Вінницька
обласна державна адміністрація

Вшановуючи День Героїв Небесної Сотні, який відзначається щорічно наприкінці лютого, Верховна Рада України повинна прийняти Заяву щодо тих подій та заслухати звіт Генерального прокурора про стан розслідування злочинів проти учасників Євромайдану та Революції Гідності.

Про це під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп заявила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Саме цього тижня 20 лютого ми будемо вшановувати пам'ять Героїв Небесної Сотні, сьому річницю Революції Гідності. На жаль, справедливе покарання за вбивства, за надмірне насильство зникло з порядку денного влади», - відзначила вона.

За словами віцеспікерки, враховуючи перші, але, очевидно, не останні рішення Європейського суду з прав людини у справах майданівців, які постраждали від свавілля режиму Януковича, «видається вкрай несправедливою відсутність належної оцінки тих подій Верховною Радою України».

Олена Кондратюк нагадала, що минулого року за участі лідерів монобільшості та демократичних опозиційних фракцій був напрацьований проект постанови «Про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з шостою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності» (№ 2739), проте ця постанова так і не була розглянута.

«Переконана, що в цьому році Верховна Рада не може стояти осторонь і закривати очі на рішення ЄСПЛ. Тому я закликаю усіх колег об’єднатися, напрацювати і прийняти нову редакцію постанови про «Про заяву Верховної Ради» щодо подій Революції Гідності із врахуванням рішення Європейського суду з прав людини», - сказала Олена Кондратюк.

За її словами, народні депутати мають зробити все належне, щоб допомогти понад двом тисячам постраждалих, та родинам Героїв Небесної сотні дочекатися справедливості. На думку Заступниці Голови Верховної Ради, слід ухвалити й зміни до законодавства про заочне засудження.

«Європарламент у своїй нещодавній резолюції також закликав українську владу продовжити розслідування злочинів, вчинених на Євромайдані, і негайно забезпечити справедливість щодо жертв і їхніх родин. Тому вношу пропозицію запросити цього тижня до Верховної Ради Генерального прокурора України Ірину Венедіктову. Вона має прозвітуватися перед парламентом і суспільством про хід та поточні підсумки розслідування справ Майдану», - зауважила Олена Кондратюк.

Президент України Володимир Зеленський одразу після повернення з Об'єднаних Арабських Еміратів в аеропорту зустрівся з міністром оборони Андрієм Тараном, Головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком, заступником керівника Офісу Глави держави Романом Машовцем та Героєм України, членом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігорем Герасименком. Президенту доповіли про деталі загибелі трьох українських військових у неділю в районі Новолуганського на Донбасі. 

Як стало відомо, капітан Олександр Войтенко, старший солдат Дмитро Мироненко та солдат В’ячеслав Олексієнко підірвалися на п'яти мінах ТМ-62, встановлених у шаховому порядку.

Вранці 14 лютого вони переміщувалися для несення служби та рухалися вздовж дороги за маршрутом. Близько 9:30 пролунав вибух. Швидка прибула на місце, але врятувати їх не змогли.

Розглядаються три ймовірні причини підриву: порушення правил поводження з боєприпасами і вибуховими пристроями; теракт незаконних збройних формувань дистанційного підриву міни; недбале ставлення військових до служби, що виразилося в неналежній організації служби та переміщенні військових під час виконання бойових завдань.

«Питань і досі залишається багато. Хто встановлював міни? Чому про них не були попереджені наші хлопці, які несли службу на цій території? Чи були там вказівники, які попередили б про міни? Деякі дані просто неможливо встановити за добу. ДБР уже почало розслідування. Додатково я даю завдання керівництву ЗСУ провести заняття щодо дотримання заходів безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами, дотримання правил безпеки при пересуванні особового складу, озброєння та військової техніки на місцевості, висуванні на бойові позиції, спостережні пости та переміщенні між опорними пунктами. До кінця місяця – перевірити всі мінно-вибухові загородження на дорогах та шляхах сполучення. Важлива їхня доцільність. Застарілі та недоцільні міни – зняти, вказавши це у відповідних документах. Продовжити розмінування ще активніше: не має бути мін там, де вже не існує загрози швидкої атаки, де живуть люди, де постійно пересуваються наші військові», – доручив Глава держави.

Президент також наголосив на важливості гуманітарного розмінування на Донбасі.

«Розмінування дитячих садків, шкіл, лікарень було серед домовленостей лідерів Нормандської четвірки на зустрічі в Парижі у грудні 2019 року. Завдання нелегке й нешвидке. Міни в прямому сенсі стали синонімом втрати життя наших військових та мешканців Донбасу. Без розмінування ми ніколи не повернемося до мирного життя», – зазначив Володимир Зеленський.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак також зауважив, що на переговорах усіх рівнів порушується питання необхідності проведення гуманітарного розмінування.

Глава держави дав 10 днів на встановлення винних у трагедії.

«Ще раз мої щирі співчуття рідним і близьким», – сказав Президент.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у ході робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 10 лютого провів онлайн-зустріч із керівниками українських громадських організацій Бельгії та Люксембургу.

Очільник Уряду подякував Світовому конгресу українців за сприяння в організації зустрічі, а також всім учасникам за допомогу в зміцненні медичної системи України протягом пандемії COVID-19 та за волонтерську роботу з підтримки українських військових та цивільного населення на сході України.

Зокрема, Прем’єр-міністр і керівники українських громадських організацій  порушили питання спрощення проходження митного контролю для гуманітарних вантажів. Денис Шмигаль підкреслив, що Уряд за останні місяці ухвалив низку постанов, які полегшують розмитнення гуманітарної допомоги.

«Ми шукаємо, на яких етапах відбуваються ускладнення й розглядаємо варіанти, щоб максимально спростити митні процедури. У грудні представники релігійних організацій і церков зазначили, що вже відчули полегшення щодо завезення гуманітарної допомоги», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Також очільник Уряду підтримав ідею створення Консультативної ради українських закордонних громадських організацій при Кабінеті Міністрів України.

«Готові до відкритого діалогу та пошуку формату, коли всі організації українців у світі змогли б представляти себе при консультативному органі. Це буде хороший інструмент взаємної підтримки й допомоги», — наголосив Денис Шмигаль.

Відповідаючи на запитання учасників зустрічі, Прем’єр-міністр також розповів про інструменти підтримки українців, які повертаються назад в Україну.

«Вже цього року ми запроваджуємо програму створення малого й середнього бізнесу для українців, які повернулися й хочуть вкласти свої гроші в Україні. На такі цілі держава надаватиме їм підтримку. На сьогодні це 150 тисяч гривень на додачу до тих коштів, які може вкласти людина. Ми також працюємо над зниженням кредитних ставок і полегшенням доступу до фінансового ресурсу банків», — зазначив очільник Уряду.

Для великого бізнесу, за його словами, Верховна Рада ухвалила так званий закон про «інвестиційних нянь», коли інвестору надається супровід для проходження бюрократичних процедур, аби він вкладав кошти в Україну та створював нові робочі місця.

«Президент України та Уряду докладають всіх зусиль для створення сприятливих умов для людей, аби вони заробляли гроші в Україні та вкладались в українську економіку», — наголосив Прем’єр-міністр.

Понад три тисячі уродженців Вінниччини є учасниками бойових дій в Афганістані.

168 наших земляків поклали свої голови на чужій землі.

182-оє поранених та 116-ть інвалідів – такий страшний підсумок цієї війни для Вінницької області. В глибокій шанобі схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув.

Ось уже 32, як ми, з року в рік згадуємо цю сумну статистику. 32 роки, відтоді, як на свою батьківщину повернулись наші воїни з тієї безглуздої афганської війни, на якій за чужу землю, за чужі політичні амбіції, за чужу країну віддали своє життя майже чотири тисячі українських військових, більшість з яких – це молоді хлопці, солдати строкової служби, яких після екстреної бойової підготовки одразу ж відправляли «виконувати інтернаціональний обов`язок».

Сьогодні, 15 лютого,  в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав керівники області та міста, воїни – афганці, ветерани різних років та громадськість краю вшанували пам’ять українських військових, які загинули під час бойових дій. Голова облдержадміністрації Сергій Борзов, голова Вінницької обласної Ради Вячеслав Соколовий, секретар Вінницької міської ради Павло Яблонський, за участі керівника Вінницької обласної Спілки воїнів – інтернаціоналістів - Петра Кирилишина та разом із великим загалом ветеранів «афгану» з районів області, родичами загиблих хвилиною мовчання та військовим салютом вшанували пам'ять українців, які полягли у тій кривавій війні.

Обласна виконавча влада сьогодні намагається активно сприяти розвитку спілчанської діяльності воїнів – інтернаціоналістів, які брали участь в бойових діях на територіях інших держав, більшість з яких - саме в Афганістані, і серед них - понад три тисячі уродженців Вінницької області.

В полі зору керівництва облдержадміністрації - питання надання матеріальної допомоги членам сімей воїнів, загиблих в Афганістані,  ветеранам війни в Афганістані, забезпечення житлом осіб з інвалідністю в результаті бойових дій на території інших держав, лікування ветеранів – афганців в спеціалізованих та санаторних закладах охорони здоров`я, а також - якою може бути підтримка, в тому числі і фінансова громадських організацій ветеранів війни в Афганістані, соціальний захист ветеранів війни в Афганістані й військових конфліктів в інших зарубіжних країнах Міністерством у справах ветеранів України та Управлінням у справах ветеранів Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації.

В глибокій шанобі схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув… З вдячністю звертаємось до тих,  хто живе поряд з нами: літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму, звеличує честь та гідність воїнів, які самовіддано виконували свій обов’язок в горах та пустелях, в повітрі, в наступі та обороні, при врятуванні бойових товаришів та мирних жителів країни.

Дякуємо вам за вашу мужність, стійкість, витривалість.

У День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено кошик квітів від Президента Володимира Зеленського до Меморіального комплексу громадянам України, полеглим в Афганістані.

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено указом Президента України від 11 лютого 2004 року № 180 і приурочено до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.

Сьогодні вся країна вшановує тих, хто брав участь у бойових діях на території інших держав. За останні десятиліття українські військові завжди демонстрували відвагу, хоробрість та мужність під час врегулювання конфліктів по всьому світу. 

Однією з найбільших військових операцій з часів Другої світової стала війна в Афганістані, пекло якої пройшли десятки тисяч українців. На жаль, не всім вдалося повернутися додому живими. Пам’ять про них назавжди залишиться у серцях рідних та близьких.

Водночас, багатьом із тих, хто подолав цей виклик тоді, сьогодні доводиться захищати кордони нашої держави. Дякую кожному учаснику бойових дій за міцний дух та готовність у будь-яку мить стати на захист України! 

15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата в історії як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

«Там хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, – у житті без війни і смерті. Це була занадто дорога ціна – ціна того, що відбувалося з ними тоді і що могло бути потім... Рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи…», – написав голова ОДА Сергій Борзов у офіційному акаунті мережі «Фейсбук».

Зазначимо, що тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 осіб не повернулись.

4 095 – стільки вінничан сьогодні мають право на пільги ветеранів війни на території інших держав:

904 - осіб з інвалідністю внаслідок війни;

2 957 - учасників бойових дій;

4 - учасників війни;

230 - членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Виконання Мінських домовленостей має здійснюватися всіма сторонами за чітким графіком та у конкретні строки, заявив Президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час робочої поїздки на Донеччину.

У Брюсселі завершилося Сьоме засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке відбулося під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля.

Засідання Ради асоціації засвідчило важливість подальшого зміцнення економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію. Україна продовжить свою політику щодо наближення до європейських стандартів у всіх галузях у рамках виконання положень Угоди про асоціацію.

«Наш особливий інтерес стосується оновлення додатків до Угоди про асоціацію, передусім у частині торгівлі, цифровізації економіки, зеленого курсу, укладення «промислового безвізу», інтеграції в енергетичний ринок ЄС та взаємодії у сфері транспорту. Розраховуємо на відданість ЄС щодо реалізації цілей Угоди, найбільш амбітною з яких є поступова інтеграція України до ринків ЄС», – наголосив Денис Шмигаль за підсумками зустрічі.

Представники Європейського Союзу зі свого боку підтвердили готовність допомогти Україні отримати ранній доступ до вакцин та підтримати кампанію з вакцинації.

Як зауважив Денис Шмигаль, Євросоюз ще раз підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також засудив дії Російської Федерації щодо порушення територіальної цілісності України. Також політика Європейського Союзу щодо невизнання анексії Криму залишається незмінною.

Під час зустрічі представники ЄС та України домовилися розпочати консультації щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами. Сторони привітали запуск попередньої оціночної місії щодо готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції («промисловий безвіз») та сподівається отримати її рекомендації якнайшвидше.

Сторони також наголосили на важливості подальшої роботи над інтеграцією енергетичної системи України до європейської, а також на важливості для України продовжувати реформу в енергетичному секторі.

Члени української делегації наголосили, що Україна продовжить імплементацію законодавчих ініціатив, які стосуються Європейського зеленого курсу. Крім того, будуть продовжені спільні проекти у сферах енергоефективності, трансформації вугільних регіонів та боротьби зі змінами клімату.

Прем'єр-міністр України у свою чергу зауважив, що співпраця між Україною та ЄС продовжиться у галузі наукових досліджень, освітніх проектів, міграційної політики, кібербезпеки, цифровізації та інших сферах.

«Ефективна імплементація Угоди про асоціацію залишатиметься ключовим пріоритетом реформаторських зусиль української влади та моїм особистим пріоритетом як Глави Уряду», – підкреслив Денис Шмигаль.

Верховна Рада готова до поглиблення українсько-британського міжпарламентського діалогу. Про це Голова українського Парламенту Дмитро Разумков повідомив під час онлайн-зустрічі зі Спікером Палати громад Парламенту Великої Британії сером Ліндсі Гойлом.

«Незважаючи на перепони, пов'язані з COVID-19, які є сьогодні, я хотів би звернутися до Вас із пропозицією активізувати українсько-британські міжпарламентські відносини», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту наголосив на важливості партнерських відносин між державами в усіх сферах і висловив сподівання, що «зрушення, які відбулися за останній рік, – це лише перший крок».

Дмитро Разумков також висловив сподівання на розуміння і допомогу британських партнерів у питанні щодо спрощення режиму поїздок українських громадян до Великої Британії.

Окрім того, Голова Верховної Ради відзначив злагоджену роботу груп дружби парламентів України та Великої Британії. «Багато аспектів міжнародної співпраці важливо обговорювати на міжпарламентському рівні», - додав він.

Дмитро Разумков наголосив, що Велика Британія - одна з найбільш послідовних країн у питанні підтримки територіальної цілісності України. «Деокупація Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей є серйозним викликом для України», -  зазначив Голова Парламенту.

Він підкреслив, що в тому числі завдяки позиції Великої Британії і санкційному тиску на РФ Україна продовжує протистояти російській агресії.

Голова Верховної Ради запросив Спікера Палати громад Великої Британії сера Ліндсі Гойла відвідати Україну. «Останній візит Спікера Палати громад до України відбувся 20 років тому. Думаю, цю тенденцію треба змінювати», - сказав Голова українського Парламенту.

Перше засідання української частини українсько-молдовської Робочої групи з реалізації проекту будівництва мосту в районі Ямполя (Вінницька область) та Косеуць (Сорокський район, Республіка Молдова). Про це повідомляє голова облдержадміністрації Сергій Борзов.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.

Цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року.

Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.

Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проектів об'єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проектів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проект.

Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково-технічній галузях; охороні здоров'я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Також передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проектів, допомогою інвесторам від початку проекту й протягом усього часу його тривалості.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 9 лютого провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої обговорив подальші кроки України на шляху євроатлантичної інтеграції.

Денис Шмигаль наголосив, що мета України — членство в НАТО, й Уряд України готовий зробити все можливе для досягнення цієї мети.

«Ми впроваджуємо структурні реформи, активно модернізуємо сектор безпеки й оборони, посилюємо верховенство права і викорінюємо корупцію. Боротьба з корупцією та судова реформа є першочерговим пріоритетом», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд має намір посилити роботу з відкритості та прозорості у сфері оборонної промисловості та буде заохочувати підприємства до співпраці з електронною системою  публічних закупівель «Prozorro».

За словами Глави Уряду, цього року також планується схвалення міжвідомчого механізму видачі українським підприємствам Декларації доброчесності (Declaration of Eligibility), що дозволить їм пропонувати та реалізовувати свої товари й послуги в межах Агенції НАТО з підтримки та постачання через Перелік постачальників оборонної продукції (Source File).

Прем’єр-міністр запевнив Генерального секретаря НАТО, що Президент, Уряд та Парламент України із залученням громадянського суспільства активно взаємодіють для реалізації євроатлантичного порядку денного.

Одним із результатів такої взаємодії, як відзначив Денис Шмигаль, стало ухвалення Законів України «Про оборонні закупівлі» та «Про розвідку», що надало суттєвого поштовху практичному співробітництву України з НАТО.

«Важливим та ефективним інструментом реалізації реформ є Річна національна програма, яка є дорожньою картою реалізації євроатлантичних прагнень України. Підготовка програми на 2021 рік перебуває на завершальній стадії. Документ, підготовлений із залучення понад 100 органів державної влади та схвалений на засіданні Уряду», — зауважив Прем’єр-міністр.

Як підкреслив Глава Уряду, визнання України у червні 2020 року Партнером із Розширеними Можливостями є важливим етапом реалізації євроінтеграційних прагнень України.

«Програма розширених можливостей має стати ефективним інструментом практичного зближення України з НАТО, переведення Збройних Сил на стандарти Альянсу, зміцнення східного флангу НАТО, покращення безпеки шляхом збільшення присутності НАТО у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр подякував Єнсу Столтенбергу й експертам НАТО за врахування безпекових занепокоєнь України в аналітичному процесі з розроблення концепції реформування Північноатлантичного Альянсу та його майбутнього розвитку після 2030 року (NATO Reflection process 2030).

Денис Шмигаль також висловив вдячність НАТО за зацікавленість і підтримку ініціативи України із заснування «Кримської платформи» та запросив Єнса Столтенберга особисто взяти участь у проведені установчого саміту Платформи у серпні 2021 року.

Єнс Столтенберг у свою чергу підкреслив, що двері НАТО відчинені й Альянс повністю підтримує євроатлантичні прагнення України.

Фото з сайту https://www.nato.int

Під час п’ятої сесії Верховна Рада ІХ скликання має зосередити увагу на чотирьох основних питаннях: тарифній політиці, розвитку промисловості, реформі судоустрою і створенні належних умов для кожного громадянина.  

Про це сказав Голова Парламенту Дмитро Разумков під час урочистого відкриття сесії.

“Пандемія охопила всю Україну та весь світ. Ця хвороба б’є не лише по здоров’ю людей, а й по економіці, по стосунках між державами і по багатьох інших аспектах нашого звичного життя. Я впевнений, що і 2021 рік не буде простим для нас, але лише спільно, єднаючись навколо базових  і правильних речей, ми зможемо перемогти всі виклики”, - зауважив Голова Верховної Ради. 

За його словами, народні депутати упродовж 5-ї сесії мають сконцентрувати свою увагу на врегулюванні так званої тарифної кризи. “На жаль, ця проблема охопила всю державу. І саме наша спільна, ефективна робота як українського Парламенту, так і інших інституцій, дозволила стабілізувати ситуацію. Ми не вирішили цю проблему, тому повинні зробити все те, що буде залежати від нас, щоб захистити найменш захищені верстви населення”, - зазначив Дмитро Разумков.

Ще одним важливим аспектом Голова Парламенту вважає питання, пов’язані з розвитком промисловості, адже вона дасть змогу залучити додаткові внутрішні та зовнішні інвестиції. Це збільшить кількість робочих місць та надходження податків. Це, своєю чергою, дасть більше можливостей для захисту найбільш незахищеного населення.

Крім того, упродовж 5-ї сесії народні депутати мають докласти зусиль для забезпечення єдиного доступу до судів для всіх громадян України. “Незалежно від того, депутат ти, міністр чи просто громадянин в маленькому місті або селі нашої держави, - ми повинні сформувати єдині правила і підходи до відстоювання своєї правоти в судах”, - відзначив Дмитро Разумков.

Також Голова Верховної Ради закликав присутніх зосередитися на створенні належних умов життя для громадян нашої держави. “Тут немає конкретного комітету або народного депутата, від якого це буде залежати. Це можливо лише завдяки спільній роботі, тому що у кожного комітету, народного депутата є ініціативи, які можуть допомогти людям”, - підкреслив він та додав, що ще одним важливим нововведенням є процедура “пріоритету та консенсусу”.

“Ми її з вами винайшли та запустили  під час появи коронавірусу на теренах нашої держави. Всі тоді розуміли, що саме завдяки швидким та ефективним діям ми зможемо зробити так, щоб допомогти державі та допомогти людям. Саме тоді об'єдналися всі депутатські фракції та групи і фактично цілодобово розробляли необхідні закони”, - повідомив Дмитро Разумков та додав, що саме завдяки цій процедурі був створений ковідний фонд і надано ефективний для Уряду механізм для надання компенсації у зв’язку зі збільшенням тарифів для громадян.

“Я хотів би нагадати і собі, і вам -  народний депутат України представляє інтереси не лише тих виборців, які за нього проголосували, він представляє інтереси всього народу України. І лише об’єднавшись, ми зможемо вкотре довести, що Верховна Рада спроможна, як завжди, долати виклики та проблеми, які виникають в суспільстві, і бути тією базовою силою, яка завжди стоїть на боці нашого народу”, - резюмував Дмитро Разумков.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою правління, головним виконавчим директором фармацевтичної корпорації Pfizer Альбертом Бурлою.

Глава держави поінформував про поточну епідемічну ситуацію в Україні та плани влади щодо розгортання вакцинації проти COVID-19.

«Забезпечення вакцинації населення України безпечною сертифікованою вакциною є одним з наших пріоритетних завдань», – наголосив Володимир Зеленський.

Співрозмовники обговорили питання, пов’язані з укладенням контракту на постачання в Україну вакцини Pfizer/BioNTech у найкоротші терміни.

«Дякуємо, що зробили все можливе, щоб пришвидшити постачання вакцини Pfizer до України. Ми готові створити всі необхідні умови для використання вакцини. COVID-19 все ще залишається головним викликом для світу. Ми високо цінуємо, що фармацевтичні компанії борються за нас на передовій», – сказав Президент України.

Голова правління Pfizer пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна отримала перші партії вакцини за контрактом якнайшвидше.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 5 лютого провів відеоконференцію з представниками Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.

У зустрічі взяли участь Статс-секретар Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН Андреас Файхт, Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен, Спеціальний уповноважений Федерального уряду Німеччини з питань трансформації вугільних регіонів України Станіслав Тілліх, Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, в. о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко, представники Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та інші поважні особи.

Прем’єр-міністр наголосив, що досвід Німеччини з успішного закриття шахт та трансформації вугільних регіонів є особливо важливим для України та привітав започаткування у серпні минулого року нового енергетичного партнерства.

«Ми готові до викликів, які стоять перед Україною в контексті зеленого переходу, декарбонізації економіки та необхідності реформування вугільного сектору та трансформації вугледобувних регіонів», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду повідомив німецьких партнерів, що поступова відмова від використання вугілля передбачають створення Концепції та Державної програми трансформації вугільних регіонів. За словами Прем’єр-міністра, наразі розробляється така програма на період до 2030 року.

Як зауважив Денис Шмигаль, на сьогодні в Україні є 61 вугільний регіон. Це мономіста, які прив’язані до єдиного підприємства, вугільної шахти або станції.

«Усі ці регіони мають стару інфраструктуру 60-80 років минулого століття. Виснаження, закриття шахт і поступове стратегічне закриття вугільної промисловості загалом у майбутньому створюватиме соціальну напругу.  Треба робити низку стратегічних кроків, щоб соціально забезпечити людей у цих регіонах», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр відзначив, що в цьому контексті для України вкрай важливий досвід та підтримка Німеччини та Європейського Союзу. У зв’язку з цим Денис Шмигаль привітав створення Секретаріату партнерства та наголосив, що Уряд України готовий співпрацювати з Проектним офісом з трансформації вугільних регіонів за підтримки GIZ для розробки та імплементації пілотних проектів.

«Ми підготували дві шахти — у Донецькій та Львівській області, які запропонували взяти для реалізації спільних пілотних проектів. Вони мають продемонструвати результати трансформації, щоб ми могли їх поширити на інші вугільні регіони», — зауважив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Україна обрала собі за стратегію «Європейський зелений курс»: «Ми маємо всі необідні державні програми, а також Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок».

Крім того, Україна, за словами Дениса Шмигаля, також має почати спільний проект трансформації вугільних регіонів зі Світовим банком.

«Трансформацію вугільних регіонів важливо супроводжувати створенням нових економічних стимулів, щоб на базі підприємств вугільної галузі з’явилися нові конкурентоспроможні кластери, нові інноваційно-технологічні галузі. Адже обрані регіони мають відповідну інфраструктуру: транспортні шляхи, підстанції, і електромережі», — зазначив Прем’єр-міністр.

Спеціальний уповноважений Федерального уряду Німеччини з питань трансформації вугільних регіонів України Станіслав Тілліх відзначив, що Німеччина готова в межах енергетичного партнерства з Україною супроводжувати процес трансформації вугільних регіонів.

Зі свого боку Статс-секретар Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН Андреас Файхт під час зустрічі додав, що Німеччина прагне також поглибити партнерство з Україною у сфері водневої енергетики.