Держава та бізнес мають працювати в команді, як союзники, які мають спільний інтерес, – успішну та заможну Україну. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Малий і середній бізнес та держава», який Глава держави відвідав спільно з Президентом Литви Гітанасом Наусєдою.

Паралельно зі Всеукраїнським форумом у режимі відеоконференції відбувався 6-й українсько-литовський економічний форум «Економіка і пандемія: криза та нові можливості», тож президенти зверталися до учасників обох заходів.

«Розвиток малого та середнього бізнесу – важливий пріоритет і моєї програми, коли я йшов у Президенти України, і сьогодні це пріоритет для нашого уряду й нашої держави. Малий і середній бізнес – це основа економіки, що створює 60% ВВП, сім мільйонів робочих місць та майже 40% податкових надходжень», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент нагадав про ті кроки, які були здійснені для покращення бізнес-клімату в Україні. Зокрема, було скасовано понад 160 указів, які гальмували розвиток бізнесу численними обмеженнями. Запроваджено мораторій на перевірки бізнесу. Ухвалені закони про концесію, ринок землі, державну підтримку інвесторів, Бюро економічної безпеки, на які роками чекали підприємці та інвестори. Також в Україні розпочалася масштабна приватизація, яка обов’язково буде продовжена.

«Ми досягли непоганих показників макроекономіки – рекордно низької в історії України інфляції, облікової ставки Національного банку України та максимального рівня золотовалютних резервів за останні вісім років. Україна піднялась у рейтингу Doing Business та підвищила кредитний рейтинг», – зазначив Глава держави.

Він також акцентував увагу на запуску програми «Доступні кредити 5-7-9%», за якою малий і середній бізнес на сьогодні отримав понад 10 млрд грн. Крім того, був запущений портал державних послуг «Дія», за допомогою якого з’явилася можливість відкрити ФОП за 15 хвилин. 

Президент додав, що ці та інші заходи дали Україні змогу у 2020 році, в часи коронакризи, вистояти та отримати менше падіння у порівнянні з багатьма країнами Європи та світу.

«Зараз ми відновлюємось і маємо всі підстави розраховувати на зростання економіки у 2021 році», – зазначив Глава держави.

Володимир Зеленський повідомив, що за результатами проведеного аудиту держави уряд розробив та затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з конкретними цілями та завданнями для кожної галузі, і малому та середньому бізнесу приділяється максимальна увага.

Також, за словами Президента, для ефективної взаємодії бізнесу з державою створена Рада з питань сприяння розвитку малого підприємництва, яка має розробити рішення, що усунуть перешкоди та покращать умови для ведення бізнесу в Україні.

«Довгі роки існували умови, які сприяли роботі «в тіні» та зарплатам у конвертах. Ми це розуміємо, тому що була недовіра до держави. Розумію, що вона поки що існує. Тому люди ухилялися від сплати податків. Проте часи змінюються. Ми прагнемо справедливих, прозорих і єдиних для всіх правил гри. Але ця «гра» можлива тільки за участі двох гравців: і держави, і бізнесу. Ми потребуємо і ваших, шановні бізнесмени, кроків назустріч, готовності працювати чесно, відкрито та дуже відповідально. Давайте разом доведемо, що в Україні це дійсно можливо», – звернувся Глава держави до підприємців.

Президент наголосив, що держава працює для втілення важливих внутрішніх реформ, зокрема над очищенням судової системи України, подоланням корупції, цифровізацією процесів, зменшенням ролі держави там, де вона не є ефективною, ухваленням важливих для економіки законів, серед іншого щодо нульової декларації та податку на виведений капітал.

«Звісно, в усіх реформах, необхідних для стійкого економічного зростання, важлива підтримка та досвід наших друзів та наших міжнародних партнерів, зокрема Литви. Спільна робота бізнес-кіл наших країн має добру історію та значні перспективи», – зауважив Володимир Зеленський.

Глава держави нагадав, що сьогодні активно діє Українсько-литовська ділова рада, співпрацює Конфедерація промисловців Литви, Торгово-промислова палата України та Український союз промисловців і підприємців, налагоджений діалог між бізнес-асоціаціями обох країн. Крім того, влітку у Вільнюсі відбудеться 4-та міжнародна Конференція з питань реформ в Україні.

Володимир Зеленський також подякував своєму литовському колезі за участь у форумі та готовність поділитися цінним європейським досвідом, який буде корисним і для державних службовців, і для українських підприємців.

Гітанас Наусєда зі свого боку додав, що і Литва, і Україна опинилися у дуже складному становищі, спричиненому пандемією коронавірусу та потребою захистити життя і здоров’я громадян.

«З іншого боку, ми маємо нагоду вийти з цієї пандемії сильнішими. Нам треба зробити економіки життєздатнішими, піднести добробут наших громадян. Особливу увагу треба приділяти малим та середнім підприємствам», – сказав Президент Литви, додавши, що це стосується обох країн.

У ході робочого візиту до Німеччини 18 березня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Президентом Ландтагу Федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Андре Купером. Сторони обговорили питання щодо посилення міжрегіональної взаємодії, зокрема в контексті обміну досвідом у питаннях децентралізації та у сфері трансформації вугільних регіонів.

Очільник Уряду відзначив важливу роль німецької сторони у послідовній підтримці України в процесі проведення важливих реформ, особливо у сфері децентралізації.

«За активної підтримки німецьких партнерів триває реформа децентралізації, яка вже довела свою ефективність в частині покращення якості публічних послуг та їх наближення до мешканців територіальних громад», — наголосив Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр наголосив, що Україна зацікавлена в обміні досвідом із німецькими партнерами у сфері реструктуризації вугільних регіонів, їх відновлення та перетворення на енергоефективні населені пункти, адже Північний Рейн-Вестфалія успішно подолав відповідні виклики.

«У жовтні минулого року землю Північний Рейн-Вестфалія відвідала українська делегація, яка мала змогу на практиці ознайомитися з процесом закриття шахт і трансформації вугільних регіонів. Сподіваюся, що вже найближчим часом ми зможемо вийти на конкретні проекти», — відзначив Денис Шмигаль.

Очільник українського Уряду нагадав, що активізація міжрегіонального співробітництва з федеральною землею розпочалась у 1996 році, коли між Дніпропетровською облдержадміністрацією та землею Північний Рейн-Вестфалія було підписано Договір про регіональне співробітництво в економічній сфері. Окрім цього, Прем’єр-міністр підкреслив важливість створення рік тому неформальної робочої комісії Харківська область – Північний Рейн-Вестфалія із взаємодії в авіа- та космічній сферах, що також сприятиме ухваленню Договору про регіональне співробітництво з Харківщиною.

«Маємо в Україні та землі Північний Рейн-Вестфалія низку міст, що розвивають побратимську співпрацю. Це важливо з точки зору ефективного впровадження в Україні реформи децентралізації й місцевого самоврядування», — зауважив Денис Шмигаль.

Зі свого боку Андре Купер відзначив, що земля Північний Рейн-Вестфалія готова ділитися досвідом з Україною в питанні справедливої трансформації вугільних регіонів.

Голова українського Парламенту Дмитро Разумков отримав доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2020 рік від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради, щорічна доповідь омбудсмена надається народним депутатам та одночасно направляється в комітет, до предмета відання якого належить питання додержання прав і свобод людини і громадянина.

Крім того, омбудсмен надала спеціальну доповідь «Стан додержання прав і свобод людини в місцях несвободи у період дії надзвичайної ситуації, пов'язаної з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

 

 

В умовах сьогодення для кожної людини важливо володіти навичками роботи у цифровому просторі. І саме бібліотеки є тими місцями, де кожен може підвищити свою цифрову грамотність, щоб ефективно та безпечно застосовувати цифрові технології щодня – у роботі, в навчанні, у дозвіллі, для розв'язання побутових питань тощо.

Наразі Міністерство цифрової трансформації України активно розвиває проект «Дія. Цифрова освіта», одним із завдань якого є сприяння комп’ютеризації сільських бібліотек України.

З січня 2020 року офіційним партнером цього проекту виступає Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація».

17 березня бібліотекам Вінниччини передано 300 комп’ютерів у рамках проекту «Дія. Цифрова освіта».

Першою комп’ютери для місцевої бібліотеки отримала громада с.Бохоники Вінницького району.

Захід відбувся за участю керівників та кураторів проекту, партнерів, а також обласної і місцевої влади, керівництва профільного департаменту та Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва.

Звертаючись до присутніх з вітальним словом, керівник проекту «Дія. Цифрова освіта» Руслана Коренчук зауважила: «У 2019 році, коли Міністерство цифрової інформації розпочало дослідження цифрових навичок, виявилося, що показники були досить низькі. У 53% українців володіння навичками цифрової грамотності на рівні нижче базового. Саме тому ми запустили проект «Дія. Цифрова освіта», який покликаний за 3 роки навчити 6 млн українців цифровій грамотності. Для цього заплановано зробити 3 основних кроки: перший –  це національна платформа «Дія. Цифрова освіта» - сайт, на якому є понад 50 освітніх серіалів, які можна подивитися безкоштовно і де можна дізнатися про основи цифрової грамотності. Другий – тест «Цифрограм», який дозволяє за 90 питань і приблизно 30 хв часу дізнатись про рівень своїх знань з цифрової грамотності і виявити ті сфери, які варто розвивати. Ще один напрямок – хаби цифрової освіти, що допомагають людям, які не мають власних гаджетів зрозуміти, як ними користуватися, а також освоїти необхідні навички для того, щоб безпечно поводитись в цифровому світі і цифровому суспільстві. Саме тому мені дуже приємно сьогодні передавати ці комп’ютери і розуміти, що вінничани відтепер мають ще більше можливостей для навчання цифровій грамотності».

Варто зазначити, що проект є гарним прикладом взаємодії бізнесу, влади, громадянського суспільства і бібліотек. На його реалізацію не витрачаються кошти державного бюджету. Це стало можливим завдяки передачі техніки партнерами – Благодійним фондом Favorit Foundation.

Захід відбувся за участю куратора проектів Благодійного фонду Favorit Foundation Маріанни Ковені та голови правління Асоціації розвитку туризму Фазиля Аскерова.

Маріанна Ковеня під час виступу висловила сподівання, що передана техніка допоможе бібліотекам стати більш технологічними та сучасними для користувачів.

У свою чергу, Фазиль Аскеров зауважив, що Вінниччина – це четверта область, яка отримує комп’ютери у рамках програми розвитку цифрової освіти.

«Чому саме для сільських бібліотек? Важливо, щоб сюди приходили діти і бібліотеки стали місцем не лише для навчання і спілкування, а й місцем, де навчатимуться цифровій грамотності не теоретично, а практично», - підкреслив Фазиль Аскеров.

Реалізація проекту на Вінниччині стала можлива завдяки підтримці та сприянню голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергія Борзова.

Звертаючись до присутніх, очільник області зауважив: «Забезпечення сільських бібліотек комп’ютерами - це дійсно дуже важлива справа. Адже багато бібліотек мають лише один комп’ютер або жодного, а потреба в даній техніці досить значна. Тому велика вдячність профільному міністерству та фонду за таку чудову ініціативу».

Загалом, близько 6000 бібліотек по всій країні долучилися до національної кампанії з цифрової грамотності «Будь на часі!». У рамках проекту, комп’ютерну техніку вже передано сільським бібліотекам Миколаївщини, Львівщини, Закарпаття та ін.

У Вінницькій області функціонує 915 бібліотек, з них у сільській місцевості – 816. Наразі комп’ютеризовано понад 50% бібліотек області, серед сільських бібліотек – 39%.

Бібліотеки активно підключаються до проекту як партнерські офлайн-хаби, де користувачі мають можливість проходити навчання на національній онлайн-платформі з цифрової грамотності.

У свою чергу, директор Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, голова Вінницького обласного відділення Української бібліотечної асоціації Лариса Сеник також висловила вдячність за таку чудову підтримку бібліотек області.

За умовами проекту, 150 сільських бібліотек з 52 територіальних громад Вінниччини отримають по 2 комплекти комп’ютерної техніки та один комп’ютерний стіл. Комп’ютери підходять для використання бібліотеками як для суто бібліотечної роботи, так і для доступу користувачів до мережі «Інтернет» і можливості здобути цифрові навички на платформі «Дія. Цифрова освіта».

Комп’ютеризація сільських бібліотек дає поштовх для розвитку громад та стане початком великих змін для кожної з цих бібліотек. Це спонукатиме і бібліотекарів, і місцеву владу розвивати свої бібліотеки та спроможності своїх громад.

Під час зустрічі голова Агрономічної територіальної громади Сергій Сітарський підкреслив: «Сьогодні наша держава розвивається, громади розвиваються, відбувається багато змін в напрямку розвитку місцевого самоврядування, державного управління і цифровізації. Тому для жителів, особливо сільської місцевості, такі подарунки є дуже корисними і необхідними».

До списку бібліотек, які отримають комп’ютери, насамперед включено сільські бібліотеки та бібліотеки ТГ, які до цього часу такої техніки не мали або мали лише один ПК і на територіях яких є інтернет-покриття.

Перелік бібліотек, які отримають комп’ютери, доступний на вебсайті Міністерства цифрової трансформації України за посиланням: https://bit.ly/libraries_digitalization

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=63#sigFreeId8f80a325d9

 

Президент України Володимир Зеленський провів традиційну селекторну нараду з питань запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, у якій взяли участь представники уряду та правоохоронних органів.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що за останній тиждень збільшилася кількість ліжок інтенсивної терапії, зайнятих хворими на COVID-19. Якщо позаминулого тижня була заповнена третина місць, то зараз – майже половина: 2 212 із 4 694. Задіяних апаратів ШВЛ на сьогодні 1072 – найбільша кількість від початку пандемії в Україні.

«Це підтверджує негативну динаміку та складний перебіг захворюваності. На Івано-Франківщині відбулася стабілізація ситуації після запровадження червоного рівня епідемічної небезпеки, але поки що область залишається серед лідерів за кількістю активних хворих – 17 994. Найбільше їх у Києві – 44 600. Серед лідерів також Вінницька (15 133) та Чернівецька (14 220) області. Загалом в Україні станом на зараз 213 тисяч активних хворих», – сказав очільник уряду.

Глава держави нагадав, що необхідно постійно роз’яснювати людям питання, пов’язані з проходженням вакцинації.

«Треба пояснювати людям, що перше щеплення проти коронавірусу знижує ймовірність зараження на 76%. Тож шанси на зараження все одно залишаються. І лише після другої дози створюється повний захист від цієї небезпеки. Тому ми не мусимо забувати про маски навіть зараз, коли вакцинація вже триває», – зазначив Президент.

Він поцікавився, яка реакція людей на вакцинацію. У Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що побічні ефекти виявляються лише у 0,8% випадків, тяжких випадків не зафіксовано.

Додатково міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголосив, що Європейське агентство з лікарських засобів уже офіційно заявило, що вакцина AstraZeneca абсолютно не збільшує ризику утворення тромбів.

Під час дії адаптивного карантину місцева влада має право посилювати карантинні обмеження. Уряд надав для цього всі повноваження. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступної промови на засідання Уряду 17 березня.

«Для місцевої влади зараз надані всі повноваження. Сьогодні керівники громад мають можливість своїми рішеннями запроваджувати посилення карантину, тому закликаю не чекати вказівок, а брати таку відповідальність на себе», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що за останній час збільшилася кількість госпіталізацій, а нові штами COVID-19 призводять до більш важких наслідків. Водночас після запровадження обмежень червоного рівня в Івано-Франківській області, за його словами, ситуація дещо стабілізувалася.

«Наразі є всі підстави говорити, що адаптивний карантин — це ефективний механізм і він працює. Три тижні тому в Івано-Франківській області був запроваджений червоний рівень обмежень, і зараз ми бачимо, що ситуація там дещо стабілізувалася. Госпіталізації ідуть на спад, як і кількість нових випадків», — зауважив Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр відзначив, що в разі запровадження червоного рівня епідемічної небезпеки в переважній більшості областей, то Уряд буде змушений вводити посилені карантинні заходи на всій території країни.

«Якщо ми всі будемо ретельно дотримуватися протиепідемічних обмежень, якщо ми зменшимо соціальні контакти, то локдаун буде не потрібен», — зазначив очільник Уряду.

У Верховній Раді України у четвер, 18 березня, очікується виступ Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди. Про це під час Погоджувальної Ради повідомив Голова українського Парламенту Дмитро Разумков.

«У четвер в Україні буде пан Гітанас Наусєда, Президент Литовської Республіки. Було звернення до Верховної Ради з пропозицією його виступу у стінах Парламенту, така ініціатива підтримується. Думаю, що ми зможемо організувати цей процес», - сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також додав, що Литва є постійним партнером України як у рамках діяльності Парламентської Асамблеї Ради Європи, так і у рамках формату «Балтік плюс», а також багатьох інших міжнародних платформ. «Це надійний партнер, з яким ми проходимо ті виклики, які сьогодні стоять перед Україною, перед Європою і перед світом, тому що нас єднає багато спільного і в історії, і, я впевнений, в майбутньому», - зазначив Дмитро Разумков.

 

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому були розглянуті питання державного оборонного замовлення на 2021 рік, повернення у державну власність АТ «Мотор Січ» та продовження дії обмежувальних заходів щодо низки банків з російським капіталом. 

Загалом на засіданні РНБО у четвер було розглянуто вісім питань, зокрема показники державного оборонного замовлення на 2021 рік. 

Також була затверджена Стратегія деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

«Це буде відкритий документ. Усі зможуть з ним найближчим часом ознайомитися. Крім того, ми вирішили на засіданні РНБО, що Стратегія деокупації Криму буде мати офіційний переклад англійською мовою, і всі наші партнери отримають цей документ найближчим часом», – повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов на брифінгу за результатами засідання РНБО. 

У цьому контексті Службі безпеки України доручено вивчити обставини голосування депутатами Верховної Ради 27 квітня 2010 року так званих Харківських угод щодо можливої державної зради. 

Крім того, учасники засідання заслухали доповідь щодо стану розслідування справ про державну зраду, дезертирство, терористичну діяльність та порушення військової присяги. 

Також РНБО продовжила ще на три роки застосування персональних, економічних та інших обмежувальних заходів щодо двох російських банків, які діяли з 2019 року і термін застосування яких спливає 19 березня 2021 року.

Крім того, було розглянуто питання про стан виконання рішення Ради нацбезпеки і оборони від 1 березня 2018 року «Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів держави у сфері авіабудування», уведеного в дію указом Президента 6 березня 2018 року № 58. 

Як повідомив Олексій Данілов, РНБО ухвалила рішення, що підприємство «Мотор Січ» найближчим часом у законний спосіб буде повернуто у власність Української держави.

Також Рада національної безпеки і оборони розглянула ініціативу щодо оприлюднення на наступному засіданні РНБО комплексного звіту голови Державної служби геології та надр України щодо використання надр держави. 

Рішенням РНБО сьогодні створений Центр протидії дезінформації. За словами Олексія Данілова, Центр починає працювати з наступного вівторка. Він розташовуватиметься в ситуаційному центрі РНБО на вул. Банковій. До його роботи будуть залучені розвідники, представники міністерств і відомств.

«Це буде окремий Центр, побудований за таким самим принципом, як Національний координаційний центр кібербезпеки РНБО та Комітет з питань розвідки, який працює при Апараті РНБО. У Центру протидії дезінформації буде окремий керівник, який призначатиметься указом Президента», – зазначив секретар РНБО. 

Була розглянута ситуація щодо припинення ПАТ «Донецькоблгаз» постачання природного газу споживачам Донеччини у зимовий період, зокрема населенню та підприємствам теплової генерації. 

«Через дослідження, яке ми провели в Апараті РНБО, з’ясувалося, що власниками «Донецькоблгазу» є дві компанії, які чомусь зареєстровані у Гонконзі. Щодо них буде проведена відповідна перевірка, і в разі виявлення тих чи інших порушень «Донецькоблгаз» буде повернутий до державної сфери управління найближчим часом», – сказав Олексій Данілов. 

Також розглядалося питання посилення боротьби з організованою злочинністю, яка контролює незаконне переміщення контрафактних підакцизних товарів з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. На наступному засіданні відповідні служби мають надати доповідь з цього питання. 

«Маємо поставити крапку в цьому складному питанні. Є три тютюнові фабрики, які розташовані на окупованих територіях, і інші підприємства, які виробляють підакцизні товари, які в обхід усіх можливих кордонів потрапляють в Україну. Маємо покласти цьому край», – пояснив секретар РНБО.

Уряд готовий максимально сприяти реалізації масштабних дорожніх інфраструктурних проектів, які стимулюватимуть економічний розвиток регіонів.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив 11 березня під час підписання Меморандуму щодо підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту будівництва та експлуатації автомобільної дороги за маршрутом Краковець-Броди-Рівне.

За словами Дениса Шмигаля, такий крок дозволить Державному агентству автомобільних доріг найближчим часом оголосити відкритий конкурс для відбору приватного інвестора для будівництва дороги за відповідним маршрутом (за винятком ділянки Північного обходу м. Львів).

«Використання механізму Державно-приватного партнерства дасть змогу активніше залучати інвестиції у розбудову якісної дорожньої мережі в Україні. Це продовження реалізації найбільш масштабної та комплексної за всю історію незалежності програми Президента «Велике будівництво». Будівництво дорожніх шляхів із залученням приватного інвестора дозволить не тільки створювати нові робочі місця та сприяти економічному розвитку, це дозволить зробити дороги комфортними та безпечними для українців у довгостроковій перспективі», — заявив Прем’єр-міністр. 

Очільник Уряду також висловив сподівання, що через кілька років м. Київ як столиця України буде поєднаний із країнами Європейського Союзу сучасною автомобільною дорогою першої категорії.

Для впровадження реформ державі важливо відчувати підтримку бізнесу, а бізнесу важливо працювати, отримуючи підтримку від держави. Про це сказав Голова Верховної Ради  України Дмитро Разумков під час участі у круглому столі з представниками регіональних бізнес-асоціацій Хмельницької області та об’єднань великого бізнесу.

«З урахуванням реформи децентралізації, ми зможемо досягти високих результатів нашої спільної роботи. Але для того, щоб проводити реформи, нам потрібна буде підтримка бізнесу. А бізнесу буде важко працювати, не маючи  підтримки з боку влади», – відзначив Дмитро Разумков. Він додав, що співпраця важлива як з місцевою владою, так і з Верховною Радою, яка ухвалює закони, направлені на підтримку бізнесу.

Одним із таких Голова Парламенту вважає законопроект «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».  «Закони про так звані інвестиційні няні, які допомагають залучати інвестиції не лише від іноземних, але й від українських інвесторів», - зауважив Дмитро Разумков. 

Крім того, він виділив низку ініціатив, що направлені на підтримку підприємництва, зокрема щодо податкової амністії та внесення змін до Закону «Про індустріальні парки». «Наступного тижня у першому читанні планується розгляд законопроекту № 4416-1. Питання такого характеру турбують не лише Хмельниччину, а кожен регіон, де я був. Адже це можливості для розвитку та залучення інвестицій», – зазначив Голова Верховної Ради. 

За словами Дмитра Разумкова, для вирішення важливих для підприємництва питань об'єднувалися представники всіх депутатських фракцій та груп Парламенту. «Є законопроекти, які допомагали малому, середньому, великому бізнесу на початку коронавірусної кризи. Зараз ми намагаємось вибудовувати співпрацю і з місцевою владою, і з представниками бізнесу, тому що чесний бізнес – це податки в державу та можливості для влади рухатися вперед», – наголосив він.

За словами Голови обласної державної адміністрації Сергія Борзова, програми державної підтримки аграрного сектору в 2021 році продовжуються. У державному бюджеті на 2021 рік передбачено  4,5 млрд. грн на підтримку сільгоспвиробників за різними напрямками.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч із послами країн «Великої двадцятки» (G20). Віднині консультації в такому складі відбуватимуться регулярно.

Андрій Єрмак розповів дипломатам про поточну ситуацію на Донбасі. За його словами, протягом декількох місяців від початку запровадження режиму припинення вогню це було надзвичайно великим здобутком, адже за цей час вдалося зберегти життя багатьох українських військових. Але віднедавна, на жаль, режим тиші дедалі частіше порушується з боку супротивника, через що Україна втрачає своїх захисників.

Керівник Офісу Глави держави наголосив на важливості дотримання режиму припинення вогню як принципової умови для просування в переговорах у Нормандському та Мінському форматах.

Для цього обговорюватимуться додаткові заходи для посилення контролю за режимом припинення вогню, зокрема в безпековій робочій групі Тристоронньої контактної групи.

Андрій Єрмак подякував партнерам України з «Нормандської четвірки» – Франції та Німеччині за їхні пропозиції та зусилля у питанні досягнення миру на Донбасі. Він повідомив, що найближчим часом відбудеться відеоконференція радників лідерів держав – учасниць Нормандського формату, на якій обговорюватиметься врегулювання конфлікту.

Заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець розповів дипломатам про оперативну ситуацію на Донбасі.
Андрій Єрмак також поінформував послів про проведення в Україні напередодні 30-річчя незалежності установчого саміту Кримської платформи, яку ініціював Президент Володимир Зеленський. Він висловив сподівання на присутність на цьому важливому заході великої кількості партнерів і друзів України.

Заступник керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква додав, що Кримська платформа, до участі у якій запрошені лідери країн G20, є передусім інструментом для повернення питання щодо Криму у міжнародний порядок денний.

«Президент Володимир Зеленський хоче говорити про конкретні інструменти з деокупації Криму, захисту прав людей, які живуть на півострові. Україна хоче представити робочий інструмент, і ми дуже активно працюємо над розробкою цього інструменту цілодобово», – наголосив Ігор Жовква. 

За словами Андрія Єрмака, команда Президента з великою перспективою дивиться на розширення дипломатичних, політичних, економічних горизонтів взаємодії з країнами «Великої двадцятки». Він запропонував розглянути можливості та нові варіанти участі України у регіональних форматах для більшої інтеграції із сусідніми європейськими державами, налагодити роботу з сусідами на Чорному морі на найвищому рівні.

Заступник керівника Офісу Президента Юлія Свириденко висловила переконання, що Україна в найближчі місяці зможе успішно розв'язати ключові питання у переговорах з Міжнародним валютним фондом. 

Вона зауважила, що Офіс Глави держави та уряд фокусують свою увагу на політиці боротьби з корупцією, реформі фіскальної служби, судовій реформі. Юлія Свириденко також наголосила на важливості зменшення впливу олігархів на українську економіку, анонсувала запровадження інструментів для полегшення доступу бізнесу до кредитних ресурсів, а також створення агентства з іноземних інвестицій.

«Ми хочемо залучити інституційних і приватних інвесторів для того, щоб Україна могла стати цікавим ринком для іноземних інвестицій, підвищуючи свій людський потенціал шляхом напрацювання досвіду, знань, умінь і зв’язків. Ми будемо здійснювати поїздки та представляти Україну на всіх континентах і будемо раді, якщо ви зможете сприяти налагодженню контактів з вашими інвестиційними фондами та інститутами фінансового розвитку», – наголосив зі свого боку Андрій Єрмак, звертаючись до послів країн G20.
 

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 10 березня обговорив перспективи співробітництва з членами Німецько-української промислово-торговельної палати.

На зустрічі також були присутні Міністр інфраструктури України Владислав Криклій, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен, представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України та інші.

Денис Шмигаль зауважив, що німецький бізнес в Україні вкладає інвестиції, створює робочі місця, сплачує податки та приносить нові стандарти й технології.

«Уряд зі свого боку продовжує впроваджувати реформи. На ключових позиціях для нас залишається судова реформа. Це те, чого очікує бізнес, і те, чого очікує суспільство, аби почувати себе захищено», — зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль повідомив, що Уряд нещодавно затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року.

«Це перший довгостроковий документ для держави. Над ним працювали сотні суб’єктів: асоціації, бізнес, громадські організації. Ми залучали максимальну кількість зацікавлених сторін. Документ збалансований і передбачає стратегічно важливі кроки», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр також висловив сподівання, що 4-й німецько-український бізнес-форум, який запланований на березень цього року, дасть результати в частині розвитку двосторонніх відносин.

Як відзначив Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, бізнес-форум — це важлива подія для того, щоб українські підприємці посилили своє представництво у Німеччині.

«Для нас важливо, щоб малий і середній український бізнес виходив на німецький ринок. Незважаючи на те, що на німецькому ринку непросто працювати, але це велика можливість для українського бізнесу, тож ми будемо його підтримувати», — сказав Геннадій Чижиков.

Верховна Рада України продовжує проводити парламентську реформу. Про це Голова Парламенту Дмитро Разумков заявив під час відеоконференції з колишнім Президентом Європейського Парламенту Петом Коксом і доповідачем Європейського Парламенту по Україні Міхаелем Ґалером.

Голова Верховної Ради зазначив, що на початку березня була введена в роботу сенсорна кнопка для персонального голосування народних депутатів. Її головна мета - повністю унеможливити кнопкодавство в сесійній залі. 

Дмитро Разумков нагадав, що нещодавно ухвалено Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю”, завдяки якому народні депутати отримують від чиновників якіснішу інформацію. Крім того, до плану законодавчої роботи Парламенту внесено законопроект про опозицію, опрацювання якого ще триває. 

Голова Верховної Ради зазначив, що за основу вже ухвалений законопроект “Про парламентську службу”. “Ухвалення цього закону може суттєво збільшити інституційну складову в діяльності Парламенту, зробити Апарат більш дієвим механізмом парламентської роботи”, - сказав він.

За словами Дмитра Разумкова, в умовах поширення коронавірусної хвороби Парламент зумів зберегти сталість роботи і завдяки політичному консенсусу оперативно приймати необхідні законопроекти. Так, було збережено систему е-декларування та відновлено роботу Національного агентства з питань запобігання корупції, проголосовано необхідні зміни до законодавства, спрямовані на підтримку населення в умовах зміни тарифної політики. Так само оперативно приймались закони, пов’язані з протидією коронавірусу.

У Могилів - Подільській громаді на Вінниччині стартувала вакцинація проти COVID-19. Перші щеплення отримують медичні працівники КНП "Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування», екстреної медичної допомоги та медичні працівники первинної ланки.

Питання вакцинації проти COVID-19 в Україні та ситуацію з протидією поширенню коронавірусу обговорили на традиційній селекторній нараді під головуванням Президента Володимира Зеленського.

Глава держави наголосив, що нашій країні потрібно збільшити темпи вакцинації. Для цього він запропонував залучити мобільні бригади та ресурси інших відомств, окрім МОЗ, і ретельніше реагувати на випадки дезінформації про щеплення.

«Найправильнішою відповіддю на сьогоднішнє зростання кількості хворих на коронавірусну інфекцію є вакцинація, а не локдаун. Саме це є рішенням, щоб не було більшого приросту хворих. Ми наближаємося до середини березня і маємо надати більше можливостей людям отримати перші дози вакцини, особливо якщо вони працюють на передовій боротьби з коронавірусом», – зазначив Володимир Зеленський.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов звернув увагу на необхідність тіснішої співпраці з головами ОДА. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що відомство підготувало 50 мобільних бригад, які допоможуть взяти участь у проведенні вакцинації.

Як зазначив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, за попередній тиждень, якщо порівняти з позаминулим, збільшилася кількість госпіталізацій хворих на коронавірус – майже 21 тисяча проти 17 600. На сьогодні зайнято 29 573 ліжка. Загалом під COVID-19 виділено 70 157 ліжок, з яких 60 тисяч забезпечені киснем. Зросла також кількість зайнятих реанімаційних ліжок – з 1,5 тисячі до 2 тисяч. Це означає, що кількість важких випадків збільшується, констатував очільник уряду.

«В Україні продовжує працювати адаптивний карантин. В областях зі значним поширенням коронавірусної хвороби запроваджений червоний рівень. Це Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська й Житомирська області. Також майже 10 областей перебувають у помаранчевій зоні й близькі до червоного рівня», – наголосив Денис Шмигаль.

Крім того, у Міністерстві охорони здоров’я повідомили про стабілізацію ситуації на Прикарпатті. Також Максим Степанов додав, що й надалі активно проводить перемовини щодо отримання Україною вакцин від COVID-19.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 9 березня відбулася нарада щодо стану розрахунків населення за житлово-комунальні послуги. Учасники наради обговорили шляхи та пропозиції стосовно врегулювання ситуації із заборгованістю за ЖКП.

У нараді взяли участь Міністр соціальної політики Марина Лазебна, в. о. Міністра енергетики Юрій Вітренко, представники Міністерства фінансів і Міністерства розвитку громад та територій, керівництво НАК «Нафтогаз» і народні депутати.

«Необхідно розробити комплексне рішення, яке дасть змогу погасити вже наявну заборгованість. Водночас держава надалі підтримуватиме тих громадян, хто не може сплачувати за комунальні послуги», — зазначив Прем’єр-міністр.

За підсумками наради Денис Шмигаль дав доручення профільним міністерствам опрацювати можливість розширення кола отримувачів субсидій, зокрема провести відповідну роботу щодо інформування населення про можливість отримання такої допомоги, а також створити інструмент, який допоможе населенню звіряти розрахунки з постачальником.

Крім того, Глава Уряду доручив Мінфіну разом з Міненерго напрацювати механізм щодо вирішення проблеми протермінованої заборгованості, а Мінрегіону спільно з місцевою владою провести комунікаційну роботу для запобігання подальшого зростання боргів за житлово-комунальні послуги.

Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою вшанували пам’ять Тараса Шевченка з нагоди 207-ї річниці з дня народження видатного українського поета й художника.

Володимир та Олена Зеленські поклали квіти до пам’ятника Кобзареві у Києві.

«Творчість та життєва позиція Тараса Шевченка завжди єднали українців навколо боротьби за цінності свободи та справедливості. Його Заповіт пройшов крізь століття і продовжує залишатися актуальним у наші дні», – сказав Глава держави.

  1. Денис Шмигаль: Багато людей чекають на стратегію безбар’єрності, і ми маємо зробити все задля її успішного впровадження
  2. Голова Верховної Ради України обговорив з послами країн Північної Європи та Балтії співпрацю в міжнародних організаціях та проведення реформ в Україні
  3. Стан справ з протидії коронавірусу на Вінниччині інспектував Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов
  4. Президент прийняв вірчі грамоти у послів В’єтнаму, Бразилії та Італії
  5. Представники України та Республіки Молдова обговорили ключові аспекти реалізації масштабного проекту – будівництва мосту «Ямпіль-Косеуць»
  6. Володимир Зеленський і Шарль Мішель зустрілися з представниками міжнародних гуманітарних місій на Донбасі
  7. Прем’єр-міністр: Люди повинні мати змогу укладати контракти на газ за фіксованою річною ціною та прогнозувати свої витрати
  8. Голова Верховної Ради України обговорив з послами країн Північної Європи та Балтії співпрацю в міжнародних організаціях та проведення реформ в Україні
  9. Сергій Борзов закликав вінничан дотримуватись правил карантину, адже область залишається на третьому місці в Україні за добовим рівнем захворюваності на COVID-19
  10. До сторіччя Визвольних змагань на Поділлі (1917–1921р.р.), Вінницький обласний краєзнавчий музей презентував відреставрований «стіл Петлюри»