фонду програми не відповідали Державній стратегії регіонального розвитку, що призводило до розпорошення фінансів та інфраструктурних «недобудов». Всім знайоме явище, коли школи, садочки, лікарні та маса інших соціальних об’єктів роками стоять недобудованими», — зауважив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду підкреслив, що новим законопроектом передбачається розподіл фонду на три частини. Найбільша з них — 50%, яка фінансуватиме винятково проекти національного значення для реалізації Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року.

«Це аеропорти, морські порти, мости, модернізація залізничного сполучення та інші державницькі та розвиткові інфраструктурні проекти. А також комплексні проекти з трансформації вугільних регіонів, проекти з трансформації виробничих потужностей тощо», — зазначив Денис Шмигаль.

Для реалізації регіональних стратегій, за словами Прем’єр-міністра, залишатиметься 30%, за умов фінансування проектів, направлених на соціально-економічний розвиток. «Ще 20% — спрямовуватиметься на розвиток громад та реалізацію локальних проектів: освітлення, соціальні об’єкти, обладнання для комунальних підприємств тощо. Що дасть змогу підтримати всі громади, зокрема ті, що створяться після місцевих виборів та повноцінно функціонуватимуть із наступного року», — підкреслив Глава Уряду.

Крім того, Прем’єр-міністр відзначив, що в проекті Державного бюджету на 2021 рік закладена рекордна сума на ДФРР — 9,4 млрд грн. «Цей законопроект про те, щоб ці кошти сприяли розвитку регіонів, посилювали їхню спроможність та конкурентність», — наголосив Денис Шмигаль.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк разом зі співголовами МФО «Рівні можливості», народними депутатами Марією Іоновою, Інною Совсун та Мариною Бардіною провели першу робочу зустріч з новою Представницею ООН Жінки в Україні Ерікою Квапіловою.

Олена Кондратюк від імені Верховної Ради привітала пані Еріку з призначенням та початком місії в Україні. Своєю чергою Представниця ООН Жінки відзначила значний прогрес нашої держави в питаннях досягнення рівності жінок та чоловіків в усіх сферах життя.

«Це в тому числі результат діяльності МФО «Рівні можливості» на законодавчому рівні. Зокрема, це стосується 40% квоти на осіб однієї статі на цьогорічних місцевих виборах. Усі ми очікуємо, що таке нововведення створить умови для появи нових лідерок у громадах, які принесуть із собою нову якість політики», - підкреслила Олена Кондратюк.

Під час зустрічі сторони обговорили спільні плани щодо співпраці у питаннях досягнення гендерної рівності в секторах освіти, безпеки та оборони.

«Крім політичного лідерства, мене також турбують питання економічної участі жінок. Це надзвичайно важлива тема, враховуючи вплив COVID-19 та економічну кризу. Від того, як українські жінки можуть реалізуватися, забезпечити себе і свої родини, залежить все інше», - зазначила Заступниця Голови Верховної Ради.

На переконання Олени Кондратюк, ця тема має стати однією з головних на цьогорічному четвертому Українському жіночому конгресі. «Зараз ведеться активна підготовка до цієї події і ми щиро вдячні ООН Жінкам за допомогу та підтримку нашого Конгресу», - сказала вона.

Заступниця Голови Парламенту додала, що на порядку денному стоїть питання ратифікації Стамбульської конвенції в Україні. Еріка Квапілова своєю чергою зазначила, що мова йде не про гендер, а у першу чергу про захист і збереження життя. Також учасники робочої зустрічі відзначили позитивний економічний ефект, який дає країнам ратифікація Конвенції. 

 

«Відмовився від охорони – це перше, що я зробив на цій посаді. Згодом оптимізував штат Вінницької ОДА: в апараті скоротили 21 посаду і в департаментах – 20. Провів 48 виїзних прийомів у громадах. Більше 5000 тисяч зустрічей з людьми», – зазначив голова ОДА.

Сергій Борзов повідомив, що створено чат-бот Вінницької облдержадміністрації у «Тelegram». Влада має бути доступною для людей, чат-бот спростить систему звернень громадян, – переконаний голова ОДА.

COVID-19

Очільник області повідомив, що у вересні 27 апаратів штучної вентиляції легень VSmart VFS-510 розподілено Міністерством охорони здоров’я на Вінницьку область. Збільшили кількість опорних лікарень по «ковід» з 9 до 19, і відповідно, ліжкомісць з 349 до 1197.

«За моєї ініціативи на базі СТМО "Фтизіатрія" розпочато створення  обласного фтизіопульмонологічного центру, якого досі на Вінниччині не було. На базі майбутнього центру також проводяться роботи з відкриття інфекційних та пульмонологічних ліжок для хворих на COVID-19, жителів області, збільшуючи потужності лікарні на 60 ліжок. Проводиться підведення кисню, встановлення кисневої станції – цього там теж не було. Як і не було обласної інфекційної лікарні для дорослих. Так само нема інфекційної лікарні й у Вінниці. Сьогодні це не дає змоги надання високоспеціалізованих послуг за напрямком на третинному рівні. Обласна клінічна інфекційна лікарня буде! Уже є план реконструкції та ремонту переданих приміщень психіатричної лікарні №2 для розгортання нової лікарні у селищі Березино», – повідомив Сергій Борзов.

Голова ОДА повідомив, що перші 50 ліжок інфекційного відділення будуть здані в експлуатацію до кінця 2020 року.

Загальна кількість ліжок для інфекційних хворих складає 150 + 24 у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Окрім того, щоб сімейні лікарі швидше приїжджали до пацієнтів, в громади поїхали 124 нових «Дастерів» поїхали в громади.

Тарифи знизили

«Дійшли згоди з КП «Вінницяоблтеплоенерго» знизили середню вартість 1 Гкал на 76 гривень. Це дозволить споживачам зекономити 5,8 млн. гривень! Це гроші вінничан, лікарень та закладів соціальної сфери, яким підприємство надає послуги», – зауважив Сергій Борзов.

Плюс одна сміттєсортувальна лінія у 2020 році

За ссловами Сергія Борзова, для запуску сміттєсортувальної лінії на полігоні Іванівської сільської ради до кінця 2020-го необхідно виконати першочергові роботи на 10,0 млн грн. Передбачено 15 нових робочих місць.

Територіальне охоплення проєкту: 95 населених пунктів з чисельністю населення 50,4 тис. осіб (Барська ОТГ згідно перспективного плану, Копайгородська ОТГ). На території Барської ОТГ розроблена схема розташування контейнерних майданчиків для збору ТПВ, з них з твердим бетонним покриттям та огорожею – 20 шт. Для роздільного збору ТПВ використовується 302 контейнери.

«Все, що я міг зробити, як голова ОДА, зробив. Справа за місцевими громадами», – наголосив посадовець.

Лінійний прискорювач для онкоцентру

Виділено кошти з державної субвенції та обласного бюджету на придбання лінійного прискорювача для Подільського центру онкології – повідомив Сергій Борзов.

За його словами, апарат дозволяє проводити променеву терапію онкологічним хворим на сучасному рівні: максимально ефективно (променева доза підводиться виключно на пухлину), з мінімальним ураженням здорових тканин оточуючих органів. Сьогодні в ПРЦО дистанційна променева терапія проводиться на апараті з кобальтовим джерелом опромінення, що створює небезпеку для персоналу, знижує ефективність лікування, підвищує відсоток ускладнень. В Європі подібні апарати не використовуються останні 50 років.

«ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО» – це знак якості держави

Голова Вінницької ОДА наголосив, що оновлення освітньої інфраструктури з врахуванням вимог доступності є одним із пріоритетів програми Президента «Велике будівництво».

«Завдяки фінансуванню з Державного фонду регіонального розвитку Вінниця в 2020 році має нову гімназію на Поділлі. Цього року держава виділила найбільшу за весь період суму – 44,6 млн гривень, аби добудувати навчальний заклад, на який жителі мікрорайону Поділля чекали більше 7 років. Це третя школа в місті, збудована за часи незалежності і одна з найкращих в Україні. Ще чотири загальноосвітні заклади в Оратівському, Іллінецькому, Ямпільському та Чернівецькому районі повністю оновили свої будівлі за підтримки програми «Великого будівництва». Школярі навчатимуться в комфортних умовах», – зазначив Сергій Борзов.

За його словами, завершено реконструкцію будівлі поліклініки під дитячий садок у смт. Шпиків Тульчинського району, а також капітальний ремонт фасадів та покрівлі даху дитсадка у Теплику. Тривають ремонтні роботи у трьох садочках: у Хмільнику – утеплення фасаду та горищного перекриття, в Гайсині - реконструкція приміщення з застосуванням енергозберігаючих технологій та  у Жмеринці - капітальний ремонт.

Сергій Борзов повідомив, що в рамках програми «Велике будівництво» завершено реконструкцію спортивного комплексу «Здоров’я».

Посадовець висловив впевненість, що спорткомплекс буде одним із небагатьох в Україні й єдиним у Вінницькій області, що задовольнить потреби спортсменів з інвалідністю та з можливістю проведення спортивних, реабілітаційних і відновлювальних процедур. 

За його словами, СК «Здоров’я» стане центром сучасного спортивного комплексу для фізичного виховання молоді Вінниччини. Підготовка молодих спортсменів, проведення змагань та турнірів, створення необхідних умов для забезпечення навчально-тренувального процесу учням дитячо-юнацьких спортивних шкіл, проведення навчальних занять з фізичного виховання для мало мобільних груп населення, яких обслуговує регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт».

Окрім того, в області завершили будівництво чотирьох мультифункціональних спортивних майданчиків для ігрових видів спорту.

Сергій Борзов повідомив: «29 вересня разом із Президентом України оглянули, як відбувається капітальний ремонт шляхопроводу через залізницю на автомобільній дорозі державного значення М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка (через Вінницю). Він є частиною проекту транспортного коридору GO Highway, який з’єднає чорноморські порти Миколаїв та Одесу з польським Гданськом на Балтійському морі. У межах Вінницької області коридор проходить по автомобільній дорозі М-12 від кордону з Хмельницькою областю до межі з Черкаською. Цього року ремонт дороги на Вінниччині буде завершено».

До слова, у 2020 році в області заплановано відремонтувати 104,5 км доріг та вісім споруд. На 2021 рік за маршрутним принципом будуть продовжені ремонти на дорогах М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський та Р-33 Турбів – Гайсин – Балта – Велика Михайлівка – /М-16/, яка цьогоріч активно ремонтується в Одеській області.

І сільська школа – це «НОВА УКРАІНСЬКА  ШКОЛА»

За інформацією Сергій Борзова, вперше держава виділила кошти на оновлення обладнання у харчоблоках 36 шкільних їдалень області. Посадовець повідомив, що сума субвенції для Вінницької області – 16,1 млн гривень.

«Забезпечення якісного харчування в закладах освіти – це здоров’я дітей», переконаний керівник регіону.

Варто зазначити, що в 2020 році з державного бюджету Вінницькій області виділено найбільшу за останні три роки суму субвенції на «Нову українську школу» – 49,7 млн гривень. Кошти передбачені на закупівлю меблів, навчальних дидактичних матеріалів, комп’ютерного обладнання в кабінети початкової школи та інвентарю для фізкультурно-спортивних приміщень.

Сергій Борзов повідомив, що 25 шкільних автобусів «Аtaman» отримали школи Вінниччини – це кошти державної освітньої субвенції та співфінансування з місцевих бюджетів.

Держава не забуває

За словами голови ОДА, 79 квартир за рахунок державної субвенції придбали для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа. Ще 9 квартир буде придбано до кінця жовтня. Ще для 55 дітей зазначеної категорії виділено кошти для придбання житла.

«Підготували та подали проекти рішень на обласну раду щодо підтримки членів сімей захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України: щорічну матеріальну допомогу членам таких сімей; одноразову допомогу для здійснення почесної церемонії поховання осіб, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», – наголосив Сергій Борзов.

Жодного рішення молоді без участі молоді

«Взяв радником з молодіжної політики голову студентського самоврядування Ганну Оцверу. Молодь повинна бути залучена до прийняття рішень. Провели обласний молодіжний форум «Ініціюй та дій»», – прокоментував Сергій Борзов.

Міжнародна співпраця

Голова ОДА повідомив, що нещодавно провів зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Молдова в Україні Русланом Болбочаном та Почесним Консулом Республіки Молдова у Вінниці Михайлом Куницьким – вирішили  проблемне питання щодо очисних споруд, які залишились з часів СРСР. Де-факто вони знаходяться на українській території, але де-юре – це власність Молдови – водоканалізаційного господарства м. Сороки. 

«Забруднювались води річки Дністер, ґрунти, підземні та поверхові води, територія села, вода в криницях, що проходили вздовж колектора. Сьогодні очисні споруди - це захаращена територія, яка колись мала інфраструктуру. Частково залишився паркан, трансформаторна підстанція, металеві конструкції відстійників, залишки обладнання та три напівзруйновані будівлі, дві - двоповерхові. Контейнери з-під хлору з с. Цекинівки Ямпільського району уже вивезли. 20 днів знадобилось для вирішення проблеми тривалістю 19 років…», – підкреслив Сергій Борзов.

Посадовець також повідомив про результати зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Бельгії в Україні Алексом Ленартсом:

«Говорили про інвестиції в зелену енергетику. Бельгія у цьому професіонал. А ми би хотіли повчитися у кращих фахівців», –  наголосив голова ОДА.

Сергій Борзов переконаний, що має бути майданчик, аби подивитися, як це правильно робити. І тоді впровадити зелену енергетику на території Вінницької області.

«Мали розмову із Генеральним Консулом Республіки Польща у Вінниці Дамяном Цярцінським. 10 років Вінницька область активно співпрацює із Генеральним Консульством. Реалізовано чимало спільних заходів та ініціатив – створено довгий коридор дружби», – зазначив посадовець.

Голова ОДА наголосив, що Вінницька область завжди була та залишатиметься відкритим і надійним регіоном для іноземних партнерів, зокрема, для Республіки Польща, і готова розглядати пропозиції, програми та проєкти польської сторони задля сприяння двосторонньому співробітництву.

«Казахстан відкриває Україні ринок Китаю, а ми – Європу для Казахстану.  Про це ми говорили на зустрічі з делегацією Союзу промисловців та підприємців «EL TIREGI» Республіки Казахстан із вінницькими бізнесменами. Співпраця вінницького бізнесу з казахським є надзвичайно важливою для обох країн – це вихід на ринки третіх країн», – зауважив Сергій Борзов.

Голова Правління Союзу промисловців та підприємців «EL TIREGI Нуржан Альтаєв висловив готовність до інвестицій у перспективні проєкти, а особливу зацікавленість виявив до галузі переробки плодово-ягідної продукції, яка на Вінниччині добре розвинута.

До слова, 12% загальнодержавного виробництва сільськогосподарської продукції вироблено саме на Вінниччині - область зберігає лідерство в аграрній галузі.

За переконанням керівника регіону, Казахстан є корисним партнером для України з точки зору його близькості до Середньої Азії і Китаю, а Україна могла б допомогти східному партнеру реалізувати свої економічні інтереси в державах Євросоюзу.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny#sigFreeIdb04f81300f

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у засіданні Національної ради реформ, яке відбулося у Вінниці. Також у заході взяли участь Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі, керівництво Офісу Президента, парламентських комітетів і міністерств.

Голова Парламенту звернув увагу на те, що влада має працювати для людей, які живуть не тільки в столиці, а й у інших містах та селах. «Чим більше проходитиме таких нарад, засідань комітетів, виїзних засідань Уряду та чим більше ми будемо спілкуватися з людьми, тим швидше та якісніше ми впроваджуватимемо ті реформи, на які очікує суспільство», - зауважив Дмитро Разумков.

На засіданні Ради обговорювалася низка важливих питань, зокрема, реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції України, модернізація системи надрокористування та спрощення підключення до електромереж.

«Минулого року відбулася тотальна зміна влади, і одна із ключових вимог, яка ставилася перед нами, - це вимога реформ», - зазначив Голова Верховної Ради та додав, що однією із найважливіших вимог була боротьба з корупцією.

Крім того, Голова Парламенту акцентував увагу на необхідності проведення подібних заходів для того, аби разом змінювати ситуацію, що склалася як на рівні Верховної Ради України в частині ухвалення законів, так і на рівні їх імплементації місцевою владою, Кабінетом Міністрів та іншими інституціями. «Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо подолати ті виклики, які стоять і перед нами, і перед державою», - повідомив Дмитро Разумков.

У Вінниці під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося виїзне засідання Національної ради реформ. Участь у ньому взяли Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі та інші поважні особи.

Президент України наголосив, що попри труднощі та виклики сьогодення, є безпрецедентні можливості для розвитку нової, відкритої, по-європейськи ефективної держави та укріплення економіки. «Ми маємо не уникати проблем, а намагатися їх вирішити, як би це складно не було — і проекти запропоновані на Національній раді реформ показують, що можливо змінити багато, крок за кроком полегшити життя бізнесу — підприємцям, що творять економіку держави», - підкреслив Володимир Зеленський.

Учасники засідання Національної ради реформ обговорили реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції, реформу надрокористування та спрощення підключення до електромереж.

Як зауважив Прем’єр-міністр, усі три реформи є критично важливими для покращення економічної ситуації, тотального удару по корупції та залучення інвестицій в Україну.

«Кожна з реформ — це створення передумов для регіональної конкуренції, яка допоможе громадам в питанні залучення інвесторів на свою територію», - зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що реформа ДАБІ вже підійшла до завершення. «Сьогодні готові законопроекти. Впевнений, тепер ми будемо рухатися набагато швидше, щоб до кінця жовтня побачити перші результати», - сказав Прем’єр-міністр.

Сфера надрокористування, за словами Дениса Шмигаля, — це мільярди доларів потенційних інвестицій в Україну. «Цього року ми вже побачили, якими можуть бути надходження від першого ж аукціону в державний бюджет в частині надрокористування», - відзначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що сьогоднішній показник підключення до електромереж — це «вбивця» рейтингу України в Doing Business Світового банку. «Україна загалом у рейтингу на 64 місці серед країн світу. І на 128 місці в частині підключення до електромереж. Жоден інвестор не хоче витрачати більше року часу й колосальні гроші на те, щоб отримати електроенергію», - підкреслив Денис Шмигаль і додав, що розв’язання цієї проблеми дасть змогу Україні зробити прорив в інвестиційній площині.

Учасники засідання Національної ради реформ підкреслили, що з низки питань вже є напрацьовані законопроекти, і висловили сподівання на швидку та плідну роботу з Верховною Радою. З інших реформ спільні позиції напрацьовуються і будуть представлені в найкоротший термін.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського 28 вересня відбулося засідання Національної ради з питань антикорупційної політики, на якому був обговорений проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки.

У засіданні також взяли участь: Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Офісу Президента Андрій Єрмак, Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Голова СБУ Іван Баканов, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, народні депутати та інші поважні особи.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Антикорупційна стратегія має стати фундаментом протидії корупції. «Антикорупційна стратегія — це система заходів, впровадження яких може забезпечити координацію роботи правоохоронних, антикорупційних державних органів на загальнодержавному та місцевому рівнях», — сказав Президент.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, впровадження Антикорупційної стратегії — це не лише питання підвищення довіри громадян до Держави, а й її інвестиційна привабливість, розвиток бізнесу, створення нових робочих міць.

«Ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації матиме загальнонаціональне значення. Держава має виправдати очікування суспільства. Тому представники найвищих органів державної влади об’єднують зусилля, щоб вжити рішучих заходів у протидії корупції», — зазначив Денис Шмигаль.

21 вересня Кабінет Міністрів схвалив та подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки» (реєстраційний номер 4135), яким має бути затверджена Антикорупційна стратегія на 2020-2024 роки. Законопроект № 4135 вже зареєстрований у Парламенті.

Шановні українці!

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру. Невинні життя обірвалися внаслідок злочинних та безжальних дій нацистського режиму. Масштаби цього лиха й досі є болем не лише для України, а й для всього світу. 

Скільки б років від тих жахливих подій не минуло, ми  не маємо права забувати про причини та непоправні наслідки цієї трагедії. Геноцид - це найстрашніший злочин проти людяності, тому ми маємо робити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося. Тільки з пам'яттю про ці страшні сторінки історії ми зможемо побудувати безпечне майбутнє для наших дітей.

Сучасна, демократична та сильна Україна пам’ятає важкі уроки минулого та не визнає будь-яких проявів нетерпимості. Впевнений, що тільки об'єднавшись навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність та відкинувши відмінності, які штучно нас розділяють, ми зможемо створити успішну та процвітаючу державу.

29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей…

«Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру… Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії. Вінниця входить до переліку тих міст, де кількість знищених євреїв сягнула понад 80 відсотків від усіх, які проживали в регіоні у той час. За приблизними підрахунками, це 200 тисяч осіб. З них – близько 5 тисяч дітей. Ще до війни на Вінниччині було майже дві сотні єврейських містечок і селищ. І в кожному з них є свій «Бабин Яр»... Пам’ятаємо про це. Ми маємо шанувати пам'ять про загиблих, аби не допускати проявів ворожнечі – ні расової, ні національної», – наголосив голова ОДА Сергій Борзов.

Нагадаємо, що передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

За словами Сергія Борзова, в радянські часи про страшну подію воліли мовчати. 29 вересня 1966 року дисидент Іван Дзюба виступив із промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів».

 

Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду за участю представників Кабінету Міністрів та правоохоронних органів. Глава держави порушив питання виплат родинам загиблих унаслідок катастрофи літака Ан-26 під Чугуєвом.

«Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати мають бути терміновими. Є закон про соціальний і правовий захист військових та членів їхніх сімей, яким передбачено порядок таких виплат», – сказав Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що у Міністерства оборони є достатні кошти для здійснення цих виплат. Він зазначив, що кожна родина загиблих отримає приблизно 1,5 млн грн. Виплати мають відбутися впродовж наступних трьох тижнів, коли проводитиметься ДНК-експертиза тіл загиблих.

Міністр оборони Андрій Таран проінформував Президента, що за його наказом заборонено використання літаків Ан-26 до завершення розслідування авіакатастрофи. Також міністр оборони зазначив, що триває розшифровка бортових самописців літака, який зазнав катастрофи. До Державного бюро розслідувань направлені плівки із записами голосів екіпажу. Крім того, надається психологічна допомога родичам загиблих.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 26 вересня ухвалив низку рішень щодо розслідування трагедії на Харківщині, пов’язаної з падінням АН-26Ш. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні зібралися на позачергове засідання, щоб оперативно ухвалити рішення у зв'язку з жахливою трагедією на Харківщині. Для нас зараз найважливіше — провести швидке розслідування та надати допомогу близьким загиблих», -  наголосив Глава Уряду.

Під час засідання Уряд ухвалив рішення про створення Державної комісії з розслідування цієї трагедії. Очолить комісію Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран. До її складу також увійдуть Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер та інші посадові особи. Всі члени комісії вже від самого ранку працюють на місці трагедії. За рішенням Голови комісії її склад може бути змінено.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив урядовій комісії на чолі з Олегом Уруським підготувати звіт за результатами своєї роботи до 25 жовтня.

Крім того, для забезпечення об'єктивного розслідування Глава Уряду доручив Міністру оборони Андрію Тарану відсторонити від виконання службових обов'язків посадових осіб, що були залучені в організації польоту.

Заступник Міністра оборони Ігор Старобінський запевнив, що сім'ям загиблих будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн. Виплати передбачені згідно з законом України про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Члени Уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих. «Від імені всього Уряду хочу висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Словами неможливо передати біль цієї втрати. На літаку були доблесні сини України», - наголосив Денис Шмигаль.

Сьогодні нашу країну сколихнула жахлива звістка: поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився літак Повітряних Сил Збройних Сил України, на борту якого за попередньою інформацією перебувало 28 осіб - екіпаж та курсанти Харківського національного університету повітряних сил.

Це болісна трагедія для нашої держави, яка забрала життя щонайменше 22 осіб. Двоє постраждалих вижили, пошуки інших тривають. 

Щирі співчуття родинам та близьким загиблих! Сил та віри тим, хто бореться за життя! 

Президент України побував на місці катастрофи літака Ан-26 у Харківській області. Глава держави вшанував пам’ять загиблих.

«Оголошено жалобу через трагедію, яка сталася вчора на Харківщині. Чотири злети і, на жаль, три посадки. Трагічна статистика, яка, на жаль, призвела до загибелі як курсантів, так і екіпажу», – зазначив Президент.

Володимир Зеленський зауважив, що внаслідок катастрофи загинули молоді хлопці з 2-го по 4-й курс та члени екіпажу літака.

«У нас була інформація, що два хлопці вижили. Один – середньої тяжкості. Другий – боролися за нього лікарі, але, на жаль, зранку нам доповіли, що він помер. Мої співчуття рідним і близьким», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що з метою розслідування катастрофи Ан-26 створено слідчі комісії, до яких увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

Крім того, Президент одразу після трагічної події провів розмову з Прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем, щоб на позачерговому засіданні уряду затвердили персональний склад і план роботи комісії з розслідування катастрофи.

«Ми вже будемо думати над допомогою рідним, сім’ям загиблих хлопців та екіпажу», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент додав, що він хоче отримати від відповідних фахівців інформацію про склад і технічний стан всієї військової техніки, яка перебуває на озброєнні в Україні.

«Ми хочемо побачити повну статистику всієї нашої техніки», – сказав Глава держави.

Під час наради стосовно катастрофи Ан-26 Президенту доповіли, що Центральний апарат Державного бюро розслідувань зареєстрував кримінальне провадження, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 416 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки. Проводиться ДНК-експертиза тіл загиблих.

З метою координації дій на місце події виїхало керівництво Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил, Національної поліції, Служби безпеки України, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух», Державного підприємства «Антонов», Головної інспекції Міністерства оборони України.

Організовані невідкладні слідчі дії. Спеціалісти оглядають місце катастрофи, здійснюється виїмка необхідної документації.

Слідство встановлює всі обставини виникнення катастрофи. Хід досудового розслідування перебуває під контролем керівництва Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора.

Співчуття у зв’язку з катастрофою літака Ан-26 висловили Президент Республіки Польща Анджей Дуда, Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, міністри закордонних справ Польщі, Албанії, Болгарії, Туреччини, Швеції, Латвії та Молдови.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 26 вересня ухвалив низку рішень щодо розслідування трагедії на Харківщині, пов’язаної з падінням АН-26Ш. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні зібралися на позачергове засідання, щоб оперативно ухвалити рішення у зв'язку з жахливою трагедією на Харківщині. Для нас зараз найважливіше — провести швидке розслідування та надати допомогу близьким загиблих», -  наголосив Глава Уряду.

Під час засідання Уряд ухвалив рішення про створення Державної комісії з розслідування цієї трагедії. Очолить комісію Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран. До її складу також увійдуть Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер та інші посадові особи. Всі члени комісії вже від самого ранку працюють на місці трагедії. За рішенням Голови комісії її склад може бути змінено.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив урядовій комісії на чолі з Олегом Уруським підготувати звіт за результатами своєї роботи до 25 жовтня.

Крім того, для забезпечення об'єктивного розслідування Глава Уряду доручив Міністру оборони Андрію Тарану відсторонити від виконання службових обов'язків посадових осіб, що були залучені в організації польоту.

Заступник Міністра оборони Ігор Старобінський запевнив, що сім'ям загиблих будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн. Виплати передбачені згідно з законом України про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Члени Уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих. «Від імені всього Уряду хочу висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Словами неможливо передати біль цієї втрати. На літаку були доблесні сини України», - наголосив Денис Шмигаль.

Сьогодні країну сколихнула жахлива звістка: поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився літак Повітряних Сил Збройних Сил України, на борту якого за попередньою інформацією перебувало 28 осіб - екіпаж та курсанти Харківського національного університету повітряних сил.

Це болісна трагедія для нашої держави, яка забрала життя щонайменше 22 осіб. Двоє постраждалих вижили, пошуки інших тривають. 

Щирі співчуття родинам та близьким загиблих! Сил та віри тим, хто бореться за життя!

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит у Словацьку Республіку.

Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з Президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, Прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та Головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

Також планується підписання низки двосторонніх угод.

Уряд готовий допомагати молоді та бізнесу бути взаємокорисними, оскільки якісна підготовка молоді до майбутньої професії — це потенційна геополітична перевага України.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час церемонії підписання нового українського "Пакту заради молоді-2025". Участь у заходах взяли Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, в. о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет та представники бізнесу.

Денис Шмигаль подякував роботодавцям за ініціативу, яка дає можливість молоді отримувати менторство, вчитися та готуватися до майбутньої професійної кар’єри.

«В України 30% населення — це молоді люди, це потенціал нашої держави. Підприємства-учасники Пакту взяли на себе зобов'язання надати їм практичних навичок, до того як вони ступлять на свій кар'єрний шлях. Це розширює горизонти, таланти та можливості для молоді», — зазначив Прем’єр-міністр.

За словами Глави Уряду, в рамках попереднього пакту програмою скористалися 49 тисяч молодих людей. Майже 150 роботодавців проявили ініціативу та долучилися до проекту.

«Влада готова допомагати у нормативній, законодавчій частині, аби українська молодь отримувала можливість якісно готуватися до майбутньої кар’єри», — підкреслив Денис Шмигаль.

На завершення Прем’єр-міністр закликав підприємства та молодь активніше долучатися до цієї ініціативи.

  1. Офіс Президента підтримує позицію Верховної Ради щодо неможливості проведення чесних виборів на тимчасово окупованих територіях, - Дмитро Разумков
  2. Сергій Борзов: Завдяки державній програмі «Велике будівництво» вирішилось питання довгобуду - на Вінниччині є новий дитсадок
  3. Президент України зустрівся з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики
  4. Денис Шмигаль: Об'єкти культурної спадщини потребують посиленої уваги
  5. Комітет з питань молоді і спорту рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки
  6. Президент України підписав указ про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству
  7. Денис Шмигаль обговорив з Альфредом Каммером співпрацю України з МВФ
  8. На Вінниччині збудували новий сучасний, мультифункціональний, спортивний майданчик для учнів школи №3 міста Хмільник
  9. Нові правила безпечного карантину
  10. Глава держави виступає за збереження податкової ставки для ІТ на рівні 5%

Сторінка 1 із 119