Президент Петро Порошенко підписав Закон України № 2109-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю».

Документом вдосконалюється порядок забезпечення інвалідів місцями для паркування їх транспортних засобів або транспортних засобів, що здійснюють перевезення інвалідів та дітей-інвалідів. Також Законом посилюється адміністративна відповідальність за порушення встановлених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пільг для зазначених осіб.

Законом № 2109-VIII  вносяться зміни до низки статей Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», які дозволять законодавчо захистити право осіб з інвалідністю або водіїв, які їх перевозять на безоплатне паркування на спеціально обладнаних місцях, з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою. Зокрема, підвищується розмір штрафів за зупинку чи стоянку, паркування транспортних засобів на місцях, призначених для безоплатного користування особами з інвалідністю чи особами, які їх перевозять. Збільшується відповідальність і за необлаштування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування місць для інвалідів.

Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Президент Петро Порошенко та Президент Білорусі Олександр Лукашенко обговорили весь спектр актуальних питань взаємодії між двома державами на двосторонньому рівні та у багатосторонніх форматах.
«У нас дуже багато спільних інтересів, дуже багато спільних проектів. І наша співпраця є надзвичайно ефективною, корисною і взаємовигідною», - наголосив Глава Української держави. За його словами, очільники України та Білорусі мають політичну волю і наполегливе прагнення втілювати ці інтереси в життя заради процвітання двох народів і зміцнення незалежності обох країн.
Під час зустрічі співрозмовники детально обговорили взаємодію в економічній сфері. «Мені приємно констатувати, що товарообіг між Україною та Білоруссю зріс у порівнянні з минулим роком на 26%», - повідомив Президент України, нагадавши, що Білорусь для України займає четверте місце серед торгівельних партнерів, а Україна для Білорусі – друге місце.
Президенти України та Білорусі відзначили перспективи зростання товарообігу між двома країнами. «Ми бачимо серйозні і реальні перспективи зростання. Поставили завдання – найближчим часом вийти вже на 5 млрд доларів нашого взаємного товарообігу. Це означає, що робота за розпочатими проектами результативна, а визначені напрями є вірними і взаємовигідними для обох країн», - зауважив Петро Порошенко. За словами Президента Білорусі, товарообіг між країнами, у 2016 році склав 4 млрд доларів і є всі можливості для збільшення обсягів.
Під час переговорів також було домовлено задіяти наявний потенціал для спільного виробництва високоякісної і конкурентоспроможної продукції, яка могла б користуватися попитом не лише в Україні і Білорусі. Обидві країни зацікавлені у виході спільної продукції на ринки третіх країн.
«Важливо, що на сьогодні існує обопільна зацікавленість у створенні нових спільних підприємств. Маю на увазі авіабудування, транспортне та сільськогосподарське машинобудування», - повідомив Президент України. Очільник Білорусі підтвердив зацікавленість спільно виробляти різні види продукції, яка користується попитом на міжнародних ринках. Він навів приклад успішної роботи спільних українсько-білоруських підприємств, зокрема з виробництва тракторів, комбайнів, ліфтів, іншої техніки та обладнання.

Окрему увагу було приділено питанням співпраці в енергетичній сфері. «На сьогоднішній день домовилися про конкретні кроки співпраці в галузі електроенергетики, нафтової, газової промисловості», - розповів Петро Порошенко, назвавши їх надзвичайно перспективним. Він підтвердив готовність України постачати електроенергію до Білорусі. «Домовилися розглянути можливість розширення поставок енергоресурсів, зокрема нафти з використанням унікального транзитного потенціалу України», - додав Петро Порошенко.
Сторони також вважають перспективним подальший розвиток взаємодії в галузі залізничного, автомобільного, водного і транспортного сполучення. «Існує обопільна зацікавленість у відновленні річкового сполучення по Дніпру і Прип’яті і поставлені конкретні завдання нашим міністрам, комісіям», - розповів Петро Порошенко. За його словами, найближчим часом будуть сформовані пропозиції, в тому числі із можливим залученням європейських партнерів.
Олександр Лукашенко підкреслив велику зацікавленість Білорусі у розвитку економічної співпраці й торгівлі з Україною, кооперації та спільних проектів між виробниками двох країн в таких сферах, як модернізація дорожньо-транспортної інфраструктури та впровадження інноваційних технологій.
«Україна є одним з пріоритетних ринків для білоруських товарів», - підкреслив Президент Білорусі.
Також сторони позитивно відзначили результати роботи Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, засідання якої відбулося 17-18 липня в Києві.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює відновлення роботи створеного при Кабінеті Міністрів Номінаційного комітету з відбору керівників та членів наглядових рад найбільших державних компаній, які мають стратегічне значення для економіки, з метою оновлення менеджменту компаній та запровадження нових підходів в управлінні держпідприємствами. Про це Глава Уряду сказав під час зустрічі з членами Номінаційного комітету.
«Я хотів би перезапустити нашу з вами роботу з метою обрати наглядові ради та призначити керівників низки важливих державних підприємств. Ми маємо приводити в державний сектор якісні кадри», - сказав Володимир Гройсман.
Він наголосив, що на його думку, відсутність належних механізмів корпоративного управління є джерелом корупції у компаніях державної власності. "Як Прем’єр-міністр я не збираюся з цим миритися», - сказав Прем’єр-міністр і закликав членів Номінаційного комітету якнайшвидше узгодити процедури і розпочати пошук нових керівних кадрів для низки важливих державних компаній. Зокрема мова йде про відбір керівників для таких компаній як:
- Електроважмаш;
- Укрхімтрансаміак;
- Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК);
- Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ);
- Укрспирт.
Планується найближчим часом також здійснити відбір членів наглядової ради для 7 підприємств:
- Укрзалізниця;
- Укрпошта;
- Укренерго;
- Укргідроенерго;
- Аеропорт «Бориспіль»;
- Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ);
- Енергоатом.
«Беру на себе зобов’язання забезпечувати роботу Номінаційного комітету – відкрито, публічно», - сказав Глава Уряду і запропонував у третій декаді серпня затвердити графік роботи Номінаційного комітету з конкретними термінами вирішення поставлених завдань.

Президент Петро Порошенко наголосив, що система субсидій має бути прозорою і мотивувати громадян економити і удосконалювати енергоспоживання.

Глава держави наголосив, що найкращі технології, які були розроблені, в тому числі і в стінах Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», вмирали, бо не знаходили практичного застосування через конфлікт інтересів.
Президента зауважив що сьогодні ознайомився з розробками в галузі енергоефективності від вітчизняних вчених, зокрема теплового насосу, дистанційного інфрачервоного термометра, унікальних лічильників. А також винаходи, що не потребують російського антрациту для опалення і можуть працювати на енергії українських атомних станцій.
«Сьогодні не створювалося жодної мотивації для людини економити. Економ чи не економ, загального лічильника нема – все рівно тобі нарахують суму, яку ти не здатен сплатити», - зазначив Петро Порошенко.

За його словами, для мотивування енергоефективності є два джерела фінансування. «Після тих змін, які були запропоновані Верховною Радою вже не 47 млрд, а 61 млрд гривень щорічно - і ще не відомо, чи вистачить - витрачаються на субсидії і ми не знаємо наскільки люди вмотивовані, щоб заощаджувати тепло», - зазначив Петро Порошенко. Саме тому було запропоновано зробити монетизацію субсидій.
«Якщо людина зекономила, якщо людина заощаджувала тепло – частину цих коштів виділити людини. Це називається монетизація. При чому виділити не просто так, щоб вона пішла і все, що хоч купила, а щоб вона в подальшому удосконалювала енергоспоживання», - підкреслив Глава держави.

Так, частину заощаджених коштів можливо витратити на покращення енергоспоживання у власній оселі, що буде крок за кроком і рік за роком скорочувати енергоспоживання, і таким чином забезпечувати фінансування власних наукових розробок, виробництва в галузі енергозбереження.
Друге джерело фінансування, за словами Президента - співпраця з іноземними партнерами. Глава держави зазначив, що вже зараз, у відповідності з механізмами фонду споживання і енергозбереження, партнери з Німеччини виділяють до 100 млн євро. Для забезпечення ефективного використання коштів буде проводитися аудит міжнародною фінансовою корпорацією, яка увійде до складу спостережної ради фонду разом з визнаними авторитетами.

Президент також відзначив важливість проведення верифікації субсидій. Глава держави розповів, що бачив дивне оголошення, коли за 2 тис. доларів здавалася 4-х кімнатна квартира на Хрещатику і при цьому була оформлена субсидія. «Хіба ми для цих цілей запроваджуємо субсидії? Хіба не треба нарешті зробити верифікацію і навести порядок. Нехай я зараз кажу непопулярне, але це чесна розмова з людьми – субсидії передбачені для тих, хто є найменш захищеним і хто не має грошей сплачувати чесну ціну. Якщо ти здаєш квартиру за 2 тис. доларів, будь ласка, хоча б сплати чесну ціну за енергозабезпечення», - підкреслив Петро Порошенко.
Президент впевнений, що система субсидій має бути прозорою і гарантувати ефективність використання бюджетних коштів.

Уряд завершує розробку програми підтримки українського фермерства і закладає в проект державного бюджету на 2018 рік обсяг її фінансування на рівні не менше 1 млрд грн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час робочої поїздки в Тернопільську область.

«Майже 30 років тому саме на Тернопільщині з'явилося перше фермерське господарство. І сьогодні ми працюємо над тим, щоби створити якісну програму підтримки фермерства. Найближчими тижнями маємо вийти на фіналізацію рішення», - наголосив Володимир Гройсман. - У проекті бюджету на 2018 рік Уряд запропонує Парламенту виділити 1 млрд грн на підтримку невеликих фермерських господарств - для того, щоб на селі було не тільки вирощування, а й переробка продукту, створювалися робочі місця».

Глава Уряду нагадав, що аграрний комплекс формує 12% ВВП країни, а Україна займає лідируючі місця у світі за обсягами експорту низки сільськогосподарських культур, зокрема соняшникової олії, пшениці.

«Ми зацікавлені у тому, щоб розвивати наш аграрний потенціал усередині країни та у світі. Правильні технології господарювання на українській землі дадуть можливість отримати рекордні врожаї з безпрецедентною якістю, якої потребує увесь світ», - підкреслив Володимир Гройсман.
У рамках відвідання одного з агрогосподарств регіону Володимир Гройсман поспілкувався із аграріями та спробував себе у якості комбайнера.

На базі санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників», що у Хмільнику, 20 липня під головуванням керівника ОДА Валерія Коровія відбулося виїзне засідання колегії обласної державної адміністрації, присвячене підсумкам соціально-економічного розвитку Вінниччини за І півріччя поточного року.

У роботі зібрання взяли участь голова обласної Ради Анатолій Олійник, очільники райдержадміністрацій та районних рад, міські голови міст обласного значення, голови об’єднаних територіальних громад Вінниччини, керівники силових структур, департаментів та управлінь регіону.

Відкриваючи засідання, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій наголосив на необхідності усвідомлення того рівня відповідальності, який стоїть перед кожним з представників органів влади.

«Зараз дуже складний період реформування правоохоронної системи. І, до речі, в цей період Вінницька область за підсумками першого півріччя за рівнем розкриття злочинів є найкращою в Україні. Але запорукою тут є дуже тісна співпраця структур і відомств силового характеру і органів місцевого самоврядування, - підкреслив Валерій Коровій. - Мипродовжуємо серйозний процес децентралізації, бюджетної децентралізації, яка дуже позитивновплинула на розвиток окремих територій, проте не всіх: там, де немає консолідації, загальної стратегії розвитку або бажання рухатися вперед, очевидних змін не відбулося».

Голова ОДА наголосив, що в такий непростий час успіхи всіх є успіхом кожного, а проблеми одного – спільні проблеми. Відтак висловив сподівання на відверту розмову як про досягнення, так і недоліки у сфері винесених на розгляд колегії питань.

Під час засідання учасники зібрання заслухали 8 позицій порядку денного, серед яких: стан агропромислового розвитку регіону за підсумками півріччя, динаміка виконання бюджету за звітний період, хід підготовки закладів освіти до нового навчального року, стан виконання в області урядової програми «Доступні ліки» та інші.

Президент Петро Порошенко разом з Президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі взяв участь в українсько-грузинському інвестиційному форумі в Батумі, на якому зібралися представники 100 грузинських компаній та 35 українського бізнесу.

Глава Української держави розповів, що за два дні візиту до Грузії переконався, що відносини між українським та грузинським народами є дружніми і носять стратегічний характер. «Спільні випробування, які сьогодні проходять наші держави, роблять з наших країн не просто держав-воїнів, а країн-будівельників», - зазначив Президент.

Глава держави поділився враженнями від відвідання лінії розмежування з окупованим Цхінвальським регіоном і спілкуванні з місцевими мешканцями. Петро Порошенко наголосив, що має бути забезпечена єдність та солідарність всього світу проти агресора. «Що ще потрібно? Ми маємо бути рішучими в реформуванні наших держав», - зазначив Президент.

Петро Порошенко наголосив, що сьогодні Україна та Грузія є одними з лідерів країн «Східного партнерства», які провели велику кількість реформ і підписали угоди про асоціацію та отримали безвізовий режим.

Президент наголосив, що влада працює над покращенням інвестиційного клімату і залученням інвестицій, зокрема, покращено макроекономічні показники, було очищено банківський сектор, збільшено золотовалютні резерви тощо. «Ми будемо демонструвати зростаючий темп іноземних інвестицій, будемо говорити про відкриття безпекових перспектив», - зазначив Глава держави. Зокрема, Президент нагадав, що Україна була в рейтингу Doing business на 153 місці ще три роки тому, і сподівається, що в цьому році країна буде на 70 місці.

«Ніхто, крім нас з вами, не демонструє такі темпи, і рішуче не створює привабливий інвестиційний клімат через боротьбу з корупцією, децентралізацію, дерфгуляцію», - наголосив Петро Порошенко.

Глава держави привітав підписання в минулому році угоди про організацію прямого міжнародного залізничного сполучення через порти України та Грузії. «Ми домовились, що рішуче продовжуємо співпрацю в цьому напрямі», - повідомив Президент. За словами Петра Порошенка, цей документ дозволяє з’єднати Україну та Грузію з іншими країнами на Великому шовковому шляху. «Важливим питанням є організація поставок цим маршрутом енергоносіїв з багатого на вуглеводні Каспійського регіону», - додав Президент. Глаава держави впевнений, що вихід на нові надійні ринки створює стабільність внутрішньої економіки.
Окремо Президент торкнувся питання туристичного напряму. За словами Президента, перспективним є використання морського транспорту.

Крім того, сьогодні був підписаний План заходів на 2017-2019 роки з розвитку співробітництва між Аджарською автономною республікою Грузії та Одеською областю України.

У свою чергу Президент Грузії зазначив: «Бізнес – це енергія, яка дає можливості для розвитку наших держав». Він наголосив, що участь двох президентів у форумі підтверджує ставлення керівників держав до бізнесу.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Кабінету Міністрів представив звіт про роботу Уряду за І півріччя поточного року. Глава Уряду відзначив позитивну динаміку змін і нагадав, що ріст економіки за І квартал року становив 2,5%, середня зарплата за підсумками першого півріччя перевищить 7 тис. грн, і бюджет перевиконано за доходами.

«Цю роботу можна назвати капітальним ремонтом країни, - сказав Глава Уряду. - Економічне зростання по першому кварталу на рівні 2,5%, реальна заробітна плата збільшилася на майже 20%, середня заробітна плата зросла на 13% - до 6 тис. 840 грн, а в червні–липні вона перевищить 7 тис. гривень. Обсяг капітальних інвестицій за січень-березень зріс на 20%, обсяг експорту товарів з України збільшився на 25%. Бюджет перевиконали (по доходах) на 29 млрл грн, а мали дефіцит. Це свідчить, що економіка оздоровлюється і відбувається реальна детінізація».

Прем’єр-міністр зазначив, що останнє десятиліття, на жаль, стало десятиліттям втрачених можливостей, і саме тому зараз стоїть завдання гармонійного вирішення проблем в багатьох сферах.

«Пріоритет – людина, і все, що її оточує. Людській капітал - найвища цінність. І треба виходити з інтересів людей», - підкреслив Прем’єр-міністр. Він додав, що йдеться про широкий спектр питань – від будівництва доріг та енергоефективності й енергонезалежності до підвищення рівня освіти та охорони здоров’я, а горизонт реалізації проектів – від одного до трьох років, так як передбачає політика середньострокового планування, започаткована цього року.
Визначені орієнтири, зазначив Глава Уряду, отримали схвальну оцінку бізнесу та міжнародної спільноти. Підтвердженням тому стала велика Конференція з питань реформ в Лондоні (Велика Британія). Найбільш визначальними стали запуск електронного реєстру ПДВ, зміна принципу роботи митниці, що одразу дозволило збільшити митні платежі на 37% і перерахувати в бюджет «від 35 до 50 млрд грн».

«Уряд продовжує дерегуляцію, і скасовує регуляційні речі, що заважали бізнесу бути вільними, - сказав Володимир Гройсман. – Уряд створює Раду інновацій. Нам треба запускати індустріальні парки і технологічні парки. Ми пропонуємо переглянути процес приватизації в сторону її максимальної прозорості та забезпечення гарантій інвестицій».
Окреме питання – розвиток промислового потенціалу та експортних можливостей шляхом формування та підписання пакета угод про зони вільної торгівлі.
Глава Уряду також озвучив низку конкретних досягнень та планів в декількох найбільш важливих сферах.

Підтримка аграрного сектору
Уряд розпочав низку програм, спрямованих на підтримку аграрної сфери, яка формує 12% ВВП, понад 31% експорту та залучає значний обсяг інвестицій, який тільки за 1 квартал поточного року перевищив 10 млрд грн. Йдеться, зокрема, про програму здешевлення кредитів для аграріїв, підтримку сільськогосподарського машинобудування, на яку наступного року буде виділено 1 млрд грн, а також нову цільову програму підтримки фермерства. Ця ініціатива покликана сформувати умови розвитку малого та середнього бізнесу на селі.

Модернізація інфраструктури
Активне будівництво та ремонт доріг, розпочате цього року в квітні, дозволило провести дорожні роботи на 372 км доріг. «І там, де ви бачите розбиті дороги, знайте: ми дійдемо до кожного куточку країни», - запевнив Прем’єр-міністр.
Він також торкнувся теми оновлення громадського транспорту в містах за рахунок, в тому числі міжнародних партнерів, а також теми розвитку авіасполучення – зокрема, транзитного потенціалу держави, яка може й повинна стати міжнародним авіахабом, і розвитку низки регіональних аеропортів, а саме - Львова, Вінниці, Івано-Франківська, Херсона.

Енергетика і енергоефективність
Уряд почав інтеграцію української об’єднаної енергетичної системи до європейської енергосистеми ENTSO-E, запроваджує механізми функціонування ринку електроенергії, завершує роботу над Енергетичною стратегією України до 2035 року, а також здійснює необхідні кроки для нарощування власного видобутку газу. За І півріччя 2017 року видобуто 9,7 млрд кубометрів газу - на 360 млн кубометрів більше минулорічного показника. «Ми йдемо цим напрямком і маємо результат – видобуток власного газу зростає», - наголосив Прем’єр-міністр. Він також повідомив, що цього року Уряд виділяє 730 млн грн на програму «Теплі кредити».

Охорона довкілля
Майже півмільярда гривень спрямовано цього року на екологічні проекти в регіонах, ведеться робота з перетворення Чорнобильської зони на безпечну територію. Уряд, за словами Прем’єра, хоче створити в зоні відчуження парк сонячної енергетики, і вже підготовлено відповідне протокольне доручення. Окреме питання - національна стратегія поводження з відходами, розробка якої вже на фінальній стадії.

Ефективне врядування
Вже понад рік в Україні йде реформа державної служби. І невдовзі Уряд ініціюватиме перезавантаження 10 міністерств, куди будуть запрошені 1000 нових працівників за прозорим конкурсом. «В Україні на службі має бути професійний корпус державних службовців, і ми такий корпус будуємо», - наголосив Володимир Гройсман.

Розвиток електронного врядування
Цього року Україна посіла 44 місце серед 115 країн світу в рейтингу Оpen data barometer. Це результат роботи, яку Кабінет Міністрів розпочав в рамках реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2017–2018 роки. Уряд та органи влади поступово переходять на електронний документообіг, а електронні послуги поступово запроваджуються в сфері реєстрації бізнесу, призначення допомоги при народженні дитини, якою скористалися близько 1 тис родин, введення об'єктів в експлуатацію тощо.
«Хотів би, аби кожен громадянин України заходив на портал Кабінету Міністрів, який найближчим часом буде оновлений, і мав можливість отримати будь-яку державну послугу без контакту з чиновником», - зазначив Володимир Гройсман.

Децентралізація
В Україні вже утворено 413 об'єднаних територіальних громад, ще 120 громад очікують рішення ЦВК на призначення нових виборів. Фонд регіонального розвитку має 3,5 млрд грн, які будуть направлені на понад 700 проектів у медичній сфері, соціальному захисті, культурі, спорті тощо. Приріст надходжень до місцевих бюджетів – 33% проти січня-червня 2016 року при урядовому прогнозі тільки 25%. «Тоді (під час ухвалення Держбюджету) деякі діячі кричали нам в Парламенті, що ми забираємо кошти у місцевих бюджетів, що руйнується фінансова децентралізація, а я тоді говорив, що буде ріст і вони (місцеві бюджети) отримають не менше 25% - будь ласка, я відповідаю за свої слова», - наголосив Глава Уряду.

Розвиток людського капіталу. Охорона здоров’я
У квітні Уряд запустив програму «Доступні ліки» - забезпечення хронічно хворих громадян безкоштовними ліками. В програмі беруть участь вже 6 тис аптек, а понад більше 3,6 млн громадян скористувалися можливістю отримати ліки. «Я ще раз підкреслюю: програма «доступних ліків» нам по кишені, і ми будемо розширювати перелік препаратів програми, будемо забезпечувати доступ до них, аби наші люди були здорові», - запевнив Прем’єр-міністр.
Він нагадав про план будівництва 13 кардіоцентрів в 11 областях та проведення операцій із стентування, для чого закуплено вже 20 тис стентів за ціною вдвічі меншою, ніж закупалося раніше. Окрема увага – здоров’ю дітей, і незабаром буде відкрито першу чергу комплексу «Охматдит».
На часі, за словами Глави Уряду, ухвалення пакету законопроектів по медичній реформі, яку неможна «консервувати», оскільки страждають люди – «від неефективності і корупції» та продовження процесу створення госпітальних округів.

Реформа освіти
Уряд очікує ухвалення у другому читанні проекту Закону України «Про освіту» і поступово впроваджує концепцію «Нової української школи». Так, розроблено проект нового державного стандарту початкової освіти, оновлено програми для основної школи (5–9 класи), затверджено нові типові навчальні плани для старшої школи, розроблено проекти нових навчальних програм для 10–11 класів. Визначено 100 шкіл – учасниць «пілотного проекту» оновленої системи освіти. Додатково - розпочато реформу професійно-технічної освіти, утворено Національну раду з питань науки і технологій, направлено 209 млн грн на формування середовища інклюзивної освіти.

Реформа системи соціальної політики
Вже півроку в Україні діє норма закону про збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень: 4,6 млн українських громадян у приватному та державному секторах збільшили свої доходи. «Люди мають отримувати гідну плату за свою працю», - наголосив Володимир Гройсман.
Не менш важливо – продовження програми надання та монетизації зекономлених субсидій. В опалювальний період 6,7 млн сімей в країні отримали субсидії, а у вересні розпочнеться перший етап монетизації зекономлених ресурсів.
Окремо увага – впровадженню пенсійної реформи. Прем’єр-міністр подякував народним депутатам за ухвалення у першому читанні розробленого Урядом законопроекту про підвищення пенсій. Майже 9 млн пенсіонерів з 1 жовтня отримають більші пенсії, буде скасовано оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, при цьому пенсійний вік залишається незмінним - 60 років.

Розвиток культури й спорту
Україна провела пісенний конкурс «Євробачення» на найвищому рівні - незважаючи на всі ризики. Цього року утворено Український інститут книги, Український культурний фонд, прийнято закон про державну підтримку кінематографії в Україні. І наразі Уряд опрацьовує можливості збільшення фінансування сфери культури у бюджеті на 2018 рік.
Майже 10% бюджету Державного фонду регіонального розвитку цього року буде спрямовано на відновлення спортивної інфраструктури в країні. Наші спортсмени братимуть участь в різних спортивних змаганнях, тому числі у 379 міжнародних стартах.

Верховенство права і боротьба з корупцією
В Україні працюють 551 центр надання юридичної допомоги громадянам, послугами яких скористалися понад 600 тис. українців. Започатковано он-лайн будинок юстиції, державна програма розвитку системи пробації, відкрито Київський та Одеський центри ювенальної пробації.
Стабілізовано роботу реєстрів електронних декларацій державних службовців, де зберігаються дані 1,5 млн електронних декларацій. Утворено міжвідомчу робочу групу з питань координації антикорупційної реформи, стартував проект «Антикорупційна ініціатива ЄС».

Безпека і оборона
Фінансування Міністерства оборони України цього року збільшено на 19%, завершується формування об’єднаного оперативного штабу. Сформовано командування сил спеціальних операцій, продовжується приведення Генерального штабу та інших штабів до типової структури штабів НАТО.
На сферу безпеки і оборони виділено більше 5% ВВП, і окремий рядок - забезпечення військовослужбовців житлом . На ці цілі передбачено виділити 751 млн грн, буде закуплено 1400 квартир, що вдвічі більше минулорічного показника.
Цього року активно ведеться робота з формування автопатрулів на українських автомагістралях. В планах - сформувати 324 автопатрулі та утворити 68 стаціонарних постів. Окрема увага – боротьбі із злочинністю. «Люди мають жити у безпеці», - наголосив Володимир Гройсман.

Реформа системи зовнішніх відносин та інформаційної політики
Кабмін активізує роботу міжурядових комісій як майданчиків для поглиблення співробітництва з іншими країнами. Вже розроблено стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу, розпочато мовлення українського радіо на окуповані райони Донбасу, ведеться будівництво вежі у Бахмутівці, введено в експлуатацію телекомунікаційну вежу в с. Чонгар Херсонської області, збільшено присутність телеканалу UA|TV в інформаційному просторі Болгарії, Грузії, Польщі.

На ІІ півріччя Уряд концентрується над ключовими пріоритетами: повноцінний запуск пенсійної реформи, прийняття закону про освіту, завершення напрацювання концепції земельної реформи в інтересах українського фермерства, ухвалення реформи охорони здоров'я. На часі також подальша реформа державного управління, покращення бізнес клімату, оновлення процесу приватизації – на конкурентних засадах і за принципами англійського права.
«Ми готові нести (за ці рішення) персональну відповідальність. Україна стане на шлях пришвидшеного економічного зростання та відновлення соціальної справедливості. Глибоко в цьому переконаний. Нам треба усім об'єднуватися і боротися не за владу, а за Україну», - підкреслив Володимир Гройсман.

У ході державного візиту до Грузії Президент України Петро Порошенко провів переговори з Прем’єр-міністром Грузії Гіоргі Квірікашвілі.
Глава держави висловив вдячність грузинській стороні за тверду і всебічну підтримку України та надання гуманітарної допомоги у реабілітації українських військовослужбовців та оздоровленні дітей, постраждалих внаслідок бойових дій на Донбасі.

Співрозмовники відзначили важливість поглиблення співпраці у багатосторонніх форматах з метою деокупації територій України і Грузії.

Було домовлено об’єднати зусилля з реалізації стратегічного партнерства між Україною і Грузією в рамках підписаної в ході візиту Декларації. Зокрема, йшлося про започаткування діяльності новоствореної Українсько-Грузинської Стратегічної ради високого рівня.

Глава держави та грузинський прем’єр обговорили широкий комплекс питань порядку денного двосторонніх відносин.

Головна увага приділялася секторальному співробітництву, передусім у торговельно-економічній сфері. Відзначалося прагнення сторін довести ближчим часом товарообіг між країнами принаймні до 1 млрд. доларів США.

Було позитивно оцінено роботу українсько-грузинського бізнес-форуму та відзначено важливість підвищення ефективності діяльності робочих груп у складі Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва.

Україна закликає Уряд Японії  до активізації співпраці в економічній сфері та пропонує долучитися до спільної реалізації великих вітчизняних інфраструктурних проектів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Надзвичайним та Повноважним послом Японії в Україні Шигекі Сумі.

Глава Уряду подякував за всебічну політичну підтримку України, зокрема в частині відстоювання нашої територіальної цілісності, за участь Японії в проектах з подолання наслідків російської агресії та надання фінансової допомоги для проведення реформ, а також за увагу японського бізнесу до нашої держави. У цьому зв’язку,  як приклад позитивної взаємодії в цій сфері, було відзначено, що делегації японської федерації бізнесу «Кейданрен» та Японського агентства міжнародного співробітництва «Джайка» в травні-червні поточного року відвідали Київ та провели переговори з українськими партнерами. За словами Володимира Гройсмана, це, безперечно, сприятиме розвитку  інвестиційної співпраці двох країн та стимулюватиме торговельні відносини - тим більше, що товарообіг між державами з початку року виріс на понад 40%. 

«Ми вдячні за ті програми, які ви здійснюєте в Україні, особливо з огляду на те, що цей рік - рік Японії в Україні. Можемо перераховувати ряд програм, які ми реалізовуємо разом, тому хотів би ще подякувати за системну підтримку України, - наголосив Глава українського Уряду. - Ми високо цінуємо нашу двосторонню співпрацю у різноманітних сферах та реалізацію різних проектів, що є дуже важливими для України».

Володимир Гройсман повідомив, що завтра, 19 липня, Кабінет Міністрів на своєму засіданні затвердить план заходів проведення року Японії в Україні.

У свою чергу Шигекі Сумі відзначив, що Японія зацікавлена в низці спільних проектів – зокрема, в енергетичній та інфраструктурній сферах, у продовженні проектів з радіаційної безпеки та в участі в реалізації стратегії реформування державних банків. Окремо він висловив підтримку Японії системних реформ, ініційованих впродовж останнього часу українським Урядом.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює створення консультативної Ради прем’єр-міністрів для розгляду найбільш важливих з точки зору розвитку держави питань. Про це Глава Уряду сказав під час урочистого засідання Кабінету Міністрів, присвяченого 100-річчю Уряду України. В заході взяли участь керівники урядів України, діючі члени Кабінету Міністрів.

«Нам, напевно, треба утворити Раду прем’єр-міністрів, де можна було б розглядати питання, які є стратегічно важливими для розвитку держави. Таке рішення було б добрим механізмом обміну досвідом, який накопичений за 25 років», - сказав Володимир Гройсман.

Україна та Молдова завершать демаркацію Придністровської ділянки українсько-молдовського кордону, повідомив Президент Петро Порошенко.

Під час спільних заяв для ЗМІ з Прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом за результатами двосторонньої зустрічі Глава Української держави повідомив, що сторони мали досить широкий порядок денний. Зокрема, співрозмовники обговорили питання проведення чергового засідання міжурядової українсько-молдовської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, яке має відбутися у вересні цього року, питання постачання української електроенергії для потреб Республіки Молдова тощо. Торкнулися Петро Порошенко та Павло Філіп і питання завершення демаркації Придністровської ділянки україно-молдовського кордону.

«Ми домовились, що ми зробимо все, щоб завершити це в найкоротші терміни», - сказав Петро Порошенко.

Він також повідомив, що вже сформовано українську частину спільної комісії з демаркації кордону і рішенням Президента призначено її голову. «І ми домовились, що вона негайно приступить до роботи», - підкреслив Глава держави.

Президент України та Прем’єр-міністр Молдови також домовились про спільну роботу з розбудови прикордонної інфраструктури, в тому числі і у співпраці з партнерами з Єврособюзу для створення комфортніших умови для перетину кордону громадянами обох країн.

Крім того, за словами Петра Порошенка, у спільних планах – відкриття автомобільного руху через міст Брониця-Унгурь, початок практичної реалізації проекту будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. «Маємо зробити максимум кроків для того, щоб відновити залізничний рух на ділянці Березине-Басарабяска», - резюмував Глава держави.

Кабінет Міністрів України в рамках поступового переходу економіки від сировинного типу до економіки доданої вартості та створення національного продукту й технологій започаткував роботу Ради розвитку інновацій. Нині Уряд працює над формуванням законодавства з розвитку та захисту української науки та інноваційної діяльності. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ефірі телеканалу 112.UA

«Важливо створити Раду інновацій, важливо створити національне законодавство - стимули, мотивації, які б захистили наших науковців і наші новації. Важливо, щоб ми створили український продукт", - зазначив Прем’єр-міністр.

Він додав, що унікальність України вже в тому, що у громадян «є своя держава», яка має значний внутрішній потенціал.

Потужність нового полігону становить майже 20 тисяч м куб. Тут облаштовано дренажну систему, під’їзні дороги, вагову, освітлення та пожежні резервуари, встановлено огорожу, побутовий вагончик та вагончик для обслуговування.

Вартість проекту, реалізованого за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, склала 13,1 млн. гривень. З них 9,4 млн. гривень – кошти DESPRO, 3 млн. гривень – ресурс обласного бюджету та 700 тисяч гривень – з міського бюджету. Крім того, для ущільнення відходів на полігоні коштом DESPRO придбано бульдозер Caterpillar вартістю 1,6 млн. гривень.

Урочисте відкриття об’єкту відбулося 13 липня за участі голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія та його заступника Василя Броварника, директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгера Тауша, керівника Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Оксани Гарнець, а також голови Тульчинської РДА Миколи Підболячного і голови Тульчинської міської ОТГ Валерія Весняного.

Перерізавши на знак відкриття символічну стрічку, учасники та гості заходу мали нагоду оглянути новозбудований полігон та придбану для його обслуговування техніку.

«Цей полігон має надзвичайно важливе значення, адже тут проведено весь комплекс робіт, пов’язаних з відводом ґрунтових вод, перекриттям, і сьогодні об’єкт готовий до роботи, - прокоментував подію голова облдержадміністрації Валерій Коровій. – Паралельно з цим в місті впроваджено роздільне сортування сміття. Але другий етап проекту – облаштування сортувальної станції. Це зразок того, як ми повинні рухатися в цьому напрямку».

Керівник регіону зазначив, що, попри всі негаразди, Вінницька область є одним із лідерів у питанні поводження з твердими побутовими відходами, хоча й проблем у цій сфері більш, ніж достатньо.

«У серпні ми плануємо відкриття першого регіонального полігону та станції сортування сміття в Мурованих Курилівцях. Ми хочемо зробити його зразковим, проектом, який був би прикладом для інших територій. Поряд з цим, сьогодні опрацьовується комплекс питань, пов’язаних з переробкою твердих побутових відходів у містах Бар, Калинівка, Липовець, дуже активно працюють в цьому напрямку також Іллінці та Гайсин. Тож перші кроки зроблені, і вони вселяють оптимізм», - підкреслив Валерій Коровій.

Президент Петро Порошенко наголосив на важливості продовження проведення реформ в Україні. Глава держави висловив переконання, що комплекс реформ, який було започатковано, – децентралізація, дерегуляція, судова, медична і освітня реформи – буде завершений.
«Вчора у першому читанні проголосована Пенсійна реформа. І я сподіваюсь, що уже восени ми вийдемо на позицію осучаснення і підвищення пенсій», - сказав Петро Порошенко під час робочої поїздки до Тернопільської області.

«Очікую, що уже у вересні вона (Пенсійна реформа – ред.) буде прийнята, враховуючи всі побажання, Верховною Радою остаточно. І восени українські пенсіонери отримають підвищення пенсій», - підкреслив Президент та зазначив, що Уряд, Верховна рада повністю врахували його пропозиції у відповідному проекті. 

«Це є справедливе і чесне ставлення до українського громадянина», - наголосив Глава держави.

Петро Порошенко нагадав, що відбулось підвищення рівня мінімальної заробітної плати та зниження єдиного соціального внеску. За його словами, зниження розміру ЄСВ також призвело до підвищення рівня соціального забезпечення.

Здійснення земельної реформи та створення моделі використання землі як активу має на меті відновити фермерство в Україні та відродити село, сказав в ефірі телеканалу 112.UA Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я проти дискусії «мораторій (на продаж землі) чи не мораторій». Я за те, щоб українська земля була інструментом відродження українського фермерства, села», - сказав Глава Уряду.

Він підкреслив помилковість твердження про село, як «про поле, де лише сіють, збирають, вантажать на корабель і продають зерно за валюту». «Для мене село, аграрний сектор - зовсім інше», - сказав Володимир Гройсман і звернув увагу на необхідність розвивати території, закладати умови розвитку невеликих фермерських господарств, які формуватимуть додану вартість.

«Треба змінювати структуру економіки, розвивати малий і середній бізнес. Для мене надзвичайно важливо розвиток фермерства, малих підприємств, які починають створювати додану вартість, якісний продукт на селі, адже вони не тільки збирають, а й переробляють продукцію, дбайливо доглядають землю, розвивають тваринництво. Такі підприємства треба розвивати, давати їм можливості для зростання», - сказав Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що розвиток малого й середнього бізнесу, підтримка мікропідприємств може стати новою точку економічного росту для України.

«Всі зацікавлені в тому, аби економіка зростала, підвищувалися зарплати, зростала вартість активів», - сказав Прем’єр-міністр.

Президент Петро Порошенко відзначив, що Дев’ятнадцятий Саміт Україна-ЄС є знаковим, оскільки став Самітом асоціації і безвізу. Це стало можливим завдяки рішучій і ефективній співпраці України і Європейського Союзу і потужній підтримці Президентів Європейської комісії та Європейської Ради, єврокомісарів і країн-членів.

  Верховна Рада України схвалила в першому читанні урядовий проект закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (№6614). За відповідне рішення проголосували 282 народних депутата.

«28 червня виповнилось 100 років від дня утворення першого українського Уряду», - сказав Голова Верховної Ради України А.Парубій,  відкриваючи ранкове пленарне засідання Парламенту у п’ятницю, 14 липня.

Президент Петро Порошенко під час Дев’ятнадцятого Саміту Україна-ЄС наголосив на важливості формули «Імплементація Угоди про асоціацію – наш шлях до Євросоюзу», яка є директивою для української влади і суспільства. Президент особливо акцентував увагу на важливих економічних напрямках євроінтеграції, а також наголосив на необхідності розвитку міжлюдських контактів та запропонував скасувати тарифи на роумінг та міжнародний телефонний зв’язок.

«Три роки тому, коли я обирався Президентом і коли мене питали, яка програма ваших президентських дій, я одразу ж відповідав, що моя програма – Угода про асоціацію і реформи, які закладені в цю угоду», - нагадав Петро Порошенко.

«Наше стратегічне завдання – утвердження України як успішної європейської демократії з міцними державними інститутами, конкурентною економікою, інтегрованої в економічний простір Європейського Союзу. Ми хочемо, щоб переваги євроінтеграції відчув кожен громадянин України», - підкреслив Глава Української держави.

Президент особливо акцентував увагу на тих сферах євроінтеграції, які є важливими для громадян України – продовження завоювання і виходу на ринки ЄС українського бізнесу, прихід великих інвестицій і новітніх технологій в Україну.

Петро Порошенко підкреслив важливість забезпечення ривку в розвитку міжлюдських контактів та запропонував скасувати тарифи на роумінг та міжнародний телефонний зв’язок.

Президент також наголосив на важливості того, щоб молоді відкрилися нові перспективи у навчанні та працевлаштуванні через посилення міжуніверситетської співпраці, доступу молоді до фондів Європейського Союзу на навчання. «Щоб не було відмінностей між українським студентом, який їде навчатися в європейські вищі навчальні заклади, поступаючи або по обміну, і таким самим студентом з країн Європейського Союзу. Бо це є інвестиції не лише в майбутнє України – це є інвестиції в майбутнє Європи», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави також виступає за активне продовження внутрішніх реформ задля зміцнення енергетичної незалежності нашої держави, а також за допомогу Євросоюзу у приведенні до рівня європейських стандартів української національної інфраструктури – доріг, аеропортів, морських та річкових портів. Президент не оминув увагою і питання розбудови системи місцевого самоврядування, в якому ЄС став надійним партнером української влади.