«Сьогодні в Україні реалізується низка проектів відновлюваної енергетики загальною потужністю в 2,5 гігават. Це найбільший показник за всі роки незалежності нашої держави. В цю сферу інвестовано 4,8 мільярдів доларів протягом останніх 5 років», – зазначив Олексій Гончарук в ході зустрічі з генеральним директором Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA) Франческо Ла Камера.

Глава українського Уряду наголосив: «Нашою метою є збільшення частки відновлюваної енергетики. Наразі ми розробляємо стратегію переходу на відновлювану енергетику до 2050 року. Ми би високо оцінили співпрацю з IRENA у цьому напрямку».

Пан Франческо Ла Камера висловив підтримку діям українського Уряду: «Україна йде в правильному напрямку. Ви можете розраховувати на нас у питаннях розвитку системи відновлюваної енергетики в вашій країні».

Крім цього, на зустрічі обговорювали впровадження аукціонної системи закупівлі електроенергії, виробленої ВДЕ, для стимулювання розвитку відновлюваної енергетики. Перший аукціон має відбутися вже в квітні 2020 року.

Насамкінець Прем’єр-міністр України подякував Франческо Ла Камера за візит до України та висловив сподівання на поглиблення співпраці між Україною та Агентством.

Довідково

Міжнародне агентство з відновлюваних джерел енергії, або IRENA — організація, заснована в 2009 році для підтримки використання державами всіх форм відновлюваних джерел енергії. Україна стала членом IRENA у 24 лютого 2018 року. Україну було обрано до складу Програмно-стратегічного комітету IRENA на 2019 – 2021 роки 26 червня ц.р. під час сімнадцятого засідання Ради IRENA. Також домовлено про включення України до складу комітету з повноважень десятого засідання Асамблеї IRENA.

Сьогодні, 27 листопада, Уряд встановив запобіжник, що захистить людей від коливань ціни на газ взимку в умовах потенційної відсутності транспортування газу українською ГТС. Для цього розроблено програму «Гарантована ціна на газ». Для учасників програми Уряд зобов'язав НАК «Нафтогаз України» зафіксувати ціну на газ на період опалювального сезону. Вказана ціна буде на 7% менша, ніж у попередньому році. 

«Уряд захищає людей під час опалювального сезону. Ми забезпечили стабільність на ринку природного газу в умовах потенційної відсутності транспортування газу українською газотранспортною системою. Щоб це не вплинуло негативно на ціну газу для споживачів, ми запроваджуємо можливість зафіксувати майбутню ціну через інструмент «контракт на майбутнє». Подібна практика поширена у світі, але тільки споживач обирає, скористатися пропозицією чи ні», – коментує рішення Уряду Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

За умовами програми кожен споживач України з 1 січня 2020 року (громадяни та підприємства теплокомуненерго) до 1 травня 2020 року автоматично стають учасниками програми. Відпускна ціна газу від НАК «Нафтогаз України» для них становитиме  6,96 грн за кубометр з ПДВ (без тарифів на транспортування до домогосподарства). Це рекордно низька ціна для опалювального сезону за останні два роки.

В усіх без винятку споживачів є вибір: залишитися в програмі, чи вийти з неї і відмовитися від гарантованої ціни до 20 грудня поточного року. У разі виходу з програми «Гарантована ціна на газ» споживач буде оплачувати газ за діючою місячною ціною, що складеться на ринку. Рішення приймає кожен споживач індивідуально. 

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що одним із пріоритетних завдань української влади нині є розвиток цифрової економіки країни та цифровізація державних послуг, адже це не лише звільняє громадян від зайвої бюрократії, а й допомагає в боротьбі з корупцією.
«Україна, ІТ-фахівці якої на аутсорсі вже оцифрували півсвіту, просто заслуговує мати цифрові можливості для кращого та зручнішого життя», – сказав Глава держави під час виступу на Цифровому форумі Digital society sandbox у рамках офіційного візиту до Естонії.
Він зазначив, що український проект «Держава у смартфоні» «полегшує життя громадян та ускладнює життя для корупціонерів».

«І сьогодні це найголовніше, пріоритетне завдання для нашого молодого, нового уряду. Просто натискаєш кнопку – і все, корупціонера немає. І це не вибух», – додав Володимир Зеленський.
Президент констатував факт, що у питаннях інновацій та модернізації держави Естонія зробила величезний ривок і зараз є одним з лідерів ЄС, тож Україна готова вивчати та переймати її досвід.
«Ми не соромимося вчитись… Дякуємо, що й ви готові ділитися своїм дуже важливим для нас досвідом, показуєте, як створити сучасну та ефективну систему урядування, реальні, чесні та відкриті правила для бізнесу, привабливий інвестиційний клімат», – наголосив він.
За словами Глави держави, успіх Естонії у цій сфері є результатом тривалої та наполегливої праці. Завдяки діджиталізації громадяни можуть оформити податкову декларацію за п’ять хвилин, заощаджуються значні ресурси та стоси паперу тощо.
«Подібна оптимізація процесів в Україні може заощадити ще більші ресурси», – зауважив Володимир Зеленський.
Та найбільш вражаючим результатом цифровізації в Естонії Президент назвав подолання корупції. «Ми бачимо, що перехід до цифрових державних послуг не лише звільнив громадян від зайвої бюрократії, а й допоміг державі позбутись корупції та збільшив довіру до влади», – підкреслив він.

Володимир Зеленський нагадав, що сьогодні в Україні вперше за 28 років незалежності створено Міністерство цифрової трансформації, і подякував естонській Академії електронного управління за спільне з відомством упровадження проекту E_GOV_4_UKRAINE.
«Він є складовою програми з децентралізації U-LEAD, яка фінансується Європейським Союзом спільно зі Швецією та Естонією. Цей проект виведе Україну на новий рівень цифрових перетворень. У рамках цього проекту створюється система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», а також автоматизується робота центрів надання адміністративних послуг», – повідомив Володимир Зеленський.
Крім того, Президент розповів про ухвалення великої кількості законів, які мають сприяти поліпшенню бізнес-клімату в державі та боротьбі з корупцією. Він згадав подібний досвід Естонії, зокрема уряду Марта Лаара, який працював у 1992-1994 роках.

«Іноді для справді радикальних змін у країні потрібна радикальна швидкість. Це стосується і протидії корупції, і системи eHealth, і діджиталізації загалом», – переконаний Володимир Зеленський.
Також Глава держави розповів про запуск нового проекту – інноваційної платформи, яка має назву Lift. Вона створена для пошуку кваліфікованих фахівців, здатних забезпечити швидкі зміни у країні та її подальший успішний розвиток. Приєднатися до проекту можуть усі охочі.

Під час Цифрового форуму президенти України та Естонії переглянули презентацію проекту Digital society sandbox.

До 31 січня 2020 року всі медичні заклади мають бути підключені до електронної системи охорони здоров’я. Відповідне доручення сьогодні під час селекторної наради з питань охорони здоров’я дав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук обласним та Київській міській держадміністрації. 

З першого квітня 2020 року розпочинаються зміни у фінансуванні закладів, які надають спеціалізовану допомогу, - це поліклініки та лікарні. Як показав досвід впровадження на рівні первинної допомоги, зміна моделі фінансування є успішною. В деяких регіонах заробітні плати сімейних лікарів сягали 25 тис. грн.

Для успішного старту змін на рівні спеціалізованої допомоги і підписання договору з Національною службою здоров’я України заклади, які надають спеціалізовану допомогу, мають відповідати вимогам НСЗУ, а саме: бути автономізованими, мати комп’ютери та підключитися до електронної системи охорони здоров’я.

 «Українці повинні мати повноцінний доступ до гарантованих державою медичних послуг. Вже рік на рівні первинної допомоги держава сплачує саме за медичні послуги для громадян, а не за утримання лікарень. Тепер за таким принципом буде фінансуватися і спеціалізована допомога. І завдання місцевої влади допомогти закладам охорони здоров’я підготуватися до нового етапу реформи. Всі заклади мають бути автономізовані та забезпечені комп’ютерами, адже з другого кварталу 2020 року вони переходять на фінансування через договір з Національною службою здоров’я України», – зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

У 2020 році в Україні у повному обсязі запрацює Програма медичних гарантій. На це у Державному бюджеті закладено 72 млрд грн. Це майже 64% від загальної суми коштів, виділених на систему охорони здоров’я.

 «У рамках підготовки до впровадження Програми медичних гарантій вже автономізовано близько 73% закладів, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Найбільше таких закладів у Полтавській (98,59%), Вінницькій (97,69%), Харківській (93,64%), Одеській (90,53%) та Сумській (90,22%) областях. Комп’ютеризовано лише 33% спеціалізованих закладів. Області-лідери – Полтавська (66,02%), Чернігівська (56,38%) та Львівська (56,10%)», – сказала Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Про результати роботи керівники облдержадміністрацій мають прозвітувати Уряду до 31 грудня 2019 року. 

Водночас на селекторній нараді наголошувалося, що саме місцева влада, як власник медичного закладу, має виділяти кошти на ремонт лікарні, закуповувати новітнє медичне діагностичне обладнання, потурбуватися про забезпечення закладу медичними кадрами тощо. Саме належний стан медичних закладів дозволить повною мірою забезпечити надання послуг пацієнтам на відповідному рівні.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у конференції “Забезпечення прав дитини в умовах збройного конфлікту” з нагоди 30-річчя прийняття Конвенції ООН про права дитини.  Під час виступу він відзначив, що Парламент максимально долучиться до вирішення проблем, що постають перед постраждалими від наслідків збройного конфлікту на Сході України.

“За час конфлікту на Сході лише за офіційними даними Уповноваженого ООН з прав дитини загинуло близько 150 дітей. І це не статистика - це трагедія  для кожного з нас. Але чим більше ми будемо проводити такі зустрічі і говорити про це в світі, тим швидше ми зможемо повернути мирне життя в міста, села, домівки. Тим швидше ми зможемо зробити так, щоб на обличчях наших дітей була посмішка”, - наголосив Голова Парламенту. 

Дмитро Разумков також підкреслив, що Верховна Рада розуміє проблеми, з якими наразі стикаються постраждалі від конфлікту, і робитиме все можливе для створення більш комфортних умов для переселенців. 

“Майбутнє цієї держави побудувати без дітей у нас навряд чи вийде, адже майбутнє будь-якої держави будується саме для дітей. Це дійсно так, і кожен повинен пам’ятати, що не буває чужих дітей”, - зазначив Голова Верховної Ради.

Як зазначила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, забезпечення прав та інтересів дитини - це першочергові завдання держави.

“Реалізація цих завдань неможлива, коли держава стикається зі збройним конфліктом. Тому сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити можливі шляхи посилення засобів захисту дитини, яка опинилася в умовах збройного конфлікту, та напрацювати відповідні рекомендації”, - підкреслила вона.

Дмитро Разумков зауважив, що Верховна Рада України працює дуже злагоджено, і в Комітетах ведеться безпосередня робота над вирішенням проблемних питань переселенців. “Сподіваюсь, що  після цієї конференції колеги з Комітетів у "турборежимі" опрацюють пропозиції, які передасть нам Уповноважена. Вони підготують законодавчі ініціативи, які ми зможемо розглянути і прийняти в стінах Парламенту”, - зазначив він.

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до статті 321-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів» № 284-IX, який Верховна Рада ухвалила 12 листопада 2019 року.

Протидія виробництву та обігу фальсифікованих лікарських засобів має стати предметом постійної уваги з боку державних органів України, оскільки підробка ліків загрожує внутрішній безпеці країни.

Підписаний закон посилює покарання у вигляді позбавлення волі за фальсифікацію лікарських засобів.

Документ, зокрема, вносить зміни до статті 321-1 (фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів) Кримінального кодексу України, згідно з якими виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а також виробництво фальсифікованих лікарських засобів караються позбавленням волі на строк від восьми до 10 років (раніше – від п’яти до восьми років) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Крім того, закон посилює відповідальність службових осіб, діяльність яких безпосередньо пов’язана з обігом ліків. Так, розповсюдження завідомо фальсифікованих лікарських засобів службовою особою шляхом зловживання службовим становищем; медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, зокрема Інтернету, карається позбавленням волі на строк від восьми до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.

У разі, якщо дії, вказані у частині першій та другій статті 321-1, спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або були вчинені в особливо великих розмірах, вони караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від восьми до 10 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна).

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках регіональної поїздки до міста Маріуполь відвідав Маріупольський морський торговельний порт, де піднявся на борт корабля Морської охорони «Донбас» і поспілкувався з екіпажем судна. 

Голова Парламенту висловив подяку військовослужбовцям за непросту службу, яку вони несуть, захищаючи нашу державу. «Дуже багато сьогодні робиться нашими військовослужбовцями, Національною гвардією, прикордонними військами для того, щоб нарешті наступив мир і ми повернули свої території. І держава також докладе максимум зусиль для цього», - зазначив він.

Відповідаючи на запитання журналістів, Дмитро Разумков зауважив, що ключовою проблемою регіону і України загалом є збройний конфлікт. «Це проблема усього цивілізованого світу, який сьогодні розуміє, що фактично ми є форпостом», - зазначив він.

Голова Парламенту також прокоментував позицію України стосовно стратегії повернення тимчасово окупованих територій: «Для того, аби повернути територію, потрібно спочатку повернути людей. Для того, аби їх повернути фізично, їх необхідно повернути ментально. Сьогодні важливо їм показати, що ми дійсно прагнемо цього - мають бути реалізовані конкретні проекти, зокрема, з інформаційної та економічної політики», - підкреслив Дмитро Разумков.

Також піднімалося питання розробки законопроекту щодо особливого статусу Донбасу.

«Часу на його розробку дійсно небагато, але я впевнений, що Верховна Рада докладе максимум зусиль для того, аби цей процес запустити. Саме від Нормандської зустрічі багато хто очікує тих змін, які дозволять вийти з тієї замороженої ситуації, яку ми з вами спостерігаємо і у форматі «Мінська», і у Нормандському форматі вже декілька років», - наголосив Голова Парламенту.

 

Сьогодні, 25 листопада, під керівництвом голови ОДА Владислава Скальського відбулась щотижнева апаратна нарада з керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації.

Очільник області заслухав інформацію про стан агропромислового комплексу регіону, питання медичного та соціального забезпечення, освітньої галузі, стан виконання обласного бюджету тощо.

Щодо використання освітньої субвенції доповів в.о. директора департаменту освіти і науки ОДА Володимир Буняк: «Із 43,3 млн грн субвенції на НУШ 39,6 млн грн використано. Із субвенції на забезпечення автомобілями інклюзивно-ресурсних центрів використано 3 млн грн із загальної суми в 7,4 млн грн, закуплено 2 автомобілі, по решті проводяться торги, ризиків немає. На придбання шкільних автобусів нам було виділено 16,4 млн грн., з яких використано 9,3 і закуплено 10 автобусів, по решті тривають процедури закупівлі».

Щодо стану справ в сфері соціального захисту населення доповіла директорка профільного департаменту Наталя Заболотна: «Наразі перед нами стоїть кілька ключових завдань. Зокрема, до 25 числа, тобто до сьогодні, ми повинні завершити нарахування пільг і субсидій за листопад, щоб вийти на виплату і це питання на постійному контролі. Другим питанням є використання субвенції на придбання житла для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. На сьогодні 85,6% коштів, призначених на компенсацію, вже на рахунках у дітей і вони мають рік, щоб визначитись з житлом. Також придбано 2 квартири в Іллінецькому і Калинівському районах із запланованих 4-х. Крім того, очікуємо 9,5 млн грн. додаткової субвенції, яку плануємо спрямувати на будівництво малих групових будинків на території Стрижавського дитячого будинку-інтернату. Це дозволить діткам, які мають інвалідність, виховуватись в умовах наближених до сімейних. Третє ключове завдання – використання коштів, призначених на технічні засоби реабілітації для осіб з інвалідністю. До кінця року близько 32 млн грн маємо використати, щоб максимально закрити потребу в ТЗР. Це потребує злагодженої роботи на місцевому рівні, адже укладаються тристоронні угоди між заводом-виробником, людиною і управліннями праці і соціального захисту населення. Ми тримаємо ситуацію на контролі, постійно знаходимось на зв’язку з районами, щоб виділені кошти були використані в повному обсязі».

Підсумовуючи засідання, голова ОДА Владислав Скальський дав відповідні доручення керівникам структурних підрозділів за напрямками роботи та побажав плідного робочого тижня.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=126#sigFreeIdeee0d88d15
 

Президент України Володимир Зеленський наголошує на важливості реальних результатів розслідування злочинів щодо учасників Революції Гідності.

«Для вшанування пам’яті кожного загиблого музею недостатньо. Нам потрібні реальні результати розслідування справ Майдану», – сказав Глава держави під час заходів до Дня Гідності та Свободи у Києві.

Володимир Зеленський зазначив, що родини загиблих та все суспільство мають обов’язково отримати відповіді, а винні – покарання.

Спілкуючись з членами родин Героїв Небесної Сотні та учасниками Євромайдану на місці майбутнього Музею Революції Гідності, Президент укотре наголосив, що розслідування справ Майдану продовжиться.

«Ми просили посилити групу слідчих, об’єднати їх. Я думаю, що вони спільно працюватимуть і в прокуратурі, і в ДБР. Там буде 52 людини. Мі всі хочемо результату», – зазначив Володимир Зеленський.

Рідні загиблих попросили Главу держави посилити відповідальність за паплюження пам’яті героїв, які віддали життя за незалежність України. Також вони наголосили на важливості поліпшення соціального захисту родичів загиблих.

«Я вам обіцяю і зроблю все, про що ви сказали. Ми вдячні за ваших рідних, за близьких, які віддали свої життя», – зазначив Президент.

Родини загиблих Героїв Небесної Сотні щороку 20 лютого збираються, щоб ушанувати їхню пам’ять і помолитися за них.

«Було б добре, щоб 20 лютого ми були вже з якимось результатом. Дуже хотілось би», – зауважив Президент.

Глава держави також підтвердив готовність зустрічатися з родинами Героїв Небесної Сотні.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук розпочав свій візит до Лондона із вручення відповідно до Указу Президента Володимира Зеленського державних нагород – орденів «За заслуги» ІІІ ступеня британським парламентарям. 

«Ці нагороди є символом глибокої вдячності українців за принципову позицію на підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України, яку парламентарі підтвердили й своїми діями», - наголосив Олексій Гончарук.

Нагороди було вручено пану Джону Віттінгдейлу, пані Полін Летем та пану Міку Антоніву.

Джон Віттінгдейл – голова Багатопартійної парламентської групи дружби з Україною, завдяки зусиллям якого питання України було в порядку денному Парламенту. Полін Летем є найбільш відомою постаттю, яка упродовж десятиліть вимагає визнати голодомор 1932-1933 геноцидом українського народу та включити тему голодомору до шкільної програми. Мік Антонів був ініціатором та автором резолюції Комітету ЄС з питань регіонів, в якій засуджувалась тимчасова окупація Криму Росією.

«Символічно, що нагородження відбулося саме сьогодні – в річницю Революції гідності. Для мене честь особисто вручити ці нагороди!» - відзначає Прем’єр-міністр України.

Голова Уряду України Олексій Гончарук перебуває з робочим візитом у Лондоні з метою взяти участь у першому Інвестиційному саміті ЄБРР для країн-членів Східного партнерства 22 листопада 2019 року.

Керівництво держави готове до очищення влади від людей, які вчинили кримінальні правопорушення. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський, спілкуючись із журналістами під час візиту на базу ВМС України у м. Очакові в рамках робочої поїздки до Миколаївської області.

«Ми завжди казали, що готові до очищення, і це – правильно. Ні в уряді, ні на місцях, ні в областях, ні навіть у партії «Слуга Народу» не залишиться нікого з тих, хто причетний хоч до чогось кримінального», – сказав Глава держави.

За словами Володимира Зеленського, він особисто перевірить, чи справді причетний один з народних депутатів фракції «Слуга Народу» до вчинення тяжкого злочину, про що повідомили ЗМІ.

«Якщо завтра буде хоч один факт, хоч щось, я змушу цю людину скласти мандат. Ви знаєте, що вже двох людей ми відправили. Це, напевно, буде третя людина, якщо вона причетна», – заявив Президент.

Уряд затвердив передачу 339 підприємств для подальшої приватизації.

«Це майже 10% від усіх підприємств, які перебувають у державній власності. Велика частина з них - це об'єкти нерухомості та підприємства агросектору. Ефективність їх використання практично нульова, вони генерують збитки, і навколо них часті корупційні скандали. У разі приватизації бюджет може отримати до 6 мільярдів гривень від їх продажу», – зауважив Прем'єр-міністр України.

Вказані підприємства, а точніше їх майно, буде виставлено на прозорі аукціони, де в процесі відкритих торгів його зможе придбати кожен охочий.

Рішення Уряду є частиною запланованого процесу приватизації держмайна та в рамках виконання Указу Президента України від 5 листопада щодо передачі 500 об'єктів на приватизацію до 31 грудня 2019 року.

Загалом в рамках підготовки до приватизації Мінекономрозвитку спільно з іншими державними органами уже проаналізувало понад 1300 підприємств, з них близько 740 підприємств вже узгоджено на приватизацію.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках регіональної поїздки до міста Запоріжжя відвідав ПрАТ «Запорізький завод важкого кранобудування». Під час візиту Дмитро Разумков поспілкувався з колективом підприємства, оглянув виробничі приміщення та ознайомився із сучасними ринками збуту продукції. 

Голова Парламенту висловив сподівання, що у подальшому таких об’єктів ставатиме більше. «Це приклад того, як працює іноземний інвестор в Україні», - наголосив він.

Він також відзначив, що треба покращувати сальдо балансу, оскільки, на жаль, майже все, що виробляє завод, йде на експорт. «Краще було б, щоб і в Україні купували ваші крани і ви б мали змогу працювати не лише на зарубіжного інвестора, а й на українського споживача», - зазначив Голова Верховної Ради.

Водночас Дмитро Разумков підкреслив, що держава повинна допомагати відповідальним бізнесменам та інвесторам. «Дуже часто ця допомога полягає у тому, щоб просто не заважати. Але важливо, щоб був діалог та консенсус між представниками районної, обласної, центральної влади та бізнесом. Особливо, якщо цей бізнес соціально відповідальний: вкладається в розвиток, дає нові робочі місця, залучає інвестиції», - зазначив він і наголосив, що це необхідно Україні як в економічному, так і в іміджевому плані.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо фінансування будівництва мостів у Запоріжжі, Голова Парламенту зауважив, що зараз у Державному бюджеті на 2020 рік не передбачено повну суму на будівництво мостів у регіоні, проте закладена частина, необхідна для початку робіт. За його словами, можна буде виділити додаткові кошти з дорожнього фонду у разі, якщо всі передбачені на даний момент кошти будуть використані. “Це можливо буде здійснити під час перегляду Державного бюджету на 2020 рік”, - зазначив Дмитро Разумков.

Довідково:На сьогодні ПрАТ “Запоріжкран” є лідером з виробництва кранів і кранового обладнання Східної Європи та країн СНД. Близько 90% замовлень підприємство виконує на експорт до Німеччини, Іспанії, США та інших країн. Це досить унікальна для України ситуація, коли саме продукція, а не сировина у таких масштабах експортується до країн далекого зарубіжжя.

Сьогодні, 20 листопада, голова облдержадміністрації Владислав Скальський взяв участь у роботі засідання регіональної платформи з політичного діалогу у Вінницькому регіональному відділенні Асоціації міст України. Основна проблематика засідання стосувалася законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування в Україні та на регіональному рівні.

В ході зустрічі відбулось обговорення питань, важливих для органів місцевого самоврядування. Зокрема, про адміністративно-територіальний устрій України, вдосконалення законодавства з питань децентралізації, життєдіяльності органів місцевого самоврядування за результатами прийняття бюджету 2020 року.

Відкрив та провів засідання Вінницький міський голова Сергій Моргунов. Він зазначив, що питання, винесені на обговорення, є надзвичайно актуальними для органів місцевого самоврядування Вінниччини і України в цілому.

Звертаючись до присутніх, голова облдержадміністрації Владислав Скальський зауважив, що в контексті прийняття бюджету 2020 року для місцевих громад вкрай важливо брати на себе сміливість та відповідальність за наповнення місцевих бюджетів. Відтак, пріоритетом для розвитку місцевого самоврядування має бути намагання в майбутньому якомога швидше ставати автономними, аби забезпечувати повноцінне функціонування своєї територіальної громади.

«Бюджет 2020 року буде складним, адже базова дотація зменшилася в області більше, ніж на 300 млн грн. І це абсолютно нормальний органічний процес: з одного боку, чимало міст вже стали об’єднаними територіальними громадами, а з іншого – ми все ще очікуємо такий самий розмір фінансування від держави. Я впевнений, що перш ніж щось вимагати чи просити, необхідно брати на себе відповідальність за розвиток територій.Земля і нерухомість – мають бути бюджетоутворюючими податками, –зауважив керівник регіону, – Очікувати на фінансування від держави неоптимізованих закладів освіти і охорони здоров’я –також доволі складно. Держава має надзвичайно великий зовнішній борг, який необхідно обслуговувати. Є також чимало викликів, пов’язаних із трансформацією країни», –  додав Владислав Скальський.

Голова обласної державної адміністрації зазначив, що 2020 рік – надзвичайно важливий для реформи децентралізації. Об’єднання громад має завершитися. В цьому напрямі ведеться активна робота. Повинна бути забезпечена повсюдність самоврядування.

«Наразі наша основна мета – формування найвдалішої комбінації спроможних громад, які б не потребували дотацій з держбюджету.Є чимало дискусійних питань, але саме в дискусії має народжуватися консенсус.Основне моє завдання сьогодні –почути учасників регіональної платформи Асоціації міст України, щоб знайти спільну точку зору і сформувати спільне бачення майбутнього. Після завершення процесу децентралізації на Вінниччині не має бути «білих плям»,  – зауважив Владислав Скальський.

Варто зазначити, що правління АМУ протягом останнього місяця провело дві зустрічі з Прем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком, на яких обговорювався широкий спектр проблем місцевого самоврядування. На цих зустрічах був присутній Ладижинський міський голова, член правління АМУ Валерій Коломєйцев. Своїми враженнями він поділився з учасниками регіонального засідання.

«Зараз ми шукаємо порозуміння між органами місцевого самоврядування і центральною владою. Я впевнений в тому, що рано чи пізно і урядовці, і народні депутати зрозуміють, що ті проблеми, які є, – це наші спільні проблеми. Адже кожен із них – член якоїсь громади. Потрібно цінувати те, що ми є членами АМУ, бо якби не було АМУ, ми б чимало втратили», – зазначив Валерій Коломєйцев. 

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=126#sigFreeId6a3136ccda

 

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, який прибув до України з робочим візитом.

Співрозмовники обговорили сучасний стан і перспективи розвитку українсько-німецьких відносин.

Президент України висловив вдячність за послідовну підтримку з боку ФРН територіальної цілісності та суверенітету України, комплексну допомогу у впровадженні структурних реформ у нашій державі, сприяння ініціативам щодо відновлення пошкодженої війною інфраструктури Донеччини.

Глава держави поінформував німецького високопосадовця про безпекову ситуацію на Донбасі, а також висловив сподівання, що запланована на 9 грудня зустріч у Нормандському форматі відкриє шлях до мирного врегулювання конфлікту.

Також було обговорено ситуацію довкола схвалення у ФРН закону про імплементацію так званої газової директиви ЄС. Гайко Маас запевнив, що зміни німецького законодавства відповідають положенням цієї директиви.

Обговорювалися також питання практичної співпраці сторін у контексті реалізації курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з Міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом. Головною темою обговорення стала енергетична безпека, «Північний потік-2», а також економічне співробітництво.

Очільник українського Уряду підкреслив, що Україна сподівається на повну імплементацію змін до Третього енергетичного пакета ЄС у законодавство Німеччини, а також відповідну діяльність незалежного регулятора ФРН стосовно газопроводів, які з’єднують Німеччину з третіми країнами.

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС Німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – зауважив Глава Уряду.

Олексій Гончарук додав, що Україна має намір «захищати норми європейського енергетичного закону разом з нашими європейськими партнерами». «У разі преференційного виведення газопроводу з-під дії Газових директив ЄС «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем, – підкреслив Прем’єр-міністр. – Україна зацікавлена в сильній Європі, і ми будемо робити все, щоб європейська ідея, європейські цінності були сильними, і їм не можна було завдати шкоди жодними маніпуляціями».

Олексій Гончарук переконаний, що «Північний потік-2» – це політичний, а не бізнес-проект, спрямований на посилення впливу РФ на європейські країни.

Прем’єр-міністр також зазначив, що попереду складні перемовини по транзиту газу: «Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках».

Також на зустрічі Глава українського Уряду запевнив у незмінності євроінтеграційного та євроатлантичного курсу України та повідомив, що співпраця між двома країнами лише розвиватиметься. Олексій Гончарук наголосив, що Уряд зробить все залежне для захисту інвестицій в українську економіку. Він переконаний, що хорошим сигналом для бізнесу є відновлення роботи Групи високого рівня між Міністром економіки Німеччини та Віце-прем’єр-міністром України, а також проведення у червні 2020 році четвертого Українсько-німецького економічного форуму за участі німецького Канцлера Ангели Меркель.

Прем'єр-міністр наголосив, що Німеччина є одним із головних партнерів і Україна цінує масштабну допомогу, яка надається нашій державі. Він подякував німецькій стороні за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков виступив на щорічних Загальних зборах членів Європейської бізнес асоціації. Він привітав Асоціацію з 20-річчям створення та висловив сподівання, що сьогоднішні досягнення  - це лише маленька частина успішних проектів, що чекають на організацію.

Дмитро Разумков поінформував учасників зборів про спільні дії Парламенту разом з Урядом та Офісом Президента. «Станом на сьогодні Верховною Радою прийнято 86 законів, і багато з них стосуються бізнесу. Це і детінізація, і багато інших змін, які пов’язані з реальним покращенням умов ведення бізнесу. Вони сприятимуть  налагодженню тих процесів, які наближають нас до європейських стандартів», - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також запевнив членів Асоціації у готовності Верховної Ради до співпраці. На його переконання лише такі підходи дадуть у результаті реальні позитивні зміни, на які очікує держава.

«Ми багато дискутували ще до виборів, і сподіваюсь, що і зараз ми будемо знаходити час і бажання почути один одного і напрацювати спільні позиції. Ми готові робити все, що дозволить бізнесу в Україні розвиватися, створювати нові робочі місця, змінювати економіку  і створювати можливості для розвитку України. Буде розвиватись держава - будемо розвиватися і ми», - наголосив Голова Верховної Ради.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з послами країн «Великої сімки» (G7). Співрозмовники обговорили перебіг реформ в Україні.

У зустрічі також взяли участь керівник Офісу Президента Андрій Богдан та його заступники – Андрій Смирнов, Юлія Ковалів та Ігор Жовква.

«Готовий до діалогу та дискусії. Ми не втрачаємо часу й робимо все, щоб справді змінити країну», – наголосив Глава держави.

Президент підкреслив, що робота ведеться в декількох напрямах, зокрема – над ухваленням і втіленням законів, які часто непопулярні, але важливі для покращення економічного клімату в Україні.

Окрема увага під час зустрічі була зосереджена на боротьбі з корупцією.

Учасники детально обговорили судову реформу, зокрема імплементацію закону щодо діяльності органів суддівського врядування.

Також під час зустрічі йшлося про участь міжнародних експертів у формуванні нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя.

Cьогодні, 18 листопада, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів зустріч з Головою Сеймасу Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Під час зустрічі сторони обговорили стан та перспективи співпраці Україна – Литва та можливості до посилення взаємодії між країнами.

«Ми дуже цінуємо підтримку Литви. Для України дуже важливо мати сильних партнерів та відчувати їхню підтримку всередині ЄС. Зокрема, ми вдячні литовським колегам за підтримку України в рамках ПАРЄ, зокрема, під час голосування делегатів Литви «проти» повернення Росії повноважень у Парламентській Асамблеї», – наголосив Прем’єр-міністр України.

Олексій Гончарук окремо підкреслив важливість спільної позиції України, Литви та інших країн ЄС щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2», що монополізує енергетичний ринок та неминуче призведе серед іншого до погіршення якості послуг для усіх споживачів.

«Енергетична безпека – пріоритет не лише для України, але для усієї Європи. Це питання повинні обговорюватися на найвищому рівні в ЄС, тому я дякую Литві за підтримку в цьому питанні. Я радий, що ми маємо спільну позицію щодо неприпустимості реалізації проекту «Північний потік-2». Це політичний, а не бізнес-проект, і дуже важливо зупинити його руйнівний вплив, адже йдеться про безпеку усієї Європи», – підкреслив Олексій Гончарук.

Олексій Гончарук також висловив сподівання в успішності підготовки і проведення Конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі у липні 2020 року.

«Ми очікуємо, що наступна Конференція у Литві стане важливою платформою для розбудови чіткої дорожньої карти імплементації важливих реформ в Україні. Слід змінити підхід щодо підтримки України з ситуаційного на системний. Певен, що взаємні візити високого рівня та спільна участь представників України і Литви у зустрічах Європейської Ради сприятимуть досягненню цієї мети», – підкреслив Прем’єр-міністр України.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із Головою Сейму Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом. Під час зустрічі вони обговорили спільні виклики, що стоять перед країнами, та питання щодо необхідності активізації взаємодії між парламентами обох держав.

Голова Верховної Ради України подякував литовській стороні за сталу і непохитну підтримку з боку Литви і країн «Балтік плюс» і висловив сподівання, що дружні, професійні відносини між державами будуть зберігатися і надалі. За словами Дмитра Разумкова, конфлікт на сході України не є виключно українською проблемою: «Станом на сьогодні проблема є глобальною, і її наслідки важко переоцінити. Ми вдячні, що Литовська Республіка і багато інших держав об’єднують зусилля для збереження і відновлення миру у світі», - підкреслив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков позитивно оцінив співпрацю з країнами групи «Балтік плюс» та висловив сподівання на продовження дискусії на міжнародному рівні та на розширення групи за рахунок інших учасників.

Щодо питання розведення військ на сході України Голова Верховної Ради зазначив, що уздовж лінії зіткнення спостерігається позитивна тенденція. Він також висловив сподівання на вирішення багатьох питань після проведення зустрічі у Нормандському форматі та наголосив, що вибори на окупованій території мають відбуватися лише у рамках українського законодавства. Гарною новиною він назвав процес повернення українських кораблів, захоплених Російською Федерацією у Керченській протоці, на територію України.

«Ми робимо все, що від нас залежить, для повернення наших людей і територій та сподіваємось, що у ПАРЄ буде єдина позиція щодо неприпустимості повернення російської делегації», - сказав він і подякував литовській делегації за твердість у цьому питанні.

У свою чергу Вікторас Пранцкєтіс підкреслив, що Україна і Литва є дружніми державами, та запросив Дмитра Разумкова взяти участь у заходах, присвячених 30-річчю відновлення Литовської держави, 11 березня 2020 року. Він також запевнив, що Литва знаходиться поруч з Україною у її боротьбі з російською агресією і є сильним прихильником європейської і євроатлантичної інтеграції України.

«Ми залишаємося чіткими прихильниками тих реформ, які відбуваються в Україні, особливо боротьби з корупцією, і вважаємо, що ці важливі питання мають обговорюватися із громадянським суспільством. Ми підтримуємо суверенітет, цілісність України, виступаємо проти анексії Криму і будемо порушувати питання України у різних міжнародних форматах», - наголосив він під час спільного брифінгу.

Вікторас Пранцкєтіс високо оцінив конкретні кроки України задля мирного врегулювання конфлікту на Донбасі і висловив сподівання, що Росія зробить такі самі кроки у відповідь.

Голова Литовського Сейму нагадав про проведення у 2020 році у Вільнюсі спільної четвертої конференції щодо реформ в Україні. На його переконання, це буде важливо для обговорення впровадження реформ, а також для пошуку шляхів подальшого розвитку і спілкування із закордонними партнерами.

15 листопада 2019 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та міністр фінансів України Оксана Маркарова зустрілися з місією Міжнародного валютного фонду в Україні: керівником місії Роном ван Роденом та економістом місії Габором Пулою.

В ході зустрічі сторони обговорили умови відкриття нової 3-річної програми розширеного фінансування.

«Україна продемонструвала та продовжує демонструвати швидке та успішне втілення реформ, задекларованих Президентом, нашим Урядом і Парламентом. Протягом останніх тижнів український Парламент прийняв за основу проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, а також ухвалив за основу та в цілому закон про анбандлінг. Останній вже підписав Президент. Відтак ми сподіваємося на узгодження нової довгострокової програми розширеного фінансування, яка підтримає наші зусилля, спрямовані на прискорення економічного зростання», — зазначив Олексій Гончарук.

Керівник місії МВФ, у свою чергу, відзначив важливість реформ, які українська влада успішно провела протягом останнього часу, та висловив сподівання на підтримку та прискорення їхнього темпу.

  1. Голова Верховної Ради України провів телефонну розмову з Президентом Європейського Парламенту
  2. Прем'єр-міністр України доручив забезпечити швидку та прозору приватизацію до кінця 2019 року
  3. Володимир Зеленський підписав указ про невідкладні заходи з проведення реформ, спрямованих на стимулювання економічного зростання та зміцнення держави
  4. Верховна Рада проголосувала за лібералізацію українського ринку землі
  5. У четвер Верховна Рада може розглянути проект Держбюджету-2020, – Дмитро Разумков
  6. Місія МВФ прибуде в Україну 14 листопада для продовження переговорів щодо нової програми
  7. Олексій Гончарук: Реформування Держгеокадастру під моїм особистим контролем. Люди повинні мати доступ до інформації про всі землі та ресурси
  8. Наш Уряд готовий приймати рішення, - Олексій Гончарук під час Київського міжнародного економічного форуму
  9. Голова Верховної Ради України провів телефонну розмову з Президентом Бундестагу Німеччини
  10. Президент України прийняв вірчі грамоти у послів Швеції, Швейцарії, Грузії, Мексики та ЄС

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань запобігання та виявлення корупції 
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Лютий 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 1