Вінницька
обласна державна адміністрація

У п’ятницю, 12 квітня 2019 року, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у засіданні робочої групи з підготовки функціонуваня освітнього центру у Верховній Раді України.

Голова Парламенту переконаний, що створення освітнього центру – це справа, яка важлива не лише для Парламенту, а й для усієї України. Він зазначив, що довелося ламати багато стереотипів щодо проведення екскурсій у Верховній Раді, особливо з урахуванням воєнних дій на сході країни. Водночас, за його словами, «діти мають приходити до Парламенту і бачити, як він виглядає зсередини, яка його роль у державі, які функції виконує, як працюють народні депутати, апарат, як ухвалюються рішення, як відбувається процес їх обговорення тощо».

А.Парубій розповів про свої враження від екскурсій для дітей: «Коли діти відвідують Парламент, приємно бачити їхнє захоплення, їхні очі – для них це цілий світ». «Концепція започаткування освітнього центру полягає у тому, щоб розширити знання дітей про історію української державності, про прийняття рішень, про процеси, які відбуваються у Парламенті. Важливим є і рішення розташувати його безпосередньо на першому поверсі Верховної Ради. Діти повинні знати і розуміти роль і значення Парламенту для України», - сказав він.

Голова Верховної Ради навів приклади успішних країн, які давно вже використовують подібну форму просвітництва, - зокрема, поділився досвідом Британського парламенту. Він також подякував усім, хто причетний до проекту, і запросив до слова керівника освітнього центру Терещук Марину Ігорівну

М.Терещук зазначила, що приводом для створення центру став дуже низький рівень довіри громадян до Парламенту, їхня необізнаність про його завдання і роль, недооцінювання значення інституції. Крім того, існує величезний запит на освітні заходи. Запропонований проект, за її словами, підтриманий усіма головами фракцій.

Присутній на засіданні Голова Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський наголосив, що одна із проблем України - це паплюження інформації про роботу державних інституцій. «Експорт інформації про їхню роботу має бути потужним і системним. Необхідно консолідувати сили молодої генерації, - сказав він. – І створення освітнього центру –це один із експериментів, який надасть такі можливості». Він запропонував розширити цільову аудиторію, аби охопити і студентів перших курсів, і профтехучилища, і технікуми, і коледжі, а також проводити конкурси на знання історії і ролі Парламенту у державі.

Своєю чергою, директор програми USAIDРАДА Ігор Когут підкреслив, що проект набуває обрисів інституалізаціі. Програма, за його словами, активно включилась до розвитку і підтримки освітнього центру. «Освітньою роботою має займатися парламент, проводити тренінги, у тому числі і розраховані на помічників народних депутатів», - сказав він.

Перший заступник керівника Апарату Петро Боднар наголосив, що Верховна Рада України почала інвестувати у політичну освіченість українських громадян. На його переконання, «це допоможе свідомо підходити до виборів». «Сподіваємось на найвищий результат», - зазначив він. 

Дорогі українці!

Звертаюся до вас як Президент напередодні дуже важливої події, яка станеться 21 квітня. 

Ми разом пройшли непростий шлях. Насамперед згадаю про те,  що не вийшло і чим я сам незадоволений…

І за що щиро ще раз прошу пробачення.

Найбільше болить те, що не вдалося завершити війну – бо ключ від миру не в наших руках.

Прикро, що мільйони людей живуть у бідності. І ми ще не подолали усіх наслідків кризи, яку спричинила російська агресія.

Ми не достатньо просунулися у боротьбі з корупцією.

Але політика це мистецтво можливого. І якщо навіть вірити у те, що Президент може все, то він не може все одразу. А не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я особисто припустився багатьох тактичних прорахунків. Але впевнений, що не схибив у питаннях державницької стратегії.

Наші головні здобутки: армія, Угода про асоціацію з Євросоюзом, безвіз, і міжнародна коаліція на підтримку України, і режим санкцій, який послаблює Росію, стримує її агресію, Томос, децентралізація.

І за все це я хотів би подякувати саме вам. Бо нічого з того не зміг би зробити, якби мене не надихала ваша підтримка.

За п’ять років Путін не досяг жодної своєї стратегічної цілі щодо України. Намагався атакувати нас з фронту і підірвати з тилу. Нічого у нього не вийшло. Він прагне реваншу. Він не відмовився від планів знищити Україну, позбавити нас незалежності та розмити нашу національну ідентичність.

Перше, що він ставить собі за мету – негайно зупинити наш рух до Євросоюзу та НАТО як системи колективної безпеки. Вона Росії не по зубах, а нас - нас вона надійно захистить. Кремль докладе чималих зусиль до формування лояльної до Москви більшості. Це - за результатами парламентських виборів. 

А вже зараз Путін розраховує на слабкого, непідготовленого, некомпетентного новачка на посаді Президента України… Якого легко переграє і на безпековому, і на дипломатичному, і на політичному  фронтах.

Україні потрібен лідер, який здатен протистояти Путіну і зривати його хижі плани щодо нашої країни. Україні потрібен Верховний Головнокомандувач, спроможний організувати сильну армію, міцну оборону - і на цій основі досягти миру. Україні потрібен керівник зовнішньополітичної сфери, зрозумілий світовим лідерам. Який говорить з ними однією мовою. І який розбирається в хитросплетіннях світової дипломатії. Україні потрібен Президент, який забезпечить незворотність європейського та євроатлантичного курсу.

Я поважаю вибір тих, хто підтримав мого опонента. Цей вибір свідчить, що у суспільстві є потужний запит на оновлення всієї політичної еліти. Його не можна ігнорувати. Восени - парламентські  вибори. І вони дають навіть не шанс, а реальну можливість перемагати, формувати коаліцію та заходити в Уряд. Там – ключі до всіх необхідних змін. І саме так можна розпочати свій реальний шлях в політику.

Але дуже й дуже ризиковано експериментувати з посадою Президента та Верховного Головнокомандувача. Це ж не жарти: йдеться про безпеку країни та безпеку кожного з нас.

В програмі мого опонента нема жодного слова про Євросоюз. То ж мене не дивує, що за нього агітує Москва: від Жириновського та Зюганова до нашої еміграції на чолі з Азаровим, яка вже спакувала валізи для повернення в Україну. Як і група олігархів-втікачів.

План одного із них у разі перемоги Зеленського - повернути собі Приватбанк. Як бачите їм не терпиться, вони вже зараз почали реалізацію цього задуму. Подібна авантюра загрожує втратою грошей десяткам мільйонів клієнтів, а країні в цілому – дефолтом та новою економічною кризою. Тому Уряд і Національний банк правильно роблять, що оскаржують це рішення. 

А незабаром реваншисти планують скасувати люстрацію і електронне декларування для державних службовців.

Дорогі українці!

П’ятирічне президентство це не комедія, яку можна перемкнути на будь-якому епізоді, коли вже стало не смішно. І не фільм жахів, який легко зупинити, якщо вже зовсім страшно.

Країна сьогодні на роздоріжжі. Або ми впевнено продовжуємо рух до Європейського Союзу та НАТО, або настає реванш. Це не буде різкий поворот одразу. Це буде попервах малопомітне, повзуче, але впевнене повернення в сферу російського впливу.

Я знаю, як багато у вас до мене претензій. Я знаю, як важко кожному з вас пробачити мені мої помилки і повірити мені ще раз. Це моя провина. Так, я не ідеальний. Але я впевнений, що ми не маємо права перекреслити все досягнуте і відмовитися від європейського майбутнього.

Щоб завершити розпочате і не змарнувати вже зробленого, я прошу вашої підтримки 21 квітня. І прийму будь-яке ваше рішення, адже воля народу понад усе!

Втім, коли ви прийдете на дільниці, не думайте про Зеленського. І про Порошенка теж не думайте. Думайте про Україну, як її зберегти. Так само, як в чотирнадцятому році ви зупинили «Новоросію», тепер, прошу, не допустіть перетворення України на «Малоросію».

Слава Україні! 

Основні результати роботи Уряду України за три роки з моменту призначення стали однією з головних тем засідання Кабінету Міністрів сьогодні, 17 квітня. Цифри, напрямки реформ і тенденції представив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Звертаючись до міністрів, учасників засідання та представників преси він наголосив, що три роки тому визначив головним пріоритетом своєї роботи зупинку економічного падіння, відновлення економіки та капітальний ремонт країни, який дозволив би вирішувати накопичені десятиліттями проблеми, а відтак позбавлятися бар’єрів на шляху запровадження нової якості життя.

«Нашим пріоритетом було і є те, аби Україна стала сильною, економічно розвинутою країною, де кожен – і дитина, і людина похилого віку – відчували б себе комфортно і безпечно, – сказав Володимир Гройсман. – Я хочу подякувати своїй команді, Парламенту, Президенту за те, що ми разом долали виклики, які перед нами стояли. Ми почали багато змін».

Презентацію результатів Глава Уряду поділив на кілька тем. Перша – соціальний захист військовослужбовців. Такий вибір Володимир Гройсман пояснив тим, що можливість і шанс будувати успішну Україну забезпечили українські воїни. Саме тому, забезпечення інтересів оборони – пріоритет для Кабінету Міністрів України. У цьому контексті Глава Уряду нагадав, що грошове забезпечення військових за три роки зросло майже вдвічі, а по деяких категоріях тих, хто забезпечує інтереси оборони і безпеки громадян, – в 2-3 рази. Виділено 5,7 тис. квартир, будуються нові сучасні гуртожитки.

«Почалася програма забезпечення житлом на умовах лізингу. Ми передали 130 тис. земельних ділянок для учасників АТО», - сказав Володимир Гройсман.

Другий напрямок – макрофінансова стабільність та економічне зростання, як передумова забезпечення, в тому числі, соціальних програм. Так, останні роки стали роками стійкого зростання. А 2018 рік показав найшвидший тем росту за 7 років. Темп інфляції уповільнилися, і у тому ж таки 2018 році вперше за останні 5 років становив однозначне число – 9,8%. Курс гривні з 2015 року залишається відносно стабільним. При цьому держборг зменшився з 79% до 60,9% ВВП.

«За три роки нашої роботи, і тут треба подякувати також бізнесу, підприємцям, нам вдалося забезпечити зростання економіки на 8,4%. Це правильний напрямок. І ми знаємо, що треба зростати більше і швидше, - сказав Володимир Гройсман. – А розвиток економіки дає можливість впливати на стандарти життя».

Наступний акцент – збільшення доходів працюючих громадян. Так, ріст середньомісячної заробітної плати у 2016-2018 роках щорічно в 2-3 рази перевищував темпи зростання цін. Сьогодні на порядку денному питання забезпечити конкурентоздатний рівень зарплат в країні, щоб захиститись від трудової міграції. І це можливо, в тому числі, завдяки детінізації зарплат та зайнятості.

«За три роки в доларовому еквіваленті мінімальна зарплата зросла втричі. І це не бравада цифрами. Розумію, що нам треба рухатися швидше», - зазначив Глава Уряду.

Тема доходів нерозривно пов’язана із побудовою справедливої пенсійної системи. «Це одна із найбільш чутливих тем. У 2014 році ми отримали пенсійну систему фактично банкрутом. Роками ніхто не проводив перерахунків пенсій. Ми змінили систему – ухвалили законодавчі зміни, провели перерахунки і запровадили автоматичний перерахунок пенсій. Переконаний, що з кожним роком наша пенсійна система буде більш стійкою і справедливою», - сказав Володимир Гройсман.

За його словами, соціальні ініціативи обумовлюють необхідність прозорого наповнення державного бюджету, а відтак ефективної протидії корупції. Що зроблено в цьому напрямку? Змінено систему державних закупівель – позитивний ефект 63 млрд грн, впроваджено нові підходи в управлінні державним сектором, введено систему прозорих аукціонів, автоматичного повернення ПДВ, ухвалені цілі масиви дерегуляційних рішень, запроваджені електронні послуги.

Окремо Глава Уряду зупинився на ключових реформах останніх років. У їх числі – освітня реформа. За останні два роки у нову якість освіти вкладено майже 7 млрд грн. Гроші направлені на дидактичні матеріали, сучасні меблі, комп'ютерне обладнання для Нової української школи, підвищення кваліфікації вчителів НУШ, на шкільні автобуси, на природничо-математичні кабінети, україномовні дидактичні матеріали для шкіл з мовою навчання національних меншин, автомобілі для інклюзивних центрів, на закупівлю комп'ютерів, на обладнання спорткомплексів при середніх школах, на підключення Інтернету в середніх школах та інклюзивну освіту.

«Коли ми бачимо новий стандарт освіти, ми бачимо вчителя, дітей, які з інтересом навчаються. Це означає, що ми інвестуємо кошти туди, куди потрібно», - додав Прем’єр-міністр.

Друга реформа – реформа системи охорони здоров'я. «Від цієї сфери багато років відмахувалися, а МОЗ сприймали, як міністерство із закупівлі дорогого обладнання. Ми вирішили, що ця тема для нас важлива. Змінити цю сферу за один день – неможливо. Але за кілька років люди відчують позитивні зміни», - відзначив Глава Уряду. Він повідомив, що 27 млн громадян вже мають свого лікаря, лікувальні заклади перейшли на договірні відносини з НСЗУ, зросла зарплата лікарів. «Далі стартуємо з проектами реформи екстреної медичної допомоги, стартуємо з програмою безкоштовної діагностики, закуповуємо ангіографи для мережі кардіоцентрів, які ремонтуються коштом місцевих бюджетів. Забезпечуємо безкоштовні процедури стентування», - проінформував громадськість Володимир Гройсман.

Важливі зміни сталися у площині збереження культури та національної пам’яті. Як зазначив Глава Уряду, духовність і культура – основа країни, і тому не можна фінансувати ці сфери за залишковим принципом. «Ми вже видаємо якісний кінопродукт, придбали більше 1,5 млн примірників україномовних видань для бібліотек, - розказав Володимир Гройсман. – Ми почали будувати другу чергу Меморіалу жертвам голодоморів. Це буде сучасний майданчик для увіковічення пам’яті невинно загиблих».

Глава Уряду торкнувся й теми масштабної модернізації інфраструктури. Прем’єр-міністр погодився, що стан наших доріг, транспортної інфраструктури в цілому, мереж залишає бажати кращого. Втім, щороку ситуація виправляється. Вже створено Дорожній фонд, відновлено понад 6 тис. км доріг, переозброюється державний гігант «Укрзалізниця» - вже побудовано 7 тис. вантажних вагонів, зростає пасажиропотік аеропортів. «Коли інфраструктура використовується конкурентно і ефективно, ми зростаємо. Ми можемо і будемо відігравати ключову роль у реалізації проекту «Новий шовковий шлях» від Європи в Азію», - наголосив Прем’єр-міністр.

Однією з найбільш успішних реформ останніх років Володимир Гройсман назвав реформу децентралізації. У квітні реформа відзначає 5 років впровадження. «Ми запровадили не тільки зростання місцевих бюджетів, а й надаємо державну підтримку. Ми дали можливість людям самим приймати рішення, куди витрачати кошти. За 2016-2018 роки ми допомогли збудувати понад 11 тис. нових об’єктів – це заклади освіти, охорони здоров’я, ЦНАПи, культурні та інфраструктурні об’єкти, об’єкти спорту», - зазначив Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що сьогодні саме час продовжувати започатковані зміни і ухвалювати системні рішення.

«Впевнений в тому, що якщо правильно фокусуватися на проблемах і ухвалювати та реалізовувати правильні рішення, – все вийде. Досить програмувати нас на тому, що ми лузери. Якщо рішення будуть системними й чіткими, – результати не змусять себе чекати. Попереду у нас багато цікавого. І головне: Україна – це не просто місце на карті, а велика країна, яка зобов’язана досягти успіху», - резюмував Прем’єр-міністр.

Сьогодні, 16 квітня, у Вінницькому молодіжному центрі «Квадрат» за участі керівництва області відбулось відкриття виставки «Польща: 20 років в НАТО», приуроченої до 20-ї річниці членства Республіки Польща у НАТО. Модерувала захід директорка Департаменту соціальної політики Вінницької ОДА Наталя Заболотна.

Виставка організована Генеральним Консульством Республіки Польща у Вінниці спільно з Вінницькою обласною державною адміністрацією. До участі у заході долучились командувач Повітряних Сих Збройних Сил України, генерал-полковник Сергій Дроздов, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк, заступник аташе оборони при Посольстві Республіки Польща в Україні пані полковник Агнєшка Мальчевська та професор Дипломатичної академії при МЗС Республіки Польща у Варшаві та Лодзинського університету Пшемислав Журавскі вель Граєвскі.

У вступному слові голова облдержадміністрації зазначив, що Україна наразі проходить досить буремний історичний шлях у своєму розвитку.

«Північноатлантичний альянс – це не просто військова організація, це політичне формування, яке базується на принципах верховенства права, основних людських, демократичних цінностях, поваги особистості, поваги до права власності. Це ті принципи, які сповідує сьогодні світова спільнота. До 2014 року ми повністю не усвідомлювали, якими важливими є ці  основоположні принципи для нашої державності», – наголосив Валерій Коровій.

Керівник області подякував Генеральному Консульству Республіки Польща за можливість поспілкуватися на надзвичайно актуальні для українського суспільства теми.

У свою чергу, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі зазначив, що НАТО є запорукою майбутньої безпеки Польщі. Він зауважив, що даний захід проводиться в контексті нещодавніх змін до Конституції України, де напрямок євроатлантичної інтеграції вписаний як один із магістральних.

Україна має стати серйозною, заможною і системною державою із сталою системою управління, яка базується на новому досвіді відповідальних лідерів, здатних ухвалювати рішення і впроваджувати їх. Про це в ефірі телеканалу «Прямий» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

На думку Глави Уряду, наразі головне завдання – забезпечити стабільність – як під час, так і після виборів. «Викликів багато, але ми все зробимо в межах компетенції задля продовження змін», - сказав Володимир Гройсман.

Він сказав, що реформи потрібно захищати – наприклад, реформу децентралізації або перетворення в правоохоронній системі в бік її сервісності і неможливості будь-якого тиску і втручання в економіку. Такий захист цілком є реальним – в тому числі у міжвиборчий період, адже цей склад Парламенту має достатньо часу для ухвалення потрібних рішень.

«Думаю, можна ухвалити декілька рішень, які потрібні країни. І над цим потрібно сконцентруватися, – сказав Володимир Гройсман. – Ми маємо стати серйозною, заможною, системною державою».

В селищі Демківці Тростянецького району  розгортається масштабний інвестиційний проект з будівництва заводу «Дакса Бунге Україна».

Сьогодні, 16   квітня, в облдержадміністрації відбулась прес-конференція–презентація проекту за участю голови ОДА Валерія Коровія, генерального директора «Бунге-Україна» Дмитра Горшунова, директора зі зв’язків з органами влади «Бунге – Україна» Олега Бігдана, фінансового директора «Бунге – Україна» Руслана Романенка та керівника проекту «Дакса – Бунге – Україна» Андрія Гранатурова.

Вітаючи учасників зустрічі, Валерій Коровій підкреслив: «Цей проект є черговою сходинкою у напрямку реалізації стратегії, над якою ми працюємо останні 2-3 роки на теренах Вінниччини. Базовий елемент цієї стратегії – формування  конкурентного середовища, що стимулюватиме кампанії, які хочуть вести чесний бізнес, інвестувати, створювати робочі місця, опановувати нові ринки збуту. Для нас, як регіональних органів влади, найперше завдання – сприяти розвитку регіону. Стимулювати ті виробництва, які продукують додану вартість».

Керівник області нагадав, що минулоріч  аграрії Вінниччини виростили    6 млн. тонн. зернових культур, з яких 4 млн.  тонн – зерно кукурудзи; він подякував керівництву компанії «Бунге Україна» за рішення інвестувати саме у Вінницьку область.

«Півроку тривали перемовини, узгодження, погодження. Сьогодні – черговий крок: остаточне прийняття рішення і початок будівництва,- підкреслив Валерій Коровій. - До кінця поточного року зведуть елеватор, до кінця наступного – повністю все підприємство. Формування конкуренції на ринку та стимулювання фермерів до вирощування якісних сортів кукурудзи. Створення виробництва з доданою вартістю  - це  завжди вигідний експорт, який дає для економіки валютну виручку. Фермери стимулюються, адже їм йдуть замовлення, їм допомагають у створенні нових сортів, якісних і витривалих, а їх продаж – це завжди для них «жива виручка».

Вінниччина невпинно демонструє відповідність світовим стандартам економічного розвитку регіону з метою покращення якості життя людей. Останніми роками область впевнено утримує перші місця в Україні за обсягами виробництва валової продукції, організації комфортного бізнес-середовища для реалізації різносторонніх проектів, а 2018-й рік в плані розвитку бізнесу, промисловості, створення нових робочих місць став найуспішнішим за усі роки незалежності України.

Саме тому визнані світовим бізнес-середовищем інвестори, всесвітньовідомі компанії обирають наш край, аби розвивати свої потужності та будувати нові підприємства.

Під час презентації директор зі зв’язків з органами влади «Бунге – Україна» Олег Бігдан зазначив «Ми спостерігаємо на Вінниччині тенденцію збільшення врожайності і розумного використання ресурсів агропромислового комплексу, тому не дивно що американською компанією «Бунге», в партнерстві з групою «Даксе», яка знаходиться в Іспанії,  був проявлений інтерес саме до цього регіону та прийняте рішення інвестувати у будівництво сучасного комплексу з переробки кукурудзи. Вартість даного проекту становить  14 млн. доларів. Буде створено 50 робочих місць, а податки будуть сплачуватись до бюджету місцевої громади».

Олег Бігдан розповів про компанію «Бунге», звернувши увагу на  те, що компанія вже має досвід роботи в Україні. Загалом компанія налічує біля 35-тисяч співробітників по всьому світу, та працює в 40-ка країнах, а в Україні присутня з 2002-го року. «Бунге» входить до десятки найбільших агроекспортерів в Україні та має 2 заводи: у Дніпрі та Миколаєві, залучивши до роботи понад 1500 співробітників.

У свою чергу, генеральний директор «Бунге Україна» Дмитро Горшунов підкреслив, що в селищі Демківці Тростянецького району буде збудовано перший завод такої потужності в Україні. На заводі планують встановити сучасну лінію італійського виробництва, насамперед – до кінця 2019 року планують спорудити логістичний комплекс, який вже  цієї осені діятиме як елеватор. До осіннього сезону 2020 року, тобто до нового урожаю, інвестори планують повністю завершити будівництво виробничого комплексу потужністю 300 тонн переробки кукурудзи на день ( 100 тис. тонн на рік).

Дмитро Горшунов зазначив, що для переробки  потрібно зерно кукурудзи твердих сортів, які вирощують сільгоспвиробники Вінниччини. Для переробки також планують закупляти сировину і з інших регіонів  України. 80% готової продукції будуть експортувати по всьому світу, 20% піде на внутрішній ринок. Висівки, продукти для пивного виробництва та сировина для виготовлення сухих сніданків будуть реалізовуватись в Україні.

Генеральний директор «Бунге Україна»  щиро подякував керівництву області за всебічну підтримку, акцентувавши увагу на тому, що саме  на Вінниччині сьогодні забезпечено найбільш сприятливий інвестиційний клімат.

Україна визначила, що її майбутнє знаходиться у родині європейських країн, і протягом останніх років вона знаходиться на передовій боротьби за демократію і захист визнаних світом цінностей. Про це в інтерв’ю словацьким ЗМІ сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Словаччина наразі головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), і питання мирного вирішення ситуації на Донбасі, питання Криму та Азовського моря є одними з пріоритетних. Більше того, у січні поточного року Київ став однією з перших столиць, куди завітав Мирослав Лайчак - Глава словацького МЗС як діючий Голова ОБСЄ.

«Ми вдячні за співпрацю, що вже відбувається, і за підтримку. Сьогодні ми перебуваємо на передовій боротьби за демократію. Нам важливо відновити контроль за своїми кордонами. І наше завдання зробити все, аби ключ до миру в Україні був використаний», - сказав Володимир Гройсман.

Бесіда із словацькими журналістами відбулася напередодні робочого візиту Глави українського Уряду до Словаччини. Володимир Гройсман відвідає Братиславу сьогодні, 16 квітня.

Прем’єр-міністр розповів, що темою його перемовин із владою Словацької Республіки стане політичний діалог, поглиблення економічного та прикордонного співробітництва.

«У нас багато спільних тем. Ми добрі сусіди і добре близькі ментально», - зазначив Володимир Гройсман. Він наголосив, що за 10 місяців минулого року обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Словаччиною перевищив 1 млрд дол. – з позитивним для України сальдо. Наразі Словаччина входить до топ-20 торговельних партнерів України серед країн Євросоюзу. Великий інтерес для обох країн представляють проекти в енергетиці, адже енергетична безпека була і є стратегічним пріоритетом і для України. Так само актуальною є взаємодія у сфері логістики й транзиту товарів, в розвитку добувної промисловості, енергоефективності, підтримці малого та середнього бізнесу, в розвитку регіонального співробітництва.

11 квітня у Липовецькому районі за участю першого заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації Андрія Гижка відбулось відкриття метеорологічної станції, яка розташовується на території Росошанської громади. В урочистих заходах взяли участь: директор ЦГО імені Бориса Срезневського Олександр Косовець, керівники профільних департаментів та служб ОДА, керівництво райдержадміністрації.
Рішення науковців про відновлення метеорологічної станції на базі агрометеорологічного поста «Липовець», який довгий час вів гідрометеорологічні спостереження за скороченою програмою, пов’язане зі значними змінами клімату в північній півкулі Землі, які торкнулися і Вінницької області.
Андрій Гижко зазначив :«Відкриття саме цієї станції є дуже важливою подією для економіки Вінниччини, яка є лідером аграрного виробництва. Показники вологості, температури атмосферного повітря та поверхні ґрунту є сигналом для сільгоспвиробників: які культури вже можна сіяти, коли вносити гербіциди або застосовувати агрохімікати. Східна частина Вінницької області страждала від нестачі точних показників. «Липовець» - це вже сьома метеостанція в області. Після відкриття станції у Крижополі, над чим ми вже працюємо,це питання в області буде остаточно вирішено. Кожна із вже існуючих станцій обслуговує радіус близько 50 км, тож дана метеостанція дозволить якісно аналізувати вплив метеорологічних параметрів на умови вирощування сільськогосподарських культур не тільки Липовецького району, а і сусідніх - Оратівського, Іллінецького та Погребищенського».
Перший заступник голови ОДА підкреслив, що метеорологічна станція «Липовець» потребує ще ремонту та дооснащення, яке буде здійснюватися коштом Державної служби метеорології. Семеро працівників метеостанції «Липовець» отримуватимуть заробітну плату також від цієї центральної служби, а не з місцевого бюджету
«Серед завдань відновленої метеостанції – передача показників для ДСНС, також метеодані передаватимуться на всі аеропорти світу.
Фактично,завдяки цій метеостанції, м. Липовець та і Вінниччина взагалі з’являться на метеокарті світу як джерело точних погодних показників : зміни напряму і сили вітру, тиску та ін. для усіх світових аеропортів»,- підкреслив Андрій Гижко.
Директор ЦГО імені Бориса Срезневського Олександр Косовець, який завітав із настановами та подарунками на відкриття метеостанції «Липовець» зазначив: «Спостереження за параметрами атмосфери, які віднині будуть проводитися тут за розширеною програмою - це цілодобові та безперервні спостереження за температурою повітря, ґрунту, вологістю, атмосферним тиском, швидкістю та напрямом вітру, небезпечними гідрометеорологічними явищами. Заміри проводяться цілодобово кожні 3 години. Така системна робота дозволить більш якісно аналізувати вплив метеорологічних параметрів на умови вирощування сільськогосподарських культур, а в кінцевому результаті це дає можливість отримувати більш високі врожаї, пристосувавшись до сучасних умов клімату.
Після перерізання червоної стрічки , начальник метеостанції Василь Варук продемонстрував гостям майданчик, на якому встановлені прилади для замірів, а також запросив до приміщення, де фахівці проводять первинну обробку результатів всіх видів спостережень та підготовку їх до машинної обробки. «Саме звідси відбувається передача телеграм з інформацією спостережень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища та доведення, згідно встановленого порядку, інформації гідрометеорологічних спостережень до органів державної влади й населення»,- повідомив Василь Варук.

Довідково:
Вінницький обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ) є державною бюджетною організацією, що належить до сфери управління ДСНС України та безпосередньо підпорядковується Українському гідрометеоцентру.
Вінницький ЦГМ у межах повноважень бере участь у реалізації державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Вінницький ЦГМ у своїй структурі має:
- авіаційна метеорологічна станція цивільна (АМСЦ) Вінниця (с. Гавришівка);
- 5 метеостанцій: метеостанція Білопілля (с. Білопілля, Козятинського району), метеостанції Хмільник, Жмеринка, Гайсин та Могилів-Подільський);
- метеостанція Липовець – відкривається;
- лабораторія з контролю забруднення атмосферного повітря м. Вінниця.
Основні завдання ЦГМ, метеостанцій:
1.Забезпечення проведення гідрометеорологічних спостережень і базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, збір, оброблення, узгодження матеріалів спостережень, проведення гідроморфологічного моніторингу річок області.
2. Забезпечення прогнозування погоди, агрометеорологічних умов вегетації с/г культур та їх врожайності, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ.
3.Забезпечення метеорологічного обслуговування цивільної авіації.
4.Забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,Збройних сил України, суб’єктів галузей економіки, населення, інших споживачів інформацією загального користування про гідрометеорологічні умови та забруднення навколишнього природного середовища, прогнозами та попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а також здійснення гідрометеорологічного обслуговування.
5.Дотримання вимог і виконання рекомендацій міжнародних організацій, у т.ч. Всесвітньої метеорологічної організації, Міжнародної організації цивільної авіації стосовно здійснення гідрометеорологічних спостережень, прогнозування гідрометеорологічних умов.

ОГОЛОШЕННЯ

16 квітня 2019 року о 14.00 год. відбудуться установчі збори з формування нового складу Громадської ради при Вінницькій ОДА.

Місце проведення – 4 поверх ОДА (зала засідань) за адресою: м.Вінниця, вул.Соборна, 70.

Реєстрація учасників зборів – 13.30-14.00.

Реєстрація представників ІГС, які прибудуть для участі в Установчих зборах та включені до складу учасників Установчих зборів, здійснюється за дійсним посвідченням особи (паспорт).

Відповідно до абзацу 2, пункту 6 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. №996, до складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які проводять свою діяльність у сфері, що пов’язана з діяльністю відповідного органу та в статуті (положенні) яких визначені відповідні цілі і завдання діяльності.

Ініціативна група з підготовки та    проведення установчих зборів з формування нового

складу громадської ради

при Вінницькій ОДА

Запроваджена Урядом України реформа децентралізації дала дорогу новим лідерам, які добре обізнані із ситуацією на місцях, і цей рух треба захистити і закріпити надбанням реформи у Конституції України. Про це в ефірі телеканалу ICTV сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я задоволений результатами реформи, які вже маємо. До 2014 року вся система місцевого управління була зруйнована, люди були пригнічені, мільйони хотіли щось змінити у своїх громадах, але не могли цього зробити, адже центральна влада забирала на себе всі повноваження. Я з цим не мирився. Постійно це питання ставив, говорив, що треба змінювати. Врешті, після Революції гідності з’явилася можливість, і я прийшов працювати в Уряд Арсенія Яценюка, аби проводити реформу, - сказав Володимир Гройсман. – Ідея децентралізації в єдиному – дати людям владу на місця. Ця влада перейшла в громади. В 2014 році місцеві бюджети дорівнювали 70 млрд грн, в 2019 – вже 270 млрд грн. Змінилася сама структура бюджету, система прийняття рішень. Наступний крок – долучати людей до розпорядження цими ресурсами, аби люди впливали на розвиток громад. У невеликих громадах це відбувається, у великих місцях потрібні інструменти місцевої демократії. Що потрібно? Закріпити зміни в Конституції. Буду захищати реформу».

Глава Уряду впевнений, що прийняти всі потрібні рішення можна вже найближчим часом – навіть у міжвиборчий період. «Вибори – це можливості. Їх треба використати, аби змінювати систему, - сказав Володимир Гройсман. - Діючий склад Парламенту може зробити низку правильних, системних кроків і закласти фундамент необхідних змін на найближчі 5 років».

Глава Уряду знову нагадав, що принципом роботи має стати єдиний принцип: Україна – це не просто місце на карті. «Це прекрасна європейська країна, яка має всі можливості для європейського майбутнього. Маємо це забезпечити», - додав Глава Уряду.

Шановний Арсенію Петровичу, 

Шановна пані Терезо,

Шановні і дорогі учасники Форуму,

Шановні гості, друзі, пані та панове,

Безумовно я хотів би розпочати зі слів великої вдячності Арсенію Петровичу за те, що вже багато років він своїми зусиллями і своєї команди організовує такий важливий захід.

Київський безпековий форум став безумовно одним з найвпливовіших і найпрестижніших майданчиків для дуже серйозних дискусій на актуальні теми становлення української державності, зміцнення української держави.

Свідченням цього є широкий інтерес до цього заходу як в Україні, в Європі і по всьому світові.

У час  фейкових новин та безсоромної дезінформації такі форуми якраз і є ковтком свіжого повітря для тих, хто прагне чути і говорити на основі  перевіреної інформації.

Для тих, хто віддає перевагу вдумливим дискусіям, а не огульному популізму.

Останніми роками на міжнародних майданчиках однією з найактуальніших та найгостріших тем дискусій є вразливість демократій.

Демократія має бути захищеною від атак на демократію, використовуючи механізми демократії.

Використання демократичних стандартів та усталених процедур для розмивання власне сутності демократії є загрозою, на яку, я твердо переконаний, більше не можна заплющувати очі.

Демократичні процедури використовуються для зовнішнього впливу на внутрішньополітичні процеси в державах. В тому числі, з метою спотворити волевиявлення громадян на виборах. В першу чергу, мова йде про втручання Росії у вибори, яке вже відчула на собі ціла низка західних держав.

Навчені цим гірким досвідом ми звичайно ж прогнозували, що і Україна обов’язково стане об’єктом подібного втручання з боку Росії. Ми до цього готувалися і значну частину таких спроб вчасно ідентифікували і попередили.

Однак, я мушу визнати, що попри всі наші зусилля, нам не вдалося повністю уникнути російського впливу на українські вибори. Механізм і реальні наслідки цього впливу ще належить дуже ретельно вивчити і проаналізувати.

Крім того, сьогодні в Україні маємо справді унікальну виборчу ситуацію, кампанію, яка проводиться. Я про це хочу сьогодні поговорити дуже відверто.

Віртуальний кандидат звертається до всіх з постановочними, завченими словами і репліками. Виключно звернення з екранів телевізорів та смартфонів.

Це дуже нагадує фільм «Еквілібріум». Там в уявному місті мешканці можуть бачити свого лідера лише на величезних екранах. Всі емоції і будь-який порив до дії, свободи придушуються. 

Розв’язка дуже неочікувана. Ніякого «лідера» насправді не існує. Існує лише його телевізійний образ, за яким ховається певна група людей зі своїми цинічними інтересами.

Багато хто з нетерпінням очікує на нову серію «Еквілібріуму», де за яскравим світлом софітів проблеми реального світу ніби й не такі вже складні.

Друзі, але рано чи пізно софіти згаснуть, а реальність залишиться.  Я раджу подивитися фільм «Еквілібріум».

Шановні пані та панове,

Хай там як – такого рівня демократії і свободи слова, такого рівня доступу усіх, в тому числі і опозиційних кандидатів до засобів масової інформації, можливості спілкування і можливості викласти свою позицію точно в нашій державі не існувало ніколи до цього. І цьогорічні президентські вибори стали наочним підтвердженням цих процесів. Це наше вкрай важливе досягнення, яке сьогодні демонструє Україна і яке визнане демократичним світом.

Я не буду приховувати, були такі, хто радив не розводити демократію в час війни, бо нібито війна вимагає твердої і «залізної руки». Наголошую, я категорично відкинув подібні сценарії, оскільки вважаю, що люди під час Революції Гідності виступали саме за демократичну Україну.

Безпека держави, її територіальна цілісність, її незалежність мають забезпечуватися не шляхом «закручування гайок», а через розбудову ефективної оборони проти зовнішньої агресії на всіх напрямках гібридних загроз.

Такий підхід несе лише одну небезпеку – дехто, заколисаний спокоєм і безпекою у своїй зоні комфорту, може просто забути про те, що в Україні війна.

І на жаль, саме це сталося в певному сегменті як суспільства, так і українського політикуму.

Дехто вирішив, що війна - це така собі паралельна реальність, такий собі свого роду серіал.

І у цій паралельній реальності втратили почуття справжньої реальності. Забули, або ж свідомо проігнорували той факт, що спокій і безтурботне життя тут, у Києві, існує лише завдяки нашій армії, нашим воїнам, які щодня протистоять зовсім не серіальному  ворогу і віддають зовсім не віртуальні життя.

Так, запекла політична боротьба є ознакою демократії. Проте політична боротьба на знищення, особливо коли йдеться про знищення держави, - це в кращому разі відсутність інстинкту самозбереження. В гіршому – відверте шкідництво і саботаж.

Хотів би одразу ж наголосити, що в жодному разі не намагаюся змалювати економічну ситуацію чи рівень соціальних стандартів кращими, ніж вони зараз є насправді. І в жодному разі не знімаю відповідальності з чинної влади та з себе особисто за прорахунки, які були допущені.

Проте переконаний, що ані прорахунки, ані помилки, якими серйозними вони б не були, не повинні переважувати на наших терезах головну загрозу, яка стоїть сьогодні перед нами – загрозу втратити власну державу.

Саме перед такою небезпекою у перші роки протистояння з Росією ми всі зусилля кинули на відновлення армії. І я хотів би подякувати присутнім тут тодішньому Прем’єр-міністру України Арсенію Петровичу Яценюку, подякувати членам Уряду, в тому числі і попередньому, за те, що і вдень, і вночі дуже ретельно працювали, щоб зберегти державу.

Але я хотів би окремо наголосити, що зараз загроза аж ніяк не менша. Так, ми відновили боєздатність армії. Ми це зробили. Глибоко вдячний нашим міжнародним партнерам за надану допомогу. Передусім за летальну зброю, яка сьогодні є дуже ефективним стримуючим чинником проти російської агресії.

Разом з нашими союзниками та партнерами по НАТО ми відновили армію і створили боєздатний та надійний захист від агресора.

Разом з нашими друзями по Нормандському формату і США ми напрацювали дієвий план щодо окупованої частини Донбасу. І на сьогоднішній день я не чую жодних альтернативних пропозицій.

Наш план – це багатостороння класична миротворча місія «блакитних шоломів» під егідою ООН та дорожня карта імплементації всіх без виключення Мінських домовленостей, включно з виведенням іноземних військ. Під цим стоїть підпис Путіна, який його зобов’язує. Включно з виведенням важкої техніки і озброєння, включно з роззброєнням «блакитними шоломами» незаконних збройних формувань, передача за допомогою миротворців українським прикордонникам неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону для того, щоб запобігти проникнення і інфільтрації диверсійних груп і російських регулярних частин. І після створення безпекового компоненту початок політичного процесу.

Наголошую, дорожня карта розбита на чіткі етапи – негайні кроки та 3 стадії, починаючи від режиму припинення вогню з боку російських окупантів. Бо заклик припинення вогню лише до українських воїнів – це провокація. Українські воїни не стріляють, виконують накази Верховного Головнокомандувача і відкривають зараз лише вогонь у відповідь. Ви це вогонь хочете забрати у наших воїнів? Ви хочете відвести російські регулярні частини від об’єктивного контролю і інформації порушення Мінських угод і атак з забороненої зброї на наші позиції?

Наголошую, що надзвичайно важливим є повернення Україні повного контролю над нашим кордоном.

Разом з міжнародними партнерами ми сформували ключові параметри міжнародного механізму деокупації Криму. Це інструменти міжнародного права, санкції, позови до міжнародних судів і арбітражі, моніторингові механізми і рішення міжнародних організацій, насамперед резолюції ГА ООН, збільшення санкцій.

Наголошую, не чекати поки зміниться влада в Росії, як пропонують мої опоненти, а кожен день наполегливо працювати. І стверджую, що  Крим точно стане непідйомною ношею для Росії.

Ми перев’язали рану війни. Хоч заплатили і платимо за це високу ціну. І те, що багато хто вже не відчуває війни, свідчить про те, що наш захист на фронті є справді надійним. Він ефективно працює.

Дорогі друзі,

Я допускаю, що шоу, в яке сьогодні мій опонент намагається перетворити президентські вибори, багато кому може й подобатися. Імпонувати новизною, імпонувати нетрадиційністю, імпонувати дотепністю.

Друзі, але після 21 квітня жарти закінчаться і настане сувора реальність.

І новообраний Президент, хто б ним не став, опиниться сам на сам не з об’єктивом камери чи смартфона, а з досвідченим, підкреслюю - досвідченим і безкомпромісним ворогом. Керівником однієї з найсильніших держав світу.

Бо Путін і його апетити, хочу наголосити - вони нікуди не дінуться. Це ж не комп’ютерна гра.

І проекти Новоросії, і проекти Малоросії. І сухопутний коридор до Криму. Це ж все нікуди не дінеться. Він про них ніколи не забував. Він готовий діяти як тільки для цього станеться нагода.

Ослаблена, розсварена після виборів Україна з недосвідченим Президентом – це і є саме та нагода. І хижаки як правило нападають на жертву саме тоді, коли вона поранена і слабка.

І якщо Верховний Головнокомандувач не розставляє "червоні лінії", якщо не працює на згуртування країни і коаліції, коаліції світової на підтримку України, яку ми нашими спільними зусиллями – це не лише зусилля українських дипломатів, не лише зусилля українського Президента чи українського Уряду, це і наші громадські організації. І все, чого ми добилися – є ризик це втратити або зруйнувати. То запрошення Путіну для переговорів віч-на-віч, то це одразу ж приведе до того, що буде підірвана довіра і зняті санкції. Нам треба забезпечити підвищення тиску, нам треба навпаки зміцнювати довіру. А це може призвести до розширення агресії проти України.

Шановні пані та панове!

Саме тому я наголошую - чим більше Кремль прагне змінити наш упевнений поступ, тим більше віри у мене є щодо того, що українському народу не забракне мудрості, не забракне стратегічного бачення для того, щоб твердо абсолютно підтвердити наш європейський та євроатлантичний курс. І коли це треба зробити? Саме 21 квітня. Проголосувати за наш курс до ЄС та НАТО.

Саме це буде дуже потужним сигналом Путіну - тому, хто точно прийшов не по Крим, точно прийшов не по Донбас – він йому не потрібен. А Путіну, який прийшов по всю Україну. І саме ці вибори Путін розглядає як вирішальну битву за всю Україну.

І нам точно не можна помилитися. І результат виборів, і підтвердження, і підтримка євроатлантичного і європейського курсу – це і буде дуже потужний сигнал і мені - тому, хто щиро прагне не лише захистити наш спільний дім, не лише відстояти наш суверенітет, територіальну цілісність, незалежність. А побудувати в Україні державу за передовими стандартами Європейського Союзу.

Наголошую, що для цього все готово. Є чіткий план. Є випробуваний кадровий резерв для команди, яка зможе забезпечити результат швидко та ефективно. Кадровий резерв, який сформований реальними кроками децентралізації. Люди, які вміють працювати на людей і забезпечувати стратегічну комунікацію.

Саме тому я стверджую, що нашу команду ми насичимо новими обличчями, передусім з числа талановитої української молоді. Не тільки і не стільки тими, хто постійно є на телевізійних шоу, а тими, хто близько до людей і своїми результатами вже довів свою ефективність на рівні громад, і головне і ключове - користується високим рівнем довіри. Не тільки професіоналізмом, а й довірою.

І безпека – це не лише про війну. Безпека – це не лише про відсіч агресії. Це також про нашу єдність.

Єдність, як я вже казав і міжнародної коаліції на підтримку України.

І на цьому напрямі були докладені, я хочу ще раз наголосити на цьому, колосальні зусилля. І саме тому сьогодні ми маємо такий потужний фронт наших друзів і прихильників по всьому світу.

Вже завтра я відбуваю до Німеччини, де проведу зустріч з Канцлером Ангелою Меркель.

Я думаю, що не всі чітко розуміють який величезний внесок вона зробила у становлення нашої держави саме за останні п’ять років. І у відновлення нашої територіальної цілісності її внесок також важко оцінити.

І я щиро пишаюся, що і я, і всі українці можуть упевнено її називати нашим найбільшим другом.

Також бачитимусь і з Президентом Франції Еммануелем Макроном, бо на кону доля держави, доля європейської безпеки – не лише української, а й європейської безпеки. Доля стабільності континенту.

Саме тому ці переговори важливі для України, але й важливі для них.

Це має виняткове важливе значення, особливо на тлі спроб вчергове переглянути санкції проти Росії. Кожні півроку Росія намагається зруйнувати ці санкції. І нам потрібна відповідальна, дуже професійна і копітка робота, бо єдність заходу щодо цього питання наша команда спільно тримала непорушно всі п’ять років. І наголошую - триматиме далі.

І водночас єдність - це не лише міжнародна підтримка. Це також єдність всередині держави, яка аж ніяк не менш важлива.

Мій сигнал дуже простий: немає нічого більш цінного, ніж єдність між обома берегами Дніпра. Між сходом і заходом України. Між півднем і північчю. Між прихильниками Порошенка і вболівальниками іншого кандидата.

А тому немає нічого більш спокусливого для агресора, для ворогів України, ніж спробувати цю єдність якось розхитати.

І наголошую, що як Президент України і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України я нікому не дозволю цю єдність якось порушити.

Друзі, бо саме завдячуючи нашій єдності, ми змогли пройти найскладніший етап в новітній історії України.

Саме завдяки єдності ми з вами зберегли державу. Це вперше в нашій історії.

Саме завдяки єдності ми створили надійну базу для перетворення України в успішну країну щасливих людей.

Саме тому, коли наша спільна мета вступ до Євросоюзу, вступ до НАТО об’єднали українську націю.

Бо ЄС і НАТО – вони починаються не там, де зараз пролягають їхні формальні кордони. Наголошую - Європа починається там, де панують європейські цінності. Європа починається там, де дотримуються права людини. Європа починається там, де поважають людську гідність, де існують високі стандарти життя. І це вже наша з вами домашня робота, домашнє завдання. Для того, щоб Україна відповідала цим критеріям перед тим, як ми подамо заявку на членство. Ми точно знаємо що треба робити. І точно знаємо, що за нас це ніхто не зробить.

І за моєї ініціативи, і я дякую підтримці наших партнерів, народних депутатів, партнерів по коаліції, були внесені зміни до Конституції

Вчора, в присутності членів Уряду, я підписав Указ про запуск унікальної Річної національної програми зміцнення партнерства між Україною та НАТО. Програма сама по собі є унікальною, бо чітко розписано до 2020 року що ми маємо зробити для того, щоб у 2023 році ми відповідали критеріям, які дозволять нам підписати план дій щодо членства. Це є наша домашня робота. Це є домашня робота моєї команди і я наголошую, що в моєї команди не забракне політичної волі з її виконання.

Всі ми об’єднані єдиною метою, бо знаємо що лише повноправне членство в ЄС та Північноатлантичному альянсі остаточно і незворотньо гарантує нашу українську державну незалежність. Так, членство в Альянсі, в тому числі в Євросоюзі, де ми делегуємо частину суверенних повноважень, гарантує нашу державну незалежність. Членство в Північноатлантичному альянсі гарантує нашу українську національну безпеку, бо після того, як Росія незаконно анексувала Крим і розпочала агресію проти нашої держави на сході – це зруйнувало всю повоєнну систему безпеки, яка базувалася на Раді безпеки ООН.

Моя амбіція є чітка - забезпечити успішне виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і у 2023 році, коли буде завершений цей етап реформ, щоб ми мали відповідність критеріям і подали заявку щодо членства в ЄС.

Ще раз наголошую, що у відносинах з НАТО, коли вам кажуть про те, що НАТО не готове до прийняття України, ми мали абсолютно чітку позицію і Генерального секретаря, і позицію всіх лідерів-держав і урядів-членів НАТО про те, що не просто треба двері для України тримати відкритими, а прискорити членство України. І для мене це не просто рядок у моїй програмі, а це – головне. Це – її суть. Альфа і омега. Тому, що тільки так, і ніяк інакше, можна гарантувати нашу незалежність і нашу національну безпеку, добробут кожного громадянина.

НАТО виповнюється 70 років і за 70 років існування НАТО жодного разу не було, щоб будь-яка країна на гарматний постріл наблизилася до території країн-членів НАТО.

І я дуже ціную ту підтримку, яку зараз єдності України, членству в ЄС та НАТО, демонструє український народ. І для того, щоб це почути, відтягувати прийняття рішення, відтягувати цю роботу, яким би приводом не намагалися це зробити – чи якісь референдуми, чи ще щось… Хочу наголосити – референдум і так буде. Почитайте матеріальну частину. Референдум буде тоді, коли ми підготуємося до вступу і коли країна, народ буде вносити зміни до Конституції, делегуючи частину суверенних повноважень.

Але робити треба зараз і вже. Не відкладати. Тримаючи єдність України понад усе. Бо тільки так ми з вами точно переможемо.

Слава Україні!

Зміцнення економіки та державних інституцій дає можливості адекватно реагувати на існуючі виклики і продовжувати розвиток, бенефіціаром якого є український народ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час 12-го Київського безпекового форуму. Це щорічний захід, який є дискусійним майданчиком високого рівня. Його ключові теми – актуальні питання національної безпеки, Чорноморського регіону, питання безпеки у Європі та глобальної безпеки у світі. Цього року форум зібрав понад 1000 учасників.

Звертаючись до делегатів, Глава Уряду зазначив, що Україна і весь світ переживають непрості часи – дається взнаки очевидна неготовність світових лідерів адекватно реагувати на нові глобальні виклики. Світу треба ставати більш рішучим і більш відкритим. А в контексті розвитку України до безпекового порядку денного додається ще одне фундаментальне питання – збереження основ того економічного зростання, яке стало можливим завдяки програмі реформ українського Уряду.

«Ми пройшли перший тур виборів. Він пройшов абсолютно демократично. Висока явка довела, що українці не хочуть стояти осторонь долі своєї держави. Це добрий сигнал, який українці посилають кожному з нас. Я задоволений тим, що багато відверто популістських ідей залишилися осторонь виборчого процесу. Це говорить про те, що люди мудрі і можуть відрізнити фальш від реальності, – сказав Володимир Гройсман. – Майбутні парламентські вибори можуть дати таку коаліцію, яка була б покликана на продовження реформ і зміцнення держави… Всі структурні реформи треба продовжувати. Не можна зупинятися на півдорозі… Сильна економіка дасть можливість протистояти викликам. Ми маємо і можемо зростати більше ніж сьогодні. На порядку денному вже стоять рішення й кроки, які відкриють можливості активного зростання економіки, а бенефіціаром цього стане український народ».

Глава Уряду наголосив, що роль України в регіоні лише посилюватиметься. «Ми не є споживачами безпеки, ми її контриб’ютор. І тут нам потрібно більше уваги і більше підтримки міжнародних партнерів. Вона має бути більш сміливою, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – велика європейська 45-мільйонна країна, яка має всі можливості адекватно реагувати на виклики, ставати більш демократичною. Цей шлях – для кожного з нас – святий обов’язок. Обов’язок зробити Україну сильною, успішною, демократичною країною».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на початку ранкового пленарного засідання заявив, що «чергова російська міжнародна спецоперація провалилась». «У ПАРЄ, попри шалений тиск Росії, режим санкцій проти країни-агресора продовжено, - зазначив він. - І запроваджено ще один, додатковий механізм для нових найжорсткіших санкцій».

За словами А.Парубія, попри багаторазові спроби, Росії не вдалося повернути свою делегацію до ПАРЄ. «Чергова міжнародна російська спецоперація провалилась», - підкреслив він.

Голова Парламенту привітав українську делегацію в ПАРЄ з перемогою над російським агресором у дипломатичному двобої! Вітаю наших депутатів, які відстоюють інтереси України у цьому двобої», - наголосив Голова Верховної Ради.

Підсумки соціально-економічного розвитку області протягом першого кварталу поточного року підбили в ході колегії обласної державної адміністрації, що відбулася сьогодні, 9 квітня, під керівництвом голови облдержадміністрації Валерія Коровія.

У засіданні взяли участь заступники голови ОДА та керівники структурних підрозділів, очільники райдержадміністрацій, ОТГ та районних рад, міські голови міст обласного значення, керівники силових структур, позаштатні радники голови ОДА. До роботи колегії долучились також Вінницький міський голова Сергій Моргунов та заступник голови обласної Ради Ігор Хміль.

На початку роботи колегії керівники області та міста вручили державні нагороди вінничанам – провідним діячам різних галузей, які домоглися найпомітніших результатів у своїй діяльності. Відтак, відповідно до Указу Президента України за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм нагороджено дев’ятнадцятьох вінничан.

Окрім того, головному лікарю Вінницького центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Анатолію Пірникозі вручено приз за перемогу у конкурсі Всесвітньої Коаліції управління робочим процесом у категорії «За виняткову користь у бізнес інноваціях».

У своїй доповіді очільник області торкнувся практичних аспектів життєдіяльності області за перших три місяці поточного року, а також ключових результатів, яких вдалося досягти в області протягом останніх кількох років. Зокрема, Валерій Коровій зауважив, що Вінниччина провела шість хвиль мобілізації і стовідсотково виконала поставлені перед областю завдання.

«Це досить складна робота. На Вінниччині нараховується 16 569 учасників АТО/ООС, що накладає певну додаткову відповідальність перед державними органами виконавчої влади. Адже досить непрості виклики стоять перед нами, пов’язаних із реабілітацією цієї значної категорії жителів області, які виконали свій громадянський обов’язок. Вінниччина має численні втрати. Це 230 загиблих під час бойових дій, а також їхні сім’ї, які  ми не маємо права залишити напризволяще», – наголосив керівник регіону. Він підкреслив, що сьогодні в області розташовується боєздатний полк, який гарантує безпеку громадян.

«Тридцять кілометрів фортифікаційних споруд Могилів-Подільського прикордонного загону, протитанковий рів, який вдалося відновити, нові застави, озброєння і техніка. Все це ми зробили разом: силами облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, військового командування і прикордонників», – підкреслив Валерій Коровій.

«Те, що наша держава пережила за останні п’ять-шість років, кожен пропустив через своє серце. Пройшовши через цілу низку труднощів, нам вдалося перегорнути сторінку минулого. Український Уряд в 2016 році, аби не допустити банкрутства Приватбанку, провів рекапіталізацію і відновив ліквідність банківських операцій. Якби цього  не сталося, не певен, чи наша держава витримала би черговий удар.  Тепер же треба засукати рукава і працювати. Адже держава – це ми. Саме цьому і присвячена нинішня колегія», – резюмував керівник області.

Валерій Коровій коротко охарактеризував основні досягнення Вінниччини:

«Розпочато реформу децентралізації. За три роки місцеві бюджети зросли з трьох до дев’яти мільярдів гривень. Бюджети розвитку з 400 млн. до 3 млрд.300 млн. гривень. Вінниччина перетворилася на справжній будівельний майданчик. Введено в експлуатацію три нових школи в Зведенівці, Михайлівці і Сосонці – це ті довгобуди, на завершення яких вже люди навіть не сподівалися. Але ми це зробили. За підтримки Уряду, вдалося ввести в експлуатацію ще один доволі складний довгобуд  – обласну клінічну лікарню імені Пирогова».

Керівник регіону підкреслив, що кожен поступ України вперед супроводжується шаленою хвилею популізму і колосальним супротивом системи, яка глибоко вкорінилась і заважає працювати Уряду та Президенту.

«Ми розпочали реформу первинної ланки охорони здоров’я. Минулоріч в область вдалося додатково залучити 280 млн. гривень, дякуючи за рахунок ефективно проведеної роботи в цьому напрямку.  В першому кварталі поточного року ми вже отримали 190 млн. гривень додаткових коштів на охорону здоров’я. Понад 800 сімейних лікарів на Вінниччині отримують середньомісячну заробітну плату в розмірі шістнадцять тисяч гривень і більше. Я не ідеалізую медичну реформу, але ми почали рухатися. Адже, до прикладу, програма з реінбурсації також зустрічала супротив скептиків. Натомість зараз люди отримують інсулін в аптеці і все працює стабільно», – наголосив він.

Валерій Коровій повідомив, що відбуваються колосальні зміни в веденні вітчизняного бізнесу. Зростає інвестиційна привабливість нашого регіону. Лише за декілька останніх років ціла низка іноземних інвесторів («UBC Group», «Fujikura», «Delphi», «КNESS group») розмістили свої потужності на Вінниччині. Варто зазначити, що в 2013 році 40% експорту з Вінниччини припадало на Російську Федерацію, в 2018 році – цей показник склав лише 3 %. Водночас, загальні обсяги експорту зросли вдвічі.

«За період функціонування процедури «PROZORRO» Вінниччині вдалося зекономити 837 млн. гривень бюджетних коштів, а по допороговим закупівлям економія сягнула 230 млн. гривень. Це, без перебільшення, ціна вдалого управлінського рішення, – зауважив Валерій Коровій, – В кожному районі ми впровадили Центри надання адміністративних послуг. Це зовсім інший підхід до надання адміністративних послуг, до державної служби, до системи управління. Це справжня революція в державній службі».

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2019 рік». Глава держави назвав підписання документа дуже важливою подією, адже ним затверджується план співпраці України з Північноатлантичним альянсом до 2020 року.

«Це є перша і надзвичайно важлива дорожня карта що Україна має зробити, які домашні завдання виконати, які програми мають бути реалізовані для того, щоб вийти на ті завдання, які я як Президент ставив, щоб вже у 2023 році країна відповідала критеріям, необхідним для підписання Плану дій щодо членства в НАТО», - сказав Петро Порошенко.

Президент акцентував, що нині затвердження програми відбувається вже в абсолютно іншому середовищі, адже курс на вступ до Альянсу затверджено у Конституції України. «Ми маємо вже як конституційну норму зобов’язання України забезпечити створення всіх необхідних умов. Це є обов’язкова для виконання норма прямої дії Конституції для всіх гілок влади: для Президента, для Парламенту, для Уряду», - сказав він і подякував Парламенту та українському народу за підтримку у цьому питанні.

Глава держави також заначив, що за 70 років за всю історію Альясну ми не бачили жодного випадку, коли суверенітету, територіальній цілісності і незалежності країн-членів НАТО щось загрожувало.

Президент також наголосив, що Росія фактом незаконної анексії Криму і агресії проти України на Донбасі фактично зруйнувала повоєнну модель світової і глобальної безпеки, яка базувалася на праві застосування сили за рішенням Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй за умови консенсусу 5 постійних членів Радбезу ООН. «Коли країна постійний член Ради безпеки є агресором фактично світ позбавлений можливості ефективного реагування на ці речі. Це демонструє необхідність реформування ООН, реформування Ради безпеки ООН», - сказав Глава держави.

Президент наголосив, що річна програма є надзвичайно важливим документом. «Це є фактично наші кроки по кожному з напрямків. Бо це реформування не лише сектору оборони, а це глибинне реформування сектору безпеки. Це реформування сектору верховенства права, це реформування сектору захисту прав і свобод громадян», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент відзначив зусилля Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе у підготовці документу. «Це вже не форма. Це вже зміст. Це вже програма, яка розроблена і націлена на конкретний результат. Дуже сподіваюсь, що спільними зусиллями Президента і Уряду, Парламенту, ця програма вже буде виконана на 100% вже в 2020 році», - сказав він.

Президент відзначив роль кожного з присутніх, а також роботу відомств та органів центральної виконавчої влади для того, щоб «цей комплексний документ став дороговказом, дорожньої картою».

«Цей комплексний документ означає, що наша армія буде відповідати стандартам НАТО і щодо озброєння, і щодо тактики оперативних напрямків і стратегії дій», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я твердо переконаний, що де-факто ми сьогодні стали східним флангом НАТО. Я щасливий тому, що сьогодні у тренувальних центрах, на полігонах офіцери НАТО спільно з нами працюють для збільшення обороноздатності. Приємно, що у Любліні у штабі українсько-польсько-литовської бригади сьогодні відпрацьовується конкретне бойове злагодження», - наголосив Президент.

Водночас Глава держави підкреслив, що те, що зроблено за останні п’ять років дуже важливо, але цього замало. «Саме тому Річна програма встановлює абсолютно чіткі і конкретні завдання: що буде з армією, що буде із сектором безпеки і оборони, як будуть захищені українські кордони, яким чином буде забезпечено безпеку на українських вулицях, яким чином буде функціонувати українська поліція, українська Національна гвардія, українські спецслужби», - сказав він, додавши, що силовики будуть позбавлені можливостей здійснювати тиск на бізнес і в такий спосіб ми перейдемо до цивілізованої європейської моделі.

«Хочу наголосити, що критерії, які необхідні для вступу в НАТО на 93% співпадають із критеріями, які необхідні для вступу в Європейський Союз. І саме тому, цей документ такий важливий. Саме тому ми так рішуче рухаємося вперед», - сказав Президент.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на історичній важливості  цього Указу. «Насправді, це вперше в історії України, коли ми маємо річну національну програму, яка складається зі стратегічних завдань, які спрямовані на те, щоб ми досягали критеріїв членства в Альянсі», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Нарешті ми маємо стратегічні цілі і завдання та чіткі заходи на досягнення цих цілей», - додала вона.

В свою чергу, Директор Фонду «Відродження» Олександр Сушко наголосив, що якість підготовки Річної національної програми співпраці Україна-НАТО істотно покращилася і це створює певні передумови для того, щоб «цей рух до стандартів НАТО був більш добре скоординованим і зрозумілим для виконавців і суспільства, яке  б могло бачити яким чином розвивається цей шлях України до НАТО».

Міністр закордонних справ України (2007-2009 років) Володимир Огризко згадав історію підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, яке відбулося в середині 90-х років. «Я щасливий, що я дожив до того часу, коли ту велику ідею, про яку ми мріяли, сьогодні ми перевели в практичний план дій», - сказав він та подякував Президентові Петру Порошенку за його наполегливу роботу.

Голова Громадської ліги «Україна — НАТО» Сергій Джердж також подякував Президентові за роботу із підготовки Річної національної програми. «Це дійсно є програмою реформування країни. І ті стандарти і критерії, які ми досягаємо щодо членства в НАТО, дійсно наближають нас до Європейського Союзу… Ми посилюємо безпеку держави і зрештою можемо чекати такого слушного політичного моменту, коли країни-члени НАТО приймуть рішення про вступ України до цієї організації», - сказав він.

Запроваджена п’ять років тому реформа децентралізації влади дала поштовх розвитку місцевого самоврядування та надала ресурси, які тепер не треба просити в Києві, а вкладати у нову якість життя безпосередньо на місцях. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Я мав свого часу велику честь представляти Концепцію реформи децентралізації влади – у квітні 2014 року. Ми почали непростий, але необхідний шлях для проведення децентралізації і формування сильного місцевого самоврядування. І ми маємо позитивний результат. У старій системі все вирішували центральні органи влади, а сьогодні рішення приймають місцеві громади. До 2014 року громадяни були виключені з прийняття рішень. А сьогодні ми сконцентрували ресурси на місцевому рівні, і кожна громада має можливості, які дозволяють не просити у Києва, а відбудовувати власні міста та селища», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що інвестиції в якість життя – це не тільки про економіку, а й про культуру та розвиток креативних індустрій. Так, Глава Уряду нагадав, що в Україні реалізується проект «Малі міста – великі враження». Минулого року він проходив у пілотному режимі. Цього року ця практика буде поширена й посилена. Деталі цієї роботи представив Міністр культури України Євген Нищук.

«Чим ми сильні? Серед іншого – креативними індустріями. Українці надзвичайно креативні, і нам потрібно створити середовище, в якому ці індустрії могли б розвиватися – не тільки у великих містах, а й у маленьких, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – це не просто місце на карті, а велика 45-мільйонна країна».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи пленарне засідання у вівторок, 9 квітня 2019 року, повідомив про результати візиту української парламентської делегації до Катару, де проходила 140-а Асамблея Міжпарламентського Союзу - «величезний і найдавніший міжнародний форум».

А.Парубій зазначив, що у роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу взяли участь делегації 163-х країн на чолі з 60 головами і 40 віце-спікерами. Загалом участь у форумі взяли понад 2200 членів парламентів світу.

За словами Голови Парламенту, українська делегація запропонувала для ухвалення на Асамблеї свою Резолюцію про неприпустимість найманства як засобу підриву миру та порушення прав людини. «Ми провели дуже інтенсивну роботу із учасниками форуму задля її ухвалення. І точно знаю, що вже завтра вона буде прийнята», - наголосив А.Парубій.

Голова Верховної Ради підкреслив, що з високої трибуни Асамблеї Міжпарламентського Союзу він розповів про злочини російських окупантів на окупованих територіях Криму та Донбасу. Також він звернувся до російської делегації, яка була присутня у залі, і «особисто до Голови Государственной Думи» зі словами: «Заберіть свої окупаційні російські війська з території України. Перестаньте вбивати українських громадян!» «Це ще одна перемога на дипломатичному фронті!» - Підкреслив Голова Парламенту.

Сьогодні, 8 квітня, за участю керівництва області та міста, керівників бізнес-структур, науковців  відбувся семінар «Розвиток біоенергетичного бізнесу та інвестицій в Україні. Обмін досвідом для підготовки прибуткових проектів» у рамках державно-приватного партнерства PIB Biobased Energy Ukraine (Нідерланди).

Учасниками заходу стали представники провідних голландських фірм, а також науковці та керівники компаній Вінниччини, зацікавлені в реалізації українсько-голландських проектів у сфері біоенергетики в Україні.

Голландську сторону представили Посольство Королівства Нідерланди в Україні та Консорціум PIB – Partners for International Business: Biobased Energy Ukraine.

У семінарі взяли участь: народний депутат України, в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський; Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук; радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій спільно з керівниками структурних підрозділів ОДА, заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський.

Звертаючись з вітальним словом до присутніх, Каролін Спаанс подякувала за гостинність і підтримку в організації спільних заходів. «Тема біоенергетики дуже важлива для обох наших країн. І я впевнена, що разом ми можемо реалізувати перехід до відновлювальної енергії та поділитися досвідом практичних напрацювань», - зауважила радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс.

Під час семінару Валерій Коровій акцентував увагу на важливому значенні переходу до «зеленої енергетики», зазначивши: «У 2018 році, порівняно з 2013 роком, підприємствами, домогосподарствами та бюджетними установами було скорочено споживання газу майже вдвічі. Це свідчить про те, що у Вінницькій області вдалося зекономити 2,7 млрд грн. Ми почали відпрацьовувати ті інструменти, які активно стимулюють розвиток сонячної енергетики. На сьогодні Вінниччина має можливість використовувати 250 МВт сонячної енергії, що є значним кроком вперед для регіону. Нещодавно у м.Вінниці відкрито завод з виробництва сонячних панелей «KNESS PV», що також є особливо важливим для розвитку українського бізнесу у напрямку використання енергоефективних технологій». У ході зустрічі голова ОДА також поінформував про реалізацію ключових бізнес-проектів у регіоні щодо розвитку галузі біоенергетики.

У свою чергу, заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський зауважив: «Питання енергетичної незалежності є надзвичайно важливим для нашої країни, тому на локальному рівні кожна громада має вирішувати це питання якомога швидше. Для Вінниччини, як для аграрної області, це питання є одним із ключових пріоритетів. У 2015 році місто Вінниця отримало Європейську енергетичну відзнаку. У 2019 році таку відзнаку отримало ще одне місто України, а саме – місто Житомир. Тож ми сподіваємося на  тісну співпрацю у напрямку біоенергетики між містами. Сьогодні вже багато підприємств у м. Вінниці використовують відходи власного виробництва задля того, щоб бути більш енергетично незалежними».

Під час зустрічі Олександр Домбровський розповів присутнім про законодавче забезпечення розвитку біоенергетики в Україні. Зокрема, посадовець ознайомив учасників семінару із ключовими законопроектами, зокрема, із законопроектом №8449-д щодо нової системи підтримки відновлюваної енергетики. Також значна увага була приділена реалізації Закону України щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (від 21.03.2017 №1959-VIII).

У ході зустрічі Олександр Домбровський також поінформував про зміни, передбачені проектом Закону України щодо розвитку сфери виробництва рідких біологічних видів палива, а також ознайомив учасників заходу з успішними прикладами впровадження біоенергетичних проектів в Україні, зокрема, щодо встановлення модернізованих котелень, роботи електростанцій на біомасі тощо.

Варто зазначити, що Вінниччина також входить до списку лідерів за темпами розвитку біоенергетики. Зокрема, на Ладижинській птахофабриці МХП «Миронівський хлібопродукт» області добудовано першу чергу біогазового комплексу потужністю 12 МВт.

Під час семінару представники сфери бізнесу Вінницької області мали можливість обмінятися досвідом підготовки проектів у галузі відновлюваної енергетики в процесі прискореного курсу розробки бізнес-проектів, ознайомитися з практичними прикладами голландських компаній та розглянути  програми фінансування від українських та міжнародних банків.

Консорціум «Partners in Business Biobased Energy Ukraine» був представлений підприємствами-виробниками, постачальники технологій, державними організаціями та науковими інститутами, що працюють у секторі біоорієнтованої економіки Нідерландів.

Учасники семінару також  мали можливість ознайомитися з роботою компанії  DSD, що надає технічну підтримку агро-, харчової промисловості та виробництва біопалива, працює над розробкою деталізованих економічних розрахунків та бізнес-планів, а також над залучення фінансування. DSD пропонує можливості для локального партнерства у виробництві біо-дизелю та біо-етанолу на базі інноваційного процесу прямої переробки.

На сьогодні представники компанії Kara Energy Systems продовжують розробляти індивідуальні комплексні рішення, працюють над виготовленням і постачанням до різних країн світу обладнання для виробництва тепла та/або електроенергії з біомаси.

Під час семінару також були присутні представники Університету прикладних наук Саксіон (Saxion), що є одним  із найбільших закладів вищої технічної освіти у Королівстві Нідерландів, який пропонує великий вибір курсів для різноманітних рівнів, включаючи міжнародні програми.

Під час зустрічі учасникам заходу презентували PIB Biobased Energy Ukraine, публічно‑приватне партнерство голландського сектору біоорієнтованої економіки (координатор проекту –  Ханс ван Клінк).

Також присутні ознайомилися з прискореним курсом щодо розробки прибуткових бізнес-проектів Саксіонського університету прикладних наук (Нідерланди) та з банківськими програмами з фінансування біоенергетичних проектів від вітчизняних і міжнародних фінансових установ.

Організаторами семінару виступили: Голландський консорціум «Partners in Business Biobased Energy Ukraine» (PIB), Посольство Королівства Нідерландів в Україні, Держенергоефективності України, Рада з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board).

Днями має розпочати роботу Вищий антикорупційний суд України. Відповідний Указ Президент України Петро Порошенко планує підписати вже цього тижня.

«Цього тижня має бути підписаний мій Указ і ми маємо запустити антикорупційний суд», - повідомив Глава держави в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

Петро Порошенко підкреслив, що конкурс на посади суддів антикорупційного суду  був проведений блискуче за участі ради міжнародних експертів та визнаний у всьому світі.

«Найкращі судді, науковці, адвокати, які є гарантом того, що країна кардинально зміниться», - зазначив Президент.

Глава держави також зауважив, що початок роботи антикорупційного суду – це є «реалізація того, що записано в Конституції щодо членства України в ЄС та НАТО», як і кроки із захисту активістів, які мають право на протест. «І ніхто не має позбавити їх цього права, бо головне наше досягнення – це самі вибори, які визнані світом як найдемократичніші за весь час існування нашої держави. Подивіться, що відбувається у нашого північного сусіда – там виборів взагалі немає, а сьогодні, в цей день, в ці два тижні все залежить абсолютно від вас», - зауважив Петро Порошенко.

Запроваджена 5 років тому реформа децентралізації влади стала фундаментальною для перебудови усієї системи державного управління та ухвалення рішень. Саме тому її потрібно захищати – передусім на рівні Конституції. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу «Прямий».

«Важливо захистити реформу децентралізації. Першого квітня виповнилося 5 років з моменту, як я вніс на Уряд концепцію реформи, і ми почали її впроваджувати. Зараз вже 70% українців мають доступ до переваг децентралізації. Важливо, аби всі 100% українців мали нову якість життя. Адже це - нова школа, нова дорога, нова економічна основа громади, - сказав Володимир Гройсман. - У Конституції треба закріпити, що це фундаментальна реформа, і її неможна чіпати. Якщо цього не зробити, то можна буде звичайним законом все відмінити. І це небезпечно. Але я буду захищати реформу. Вона одна з ключових з точки зору управління і прийняття рішень».

Володимир Гройсман додав, що сьогодні відбувається процес, коли на місця приходять нові управлінці, готові ефективно використовувати нові можливості і нові ресурси - передусім фінансові. Лише за напрямком доходів місцевих бюджетів їх прогнозний обсяг цього року становитиме 270 млрд грн.

«Сьогодні це кошти розвитку. Тому ви і бачите в громадах і дороги, і освітлення, і транспорт, і нові площі, сквери, садочки, школи. Система створена і буде працювати далі. Треба в 2020 році завершити процес об’єднання громад, аби кожен мав доступ до переваг реформи. Ця реформа змінила систему управління держави. Зараз все вирішують ОТГ та міські голови. Ми створюємо для них умови», - додав Прем’єр-міністр.