У рамках засідання колегії обласної державної адміністрації голова ОДА Валерій Коровій інформував присутніх про результати діяльності владної команди у 2017 році та окреслив пріоритетні завдання в роботі органів влади на 2018 рік.

В доопрацьованому на повторне перше читання законопроекті №6275 члени Комітету визначили органи, що здійснюють контроль у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

В рамках участі у 48-му щорічному засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард.

«Для нас дуже важливо продовжувати співпрацю з МВФ зараз, у 2018 році. Оскільки це не лише довіра міжнародних фінансових організацій, пов’язаних з макрофінансовою допомогою від ЄС, співпрацею зі Світовим Банком, а й довіра інвесторів», - підкреслив Президент за підсумками переговорів з Директором-розпорядником МВФ.

«Я дуже вдячний нашим партнерам з МВФ за дуже потужний сигнал на підтримку України», - зазначив Глава держави.

Петро Порошенко також подякував Крістін Лагард за дуже ефективну співпрацю протягом минулого року. «Я дуже задоволений останнім півріччям, коли ми запровадили багато реформ. І сьогодні ми домовились продовжити ефективну співпрацю в різних сферах та виконати все, про що ми домовились сьогодні і в минулому. Я дякую за дуже сильну та ефективну співпрацю», - підкреслив Петро Порошенко.

В свою чергу, Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард відзначила: «Я дуже задоволена продуктивними переговорами з Президентом Порошенком та членами його команди». Вона підкреслила, що це дійсно дало можливість оцінити всі заходи, які вже були вжиті.

Крістін Лагард зазначила: «Сподіваюсь, що й інші заходи, імплементацію та планування яких ми обговорювали, і над якими ми продовжимо працювати разом, приведуть нас до завершення розгляду, який ще триває».

«Я особливо ціную майбутнє призначення незалежного та постійного керівника НБУ, оскільки це дуже необхідно»,- підкреслила Директор-розпорядник МВФ.

Кабінет Міністрів України в рамках розбудови дорожнього господарства країни, розширення логістичних можливостей держави і підвищення культури пересування дорогами дає старт реалізації комплексного плану заходів з підвищення безпеки руху в Україні, який враховує плани з будівництва 500 нових кільцевих розв’язок, 500 острівців безпеки та 1000 пішохідних переходів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час тематичної наради за участю керівництва Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інфраструктури, Державного агентства автомобільних доріг.

Глава Уряду підкреслив, що безпека руху вимагає підвищеної уваги. Якість дорожнього полотна зростає, але так само зростає і статистика випадків перевищення швидкісного режиму та порушення інших правил безпеки. Лише за останні роки на дорогах України загинули понад 15 тисяч осіб. «Цього року у нас доволі амбітні плани з будівництва доріг на цей рік, але якщо ми подивимося статистику смертності на дорогах…Це говорить про те, що треба боротися (з порушниками правил дорожнього руху) не тільки штрафами, але й створити систему безпеки руху», - сказав Володимир Гройсман.

Він пояснив, що програма створення такої системи вже розроблена і розрахована на три роки. Проектування, будівництво, здача в експлуатацію доріг відтепер мають враховувати безпекові побажання, впевнений Прем’єр-міністр. «Коли робимо хороші дороги, а по них їздять зі швидкістю літаків, виходить біда. Але є тисяча і один спосіб забезпечити безпеку на дорогах. Безпека на дорогах – питання номер один», - зазначив він.

У цьому контексті Глава Уряду запропонував створити на рівні Уряду спеціальну Координаційну раду з питань безпеки руху і якнайшвидше підготувати законодавчі ініціативи та проекти урядових рішень, які сформують нормативну основу системи безпеки руху в державі.

«Доручаю Секретаріату Кабміну внести на наступне засідання Уряду питання утворення Координаційної ради під головуванням Прем’єр-міністра. Думаю, що до цієї Ради мають також увійти представники МВС, Мінінфраструктури та Укравтодору», - підкреслив Глава Уряду.

23 січня 2018 року Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко у складі української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи взяла участь у засіданні першої частини сесії ПАРЄ, під час якої було ухвалено резолюцію за результатами доповіді на тему:«Гуманітарні наслідки війни в Україні» .

Виступаючи в дебатах, представники української делегації поінформували європейських колег про загострення ситуації у Донецькій та Луганській областях, що склалась внаслідок збройної агресії Росії проти України. Було відзначено, що гуманітарна ситуація загострилась, зокрема через порушення Росією своїх зобов’язань у безпековому блоці Мінських домовленостей.

Окрім того, особливої уваги представники України надали проблемним питанням для нашої країни, а саме: гуманітарному розмінуванню, а також неконтрольованим ділянкам українсько-російського кордону, які систематично перетинає російський «гуманітарний конвой», поставляючи товари подвійного використання, включно з постачанням військової техніки для ведення бойових дій.

Українська делегація окремо нагадала, що 27 грудня 2017 року відбулось звільнення 74 українських заручників, а 18 січня 2018 року відбулась зустріч вже колишніх заручників у Києві із Послами країн Європи і G7.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Марія Іонова у своєму виступі зосередила увагу на кричущих порушеннях прав людини та блокуванні роботи міжнародних гуманітарних місій на тимчасово окупованих територіях України, зокрема вона відзначила неможливість місії МКЧХ та міжнародних правозахисних організацій поспілкуватися із заручниками чи напряму передати їм посилки від родичів. За словами Марії Іонової, заручники зазнавали систематичних тортур та катувань під час незаконного утримування в ОРДЛО. Зокрема, вона поінформувала, що на тимчасово окупованій території над українськими заручниками знущались, примушували до праці та систематично порушували їх права.

ПАРЄ підтримала поправку внесену українською делегацією щодо визначення Донбасу окупованою територією, а Росію – агресором. Литовський депутат Егідіус Варейкіс під час свого виступу відзначив широке коло проблемних питань щодо гуманітарної ситуації в Україні внаслідок збройної агресії Росії.

На засіданні було рішуче засуджено розпочату на окупованому Росією Кримському півострові політику дискримінації щодо кримських татар. Пан Варейкіс наголосив, що в міжнародному гуманітарному праві такі дії вважаються військовим злочином.

Представники України закликали міжнародне співтовариство використати усі важелі, аби припинити людські страждання та брутальні порушення прав людини на Донбасі, а також наголосили на неприпустимості відновлення прав делегації країни, яка несе відповідальність за порушення основних принципів Європейської конвенції з прав людини.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч зі Спеціальним посланником Президента США по Україні Куртом Волкером.

Було висловлено серйозне занепокоєння у зв’язку з відсутністю прогресу у виконанні Росією безпекових положень Мінських домовленостей. 

Абсолютними пріоритетами є консолідація режиму сталого та всеохоплюючого припинення вогню і виведення з України російських окупаційних військ.

Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону.

Петро Порошенко та Курт Волкер відзначили звільнення українських заручників наприкінці минулого року та важливість завершення цього процесу.

Було привернуто увагу до ухвалення Закону України про реінтеграцію окупованих територій як елементу спільної стратегії з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. 

Сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман провів зустріч з членами Наглядової ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і визначив ключові завдання з реформування компанії.

Серед них – продовження нарощення видобутку газу, і прискорення процесу анбандлінгу НАК, формування повноцінного ринку газу в Україні. Уряд очікує від Наглядової ради забезпечення проведення фундаментального аудиту компанії, а також оцінку пропозиції до стратегії розвитку і фінансового плану компанії.

«У нас є завдання, які перед нами стоять, і тепер ми маємо сформувати інструменти їх виконання», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

Наприкінці листопада 2017 року Уряд України сформував нову Наглядову раду НАК «Нафтогаз України», до складу якої увійшли три представники держави та 4 незалежних члени.

Сформована Наглядова рада НАК «Нафтогаз України» є повністю незалежною, що сприятиме покращенню корпоративного управління задля підвищення онкурентоспроможності та інвестиційної привабливості компанії і більш ефективному вирішенню завдань забезпечення енергетичної незалежності держави та демонополізації газового ринку з тим, щоб споживачі мали найнижчі ринкові ціни та були захищені надійним постачанням газу.

У ході зустрічі основну увагу було приділено обговоренню пріоритетних питань співпраці на 2018 рік, а саме втіленню цивільного та парламентського контролю у секторі безпеки та оборони України.

Президент Петро Порошенко переконаний, що якби визначні особи початку минулого століття – Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра спільно відстоювали інтереси Української держави, вона б не втратила своєї незалежності 100 років тому.

Заявлений Урядом орієнтир зростання економіки в 4-5% щороку дозволить залучити необхідний ресурс розвитку, який стане основою в тому числі зростання власного видобутку газу і повного забезпечення всіх споживачів українським паливом. Про це в ефірі телеканалу ICTV сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Хочу, аби Україна стала державою, яка забезпечує себе власним газом. Ця ідея дозволить зменшити ціну на газ. Це можна зробити фундаментально в 2020 році, - сказав Володимир Гройсман. – Саме тому для нас важливо зростання на рівні не менше 5%».

Довідково

Глава Уряду не раз звертав увагу на те, що Україна має всі можливості для досягнення енергетичної незалежності - шляхом збільшення видобутку власних копалин, передусім газу, та лібералізації ринку палива, а відтак - системного зниження ціни на газ всередині держави. Збільшення видобутку відбуватиметься одночасно з модернізацією промисловості за рахунок запровадження програм галузевої підтримки та можливості розстрочки сплати ПДВ при імпорті необхідного обладнання, а також одночасно із запровадженням програм енергоефективності.

За даними науковців, Україна має 276 млрд м3 підтверджених запасів газу (140 родовищ). Загальний потенціал родовищ – втричі більший - 923 млрд м3.   Протягом останніх десятиліть Україна лише знижувала обсяг видобутку власного газу, в тому числі через низку політичних рішень. Позитивна динаміка видобутку газу була зафіксована у 2016 році.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у понеділок взяв участь в урочистій церемонії відкриття Програми стажування в Апараті Верховної Ради України у 2018 році.

«У цей визначний для Української держави день - 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки, 60 юнаків та дівчат, які представляють практично усі регіони України, розпочинають стажування в Апараті Верховної Ради України з метою ознайомлення з особливостями функціонування державної служби в Апараті», - сказав Голова Парламенту.

А.Парубій нагадав, що Програма стажування в Апараті Верховної Ради України є продовженням парламентської традиції, започаткованої більш як двадцять років тому запідтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). За цей час її випускниками стали майже 1700 осіб. Наразі Програма реалізується Апаратом Парламенту та громадською організацією «Ліга інтернів» відповідно до Меморандуму про співпрацю за сприяння Програми USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа.

Голова Верховної Ради зазначив, що у 2018 році у секретаріатах комітетів та структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України пройдуть стажування 60 молодих осіб. В тому числі, шість осіб стажуватимуться в Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини, двоє - у Європейському інформаційно-дослідницькому центрі при Парламенті, по одній особі - в Інституті законодавства Верховної Ради України та Програмі USAID «РАДА».

Голова Верховної Ради України нагадав учасникам зустрічі про історичні уроки подій сторічної давнини. За його словами, «це були не просто події, а урок нам, сьогоднішнім, як діяти далі: тоді політична еліта, провідники, не втримали Українську державність через відсутність порозуміння в багатьох питаннях між ключовими діячами революції, через відсутність потужної, боєздатної армії та міжнародної підтримки».

У цьому контексті А.Парубій наголосив, що нині «ми не можемо допустити взаємопоборювання в державі, бо ворог сьогодні той самий, що і сто років тому - Російська імперія». «Тому вкрай важливо пам’ятати про необхідність мати потужну армію, яка здатна захистити Україну, і так само треба розуміти важливість серйозної міжнародної підтримки у боротьбі проти російської агресії», - сказав він.

Маючи такі уроки, на думку А.Парубія, «ми швидко мобілізувалися». Він наголосив, що «робота на передовій і робота у Верховній Раді України однаково важлива: багато викликів, які йдуть проти України, спрямовані не лише на те, щоб увійти в Україну, а й на те, аби розбалансувати її з середини, і часто такі удари спрямовані на Верховну Раду України».

Звертаючись до інтернів, А.Парубій підкреслив, що вони долучаються до важливої роботи державотворення, «бо усі зміни в державі проходять тут, жодна реформа в країні не відбувається без рішення Верховної Ради України». «Програма стажування є своєрідним елементом підготовки та добору талановитої молоді - кадрового резерву для подальшої роботи в Апараті. Колишні випускники Програми працюють майже в кожному структурному підрозділі Апарату, показують гарні знання при проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад», - сказав Голова Парламенту

Протягом шести місяців інтерни братимуть участь у законопроектній роботі, здійснюватимуть аналітичні дослідження, допомагатимуть своєму структурному підрозділу в проведенні комітетських, парламентських слухань, круглих столів, фахових заходів тощо. Особливу увагу буде приділено навчанню учасників – вони прослухають низку лекцій про роботу Парламенту та взаємодію з іншими органами влади, особливості державної служби тощо. Розвитку лідерського потенціалу інтернів сприятимуть зустрічі з народними депутатами, політичними та громадськими діячами, науковцями.

А.Парубій подякував Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та Асоціації випускників за багаторічну фінансову підтримку Програми стажування.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером.

Співрозмовники обговорили прогрес в українських реформах, зокрема питання Антикорупційного суду.

Петро Порошенко наголосив, що Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеційської комісії.

Співрозмовники домовилися про продовження діалогу у Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час зустрічі з Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Георгом Церетелі подякував за постійну підтримку України з перших днів окупації. «Ми цінуємо підтримку і співпрацю з ПА ОБСЄ», - сказав він та поінформував гостей щодо ухваленого сьогодні закону про деокупацію Донбасу, який дає можливості для реінтеграції окупованих територій та їх подальшого звільнення. «Для нас залишаються ключовими моментами: припинення вогню, виведення окупаційних військ і усіх збройних формувань найманців Російської Федерації з території України і відновлення контролю над українсько-російським кордоном українськими військами», - наголосив А.Парубій.

Агресія Росії проти України, за його словами, є агресією проти усього вільного світу. «Путін зробив виклик усій системі міжнародної безпеки. Його інтереси йдуть набагато далі, аніж Україна. Сьогодні українські  воїни захищають не лише Україну, а й весь вільний світ», - підкреслив Голова Парламенту. Він підкреслив, що від того, наскільки принциповою буде спільна позиція, залежатиме і можливість наступної агресії Путіна, який будь-яку дипломатію сприймає як слабкість і заохочення до подальших агресивних дій.

А.Парубій підкреслив, що «вкрай важливим є продовження санкцій, доки не будуть виконані, в тому числі, і рекомендації резолюцій ПА ОБСЄ про припинення анексії українського Криму і про звільнення усіх окупованих на сьогодні територій Донецької і Луганської областей». «Я переконаний, що на цих принципових позиціях буде будуватися наша подальша співпраця, щоб ми у найближчий період змогли звільнити українські території від окупанта. І найголовніше – добитися миру і припинення вбивств українців», - наголосив політик.

Своєю чергою, Г.Церетелі висловив повну підтримку з боку ПА ОБСЄ цілісності та неподільності української території та зазначив, що ПА ОБСЄ підкреслює свої пріоритети тим, що розпочинає новий рік із зустрічі з Україною. «Україна відчуває підтримку - ми стоїмо за вами, - наголосив він і додав. - Ми цінуємо співпрацю з Україною, оскільки вона проводить велику роботу. Питання безпеки в Європі стоїть під загрозою. Безпека України - це питання безпеки усієї Європи».

За його словами, конфлікт, який зараз відбувається в Україні, знаходиться у «гарячій стадії». Водночас, зазначив Г.Церетелі, з «цієї ситуації є лише дипломатичний вихід, і ми максимально використовуємо ці можливості для вирішення питання». 

У першу чергу, на його переконання, необхідно припинення вогню і людських жертв. «Найважливіше – досягти стабільності в регіоні», - сказав Президент ПА ОБСЄ. 

Г.Церетелі назвав інструменти для впливу на ситуацію, зокрема визначення спеціальних представників та комітетів, які працюватимуть лише з однією метою – дотримання довготривалого припинення вогню, що буде одним із перших дипломатичних кроків до вирішення ситуації.

«Резолюції, які були прийняті, доводять, що територія України є цілісною і неподільною. Неприйнятним є порушення цілісності кордонів своїх сусідів і їх атакування», - зазначив він і запевнив, що співпраця між Україною і ПА ОБСЄ буде плідною і активною.

Сьогодні, 20 січня,  під головуванням  Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка відбулось позачергове засідання  Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з питань подолання наслідків несприятливих умов та готовності  центральних і місцевих органів влади щодо протидії загрозам під час їх ускладнення.

Президент Петро Порошенко подякував парламентарям за підтримку Закону про реінтеграцію Донбасу та відзначив їх здатність об’єднуватися для прийняття важливих для держави рішень.

«Дуже важливо, що сьогодні зранку український Парламент майже конституційною більшістю у 280 голосів проголосував Закон про реінтеграцію Донбасу (Закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях – ред.)», - сказав Петро Порошенко під час спільного брифінгу з Генерал-губернатором Канади Жулі Пайєтт за підсумками зустрічі у Львові.

Глава держави наголосив: «Підтримана моя президентська стратегія звільнення Донбасу. За що я надзвичайно вдячний всім парламентарям».

За словами Президента, це також дуже важливо, оскільки показує здатність парламентарів консолідуватись для прийняття важливих рішень. «Це демонструє, що коли потрібно – наш Парламент вміє об’єднатися. І, незважаючи на бурхливу критику Закону, яка нібито лунала в останні дні з боку опозиційних фракцій, коли питання стало руба – голоси були віддані на підтримку зазначеного законопроекта».

Україна та Грузія сповідують принципи стратегічного партнерства і готові поглиблювати двосторонні зв’язки, розвивати спільні можливості та разом опановувати нові ринки. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із Спікером Парламенту Грузії Іраклі Кобахідзе.

«Хочу подякувати Грузії за постійну підтримку України. Це для нас важливий пріоритет. У нас є всі підстави поглиблювати контакти, передусім в економіці», - сказав Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що товарообіг між державами постійно збільшується і наразі обчислюється десятками мільйонів доларів. Великий потенціал мають спільні міжнародні проекти, передусім «Новий шовковий шлях», направлені на розвиток логістичних можливостей обох країн.

У свою чергу Іраклі Кобахідзе відзначив, що спільна мета наших держав – інтеграція в НАТО та ЄС. «Так само для нас цікава співпраця з Китаєм і можливості збільшення спільних транзитних можливостей. Все це є фундаментом розвитку наших двосторонніх відносин», - відзначив парламентар.

Учасники перемовин погодилися, що захист територіальної цілісності та політична стабільність так само є ключовою цінністю для обох держав. Саме тому координація зусиль в рамках ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ГУАМ та на міжпарламентському рівні – важливий елемент дружби та співробітництва.

Довідково 

Україна посідає 5 місце серед торговельних партнерів Грузії. Обсяг українського експорту в Грузію за 9 місяців 2017 року становив 296,8 млн дол. США (зростання -9,4%). Основні статті - тютюн та промислові замінники тютюну, чорні метали, м’ясо та їстівні субпродукти, алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчової промисловості, цукор і кондитерські вироби з цукру. Обсяг грузинського імпорту в Україну за 9 місяців 2017 року становив 49 млн дол. Основною статтею імпорту алкогольні та безалкогольні напої та добрива.

Важливими напрямками співробітництва є паливно-енергетичний сектор, в тому числі розвиток проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), агросектор, транспорт, передусім в сегменті вантажних перевезень, охорона здоров'я, туризм, розвиток малого та середнього підприємництва.

  1. Валерій Коровій взяв участь в онлайн-нараді з питань розвитку сільської медицини
  2. Закон «Про національну безпеку України» має привести сектор безпеки і оброни України до стандартів НАТО та ЄС – Президент під час РНБОУ
  3. Питання «військових» пенсій обговорюється на майданчику РНБО; принципово, аби підвищення пенсій відбулося з січня, – Глава Уряду
  4. У госпітальних округах Вінниччини формуватимуть громадські ради та створюватимуть комунальні підприємства
  5. Андрій Гижко: В питанні реалізації земельної реформи в Україні, головне - відкинути політичні мотиви
  6. На Вінниччині триває підготовка до відзначення Дня Соборності України та 100-річчя бою під Крутами
  7. Глава держави: У 2018 році маємо амбітні пріоритети в реформах
  8. Прем`єр-міністр: У 2018-му році Уряд запровадить нові ефективні механізми підтримки науки
  9. Валерій Коровій підписав окреме доручення про утворення робочої групи щодо вивчення питання увіковічення пам’яті Миколи Леонтовича в с. Шершні Тиврівського району
  10. 2018-й буде роком імплементації нової системи фінансування у сфері охорони здоров’я

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Архів новин

Лютий 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 1 2 3 4

© Вінницька обласна державна адміністрація.

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International 21050 м. Вінниця вул. Соборна 70 Тел. (0432) 59-21-10, Тел./факс 59-21-28 email: oda@vin.gov.ua