Вінницька
обласна державна адміністрація

Президент Петро Порошенко під час виступу на Раді регіонального розвитку акцентував на важливості утворення об’єднаних територіальних громад по всій Україні до проведення місцевих виборів у 2020 році.

«В 2014 році ми поставили собі амбітні цілі – зробити реформу децентралізації і порвати раз і назавжди з централізованою радянською системою. Віддати повноваження і ресурси у громади. Сьогодні, коли ми десь на екваторі цієї реформи, маємо ставити не менш амбітні цілі і завдання», - сказав Петро Порошенко.

«Ми повинні бачити горизонти реформи. 2020 рік – ключовий. У 2020 році місцеві вибори мають відбутись вже за умови покриття всієї території України об’єднаними територіальними громадами», - наголосив Президент та підкреслив, що «часу залишилось небагато».

«На новій територіальній основі мають бути проведені місцеві вибори. І там буде забезпечено змагальність. Було нецікаво йти, в тому числі і в 2015 році, бо цим вішав ярмо і не мав ніяких можливостей для того, щоб вирішити проблеми. Зараз ситуація кардинально змінилася», - сказав Петро Порошенко.

Президент наголосив, що потрібно максимальне стимулювання подальшого об'єднання та приєднання  територіальних громад, зокрема до міст обласного значення. В свою чергу Верховна Рада має прийняти надважливий законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою».

«Ми маємо обговорити його, мати суспільну підтримку і приймати. Він затверджує базовою адміністративно-територіальною одиницею держави – громаду. Наближаємо владу до людей. Наші дії, дії влади мають бути абсолютно зрозумілими»,  - підкреслив Президент.

Глава держави зазначив, що у 2019 році мають бути сформовані всі перспективні плани областей з повним покриттям ОТГ всієї території України.

«У 2020 році ми повинні прийняти адміністративне рішення про об’єднання громад, які за чотири роки не знайшли ані бажання, ані прагнення, ані сил об’єднатись. Від того, що хтось не зможе до 2020 року забезпечити об’єднання, не мають страждати люди. Чому вони мають жити у більш гірших умовах, ніж ті, хто перебуває в ОТГ? Ми чотири роки не тиснули, лише бюджетно заохочували. Але ніхто не може діяти всупереч інтересам громади, інтересам людей», - сказав Петро Порошенко.

«Це станеться відповідно до бажання людей, щоб ніхто не був заручником. Це станеться відповідно до перспективних планів, затверджених обласними радами. Маємо завершити ключовий етап реформи, щоб усі громадяни України мали, нарешті, рівний доступ до якісних послуг – в освіті, медицині, соціальній сфері», - додав він.

Президент нагадав, що на добровільній основі вже створено 865 об’єднаних територіальних громад. «Пам’ятаєте скільки каміння було кинуто в наш бік – а чи буде це добровільно, а чи не буде ніхто примушувати, чи не будуть тиснути, чи не будуть заставляти, чи немає там прихованого політичного впливу»,  - зауважив Петро Порошенко.

Глава держави повідомив, що сьогодні об’єднані територіальні громади охоплюють вже 24% населення і 37% від загальної площі України. «Вони зараз отримали зовсім іншу, в рази й на порядки міцнішу фінансову базу. При цьому в 99 районах примудрилися не створити жодної об’єднаної громади. Хочу тут наголосити – це абсолютно неприйнятно»,- зазначив Президент.

Підготовлений Урядом України до другого читання у Верховній Раді проект державного бюджету на 2019 рік є бюджетом економічної стабільності і відповідає програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом – одним з основних фінансових партнерів держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв’ю агентству Reuters.

"Цей бюджет є бюджетом стабільності та продовження реформ, - сказав Глава Уряду. - Він повністю відповідає нашій програмі з МВФ".

Володимир Гройсман наголосив, що вчасне ухвалення бюджету, яке може статися вже наступного пленарного тижня, дозволить продовжити співпрацю з МВФ, а також розблокує співробітництво з Світовим банком, Євросоюзом та Урядом США щодо нової програми виділення держгарантій.

"Так, ми розраховуємо на транш (по програмі МВФ) у грудні", - додав Володимир Гройсман.

За його словами, під час підготовки держбюджету до другого читання Уряд не пішов на поводу у опозиційних партій, які серед іншого вимагають скасувати нещодавнє рішення щодо збільшення ціни на газ. Глава Уряду пояснив, що газове питання стоїть на порядку денному з 2008 року і було зобов’язанням України перед міжнародними партнерами. Відмовитися від нього – типовий популістичний крок. «А популізм вже призводив до слабкості України. Цього не можна допустити", - наголосив Володимир Гройсман.

15 листопада, в Піщанському районі відкрито відділ прикордонної служби «Грабарівка».

На урочисте відкриття нового підрозділу прибули голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, директор департаменту цивільного захисту Сергій Вовченко, керівник апарату облдержадміністрації Валерій Бойко, начальник Могилів – Подільського прикордонного загону, полковник Юрій Василик, голова райдержадміністрації Олександр Крижанівський, голова районної ради Дмитро Чвалюк, голова Могилів – Подільської райдержадміністрації Олег Китасюк, жителі місцевої територіальної громади.

«Відкриттям ще одного відділу прикордонної служби ми завдячуємо керівництву Вінницької області. Завдяки фінансовій підтримці обласної влади нам вдалося здійснити ремонт та оновлення будівлі. Тож висловлюю щиру вдячність за підтримку та допомогу», – зазначив під час урочистого заходу начальник Могилів – Подільського прикордонного загону, полковник Юрій Василик. Відтак, нагородив грамотами та відзнаками військовослужбовців відділу.

Прикордонників та жителів громади з приємною подією привітав голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

«Ми живемо в час великих викликів. І особливе місце в системі територіальної оборони Вінниччини займає наш Могилів-Подільський прикордонний загін. -  відзначив Валерій Коровій. -  Мине багато років і наші внуки та  правнуки гортатимуть сторінки історії, повертатимуться до цих днів і дадуть оцінку тому, що ми зробили,і  що повинні були зробити. І те, що ми сьогодні бачимо – це є велика заслуга всіх, і керівництва, і органів місцевого самоврядування, і органів виконавчої влади».

З нагоди урочистої події очільник ОДА вручив окремим військовослужбовцям підрозділу Почесні грамоти обласної державної адміністрації та обласної Ради.

А по завершенню урочистої частини та перерізання символічної стрічки усі присутні мали змогу оглянути приміщення підрозділу та виставку зброї, техніки й засобів охорони кордону.

Ключові завдання Уряду на 2019 рік, на який заплановано проведення одразу двох виборчих кампаній, - збереження економічного зростання та гарантування незворотності реформ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з експертами Національного демократичного інституту (США). Вони приїхали в Україну з метою оцінки ситуації в державі та настроїв суспільства в контексті майбутніх виборів – Президента та Парламенту.

«Перед нами стоять важливі завдання. Головне – забезпечити стабільність. Ми маємо надсерйозні економічні і фінансові виклики, але ми робимо багато, аби забезпечити зростання, - сказав Володимир Гройсман. - Друге завдання – не зупинити реформи. І третє - забезпечити все, що залежить від Уряду, для проведення демократичних і прозорих виборів».

Представники НДІ відзначили, що незворотність реформ – насправді важлива, особливо в контексті покращення ділового клімату, продовження децентралізації, яка вже «демонструє значний прогрес». Втім, прозорий виборчий процес, позбавлений зовнішніх впливів – не менш затребуваний і очікуваний українським суспільством та міжнародною спільнотою.

Як зазначив президент НДІ Дерек Мітчелл, Україна наразі на передовій у боротьбі з російською агресією. І досвід протидії російському впливу - дуже корисний для всього світу.

У рамках розмови сторони домовилися більш тісно співпрацювати в найближчому майбутньому - з огляду на ситуацію в Україні, передусім в контексті виборів, та світі.

Делегація Вінницької області на чолі з головою обласної державної адміністрації Валерієм Коровієм взяла  участь у засіданні Ради регіонального розвитку. До складу делегації від Вінниччини увійшло близько 70 осіб – це  представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, бізнесу та підприємництва, депутати рад різних рівнів та журналісти.

Захід відбувся у столичному Міжнародному виставковому центрі під головуванням Президента України Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Рада регіонального розвитку — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, утворена Президентом України Петром Порошенком 21 квітня 2015 року.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман поставив перед керівництвом НАК «Нафтогаз України» та компанії «Укргазвидобування» завдання активно нарощувати видобуток власного газу, запускати нові свердловини, довести показник обсягів до 20 млрд кубометрів на рік і таким чином забезпечити виконання стратегічної мети – досягнення повної енергонезалежності держави. Відповідні доручення були озвучені під час спеціальної наради за участю учасників ринку, парламентарів та членів Уряду.

Глава Уряду відзначив, що від сьогоднішніх дій газовиків залежить, як швидко Україна перестане імпортувати дороговартісний газ з інших країн і долати вплив ціни імпортного палива на ситуацію всередині країни. І хоча всі розуміють важливість переходу на власний ресурс, підходи до вирішення питання з боку державних газових монополій набувають ознак формальності.

«Дуже важливо забезпечити власну енергонезалежність. І видобування українського газу має зростати. Ми виконали всі необхідні умови - змінили законодавство, запровадили нові аукціонні процедури. Зі свого боку все зробили для того, аби цифри в 20 млрд кубометрів видобутку досягти. Але я бачу, що з боку «Укргазвидобування» є дещо формальний підхід щодо досягнення цих цілей, - сказав Володимир Гройсман. – Сьогодні провів нараду – аби підвести риску під тим, що зроблено, і поставив нові завдання. Мені потрібна енергонезалежность держави. І від наших дій сьогодні залежить – як швидко ми цього досягнемо».

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку доручив представникам  регіональної влади розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки.

«Необхідно подолати спорадичність і певний хаос в реалізації політики розвитку регіонів. Тому ставлю регіональній владі завдання розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки, обговорити їх із суспільством і громадами, і прийняти їх на рівні громад. Кожна територія повинна визначити свої переваги і пріоритети, на основі яких на ваших дорожніх картах і з’являться першочергові об’єкти, які і будуть маркерами розвитку», - наголосив він.

Глава держави додав, що кожен член громади повинен мати можливість володіти інформацією про те, що буде зроблено у 2019, 2020 та 2021 році і куди підуть зароблені кошти громади.

«Наявність таких перспективних планів із затвердженими громадою проектами, механізмами фінансування в рази підвищить інвестиційні перспективи територій. І виграє той, хто буде першим», - сказав він. Президент зауважив, що і держава знайде можливість співфінансувати багато із цих проектів. «Тому, закликаючи вас до ухвалення планів розвитку, ми не зазіхаємо на кошти місцевого самоврядування. Це кошти, які ви будете самі визначати як використовувати. Навпаки – пропонуємо фінансову допомогу в реалізації особливо значимих проектів. Підставимо державне плече», - сказав Глава держави.

Зміни до Конституції, які закріплять надбання запровадженої Урядом України реформи децентралізації і посилення місцевого самоврядування, є вкрай потрібними. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час роботи Ради регіонального розвитку, яка зібрала представників регіональної влади з усієї країни.

«Ми не можемо уникнути змін до Конституції. Це і є захист реформи на майбутні десятиліття. Настав час оновити наші стратегії, оновити законодавство, впроваджувати незворотні зміни, - сказав Володимир Гройсман. - Не можемо гальмувати процес децентралізації. Бачимо, що система чинить опір тим, хто хоче об’єднатися. На місцевому, локальному рівні хтось створює перешкоди – то райдержадміністрація, то районна рада. А хто дав право зупиняти людей на шляху до їхнього успіху? Не можна заважати людям бути успішними».

На початку своєї промови під час відкриття 9-ї сесії Міжпарламентської асамблеї Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща та Верховної Ради УкраїниАндрій Парубій приєднався до привітань з нагоди  сторіччя Незалежності Польщі та нагадав, що нині «всі наші три країни відзначають 100-річчя проголошення Незалежності».

Голова Українського Парламенту підтримав позицію свого польського колеги пана Станіслава Карчевського про те, що «якщо ми будемо дивитися через призму наших великих попередників, багато сьогоденних проблем легше і простіше буде вирішувати і давати оцінку тим явищам».

Згадуючи 100-ліття проголошення української державності, Андрій Парубій зазначив, що «ворог не змінюється, тільки назви його змінюються: царська Росія, Московське князівство, Радянський Союз, Російська імперія». «Той самий ворог протягом сотень років намагається, інколи успішно, знищувати нашу державність», - наголосив він.

На думку Голови Парламенту, сьогодні ми відповідальні не тільки перед сучасниками, але й перед попередниками - тими, хто боролись за нашу державність, «бо ми маємо той самий виклик, що і тоді». «І для України це не просто теоретичний виклик - кожного дня на передовій наші воїни протистояють тій самій Російській імперії», - сказав А.Парубій.

Голова Верховної Ради поінформував присутніх, що у п’ятницю, 9 листопада, відбувся його візит до Донецької області разом з Президентом Парламентської асамблеї НАТО Расою Юкнявічєнє. «Для мене було великою честю перебувати на передовій, на самій лінії розмежування, в Широкіно, з Президентом ПА НАТО пані Расою, великою донькою литовського народу, яка на цій посаді продемонструвала величезну солідарність з Україною, - сказав він і додав: - Це був великий знак і символ того, що ми солідарні в цій боротьбі».

Голова Верховної Ради висловив переконання, що співпраця між нашими державами і народами - Польщі, Литви і України - має набагато більше значення, аніж співпраця «трьох країн і трьох народів». «Наші ініціативи Парламентської Асамблеї мають набагато більший масштаб, аніж співпраця між трьома країнами», - зазначив А.Парубій.

Він нагадав про результати попередніх засідань Асамблеї, зокрема щодо виділення економічної допомоги Україні – «план Маршала», як тепер ми називаємо Європейський план та спільний лист семи голів парламентів щодо небезпеки будівництва Північного потоку-2. «Сім країн, які межують з Росією, – від Естонії до Молдови – висловили спільну позицію по недопущенню будівництва Північного потоку-2», - зазначив він і нагадав про спільну поїздку голів парламентів до  спікера Конгресу США, де було проговорено і питання Північного потоку-2, і питання створення спільного стратегічного центру протидії гібридній агресії.

А.Парубій також висловив упевненість у необхідності знаходити спільні точки дотику, формувати спільну позицію по тих викликах, які стоять перед нашими країнами. Серед важливих питань, за словами А.Парубія, - енергетична безпека: «І скраплений газ, і використання української ГТС, і протидія Північному потоку-2 - це наша спільна стратегія, яку ми маємо формувати». Також Голова Парламенту наголосив на важливості формування спільної стратегії у сфері інформаційного захисту, гуманітарній сфері, у питаннях кібербезпеки.

«Я переконаний, що наш майданчик між трьома країнами повинен мати набагато ширший резонанс і вплив на події і в світі, і в нашому регіоні», - наголосив А.Парубій та висловив упевненість, що «цей етап спільної діяльності буде мати важливі та успішні наслідки в майбутньому».

Торкаючись подальшого розвитку співпраці у рамках Міжпарламентської асамблеї Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща та Верховної Ради України, Андрій Парубій порекомендував, аби наступне засідання Асамблеї, яке буде проходити в Україні, відбулося не тільки в рамках цих трьох країн, - доцільно запросити гостей – «членів Балтійської Парламентської Асамблеї, Естонії і Латвії, а також членів Міжпарламентської Асамблеї Україна-Молдова-Грузія, Балто-Чорноморського регіону – всіх країн від Балтійського до Чорного моря, які межують з Росією і які як ніхто знають і розуміють загрозу, яку несе Росія». 

12 листопада 2018 року Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів зустріч з Міністром енергетики США Ріком Перрі.

Голова Верховної Ради наголосив, що питання енергетичної безпеки є одним з ключових для України.

Сторони обговорили питання співпраці у атомній енергетиці, постачання скрапленого газу до України. Андрій Парубій запросив американських інвесторів до співуправління українською газотранспортною системою.

Рік Перрі відзначив, що вітає співпрацю США та України у питанні енергетичної безпеки та зазначив, що США і надалі залишається послідовним і надійним партнером України.

Сьогодні у Вінниці відбулась непересічна подія -  здійснено зариблення річки Південний Буг. Біля півострову «Бригантина»  до водойми випустили понад 4,5 тонни мальків. Участь у заході взяв голова Держрибагентства Ярослав Бєлов, голова ОДА Валерій Коровій, перший заступник голови ОДА Андрій Гижко, міський голова Сергій Моргунов, ЗМІ.

«На сьогоднішній день Вінницька область є лідером по кількості укладених договорів оренди водних об’єктів та тримає лідерство по кількості вирощеної товарної риби, - зазначив Ярослав Бєлов,-  тож такі результати не можуть залишатись непоміченими з боку держави. Надзвичайно приємно,коли обласна влада робить щось важливе для регіону, а держава до цього долучається».

За словами голови Держрибагентства, риба до Вінниці надійшла із  рибовідтворювального комплексу, що у Херсонській області. Вартість «живого вантажу» становить приблизно 300 тис. грн. державних коштів.

До річки випустили мальків коропа, щуки, товстолоба та білого амура. Це перше масштабне зариблення річки Південний Буг  в межах міста за  останні сто років.

Валерій Коровій  зазначив :«Ми поставили за мету легалізувати рибний бізнес і спростити чинники, які провокували корупційні дії :  розпорядженням голови ОДА умови створили для усіх однакові – на 20 років оренда водних об’єктів  зі сплатою 3%  податку, оформлення  оренди через прозорий офіс Вінницької міської  ради. Цей процес набрав настільки потужних обертів, що на сьогоднішній день Вінниччина є лідером по укладанню договорів оренди водних об’єктів. Але  головне – ми звели до мінімуму дискусії, які дискредитували політику  владних інституцій  у цьому напрямку».

Повертаючись до теми розчистки  водойм,Валерій Коровій підкреслив, що  очистка Південного Бугу – це велика і комплексна робота: «Ми розпочали робити проект по розчищенню притоки Південного Бугу - річки Десенка. Ця робота із залученням земснарядів буде продовжуватися. Маємо відновити баланс аквакультури річки Південний Буг. Товстолоб, якого сьогодні запустили, буде ефективно боротися із водоростями, які створюють негативний фон у водоймі, та має здатність фільтрувати воду, білий амур  також добре поїдає водяну рослинність, щука - хижак, який є санітаром водойм. Ми робимо перші кроки щодо очищення, і тут ще є над чим працювати».

Контроль за проведенням робіт із вселення водних біоресурсів та їх збереженням буде здійснювати Вінницький рибоохоронний патруль.

Варто зазначити, що  метою зариблення природних водойм рослиноїдними видами риб є знищення синьо-зеленої водорості. Риби-меліоратори допомагають контролювати заростання водойм, розвиток небажаних організмів, а також боротися з цвітінням води.

По завершенню періоду  нересту у 2019-му році на річці  Південний Буг знову працюватиме земснаряд, який очищує водну артерію від мулу. Крім того,  як повідомив журналістам Вінницький міський голова Сергій Моргунов, в наступному році планується придбати для міста ще один земснаряд, вдвічі потужніший, та баржу – для поліпшення ефективності цієї роботи.  

Після завершення заходу, його учасники вирушили до  обласної державної адміністрації для підписання Меморандуму про співпрацю Вінницької обласної державної адміністрації з Державним агентством рибного господарства України. Метою укладення Меморандуму є спільні дії, спрямовані на розвиток рибного господарства та зміцнення охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у Вінницькій області.

Президент Петро Порошенко закликав європейських лідерів зберегти санкції проти країни-агресора Росії через невиконання нею Мінських домовленостей та відсутність з її боку кроків, які б сприяли встановленню миру в Україні.

«Я закликав лідерів Європи обов’язково мобілізуватися, забезпечити єдність і продовжити санкції проти Російської Федерації у зв’язку з відсутністю будь-якого прогресу щодо імплементації Мінських домовленостей, забезпечення режиму твердого припинення вогню і виведення російських військ і російської артилерії з української території, забезпечити прогрес в частині звільнення заручників, які незаконно утримуються на окупованих територіях і в тюрмах Росії і на території окупованого Криму», - повідомив Глава держави під час спілкування із журналістами у Хельсінкі, де він перебуває з робочим візитом. 

«І я відчув потужну і повну підтримку України з боку Європейського Союзу», - констатував Петро Порошенко.

Він також зазначив, що взяв участь у роботі 25-го Конгресу Європейської народної партії. За його словами, основною темою спілкування його учасників було питання миру. «Позиція була абсолютно одна: як нам зберегти мир, як нам забезпечити єдність Європейського Союзу», - сказав Президент. 

Шановні громадяни!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем української писемності та мови!

Українська мова нерозривно пов’язана з унікальною писемністю, основи якої закладені легендарними Кирилом і Мефодієм. Починаючи з найдавнішої літературної пам’ятки України – “Повісті временних літ” – сучасна українська мова та її попередники протягом майже тисячі років користувалися практично однією і тією ж абеткою. Кириличне письмо, яке ми використовуємо, характерне лише для частини слов’янських народів та кількох націй з-поза меж слов’янського світу. Така унікальність кирилиці змушує нас дбайливо ставитися до неї як до культурного надбання усього людства, що збагачує світову культуру.

Мовна політика України сьогодні вперше за довгий час є системною та ефективною. Прийняті законодавчі зміни уже починають давати результат та змінювати мовний і культурний ландшафт країни. Ми нарешті впорядковуємо телевізійний та радіопростір, запроваджуючи чіткі правила мовної політики, покликані захистити державну мову. Уряд продовжуватиме політику захисту та використання української мови, жодним чином не порушуючи принципів мовного розмаїття та будь-яких культурних прав індивідів та спільнот. Адже наша культурна різноманітність повинна бути нашою перевагою, а не слабкістю.

Тож вітаю усіх українців з Днем української писемності та мови і бажаю отримувати неймовірне задоволення від багатств, які ховаються у її глибинах! Традиційно, цього дня на хвилях українського радіо відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, взяти участь в якому можуть усі охочі. Закликаю усіх, хто має таку змогу, перевірити свій рівень володіння українською мовою та написати цей диктант разом із тисячами своїх співвітчизників.

З повагою

Прем’єр-міністр України             Володимир ГРОЙСМАН 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у відкритті експозиції до 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) і затвердження її Конституції - «Тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії».

Голова Парламенту подякував організаторам виставки «за можливість в стінах Верховної Ради ознайомитись з документами, які сто років тому міняли історію України» та нагадав, що цього року Україна відмічає століття проголошення української державності -19 жовтня 1918 року у Львові була створена Українська Національна Рада і проголошена «Прокламація» про створення Української держави в українських етнографічних землях Австро-Угорщини.

Вже 13 листопада 1918 року був прийнятий«Тимчасовий основний закон про державну самостійність земель бувшої австро-угорської монархії» – Конституція Західноукраїнської Народної Республіки. «Це фактично був акт проголошення державності на західноукраїнських землях, але разом з ним було велике бажання і велике прагнення всіх засновників, ідеологів цього акту об’єднати Західну Галичину і Велику Україну», - зазначив Андрій Парубій.

Голова Парламенту висловив упевненість, що саме ці події і стали фундаментом, на яких ми будуємо сьогоднішню українську державу. «У нас сьогодні є велика відповідальність перед тим поколінням українських вояків, які на всі фронти воювали – проти білогвардійців, проти більшовиків, проти польської армії, і які мали велику мрію – мрію Української Держави. Їхня мрія тоді не здійснилась. Але вони заклали цю мрію і пролили свою кров, щоб цю мрію могли реалізувати їх діти і їх онуки», - підкреслив Андрій Парубій.

Голова Верховної Ради повідомив, що знає цю історію не з розповідей: «Мій дід був вояком в Українській Народній Республіці, але коли пішов клич, що необхідно допомогти і створити українську галицьку армію у Львові, він, в числі 300 добровольців з Києва, приїхав у Львів і вступив в підрозділ української галицької армії. Маючи військовий досвід і вишкіл, він пройшов концтабори після того та заложив початок боротьби і моєї родини за Українську державність».

«Український парламент як осередок української державності одночасно має бути і осередком відновлення історичної справедливості, і нашої деокупації, в тому числі ментальної і духовної», - зазначив Голова Парламенту та запросив присутніх до перегляду виставки та «до спогадів про той великий історичний період українського відродження і боротьби за українську державність».

У відкритті виставки взяли участь: директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук, заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталія Маковська та  Координатор ГО "Таврійська гуманітарна платформа" Андрій Іванець.

Під час виступу на Саміті Європейської народної партії Президент Петро Порошенко висловив вдячність європейським лідерам за тверду підтримку, єдність і солідарність з Україною.

«Україна є форпостом у протидії головному виклику європейській безпеці і стабільності – російській гібридній агресії», - наголосив Глава держави. 

Європейських лідерів було поінформовано про напружену ситуацію на Донбасі, триваючу мілітаризацію і порушення прав людини в окупованому Росією Криму, а також нагнітання напруження в акваторії Азовського моря та Керченської протоки.

Глава держави підкреслив важливість збереження та посилення санкційного режиму проти Російської Федерації. Петро Порошенко закликав рішуче засудити фейкові вибори 11 листопада на Донбасі, організовані Кремлем.

Важливий наголос було зроблено на необхідності збільшення міжнародного тиску на російську сторону з метою звільнення українських політичних в’язнів.

Петро Порошенко відзначив, що 2019 рік стане визначальним і для України, і для ЄС. Одним з пріоритетних завдань стане спільна відповідь на втручання Росії у виборчі процеси.

«Якщо Кремлю вдасться втручання у вибори в Україні, то цей успіх розв’яже Росії руки для втручання у вибори в ЄС у травні наступного року», - наголосив Президент.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує відійти від застарілої практики фінансування потреб культури за залишковим принципом і активно підтримувати розвиток креативних індустрій, які формують не тільки імідж країни, а й частину ВВП. Про це Глава Уряду сказав під час засідання Уряду.

«Ми знаходимо баланс між фінансуванням культури та іншими важливими потребами держави. І зараз виходимо на фінансування нового пласта – креативної індустрії. Це не просто аспект культури – це величезні напрямки, які формують значну частку ВВП розвинутих країн. У нас має розвиватись театр, дизайн, мистецтво, ремесло, - сказав Володимир Гройсман. - В Україні швидко розвивається кіноіндустрія. Українські фільми стають знаними в нашій країні та світі. В кіноіндустрії працюють десятки тисяч людей. Тому ми формуємо можливості для розвитку українського кіно та останні роки виділяємо на його розвиток близько 1 млрд грн».

Так само Глава Уряду висловив підтримку проекту «Малі міста – великі враження». «У межах проекту відбуваються прекрасні фестивалі у невеликих містах, які збирають десятки тисяч людей. Такі заходи дуже важливі для розвитку громад та регіонального туризму», - додав Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у роботі міжнародної конференції високого рівня «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед», що проходить 7-8 листопада у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ у Києві.

Аналізуючи уроки гібридної війни, яку веде Російська Федерація, А.Парубій окреслив військову, енергетичну, економічну, інформаційну та гуманітарну складову. Зокрема, він висловив думку, що через те, що «світ не дав належної і адекватної відповіді на виклик, який став перед Грузією», і багато політиків, в тому числі європейських, говорили про те, що це просто конфлікт між двома країнами, стала можливою і війна в Україні. На його переконання, «розпочавши агресію проти України, Путін кинув глобальний і за формою, і за суттю виклик всьому вільному світу і всій системі безпеки, на якій формувалась безпека в Європі і трансатлантичному континенті після Другої Світової війни».

За словами Голови Парламенту, саме для демонстрації глобальності загрози російської агресії на парламентському рівні було створено Міжпарламентську асамблею Україна-Грузія-Молдова: «Наші сусіди у Польщі і Литві як ніхто розуміють – якщо Путіна не зупинити тут – завтра його «зелені чоловічки» можуть з’явитися в інших країнах, які межують з Росією».  

А.Парубій підкреслив, що Російською Федерацією задіяні «усі засоби впливу, які виходять далеко за межі нашого традиційного уявлення про ведення бойових дій». «Ми можемо твердо говорити, що для України сьогодні мілітарна складова є найбільшою проблемою, і ми розуміємо, що кожного дня на передовій наші хлопці гинуть від російської зброї, від російських мін, але також ми усвідомлюємо, що для України не менш важлива безпека інформаційна, гуманітарна, енергетична, економічна, кібербезпека. Тому що ознаки гібридної війни полягають в тому, що бойові дії ведуться фактично одномоментно у всіх тих напрямках, і ведуться, наголошую, не тільки проти України», - наголосив Голова Верховної Ради.

Торкаючись питання енергетичної безпеки, А.Парубій зазначив, що Україна як ніхто розуміє, яку небезпеку може мати для держави енергетична агресія. Він нагадав, як Росія використовувала енергетичний шантаж для того, щоб змусити політичне керівництво нашої держави приймати зовнішньополітичні рішення проти НАТО, проти ЄС, і підкреслив, що «енергетична безпека є надзвичайно важливим елементом безпеки держави в цілому». Водночас, Голова Парламенту нагадав, що саме тому голови парламентів України, Молдови, Польщі, Литви, Латвії, Естонії направили лист-звернення до американського Конгресу і до парламентів країн Європи із застереженням щодо реалізації проекту «Північний потік-2» і наголосив на важливості енергетичної безпеки для всього світу: «Закономірно, що українська держава, український Парламент, Уряд, Президент – ми виступаємо і застерігаємо Європу від участі в проекті». Він також висловив свою позицію щодо необхідності спільного з американською стороною використання української газотранспортної системи, яка на сьогодні є головним елементом транзиту. Такий крок унеможливить реалізацію енергетичної стратегії Росії по взяттю під контроль української ГТС, - заявив Голова Верховної Ради.

Також під час виступу Андрій Парубій наголосив на важливості інформаційної, гуманітарної та кібербезпеки. «Весь цей спектр в різних напрямках, в яких Росія намагається вплинути і на Україну, і на усі держави вільного світу, має дати нам одну ключову відповідь – на всі ці виклики ніхто не зможе відповісти самостійно. Ця загроза є глобальною, і тому відповідь на неї має бути глобальна», - підкреслив Голова Парламенту. 

За словами А.Парубія, Україна дуже чітко усвідомлює і розуміє, що «найбільш ефективним інструментом колективної безпеки всього цивілізованого світу, без сумніву, є Північноатлантичний Союз». Він нагадав, що Верховна Рада України вже ухвалила рішення, аби не тільки на рівні закону, а на рівні Конституції було зазначено, що шлях в НАТО і ЄС є ключовим напрямком зовнішньої політики України. «Ми усвідомлюємо – тільки спільна солідарність всіх вільних країн світу може дати адекватну відповідь на ті загрози, які ми маємо сьогодні», - зазначив він.

Звертаючись до провідних світових експертів та українських і іноземних високопосадовців, А.Парубій зауважив, що Україна «здобуває небувалий досвід протидії гібридній агресії і гібридним атакам і потребує розуміння і підтримки в наших діях, які ми здійснюємо, захищаючи нашу незалежність». Особливої підтримки країна потребує в рік проведення як президентських, так і парламентських виборів, оскільки Росія буде здійснювати величезний вплив на вибори в Україні. «Якщо Росія здійснювала, чи намагалась здійснити вплив на вибори в таких країнах. Як США, Німеччина, Франція, - немає жодних сумнівів, які надзусилля вона буде робити для того, щоб вплинути і на вибори в Україні. Адже ціль Путіна – це не контроль кількох районів Донецької і Луганської областей – його ціль – це контроль і вплив на цілу Україну. І тому Путін буде робити все можливе, щоб максимально сприяти приходу до влади в України прихильних, або максимально лояльних до Путіна політиків і політичних сил», - сказав він. На його думку, використання кібератак, використання інформаційного впливу, без сумніву, будуть мати вирішальне значення.

Голова Верховної Ради наголосив на відданості євроатлантичній єдності і закликав партнерів до розуміння і підтримки України. Він також подякував Парламентській асамблеї НАТО за підтримку і повідомив, що за кілька днів, у п’ятницю разом з Президентом Парламентської асамблеї здійснить поїздку на схід, в зону бойових дій для того, щоб «на власні очі показати, які звірства чинить сьогодні російська армія проти української держави».

А.Парубій підкреслив, що сьогодні НАТО є тією єдиною організацією, яка зможе дати відсіч російській агресії у всіх її проявах. «Я переконаний, що подібні форуми і подібні конференції дають нам можливість глибшого розуміння філософії і суті Північноатлантичного альянсу, - сказав він. - Глибшого розуміння проблем тих країн, які межують з Росією – від країн Балтії, Молдови і до Грузії».

Голова Верховної Ради впевнений, що «спільними зусиллями ми зможемо не тільки захистити нашу незалежність, а ми зможемо змусити агресора вивести свої війська як з України, як з Грузії, так і з Молдови, і добитися того, щоб над нашими країнами - і країнами Європи, і світом – було мирне небо, мирний розвиток, щоб ми дбали не про безпеку наших кордонів, а про добробут і економічний розвиток наших громадян». «Я переконаний – спільно ми переможемо», - підкреслив він.

На цьому наголосив голова облдержадміністрації  Валерій Коровій під час наради з головами райдержадміністрацій, міськими головами міст обласного значення та головами об’єднаних територіальних громад, яка відбулась 6 листопада у приміщенні Сосонської СЗШ І-ІІІ ст. Вінницького району.

На нараді були розглянуті питання:

• Підсумки проведення зовнішнього незалежного оцінювання за 2018 рік;
• Виконання обласного бюджету 2018 року та пріоритетні напрямки формування обласного бюджету на 2019 рік;
• Про новий порядок призначення житлових субсидій для населення;
• Україна: між Томосом і автокефалією.

В ході наради голова ОДА наголосив: « Успіхи кожного з вас – це успіхи всіх, проблеми когось одного – проблеми всіх. За прогнозами, 2018 рік буде найуспішнішим в економічному плані:в будівництво та реконструкцію доріг інвестовано  2,7 млрд.  грн., наступного року буде 5 млрд. – такого ще не було…Вінницька область  цьогоріч є абсолютним лідером по всім показникам аграрної галузі, в області вже намолочено 5млн.400 тис. тонн зернових , а очікується  не менше 6 млн. тонн. – абсолютний рекорд за всю історію Вінниччини».

Очільник області зупинився також на успіхах регіону в інвестиційній діяльності, створенні нових робочих місць та конкурентного середовища на ринку праці; в реформуванні первинної ланки медичної галузі, що дозволило в рази підняти заробітну плату сімейним лікарям та медичним сестрам. Позитивні тенденції відмітив  голова ОДА в сплаті за  земельні паї орендодавцям ( на Вінниччині ця цифра сягає 8.5%, проти 5% у сусідній Хмельницькій області).

«За земельні паї люди в сільській місцевості вже отримали на руки 4 млрд. грн. доходів. Це дуже красномовна цифра»,- підкреслив  Валерій Коровій.

 Голова ОДА також нагадав, що у 2018 році, за підтримки Уряду, завершено довгобуди та  введено в експлуатацію  три нові сучасні школи: у Зведенівці, Михайлівці та Сосонці.

Учасники наради мали змогу оглянути приміщення та ознайомитись із організацією навчально-виховного процесу Сосонської СЗШ І-ІІІ ступенів.

Голови РДА та керівники об’єднаних територіальних громад оглядали класи, оснащені сучасним обладнанням, спортивну залу, їдальню, а також спілкувалися з учителями та учнями.

На завершення наради  окремим головам  райдержадміністрацій були вручені почесні грамоти від Департаменту інформаційної  діяльності ОДА та Асоціації редакторів друкованих ЗМІ області.  

Співпраця України та Туреччини у оборонно-технічній галузі є продуктивною та взаємовигідною. Про це Президент Петро Порошенко сказав в інтерв’ю турецькій інформаційній агенції «Анадолу Ажанси».

Президент відзначив продуктивні зустрічі з широкого кола питань, зокрема безпеки, оборони, військово-технічного співробітництва, економіки, туризму та культури, контактів між людьми, між Урядами. «Ми провели надзвичайно продуктивні переговори в Туреччині, які становлять виключну важливість у багатьох сферах», - розповів Петро Порошенко про результати офіційного візиту до цієї країни.

Глава держави зауважив: «Співробітництво в оборонно-технічний сфері не любить розголосу. Однак, я можу сказати, що співробітництво у цих сферах є взаємовигідним для обох держав».

«Ми демонструємо нашу підтримку і надійність турецькому оборонно-безпековому сектору продуктами у різних сферах, починаючи, насамперед, зі сфери авіації, танкобудування тощо», - сказав Президент та окремо відзначив наявність на сьогоднішній день сильних військово-технічних потужностей України.

«У складний для України час ми відчуваємо надійність з боку наших турецьких партнерів в умовах російської агресії», - підкреслив Президент.

Петро Порошенко також наголосив на підтримці Туреччиною України в рамках НАТО та вагомій ролі цієї держави у трастовому фонді НАТО.

«Я кажу, що якщо я би міряв про ще кращі відносини між двома країнами, двома народами і двома Президентами, це було б неможливо, оскільки ми маємо повну довіру, повну підтримку та повну дружбу», - підкреслив Президент та наголосив, що відносини не обмежуються лише сферами політики, безпеки чи оборони.

Україна та Ізраїль готуються до підписання Угоди про зону вільної торгівлі, яка суттєво розширить торгові відносини між країнами та дозволить наростити товарообіг, який наразі становить 1 млрд дол. на рік. Документ може бути підписаний вже наприкінці листопада. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Надзвичайним та Повноважним Послом Держави Ізраїль Джоелом Ліоном. Дипломат приступив до виконання обов’язків наприкінці жовтня. І зустріч з Главою Уряду стала для нього однією з перших на посаді.

Коментуючи поточний рівень відносин між Ізраїлем та Україною, Володимир Гройсман відзначив, що обидві країни інтенсифікували діалог понад рік тому і мають немалі здобутки. 
«У нас є ефективний політичний діалог. І беззаперечно треба відзначити здобутки в економіці. Ми трохи більше року інтенсифікували роботу над підготовкою та підписанням Угоди про вільну торгівлю. І я радий, що наприкінці листопада Угода буде підписана. Вона відкриє нові можливості для торгівлі між нашими країнами», - сказав Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що Угода буде вигідною обом країнам, адже переговорний процес дозволив знайти найбільш прийнятну формулу розвитку.

У свою чергу Джоел Ліон зазначив, що економіка насправді має велике значення у відносинах двох країн, а Угода про вільну торгівлю допоможе кінцевому споживачу, адже сприятиме посиленню конкуренції.

«Я буду радий підписанню Угоди в найближчий час, - сказав дипломат. - І я радий тому, що у нас є ще точки розвитку стосунків. Серед них - сфера інновацій та підприємництва». 
Джоел Ліон повідомив, що у 20-х числах листопада у Києві пройде українсько-ізраїльський інноваційний саміт, який об’єднає десятки підприємств та підприємців, які працюють у сфері інновацій.

Довідково

Відповідно до Експортної стратегії України, зокрема Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021 України, Ізраїль входить до ТОП-20 перспективних ринків для експорту української продукції, а також є одним з головних торговельних партнерів України в регіоні Близького Сходу.

Найбільш перспективними для співпраці вважаються сфери агровиробництва, туризму, переробки вуглеводнів, зв’язку, медицини, енергоефективності та екології.