Розвиток сфери трансплантації є одним з пріоритетних напрямів для нинішнього керівництва Міністерства охорони здоров’я. У Міністерстві був створений відповідний підрозділ, розширена кількість закладів, де проводять трансплантації, а також окреслено подальші кроки. Усі українці, які потребують пересадки органів, повинні отримувати її в Україні, а не за кордоном. МОЗ працює над цим і цього року на галузь передбачено 112 млн грн. Про це Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу 20 липня.

«Питання трансплантації – один із пріоритетів діяльності Міністерства. Ми вважаємо, що розвиток високотехнологічної медицини дуже потрібен для нашої країни. У нас є чіткий план, ми знаємо куди рухаємося і розуміємо терміни. Наша мета – щоб всі люди, які потребують трансплантації отримували допомогу саме в Україні. На сьогодні у нас 19 лікарень по всій країні, які можуть робити органну трансплантацію і 6 – які можуть робити трансплантацію кісткового мозку. У нас 112 млн на галузь трансплантації і ми вважаємо, що цих коштів вистачить до кінця року, в тому числі враховуючи темпи проведення трансплантацій, які демонструються протягом останніх місяців українськими лікарями», - наголосив Максим Степанов.

За словами очільника відомства, наразі у сфері трансплантації існує ряд викликів: це і нерозвиненість донорського етапу, і необхідність розвитку системи центрів трансплант-координації, відсутність відповідного обладнання у лікарнях, а також - підготовка хірургів. МОЗ системно працює над вирішенням цих питань і уже цього року у Міністерстві створений відповідний структурний підрозділ, а також вдвічі збільшена кількість закладів, де роблять трансплантацію.

Президент Володимир Зеленський узяв участь в урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України.

На святковому заході також були присутні керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, попередні президенти України – Леонід Кравчук, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, чинний Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, члени Кабінету Міністрів, народні депутати I та ІX скликань, керівники судової гілки влади, голови дипломатичних представництв іноземних держав та керівники представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, представники ЗМІ та інші гості.

Хор ім. Верьовки виконав Державний гімн України. Після того в сесійній залі парламенту було продемонстровано кінохроніку подій, пов’язаних з ухваленням Декларації про державний суверенітет.

Також учасники й присутні на урочистому засіданні вшанували хвилиною мовчання пам’ять померлих народних депутатів першого скликання.

Володимир Зеленський у своїй промові з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет зазначив, що цей документ – один з тих, які стали фундаментальними для творення Української держави.

«Декларація наблизила перемогу українців у багатовіковій боротьбі за вільну та самостійну державу», – сказав він.

Президент наголосив, що й сьогодні, вже шостий рік поспіль, українці захищають свій суверенітет від російської агресії та сплачують за це найвищу ціну – життя своїх співвітчизників. І весь цивілізований світ визнає, що наша країна робить усе для настання такого бажаного та справедливого миру, де державний суверенітет України «буде панувати в реальності, а не на папері».

«Ми втратили частину території. Ми втратили своїх людей. І, на жаль, ми не можемо повернути загиблих. Але повинні повернути всі свої території. Повернути віру в правду і справедливість. Щоб те, заради чого загинули наші герої, ніколи не виявилось марним. Я переконаний, що шанс досягти цього у нас, українців, є тільки в одному випадку – якщо всі ми об’єднаємося. Так само, як і 30 років тому», – зазначив Глава держави.

Президент закликав народних депутатів поточного скликання берегти державний суверенітет України, який вибороли їхні попередники, та захищати його «як від зовнішніх ворогів, так і від внутрішніх чвар». Глава держави наголосив на необхідності полишити сварки, маніпуляції та політичні ігрища, а також припинити «ділити українців на владу чи опозицію, лівих або правих, червоних або синіх».

«Я не втомлюся закликати всіх нас до справжньої єдності. Бо тільки в ній – наша сила й перемога. Бо тільки в ній – Україна», – заявив Володимир Зеленський.

«Потрібно перестати бути політиками. Час стати державними діячами. Людьми, що мають не великий апетит, а велику мрію. Про єдину, сильну й непереможну Україну. Це – моя мрія. І моя мета. Впевнений, що й ваша також», – резюмував Президент.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що Декларація про державний суверенітет визначила основи державного, політичного та економічного ладу України.

«Декларація визначила основи економічної самостійності, самостійну банківську, фінансову, митну, податкову системи, право формувати державний бюджет, мати власну грошову одиницю. На цих засадах формується економічний поступ України», – зауважив він.

Голова уряду висловив переконання, що сила цього документа протягом років надаватиме нашій країні поступ для розвитку, а українцям – можливість бути в колі світових лідерів.

«Ми всі маємо працювати на благо України. Закликаю всіх до єдності у думках і діях», – наголосив Денис Шмигаль.

Президент України в 1991-1994 роках Леонід Кравчук зауважив, що Декларація про державний суверенітет ухвалювалася у складний для країни час, та документ відповідав на всі тогочасні виклики.

«Народ шукав відповідей, він хотів знати, як будемо жити далі… Декларація про суверенітет України відкрила шлях руху вперед», – зазначив він, додавши, що радянські політики перешкоджали встановленню незалежності України.

Леонід Кравчук зауважив, що відтоді виросло нове покоління українців, яке творить сучасну Україну.

Президент України у 1991-1994 роках також закликав не допустити, щоб хтось втручався у внутрішні справи держави, та припинити внутрішню ворожнечу.

«Звертаюсь до вас з великим проханням – зупинити розхитування маховика ворожнечі в суспільстві і в самій Верховній Раді. Дивлюсь на всі баталії й часто думаю: чи це справді пошук кращого шляху, чи це пошук найкоротшого шляху до влади через популізм і всілякі неподобства?» – сказав він.

Леонід Кравчук також відзначив важливість політичної культури. Він застеріг від протистояння між елітами центру й регіонів країни, а також від зневаги представників влади до законів України.

Перший Президент незалежної України впевнений, що наша держава переможе, якщо спиратиметься на свою історію, свободу й права людей та загальнонаціональні цінності.

Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася селекторна нарада з питань врегулювання проблемних питань, пов’язаних із запобіганням потрапляння твердих побутових відходів у річку Тиса та інші водні об’єкти, у національному і транскордонному аспектах.

В нараді взяли участь: Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, голова Чернівецької обласної державної адміністрації Сергій Осачук, голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олексій Петров, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталій Федорів, Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований та інші.

Відкриваючи нараду, Денис Шмигаль повідомив, що під час паводків цього року в західних областях України проявився масштаб проблеми потрапляння сміття в транскордонні водні об’єкти.

«За 30 років не було створено ані концепції, ані стратегії з утилізації твердих побутових відходів, ані реалізації її на практиці. І на гірських територіях західних областей ця проблема проявляється особливо гостро…Проблема стосується всієї України і ми маємо почати напрацьовувати кроки для вирішення цієї проблеми на рівні всієї держави, а західні області нехай стануть для нас першим кроком. Треба зробити все, щоб побутові відходи зі стихійних звалищ не потрапляли у водні об’єкти», - додав Прем’єр-міністр.

У свою чергу Роман Абрамовський розповів, що масштаби забруднення річок викликані тим, що віддалені та гірські регіони не мають системи збирання та вивезення відходів, через що там масово утворюються стихійні звалища, відходи з яких під час повеней потрапляють  у водні об’єкти. Також Міністр нагадав, що закон покладає відповідальність за несанкціоновані звалища саме на органи місцевого самоврядування.

«Треба на місцевому рівні обласним та районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування провести рейдові заходи для того, щоб з’ясувати місця стихійних сміттєзвалищ, провести роботу з їх ліквідації, розробити план та постійно вести роз’яснювальну роботу серед населення щодо поводження з відходами», - зазначив Міністр, окремо наголосивши, що необхідно також створити відповідну інфраструктуру, щоб громадяни мали можливість вивозити відходи.

Денис Шмигаль також звернувся до голів обласних державних адміністрацій протягом тижня надати пропозиції, які дозволять максимально швидко опанувати ситуацію зі стихійними сміттєзвалищами. «Давайте спільно робити кроки, які зараз дозволять практично і швидко почати вирішувати цю ситуацію», – закликав він голів ОДА.

Також Прем’єр-міністр наголосив, що за підсумками наради затверджений комплекс заходів, і Уряд буде контролювати його виконання.

Цей комплекс заходів щодо вирішення проблеми утилізації твердих побутових відходів та запобігання забруднення транскордонних річок передбачає, що обласні та районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та відповідні органи виконавчої влади мають: забезпечити обстеження ділянок водних об'єктів та заплав і виявлення ділянок забруднення сміттям; забезпечити ліквідацію несанкціонованих та стихійних сміттєзвалищ та контроль за дотриманням обмежень для прибережних захисних смуг; забезпечити розроблення схем санітарного очищення населених пунктів та визначити відповідальних за надання послуг з вивезення побутових відходів; забезпечити фінансування з місцевих бюджетів заходів для збирання, вивезення та перероблення побутових відходів.

Також органи місцевого самоврядування мають забезпечити проведення просвітницьких заходів серед населення щодо належного поводження з побутовими відходами.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів і Державна екологічна інспекція повинні також опрацювати питання внесення змін до законодавства щодо збільшення розміру штрафних санкцій за засмічення та забруднення водних об'єктів та прибережних захисних смуг.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь в  урочистій церемонії закриття Програми стажування молоді в Апараті Парламенту в 2020 році.

«Верховна Рада України як інституція має свої традиції, свою довгу історію і має те, чим може ділитися із суспільством, молоддю та багатьма державами світу. Рано чи пізно на зміну діючому складу Парламенту прийдуть нові обличчя, нові лідери та нові політичні діячі, які будуть працювати на користь нашої держави, розбудовувати її та захищати», - зазначив Голова Верховної Ради.

Він також підкреслив, що важливу роль у житті держави відіграє саме Парламент. «Ми всі прагнемо і будемо робити все, щоб наші кордони були непорушні, а майбутнє - світлим. Сьогодні багато залежить від нас, а в майбутньому буде залежати від вас», - підкреслив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков вручив сертифікати учасникам Програми та подякував Апарату за високий рівень організації стажування.

 

 

Близько 50 учасників протестної акції на пішохідному переході у с. Лисогора сьогодні, 17 липня,  перекрили ділянку траси М-12 на м. Хмельницький. Вимоги —  розблокувати роботу Держгеокадастру і оформити ділянки для учасників АТО.

За словами учасників акції, заяви від атовців про надання дозволу на розробку технічної документації не розглядають з 17 червня.

Сергій Борзов поспілкувався з учасниками протестної  акції. Вислухав атовців, фронтовики ж, своєю чергою, запевнили голову ОДА, що дорогу перекривають з проміжками у 10 хвилин, відтак, всі учасники дорожнього руху можуть безперешкодно проїхати. Акцію назвали попереджувальною, аби привернути увагу до наболілої проблеми.

«З 1 липня голова ОДА вже не погоджує керівника обласного Держгеокадастру. Якщо раніше я міг погодити чи не погодити, то тепер такого впливу не маю», — зазначив Сергій Борзов.

Прокоментував ситуацію із наданням земельних ділянок для учасників АТО/ООС в.о. керівника обласного Держгеокадастру Артем Шалагінов, зазначивши, що в Держгеокадастрі України, за ініціативи керівництва, проводиться внутрішній аудит. Відтак, до моменту завершення аудиту, можливість реєстрації земельних ділянок буде заблокована.  

В ході розмови до керівника ОДА звернулася вдова учасника АТО. Вона пояснила, що намагалася оформити земельну ділянку на дітей: «В рішенні мені написали «утриматися». Що означає «утриматися»? Це ні так, ні ні. Мій чоловік віддав за нашу державу найдорожче — своє життя. І зараз об нас просто витирають ноги».

Учасники акції протесту передали голові ОДА листи до Президента України і Прем’єр-міністра з вимогами невідкладно відновити роботу програмного забезпечення, звільнити з посади діючого керівника Держгеокадастру Романа Лещенка; не допустити передачу в комунальну власність земель сільськогосподарського призначення; передбачити в законопроекті ефективний механізм забезпечення та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність учасникам АТО, та членам сімей загиблих бійців після передачі с/г земель у комунальну власність.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=63#sigFreeIdf0ced092b4
 

Не треба поспішати продовжувати карантин більше, ніж на місяць, наголосив Президент України Володимир Зеленський під час традиційної селекторної наради за участю представників уряду та правоохоронних органів, яка відбулася під його головуванням.

«Не треба поспішати з продовженням карантину надовго, треба діяти за розвитком ситуації. Всі вже втомилися від цього карантину. Потрібні чіткі рамки, як ми його продовжимо, щоб у людей були можливості для життя в безпеці, щоб міг функціонувати бізнес, щоб економіка не стояла на паузі. Тому спочатку продовжуємо на місяць, але не довше», – сказав Глава держави.

У відповідь міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що вже розроблено постанову зі змінами щодо існування карантину в Україні в цілому. За документом, регіони буде поділено на чотири зони – «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону», де діятимуть чіткі критерії щодо обмежень. Обмежувальні заходи запроваджуватимуть залежно від ситуації, що виникає в тому чи іншому населеному пункті області.

Верховна Рада України на засіданні в четвер, 16 липня, призначила Олега Уруського на посаду Віце-прем'єр-міністра України – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості та Ольгу Піщанську на посаду Голови Антимонопольного комітету України.

За призначення Олега Уруського проголосувало 250 народних депутатів. За кандидатуру Ольги Піщанської віддали свої голоси 255 парламентарів.

Представляючи Олега Уруського, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що Україна потребує міністерства, яке буде опікуватися промисловістю, оборонно-промисловим комплексом, стратегічними галузями, при цьому очільник цього міністерства має бути у статусі віце-прем’єра, аби мати не лише закріплену відповідальність, а і відповідні повноваження та статус представництва.

«Статус віце-прем’єра для нового міністра дуже чітко вказує на пріоритети нашого Уряду. Ми розуміємо, що українським стратегічним галузям промисловості потрібно нове бачення та нові підходи. Україна має стати майданчиком для появи нових технологій», - зазначив Денис Шмигаль.

Олег Уруський, виступаючи перед парламентарями, у свою чергу зазначив, що бачить своїм першим завданням налагодження системи в промисловій політиці.

«Уряд планує в співпраці з партнерами, з Федерацією роботодавців, з Українською спілкою промисловців та підприємців, з профспілками, з асоціаціями реалізувати напрацювання, які уже є. Я сподіваюся на плідну співпрацю з депутатським корпусом. Тільки разом ми можемо вийти з тієї ситуації, в якій опинилася наша промисловість», - заявив він.

Представляючи кандидатуру Ольги Піщанської, Прем’єр-міністр заявив: «До нового очільника Антимонопольного комітету, стоять вимоги щодо результативності, об’єктивності і незаангажованості у прийнятті рішень». 

У свою чергу Ольга Піщанська, виступаючи в Парламенті, наголосила, що розуміє виклики, які стоять перед АМКУ. Основні пріоритети конкурентної політики, за її словами, – це боротьба зі зловживанням монопольним становищем, посилення інституційної спроможності Комітету тощо.

Шановні колеги!

Мій сьогоднішній виступ - про мрії та майбутнє, про гордість і єдність, про мудрість і любов до України.

Все це було не раз переконливо показано в стінах Верховної Ради.

Україна починається з тебе, - казав В’ячеслав Чорновіл.

А хотілось би нам сьогодні додати - Україна починається з Парламенту!

Саме в цій залі творилася велика історія нашої Соборності та Незалежності.

Як історик, хочу наголосити про очевидні висновки з тих подій. Адже всі найважливіші рішення були прийняті тоді, коли більшість в сесійній залі доєднувалась до активної меншості. Коли опозиція голосувала разом з більшістю заради національних інтересів країни. Коли толерантне ставлення перемагало ненависть, а депутати, з Україною в серці - виступали проти зла і несправедливості.

З ухваленням Декларації  про державний суверенітет, відбулося відновлення українського парламентаризму. Країна отримала інституцію, яка представляла і виражала волю всього українського народу.

Проголошення Незалежності - той день, коли справжні патріоти, силою слова переконали більшість, і втілили в життя мрію багатьох поколінь.

Голосування за Конституцію 96 року - ніч без сну - ніч справедливості.

Давайте згадаємо, наскільки ця ніч відрізняється від ганебних бюджетних ночей більш пізнього парламентаризму. Коли депутати віддалялись від народу, від простих людей, які делегували їх до Парламенту.

То ж хочу закликати ніколи не забувати завдяки кому і для кого ми працюємо у Верховній Раді.

Я твердо переконана, що в ДНК українського народу поряд з українською мовою, культурою, прагненням до свободи - є ще один ключовий елемент. Це – народовладдя.

Право самим, або через обраних представників, вирішувати власні справи, право розпоряджатися національними багатствами, і творити своє майбутнє.

Хочу нагадати усім, що ми – парламентсько-президентська країна і найважливіші рішення мають прийматись у цих стінах.

І так було не раз.

Я мимоволі згадую той вечір, коли під час Революції Гідності, парламент вже був оточений військовими. Ми розуміли, що та влада зовсім втратила розум і могло початись найгірше. Але ті депутати хто був поруч з людьми, та ті хто не злякався - проголосували за виведення військ з Києва. Вони втримали країну, як і під час Помаранчевої революції.

Пригадаю, як український парламент на рівні Основного Закону закріпив євроатлантичний вибір українського народу, зроблений під час Революції Гідності.

Пишаюся тим, що ухваливши закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Верховна Рада раз і назавжди поставила крапку над І в цьому питанні. Не може бути і не буде в Україні іншої державної мови, ніж українська!

Оновлений, як ніколи раніше, парламент 9 скликання також увійшов в історію, скасувавши депутатську недоторканість.

Водночас перед нинішнім парламентом стоять не менші виклики ніж перед парламентами попередніх скликань.

-                    Війна триває, частина території України окуповано країною-агресором Російською Федерацією.

-                     Епоха бідності так і не завершилася. Люди відчувають на собі соціальну несправедливість.

-                    Через пандемію коронавірусу стрімко змінюється світ. Україна не може залишатися осторонь цих процесів.

-                    Та й прийняття монобільшістю законів про продаж сільськогосподарської землі та дозвіл на азартні ігри не додають відповідальності та довіри владі

Ми маємо пам’ятати, що Верховна Рада, як інституція окрім представницької та законодавчої, має ще контрольну функцію за виконавчою владою. Сьогодні, як ніколи, ми зобов’язані поважати досвід, професійність, фаховість, мудрість, новітні підходи та  знання для того, щоб разом дати якісні відповіді на ці виклики.

Саме закликом до єдності я хочу завершити цей виступ. Єдності та порозуміння заради добра для України.

Єдності в інтересах людей, які вирощують хліб, вчать, лікують, творять та будують.

Єдності заради наших героїв, які на передовій захищають Україну і Європу від навали тоталітаризму. Захищають ідеали парламентаризму, свободи, рівності та людської гідності. Все те, що мусить бути наріжним каменем добробуту народу, країни щасливих людей.

Я мрію про такий парламент, в якому буде рівне представництво жінок та чоловіків. Сьогодні у ВРУ ми вже маємо 20% жіночого представництва.

І я сподіваюсь, що вже зовсім скоро у стінах місцевих рад також буде набагато більше українок.

Більше жінок в управлінні країною, в парламенті - Не, як нових облич, а тих, хто розуміє, що таке важко працювати. Що таке добиватись успіху, дбаючи про дітей і сім’ю, зовсім часто не маючи підтримки, але не покладаючи зусиль. Я вірю, що саме вони стануть новою силою розвитку України.

Хочу з великою вдячністю привітати зі святом та віддати належне всім депутатам першого скликання за те, що в той день, 16 липня 1990 року, Ви натиснули кнопки «ЗА» Україну.

Слава Україні!

Спілкування голови ОДА Сергія Борзова з громадою Оратівського району відбулося 16 липня. За ініціативи керівника облдержадміністрації, воно відбулося за участю керівництва силових структур регіону.

На початку зустрічі Сергій Борзов повідомив, що вже оглянув об’єкти «Великого будівництва» в районі, зокрема, школу і стадіон.

«Приємно вражений, що вперше, наголошую: вперше, під час будівництва за державні кошти, в Оратівському районі була економія, — повідомив Сергій Борзов. — За рахунок цієї економії було збудовано ще деякі корисні речі для дітей. Виникає питання: чому в інших районах так зробити не вдалося?».

Найгостріше питання, яке було озвучене під час прийому, стосувалось розпорядження землями за межами населених пунктів.

«Я думаю, що це не тільки проблема Оратівського району, — зазначив голова Оратівської РДА Олег Чугункін. — Відбувається тотальний дерибан землі. Сільські голови нарікають, що з ними навіть ніхто не радиться, адже, можливо, у сільських рад, на використання тих чи інших ділянок, інші плани. Є чимало претензій до Держгеокадастру».

Прокоментував ситуацію перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Артем Шалагінов, зазначивши, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.

«На жаль, законодавець не передбачає процедуру погодження із сільськими радами. Водночас, я хочу зазначити, що на сьогодні переважна більшість наказів про надання земельних ділянок надаються учасникам АТО/ООС. Стосовно тієї незначної кількості громадян, які подають заяви на одержання землі, в законодавстві існує чітко прописаний перелік підстав для відмови, яким ми вимушені керуватися», — зауважив Артем Шалагінов.

Ще одне звернення стосувалося спортзали, що перебуває у власності Міністерства внутрішніх справ України, громада просить передати це приміщення в комунальну власність. Питання буде вирішено незабаром, — запевнив голова ОДА, однак найоптимальнішим варіантом визнано передачу спортзали в довгострокове користування.

Чергове наболіле питання — релігійне. Звернулися представники УПЦ МП, а стосується воно переходу релігійної громади с. Новоживотів до ПЦУ. Релігійна громада села Новоживотів першою в районі проголосувала за перехід храму до Православної церкви України. Єдиним виходом із ситуації, що склалася, за словами голови Оратівської РДА, є почергове богослужіння.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=63#sigFreeId02b5b6927c
  

Під час робочої поїздки до  Оратівського району, сьогодні, 16 липня, голова облдержадміністрації Сергій Борзов  відвідав  опорну загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів (початкова школа) селища Оратів, де  завершено капітальний ремонт будівлі  із впровадженням енергозберігаючих технологій. До речі, це  приміщення бувшого житлового будинку поміщика Вороновича. Маєток побудований у 1892 році в класичному стилі, є архітектурною пам’яткою XIX століття.

При виконанні робіт капітального ремонту будівлі, вдалось зекономити кошти в розмірі 195,99 тис. грн., які громада  вирішила спрямувати на забезпечення потреб осіб з інвалідністю. Адже, інклюзивність, залучення всіх дітей, без винятку, до освітнього процесу – це важливе завдання, якому приділяється значна увага як на рівні Кабміну, так і області.

«Дуже приємно вражений, що в Оратові,вперше в області, при будівництві за державні кошти була  досягнута економія, а зекономлені кошти направлені на інші важливі роботи . Садочок і стадіон ще потрібно облаштувати. Хтілося б, щоб  цей освітній кластер  у парку був виконаний вже до кінця »,- коментує Сергій Борзов.

На об’єкті  завершені основні будівельні роботи, які виконані  якісно,  згідно з графіком.  Наразі, подані  відповідні документи для отримання дозволу на введення його в експлуатацію.

Тож у новому навчальному році на школярів та дошкільнят Оратова  чекає  оновлений навчальний заклад на 226 учнівських місць. При будівництві врахували потреби осіб з інвалідністю. Тож пріоритет місцевої громади – створити інклюзивне середовище для всіх, хто його потребує.

Ідея створення на базі опорної Оратівської школи сучасного  комплексу виховання та навчання дітей є перспективною  для селища вже тому, що Оратівська школа, дошкільний начальний заклад,  дитяча музична школа  розташовані  поряд, у мальовничому місці селища – парку культури та відпочинку, де  поряд розташовані ігрові та спортивні майданчики, пішохідні доріжки, літній театр. Таке сусідство дало можливість створити своєрідний комплекс закладів, що займаються інтелектуальним, духовним, культурним та фізичним розвитком дитини.

Нагадаємо: проєкт  «Капітального  ремонту загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (початкова школа)  смт. Оратів із впровадженням енергозберігаючих технологій» увійшов до переліку 15 об’єктів Державної програми «Велике будівництво», які реалізовуються в області у 2020 році.

Загальна кошторисна вартість будівництва складає 4496,071  тис грн. На його закінчення у 2020 році із місцевого бюджету було виділено 876,800 тис грн., а фінансування з ДФРР склало 651,575 тис грн., як і передбачалось  кошторисом.

Реалізація проєкту суттєво зміцнить матеріально-технічну базу комунального закладу, як опорної школи громади та  району, дозволить уникнути нарікань на неналежний температурний режим, непривабливий зовнішній вигляд будівлі, слабку технічну оснащеність. Впровадження енергозберігаючих технологій значно скоротить бюджетні витрати на опалення закладу, проведення ремонтних робіт. А для Оратівської громади це дуже важливо.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=63#sigFreeId87aab29604
   

 

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з Кабінетом Міністрів наголосив на необхідності більш жорсткої кримінальної відповідальності за водіння в нетверезому стані, що призвело до загибелі людей у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Глава держави вимагає чіткої логістики конкретних і жорстких дій для покращення ситуації з безпекою на дорогах.

Президент наголосив, що ситуація на автошляхах залишається вкрай складною. Остання аварія, спричинена п’яним водієм 12 липня під Києвом, є доказом цього. Внаслідок ДТП загинуло чотири особи, ще одна дитина перебуває в тяжкому стані.

«Хочу висловити співчуття родині загиблих. Прошу надати всю необхідну допомогу, зокрема для лікування дитини», – сказав Глава держави.

За словами Президента, загалом за перше півріччя 2020 року на дорогах загинуло майже 1,5 тис. осіб.

«У ДТП в Україні гине більше людей, згідно зі статистикою, ніж на війні. Така кількість може навіть порівнятися з будь-якою епідемією», – додав Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що чинні закони, рішення та стратегії нічого не вирішили й радикально не змінили ситуації на дорогах.

«Бездіяльність та безвідповідальність – ці два слова характеризують ставлення влади на всіх рівнях до цієї проблеми… Вчорашня жахлива ДТП – це прямий наслідок того, що люди не усвідомлюють відповідальності, коли напідпитку сідають за кермо», – наголосив Глава держави.

За його словами, безпека дорожнього руху має стати пріоритетом номер один для Президента, уряду, очільників ОДА, міських голів та голів ОТГ.

Володимир Зеленський нагадав, що Міністерство внутрішніх справ максимально виступало за підписання закону № 720-IX (законопроект № 3314), за яким відповідальність за водіння напідпитку поверталася зі статусу кримінальних проступків до Кодексу про адміністративні правопорушення. Були аргументи, що кримінальний порядок паралізує роботу, адже процедура документування кримінального проступку є значно складнішою та потребує більше часу.

Тому, на думку Президента, повинен бути знайдений інший підхід. Зокрема, оскільки чинні штрафи не мають відповідного стримувального ефекту для водіїв, що сідають за кермо напідпитку, потрібно збільшити їх у 5-10 разів (якщо порушення правил незначне). У разі, якщо п’яний водій спричинив ДТП, яка призвела до людських жертв, має бути запроваджена більш сувора кримінальна відповідальність.

«Якщо водіння напідпитку спричинило загибель – строк покарання має бути збільшений. Можливо, до довічного ув'язнення. Я – за максимальну криміналізацію цих злочинів. Жорстко й надовго. І з максимальним розголосом... І щоб жоден суд не думав когось «відмазати», – заявив Президент.

Глава держави зауважив, що чекає всіх посадовців, які відповідають за це питання, зі звітами та конкретними результатами.

Президент також звернувся до Прем'єр-міністра України, щоб протягом тижня були підготовлені реальні пропозиції та сформований дієвий план заходів з підвищення безпеки дорожнього руху.

«І наостанок. Ми з вами не можемо впливати на правоохоронні органи та суди, але ця справа буде на моєму особистому контролі. За нею буде слідкувати, впевнений, вся країна. Ніхто не зрозуміє, якщо ця особа, через яку загинула така кількість людей, якимось чином, через якісь умови чи знайомства, вийде під заставу, на свободу чи на поруки», – зазначив Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Міністерству фінансів прискорити процедуру повторного проходження у парламентських комітетах та якнайшвидшого повернення до сесійної зали Верховної Ради законопроектів щодо розширення державних гарантій для пільгових кредитів малому та середньому бізнесу.

Відповідне завдання Денис Шмигаль дав під час засідання Кабінету Міністрів України 15 липня.

Очільник Уряду нагадав, що цього тижня до зали Верховної Ради були внесені два важливі законопроекти Уряду, «які мали полегшити малому та середньому бізнесу процес отримання пільгових кредитів шляхом розширення державних гарантій». За його словами, цими законопроектами передбачалося, що об’єм програми буде на рівні до 5 млрд гривень.

«На практиці це означає, що раніше держава за програмами доступних кредитів гарантувала від 30 до 50% суми позики. Тепер ця позначка зміститься на рівень 80%. Це буде означати, що держава гарантує до 80% тіла кредиту перед банком. Це значний крок вперед у питанні дешевих та доступних кредитів. І це те, що роблять всі успішні економіки на Заході та Сході, аби підтримати свій малий і середній бізнес. Це фактично тисячі потенційних кредитів для малого і середнього бізнесу на дуже пільгових умовах», - наголосив очільник Уряду. 

Денис Шмигаль також подякував тим парламентарям, які підтримали напрацювання Уряду. «Також попрошу Міністерство фінансів прискорити повторне проходження цих законопроектів у Комітеті та повернення їх до зали Парламенту. Дуже важливо скоріше повернення законопроектів до сесійної зали Парламенту, оскільки на це рішення дуже чекає український бізнес», - зазначив Денис Шмигаль.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп висловив підтримку та співчуття постраждалим від пожеж у Луганській області минулого тижня. 

“Хочу також висловити вдячність всім вогнеборцям та рятувальникам, які були долучені до цього процесу та оперативно, незважаючи на побутові речі та не шкодуючи свого життя й здоров’я, доклали максимум зусиль для боротьби зі стихією. Пожежі були досить серйозні, і впевнений, що Верховна Рада буде оперативно вирішувати все, що буде залежати від нас щодо ліквідації їх наслідків”, - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також наголосив, що крайній тиждень третьої сесії Верховної Ради України ІХ скликання буде насиченим та напруженим. “Наразі маємо деяке блокування нашої роботи через розгляд так званого законопроекту про азартні ігри. Багато питань стоять у черзі на розгляд, тому нам потрібно буде трохи попрацювати понаднормово - в режимі позачергових засідань”, - зауважив Голова Верховної Ради.

Голова Парламенту нагадав, що перше позачергове засідання відбудеться вже сьогодні о 14:00. “Деякі з питань для розгляду є дискусійними, але переконаний, що кожен зможе висловити свою позицію. Зокрема, буде розглядатись питання про призначення місцевих виборів у жовтні 2020 року і зміни до держбюджету щодо виділення коштів на їх проведення”, - зазначив Дмитро Разумков.

Він також повідомив, що вже підготовлено Розпорядження Голови Верховної Ради України щодо проведення ще одного позачергового засідання завтра, 14 липня о 15:00. “Якщо ми не зможемо швидко пройти та прийняти рішення щодо законопроекту про азартні ігри, то можливе проведення й інших позачергових засідань цього тижня”, - підкреслив Голова Парламенту. 

Дмитро Разумков зауважив, що цього тижня відзначатиметься  визначна подія для Верховної Ради та історії нашої держави - 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України. “Ми готуємо проведення урочистого засідання, у якому візьмуть участь близько 150 народних депутатів першого скликання, що були безпосередніми учасниками одного з вирішальних засідань Парламенту України 1991 року”, - зазначив Голова Верховної Ради.

Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності підготовки чіткого переліку та плану реалізації об’єктів, які розширять програму «Велике будівництво» в наступному році – зокрема, це театри, музейні комплекси тощо, – щоб уже зараз відповідальні міністерства та облдержадміністрації запланували виділення на це коштів.

«Думаю, до 1 вересня часу для цього буде достатньо», – зазначив Глава держави на нараді з членами Кабінету Міністрів.

Заступник керівника Офісу Президента України, керівник Координаційної ради з реалізації програми «Велике будівництво» Кирило Тимошенко повідомив, що спорудження доріг державного значення в межах національної програми «Велике будівництво» триває за графіком. У найближчі місяці очікується відкриття багатьох відремонтованих автошляхів.

Він зазначив, що за місяць роботи Координаційної ради був сформований остаточний перелік усіх об’єктів, які зводитимуться в межах національної програми «Велике будівництво», налагоджено звітність та моніторинг робіт з фото- й відеофіксацією. Залучено незалежний технічний нагляд, який здійснює перевірку виконання будівельно-монтажних робіт.

«Щодо доріг державного значення, які будуються Укравтодором, усе йде за графіком. Дороги вже почали здавати в експлуатацію. Цього місяця в нас буде відкриття багатьох доріг, зокрема в Полтаві, в районі Станиці Луганської, дороги на Бердянськ тощо», – повідомив він.

Що стосується доріг місцевого значення, то, за словами Кирила Тимошенка, були певні проблеми з освоєнням виділених коштів. Так, станом на 1 травня обласні державні адміністрації отримали понад 6 млрд грн на місцеві дороги, а використали всього 1,9 млрд грн, тобто 30%.

«Але станом на 1 липня ОДА було отримано 10 млрд і вже використано 5,52 млрд грн – це 55%. Фактично ми прискорилися й будемо прискорюватися далі. Деякі області, які швидко працюють, вже невдовзі здадуть усі свої об’єкти «Великого будівництва». Наприклад, Харківська область здає 1 серпня всі дороги», – повідомив заступник керівника Офісу Президента.

Також він зазначив, що на проведення будівельних робіт у межах створення приймальних відділень з Фонду боротьби з поширенням COVID-19 виділено 1,680 млрд грн. За їхнє будівництво відповідають місцеві адміністрації разом з Міністерством розвитку громад та територій України. Ще 5,3 млрд грн виділено на придбання необхідного медичного обладнання, яке буде централізовано закуплено Міністерством охорони здоров’я.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов додав, що всього планується капітально відремонтувати або збудувати 210 приймальних відділень.

Загалом у межах програми «Велике будівництво» капітально реконструюється чи будується з нуля близько 600 об’єктів. На сьогодні загальний відсоток будівельної готовності об’єктів – 52%, зокрема школи – 57%, садки – 54%, спортивні споруди – 41%.

За словами Олексія Чернишова, Мінрегіон ретельно моніторить реалізацію програми «Велике будівництво», для чого був створений спеціальний мобільний підрозділ.

«У робочих поїздках у регіони під час спілкування з людьми відчуваю запит суспільства на зміни та вдячність президентській програмі за те, що десятки необхідних об’єктів у різних куточках країни будуть нарешті збудовані», – зазначив він.

Зі свого боку очільник уряду Денис Шмигаль нагадав, що завдяки програмі «Велике будівництво», дорожньому будівництву та іншим заходам за два останні місяці через центри зайнятості вдалося працевлаштувати 174 тисячі осіб.

13 липня в Офісі Президента відбулась зустріч Президента України з керівництвом Верховної Ради України та Кабінетом Міністрів України.

Під час заходу було обговорено стан виконання Програми «Велике будівництво». Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов повідомив, що Мінрегіон здійснює комплекс заходів з метою ефективної реалізації Програми «Велике будівництво», зокрема, моніторинг реалізації Програми, моніторинг фінансування будівництва, координація та верифікація проектної документації по об’єктах будівництва з ОДА.

«Програма Президента «Велике будівництво» є пріоритетом Мінрегіону. Адже саме розбудова країни і покращення життя людей є основою для розвитку нашої держави, кожного її регіону, кожного міста та громади», – наголосив Міністр.

У Мінрегіоні створено спеціальний мобільний підрозділ – моніторингову групу, яка перевіряє об’єкти будівництва по всій країні. Станом на сьогодні перевірено 64 об’єкти в 9 областях. До кінця третього кварталу поточного року буде перевірено 100 % шкіл, садочків та спортивних об’єктів, що входять до програми Президента «Велике будівництво».

Завершено будівництво на 32 об’єктах: 11 шкіл, 14 дошкільних навчальних закладів, 7 спортивних об’єктів. До 1 вересня 2020 року планується завершити роботи на понад 70 об’єктах. 

В рамках Програми «Велике будівництво» планується реконструкція або капітальний ремонт 210 приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я. «Завдання Мінрегіону – забезпечити ремонт та реконструкцію 100 % приймальних відділень, що включені до Програми «Велике будівництво»,  до прийняття і встановлення медичного  обладнання», - додав Олексій Чернишов.

Державним фондом регіонального розвитку, розпорядником якого є Мінрегіон,  на області спрямовано 2 млрд грн.

«За кадром» відбувається щоденний контроль, перевірки,  наради з областями. Всі ці дії Міністерства розвитку громад та територій направлені на забезпечення ефективної реалізації Програми Президента. Адже ми разом зацікавлені в успіху «Великого будівництва», -  підсумував Міністр.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає відповідально та узгоджено підійти до питання проведення виборів до органів місцевого самоврядування, які, відповідно до Конституції України, мають відбутися 25 жовтня 2020 року.

Вона висловила впевненість, що парламентом будуть проголосовані проект постанови при призначення чергових місцевих виборів та зміни до Державного бюджету на 2020 рік для фінансового забезпечення їх проведення.

«Проте, це не дає жодної відповіді на питання, яке турбує всіх – за якими саме правилами будуть проходити вибори до органів місцевого самоврядування», - наголосила Олена Кондратюк на Погоджувальній раді депутатських фракцій та груп.

Віце-спікерка нагадала, що згідно європейських стандартів демократії не рекомендується змінювати виборчі правила за рік до виборів, а тим більше за кілька місяців до них. Проте, такі зміни, за її словами, готуються монобільшістю в законопроекті №3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства».

«До виборів залишилося зовсім мало часу. В умовах децентралізації питання обрання місцевої влади і законопроект №3485  мають бути погоджені між усіма фракціями, щоб він міг пройти в парламенті і бути своєчасно проголосованим в залі. Цього очікує ЦВК. Про це ми говорили під час засідання відновленої Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Верховній Раді України», - підкреслила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови також висловила стурбованість з приводу забезпечення рівності прав та можливостей чоловіків та жінок на участь у місцевих виборах в законопроекті №3485.

«Мене турбує питання дотримання та адвокації гендерних квот. Це особливо актуально сьогодні. Хочу нагадати, що я направила в Регламентний комітет лист стосовно оцінки ганебної поведінки одного з депутатів монобільшості під час останнього засідання парламенту. Думаю, цей випадок має послужити розумінню того, що нам потрібні цивілізовані правила поведінки в парламенті. Щоб ми, нарешті, розробили та ухвалили Етичний кодекс поведінки народного депутата. Про це ми неодноразово говорили з місією Європейського парламенту», - підкреслила Олена Кондратюк.

Зустріч голови ОДА Сергія Борзова з жителями Гайсинського району відбулася 14 липня. На зустрічі були присутні керівники міської і районної влади, а також очільники правоохоронних структур області та району.

На початку зустрічі голова ОДА повідомив, що всі письмові звернення зафіксує відділ звернень облдержадміністрації, і на кожне будуть надані фахові відповіді.

Запитання від представників громади району, передусім, стосувалися нового адмінтериторіального устрою області. Так, Гранівський сільський голова висловив думку своїх односельчан стосовно незгоди об‘єднуватися із Краснопільською ОТГ. Нашуміла проблема гранівчан відома й керівнику регіону. Громада мала бути центром ОТГ, але була виключена з перспективного плану, натомість з утворенням об’єднаної Краснопільської громади.

«Згідно постанови Кабінету Міністрів України, на Вінниччині визначено 5 районів та 63 ОТГ. Це питання ще не проголосоване у Верховній Раді України, тому ви маєте можливість звертатися до вашого народного депутата, аби він вніс подання до відповідного профільного комітету на зміни», — пояснив ситуацію Сергій Борзов.

Хвилювали представників громади і підстави отримання очільником Гайсинської РДА земельної ділянки у с. Степашки. Питання прокоментував особисто керівник райдержадміністрації Сергій Кавун, зазначивши, що має право на одержання земельної ділянки як учасник АТО/ООС, оскільки перебував шість місяців в зоні проведення операції АТО/ООС на сході України.

Відповідаючи на питання щодо пріоритетів освітньої галузі області, які потребують негайного вирішення, Сергій Борзов зазначив, що, розуміє важливість галузі: «За освітою я вчитель історії і права, закінчив Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського. Як освітянин, я усвідомлюю всю важливість якісної освіти для майбутнього нашої держави.

За умови погіршення ситуації з коронавірусом, найважливіше питання, яке необхідно негайно вирішувати — це  доступність інтернету. Сьогодні життєво необхідно, аби інтернет був проведений навіть у віддалені села Вінниччини. Це вкрай важливе питання», — наголосив посадовець.

Наступне наболіле питання, озвучене громадою під час зустрічі з керівником регіону — труднощі з цілодобовим постачанням води в м. Гайсин.

Прокоментував ситуацію Гайсинський міський голова Анатолій Гук. Так, він зазначив, що здійснено інвентаризацію п’яти свердловин, закуповується нове обладнання для кожної свердловини.

Турбує громаду і питання екологічного стану Гайсинського району, зокрема, через бардополя спиртзаводу, які виділяють різкий неприємний запах, та забруднення річки Сіб відходами промислових підприємств. Цукровий завод, спиртзавод, маслозавод і м’ясокомбінат і «Водоканал» — п’ять основних підприємств, які забруднюють річку.

Громадськість ініціювала екологічний аудит, проведення круглого столу в форматі трьохстороннього діалогу «бізнес-влада-громадськість». Однак в громади немає необхідного економічного ресурсу, аби ефективно впливати на стан справ. Голова ОДА наголосив на необхідності проведення екологічного аудиту та запевнив, що звернеться з цього приводу до очільника обласної екоінспекції.

Окремо під час спілкування було піднято тему, так званого, будинку-привида. Це відомчий дев’ятиповерховий будинок, що знаходиться в м. Гайсин і перебуває на балансі Міністерства оборони України. В ньому проживають переважно атовці. Ключова проблема — відсутність первинних документів про здачу будинку в експлуатацію, це ускладнює вирішення експлуатаційних проблем. Так, в будинку з 2007 року не працюють ліфти. Як можливий варіант вирішення цієї проблеми, керівник регіону порадив ініціювати передачу будинку на баланс міської ради та створити ОСББ.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=63#sigFreeId3889db8eb5
  

У рамках робочої поїздки до Немирівського району, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов ознайомився з реалізацією проєктів «Великого будівництва».
Одним із найбільш важливих для місцевої громади є проєкт з реконструкції Немирівського спорткомплексу під мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту.
Сьогодні на базі КЗ «Немирівський спортивний комплекс» функціонує дитячо-юнацька спортивна школа, в якій працює 16 груп за такими напрямками як: бокс, футбол, легка атлетика, пауерліфтинг.
Реалізація проєкту передбачає: влаштування майданчика для занять ігровими видами спорту; влаштування трибун для глядачів та лав для запасних; влаштування огорожі, а також благоустрою та озеленення території.
Проінспектувавши хід будівництва, очільник області Сергій Борзов зауважив: «Для громади важливо, що тут буде новий сучасний стадіон зі штучним покриттям. Я вважаю, що до 15 жовтня ми зможемо завершити реконструкцію цього об’єкта та приїхати на відкриття».

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=63#sigFreeId545bb0c05c
   

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов виступає проти бездумного закриття медичних закладів в Україні. У випадку потреби, лікарню можна перепрофілювати чи прийняти новий план розвитку, але не закривати. 

Про це Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу. 

«Я хочу наголосити, що я – категоричний противник закриття будь-яких лікарень. Так, ми будемо їх перепрофільовувати, погоджувати ті чи інші плани розвитку, але 100% не закривати», - підкреслив очільник МОЗ. 

За словами Максима Степанова, через прорахунки старого керівництва МОЗ у плануванні другого етапу медичної реформи з 1 квітня цього року багато українських лікарень опинилися перед загрозою закриття. Понад 300 лікарень мають дефіцит фінансування у більше 50% до минулого року.

«Люди, які рахували і говорили, що вони щось реформують, взагалі не брали до уваги деякі аспекти високоспеціалізованої медицини. Саме тому було прийняте рішення термінового порятунку медицини. Всі заклади, які опинилися із недофінансуванням у порівнянні з 2019 роком будуть врятовані. Якщо в 2019 році вони отримували медичну субвенцію з державного бюджету, то в цьому році вони ці кошти отримають з НСЗУ. Дефіцит буде покритий починаючи з 1 липня і закінчуючи кінцем року», - наголосив Максим Степанов. 

При цьому Міністр додав, що з 2021 року механізм фінансування системи охорони здоров’я в Україні буде враховувати особливості кожного медичного закладу, від районних лікарень до перинатальних центрів.

  1. Зустріч голови ОДА Сергія Борзова з жителями міста Погребище
  2. У справі щодо оформлення спадщини правову оцінку мають надати відповідні органи, - Сергій Борзов
  3. Президент України провів зустріч з міністром національної оборони Турецької Республіки
  4. Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Парламенту прийняти в цілому проект Постанови про утворення та ліквідацію районів
  5. Голова ОДА Сергій Борзов відвідав Козятинський та Калинівський райони
  6. Президент поставив завдання навести лад з медичним забезпеченням ветеранів АТО/ООС
  7. Денис Шмигаль провів зустріч з представниками французьких ділових кіл
  8. Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк та представники Програми РАДА і Фонду Східна Європа обговорили новий етап співробітництва з Парламентом на 2020-2021 роки
  9. Виїзний прийом Сергія Борзова в Калинівському районі: проблема взаємовідносин депутатів і міської влади, прояви корупції під час благоустрою, земельні ділянки для учасників АТО, причини спалаху СOVID – 19 серед медиків ЦРЛ- питання, що хвилюють громаду
  10. Виїзний прийом Сергія Борзова в Козятинському районі: визначення майбутнього адмінцентру, якість питної води та передача водогону на баланс міста — ключові питання, що турбують громаду