Дмитро Маркович – український державний і політичний діяч, правник, письменник, яскравий представник української національної інтелігенції часів діяльності Української народної республіки та ІІІ-гоУніверсалу. Власне, сааме Дмитро Маркович у листопаді 1917 року в приміщенні Вінницького міського театру виголосив текст ІІІ Універсалу Центральної Ради, яким було проголошено УНР. Від імені Губернської української ради він озвучив його чотирма мовами і закликав радних підтримати цей історичний документ, що й було здійснено. Дмитро Маркович став одним з найпопулярніших громадських і політичних лідерів на Вінниччині. В період Української Центральної Ради Маркович також працював Генеральним прокурором України та Міністром юстиції УНР.
Хоча Дмитро Маркович народився у Полтаві, життя його тісно пов’язане з Вінниччиною, куди він переїхав у 1913 році. Тут, власне, і пішов з життя 9 грудня 1920 року. Отже, цього дня на Вінниччині вшановують 100-річчя від дня смерті цієї видатної особистості.
В приміщенні виставково – читальної зали ВОНБ імені Тімірязєва сьогодні зібрались подільські літератори, музейні працівники, історики, архівісти, дослідники та етнографи аби присвятити свою зустріч пам’яті видатного державного діяча. Організатором пленеру виступила Вінницька обласна організація Спілки письменників України, яку очолює заслужений журналіст України, знаний письменник, редактор ВД «Моя Вінниччина» Вадим Вітковський. Співорганізатори заходу – Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, КП «Центр історії Вінниці», обласні краєзнавчий та художній музеї. Серед запрошених – письменники- дослідники Михайло Каменюк, Анатолій Подолинний, Юрій Плясовиця, Михайло Пащенко, доктор історичних наук Сергій Гальчак тощо.
Із доповіддю виступив знаний дослідник постаті Дмитра Марковича, кандидат історичних наук, заступник директора Центру дослідження Поділля Валерій Рекрут, який детально розповів про основні етапи життя Марковича, його політичні й державні погляди, головні досягнення та родинне буття. Цікаво було побачити оригінальний портрет Дмитра Марковича роботи художника Носка, видання книги авторства Марковича «По степах та хуторах», рукопис спогадів його дружини Олени Маркович, які збереглися до наших днів і нині знаходяться у музеї.
Дмитро Васильович відомий також своїми проукраїнськими поглядами, за що неодноразово піддавався переслідуванням з боку чиновників Російської імперії; він вважав, що українське село – то є природній початок всього українства, його мови й культури, звичаїв та освітніх практик, і присвятив свої літературні дописи саме йому.
Варто зазначити, що пан Маркович також був засновником кооперативного руху на Поділлі, тому саме на фасаді Вінницької Торгово – Промислової палати йому встановлено пам`ятну дошку, до якої на всі державні свята покладають квіти жителі Поділля на знак шани постаті Дмитра Марковича.