Вінницька
обласна державна адміністрація

Сьогодні Верховною Радою України прийнято законопроект 3651-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій.

На важливості ухвалення зазначеного законопроекту акцентував увагу голова ОДА Сергій Борзов, зокрема зазначивши: «Сьогодні парламент зробив те, на що чекали усі громади. Закон 3651-д дозволить уникнути правового хаосу: як поділити повноваження, майно і фінанси. Без нього більшість з рад не змогли б провести перші сесії, бо автоматично припиняються повноваження депутатів та голів попередніх рад. Виникає питання повноважень та правонаступництва. Наразі нерозуміння на місцях системи управління територією у зв’язку із адмінреформою - всі чекаємо повноцінної трансформації системи».

Також очільник регіону зазначає, що постануть питання після ліквідації існуючих районних рад як юридичних осіб та, відповідно, поділ майна між громадами. Зокрема, якщо були в одному районі, а у майбутньому будуть у складі двох різних (наприклад, Іллінецька громада - у Вінницькому районі, Дашівська громада - у Гайсинському районі).

Сергій Борзов переконаний, що потрібен цілісний процес реорганізації рад, бюджетного процесу на всіх рівнях, узгоджених дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – із мінімізацією ризиків несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, безперервності процесів надання послуг населення, зокрема діяльності закладів освіти та медицини.

Центри впливу при децентралізації: в очікуванні розмежування повноважень органів місцевого самоврядування.

«Для більшості громад Вінниччини вибори закінчились. Треба вчитись жити по-новому. – коментує Сергій Борзов, - Відтепер органи місцевого самоврядування в громадах самостійно приймають рішення, мають власні бюджети, повністю відповідають за надання базових послуг своїм мешканцям і за розвиток громади… І мають самостійно визначати проблеми і шукати шляхи їх вирішення».

Шлях децентралізації

За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування», проведеного у вересні 2020 року, 59% українців вважають потрібною децентралізацію; 87% вважають, що необхідно встановити державний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування. 92-93% вважають, що необхідно достроково припиняти повноваження місцевої влади чи голови у разі бездіяльності або ухвалення рішень, які можуть негативно вплинути на громаду або загрожують територіальній цілісності країни.

«Добре, що в 2014 році була політична воля розпочати реформу, та повинна бути й політична відповідальність, щоб її завершити. Але тоді її не вистачило. При передачі фінансів і повноважень на місця, паралельно потрібно було б передбачити нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування і за дотриманням прав та свобод громадян. Попередній механізм, за яким загальний нагляд за рішеннями місцевої влади здійснювала прокуратура, було скасовано, а новий не запровадили. В результаті, Україна – єдина європейська країна, де немає системи контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування. Виправляють ці помилки тільки зараз», - зазначив керівник ОДА.

22 роки Україна йшла до реформи

Прибалтійські країни, які теж отримали в спадок управління пострадянської системи, розпочали децентралізацію в 1998 році та завершили її за 11 років. В нас же робили крок вперед і два назад.

У 1998 році затвердили першу Концепцію адміністративної реформи в Україні. Але далі справа тоді не пішла.

Наступною спробою стала реформа віце-прем’єра Романа Безсмертного в 2005 році. «Якщо не проведемо територіальну реформу, країна приречена на ковиляння у цивілізаційному процесі», - говорив Безсмертний. Однак, тоді негативний суспільний резонанс не дав її впровадити.

Ініціативи були не тільки з центру, а й з місць. У 2011 році на Вінниччині затвердили Концепцію реформування місцевого самоврядування (https://bit.ly/3lDDoE8 ). В основі якої досвід проведення реформи в Польщі. Документ був схвалений як базовий для проведення реформи. Не впровадили - не вистачило «політичної волі» керівництва країни.

Черговий етап реалізації реформ розпочався за прем’єра Арсенія Яценюка і віце-прем’єра Володимира Гройсмана - 1 квітня 2014 року (https://bit.ly/2KeImJT). Концепція передбачала збереження трирівневої організації влади; утворити більші за розмірами «об’єднані територіальні громади» та передати їм управління значною частиною базових послуг з одночасним забезпеченням бюджетної самостійності; утворити виконкоми районних та обласних рад, які будуть управляти відповідними функціями. Реалізацію концепції було заплановано на 2014 (перший етап) та 2015-2017 (другий етап) роки. Але і цього разу не реалізували до кінця.

Вирішили проводити об’єднання громад в добровільний спосіб, за прикладом країн Прибалтики. В лютому 2015 року схвалили Закон про добровільне об’єднання територіальних громад та Методику формування спроможних громад (https://bit.ly/38JHJ4Z ).

Але бачення держави, висловлене в Методиці, та бачення громад часто відрізнялись. Багато обласних державних адміністрацій, в тому числі і Вінницька, розробляли Перспективний план формування громад з пріоритетом на створення мінімально можливої кількості громад в області. Першим проектом Перспективного плану було передбачено створення 59 ОТГ. Проведена громадська експертиза виявила низку порушень цього проекту – від відсутності проведених консультацій з громадами до порушення вимог Методики (https://bit.ly/35sUXRH ). В результаті, керівництво ОДА у 2016 році вносить зміни до проекту Перспективного плану.

Громади ж часто хотіли об’єднуватись в тому форматі, який вважали за доцільне і про який вдавалось домовитись між собою. Часто новоутворені ОТГ були досить невеликими, але їм вдавалось показувати досить непогані результати самостійної роботи, а мешканці відчули переваги децентралізації.

У грудні 2019 року голова Вінницької облдержадміністрації Владислав Скальський підписує проект Перспективного плану, яким передбачено створення 63 ОТГ в області і 5 травня 2020 року документ затверджує Кабмін (https://bit.ly/3lzo0IY ). Планом було передбачено фактичну ліквідацію 11 вже існуючих ОТГ шляхом приєднання до інших громад. Після цього облдержадміністрація отримує 12 судових позовів з вимогою громад змінити Перспективний план і забезпечити їх подальше самостійне функціонування . В семи позовах суд задовольнив вимоги громад, п’ять ще чекають рішення. Такими є результати роботи ОДА під керівництвом «технократів».

Проведені 25 жовтня 2020 року місцеві вибори завершили формування нового адміністративно-територіального устрою країни на рівні громад та районів. Фактично, лише зараз створені всі передумови для проведення справжньої децентралізації, коли всім без винятку громадам буде передано максимум повноважень і відповідних ресурсів. Прийнятий в другому читанні законопроект №3651-д врегулює правонаступництво органів місцевого самоврядування громад і районів, питання розмежування майна спільної комунальної власності громад району. А також нові редакції законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації (№4298), який структурує повноваження місцевих держадміністрацій. Передбачається, що місцеві адміністрації виконуватимуть три основні функції: координуватимуть діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, забезпечуватимуть законність на території та здійснюватимуть функції виконавчого органу обласних та районних рад (до внесення відповідних змін до Конституції).

«Сьогодні без політиканства і популізму треба разом ефективно працювати. У мене таке саме прагнення до об'єднання суспільства і пошуку спільного знаменника, як в Президента України Володимира Зеленського. Треба припиняти риторику розбрату і протистояння, яку почали використовувати деякі політичні сили. Місцеві вибори продемонстрували, що для українців на заході і на сході, на півночі і на півдні країни найважливіше - це добробут свого краю і створення комфортних умов життя, а не політичні маніпуляції та штучне протиставлення. Нам разом треба жити. Без права на помилки», - резюмував Сергій Борзов.