Під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука відбулося засідання Робочої групи з розробки проєктів законів з питань народовладдя. До обговорень долучилися народні депутати України та експерти.

Учасники засідання розповіли, на якому етапі розробки знаходиться ціла низка законодавчих ініціатив у сфері народовладдя; визначили пріоритетність цих законопроєктів і обрали першочергові, що мають увійти до «Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2021 рік».

«Переважна більшість учасників групи дійшла згоди, що законопроєкт про місцевий референдум є нагальним і має увійти до так званої «топової 250-тки законопроєктів», що повинні складати основу діяльності Парламенту України у 2021 році. Ми маємо забезпечити контроль народу за владою, обраною на місцях», — зазначив Руслан Стефанчук.

Питання включення інших законопроєктів у сфері народовладдя до Плану законопроєктної роботи на 2021 рік обговорюватиметься на наступних засіданнях робочої групи.

"Не мовчи! Ми допоможемо" - під таким гаслом в області відбудеться флешмоб в рамках акції "16 днів проти насильства". Перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна розповіла, які заходи відбудуться в рамках цієї Всеукраїнської акції на Вінниччині. 

Tags:

Ресторатори Вінниччини долучилися до Всеукраїнської акції протесту проти запровадження жорсткого карантину «вихідного дня», що відбувається в багатьох містах України. Мітингарі акцентують увагу на тому, що в разі запровадження жорстких карантинних обмежень значна частина бізнесу зникне, не витримавши тотального локдауну.

Нагадаємо, сьогодні на засіданні Уряду планують розглянути ініціативу МОЗ про запровадження жорсткого карантину «вихідного дня», яким передбачено закриття розважальних і торгових центрів та обмеження роботи ресторанів до режиму «на виніс». Працюватимуть виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, автомобільні заправки та ветеринарні аптеки.

Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов так прокоментував ситуацію, що склалася: «Я розумію вінницьких підприємців, які сьогодні вийшли на марш проти карантину вихідного дня. Водночас розумію інфікованих COVID-19. Тому не виключаю карантину, коли на два тижні закриють усе: ресторани, транспорт, торгівельні центри, спортзали. Це працює – перевірено в інших країнах. Сьогодні звернення підприємців Вінниччини мені передали. Ми всі разом чекаємо на сьогоднішнє рішення Кабміну. Але треба пам’ятати й інше: місто Вінниця на межі «червоної зони». Влада має зробити усе, аби ковідних ліжко-місць вистачало для кожного хворого».

Перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна зустрілася із представниками ініціативної групи учасників акції протесту, що відбулася під стінами обласної державної адміністрації сьогодні.

Учасники ініціативної групи висловили прохання, аби обласна державна адміністрація звернулася до Кабміну з метою не допустити введення жорсткого карантину «вихідного дня» в Україні та дозволити роботу закладів громадського харчування в «червоній» зоні.

Як повідомила в ході зустрічі Наталя Заболотна, консультативно-дорадчий орган при ОДА – Рада підприємців направить до Кабінету Міністрів звернення щодо роботи торговельних та розважальних закладів у «червоній зоні».

Посадовиця також наголосила, що Уряд, усвідомлюючи регіональні особливості, дає можливість обласним комісіям ТЕБ та НС вносити корективи в обмеження під час введення «червоної» зони.

Наталя Заболотна запевнила, що ОДА розуміє проблеми підприємців. Водночас кількість інфікованих в країні та області щодня невпинно зростає, тож держава мусить відповідно реагувати задля безпеки людей.

«У випадку потрапляння регіону до «червоної» зони, рішення щодо роботи підприємців прийматиметься за їх участю. Коли вводиться рішення на певній території, пропозиції щодо цього рішення приймаються у місцевій раді. Тому ініціатива від підприємців має бути на місцевому рівні, у співпраці з місцевою комісією ТЕБ та НС. Крім того, ми пропонуємо щоб голова Ради підприємців був включений до складу обласної комісії ТЕБ ТНС під час прийняття рішень, які стосуватимуться тих чи інших обмежень в роботі підприємців», – зазначила Наталя Заболотна. – Ми розуміємо, що бізнес ще не відновився після попереднього жорсткого карантину. Розуміємо, що податки, які сплачуються до бюджету, йдуть на фінансування охорони здоров’я, соціальної сфери тощо. Переконані, що такі рішення, ініційовані Уряд, мають бути дуже виваженими і враховувати всі ризики. Безумовно, це рішення призведе до погіршення ситуації для підприємців. ОДА має інформацію від народних депутатів Вінниччини, що вчора зареєстровано та направлено звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля про недопущення запровадження жорсткого карантину «вихідного дня». Одним із ініціаторів такого звернення була була Ірина Борзова, яка переконана, що боротьба з COVID-19 не повинна руйнувати бізнес»

За словами першого заступника голови ОДА, наразі перемовини між підприємцями і владою щодо умов роботи під час карантину і в «червоній» зоні тривають. Наталя Заболотна вкотре звернулася до всіх мешканців області не нехтувати правилами епідемічної безпеки та закликала підприємців дотримуватись правил епідемічної безпеки під час роботи закладів.

Як повідомив ресторатор Андрій Тягун, учасники акції протесту прийшли з проханням, аби влада почула підприємців і дала можливість працювати: «Після попереднього повсюдного локдауну чимало підприємців вимушено взяли кредити для збереження свого бізнесу, які необхідно повертати. Другого локдауну ми не переживем. Просимо нас підтримати. В нас працюють люди, ми сплачуємо податки, а відтак, працює економіка. Дайте підприємцям можливість працювати. Зараз ми використовуємо 25 % потужності. В разі запровадження жорстких обмежень, чимало людей втратять бізнес і роботу. Наші заклади безпечніші, ніж громадський транспорт, де не дотримуються карантинних заходів. А в наших закладах здійснюються постійні перевірки, проводяться рейди поліції і ми не вважаємо обґрунтованим запровадження жорсткого карантину «вихідного дня». Просимо нас почути», – зазначив ресторатор.

У зв’язку з несприятливою епідемічною ситуацією, яка склалася в усьому світі, Президент України Володимир Зеленський ініціює розробку програми «Здорова нація», яка міститиме практичні рекомендації громадянам щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань та подолання їхніх наслідків, щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми недугами, зокрема спричиненими коронавірусом. Про це йшлося на селекторній нараді під головуванням Президента.

За словами Глави держави, пандемія показала, що люди, які мають сильний імунітет, регулярно займаються спортом, мають легший перебіг коронавірусної хвороби й одужують швидше. Тому  акцент потрібно робити на профілактиці, а не лише на лікуванні.

«Коли людина захворіє на COVID-19, лікарі їй прописують профілактичні ліки різного характеру. Ми говоримо зараз про той стан хворого, коли не йдеться про обов’язкове лікування в лікарні й застосування антибіотиків. Тобто у більшості випадків COVID-19 потрібна самоізоляція та профілактичні ліки, які підтримують нормальний стан здоров’я людини», – зауважив Володимир Зеленський.

Тому, на думку Президента, потрібно, щоб іще до інфікування людина знала, як зміцнити свій організм, щоб він був готовий побороти вірус.

У зв'язку з цим було запропоновано створити програму «Здорова нація», у межах якої надавати громадянам інформацію про переваги здорового способу життя, регулярних фізичних навантажень і тренувань, а також про «Кошик здоров’я» –  перелік вітамінів, необхідних для підтримки здорового організму, зміцнення імунітету тощо.

«Час займатися зарядкою чи тренуванням, пити вітаміни. Це час, коли можна зараз зробити таку спортивну оздоровчу програму для нації, покращити здоров'я нації», – зазначив Володимир Зеленський.

Окремо необхідно поліпшувати умови для занять спортом, наголосив Глава держави.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак у відповідь запропонував долучити до програми спортсменів, які перехворіли на COVID-19, – щоб вони розповідали людям про свій досвід боротьби з хворобою.

«Ковід нам підказує, що національна ідея – це здорова нація. Цей сьогоднішній час може об’єднати людей на заході й на сході. Сьогодні проблема ковід, проблема здоров’я є для всіх пріоритетною та важливою. Тому сьогодні, у цей час, люди, які є лідерами, спортсмени, які пройшли через випробування, вони могли б дати надію, розповісти конкретні рекомендації», – наголосив керівник Офісу Президента.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підтримав ідею створення програми «Здорова нація». Представники Офісу Президента та Кабінету Міністрів найближчим часом напрацюють план розробки та втілення програми в життя.

У вівторок, 10 листопада, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль взяв участь у нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського щодо діяльності ДП НАЕК «Енергоатом» в осінньо-зимовий період. У ній також взяли участь в. о. Міністра енергетики Ольга Буславець, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, в. о. президента ДП НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

Під час наради заслухали інформацію в. о. президента ДП НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна щодо фінансового стану держпідприємства.

Денис Шмигаль повідомив Президенту України, що це питання обговорювали напередодні за участі представників Міністерства фінансів, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та голови НКРЕКП Валерія Тарасюка.

«Розпочався осінньо-зимовий опалювальний сезон, а тому дуже важливо, щоб потреби споживачів в електричній енергії були забезпечені в повній мірі. Це стосується як населення, так і підприємств. Атомна генерація є однією з ключових складових у реалізації цього завдання», — зазначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду наголосив на важливості роботи НАЕК «Енергоатом» для забезпечення безперебійного постачання електроенергії та розвитку атомної генерації в Україні. Прем’єр-міністр повідомив, що за результатами наради за участі урядовців видано низку доручень щодо розв’язання проблемних питань роботи ДП НАЕК «Енергоатом».

Зокрема, «Укренерго» разом з «Енергоатомом» повинні розробити план дій щодо погашення заборгованості перед атомною генерацією, яка утворилася після запровадження в Україні нової моделі оптового ринку електричної енергії.

Крім того, «Енергоатом» має спільно з профільним комітетом Верховної Ради опрацювати шляхи погашення заборгованості, яка утворилася перед цим державним підприємством до 1 липня 2019 року.

Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу та прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, коментуючи роль Парламенту у вирішенні конституційної кризи. 

За його словами, Верховна Рада зреагувала на ситуацію, що склалася у зв'язку із рішенням Конституційного суду, досить швидко. Адже у питанні національної безпеки і стратегічного курсу розвитку держави такою і  має бути позиція більшості Парламенту та суспільства, яке адекватно реагує на те, що відбувається в країні, впевнений Дмитро Разумков.

«Парламент завжди був, залишається і буде точкою балансу і прийняття ключових рішень по виходу з криз різного рівня, які відбувалися в Україні достатньо часто. І саме Парламент приймав рішення, які дозволяли вийти з цих криз», - підкреслив Голова Верховної Ради.

Як зазначив Дмитро Разумков, для вирішення конституційної кризи Верховна Рада застосувала швидкі та дієві рішення.

«По-перше, це законопроект, підписаний 126 народними депутатами, по відновленню електронного декларування і повернення до статусу-кво щодо статті 366-1 Кримінального кодексу України, яка була скасована Конституційним судом. Паралельно із цим, майже всі депутатські фракції та групи зареєстрували  законопроекти зі своїм баченням, як треба врегульовувати питання, пов'язані з відновленням декларування, із внесенням змін до Кримінального кодексу, щоб ефективно працювала вищезазначена стаття», - зауважив Дмитро Разумков.

Голова Верховною Ради пояснив, що в останній момент, після того, як вищезазначений законопроект був розглянутий на комітеті і рекомендований до прийняття за основу і в цілому, з’явився альтернативний, який і загальмував весь процес. За його словами, відповідно до Регламенту наступного тижня Парламент зможе розглянути всі законопроекти, які дозволять врегулювати ситуацію навколо Конституційного суду.

Відповідаючи на запитання, чи зможе Верховна Рада для уникнення подібних прецедентів у майбутньому обмежити маніпуляції політиків навколо рішень Конституційного суду, Голова Парламенту зауважив, що мова не йде про обмеження, мова йде про державність у прийнятті рішень:

«Усі інституції повинні працювати в інтересах держави, на користь держави, із розумінням того, що наслідки прийняття тих чи інших рішень впливають на всю державу, а не лише на конкретну інституцію -  на Парламент, Конституційний суд, Президента чи Кабінет Міністрів, а в цілому - на напрям розвитку країни».

Голова Верховної Ради закликав усі політичні сили Парламенту наступного пленарного тижня консолідовано об’єднатися у вирішенні конституційної кризи, забути про політичні інтереси і думати про майбутнє України.

«Я сподіваюся, що народні депутати і різні партії розумітимуть відповідальність у своїх діях не  лише політичну, а й стратегічну. І наступного пленарного тижня не будуть ставити політичні амбіції вище інтересів держави, і не будуть блокувати роботу Парламенту як щодо питань виходу з конституційної кризи, так і щодо питань боротьби з коронавірусом», - зауважив Дмитро Разумков.

Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду з представниками Кабінету Міністрів і правоохоронних органів для контролю ситуації з поширенням та запобіганням коронавірусній інфекції. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив актуальні дані щодо епідемічної ситуації, а також поінформував, що за минулий тиждень ще 10 лікарень почали приймати хворих на COVID-19. Крім того, він зазначив, що кількість ліжок для таких недужих збільшили на 4400, і що уряд продовжує нарощувати кількість тестувань.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголосив, що за наказом Президента нині відбувається закупівля кисневих концентраторів та ліцензування компаній, які виробляють медичний кисень. Додатково було ліцензовано 16 таких підприємств.

Також Главі держави доповіли про те, що лікарні Національної академії наук України та «Укрзалізниці» приймають ургентних хворих, які не мають COVID-19, щоб звільнити місця для пацієнтів з коронавірусною інфекцією в перепрофільованих для цього медзакладах. Це додало близько п’яти тисяч ліжок. Нині допрацьовують зміну маршрутів, щоб хворих в ургентному стані могли привезти до цих закладів.

Додатково уряд проводить закупівлі тестів на антитіла. За виділені на це 1 млрд грн буде закуплено 3 млн таких тестів. Нині на підході перші сто тисяч.

Президент поцікавився, чи працює гаряча лінія щодо коронавірусної хвороби, запущена МОЗ для консультацій і допомоги людям. Максим Степанов повідомив, що 53% тих, хто звернувся, мали запитання щодо сімейних лікарів. Переважно вони стосувалися неможливості зв'язатися з власним сімейним лікарем, того, що людина не має сімейного лікаря, чи неможливості відправити мобільну бригаду. Очільник МОЗ запевнив, що всі звернення ретельно відпрацьовуються.

Детально зупинилися на підготовці ліжок у разі збільшення хворих. За кілька тижнів їх має бути додатково забезпечено ще близько ста тисяч.

«Тимчасовий режим карантину на вихідні, приблизно на кілька тижнів, може допомогти нам уникнути жорсткого локдауну. Таким чином ми уникнемо великого збільшення хворих і встигнемо підготувати необхідну кількість ліжок. Збільшення кількості ліжок, носіння масок та тимчасовий карантин вихідного дня дадуть хороший ефект. Наш сценарій розвитку епідемічної ситуації в холодну пору року буде далеко не найгіршим», – зазначив Глава держави.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив, що помітно збільшується кількість людей у масках, адже українці почали відповідальніше ставитися до протиепідемічних заходів.

ВАЖЛИВО: Новина містить виправлення – у четвертому абзаці слід читати «3 млн таких тестів» замість «300 млн таких тестів». Перепрошуємо за неточність.

Кошти на боротьбу з COVID-19 виділяються з трьох джерел фінансування: безпосередньо з Фонду боротьби з COVID-19 та його наслідками, з Національної служби здоров’я України, а також з місцевих бюджетів, які так само допомагають з протиепідемічними заходами. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль з трибуни Верховної Ради під час «Години запитань до Уряду» 6 листопада.

Прем’єр-міністр зауважив, що ще у квітні Уряд збільшив бюджет Національної служби здоров’я України на 16 млрд грн для фінансування заходів з протидії захворювання в лікарнях.

«Станом на 5 листопада НСЗУ профінансувала «коронавірусний пакет» для лікарень на 7,3 мільярда гривень», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, фінансування потреб медицини також відбувається безпосередньо з Фонду боротьби з COVID-19 та його наслідками. 

«Зокрема, у сфері охорони здоров’я — це 16,3 мільярда гривень. Безпосередньо профільному міністерству виділено 14,4 мільярда гривень», — зауважив Денис Шмигаль.

Як зазначив Прем’єр-міністр, з них 6,5 млрд грн були спрямовані для підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медикам, які борються з COVID-19, 4,7 млрд грн — для закупівлі обладнання в приймальні відділення опорних закладів охорони здоров’я, 2,7 млрд грн — на заходи із запобігання спалахів епідемій, 1,7 млрд грн — на будівництво, реконструкцію та ремонт приймальних відділень та ще 0,6 млрд грн — на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я.

«Тобто ми використовуємо різні джерела фінансування для того, аби оперативно фінансувати потреби лікарень, лабораторій та збільшувати виплати нашим медикам», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль додав, що інформація про витрачені кошти є відкритою та прозорою, і всі цифри можна знайти на сайті Міністерства фінансів у дашбордах, які постійно оновлюються.

Заступниця Голови Верховної Ради України закликала Уряд та Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля звернути увагу і скористатися передовим досвідом національних урядів країн Європи з протидії та виявлення коронавірусу.

На годині запитань до Уряду вона зауважила, що нещодавно Словаччина провела загальнонаціональне безкоштовне тестування населення на коронавірус.

«Понад три мільйони громадян були протестовані за допомогою швидких тестів на антиген COVID-19. Вони проводяться за методикою ПЛР, але результат відомий вже за 15 хв. У одного відсотка протестованих було виявлено коронавірус», - зазначила Олена Кондратюк. Таким чином, наголосила віцеспікерка, було доведено, що протестувати більшу частину населення в окремо взятій країні - швидко, масово і безкоштовно - цілком можливо.

Заступниця Голови Верховної ради поцікавилася, чи враховується Урядом України цей досвід, чи розглядається можливість організувати таке тестування в містах-мільйонниках і на кордонах України та чи доступні в Україні швидкі ПЛР-тести.

У відповідь Прем'єр-міністр та Міністр охорони здоров'я поінформували, що досвід Словаччини вивчається та береться до уваги. Зокрема, Денис Шмигаль повідомив, що незабаром в Україну буде завезено 2 млн таких швидких тестів. Своєю чергою Максим Степанов додав, що їх виробники були сертифіковані в Україні. За його словами, наявність та використання швидких ПЛР-тестів на антиген до COVID-19 дозволить Україні вийти на понад 100 000 тестувань на добу.

Під час робочої поїздки на Луганщину Президент України Володимир Зеленський відвідав відділення інспекторів прикордонної служби «Розсипне».

Глава держави ознайомився з тактико-спеціальними заняттями прикордонників. Група швидкого реагування продемонструвала відбиття збройної провокації.

Президент також оглянув зразки спеціальної техніки – автомобілі «Козак-2», «КрАЗ Кугуар», Land Rover та ознайомився з обладнанням спеціальної комплексної інформаційно-комунікаційної апаратної, яка призначена для забезпечення надійного зв’язку у польових умовах.

Володимиру Зеленському продемонстрували зразки озброєння та прилади радіологічного контролю, які є у прикордонників.

Також Глава держави оглянув приміщення мобільного польового шпиталю, розрахованого на прийом 60 пацієнтів. Лабораторне відділення оснащене сучасним обладнанням, зокрема рентген-апаратами, апаратами комп’ютерної томографії та УЗД. Частину обладнання закуплено за рахунок коштів, виділених з Фонду боротьби з COVID-19. Польовий шпиталь має необхідне обладнання для опалення у зимовий період.

В адміністративній будівлі відділення Президентові продемонстрували систему відеоспостереження за кордоном, навчальні кабінети та їдальню.

У режимі відеозв’язку Глава держави заслухав доповіді начальників прикордонних загонів.

Крім того, Володимир Зеленський поспілкувався з прикордонниками та вручив державні нагороди.

«Круто, коли держава вчасно й по справедливості відзначає найкращих. Саме це ми сьогодні й робимо – показуємо всій країні, що у нас є хлопці, завдяки яким наше суспільство може жити своїм звичним спокійним життям, насолоджуватись мирним небом, інколи навіть забуваючи про небезпеку. Про ту саму небезпеку, яку саме вам вдається ліквідовувати», – сказав Президент, виступаючи перед прикордонниками.

Володимир Зеленський наголосив, що державний кордон – це перший рубіж, на якому держава має бути максимально ефективною.

Тому, за його словами, потрібно ще дуже багато зробити, щоб кордони України були модернізовані, забезпечені всіма технічними та інформаційними інструментами для захисту від ворога.

«Жодного слабкого місця на кордоні не має бути. Для нас це не просто питання економіки та протидії контрабанді. Це стратегічне питання для національної безпеки України. Гібридне протистояння, яке продовжується, створює особливі загрози. І ми чи не єдині у Європі, хто справді вміє протидіяти таким загрозам. Ми вміємо бути сучасними, ми вміємо бути ефективними», – наголосив Президент.

Володимир Зеленський також висловив переконання, що Україна відновить контроль над ділянкою кордону у Донецькій та Луганській областях у повному обсязі.

«Це необхідна безпекова передумова для розгортання наступного позитивного політичного процесу в Донецьку та Луганську. Саме наші прикордонники будуть тими, хто засвідчить, що деокупація окремих районів Донецької та Луганської областей відбулась вповні», – сказав Президент і закликав Держприкордонслужбу «готуватися до цього дня».

Присутні також вшанували пам’ять загиблих прикордонників хвилиною мовчання.

Народні депутати підтримали законопроект  №4131 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю” конституційною більшістю у 323 голоси у першому читанні. 

Автором законопроекту є Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков та народні депутати — представники парламентських фракцій. Головна мета проекту закону - побудова ефективної системи парламентського контролю в Україні з метою забезпечення кращої реалізації законів та інших актів Верховної Ради України.

“Парламент - єдиний законодавчий орган у нашій державі. Однак, на нас із вами покладені й важливі функції контролю за різними напрямами діяльності, у першу чергу, за виконавчою владою”, - зазначив Дмитро Разумков під час виступу з трибуни.

Голова Парламенту відзначив, що важливі закони для нашої держави іноді на практиці не в повному обсязі реалізують весь той  потенціал, який в них закладають народні депутати. Він додав, що законопроект №4131 пропонує врегулювати багато питань, пов'язаних зі здійсненням парламентського контролю, - зокрема, закон дозволить посилити контрольну функцію комітетів, збільшити ефективність парламентських слухань та покращити зміст звітів органів виконавчої влади. 

За словами Голови Верховної Ради, для того аби прийняті закони працювали ефективно, важливо, щоб у народних депутатів були ефективні механізми парламентського контролю. “Вага прийнятих Верховною Радою України рішень має бути більш потужною”, - наголосив Дмитро Разумков.

 

Президент України Володимир Зеленський провів розмову у форматі відеодзвінка з президентом компанії Microsoft Бредом Смітом.

Під час бесіди співрозмовники обговорили деталі та кроки з імплементації Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю, підписаного віце-прем'єр-міністром – міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим та генеральним директором представництва Microsoft в Україні Яном Петером де Йонгом цього року.

Було зазначено, що одна з пріоритетних цілей влади та профільного міністерства – за два з половиною роки перевести всі державні послуги в онлайн та діджиталізувати основні державні процеси. Адже це один із важливих способів боротьби з корупцією.

«Ми дійсно цифровізуємо країну. Ми дійсно хочемо, щоб для людей держава була дуже комфортним сервісом. Ми перші зробили цифровий паспорт. Також зробили цифрові водійські права. У нас були проблеми з реєстрацією бізнесу, довгі черги, а сьогодні вже за 15-30 хвилин можна зареєструвати свій бізнес. Я вважаю, що це велика перемога», – розповів Володимир Зеленський.

За його словами, пріоритетне завдання на наступний рік – запустити програму Paperless.

«Ми хочемо вийти на те, щоб усі послуги до кінця моєї каденції, впродовж наступних трьох років були цифровізовані, і щоб ми дійшли до моєї великої мрії – щоб вибори в Україні також були трансформовані в інтернет-формат», – зазначив Глава держави.

На переконання Володимира Зеленського, якщо програма для онлайн-голосування буде розроблена українцями спільно з фахівцями однієї з провідних світових компаній, то «такій технології люди довірятимуть більше». Президент Microsoft повідомив, що нові технології мають стояти на захисті демократії.

Бред Сміт позитивно оцінив кроки української влади у напрямку діджиталізації послуг.

«Все це надзвичайно корисно для українців. І все це насправді дуже корисно для нас. Тому що під час залучення до цього процесу приватного та державного секторів розширюється цифровий ринок. Це ті кроки, які можуть змусити нас подивитися у майбутнє й мати більші амбіції щодо додаткових інвестицій, які ми можемо зробити», – зазначив Бред Сміт.

Володимир Зеленський закликав Microsoft активніше інвестувати в Україну, додавши, що українська влада гарантуватиме захист їхніх інвестицій та створюватиме сприятливий бізнес-клімат. Так, нещодавно для підтримки великих інвестицій було ухвалено в першому читанні закон щодо так званих інвестиційних нянь.

Глава держави подякував Бреду Сміту за анонсування впровадження в Україні програми хмарного сервісу, оскільки вона дає великі можливості побудови в країні інфраструктури для розміщення центрів обробки даних. Володимир Зеленський зауважив, що Українська держава має всі умови для будівництва потужних дата-центрів. Зокрема, сприятливий клімат, надлишок екологічно чистої атомної енергії, фахівців у відповідних сферах. За словами Бреда Сміта, розвиток хмарних технологій в Україні корисний як для звичайних громадян, так і для інвесторів та держави.

«Вкладати зараз зусилля у розвиток приватного сектору, а потім допомагати державному сектору переходити на хмарні технології – все це правильні кроки в напрямку майбутнього», – також зауважив він.

У четвер, 5 листопада, Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Державного бюджету на 2021 рік. Рішення підтримали 275 народних депутатів.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував Парламенту за державницьке рішення. А також наголосив, що важливо ухвалити Держбюджет вчасно, оскільки це відкриває можливості для місцевих бюджетів.

«Після децентралізації громади отримають понад 500 млрд грн у своє розпорядження. І ухвалення Держбюджету дає їм змогу також ухвалити свої кошториси та вже з 1 січня почати розпоряджатися цими грошима», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що поданий Урядом проект Державного бюджету на наступний рік містить як значну соціальну складову, так і розвиткові частини бюджету, де закладені інвестиційні проекти та 12 млрд грн державних гарантій для розвитку бізнесу.

«Це 10 млрд портфельних гарантій та ще 2 млрд грн на відшкодування відсотків за програмою «5-7-9», яка дуже успішно зарекомендувала себе. У цьому бюджеті закладене зростання зарплат медиків та вчителів на 30%», — відзначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду додав, що в проекті бюджету також передбачене зростання мінімальної заробітної плати. Цей механізм вже виправдав себе цього року. За його словами, збільшення мінімальної зарплати пожвавлює споживання населення та підтримує економіку.

Як наголосив Прем’єр-міністр, ухвалення проекту бюджету в першому читанні відкриває перед Україною можливість продовжити діалог із фінансовими міжнародними партнерами.

 

Сьогодні, 5 жовтня, ключі від новеньких авто «Renault Duster» вручили представникам громад перший заступник Голови ОДА Наталя Заболотна та директор Департаменту охорони  здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна.

«Надання такої допомоги саме на базовому рівні є надзвичайно важливим. В умовах протидії коронавірусу сімейна медицина – це та перша ланка, яка бере на себе основне навантаження. Саме тому оперативна та правильна робота цієї ланки має вирішальне значення під час порятунку пацієнтів, – зауважила Наталя Заболотна. -  До кінця року для амбулаторій нашої області за рахунок державного бюджету планується закупити ще 4 автомобілі на  суму  2 млн. грн».

Слід відмітити, за  рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості у 2020 році  в області вже було закуплено та передано сільським амбулаторіям  97 автомобілів  на суму 61,02 млн. грн. Загалом на придбання службового автотранспорту для амбулаторій, за умови співфінансування з місцевих бюджетів, Вінниччина отримала  66, 9 млн. грн.

У жовтні придбано ще 23 автомобілі на суму 12,66 млн грн. (з державного бюджету - 11,50 млн. грн., співфінансування з місцевих бюджетів - 1,16 млн грн.).

Підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості є одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров’я.

Говорячи про медицину у сільській місцевості Ольга Задорожна зазначила: «Використання якісного автотранспорту для амбулаторій надасть можливість підвищити рівень мобільності, доступності, якості та зручності медичних послуг на місцевому рівні. Важливо, щоб в кожній амбулаторії сільської місцевості був власний службовий автомобіль».

Новенькі службові автомобілі сьогодні ж відправилися за призначенням:

  1. Для медичних працівників Мартинівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Жмеринський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" с.Мартинівка Жмеринського району;
  2. Для медичних працівників Браїлівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, смт. Браїлів Жмеринського району;
  3. Для медичних працівників Северинівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Жмеринський районий центр первинної медико-санітарної допомоги" с. Северинівка Жмеринського району ( Северинівської лікарська амбулаторія, структурного підрозділу КНП "Чернятинська головна амбулаторія загальної практики сімейної медицини Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області" с. Северинівка Жмеринського району);
  4. Для медичних працівників Рахнівсько-Лісової  амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Рахни - Лісові Шаргородський район;
  5. Для медичних працівниківДемівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Демівка Чечельницький району;
  6. Для медичних працівників Плебанівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Плебанівка Шаргородський район;
  7. Для медичних працівників Джуринської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Джурин Шаргородський район;
  8. Для медичних працівників Деребчинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Деребчин Шаргородський район;
  9. Для медичних працівників Пеньківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Пеньківка, Шаргородський район;
  10. Для медичних працівників Михайлівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Михайлівка Шаргородський район;
  11. Для медичних працівників Гонорівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Гонорівка Ямпільський  район;
  12. Для медичних працівників Петрашівської  амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Петрашівка Ямпільський  район;
  13. Для медичних працівників Четвертинівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с.Четвертинівка Тростянецький район;
  14. Для медичних працівників Ілляшівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Ілляшівка Тростянецький район;
  15. Для медичних працівників Каташинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального некомерційного підприємства "Чечельницький центр первинної медико-санітарної допомоги", с .Каташин Чечельницький район;
  16. Для медичних працівників Степанківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Степанки Погребищенський район;
  17. Для медичних працівників Сопинської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Сопин Погребищенський район;
  18. Для медичних працівників Муховецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Мухівці Немирівський район
  19. Для медичних працівників Холодівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Жовтнева, 1, с.Холодівка Тульчинський район;
  20. Для медичних працівників Комаргородської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального підприємства "Томашпільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги", с. Комаргород Томашпільського району;
  21. Для медичних працівників Кинашівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального підприємства "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", с.Кинашів Тульчинський район;
  22. Для медичних працівників Юрківецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, с. Юрківці Могилів-Подільський район;
  23. Для медичних працівників для Крижопільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, смт. Крижопіль Крижопільський район.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=147#sigFreeId5f8bbfe852

Одразу після прибуття на батьківщину нацгвардієць Віталій Марків поїхав на зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським.

Зустріч відбулася в Офісі Глави держави у дуже теплій атмосфері. Президент поцікавився самопочуттям Віталія Марківа та подробицями перебування у в’язниці.

«Ви молодець. Я вас вітаю, дуже приємно зустрітися. Я вважаю, що це дійсно спільна перемога, і перш за все – перемога України на міжнародному рівні. Круто, що у нас такі бійці. Все, що було в наших силах, ми робили», – сказав Володимир Зеленський.

«Щиро дякую, пане Президенте. Ваша підтримка була для мене головним знаком – не тільки як для громадянина України, але й військовослужбовця, що Головнокомандувач є, він турбується і своїх не залишає. Для мене це було надзвичайно важливо та приємно», – зазначив Віталій Марків.

Нацгвардієць розповів, що дуже задоволений рішенням апеляційного суду міста Мілана. Віталій Марків додав, що в ув’язненні він багато писав і читав, а особливо вивчав історію України.

«Кожен малюнок, кожен лист, який мені надіслали, я зберіг і привіз із собою. Це рішення – перемога всієї команди, а насамперед – правди та справедливості», – наголосив Віталій Марків.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зауважив, що Віталій Марків є студентом Національної академії внутрішніх справ.

Голова МВС зазначив, що нацгвардієць має пройти медичну реабілітацію та хоче продовжити кар’єру військовослужбовця.

Президент також оцінив силу духу Віталія Марківа.

«У вас високі моральні якості, і я радий, що у нас на службі є такі військовослужбовці. Ви – приклад для багатьох», – наголосив Володимир Зеленський.

Кабінет Міністрів України під час чергового засідання 4 листопада ухвалив рішення про надання у 2020 році субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію окремих пріоритетних проектів розвитку громад та територій.

Як наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, основний акцент у цьому рішенні зроблено на медичній та освітній сферах.

«Передбачається 100 млн грн обласному бюджету Харківської області на будівництво нового комплексу «Обласного центру онкології». Ще 300 млн грн — на будівництво нового центру перинатології, акушерства та гінекології в м. Ужгороді. На реконструкцію приміщення для встановлення лінійного прискорювача в Житомирському обласному онкодиспансері буде виділено 4 млн грн. Також на будівництво нових дитячих садочків у Черкаській та Київській областях передбачено майже 90 млн грн», — повідомив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр відзначив ефективність роботи цього року органів державної влади в контексті завершення основного етапу реформи децентралізації. Свідченням цього, за його словами, є демократичні місцеві вибори, утворення нових районів, закріплення незалежності місцевих бюджетів.

Під час засідання очільник Уряду також відзначив важливість для реформи децентралізації законопроекту №3651-д, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні напередодні. За його словами, цей закон має дати громадам на місцях підґрунтя для повноцінної діяльності, щоб люди могли осягнути реальний результат роботи.

«Законопроект покликаний забезпечити повноцінне функціонування новообраних рад у громадах та районах, адже він передбачає врегулювання порядку правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків територіальних громад від органів місцевого самоврядування та районів старого зразка до нового. Новообрана влада повинна мати можливість ефективно працювати», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із Президентом Міжнародного Комітету Червоного Хреста Петером Маурером. У ході зустрічі було обговорено питання щодо подолання гуманітарних викликів ситуації на Сході України та заходи реагування Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Дмитро Разумков відзначив підтримку України в умовах пандемії з боку МКЧХ і підкреслив, що сьогодні перед нашою державою та перед усім світом стоять великі виклики, які доповнюються проблемою COVID-19.

Під час зустрічі сторони обговорили поточну ситуацію на сході України, враховуючи наближення періоду холодів. “Ми дуже цінуємо гуманітарну підтримку в рамках різних заходів на тимчасово окупованих територіях та на територіях, які знаходяться безпосередньо біля лінії зіткнення. І там, і там перебувають наші громадяни - громадяни України”, - відзначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради подякував за всебічну роботу, яку проводить МКЧХ щодо громадян України, які утримуються на тимчасово окупованих територіях Донбасу і в Криму. “На жаль, ми дуже часто стикаємося з ситуацією, коли ті домовленості, які досягаються на найвищому політичному рівні, - не виконуються. І ми це бачимо як щодо Криму, так і на території так званих ЛНР/ДНР”, - сказав Голова Парламенту. 

Як зауважив Голова Верховної Ради, Україна докладає всіх зусиль, аби зробити можливим процес звільнення громадян, які утримуються незаконно, і відзначив вагому роль МКЧХ у цьому процесі. “Саме завдяки допомозі Міжнародного Комітету Червоного Хреста ми повертаємо наших громадян, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях”, - наголосив Дмитро Разумков.

Своєю чергою, Петер Маурер подякував за сталий діалог, що існує між МКЧХ і Верховною Радою та відзначив, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста готовий і надалі поглиблювати співпрацю.

4 листопада відбулась селекторна  онлайн нарада для голів обласних державних адміністрацій України під головуванням Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова за участі представників Офісу Президента та Секретаріату Кабінету Міністрів України.

В обласній студії участь в нараді взяли Голова Вінницької обласної державної адміністрації Сергій Борзов, заступник Голови облдержадміністрації Олександр Піщик, директор департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна.

Розпочавши нараду, Олексій Чернишов озвучив питання, які стосувалися забезпечення лікарняних ліжок подачею кисню в закладах охорони здоров’я, зокрема,  імплементації централізованої подачі кисню в медичних закладах та правильної організації встановлення кисневих систем.

Далі мова йшла про стан реалізації у регіонах програми Президента України «Велике будівництво», зокрема: кількість завершених об’єктів, динаміку та стан будівництва доріг місцевого значення, а також шкіл, садочків та приймальних відділень.

Варто зазначити, що  у Вінницькій області об’єкти національної програми  «Велике будівництво» завершені на 88%, дорожні об’єкти – на 66%. Це досить високий показник, порівняно з іншими  областями України. Питання завершення об'єктів в рамках програми «Велике будівництво» -  на особливому контролі Голови обласної державної адміністрації. Відтак, 3 листопада,  голова ОДА Сергій Борзов проінспектував якість виконаних робіт на мультифункціональному спортивному майданчику в Немирові, який зазнав реконструкції  за програмою  «Велике будівництво» і  вже розпочинає  роботу. Голова ОДА залишився задоволений побаченим - роботи виконані вчасно і якісно.

В ході наради Міністр Чернишов нагадав, що до кінця 2020 року залишилось не так вже й багато часу -  є всього  1,5 місяці, щоб скористатися коштами  державної субвенції.

Ще одне важливе питання, що піднімалось на нараді - це забезпечення киснем ковідних лікарень. За словами Голови ОДА Сергія Борзова, ліжковий фонд для лікування пацієнтів, хворих на COVID-19 із розрахунку 30% загального ліжкового фонду складає 3515. «Подачею киснем забезпечено 1018 ліжок, що складає 53% від 1937 ліжок, які розгорнуто в опорних лікарнях станом на  сьогодні» - відзначив Сергій Борзов. Також за його словами, з виділеної в жовтні цього року державою субвенції обласному бюджету для забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну допомогу у сумі 13,05 млн. грн., станом на сьогодні , використано 115,0 тис. грн.

Під час наради також обговорювались питання про подолання наслідків повеней і пожеж в окремих областях.

Озвучивши проблематику по кожному з напрямків, Олексій Чернишов  надав  відповідні рекомендації для голів облдержадміністрацій.

На завершення  Олексій Чернишов дав доручення головам облдержадміністрацій провести робочі наради та роз'яснення у громадах питань, які обговорювались під час всеукраїнської онлайн наради.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=147#sigFreeIddab23dad46
   

 

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Міжнародного комітету Червоного Хреста Петером Маурером. Це відбулося через сто днів домовленостей про перемир’я, що позитивно вплинуло на безпекову ситуацію на Донбасі.

Глава держави подякував очільнику МКЧХ за візит до України, а також за бажання відвідати Донбас з обох боків лінії розмежування.

«Щоб відчути, що відбувається на Донбасі, треба бути там. Важливо те, що ви розумієте, що треба бути по обидві сторони контактної лінії», – зазначив Президент.

Також Володимир Зеленський подякував Петеру Мауреру за постійну гуманітарну допомогу, яку Україні надає Червоний Хрест. Особливо важливою для нашої держави вона виявилася після початку пандемії COVID-19, заявив Президент України.

«Дякую за допомогу. Вона дуже відчутна й важлива як для українців на контрольованій частині, так і на тимчасово окупованій території. Дякую за гуманітарну допомогу», – наголосив він.

Окремо Глава держави відзначив допомогу МКЧХ у роботі підприємства «Вода Донбасу», яке забезпечує питною водою українців по обидва боки лінії розмежування.

Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер повідомив, що Україна є найважливішою в операційній діяльності МКЧХ серед усіх країн Європи та восьмою за обсягом роботи цієї організації у світі.

Він відзначив важливість свого візиту на Донбас, зокрема на окуповану частину. Адже це дозволить побачити реальну ситуацію у регіоні.

«Хочу наголосити на відданості продовжувати нашу діяльність в Україні та допомагати цивільному населенню», – запевнив очільник МКЧХ.

Сторони детально обговорили потребу доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста до полонених на тимчасово окупованих територіях, що допоможе ідентифікувати незаконно утримуваних осіб.

Володимир Зеленський подякував за координацію МКЧХ у попередніх процесах взаємного звільнення полонених і попросив сприяти в отриманні списків людей від іншої сторони для пришвидшення обміну за формулою «всіх на всіх». Петер Маурер запевнив, що на сьогодні ці питання є пріоритетними для організації, яку він очолює.

Було також позитивно оцінено дії української сторони з облаштування зручних пунктів для перетину контактної лінії. Зокрема, відновлення розвідного мосту у Станиці Луганській, облаштування КПВВ та плани відкрити нові, такі ж комфортні КПВВ у Щасті та Золотому.

Крім того, сторони обговорили процес розмінування на Донбасі. Президент МКЧХ наголосив, що Україна – одна з найбільш замінованих територій світу, це матиме вплив на багато років уперед. І це є причиною, чому Міжнародний комітет Червоного Хреста бере участь у протимінній діяльності.

Володимир Зеленський повідомив, що підготовку до початку розмінування 19 погоджених ділянок детально обговорено в межах Тристоронньої контактної групи, зараз погоджуються технічні деталі.

Також очільник МКЧХ привітав ухвалення закону про зниклих безвісти й запевнив у підтримці з боку організації надання допомоги в цьому процесі.

  1. Прем’єр-міністр: Маємо активізувати роботу щодо покращення корпоративного управління державного сектору
  2. Верховна Рада зацікавлена у підтримці Індонезією набуття Україною статусу спостерігача у Міжпарламентській Асамблеї АСЕАН, - віцеспікерка Олена Кондратюк
  3. Сергій Борзов: Державним коштом побудовано сучасне приміщення амбулаторії в с. Капустяни Тростянецького району, тепер справа за громадою
  4. «Велике будівництво»: на Вінниччині відкрито ще один сучасний мультифункціональний спортмайданчик для занять ігровими видами спорту
  5. Президент: У найближчі місяці мають бути підготовлені напрацювання для перезавантаження судової гілки влади
  6. Прем’єр-міністр: Уряд максимально спростив процедури, які стосуються облаштування додаткових ліжок та підведення кисню
  7. Боротьба з корупцією в Україні є принциповою позицією для чинної влади, і ми не звернемо з цього шляху – Андрій Єрмак на зустрічі з послами країн G7
  8. Україна вдячна Німеччині за сталу позицію в рамках «Нормандського формату», - Дмитро Разумков
  9. На засіданні РНБО Президент України дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроект, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді
  10. Уряд ухвалив рішення, яке дасть можливість розблокувати роботу системи електронного декларування