Старт роботи Вищого антикорупційного суду в Україні стане елементом оздоровлення усієї судової системи, кроком до відновлення справедливості й довіри у суспільства, а також холодним душем для всіх, хто порушує закон і замінює інтереси держави особистими інтересами. Так прокоментував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ухвалення Верховною Радою України закону про внесення змін до закону про судоустрій і статус суддів в частині започаткування роботи Антикорупційного суду. Документ (№7441) був ухвалений сьогодні, 12 липня, під час вечірнього пленарного засідання 254 голосами. Глава Уряду особисто слідкував за голосуванням як за важливі поправки до документу, так і за проект закону в цілому.

«Думаю, що ми об’єдналися для того, щоб ухвалити закон. Хто б, що не казав, але українці хочуть мати право на справедливий суд і хочуть побачити справедливі вироки до корупціонерів, які б посади вони не займали і де б не працювали. Створення Вищого антикорупційного суду було дуже важливо – з точки зору відновлення справедливості», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що ухвалення рішення є виконанням міжнародних зобов’язань України, а також кроком на шляху до відновлення довіри – як всередині суспільства, так і довіри міжнародної спільноти та міжнародних інвесторів до державних інституцій.

«Голосування виглядало дещо драматично, але я радий, що об’єдналися, і рішення було ухвалене. Дякую всім народним депутатам, хто віддав свій голос, Голові Верховної Ради, - сказав Володимир Гройсман. - Ключовий момент – відновлення справедливості. Це вимога, яка є у суспільства. Якщо є корупціонер, він має отримати вирок. А суд – має бути незалежним. Тоді почнуть боятися (невідворотності) покарань. Для багатьох це буде, як холодний душ. Тож я підтримував і буду підтримувати такі судові інституції. Вони будуть оздоровлювати ситуацію у владі і в різних сферах. Це позитивна історія».

Довідково

Закон (№7441) завершує формування антикорупційної вертикалі в Україні і є важливим елементом продовження співпраці з міжнародними партнерами держави, передусім МВФ. Документ, серед іншого, оговорює процедуру апеляції та механізм передачі справ до розгляду.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявляє, що жодного обмеження у доступі українських журналістів до кулуарів Парламенту не буде. Про це він сказав під час спілкування з парламентськими журналістами у середу з огляду на лист-звернення від журналістів.

«Я здивований цим листом до мене як до Голови Верховної Ради України. Багато журналістів, які тут є, провели зі мною багато років у цих кулуарах, і ще на День журналістики я сказав дуже чітко і виразно, і зараз хочу це повторити, що жодного обмеження доступу українських журналістів до кулуарів Українського Парламенту не буде. Це моя послідовна позиція», - наголосив А.Парубій.

Голова Парламенту заявив також, що «підтримує журналістську ініціативу щодо запровадження більш чіткого порядку акредитації для висвітлення роботи Верховної Ради», та закликав долучатися до створення громадської ради при Прес-службі Верховної Ради України, яка б допомагала в акредитації тих журналістів, які приходять до Ради».

А.Парубій зазначив, що «Апарат Верховної Ради тривалий час веде роботу з цього приводу, і вже є напрацювання про створення громадської ради». За його словами, «журналісти самі краще знають, хто справді займається журналістською діяльністю».

«Вітаю рішення Брюссельського саміту НАТО щодо зміцнення партнерства з Україною та наших незаперечних перспектив євроатлантичної інтеграції. Це результат багаторічної роботи нашої команди та чітке визнання прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів Альянсу», - наголосив Президент Петро Порошенко на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Ми дуже цінуємо незламну єдність і солідарність Альянсу з Україною», - підкреслив Петро Порошенко.

«Ми і надалі робитимемо все можливе для забезпечення реалізації євроатлантичних прагнень Українського народу», - наголосив Президент.

Глава держави зазначив, що високо цінує підтвердження відданості Альянсу підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. «НАТО рішуче засуджує та ніколи не визнає анексію українського Криму. Наші партнери вимагають від Росії вивести свої війська з території нашої держави та припинити будь-яку політичну, фінансову та матеріальну підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі», - додав він.

Президент також привітав «готовність союзників продовжити потужний, скоординований, трансатлантичний тиск на російського агресора, включаючи санкції».

Петро Порошенко зазначив, що сьогодні і завтра у Брюсселі продовжить відповідну роботу з лідерами НАТО для реалізації інтеграційного потенціалу України та взаємодії в інтересах миру, безпеки і стабільності на континенті.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав народних депутатів України консолідуватися навколо ухвалення рішень, які дозволять остаточно розпочати роботу Антикорупційного суду. Про це він сказав під час засідання Уряду. 
«Формування Антикорупційного суду дає можливість всім бути в рівних умовах. І Антикорупційний суд дасть можливість відновити справедливість», - сказав Володимир Гройсман. 
За його словами, сьогодні вкрай важливо дати суспільству сигнал, що в Україні є справедливий суд, який виноситиме чесні вироки.

«Мій досвід показує, що ніщо так не лякає Росію, як наша єдність і рішучість. Повна інтеграція України в європейську та трансатлантичну системи – це найбільша загроза для російської агресії», - наголошує Президент на сторінках Financial Times про Саміт НАТО в Брюсселі та важливість НАТО та ЄС для України.

Петро Порошенко зазначає, що має на меті «перетворити європейські прагнення України в більш глибокі альянси з ЄС, починаючи з цифрового ринку, митної співпраці і енергетичної солідарності, та включаючи зобов’язання щодо участі європейських столиць у відновленні міст Донбасу». «Будь-що менше не компенсувало б Україні її жертв і не визнало б її прихильність до просування демократії та європейських цінностей», - додає Глава держави.

Президент зазначив, що «протягом останніх чотирьох років, ми зайшли ще далі на шляху економічних реформ, ніж будь-коли з часів незалежності».

«І це було зроблено в умовах зовнішньої агресії. Будь-який західний уряд, проводячи реформи в такій мірі і в таких темпах як ми, зіштовхнувся би з падінням популярності. Проте мій Уряд не зійде з обраного шляху. Реформи є незворотними», - підкреслює Президент.

Спільна заява за результатами 20-го Саміту Україна-ЄС, який відбувся у Брюсселі, 9 липня, засвідчує незмінність позиції ЄС щодо українсько-російського конфлікту та визначає основні пріоритети співпраці на рівні стратегічного партнерства між Україною та Євросоюзом.

Так, у заяві йдеться про те, що європейські лідери вкотре "підтвердили відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом".

У документі вітається обопільне збільшення обсягів взаємної торгівлі. Також європейські лідери знову чітко і не однозначно наголосили на тому, що визнають європейські прагнення України і підтримують її європейський вибір.

"Ми ознайомилися з широкомасштабним процесом реформ, що проводиться Україною, і вітаємо зобов'язання продовжувати їх реалізацію та забезпечити непохитність у їх реалізації", – йдеться у документі.

Окремий пункт документа присвячений боротьбі з корупцією в Україні. Так, у заяві лідери ЄС наголошують на важливості вже вчинених кроків у цій сфері, а також на важливості початку роботу Вищого антикорупційного суду України.

В документі чітко сформульоване ставлення країн ЄС до російської агресії. Євросоюз вважає Росію агресором і надалі закликає до повної імплементації Мінських угод.

"Беручи до уваги зусилля української влади, ми погодилися з необхідністю продовжувати допомагати у вирішенні соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту з Росією…", – додається у документі.

Останній пункт заяви присвячений катастрофі малазійського Боїнга рейсу МН-17. ЄС у ньому закликає Росію взяти на себе відповідальність та співпрацювати з органами слідства для повного розслідування трагедії.

Президент України Петро Порошенко після ухвалення заяви наголосив, що Кремль має погодитися на запровадження багатонаціональної миротворчої операції під егідою Організації Об’єднаних Націй на території всіх тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей, у тому числі і на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону.

Він також зазначив, що високо цінує нещодавні рішення Ради ЄС про продовження економічних та галузевих санкцій ЄС проти Росії до 31 січня 2019 року, а також про кримський пакет санкцій ще на один рік.

"Незважаючи на всі підроблені підрахунки Росії, санкції змушують Кремль платити величезну ціну за свої міжнародні злочини. І Кремль буде продовжувати платити, поки не змінить свою поведінку", - наголосив Петро Порошенко.

Голова Європейської Ради Дональд Туск зазначив, що ЄС продовжує надавати свою непохитну підтримку територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України і запевнив у тому, що з боку ЄС непорушним залишається і невизнання незаконної анексії Криму та Севастополя.

"Нещодавно ми розширили список осіб, яким заборонено в’їзд до Європейського Союзу – це сталося після того, як на кримському півострові було проведено російські президентські вибори і було розпочато будівництво керченського мосту без згоди України", - додав Дональд Туск.

"Ми продовжуємо вимагати повного виконання Мінських угод і наголошуємо на відповідальності Росії за війну на Сході України. Кілька днів тому лідери ЄС одностайно погодилися знову продовжити на шість місяців наші економічні санкції проти Росії. За даними ООН, з 2014 року у цьому конфлікті загинуло понад 10 тисяч 250 осіб, понад 24 тисячі 600 осіб було поранено, і це відбувається у Європі", - наголосив Голова ЄР.

"Сьогоднішній ювілейний, 20-й, саміт підтвердив чітку волю ЄС надалі підтримувати відновлення територіальної цілісності, суверенітету, незалежності України в протидії агресії Росії проти нашої держави. Санкції через дії Росії проти українського Криму і українського Донбасу продовжені. В тексті декларації вперше перелічуються імена наших громадян, що стали політичними в'язнями в РФ і яких прагнемо визволити з полону. Саміт високо оцінив досягнення України  щодо виконання Угоди, зростання товарообігу між Україною та ЄС на основі можливостей зони вільної торгівлі, а також намітив чіткі пріоритети для поглиблення секторальної співпраці в галузях енергетики, цифровій та митній сферах, в сфері юстиції, свободи, безпеки», – так прокоментувала спільну заяву за результатами Саміту Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова Верховної Ради України А.Парубій пропонує розпочати нинішній пленарний тиждень «з питань, до яких Парламент не дійшов минулого тижня у попередній четвер». На засіданні Погоджувальної ради у понеділок А.Парубій нагадав, що «не розглянуто проект закону щодо безпеки і оборони (№ 6697) і блок законопроектів з питань аграрної політики».

«Блок з аграрної політики досить об’ємний – там близько восьми питань. Комітет запропонував послідовність їх розгляду, і думаю, розгляд цих питань займе більшість дня у вівторок», - сказав А.Парубій.

Голова Парламенту зазначив, що в середу Верховна Рада може розпочати розгляд питання про бізнес-омбудсмена. «Розпочати в середу, пройти усі правки і, відповідно, у четвер, першим питанням поставимо цей документ, завершимо його розгляд і ухвалимо рішення»,- підкреслив А.Парубій. Він звернувся до профільного Комітету і голів фракцій, аби вони дали свої останні рекомендації щодо цього законопроекту, і щоб «була впевненість, що закон буде проголосовано».

А.Парубій повідомив також, що «лишається ряд важливих ратифікацій, і щоб концентрація голосів під час голосування була максимальною, варто включити їх до порядку денного на четвер». «Також у четвер планується розгляд документів, які потребують невідкладного розгляду», - сказав Голова Парламенту.

 

В спільній заяві за результатами Двадцятого Саміту Україна-ЄС відзначається, що сторони домовилися про важливість продовження та прискорення реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією, яка викликає занепокоєння громадян та бізнесу України.

«Відзначаючи створення нових законодавчих та інституційних рамок боротьби з корупцією в Україні та вже проведену роботу у цій сфері, зокрема Національним антикорупційним бюро (НАБУ), ми погодилися з необхідністю продовження зусиль в імплементації судової реформи та реформи прокуратури, спрямованих на посилення верховенства права в Україні. У цьому контексті ми привітали схвалення Закону «Про Вищий антикорупційний суд», що є важливим кроком у боротьбі з корупцією», - відзначається в документі. Сторони також очікують швидкого прийняття необхідних поправок, що гарантуватимуть поширення юрисдикції цього суду на оскарження відповідних рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції.

«Ми привітали наміри України запустити цей суд у повному обсязі до кінця року. Ми погодилися з необхідністю подальшого зміцнення незалежності та ефективності всіх антикорупційних інституцій, які повинні виконувати свою роботу без зайвого впливу», - зазначається в заяві.

Під час спільної прес-конференції з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, Глава Української держави Петро Порошенко наголосив: «Боротьба з корупцією є одним з головних пріоритетів української влади в останні роки».

Президент України відзначив, що в нашій країні створена антикорупційна структура: Національне антикорупційне бюро, Національне агентство запобігання корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Останній елемент антикорупційної структури – створення Вищого антикорупційного суду, зазначив Петро Порошенко. Він нагадав, що ініційований ним законопроект, який розроблявся спільно з Венеційською Комісією Ради Європи, був підтриманий конституційною більшістю в парламенті. Глава держави також висловив сподівання, що найближчим часом парламент законодавчо підтримає уточнення цього закону.

«Зараз ми маємо абсолютно практичний результат. Усі визнають ефективність та успіх наших дій в боротьбі з корупцією в енергетичній сфері, в банківській сфері», - сказав Петро Порошенко. При цьому він підкреслив, що антикорупційна структура є «абсолютно незалежною» від владних інституцій.

В свою чергу, відповідаючи на питання відносно боротьби з корупцією в Україні, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер зауважив: «Для нас боротьба з корупцією є важливим обов’язком для України, актуальним. Я ніколи не скажу, що Україна є корумпована країна, але в Україні як і в інших країнах є корупція. І ми дійсно величезну увагу приділяємо боротьбі з корупцією, в тому числі крокам, які робить українська влада». Він привітав створення вищого спеціалізованого суду у боротьбі з корупцією. «Ефективність українського судочинства в боротьбі з корупцією буде одним з основних елементів для макроекономічного аналізу і допомоги для України», - наголосив Президент Єврокомісії.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відвідав Турецьку столицю, м. Анкара, де сьогодні, 9 липня, пройшла церемонія інавгурації Президента держави Реджепа Таїпа Ердогана.

Главу Уряду супроводжували члени Уряду, а також Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Туреччина – важливий економічний і політичний партнер України, і послідовно відстоює позицію взаємовигідного торговельного співробітництва та підтримки наших політичних ініціатив, передусім у контексті захисту прав кримських татар. В 2017 році товарообіг між Україною та Туреччиною зріс на 20,1 % і досяг $3,78 млрд з позитивним сальдо в $1,26 млрд.

«Нині, на початку 21 сторіччя, Україна вимушена знову відстоювати свою незалежність, свій суверенітет, свою територіальну цілісність, по простому кажучи свою землю. Кожен клаптик української землі ми маємо захистити і повернути під український прапор, під український суверенітет», - зазначив Президент Петро Порошенко під час заходів із вшанування пам'яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років, які відбулися на Волині.

Глава держави наголосив: «Росія веде проти України та не тільки проти України, а й проти Польщі, проти усієї Європи, проти усього світу війну для того, щоб нав’язати свій «русский мир». Вони  спробували це зробити спочатку проектом «Новоросія» - Харківська народна республіка, Запорізька народна республіка, Одеська народна республіка... Ми об’єдналися і зупинили їх. І проект «Новоросії» був знищений нашими спільними зусиллями, не лише Збройними Силами».

«Сьогодні, зрозумівши, що прямий  наступ є не ефективний, іншими методами війни є маніпулювання питаннями спільного минулого, аби, зокрема вбити клин між польським та українським народами», - особливо підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави переконаний: «Лише міцне стратегічне партнерство між Україною та Польщею стане найкращою потужною відповіддю агресивній політиці Кремля».

За словами Петра Порошенка, українсько-польський діалог на тему болісних сторінок минулого, в умовах триваючої російської агресії, повинен бути максимально виваженим, а рішення мають бути заздалегідь та добре продуманими.  «Драматичний українсько-польський конфлікт 40-х років ХХ століття є дуже складним питанням спільної історії, тому воно має бути виведене із сфери політики і передане на розгляд вченим», - зазначив він.

Президент акцентував на важливості проведення Україною та Польщею спільного наукового дослідження історичного минулого: «Щоб не передавати у спадок ані молодим українцям, ані молодим полякам міфів про трагічні періоди спільної історії, і не дозволити конфліктам минулого роз’єднувати майбутнє».

«Бо місце України, українське майбутнє в єдиній сім’ї європейських народів. При чому ми не маємо туди йти, бо ми туди повертаємося. Ми завжди були європейським народом і зараз це лише переконливо демонструємо», - сказав він.

«Прощаючи і просячи пробачення, вшановуючи жертв трагедій і славлячи спільних героїв, засуджуючи злочини і не допускаючи повторення причин, що їх породили – Україна і Польща мають творити майбутнє нової Європи. Разом. Коли разом Польща і Україна – разом з нами 28 країн-членів Європейського Союзу, разом з нами вся Європа і весь світ», - сказав Петро Порошенко.

«Моя позиція, як Президента, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, позиція українського народу і позиція Української держави чітка і однозначна, особливо беручи до уваги жахливий досвід російської агресії на Сході нашої держави. Будь-який злочин проти мирного населення не має виправдання і ніколи не має бути виправданим. Ми всі схиляємо голови перед пам’яттю українських і польських жертв Волинської трагедії, рішуче засуджуємо скоєні проти українців і поляків злочини і засуджуємо тих, хто їх скоював», - сказав Президент.

Глава держави зазначив, що сильна позиція держави і сильна позиція народу полягає в тому, щоб знайти в собі сили визнавати помилки минулого, усвідомлювати їх справжні причини для того, щоб не допустити їх у майбутньому.

«На моє глибоке переконання, Україна і Польща засвоїли цей урок. І Україна, і Польща мають бути гранично обережними та уважними щодо оцінок та щодо висновків. Щоб не сталося так, що через декілька десятиліть вже наші нащадки змушені будуть аналізувати помилки та знову шукати шляхи до порозуміння», - зазначив він.

Президент особливо наголосив, що історію потрібно уважно вивчати, але це повинні робити історики і науковці. «А що буде, коли історію почнуть вивчати політики? Що буде коли на історичній неправді і брехні почнуть грати свою брудну політичні гру ті чи інші політичні сили для того, щоб рейтинги собі підвищити? Я переконаний, що ми цього не маємо допустити», - зауважив він.

Глава держави нагадав про досягнуті домовленості в цьому питанні з Президентом Польщі Анджеєм Дудою. «Про що ми домовились? Історикам – історичне, науковцям – наукове. А політики мають  працювати на людей і дивитись у майбутнє», - зазначив Президент та підкреслив, що він категорично проти того, щоб виходити за межі цих домовленостей.

Питання відновлення Донецької та Луганської областей потребують системних і комплексних рішень за усіма напрямками – від підтримки соціальної сфери до відновлення підприємництва. Реалізація виключно точкових проектів має відходити у минуле, сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань реалізації проектів відновлення й розвитку Донбасу.

Глава Уряду наголосив, що наразі регіон має колосальний ресурс – загалом понад 12 млрд грн, виділений за різними державними програмами і програмами допомоги. Ці кошти потрібно використати максимально ефективно, впевнений Прем’єр-міністр.

«Маємо достатній ресурс, який потрібно ефективно використати. І це мають бути системні кроки – відновлення доріг, освіта, медицина, підприємництво, - сказав Володимир Гройсман. - Будемо переходити до реальної системної роботи по Донбасу, аби в кожній сфері бачили рух».

Учасники наради відзначили, що в цілому кількість проектів, які заплановані до реалізації або вже реалізуються, достатньо серйозна. Так, у Луганській області - це 590 проектів, у Донецькій – 1262 проекти. Йдеться про будівництво житла, розбудову інфраструктурних об’єктів, в тому числі доріг та пропускних пунктів, капітальні ремонти шкіл, лікарень, спортивних об’єктів.

«Але реальний стан справ мене не влаштовує. Мають бути створені нормальні умови. Кошти є, завдання поставлені, а люди бідкаються в жахливих умовах. І проблема в тому, що цілісного бачення немає. Цілісного пану немає. Що треба? Єдиний цілісний комплексний план відновлення Донбасу. Ми працюємо для того, аби люди відчули нову якість життя. Тож треба звертати увагу і на соціальну інфраструктуру, і на промисловість. Мене не цікавить відсоток освоєння коштів. Мене цікавить, аби кожна гривня була направлена на конкретний проект», - сказав Володимир Гройсман.

Він запропонував провести ревізію всіх наявних проектів на предмет їх необхідності і відповідності потребам людей. «І починаємо думати над пропозиціями стратегічного плану для того, аби у людей була нормальна дорога, садочок, школа, лікарня тощо. Повторюю: потрібне цілісне бачення. Ми синхронізуємо державні програми – по дорогах, по медицині, вони всі можуть бути підключені, - сказав Володимир Гройсман. - Ми розуміємо, що це територія, де йдуть бойові дії, але ситуацію треба змінювати. Для людей треба створювати нормальні умови життя й пересування. Це справа честі. Розгортаймо роботу. Не треба думати категоріями «кількість об’єктів». Треба думати, що це дасть людині, як це вплине на жителів Луганської та Донецької областей».

Виступаючи у четвер на церемонії урочистого затвердження Стратегії електронного парламентаризму на 2018 – 2020 роки, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що «старт реалізації Стратегії електронного парламентаризму Верховної Ради України на 2018 – 2020 роки зробить Парламент та його діяльність відкритими та прозорими для кожного громадянина». При цьому він додав, що «сучасні інформаційно-комунікаційні технології все активніше використовуються національними парламентами для якісного виконання своїх представницьких, законодавчих і контрольних функцій, для налагодження і підтримки комунікацій із громадянами».

За словами Голови Парламенту, Стратегія визначає такі основні завдання на найближчу перспективу: автоматизація всіх етапів законотворчого процесу, електронний документообіг, електронний цифровий підпис, персональний електронний кабінет народного депутата, корпоративний ІНТРАНЕТ-портал для роботи з електронними документами. Ця Стратегія забезпечує електронну взаємодію між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента України.

«Однією з найбільш важливих та перспективних складових електронної демократії є електронний (цифровий) парламент. Для створення цифрового парламенту необхідна Стратегія. Ми її нарешті маємо: вона розроблена на основі аналізу сучасного стану впровадження інструментів електронного парламенту і визначає візію, місію, мету, цілі, базові принципи подальшого розвитку електронного парламентаризму України», - сказав А.Парубій.

За його словами, «Стратегія включає план реалізації, містить оціночні показники та індикатори якості реалізації цієї Стратегії з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України в перспективі до 2020 року».

Голова Парламенту наголосив, що Стратегія електронного парламентаризму на 2018 – 2020 роки розроблена на виконання Рекомендацій Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності одним з пріоритетів партнерства визначено підвищення прозорості, передбачуваності, ефективності та відкритості діяльності Верховної Ради України. Ряд рекомендацій Дорожньої карти щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України безпосередньо стосуються розвитку електронного парламенту.

«У співпраці з Адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України ми плануємо розробити стратегію переведення документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом у рамках «законодавчого трикутника», у цифровий формат», - сказав А.Парубій.

Політичний нагляд за виконавчою гілкою влади повинен бути реалізований шляхом розробки Верховною Радою України разом з Кабінетом Міністрів України уніфікованого формату та структури щорічних звітів міністерств щодо результатів реалізації відповідних програмних документів. Зазначені звіти подаватимуться на розгляд Верховної Ради України та складатимуть основу здійснення нагляду за реалізацією політики у відповідній сфері.

Стратегія є прикладом тісної співпраці Апарату Верховної Ради України з Генеральним Директоратом з питань Інновацій і Технологічної підтримки Європейського Парламенту: проведено кілька оцінювальних місій Європейського Парламенту до Верховної Ради України; навчальних візитів представників Апарату до Європейського Парламенту; міжнародний практичний семінар з питань стратегічного планування розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у парламенті; численні опитування комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України та підрозділів Апарату з метою виявлення розуміння спільної місії, бачення, цілей і цінностей інституції.

А.Парубій привітав Апарат Верховної Ради України, консультантів, партнерів та усіх причетних до розробки Статегії електронного парламентаризму з підписанням документу

Голова Парламенту нагадав, що 21 листопада 2017 року у рамках Міжнародного тижня законодавчої відкритості він підписав Комунікаційну стратегію Парламенту на 2017-2021 роки. «Документ, що став результатом роботи стратегічних сесій за участю політиків, експертів, співробітників Апарату Верховної Ради та представників громадськості, було підготовлено у рамках виконання Плану дій з реалізації Декларації відкритості парламенту за сприяння проекту Європейського Союзу, Верховної Ради України та ПРООН «Рада за Європу»», - зауважив він.

У заході взяли участь: керівник Проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу" Джонатан Мерфі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі, народні депутати України та члени Уряду, представники міжнародних організацій.

Президент Петро Порошенко особливо наголошує на чіткому відображені в новому Законі «Про національну безпеку України» позицій щодо інтеграції України в європейські структури. «Це наше повернення до європейської родини народів, у європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, аж до набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору», - підкреслив Президент під час підписання Закону.

Він також повідомив, що зараз завершується підготовка конституційних змін щодо реалізації мети, закріпленої в цьому Законі: «Ми будемо вносити проект відповідних змін до Конституції до українського Парламенту».

Глава держави назвав цей Закон історичним та повідомив, що українська влада, представники сектору оборони і безпеки, наші міжнародні партнери працювали над ним більше двох років.

Глава Української держави підкреслив, що цей Закон є історичним, тому що вперше, об’єднуючи три інших Закони, відбуватиметься взаємосумісність сектору оборони і безпеки з оборонними можливостями Північноатлантичного Альянсу.

«В секторі оборони і безпеки України відбуваються революційні зміни. Законом визначено фундаментальні національні інтереси України – те, що Збройні Сили України, інші силові підрозділи мають захищати», - наголосив Президент та зазначив, що робота над цим документом була дуже непроста.

За словами Петра Порошенка, силові структури, згідно нового Закону, мають перш за все захищати державний суверенітет і територіальну цілісність, незалежність нашої держави, демократичний конституційний лад і не допускати втручання у внутрішні справи України.

«Сьогодні Україна має значно більші можливості для того, щоб захистити себе», - сказав Президент та підкреслив, що це стало можливим внаслідок напруженої роботи, коли «практично з нуля створили нову армію, нову поліцію, відновили Національну гвардію, значно зміцнили можливості Служби безпеки України».

Президент також окреслив ще один фундаментальний принцип безпеки – сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення.

Президент зазначив, що Закон систематизує перехід оборонного і безпекового сектору нашої країни до правил, принципів та стандартів НАТО. Він зауважив, що «ще до 2014 року, відповідно до законодавства України, представникам, експертам, радникам НАТО було заборонено вхід до Міністерства оборони України, СБУ та Генерального штабу ЗСУ».

«На сьогоднішній день були прийняті позиції, які забезпечать ефективну співпрацю і взаємосумісність, аж до майбутнього членства», - підкреслив Президент, характеризуючи радикальні зміни в секторі безпеки і оборони України. Він також повідомив, що у Законі отримали розвиток  положення відразу трьох Законів, які діяли дотепер – «Про основи національної безпеки України», «Про організацію оборонного планування» і «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

 

Сьогодні, за ініціативи керівництва обласної державної адміністрації керівники районних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Вінниччини мали змогу ознайомитись із ходом робіт щодо відновлення гідрологічного режиму та покращення санітарного стану річки Десна, яка є однією з найбільших притоків Південного Бугу – головної водної артерії області.

«Ще півроку назад дана притока була абсолютна замулена і поросла очеретом. Враховуючи, що це є найбільша притока головної водної артерії області, гостро постало питання щодо приведення її до належного стану. На тендерних засадах визначали проектантів та підрядників, які б відповідально взялись за дану роботу. Для початку було зроблено відвідні канали і на першому етапі працювала екскаваторна техніка, яка розчищала від намулу русло річки. Наступним етапом розчистки стала робота земснаряду, який було придбано за кошти обласного бюджету. Важливо, що результат проведеної роботи не змусив себе довго чекати і, майже одразу, відкрились близько 200 руслових джерел, які також впливають на водність та формування річки», -  зазначив Андрій Гижко.

В ході розчистки русла річки намул використовувався для облаштування берегової лінії і розтягувався вздовж берега на ширину близько 20 метрів. Відстояний намул розгортали, а береги спланували із влаштуванням захисних валів і невдовзі засіють багаторічними травами. Таким чином захисні вали захищатимуть флору та фауну річки від забруднення мінеральними та органічними добривами, які змиваються з полів та прибережних земельних ділянок дощовими стоками.

Частина русла на даній ділянці є звивистою і потребувала розширення у місцях звуження, а також берегоукріплюючих робіт, що захищають від можливого розмиву.

Крім того, Андрій Гижко анонсував придбання ще одного земснаряду, який буде вдвічі потужнішим, від того, який працює на даний час.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=105#sigFreeId30bbab7c0b

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про валюту і валютні операції» під час зустрічі з представниками бізнес асоціацій та бізнес спільнот. Глава держави нагадав, що з моменту останньої зустрічі з бізнесом відбулося кілька значущих для України подій. Зокрема, проведено перше засідання Інвестиційної ради, яка зібрала за одним столом керівників великих світових компаній, ухвалено низку важливих рішень про збільшення обсягів інвестицій в Україну. «Це надзвичайно важливо було чути від об’єктивних інвесторів, які мають абсолютно чіткі і тверді плани щодо інвестицій в Україну», - констатував Петро Порошенко.

Президент особливо підкреслив значення прийняття нового Закону про валюту, який дуже довго обговорювався, у тому числі і на зустрічі з представниками бізнесу. «Я хотів привітати вас з цим ключовим актом економічної свободи. Ще раз наголосити наскільки це було важливо», - сказав Глава держави. Він додав, що цей документ можна порівнювати з ратифікацією Угоди про асоціацію та запровадженням безвізового режиму.

«Якщо Угода про асоціацію та всеохоплюючу зону вільної торгівлі забезпечує вільний рух товарів і послуг, безвізовий режим – це вільні контакти між людьми, коли українці можуть подорожувати країнами Європи, то дуже важливо, що і вільний рух капіталів буде забезпечений саме цим Законом», - додав він.

Петро Порошенко також нагадав, що прийняття цього Закону важко проходило у Верховній Раді і подякував народним депутатам за підтримку і ухвалення рішення, незважаючи на спроби тиску та зриву ухвалення.

«Це плід наших спільних зусиль. Це доведення ефективності нашої спільної, узгодженої роботи, як би хто не протидіяв у Верховній Раді і за її межами, як би хто не намагався шантажувати, «прочавити» щось, що би перешкоджало ефективному функціонуванню Закону «Про валюту і валютні операції» . Ми з вами це зробили. Впевнений, що і цей день увійде в історію як ще одна із свобод України. Я вітаю вас з цим, це наша з вами перемога», - сказав Президент.

Глава держави зазначив, що новий Закон нарешті замінює декрет про валютне регулювання, «який здавався непорушним 25 років, забороняв все і виходив виключно з радянської, «совкової» моделі регулювання валютного ринку».

На переконання Петра Порошенка, імплементація зазначеного Закону для багатьох представників бізнесу врешті дасть відповідь на низку важливих питань. «Починаючи від виведення і виплат дивідендів, і закінчуючи відкриттям рахунків. Починаючи від ефективного захисту на законодавчому рівні валютної позиції, і завершуючи принципом: дозволено все, що не заборонено», - зауважив Президент.

Основною метою Закону України «Про валюту і валютні операції», ухваленого Парламентом  21 червня цього року, є запровадження повної лібералізації на валютному ринку України, вільного руху капіталу та інших валютних цінностей, правового забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій на території нашої держави.

Запропонована модель валютного регулювання відповідає міжнародній практиці, зокрема вимогам директиви ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Запроваджується принцип «дозволено все, що не заборонено». Впроваджується принцип інформування НБУ про здійснені валютні операції замість обов’язку отримання резидентами/нерезидентами індивідуальних ліцензій/дозволів на здійснення разової валютної операції.

Скасовується можливість зупинення зовнішньоекономічної діяльності та запровадження індивідуального ліцензування до порушників, залишивши лише можливість  штрафних санкцій ДФС.

Замість валютного контролю здійснюватиметься валютний нагляд. При цьому, валютному нагляду підлягатимуть операції на предмет відповідності вимогам валютного законодавства на суму від 150 тис гривень, як того вимагає законодавство про запобігання відмиванню доходів для здійснення обов’язкового фінансового моніторингу.

Закріплюються повноваження Національного банку запроваджувати заходи захисту на валютному ринку за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності та/або фінансової системи держави.

Уряд України в рамках політики наведення ладу в системі державних фінансів відкриває нову сторінку роботи Державної фіскальної служби, головним орієнтиром якої має стати наповнення державного бюджету. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час селекторної наради в ДФС.

«Я не збираюся погоджуватися із станом справ з точки зору наповнення держбюджету. На жаль, деякі працівники ДФС стали частиною системи, яка грабує країну. Варіантів два – або сповідуєте принцип робити Україну сильною, або протягом доби залишайте посади», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що його позиція була і залишається чіткою. «Цифри показують: маємо серйозні резерви, які мають бути мобілізовані до держбюджету. При цьому легальний бізнес має відчувати підтримку і швидкий сервіс, аби не було жодних проблем, - сказав Володимир Гройсман. - Уряд підтримає всіх, хто сумлінно виконує роботу. Служити державі – це привілей. Якщо це сприймати, як власну справу, завжди будете ефективними».

Прем’єр-міністр наголосив, що ефективність треба продемонструвати, передусім, на митниці, де вже розгорнута кампанія «Україна без контрабанди». «Кожен день будемо аналізувати поступлення, вартість, надходження, вантажі тощо. Не можете працювати – звільняйтеся. Авторитетів тут бути не може. Мені потрібен результат, а мої слова мають стати дороговказом», - наголосив Глава Уряду.

Під час нарад він повідомив, що Уряд за поданням керівника ДФС і в.о. Міністра фінансів прийняв рішення про призначення в.о. заступників голови ДФС. На посади призначені Бамбізов Євген Євгенійович, який очолював Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, і Кривіцький Віктор Броніславович, який до призначення очолював Волинську митницю ДФС.

«Я буду захищати кожного, хто правий, чого б це мені не вартувало. Я вдячний тим, хто робить державну справу. Звільніться від страхів, і починайте працювати. Всі до роботи, розраховую на результат», - додав Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у середу спільно з Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, співробітниками Національної поліції взяв участь в урочистостях з нагоди третьої річниці створення Національної поліції України.

Голова Парламенту, вітаючи Національну поліцію з професійним святом, нагадав, що «три роки тому на древній площі біля мурів Собору Святої Софії склали присягу на вірність українському народу перші поліцейські». Але, зазначив він, історія Національної поліції набагато давніша і формувалася вона в буремні роки української війни проти російських окупантів весною 2014 року. «Коли російські окупанти прийшли на нашу землю, в лави МВС пішли десятки тисяч молодих хлопців і дівчат - юристів, айтішників, підприємців, студентів - для того, щоб зі зброєю в руках захищати Українську державу, - підкреслив А.Парубій і додав. - Загартовані у важких боях батальйони МВС формували і вирощували легенду, на якій виховується сьогодні покоління української молоді, на якій була сформована і сьогоднішня Національна поліція».

Голова Верховної Ради висловив переконання, що дух української Національної поліції гартувався у буремні дні, коли вся країна молилася за батальйон «Світязь», який був в оточенні цілу ніч біля Дебальцевого, а батальйони «Львів» і «Чернігів» знаходились у Станиці Луганській.

«Коли ми говоримо, що нова українська Національна поліція продемонструвала усьому суспільству зовсім іншу якість, – ми знаємо, де вона народжувалася, як вона гартувалася у вогні боротьби за незалежність», - наголосив А.Парубій.

«Поза сумнівом, створення Національної поліції є однією із масштабних, однією із найбільш успішних реформ в Україні, - підкреслив Голова Парламенту, - це була одна з тих реформ, про яку ми мріяли під час Революції гідності». Він пригадав про велике піднесення, з яким молодь йшла до лав Національної поліції.

А.Парубій наголосив, що Верховна Рада України на усіх етапах робила все необхідне, аби сприяти Національній поліції у її утвердженні і розбудові.

«Навіть сьогодні, у цей урочистий день у Парламенті було ухвалено закон про запобігання смертності на дорогах, який робить більш жорстким покарання водіїв, які у нетверезому стані насмілюються виїхати на шляхи українських міст і сіл»,- сказав А.Парубій. Він також повідомив, що в червні Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект закону, який розмежовує поняття злочину і кримінального проступку. Голова Верховної Ради висловив сподівання, що вже «восени Парламент зможе його ухвалити в цілому, бо цього закону чекають у Національній поліції - він полегшить і зробить більш ефективним розслідування злочинів».

Голова Парламенту подякував поліцейським за службу, за щоденну роботу з ризиком для власного життя, зауваживши, що їхня «професія є однією з найбільш відповідальних і однією найбільш небезпечних». А.Парубій нагадав, що за три роки 24 поліцейських загинули під час виконання своїх службових обов’язків, понад 1200 отримали поранення. Вічна пам’ять героям-поліцейським», - сказав він.

Голова Верховної Ради побажав українській поліції успіхів, наснаги у роботі, миру і благополуччя.

 

Новий службовий транспорт для працівників Національної поліції Вінниччини придбано коштом місцевих бюджетів регіону.

3 автомобілі Skoda Rapid для структурних підрозділів Головного управління Нацполіції у Вінницькій області профінансовані з обласного бюджету, ще 6 Renault, придбаних за рахунок районних програм, попрямують до Гайсина, Козятина, Мурованих Куриловець, Липовця, Тульчина та Шаргорода.

Ключі від службових авто поліцейським вручали голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій та начальник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Юрій Педос.       

«Сьогодні поліція вчергове отримує нові автомобілі, але цього разу – завдяки підтримці органів місцевої влади. Це говорить про те, що в нас є повне порозуміння, і ми відчуваємо велику відповідальність перед громадою за довіру», - зауважив Юрій Педос.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, у свою чергу, відзначив, що це лише перші кроки, коли районні бюджети підставляють своє плече у боротьбі зі злочинністю, відтак подякував колегам за співпрацю.

«Насправді, ситуація дуже непроста, і непрості виклики, які стоять сьогодні перед Національною поліцією, органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Ми бачимо, що деякі процеси, які породжують конфліктні ситуації, приходять нині у сільську місцевість, тому маємо все зробити для того, щоб люди в сільських територіях почувалися безпечно. І придбання цієї техніки – крок вперед в цьому напрямку», - підкреслив керівник Вінниччини.

Він також повідомив, що лише в поточному році з обласного бюджету у рамках регіональної комплексної оборонно-правоохоронної програми для Головного управління Нацполіції у Вінницькій області виділено 2,3 млн. гривень. «Окрім цих трьох авто, з обласного бюджету буде придбано ще 6 автомобілів, які спрямовуватимуться безпосередньо в обласне управління Нацполіції. Але для нас принципово важливо, що до програми почали підключатися райони Вінницької області. Сьогодні на районні відділи було передано перших 6 автомобілів, а до кінця року буде придбано ще близько 20 авто», - зазначив Валерій Коровій.

 

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=105#sigFreeIdf02cffae2b

Президент України Петро Порошенко та Президент Сербії Александар Вучич обговорили питання щодо європейської інтеграції обох держав. «Ще одна стратегічна мета, яка нас об’єднує, це європейська інтеграція», - зазначив Петро Порошенко під час спільного брифінгу з Президентом Сербії за підсумками переговорів.

Глава держави нагадав, що Україна підписала і ратифікувала Угоду про асоціацію, також запрацювала поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС. А рівно рік тому, з 11 червня був запроваджений безвізовий режим з Європейським Союзом. «Ми всіляко підтримуємо європейські та євроінтеграційні процеси, яких прагне народ Сербії і які відбуваються за лідерства Президента Вучича», - наголосив Петро Порошенко.

Президент України повідомив, що під час українсько-сербських переговорів було досягнуто домовленостей з Міністром європейської інтеграції Сербії про обмін досвідом, вивчення всіх можливих позицій, які дозволять прискорити рух до Європейського Союзу.

«І ми щиро бажаємо, щоб у 2025 році, подолавши всі перешкоди і знайшовши всі компроміси, Сербія стала членом Європейського Союзу», - зазначив Президент України.

Глава Української держави додав: «Можу наголосити, що така сама мета є і в українського народу. Більше 70% сьогодні підтримують європейську інтеграцію України».

«Нам надзвичайно важливо вивчити досвід Сербії у проведенні реформ. Ми домовились  сьогодні швидко обмінюватись позитивними напрацюваннями, які є в наших Урядів. Мені надзвичайно імпонує той стиль, який ми запровадили в паном Александром у наших відносинах, для того, щоб швидко, без будь-якої бюрократичної тяганини вирішувати будь-які проблеми, які виникають між нашими країнами», - також підкреслив Президент України.

За його словами, підписання сьогодні двосторонніх договорів є яскравим тому свідченням. «Хочу наголосити, що лише декілька тижнів тому ми домовилися, що підпишемо Угоду, яка продовжує термін безвізового перебування громадян Сербії в Україні і громадян України в Сербії для того, щоб покращити контакти між людьми, спростити візити туристів, підприємців, культурних діячів. Для того, щоб наші народи краще пізнали один одного. І я впевнений, що той документ, який сьогодні підписаний дякуючи рішучим діям Президента Вучича і моїм, як Президента України, буде відігравати важливу роль», - зазначив Президент України.

Президент Республіки Сербія Александар Вучич, в свою чергу, запевнив у готовності його країни надавати допомогу Україні у питаннях європейської інтеграції. «Європейська інтеграція – також дуже важливе питання. І ми також будемо допомагати один одному на цьому шляху – все, що треба нам разом зробити в цьому напрямку», - зазначив він.

Реформі державної служби в Україні – бути, і зараз вона виходить на впровадження системних речей, серед яких чітке визначення сфер відповідальності кожного органу влади, його керівника та відповідних директоратів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з питань подальшого реформування системи державного управління.

«Треба йти вперед, вдосконалювати певні речі. Ми починаємо перезавантаження всієї державної служби в Україні. Звісно це не день-два, і можуть бути помилки. Нам є над чим працювати, - сказав Володимир Гройсман. - Але жодних відкатів назад. Ми робимо системні речі. Якщо зараз вибудувати рівень відповідальності, викристалізувати його - це дасть в комплексі нову систему управління. Реформі державної служби бути!»

Глава Уряду наголосив, що сьогодні Україна перебуває на тому етапі розвитку, коли радянська система управління ліквідується, а нова – запроваджується і удосконалюється одночасно. І це може накладати дещо негативний відбиток на перебіг реформи в контексті побоювання втратити керованість оперативними процесами, нерозуміння, що являють собою нові директорати, і якою є зона їх відповідальності. Так само, в процесі реформи виникає необхідність централізувати деякі суто обслуговуючі і адміністративні функції.

На думку Прем’єр-міністра, наразі найбільш прийнятною моделлю державного управління є напрацьована модель роботи органів місцевого самоуправління, де є центри прийняття рішень і виконавчі комітети. І на центральному управлінському рівні можна перейняти елементи цієї системи – із конкретним розмежуванням функцій, визначенням активності і можливістю надання широкого інструментарію формування і виконання державної політики, коли Глава Уряду і члени Уряду займаються розвитком держави, напрацьовують фундаментальні напрямки роботи і мають достатні повноваження ухвалювати потрібні рішення.

У цьому контексті Володимир Гройсман запропонував напрацювати і обговорити проект закону, який містив би потрібні норми і закріпляв їх на законодавчому рівні.

«Якщо такий документ можна вивести на законодавчий рівень – можемо восени з ним виходити, - зазначив Володимир Гройсман. - Це має бути один законопроект, невеликий, який визначив би рамку (подальшої реформи держуправління)».

Глава Уряду наголосив: якщо пройти всі кроки – «пройдемо точку незворотності». Тим більше, що суспільство очікує змін. Люди хочуть ефективного управління, компактних і оптимізованих держорганів, зниження держвидатків і посилення керованості державою і процесами в країні.

«Тож пропоную провести дискусію (на рівні експертного середовища), підготувати рамку бачення, де є зараз міністерства, куди треба рухатися. А далі – вийти на рівень Уряду і представити рішення, з якими можна потім працювати», - додав Прем’єр-міністр.

Довідково

Реформа державної служби є одним з пріоритетних напрямків роботи Уряду, мета якого – сформувати ефективну систему державного управління, яка працюватиме на розвиток держави, а не на створення додаткових бар’єрів. В рамках реформи запроваджена практика створення директоратів міністерств, які в майбутньому мають служити свого роду аналітичними центрами, які виробляють поточні і стратегічні рішення. Наразі активно ведеться кампанія з кадрового оновлення держслужби. Причому конкурс на вакантні посади сягає по деяких органах влади до 35 людей.

 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь в обговоренні стану виконання Україною та ЄС Угоди про асоціацію та пріоритетних напрямів співробітництва у цьому процесі. За його словами, ще у лютому 2018 року спільно з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом було презентовано перелік з 57 законів, необхідних для забезпечення виконання Угоди про асоціацію. «Вони належать до відання різних комітетів і перебувають  на різних етапах ухвалення: деякі з них лише зареєстровані, деякі – пройшли певні етапи розгляду - перше чи друге читання», - уточнив він.

А.Парубій зазначив, що він звернувся до голів комітетів, аби під час подання законопроектів на розгляд Верховної Ради серед них обов’язково були законопроекти зі списку щодо виконання Угоди про Асоціацію. «Хочу наголосити, що вся Верховна Рада сконцентрувалася навколо того, щоб наші зобов’язання перед ЄС були виконані», - підкреслив він.

Голова Верховної Ради нагадав про велику спільну роботу, яка мала місце під час розгляду і ухвалення законів про антикорупційний суд і про національну безпеку. «Ми врахували усі рекомендації Венеційської комісії під час розгляду закону про Вищий антикорупційний суд. А Закон про національну безпеку - не менш важливий - це закон, який визначає рамки реформування української системи безпеки і оборони», - сказав він і додав, що цей закон був ухвалений з урахуванням усіх рекомендацій НАТО і партнерів з ЄС та США. Закон про національну безпеку, за його словами, «передбачає ухвалення ще ряду законів – про службу безпеки, про лібералізацію військових закупівель, про розвідку, про створення окремого комітету з питань розвідки у структурі Парламенту».

А.Парубій нагадав про ухвалення не менш важливих законів, що не були в основному пакеті Угоди,  – «Про валюту», «Про створення кредитного реєстру Національного банку», щодо залучення іноземних інвестицій тощо.

Голова Українського Парламенту зазначив, що з переліку Дорожньої карти було ухвалено п’ять законів, по багатьох з яких точилися тривалі дискусії і гострі дебати. «Зокрема, по закону щодо добровільного об’єднання  громад (№6466), який дав можливість об’єднувати села навколо великих міст, який дав потенціал для утворення десятків нових громад по всій Україні. Таку ж велику кількість дискусій мав і закон про авторське право. Ми змогли його опрацювати і ухвалити в Раді», - сказав він.

Важливе значення, за його словами, має і закон про стратегічну екологічну оцінку, «який кілька разів повертали на доопрацювання до профільного комітету». «Ми змогли змобілізуватись і ухвалити п’ять законів в цілому», - наголосив він.

Водночас, додав Голова Верховної Ради, ще одинадцять законопроектів прийнято за основу: «Це, як мінімум, кожного пленарного тижня три-чотири закони, необхідні для співпраці з ЄС, приймається Українським Парламентом». Він назвав це «непоганою статистикою» і додав, що і на цей пленарний тиждень передбачено розгляд п’яти законопроектів, серед яких: «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та ряд інших.

А.Парубій підкреслив, що «за цією статистикою стоїть величезна робота комітетів по кожному із законопроектів». «Аналізуючи наш шлях, можна сказати, що законів було ухвалено недостатньо, але яка ще з держав за такий короткий період часу змогла ухвалити таку кількість фундаментальних документів з різних сфер», - зауважив він.

Голова Верховної Ради наголосив,  що незважаючи на «гарячі» дискусії у сесійній залі, є велика група ентузіастів, серед яких Комітет з питань європейської інтеграції, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської те євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Ми маємо команду голів комітетів, які переймаються і працюють над тим, щоб наша робота була якісною, - сказав він. – Не маю сумнівів, що і надалі будемо виконувати цю програму так само, як і  працювали».

А.Парубій передбачає, що доведеться оновити перелік законопроектів, що потребують розгляду. За його словами, це буде теж спільною роботою робочої групи між Парламентом і Урядом, «щоб зробити апгрейд і додати ряд законів, які зареєстровані від лютого місяця і виразно необхідні для Угоди».

Голова Парламенту висловив упевненість, що і цього літа Парламент зможе успішно і динамічно продовжити цю роботу: «Верховна Рада України – відповідальний орган і буде виконувати свої зобов’язання, буде проводити реформи. Верховна Рада буде працювати так само ефективно і дієво».

 

Довідково: Зустріч керівництва Верховної Ради України відбулася напередодні 20-го ювілейного Саміту Україна-ЄС з Надзвичайними та Повноважними Послами держав-членів ЄС в Україні, Головою Представництва ЄС в Україні Х. Мінгареллі щодо обговорення стану виконання Україною та ЄС Угоди про асоціацію та пріоритетних напрямів подальшого співробітництва. У зустрічі взяла участь Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Л.Денісова та Віце-прем’єр-міністр з питань європейської те євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе

  1. Весь світ вимагає звільнення українського режисера Олега Сенцова і всіх політв’язнів – Глава держави
  2. Глава Уряду про підвищення мінімальної зарплати: «Щойно економіка нам дозволить, обов’язково піднімемо»
  3. Олександр Крученюк: Ми маємо створити рівні умови для заняття спортом усіх верств населення на принципах доступності
  4. Голова облдержадміністрації Валерій Коровій ініціював реорганізацію управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області
  5. Прем’єр-міністр про «Північний потік-2»: Закликаємо не підтримувати це небезпечне рішення
  6. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів зустріч із помічником Міністра оборони США Лорою Купер
  7. Андрій Гижко: Сьогодні ми прагнемо налагодити координацію дій усіх органів влади з питань погашення заборгованості по заробітній платі
  8. Угода про асоціацію та зона вільної торгівлі з ЄС працюють успішно та ефективно – Президент
  9. Глава Уряду ініціює створення Високої групи оцінки реформ в Україні
  10. Розпочався робочий візит Голови Верховної Ради України Андрія Парубія до Сполучених Штатів Америки

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30