Дорогі співвітчизники!

Я сердечно вітаю громадян України та мільйони людей в усьому світі, що відзначають у ці дні величне свято Різдва Христового.

Всіх, хто збереться сьогодні у колі найрідніших і найдорожчих людей, аби провести Святий вечір та зустріти першу зорю на вечірньому небі.

Народження у Вифлеємі Сина Божого подарувало людям надію на спасіння, а також віру в те, що добро й милосердя обов’язково переможуть. Нехай вони наповнять наші серця, а особливо тепер – коли завершується рік, сповнений важких випробувань.

Ми тримаємо дистанцію, але не відвертаємось один від одного. Носимо маски, але хочемо бачити усмішки на обличчі наших батьків, наших коханих, наших дітей, нашої України.

Нехай з Різдвом у кожну родину прийде злагода, у кожну домівку – достаток, а на українську землю – тисячолітні мир і процвітання.

Бажаю всім веселих, теплих, смачних, а головне – здорових Різдвяних свят! 

Бережіть себе і людей поруч з вами!

Христос народився! Славімо його!

іце-прем’єр-міністр – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський взяв участь у перших льотних випробуваннях лопатей українського виробництва, які розпочалися на території Льотно-випробувального комплексу АТ "Мотор Січ". Зокрема, відбулося випробування двох комплектів лопатей на вертольотах МІ-24 і МСБ-8. Їх випуск організовано АТ «Мотор Січ».

«Дійсно, це визначна подія для України, адже вона увійшла в п’ятірку держав світу, які виготовляють лопаті для важких вертольотів! А це значить ми маємо нові можливості для української армійської авіації та перспективи для розвитку експортних ринків», - зазначив Віце-прем’єр-міністр Олег Уруський.

Як зазначив президент підприємства В'ячеслав Богуслаєв, компанія працювала над створенням вітчизняних лопатей останні кілька років. Всього планують запустити в серійне виробництво близько 60 комплектів лопатей в рік, а в 2021 році в ході пілотного проекту – 20.

Під час польотів на українських лопатях пілоти продемонстрували управління вертольотами на глибоких віражах та бойовому маневруванні. За підсумком, у повітрі можна було побачити віраж з креном до 60 градусів, маневр «гірку» і розворот на гірці.

«Попередні старі лопаті вже вичерпали свій ресурс. Тепер же Україна має можливість вперше виробляти лопаті своїми силами. Це відкриває нову еру для наших вертольотів, що допоможе нам літати, навчатися і виконувати бойові завдання», - резюмував Олег Уруський.

Участь в цій події також взяв головнокомандувач ЗС України Руслан Хомчак. Він наголосив, що всі вертольоти МІ-24, а це 4 бригади армійської авіації, чекають цих лопатей. «Сьогодні ми побачили перші вертольоти з українськими лопатями, які піднялися в повітря. У нас вже є спільні плани з АТ "Мотор Січ", і ми сподіваємося, що вже в 2021 році нам вдасться серйозно підняти парк бойових вертольотів", - сказав Руслан Хомчак.

Верховна Рада України цього року вкотре продемонструвала, що вміє об’єднуватися в складних ситуаціях, відклавши політику. Про це заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков в ефірі програми «Хард з Влащенко» на каналі «Україна 24».

«Парламент продемонстрував, що, як завжди у важкі часи, він уміє об’єднуватися. А результатом дуже часто я особисто задоволений. Думаю, що і колеги задоволені нашою спільною роботою, коли 300 або більше голосів з’являється на табло Верховної Ради», - сказав він.

Дмитро Разумков зазначив, що цього року Верховна Рада працювала достатньо злагоджено з багатьох аспектів, за винятком кількох законопроектів.

«Якщо ми з Вами подивимося на роботу Парламенту, особливо на початку пандемії, то незважаючи на прапори, групи, фракції тощо, відкладали політику і працювали на результат. І коли змінювали бюджет, коли створювали «ковідний» фонд та ухвалювали багато інших законів, пов’язаних з протидією ковіду, і зараз, коли виходили із ситуації з конституційною кризою», - сказав Голова Верховної Ради.

Майже 300 тис. заявок на отримання допомоги у зв’язку з майбутнім посиленням карантинних заходів буде задоволено до кінця тижня. Це понад 90% усіх заявок, які надійшли за минулий тиждень через додаток «Дія». Про це повідомили на традиційній селекторній нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

«Початок року – це завжди вихідні у зв’язку зі святами. Ми всі знаємо, що державні установи працюють доволі повільно. У нас 710 тисяч ФОПів і суб’єктів господарювання, які мають отримати виплати. І здійснити це потрібно до 8 січня. Це один з пріоритетів для уряду», – наголосив Глава держави.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль нагадав, що до 31 грудня триває прийом заявок на виплату одноразової матеріальної допомоги громадянам і бізнесу.

Очільник уряду повідомив, що сьогодні розпочинається виплата матеріальної допомоги людям, діяльність яких буде обмежена в результаті посиленого карантину з 8 січня.

«До Пенсійного фонду вже передали кошти для 280 тисяч заявок. Сьогодні, згідно з постановою, перший день, коли ми починаємо виплати людям», – сказав він.

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров поінформував, що щодня надходить по 40-50 тис. заявок від фізичних осіб – підприємців та суб’єктів господарювання. Уряд сподівається, що більшість підприємців отримає фінансову підтримку у зв’язку з майбутнім локдауном, запланованим на 8-24 січня 2021 року, ще до кінця 2020-го.

Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що виплати максимально здійснюватимуть до Нового року.

Україна рухається в напрямку продовження всіх реформ та не збирається звертати з цього шляху.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час онлайн-зустрічі з керівником місії МВФ в Україні Іванною Владковою-Голлар. Зустріч відбулася 21 грудня у форматі відеоконференції з нагоди початку роботи місії Міжнародного валютного фонду в Україні.

«Незважаючи на складну економічну ситуацію ми все одно будемо дотримуватися тих принципів і тих зобов’язань, які ми досягли з нашими міжнародними фінансовими партнерами, з МВФ зокрема», — сказав Глава Уряду.

У ході розмови Денис Шмигаль зазначив Іванні Владковій-Голлар, що Україна вже ухвалила бюджет, який сприятиме забезпеченню макроекономічної стабільності.

«У нас є чітке бачення, як ми будемо рухатися в частині реформ, у тому числі антикорупційної та судової», — відзначив він.

Прем’єр-міністр привітав старт чергової місії МВФ в Україні. А також подякував представникам Уряду, Офісу Президента, Національного банку України та всім причетним за роботу, яка була виконана для початку роботи місії.

Представники Робочої групи Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України підбили підсумки роботи та представили законопроект про конституційну процедуру на прес-конференції, що відбулася 21 грудня.

Голова Робочої групи, керівник Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зазначив, що Робоча група розглянула три блоки питань і напрацювала чотири законопроекти.

«Перший законопроект стосується відновлення відповідальності за недостовірне декларування. Другий законопроект – щодо відновлення повноважень НАЗК, який минулого тижня також проголосували. Зараз ми представляємо третій законопроект, що стосується удосконалення діяльності Конституційного Суду, так званий закон про конституційну процедуру», - зазначив голова Робочої групи Денис Монастирський.

За його словами, Робочій групі вдалося напрацювати рішення щодо оперативного та компромісного врегулювання конституційної кризи.

Заступниця голови Робочої групи, постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря, зауважила, що законопроект про конституційну процедуру сьогодні зареєстровано №4533. Документ підтримала більшість депутатських фракцій.

«Цей законопроект - своєрідний кодекс конституційного судочинства. Він досить об’ємний та нараховує понад 60 сторінок. Законопроект закладає таку модель: на першому місці була і залишається Конституція України, далі буде Закон про конституційну процедуру. Окремі процедурні питання ми пропонуємо врегулювати на рівні Регламенту Конституційного Суду. Така модель регулювання діяльності КСУ повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, які були висловлені 11-12 грудня», - повідомила Ольга Совгиря.

Вона розповіла про ключові новели зазначеного законопроекту. Зокрема, документом пропонується, щоб Конституційний Суд ухвалював рішення двома третинами від свого складу. Це 12 суддів КСУ. Зараз рішення приймають десять суддів. Передбачено, якщо у процесі розгляду справи суддя заявляє про відвод, то встановлюється, що кількість голосів може бути зменшена, але не менше десяти суддів мають проголосувати за відповідне рішення.

«Друга новела передбачає, що Конституційний Суд буде розглядати справи, як правило, за усною формою провадження. Це важливо і на цьому наголошує Венеційська Комісія, оскільки дозволить забезпечити прозорість і відкритість його діяльності», - зазначила заступниця голови Робочої групи.

За словами Ольги Совгирі, порядок денний фактично формується в ручному режимі. «Станом на сьогодні є справи, до яких КСУ не повертався понад півроку. Є такі, що слухаються 5-6 років. Це зокрема, справа про люстрацію. Уже є рішення Європейського суду з прав людини з цього питання. Однак, досі КСУ не може винести рішення щодо нього», - нагадала вона.

Тому Робоча група пропонує, щоб на формування порядку денного могли впливати не лише Голова, але й судді Конституційного Суду, а справи з певною періодичністю обов’язково мають включатися до порядку денного і слухатися судом.

Також серед новел законопроекту - запровадження автоматизованого реєстру актів Конституційного Суду та автоматизований розподіл справ між суддями-доповідачами. Зараз це відбувається у ручному режимі.

Крім того, неврегульованим є питання реєстрації та оприлюднення актів Конституційного Суду. «Термін у 10 днів для отримання процесуального документу дуже великий строк. Ми пропонуємо, що усі акти мають бути внесені у реєстр актів КСУ в день ухвалення. Цей реєстр також має бути автоматизованим», - підкреслила Ольга Совгиря.

За рекомендацією Венеційської Комісії врегульовано, що Конституційний Суд не може виходити за межі тих питань, що порушені у конституційному поданні. Законопроектом передбачається, що ухвали та акти Конституційного Суду мають бути ґрунтовними та мотивованими. Крім того, пропонується основу дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ з можливістю врегулювання окремих аспектів на рівні Регламенту Суду.

За словами голови Робочої групи Дениса Монастирського Верховна Рада розгляне цей законопроект у наступному році.

 

Довідково:

Робочу групу Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України утворено відповідно до Розпорядження Заступника Голови Верховної Ради України № 316 від 17 листопада 2020 року. До її складу увійшли 11 депутатів.

 
Такою є сума державної субвенції для забезпечення лікарень системами рентгенівськими діагностичними стаціонарними загального призначення (цифровими) та апаратами ультразвукової діагностики.
 
Керівник регіону зазначив, що кошти на обласний бюджет виділено з «ковідного» фонду. За його словами, йдеться про 10 закладів охорони здоров’я у Вінницькій області, які визначені опорними: Вінницька лікарня швидкої допомоги, Бершадська, Могилів-Подільська, Козятинська, Жмеринська, Тульчинська, Калинівська, Хмільницька, Гайсинська, Ямпільська лікарні.
 
«Діагностика для пацієнтів буде безкоштовною! За медичні послуги платить Національна служба здоров’я України», - зазначив Сергій Борзов.

Україна очікує отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду за програмою Stand-by вже на початку 2021 року. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прямого ефіру програми «Свобода слова Савіка Шустера» 18 грудня.

Як зазначив Прем’єр-міністр, Президент України та МВФ повідомили про початок роботи місії МВФ в Україні з наступного тижня. За його словами, черговий транш від Фонду надійде вже на початку 2021 року.

«Два тижні тому ми також отримали транш в 623,5 млн євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. А цього тижня отримали рекордну зацікавленість інвесторів у гривневих облігаціях державної внутрішньої позики у розмірі 51 млрд грн», — сказав Денис Шмигаль.

Глава Уряду додав, що ці позики були заплановані в бюджеті. А отже, Україна завершить рік з виконанням всіх соціальних зобов’язань, які були передбачені нинішнім бюджетом.

«Ми виплачуємо всі заробітні плати. Сьогодні шахтарям пішли оплати за жовтень і листопад. У понеділок буде оплата за грудень для всіх шахтарів», — підкреслив Денис Шмигаль.

Для боротьби з неперсональним голосуванням у залі пленарних засідань Парламенту з’явиться більше камер відеоспостереження, а також буде розроблено законопроект щодо посилення відповідальності за «кнопкодавство».

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі програми «Україна з Тиграном Мартиросяном» на каналі «Україна 24».

Він зазначив, що за ініціативою депутатських фракцій та груп збирав нараду щодо можливого факту неперсонального голосування на пленарному засіданні Верховної Ради 17 грудня.

«Ми вийшли зі спільною позицією, яка полягає в наступному: поставимо додаткові камери в залі; зменшимо можливість, звідки можна буде голосувати, – з дуже зручних для таких явищ місць», - повідомив Голова Верховної Ради.

Крім того, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради спільно з Апаратом мають розробити законопроект, який передбачатиме посилення відповідальності за неперсональне голосування.

«З одного боку – кримінальна відповідальність, з іншого боку – фінансова. Як показує практика, депутати також переживають за свої заробітні плати», - додав Дмитро Разумков.

За його словами, раніше неперсональне голосування було в Парламенті сталою практикою, у Верховній Раді IX скликання – це виняток.

«Але якщо виняток з’являється, з ним треба боротися, щоб він не став практикою», - наголосив Голова Парламенту.

Він також зазначив, що є «простий спосіб» остаточно побороти «кнопкодавство» - встановити систему для голосування, яка працюватиме на основі біометричних даних народних депутатів, як приклад, за відбитком пальця або долоні. При цьому Дмитро Разумков підкреслив, що така система досить коштовна, і в умовах COVID-19 закладати на неї кошти недоречно.

 

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у щорічній нараді послів. Це вперше дружина Глави держави стала учасницею наради. На зустрічі Олена Зеленська розповіла про результати проектів у сфері культурної дипломатії за 2020-й та заручилася підтримкою керівників дипломатичних місій України на наступний рік.

«Культурна дипломатія – це один з важливих інструментів «м'якої сили», які я як перша леді використовую для просування української культури у світі», – зазначила Олена Зеленська.

За її словами, за цей рік Україна запустила вже сім аудіогідів у всесвітньо відомих музеях різних країн. У планах – запуск ще трьох до кінця грудня та щонайменше шести в наступному році.

«Переоцінити важливість проекту із запуску аудіогідів неможливо. Адже він не тільки про зручність, він – про поширення нашої рідної мови у світі. Про те, щоб голос України звучав у найвидатніших світових пам’ятках», – наголосила перша леді.

«Мова – це прапор. Аудіогіди – це наш прапор, піднятий там, де його бачать усі, зокрема й самі українці. Запровадження українських аудіогідів по всьому світу – це маленький, але реальний крок вперед для нашої культурної дипломатії», – підтримав Олену Зеленську Посол України в Австрії Олександр Щерба.

Культурна дипломатія – значно ширший напрям, ніж просто аудіогіди. Вона включає налагодження культурних міждержавних обмінів з метою популяризації української культури та мистецтва за кордоном. А також – створення умов для доступу українців до найкращих надбань світової культури та мистецтва безпосередньо в Україні.

«Це культурно-комунікаційна експансія. Не дипломатія, а експансія. Ми плануємо створити у Франції моду на українське. Передумови для цього абсолютно сприятливі: у Франції дуже цінують сучасне мистецтво з України, ми додамо до цього моду, гастрономію», – поділився планами Посол України у Франції Вадим Омельченко.

17-22 грудня в онлайн-форматі проходить конференція керівників закордонних дипломатичних установ України за участі послів, постійних представників та генеральних консулів нашої держави за кордоном. Конференція відбувається під гаслом «Прагніть більшого». Її мета – визначити пріоритети та завдання зовнішньої політики України на найближчу перспективу.

Вродовження реформ, зокрема у сфері ведення бізнесу, є однією з ключових цілей Уряду. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час онлайн-розмови з провідними підприємцями на тему «Україна і світ 2021», що відбулася 17 грудня.

Як зауважив Прем’єр-міністр, Уряд ставить за мету досягти топ-50 в Індексі глобальної конкурентоспроможності та топ-30 у рейтингу Doing Business.

«Зараз у рейтингу Doing Business ми коливаємося в районі 60-го місця. Є три параметри, які тримають нас унизу. Це підключення до електромереж, законодавство про банкрутство та доступність до фінансових ресурсів», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду зауважив, що це ті ризики, які внутрішні та зовнішні інвестори сприймають як обмеження для розвитку бізнесу.

Прем’єр-міністр відзначив, що вже ухвалений Кодекс України з процедур банкрутства. Подальша робота у законодавчій сфері та з підзаконними актами в цій сфері дасть змогу Україні піднятися в рейтингу Doing Business.

«Потрібні також законодавчі зміни стосовно підключення до електромереж. Ми зробили вже перші кроки. В Україні запроваджений так званий RAB-тариф. Це частина тарифу, яка відшкодовується власникам електромереж і спрямовується ними, власне, на реінвестиції в розвиток мереж і головне на здешевлення підключень», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що важливе також нормативне регулювання процедури підключення до електромереж: «Ми також цим займаємося. Це один із пріоритетів для бізнесу та інвесторів».

Верховна Рада України та дипломатичний корпус мають активізувати співпрацю на рівні груп з міжпарламентських зв’язків та зосередити роботу на питаннях захисту інвесторів.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Конференції керівників закордонних дипломатичних установ України.

«Я займаю позицію – її знають народні депутати – що лише співпраця між нашими посольствами і парламентськими групами дружби є ефективним механізмом роботи і просування інтересів української держави і українського парламентаризму на міжнародній арені», - сказав він.

Голова Парламенту, звертаючись до дипломатів, зазначив: «Дуже важливо, щоб під час поки що онлайн роботи, а в майбутньому – роботи у звичайному режимі, ви також докладали максимум зусиль, щоб допомагати українським парламентаріям відстоювати інтереси України в державах вашого перебування».

Дмитро Разумков зазначив, що пандемія COVID-19 заважає вибудовувати сталі  партнерські відносини. «Я сподіваюсь, що незабаром, коли буде достатньо вакцин і світ зможе вийти з так званого ковідного локдауну, ми повернемося до звичної роботи, до звичної комунікації», - сказав він.

Крім того, він наголосив на необхідності зосередитись на питаннях захисту інвесторів. Голова Верховної Ради нагадав, що у Парламенті ефективно діє Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту інвесторів. На його переконання, необхідно поглиблювати співпрацю з європейським бізнесом, і Україна займає у цьому питанні конструктивну позицію, захищаючи як національних, так і закордонних інвесторів.

За словами Голови Парламенту, в умовах гібридної агресії співпраця Парламенту з дипломатичним корпусом є однією з ключових, яка визначає світову політику та є ефективним механізмом просування інтересів України на міжнародній арені. «Нам потрібно зберегти ту безперебійну динаміку, яку ми з вами започаткували достатньо давно і тримаємо на високому рівні», - додав він.

«Ключові пріоритети розвитку країни визначені. Це рух в бік НАТО та Європейського Союзу. Так, це непростий шлях. Він сповнений викликів, через які нам також треба буде пройти. Тим не менше, ми сьогодні докладаємо максимум зусиль, щоб цей рух був постійним, сталим і його не можна було змінити», - заявив Дмитро Разумков.

 

 

Новофастівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, що входить до складу Погребищенського центру первинної медико-санітарної допомоги, знаходиться в селі Новофастів за 25 км від міста Погребище.

Голова ОДА Сергій Борзов сьогодні відвідав новостворену амбулаторію, де ознайомився з умовами для прийому пацієнтів та роботи медпрацівників. В ході розмови, головний лікар Погребищенського ЦПМСД Іван Роздольський повідомив, що амбулаторія в с. Новофастів обслуговуватиме 2574 жителі дев’ятьох навколишніх сіл.

Як зауважив Сергій Борзов, лікувальний заклад забезпечений  медичним обладнанням згідно табеля оснащення, комп’ютерною технікою, необхідними меблями, холодним та гарячим водопостачанням і централізованим опаленням.

Амбулаторія розрахована на монопрактику, тут передбачена одна посада лікаря – сімейний лікар вищої категорії – Любарська Катерина Михайлівна,   дві посади медичної сестри, одна посада молодшої медичної сестри та посада водія. Окрім того, проєктом будівництва передбачено житло для сімейного лікаря.

Керівник регіону поцікавився, як забезпечуються в амбулаторії комфортні умови доступності та перебування людей із особливими потребами. Варто зазначити, що заклад обладнаний пандусами та інклюзивною вбиральнею з поручнями.

Почув голова ОДА і слова вдячності за збудовану амбулаторію від місцевих жителів, а також від лікарки - Катерини Михайлівни Любарської. У неї 37 років стажу. Люди її тут чудово знають, поважають і довіряють своє лікування. Тепер лікарка зможе піклуватись про пацієнтів у комфортних умовах – у сучасній амбулаторії.

«Основним завданням новозбудованої амбулаторії є своєчасне надання невідкладної допомоги жителям об’єднаної громади, покращення якості медичних послуг та умов праці медичного персоналу», – зазначив Сергій Борзов.

Наразі в амбулаторії підписано 1500 декларацій із сімейним лікарем. Є можливість взяти аналіз крові, провести експрес-тестування на тропоніни, ВІЛ, вірусний гепатит, на виявлення антитіл до вірусів грипу та COVID-19. А за допомогою телемедичного обладнання є можливість запису та передачі на вторинний чи третинний  рівень електрокардіограм, з онлайн консультацією   вузького спеціаліста.

Будівельні роботи розпочалися у травні 2019 року. Загальна кошторисна вартість проєкту склала майже 9,5 млн грн. Всього з початку будівництва виконано робіт на суму 9387,155 тис. грн, у тому числі: 8429,4 тис. грн - кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості; 957,755  тис. грн (10% від вартості будівництва) – за рахунок коштів місцевого бюджету. Для забезпечення своєчасної, якісної, в тому числі невідкладної, первинної медичної допомоги та обслуговування пацієнтів за місцем їх проживання амбулаторія оснащена санітарним автомобілем за рахунок коштів держбюджету і співфінансування з місцевого.

Після відкриття амбулаторії голова ОДА завітав до Погребищенського районного суду Вінницької області. Зустрів Сергія Борзова голова суду Антон Бойко. Керівник регіону привітав працівників суду з професійним святом, побажавши служителям закону мудрості та зваженості у прийнятті рішень.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=42#sigFreeId3d6c92ce9c
 

Президент України Володимир Зеленський створює координаційну раду, метою якої є напрацювання законодавчих змін щодо комплексного вирішення проблем мікробізнесу. Про це заявив керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак.

За його словами, до цього дорадчого органу при Президентові України увійдуть представники мікробізнесу з кожного регіону, представники спілок і об’єднань підприємців мікро- та малого бізнесу, незалежні експерти, представники уряду та Офісу Президента України.

Андрій Єрмак повідомив, що він сам очолить координаційну раду й особисто модеруватиме діалог з представниками підприємців. За його словами, в результаті мають бути напрацьовані компромісні законодавчі зміни щодо податкового навантаження, адміністрування збору податків, зокрема деталі використання РРО.

«Для Президента України дуже важливо, щоб малий бізнес працював і розвивався. Щоб людям було зручніше працювати легально, а податківці створювали для людей комфортні умови й більше уваги приділяли ухиленню від сплати податків великих підприємств», – сказав Андрій Єрмак.

На його переконання, Володимир Зеленський глибоко усвідомлює соціальну функцію системи спрощеного оподаткування та важливість мікро- та малого бізнесу для соціальної й політичної стабільності в Україні.

«Саме тому максимальну увагу урядовців Президент України звертає на допомогу малому бізнесу на період карантинних заходів. Зокрема, йдеться про мораторій на податкові перевірки та продовження реформи податкових органів», – повідомив керівник Офісу Глави держави.

За словами Андрія Єрмака, він уже передав головам обласних державних адміністрацій доручення Президента України сформувати робочі групи за участі представників мікробізнесу від кожного регіону.

Перше засідання координаційної ради у форматі відеоконференції заплановане на 18 грудня.

Уряд під час чергового засідання 16 грудня ухвалив низку рішень, спрямованих на підтримку та посилення спроможності медичної системи.

Зокрема, Кабінет Міністрів підтримав постанову, яка спрощує ввезення на територію України ліків, що використовуються у протидії COVID-19.

«Це, у свою чергу, збільшить доступ лікарень до лікарських засобів та медичних виробів, що використовуються у боротьбі з коронавірусною хворобою», — зазначив під час засідання Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Також окремим рішенням було розширено перелік товарів, які ввозяться в Україну та звільняються від сплати ПДВ.

«Мова йде про тест-системи та обладнання лабораторної діагностики. Цей крок насамперед спрямований на посилення потужності українських лабораторій, що дасть змогу додатково збільшити кількість проведених тестів», — підкреслив очільник Уряду.

Крім того, Уряд ухвалив рішення, що стосується вдосконалення та оптимізації роботи екстреної допомоги. Як зазначив Прем’єр-міністр, ним пропонується запровадити додаткові критерії виклику швидкої за пріоритетністю надання медичної допомоги.

«Залежно від стану пацієнта звернення до швидкої розділятимуться на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Це дасть змогу знизити рівень смертності, адже встановлюється пріоритет для пацієнтів з критичним станом», — наголосив Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, норматив прибуття медичних бригад у такому випадку має становити 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера.

У Державному бюджеті України на 2021 рік буде створено спеціальний фонд, кошти якого спрямують на фінансування вакцинації від COVID-19 та підвищення зарплат медикам. Про це заявив Голова Верховної України Дмитро Разумков в ефірі програми «Сніданок» на телеканалі «1+1».

Голова Парламенту пояснив, що в Державному бюджеті на 2021 рік кошти на боротьбу з коронавірусом закладені окремо по міністерствах.

«Спочатку ми не планували створювати окремий фонд. Вчора, позавчора під час нарад і з представниками депутатських фракцій, і з урядовцями, і з Прем’єр-міністром, і з Міністром фінансів все ж таки прийшли до того, що додатково буде створюватися спецфонд», - повідомив Голова Парламенту.

«Туди будуть направлятися кошти, скоріш за все, за результатами першого кварталу. Вони будуть іти на вакцинування, підтримку медиків, у тому числі збільшення заробітних плат», - зазначив Дмитро Разумков.

За його словами, спеціальний фонд в наступному році матиме менше коштів, ніж «ковідний» у 2020 році, але він буде спрямований виключно на заходи з протидії COVID-19.

Верховна Рада України  в рамках боротьби з пандемією коронавірусу отримала від Уряду Об’єднаних Арабських Еміратів медичну допомогу. Парламенту надано 25 тис. наборів для експрес-тестування на COVID-19 (IgM/IgG) та  100 тис. захисних масок. Отриману допомогу передали лікарням у шість регіонів України.

«Від імені українського Парламенту висловлюю вдячність Уряду та Посольству Об’єднаних Арабських Еміратів. Ми дуже цінуємо підтримку, яку іноземні партнери надають нашій державі в протидії COVID-19. Верховна Рада передала отриману медичну допомогу лікарням українських міст», - заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

За його словами, допомогу доставили до 18 лікарень на Житомирщині, Харківщині та Львівщині, а також її отримали у Чернівецькій, Івано-Франківській та Одеській областях.

  1. Володимир Зеленський: Швидка добудова приймальних відділень – це питання життя та здоров'я людей
  2. Уряд та Світовий Конґрес Українців підписали Меморандум про співпрацю
  3. Глава держави вшанував ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС
  4. Прем’єр-міністр вшанував учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
  5. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вшанував пам’ять ліквідаторів катастрофи на Чорнобильській АЕС
  6. Володимир Зеленський вітає ратифікацію Канадою Угоди про спільне аудіовізуальне виробництво з Україною
  7. Дмитро Разумков: У Парламенті працюють над законопроектами щодо діяльності НАЗК та Конституційного Суду
  8. Будьте відповідальними, вбережіть себе та рідних від СOVID-19
  9. Сергій Борзов: Сьогодні маємо можливість нагадати усім, що «Щедрик» - українська мелодія, яка народилась на Вінниччині
  10. Вітаємо з Днем Сухопутних військ України!