У 2020 році, на замовлення ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області», розпочато капітальний ремонт відразу двох ділянок автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-04-08 Гайсин –Теплик: км 0+800 – км 7+933 та км 7+933 – км 17+860 (у межах населених пунктів)

Україна уклала договір з американською фармацевтичною корпорацією Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини проти COVID-19, про що у лютому домовлялися Президент України Володимир Зеленський та головний виконавчий директор Pfizer Альберт Бурла.

«Сьогодні дуже важливий день для України і для українців – ми сьогодні нарешті підписали важливий контракт з компанією Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини Pfizer. Це дійсно складно було зробити, але завдяки розмові з керівником компанії Pfizer Альбертом Бурлою – в мене з ним була розмова 8 лютого – він пообіцяв, що зробить усе можливе й неможливе. І зробив це», – сказав Володимир Зеленський. 

Безпосередньо переговорним процесом щодо постачання препарату в Україну за дорученням Глави держави займався керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

«Висловлюємо подяку доктору Альберту Бурлі та його колегам за підтримку українського народу в цей важкий час», – зазначив керівник Офісу Президента.

Він додав, що співпраця з американськими фармацевтичними компаніями буде продовжуватися й розширюватися.

Нагадаємо, 8 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою правління, головним виконавчим директором фармацевтичної корпорації Pfizer Альбертом Бурлою, під час якої голова правління Pfizer пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна отримала перші партії вакцини за контрактом якнайшвидше.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 1 квітня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків.

У засіданні взяли участь Голова Національного банку України Кирило Шевченко, Міністр юстиції Денис Малюська, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, Директор – розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут та інші.

Учасники засідання обговорили шляхи врегулювання проблемних питань із повернення активів збанкрутілих банків.

«Консолідований погляд на проблему й стратегічне бачення — це є одні з основних завдань нашої робочої групи. Наша мета — розробити стратегію, яка відображатиме наше спільне бачення розв’язання цього питання. Дуже важливо дати старт цій роботі, оскільки цього від нас очікує суспільство», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час засідання Голова НБУ Кирило Шевченко поінформував про поточний стан справ із поверненням активів збанкрутілих банків.

У свою чергу Світлана Рекрут розповіла про заходи, вжиті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб задля повернення активів збанкрутілих банків. А також запропонувала кроки для того, щоб прискорити та покращити роботу в цьому напрямку, зокрема розробити конкретний план заходів щодо повернення активів колишніми акціонерами.

Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко зі свого боку зауважив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4546, який дасть можливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб бути більш дієвим у питанні повернення активів. Зокрема, законодавча ініціатива передбачає вдосконалення механізмів збереження активів банків, що виводяться з ринку, запобігання втрати їхнього майна й задоволення більшої кількості кредиторів банку.

За підсумками засідання Прем’єр-міністр доручив учасникам міжвідомчої робочої групи підготувати пропозиції щодо розроблення консолідованої стратегії у питанні повернення активів збанкрутілих банків.

Городківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини Крижопільського центру первинної медико-санітарної допомоги відчинила свої двері для прийому пацієнтів. Ознайомився із лікувальними потужностями закладу та поспілкувався з медпрацівниками Голова ОДА Сергій Борзов.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 1 квітня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків.

У засіданні взяли участь Голова Національного банку України Кирило Шевченко, Міністр юстиції Денис Малюська, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, Директор – розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут та інші.

Учасники засідання обговорили шляхи врегулювання проблемних питань із повернення активів збанкрутілих банків.

«Консолідований погляд на проблему й стратегічне бачення — це є одні з основних завдань нашої робочої групи. Наша мета — розробити стратегію, яка відображатиме наше спільне бачення розв’язання цього питання. Дуже важливо дати старт цій роботі, оскільки цього від нас очікує суспільство», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час засідання Голова НБУ Кирило Шевченко поінформував про поточний стан справ із поверненням активів збанкрутілих банків.

У свою чергу Світлана Рекрут розповіла про заходи, вжиті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб задля повернення активів збанкрутілих банків. А також запропонувала кроки для того, щоб прискорити та покращити роботу в цьому напрямку, зокрема розробити конкретний план заходів щодо повернення активів колишніми акціонерами.

Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко зі свого боку зауважив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4546, який дасть можливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб бути більш дієвим у питанні повернення активів. Зокрема, законодавча ініціатива передбачає вдосконалення механізмів збереження активів банків, що виводяться з ринку, запобігання втрати їхнього майна й задоволення більшої кількості кредиторів банку.

За підсумками засідання Прем’єр-міністр доручив учасникам міжвідомчої робочої групи підготувати пропозиції щодо розроблення консолідованої стратегії у питанні повернення активів збанкрутілих банків.

Український Парламент буде робити все можливе в межах своїх повноважень щодо підтримки медичної галузі та бізнесу в період пандемії коронавірусної інфекції. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

За словами Голови Парламенту,  фактично Україна зіткнулася з третьою хвилею коронавірусу. Він зазначив, що за поточними показниками захворюваності наразі немає необхідності в загальнодержавному локдауні, та висловив сподівання, що потреби в ньому не виникне.

“У разі повторного введення локдауну, бізнесу буде його важко пережити. Це стане серйозним ударом для нього. Як влада ми повинні  будемо допомогти вийти з цієї ситуації. Але нічого не можна порівняти з життями людей”, -  наголосив Голова українського Парламенту.

Дмитро Разумков зазначив, що подолання викликів пандемії залежить і від центральної, і від місцевої влади. “Особливо багато залежить і від кожного з нас. Оскільки, якщо ми не будемо дотримуватися правил безпеки, то коронавірусна інфекція продовжить поширюватися й надалі”, - додав Голова Парламенту.

 

Перша леді України Олена Зеленська провела відеоконференцію з першою леді Французької Республіки Бріжит Макрон.

Під час розмови дружини президентів обговорили пріоритетні теми співпраці, серед яких – досягнення цілей «Партнерства Біарріц», зміцнення українсько-французьких культурних зв’язків і подальше впровадження україномовних аудіогідів у Франції.

«Світ від початку пандемії COVID-19 суттєво змінився. «М’яка сила», яка є основним інструментом діяльності перших леді, набула ще більшого значення. Я із захопленням спостерігаю за ініціативами пані Бріжит у напрямку підтримки медичних працівників та установ у Франції, а також загалом психічного здоров’я всієї нації», – зауважила дружина Президента України.

Бріжит Макрон високо оцінила відданість Олени Зеленської тематиці рівності та рівних можливостей чоловіків і жінок.

Перша леді України запросила дружину Президента Франції взяти участь у відкритті україномовного аудіогіда у Версалі.

«Протягом останнього року ми активно впроваджували україномовні гіди у світових культурних пам’ятках. Я дуже рада, що від адміністрації Версалю ми також отримали згоду. Вже в середині квітня ми плануємо запустити україномовний аудіогід у палаці», – поділилася планами Олена Зеленська.

Перші леді України та Франції домовилися продовжувати тісний діалог з питань культурних проектів та рівності.

Довідка. Україна отримала офіційний статус учасниці Міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей «Партнерство Біарріц» у вересні 2020 року. Приєднання нашої країни до Партнерства ініціювала перша леді України в грудні 2019 року.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, ініційована Оленою Зеленською, спрямована на створення умов для рівного доступу до публічних просторів для громадян з тимчасово чи постійно обмеженою мобільністю, людей з інвалідністю, батьків із візками, людей на візках тощо.

У 2021 році із державного бюджету місцевим бюджетам буде виділена субвенція в обсязі 150 мільйонів гривень на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної освіти). Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступного слова на засіданні Уряду 31 березня.

Денис Шмигаль наголосив, що навчально-практичних центрів в Україні має ставати більше, а головне, щоб вони були інноваційними та забезпечували учнів сучасними навичками. Так, Кабінет Міністрів підтримав рішення, яке вдосконалює порядок та умови надання відповідної субвенції.

«Інвестиції в людський капітал — це одна з найкращих інвестицій, яку може зробити держава. Тому цього року ми збільшили бюджет Міністерства освіти і науки на 25%, і тому ми продовжимо активно інвестувати в якість освіти наших дітей», — підкреслив очільник Уряду.

Як зауважив Прем’єр-міністр, кошти будуть передані на місця для того, щоб громади могли їх використати на розвиток тих спеціальностей, які будуть найбільш актуальними на ринку праці у межах того чи іншого регіону.

«Це ситуація win-win, коли у виграші всі: громада  фактично створює замовлення через заклад профтехосвіти на той чи інший напрям, роботодавець отримуватиме якісно підготовлені кадри, абітурієнти матимуть гарантовану роботу», — зазначив Денис Шмигаль.

Український Парламент буде робити все можливе в межах своїх повноважень щодо підтримки медичної галузі та бізнесу в період пандемії коронавірусної інфекції. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

За словами Голови Парламенту,  фактично Україна зіткнулася з третьою хвилею коронавірусу. Він зазначив, що за поточними показниками захворюваності наразі немає необхідності в загальнодержавному локдауні, та висловив сподівання, що потреби в ньому не виникне.

“У разі повторного введення локдауну, бізнесу буде його важко пережити. Це стане серйозним ударом для нього. Як влада ми повинні  будемо допомогти вийти з цієї ситуації. Але нічого не можна порівняти з життями людей”, -  наголосив Голова українського Парламенту.

Дмитро Разумков зазначив, що подолання викликів пандемії залежить і від центральної, і від місцевої влади. “Особливо багато залежить і від кожного з нас. Оскільки, якщо ми не будемо дотримуватися правил безпеки, то коронавірусна інфекція продовжить поширюватися й надалі”, - додав Голова Парламенту.

 

За минулу добу в Україні проти COVID-19 було щеплено 17170 осіб. З них вакциновано 1 дозою – 17170 людей, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) –  0 осіб. Усього з початку кампанії з вакцинації щеплено 248 736 осіб, з них отримали 1 дозу – 248 734 людини, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 2 особи.

 За 31 березня 2021 року було зроблено на 1498 щеплень менше, ніж за попередню добу.  Вакцинацію здійснювали силами 163 мобільних бригад з імунізації та 793 пунктів щеплень.

Найбільшу кількість щеплень за 31 березня 2021 року було проведено у м. Києві – 1720 щеплень, а за весь період вакцинальної кампанії – також у м. Києві – 19009 щеплень. 

Розподіл проведених щеплень за регіонами за минулу добу виглядає так:

Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року. Вона відбуватиметься в п’ять етапів. На першому етапі щеплюватимуть медичних працівників ковідних лікарень, бригади екстреної допомоги, співробітників лабораторій, що тестують на COVID-19, мешканців та персонал будинків для людей похилого віку та військових на фронті. Усі щеплення є добровільними й безоплатними.

На сьогодні Україна отримала 500 тис. доз вакцини Covishield виробництва індійського Інституту сироватки крові. Ця вакцина схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. В Україні вакцину зареєстрували 22 лютого 2021 року.

Також, в Україну прибуло 215 тис. доз вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech.  Вакцина Sinovac (CoronaVac) спершу повинна пройти лабораторний контроль Міністерства охорони здоров’я. Вона також знаходиться на останніх стадіях погодження Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного застосування. В Україні вакцину зареєстрували  9 березня 2021 року.

Дізнавайтеся більше про заходи протидії COVID-19 за номером контакт-центру 0 800 60 20 19 та на сайті vaccination.covid19.gov.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реалізація вказаного проекту стала можливою завдяки програмі Президента України EMERGENCY-2020, яка відноситься до Національної програми «Велике будівництво». Програма передбачає облаштування приймальних відділень опорних лікарень у єдиному стандарті – від добору кольору до розташування кімнат. Усі лікарні матимуть відповідний перелік обладнання, що має забезпечити доступність усіх медичних послуг. Головна мета проекту – створити комфортні для пацієнта умови.

Про завершення 1 черги будівництва приймального відділення КНП «Жмеринська ЦРЛ» розповів Голова ОДА Сергій Борзов, зокрема зазначивши: «У відділенні проведено заміну всіх інженерних систем, зокрема опалення, водопостачання та водовідведення, електрика, вентиляція. Розведено систему медичних газів у приміщеннях, обладнано пожежну сигналізацію. Відремонтовано приміщення всередині лікарні з урахуванням норм і потреб для маломобільних груп населення, обладнано рецепцію, приміщення для встановлення обладнання КТ, УЗД та рентген кабінет. Нині облаштовується під’їзд для «швидкої» та проводиться благоустрій території».

До слова, в Жмеринській ЦРЛ ліжковий фонд складає 225 ліжок, з них 35 терапевтичних, 40 кардіологічних, по 5 інфекційних дорослих і дитячих, 21 хірургічних, 15 травматологічних та ін.

Загальна кошторисна вартість будівництва 21794,825 тис. грн. 1 черга – 13618,66 тис. грн.,2 черга – 7806,78 тис. грн. У 2020 році профінансовано 8899,85 тис. грн., з них державний бюджет – 8368,89 тис. грн., місцевий бюджет – 530,96 тис. грн. Освоєно – 8526,00 тис. грн.

«Будівельні роботи на об’єкті завершуються, готовність 1-шої черги 100%.Ще наприкінці 2020 року отримано обладнання для кабінету КТ , яке вже змонтовано. 16 березня отримано обладнання УЗД та рентген, яке буде встановлено в квітні цього року. Оновлене відділення дасть змогу забезпечити швидке реагування на невідкладні стани, проводити якісну діагностику та, за необхідності,  проводити швидку госпіталізацію пацієнтів», - підкреслив Сергій Борзов.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=21#sigFreeId01786b9a3b

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів організаційне засідання Консультативної ради з питань забезпечення гарантій прав і основоположних свобод осіб, які брали участь у захисті України. На зустрічі були розглянуті першочергові завдання новоствореного дорадчого органу при Президентові України.

Андрій Єрмак відзначив гостру потребу у створенні цієї ради. «У суспільстві є запит і назріла потреба у створенні такого органу», – констатував він.

Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна додала, що завдяки своїм мужнім захисникам Україна зуміла відстояти незалежність та суверенітет і неодмінно здобуде перемогу й відновить територіальну цілісність.

«А ветерани мають отримати відповідний правовий захист з боку держави», – переконана вона.

За словами очільниці Мінветеранів, робочі групи у складі Консультативної ради займатимуться, зокрема, напрямом безпосередньої допомоги у конкретних випадках порушення прав ветеранів, а також превентивним освітнім напрямом, щоб правоохоронні та судові органи вміли працювати зі справами, які стосуються ветеранів.

Але робота ради не зводитиметься лише до юридичних аспектів, адже одне із завдань цього консультативного органу – не допускати дискредитації звання ветерана.

Голова Консультативної ради Альона Вербицька зазначила, що сім років займається захистом прав військовослужбовців і розуміє, як гостро стоїть питання справедливості, особливо щодо захисників-добровольців, які через прогалини в законодавстві фактично мають нести відповідальність за свій патріотизм.

«Дуже потрібна платформа, на якій ми зможемо зібратися й опрацювати всі справи та звернення щодо біди, з якою зіткнулися наші добровольці, захисники, і по можливості допомогти вирішити ці питання», – сказала вона.

Як зазначила Альона Вербицька, члени Консультативної ради, серед іншого, будуть залучені до напрацювання проектів законів задля розв'язання системних проблем.

Голова Консультативної ради додала, що у своїй роботі орган використовуватиме досвід інших країн, урядових і неурядових організацій у цій сфері, щоб імплементувати його в українське законодавство.

Заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець звернув увагу також на необхідність реформування військової юстиції.

«Окрім поточних питань, консолідація всієї роботи має бути втілена у подальше реформування військової юстиції», – сказав він.

Учасники зустрічі також обговорили можливості надання первинної правової допомоги, доцільність напрацювання протоколів дій для поліцейських, освітні питання.

«Я сподіваюся, що ця Консультативна рада буде активною і, головне, – ефективною та принесе результати для України і її громадян», – зазначила ветеран, доброволець батальйону «Айдар» у 2014-2015 роках, очільниця жіночого ветеранського руху Андріана Арехта.

Вона зауважила, що очікує від ради доведення до завершення справ, які, зокрема, стосуються ветеранів, та звільнення невинних.

«Сьогодні всі ветерани російсько-української війни потребують справедливості щодо захисту їхньої честі та гідності. А випадки засудження та відкриття справ показують, що у нас є політика неповаги до захисників та захисниць України. І це потрібно змінювати», – сказала Андріана Арехта.

Вона наголосила, що ветерани – це проактивні громадяни, які готові відстоювати, змінювати та будувати нашу країну.

Ветеран Вельдар Шукурджиєв процитував ініціативу Президента України щодо створення Консультативної ради, зазначивши, що рада захищатиме права ветеранів, волонтерів, політв’язнів, а також постраждалих на Майдані.

«Роботи з 2014 року накопичилося дуже багато. Ми знаємо, що є деякі судові рішення, які мають значний суспільний резонанс. Суспільство вимагає справедливості», – зауважив Вельдар Шукурджиєв.

«Рада досить широка. У ній представлені всі – від громадських активістів до народних депутатів і міністрів. Це значний крок уперед у розвитку демократії в Україні», – додав він.

На майданчику ради спільно працюватимуть представники Офісу Президента, центральних органів виконавчої влади та громадянського суспільства, правозахисники, представники медіа, що дасть можливість актуалізувати питання захисту ветеранів та інформувати про це суспільство.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 30 березня відбулася онлайн-нарада щодо механізмів, які мають забезпечити громадянам України можливість безперешкодно подорожувати іншими країнами у період пандемії.

«Ми активно спостерігаємо, до яких дій вдаються європейські країни у цьому напрямку. Вивчаємо, які саме дані вони збирають та як використовують, аби дати новий розвиток туризму й не тільки. Цей вивчений досвід ми потім використаємо в Україні в необхідному форматі, щоб громадяни, попри пандемію, могли вільно й безпечно подорожувати світом», — зазначив Денис Шмигаль.

У нараді взяли участь Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, заступник Міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Під час наради Прем’єр-міністр доручив Міністру закордонних справ Дмитру Кулебі обговорити та проаналізувати з міжнародними партнерами всі деталі співпраці в цьому питанні.

За словами Віце-прем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, Україна з технічної точки зору готова до того, щоб долучитись до подібної роботи, і брати активну участь в розробленні й тестуванні таких механізмів.

Крім того, учасники наради обговорили питання записів на вакцинацію та у лист очікування на вакцинацію від COVID-19.

Український Парламент буде робити все можливе в межах своїх повноважень щодо підтримки медичної галузі та бізнесу в період пандемії коронавірусної інфекції. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

За словами Голови Парламенту,  фактично Україна зіткнулася з третьою хвилею коронавірусу. Він зазначив, що за поточними показниками захворюваності наразі немає необхідності в загальнодержавному локдауні, та висловив сподівання, що потреби в ньому не виникне.

“У разі повторного введення локдауну, бізнесу буде його важко пережити. Це стане серйозним ударом для нього. Як влада ми повинні  будемо допомогти вийти з цієї ситуації. Але нічого не можна порівняти з життями людей”, -  наголосив Голова українського Парламенту.

Дмитро Разумков зазначив, що подолання викликів пандемії залежить і від центральної, і від місцевої влади. “Особливо багато залежить і від кожного з нас. Оскільки, якщо ми не будемо дотримуватися правил безпеки, то коронавірусна інфекція продовжить поширюватися й надалі ”, - додав Голова Парламенту.

COVID-19 демонструє, чому необхідні спільні дії для створення більш надійної міжнародної архітектури охорони здоров'я

Пандемія COVID-19 є найбільшим викликом, з яким світова спільнота стикалася з 1940-х років. У той час, після двох руйнівних світових воєн, політичні лідери об'єдналися задля створення багатосторонньої системи. Цілі були зрозумілими: об'єднати країни, розвіяти спокуси ізоляціонізму та націоналізму й розв'язати проблеми, які можуть бути врегульовані лише спільними зусиллями в дусі солідарності та співробітництва, а саме – миру, процвітання, здоров'я та безпеки.

Сьогодні ми сподіваємося, що спільною боротьбою з пандемією COVID-19 ми зможемо побудувати міцнішу міжнародну архітектуру охорони здоров'я, яка захистить майбутні покоління. Будуть інші пандемії та інші серйозні надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров'я. Жоден уряд чи багатостороннє агентство не можуть впоратися з цією загрозою поодинці. Питання не в тому, чи це буде, а в тому, коли. Разом ми повинні бути більш підготовленими, щоб прогнозувати, запобігати, виявляти, оцінювати та ефективно реагувати на пандемії, забезпечуючи високий рівень координації. Пандемія COVID-19 стала різким і болючим нагадуванням про те, що ніхто не є у безпеці, поки всі не будуть у безпеці.

Тому ми прагнемо забезпечити загальний і рівноправний доступ до безпечних, ефективних і недорогих вакцин, ліків і засобів діагностики для боротьби з цією та майбутніми пандеміями. Імунізація є глобальним суспільним благом, і нам потрібно буде якомога швидше здійснювати розробку, виробництво та впровадження вакцин.

Саме з цією метою була заснована міжнародна програма Access to COVID-19 Tools Accelerator (ACT-A) для сприяння рівному доступу до тестів, лікування й вакцин та підтримки систем охорони здоров’я в усьому світі. ACT-A вже досягла результатів у багатьох аспектах, але рівного доступу досягнути поки не вдалося. Ми можемо зробити більше для забезпечення глобального доступу.

Тому ми вважаємо, що країни повинні разом працювати над новим міжнародним договором про готовність до пандемії та реагування на неї. Таке відновлене колективне зобов'язання стане важливою віхою у посиленні готовності до пандемії на найвищому політичному рівні. Договір буде заснований на Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я та, із залученням ключових організацій у цій сфері, підтримуватиме принцип «здоров'я для всіх». Наявні інструменти світової охорони здоров'я, особливо Міжнародні медико-санітарні правила, стануть основою такого договору, забезпечуючи міцне й перевірене підґрунтя, яке ми зможемо розбудовувати та вдосконалювати.

Основна мета цього договору полягатиме в заохоченні загальнодержавного підходу та участі всього суспільства, зміцненні національних, регіональних і глобальних спроможностей та стійкості до майбутніх пандемій. Це включає значне розширення міжнародного співробітництва для поліпшення, наприклад, систем сповіщення, обміну даними, досліджень та місцевого, регіонального й глобального виробництва та розповсюдження медичних засобів протидії та заходів із забезпечення громадського здоров’я, таких як вакцини, ліки, засоби діагностики та засоби індивідуального захисту. Це також має включати визнання підходу «Єдине здоров'я», який пов'язує здоров'я людей і тварин з нашою планетою. Також такий договір повинен привести до більшої взаємної підзвітності та спільної відповідальності, прозорості та співпраці в межах міжнародної системи з її правилами та нормами.

Для досягнення цієї мети ми будемо працювати з главами держав і урядів у всьому світі та з усіма зацікавленими сторонами, включно з громадянським суспільством та приватним сектором. Ми впевнені, що нашим обов'язком як керівників держав та міжнародних організацій є забезпечення засвоєння світом уроків пандемії  COVID-19.

У той час, коли COVID-19 використав наші слабкі місця та розбіжності в поглядах, ми повинні скористатися цією можливістю та об'єднатися як глобальна спільнота для мирної співпраці, що виходить за межі цієї кризи. Формування нашого потенціалу та необхідних систем потребуватиме часу та вимагатиме стійких політичних, фінансових і соціальних зобов'язань протягом багатьох років.

Наша солідарність у забезпеченні кращої підготовки світу стане нашим спадком, який захищатиме наших дітей та онуків і мінімізує вплив майбутніх пандемій на нашу економіку та наші суспільства.

Готовність до пандемії потребує глобального лідерства у створенні глобальної системи охорони здоров’я, придатної для цього тисячоліття. Щоб зробити це зобов'язання реальністю, ми повинні керуватися принципами солідарності, справедливості, прозорості, інклюзивності та рівноправності.

Підписано: Антоніу Луїс Сантуш да Кошта, Прем'єр-міністр Португалії; Клаус Йоганніс, Президент Румунії; Борис Джонсон, Прем'єр-міністр Великої Британії; Поль Кагаме, Президент Руанди; Ухуру Кеніятта, Президент Кенії; Еммануель Макрон, Президент Франції; Ангела Меркель, канцлер Німеччини; Шарль Мішель, Президент Європейської ради; Мун Чже Ін, Президент Республіки Корея; Себастьян Піньєра, Президент Чилі; Карлос Альварадо Кесада, Президент Коста-Рики; Еді Рама, Прем'єр-міністр Албанії; Сиріл Рамафоса, Президент Південної Африки; Каїс Саїд, Президент Тунісу; Педро Санчес, Прем'єр-міністр Іспанії; Александр Вучич, Президент Сербії; Джоко Відодо, Президент Індонезії; Володимир Зеленський, Президент України; д-р Тедрос Адханом Гебреєсус, генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я.

  1. Денис Шмигаль: Створення Національного фонду інвестицій стане черговим кроком для реалізації важливих для України проектів
  2. Верховна Рада зацікавлена у співпраці з Європарламентом щодо продовження парламентської реформи в Україні, - Дмитро Разумков
  3. Вакцинація від COVID-19 в Україні: оперативні дані за 29 березня 2021 року (2)
  4. На Вінниччині учасники АТО/ООС вакцинувались від COVID-19
  5. Збережіть своє життя, дотримуйтесь протиепідемічних норм під час користування громадським транспортом
  6. З перших днів російської агресії Нацгвардія була в епіцентрі боротьби за незалежність України – привітання Президента з Днем Національної гвардії
  7. Прем’єр-міністр України зустрівся з Його Святістю Папою Римським Франциском
  8. Звернення Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з нагоди Дня Національної гвардії України
  9. Президент України затвердив Національну стратегію у сфері прав людини
  10. Прем’єр-міністр: Держава готова виплатити допомогу ФОПам та працівникам підприємств, які постраждали від карантинних обмежень у червоних зонах