Інтерв'ю директора Департаменту охорони здоров'я ОДА Людмили Грабович інтернет виданню "Вінниця.info"

Місія пацієнта - підписати декларацію з сімейним лікарем: докладно про зміни в охороні здоров’я

Шість років тому Вінницька область, як пілотний регіон, починала реформування галузі охорони здоров’я на первинній ланці. В 2018 році реформа МОЗ запроваджується по всій Україні. Але й після попереднього реформування, на жителів Вінниччини та працівників медичних установ чекає ряд нововведень. Основною задачею пацієнта цього року є обрання сімейного лікаря та підписання з ним декларації. Якщо до 1 січня 2019 року людина не укладе договір з сімейним лікарем, то за медичні послуги на первинній ланці платитиме з власної кишені. Цього ж року розпочне роботу Національна служба здоров’я, яка фінансуватиме «первинку» за укладеними деклараціями. Окрім того, запрацювали зміни щодо екстреної допомоги, «швидка» їде не на всі виклики.

Яких змін очікувати пацієнтам та медикам при реформі охорони здоров’я в 2018 році розповіла директор департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА Людмилою Грабович.

- Реформою передбачено створення Національної служби здоров’я. Це ще одна структура, яка акумулюватиме кошти?

- Національна служба здоров’я - центральний орган виконавчої влади, який буде відповідати та надавати державні фінансові гарантії у сфері охорони здоров’я. В кінці січня повинен відбутись конкурс на керівника цієї служби. Потім на конкурсній основі буде набиратись склад. Думаю, що запрацює структура згідно графіку, озвученому в МОЗ.

Національна служба здоров’я відповідатиме не за самі кошти. Існують розмови, що служба з акумулює в собі 54 млрд. гривень, які підуть на охорону здоров’я, але це не так. Всі кошти, які підуть на обслуговування договорів через Національну службу здоров’я, будуть акумульовані в казначействі. Служба лише контролюватиме укладені між ними і лікувальними закладами документи. Контролюватиме наскільки вірно заповнюються документи в системі E-Health. Тобто Служба не триматиме гроші на своїх рахунках.

- Національна служба здоров’я буде створена в кожному регіоні?

- Поки що це одна структура, яка буде розташована в м. Києві. Раніше говорилось про те, що будуть в кожному регіоні філіали, але на сьогодні про це не йдеться.

- Говорять, що медичні послуги надаватимуться по страховці. Люди самі оформлюватимуть страховки?

- Держава страхує кожного громадянина України. Самостійно звертатись за «страховкою» не потрібно. Національна служба здоров’я певним чином і є національним страховиком, але оформляється не «страховка», а декларація. Кожен громадянин має укласти договір, що називається «декларація» зі своїм сімейним лікарем, в якого він буде обслуговуватись. Коли людина укладає декларацію, відомості про пацієнта і лікаря йдуть в електронну систему е-Health. Після цього будуть йти нарахування на «первинку» по обслуговуванню даного пацієнта. Оплата зарплати та інших витрат будуть нараховуватись по конкретному сімейному лікарю в амбулаторії, в якій він працює.

- Який термін визначено для того, щоб пацієнти підписали декларації з сімейним лікарем?

- Відповідно до нормативних документів – з1 квітня 2018 року. Форма декларації вже є. Всі заклади первинної охорони здоров’я, повинні укласти декларації з пацієнтами до середини 2018 року. До 1 липня 2018 року всі заклади охорони здоров’я первинного рівня мають бути комунальними підприємствами і з 1 липня медичні заклади фінансуватимуться Національною службою здоров’я, відповідно заключних декларацій. З 1 січня2019 р., пацієнти які не оберуть собі сімейного лікаря та не підпишуть з ним декларацію, сплачуватимуть за медичні послуги на первинному рівні за власний кошт.

Кожен лікар самостійно набирає собі дільницю. За нормативними документами передбачена межа в 2 тисячі пацієнтів. Електронна система E-Health, яка в собі акумулює всі документи по пацієнту просто не буде реєструвати 2001-го пацієнта. Така межа встановлена, аби забезпечити якісні послуги, бо навіть самий гарний лікар фізично не зможе обслуговувати більше пацієнтів.

- Які дані зберігатиме система е-Health?

- Система, яка акумулює всі відомості про охорону здоров’я в країні по кожному лікувальному закладу, по кожному пацієнту, по кожному лікарю. В системі реєструється заклад, сімейний лікар, який потім «підтягує» за собою реєстрацію своєї дільниці.

- Чи є в області достатня кількість сімейних лікарів?

- На сьогодні область укомплектована на 72,15%. Маємо 48 дільниць, на яких взагалі немає сімейних лікарів. В такому режимі ми працюємо останні 5 років. Ми давно говоримо про те, що потрібно змінювати вищу школу – наші медичні університети. За останні 5 років жоден медичний університет не відкрив жодного факультету загальної практики сімейної медицини. Там залишились педіатричний і лікувальний факультет. Коли йде розподіл на спеціалізації і студенти йдуть на інтернатуру, в сімейні лікарі потрапляють випускники закладів, в яких бал нижче «4». Виходить, що з педіатра чи терапевта за 2 роки інтернатури лікувальні заклади повинні зробити сімейного лікаря.

- Говорять, що в селі сімейного лікаря обиратиме громада. Це так?

- Ні. Наприклад є ОТГ, там є амбулаторія, де 1 чи 2 посади сімейного лікаря. ОТГ може подати на департамент лист, що в них є вакансія. Коли є державний розподіл в університеті, ми робимо заявку. Якщо хтось з лікарів погодиться працювати в цій амбулаторії, вони приїжджають і починають працювати. В людей територіальної громади не великий вибір, порівняно з жителями міста, в них є 1 чи 2 лікаря. Але можливо поряд є ОТГ, де є амбулаторія. Наприклад, лікар який там працює подобається більше, ніж свій, тоді людина може укласти договір з лікарем, який працює в амбулаторії сусіднього села. Відповідно кошти підуть за ними до цього лікаря.

- Люди скаржаться, що з впровадженням реформи, «швидка» їде на всі виклики. Мовляв, якщо високий тиск чи температура, в Call-центрі «103» радять звертатись до сімейного лікаря. Як бути пацієнтам?

- Є нормативні документи, що таке «екстрена допомога» та які випадки до неї відносяться, і «невідкладна допомога». Нормативи були і в минулій реформі. На днях вийшов теж нормативний документ. На сайті департаменту охорони здоров’я ми опублікуємо інформацію, де чітко буде розписано, що таке «екстрена допомога», на яку виїжджає «швидка», що таке «невідкладна допомога», яка надається сімейним лікарем з 8.00 ранку до 20.00 вечора протягом 1 години. Також повідомимо, які випадки сімейні лікарі обслуговують амбулаторно по зверненню пацієнтів.

Якщо говорити про нічні виклики, то вночі працює лише екстрена допомога. Диспетчер вCall-центрі це медичний працівник, фахівець, який опитує людину, та приймає рішення щодо направлення швидкої. Він може і порадити препарат, щоб зняти біль чи жар. Наша швидка за 26 років незалежності, і до того, завжди виїжджала на кожен виклик. Було таке, що хронічно хворі пацієнти могли 5-6 разів за добу викликати карету «швидкої». Іноді викликали просто щоб зробити ін’єкцію. Але це може зробити сімейний лікар або медсестра. Менталітет повинен змінюватись, разом з тим, ми будемо проводити роз’яснювальну роботу і серед персоналу.

- Чи передбачає реформа підняття зарплати лікарям? Зараз санітарці і молодому лікарю нараховують однаково мінімальну зарплату.

- Взагалі, система нарахування зарплати медикам змінилась після 2005 року, тоді розмір тарифного розряду був встановлений нижче мінімальної зарплати. В результаті, з кожним підвищенням зарплати, працівники, у яких за тарифною сіткою оклад менший «мінімалки», отримують доплату. Таким чином щоразу зростає «уравніловка».

Насьогодні передбачати підвищення зарплати такої як в освіті, ми не можемо, тому що підвищення зарплати прийде з реформуванням охорони здоров’я. Коли введеться новий господарський механізм, якщо буде здійснюватись оплата через Національну службу охорони здоров’я, коли кожен первинний заклад буде комунальним підприємством, вони зможуть встановлювати самостійно оклади для своїх сімейних лікарів. Поки що ми говоримо про інформаційні листи, в яких наша в.о. Міністра зазначає, що якщо все це буде зроблено, то в середньому оплата праці лікаря сімейної медицини буде не менше як 250% середньої зарплати по Україні за липень року, що передує. Якби тарифи затверджувались в цьому році, але цього не буде, бо це перехідний період, то в 2018 році наші лікарі отримували б 13400 гривень.

Якщо говорити за вторинний та третинний рівень, там платитиметься за випадки. Якщо це буде успішна лікарня, якщо буде обслуговуватись багато пацієнтів, то головний лікар з колективом, можуть прописати в статуті, що такий то фахівець може починати свою роботу з двох або з трьох окладів.

- Наприкінці минулого року Уряд затвердив на Вінниччині 4 госпітальні округи. З чого планується розпочинати реформу даного напрямку?

- Розроблено нормативні документи про госпітальну раду, про те, яким чином будуть існувати госпітальні округи, хто там буде керувати. З весни почнемо проводити роботу по госпітальних округах. Але роль департаменту охорони здоров’я невелика, вона більше консультативна та організаційно-методична. Ми лише допомагаємо структурно утворити госпітальну раду, вони повинні між собою домовитись, де буде лікарня 1 ступеня, де буде лікарня 2 ступеня. Регіони поділені, вони між собою повинні домовлятись. Госпітальні ради повинні побувати у всіх районних лікарнях, які входять в округ, подивитись рівень, порівняти і об’єктивно визначитись з видами, ступенями лікарень, наданням допомоги. Далі – дивитись які в них дороги, доїзди до лікарень. Держава ремонтує дороги державного значення, область – обласного, але є і дороги місцевого значення, в які треба вкладати місцеві кошти, щоб транспортом можна було доїхати до лікарні.

Департамент охорони здоров’я в госпітальному окрузі найбільшим чином відповідатиме за екстрену медичну допомогу. Це структура, яка є в підпорядкуванні голови ОДА, департаменту, яка на критичні випадки в підпорядкуванні президентської структури. Тому за цей вид допомоги ми як відповідали, так і будемо нести відповідальність.

- Коли повністю запрацює реформа, пацієнт стане більш захищеним від лікарської помилки?

- Складне питання. Лікарську помилку завжди можна було довести. Нормативних документів для цього достатньо як з боку захисту прав пацієнта, так і з боку захисту прав медичних працівників, хоча було менше нормативних документів, які б захищали медиків. Інше – бажання. Не заперечую, що є певна корпоративна солідарність лікарів. Але ще ці перипетії з медичними протоколами, які роками то затверджуються, то не затверджується, і практичних лікарів кидає з однієї сторони в іншу, якого протоколу дотримуватись… Напевно з реформою в наших пацієнтів буде більше можливості довести помилку лікаря в суді. Якщо ми говоримо про менталітет, людина яка обирає лікаря, повинна йому довіряти, тобто це вибір людини. Питання складне не лише для нас, а й для більш розвинених країн.

Потрібно розуміти ще одну важливу річ – лікар відповідає за здоров’я пацієнта на 22 – 23%. 78% за своє здоров’я відповідає кожен з нас. В нас з радянських часів склався менталітет, що за все що з нами робиться, відповідає лікар, навіть якщо він тебе не знав. Якщо кожен з нас, хоча б раз на рік буде проходити профілактичний огляд, розумітиме які в нього хронічні хвороби, тоді він менше буде звертатись за лікуванням і буде менше витрат.