Налаштування доступності 
Пошук
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів перше засідання нового формату під назвою «Київська ініціатива» за участю зовнішньополітичних радників глав держав та урядів Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини, що відбулося в Києві.
Цей захід високого рівня, ініційований керівником Офісу Глави Української держави, спрямований на посилення координації країн у питаннях регіональної безпеки та практичну співпрацю в протидії безпековим загрозам.
На початку зустрічі Андрій Єрмак наголосив, що сьогодні Україна захищає не лише свою незалежність, суверенітет і право самостійно обирати майбутнє, а й усю Європу.
«Українці щодня гинуть за нашу і вашу свободу. Захоплення України – це не єдина мета Кремля. Він прагне домінування у Європі. Його жорстокість і апетити лише зростають», – зазначив він.
На його думку, розпалюючи різноманітні кризи, Росія розраховує, що в цих умовах європейські країни діятимуть за принципом «кожен сам за себе», але Європа вже здивувала Кремль.
Керівник Офісу Глави держави заявив, що сьогодні Україні та світові потрібна військова перемога, оскільки у війні, розв'язаній РФ, немає периферії. Тому й далі має бути спільний підхід «один за всіх і всі за одного».
«Максимальна та вчасна підтримка від Європи допоможе нам якнайшвидше завершити цю жахливу війну. Лише так ми звільнимо окуповані території – Крим, Донбас. Лише так Чорне й Азовське моря можуть знову стати зоною безпеки, торгівлі, туризму», – переконаний Андрій Єрмак.
Як зауважив керівник Офісу Президента, представництво багатьох держав Європи на найвищому рівні на другому саміті Кримської платформи є дуже важливим для України та всього світу.
«Цей захід – чергове підтвердження того, що Україна та її партнери не забувають про жоден тимчасово окупований Росією український регіон», – сказав він.
Андрій Єрмак також зробив акцент на важливості міжнародно-правової відповідальності для Росії за цю агресію і вироблення такої безпекової системи, яка унеможливить повторення в майбутньому війни на кшталт нинішньої.
За його словами, Україна готова бути надійним бастіоном східного флангу Європейського Союзу та НАТО, і в спільних інтересах також – якнайшвидше набуття Україною членства в ЄС.
Головними темами дискусії під час цього заходу були: перебіг протидії російській загрозі та ключові потреби в цьому; подальший санкційний тиск на Росію; євроатлантична інтеграція України як точка зростання для всього регіону.
Заступник керівника Офісу Президента Андрій Сибіга розповів присутнім радникам глав держав та урядів про українське бачення посилення консолідованої санкційної політики проти РФ, над чим, зокрема, активно працює Міжнародна група Єрмака-Макфола.
За його словами, дуже важливим є посилення секторальних санкцій у сферах енергетики, фінансів і торгівлі, запровадження чергових персональних санкцій проти олігархів, вищих посадових осіб та ключових керівників державних підприємств РФ, припинення видачі віз для громадян Росії всіма країнами ЄС і G7.
Зі свого боку заступник керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква торкнувся питання європейської інтеграції України. Він зазначив, що наша країна активно виконує свою частину роботи в цьому напрямку і поставила собі за мету впоратися з цим до кінця року.
Прес-заява зустрічі учасників «Київської ініціативи»
22 серпня 2022 року керівництво Офісу Президента України, керівник бюро з міжнародної політики Канцелярії Президента Республіки Польща, зовнішньополітичні радники глав держав та урядів Естонської Республіки, Угорщини, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Румунії та Словацької Республіки провели зустріч у м. Києві, Україна.
Учасники «Київської ініціативи»:
рішуче засудили неспровоковану та невиправдану військову агресію Росії проти України як кричуще порушення міжнародного права, зокрема Статуту ООН та Гельсінського заключного акта;
відзначили важливість консолідованих зусиль міжнародної спільноти для відновлення територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах, зокрема шляхом подальшого розвитку співпраці в межах Кримської платформи;
підтвердили зобов’язання посилити тиск на Росію з метою виведення її військ із суверенної території України та припинення її війни проти України, зокрема шляхом подальшого посилення обмежувальних заходів та санкцій, які б суттєво унеможливили здатність Російської Федерації продовжувати війну;
відзначили важливість розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних проти цивільного населення та тих, хто не бере участі в бойових діях в Україні, а також притягнення винних до відповідальності;
наголосили на необхідності продовжувати надавати Україні політичну та практичну підтримку для захисту від російської агресії, що триває;
домовилися активізувати спільні зусилля для посилення співпраці з Україною у сфері регіональної та глобальної безпеки;
підкреслили важливість забезпечення поваги до міжнародного гуманітарного права, включно з правами та захистом, які мають надаватися військовополоненим відповідно до Женевських конвенцій. У цьому контексті домовлено й надалі закликати ООН і Міжнародний комітет Червоного Хреста негайно розслідувати атаку Росії, внаслідок якої загинули десятки українських військовополонених в Оленівці (Донецька область);
привітали зусилля України спільно з Турецькою Республікою та Організацією Об’єднаних Націй, спрямовані на забезпечення експорту українського зерна через порти Чорного моря з метою уникнення дефіциту та голоду, викликаного блокуванням цих портів Росією; у цьому контексті підкреслено важливість внеску сусідніх з Україною держав у спрощення транзиту та експорту українського зерна та посилення глобальної продовольчої безпеки;
підтвердили готовність до активної співпраці з метою розробки та запровадження механізму компенсації Україні шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації;
підтвердили політичні зобов’язання щодо активної співпраці та участі у післявоєнному відновленні та модернізації України, включно з розвитком логістики та шляхів постачання, спрощення перетину кордону та митних процедур, створення нових вантажних терміналів, створення спільних підприємств у сфері виробництва та технічного обслуговування військової техніки, об’єднання промислових хабів та їх синхронізація з тими, що діють у сусідніх з Україною державах;
взяли до відома План швидкого відновлення, підготовлений Україною з метою задоволення нагальних потреб у відбудові житла, критичної та соціальної інфраструктури, відзначили поточні зусилля своїх національних органів влади щодо вивчення можливостей участі в реалізації цього Плану;
привітали рішення Європейської ради від 23 червня 2022 року про надання Україні статусу кандидата на членство у Європейському Союзі та погодилися підтримати зусилля щодо членства в ЄС; щодо цього відзначили важливість впровадження рекомендацій і реформ у відповідних сферах; підтвердили свою готовність надавати подальшу підтримку в цьому напрямі;
підтвердили необхідність сприяти створенню інструментів фінансової підтримки в межах ЄС та міжнародних фінансових інституцій, спрямованих на підтримку України на поточному етапі, а також на відновлення економіки відповідно до її європейських прагнень;
підкреслили важливість центральної ролі Комісії Україна – НАТО (КУН) у поглибленні політичного діалогу та співпраці у світлі євроатлантичних прагнень України;
наголосили на необхідності подальшого посилення співпраці в межах особливого партнерства між Україною та НАТО, а також забезпечення постійної підтримки України, зокрема шляхом якомога швидшого надання Пакету комплексної допомоги;
підтвердили необхідність продовження розширеної політичної та оперативної співпраці між Україною та Альянсом відповідно до політики відкритих дверей НАТО та євроатлантичних прагнень України, зокрема під час чергового саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році;
домовилися сприяти розробці всеосяжних та юридично зобов’язувальних гарантій безпеки для України;
висловили сподівання на продовження регулярного діалогу з актуальних питань регіональної безпеки в межах Київської ініціативи.
