Голова Верховної Ради Андрій Парубій у вівторок, 6 березня, провів робочу зустріч з представниками громадських волонтерських організацій.

Президент України Петро Порошенко прийняв Міністра оборони Швеції Петера Хулквіста.

Сторонами було відзначено динамічне зростання діалогу між Україною та Швецією у військово-політичній сфері, зокрема з огляду на дестабілізуючу роль Росії для системи європейської безпеки. Глава держави детально поінформував про збереження напруженої ситуації на Донбасі та триваючу мілітаризацію тимчасово окупованого Кримського півострова.

Було обговорено більш активне залучення Швеції, у тому числі як непостійного члена РБ ООН, до просування питання розгортання миротворчої місії ООН на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, включаючи тимчасово неконтрольовану ділянку кордону між Україною та Росією.

Підтвердивши відданість України мирному процесу, Петро Порошенко наголосив на необхідності «примусу» Росії до миру, насамперед через посилення оборонного потенціалу України, збільшення санкційного та дипломатичного тиску на Москву.

Голова Верховної Ради України А.Парубій, підсумовуючи результати участі у Міжпарламентській безпековій конференції у Кишиневі «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики», зазначив, що країни повинні давати спільну відповідь на виклики, які стоять перед ними. За його словами, сьогодні було підписано два важливих документи: Спільну заяву голів парламентів Грузії, Республіки Молдова щодо підтвердження своєї відданості європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку у наших країнах та Відкритий лист головам парламентів європейських країн щодо оцінки «Північному потоку- 2» як фактору дестабілізації.

«Кожна з наших країн відчула на собі російську агресію, і нам сьогодні спільно доводиться давати на це відповідь. І тут треба враховувати один важливий фактор – що в кожній з країн, в якій йдуть переговори з приводу окупованих територій, будь-яке рішення стає прецедентом для інших двох держав, і тому ми домовились, що ми, навіть ведучи переговори стосовно окупованих територій в своїй країні, будемо консультуватися з приводу кожного рішення з іншими країнами, адже якщо допустити, щоб хоч одна з наших країн піде на неприйнятні компроміси і на неприйнятні дії, це тут же відобразиться і в інших країнах, тому що прецедент однієї з країн буде іншим демонструватись як приклад і як можливість таке ж саме здійснити в Грузії, чи Молдові, чи в Україні. І тому спільна позиція наших країн дуже важлива, перш за все, в безпековому вимірі, але вона важлива також і в економічному вимірі, і в енергетичному вимірі», - наголосив А.Парубій.


На думку Голови Парламенту, необхідно змінити саме позиціонування і підхід, і ставлення до наших країн. «Наші країни сьогодні, потерпаючи від окупації, захищають країни ЄС від агресії, яка йде з Росії. І тому ми повинні спільним голосом говорити про наші проблеми, про наші потреби і про нашу позицію, для того, щоб наша позиція була більш чіткою та врахованою», - зазначив він.

А.Парубій повідомив, що він запропонував своїм колегам за аналогією тристоронньої Парламентської Асамблеї Україна-Литва-Польща створити тристоронню Парламентську Асамблею Україна – Молдова – Грузія.


Молдова і Грузія, за його словами, позитивно відгукнулися на цю пропозицію. Найближчим часом буде підготовлено документи для створення Парламентської Асамблеї. А.Парубій підкреслив, що він завжди був прихильником регіональної співпраці Балто-Чорноморської дуги. «У даному випадку Міжпарламентська Асамблея «Україна –Польща –Литва» і майбутня асамблея «Україна –Грузія –Молдова» – це, власне, і є той місточок Балто-Чорноморського союзу, який, на моє переконання, є геополітично важливим для України, для вироблення спільних дій і спільних механізмів протидії російському агресору», - сказав Голова Парламенту.

Під час візиту до Республіки Молдова Голова Верховної Ради провів ряд двосторонніх зустрічей: зі Спікером Парламенту Республіки Молдова Й.В. Андріаном Канду, Прем’єр-міністром Республіки Молдова Павлом Філіпом.


Учасники конференції взяли участь в обговоренні безпекових проблем у чотирьох панельних дискусіях: «Формування реакції на дезінформацію», «Забезпечення стабільного економічного зростання та верховенства права в рамках Східного партнерства», «Енергетична безпека» та «Виклики спільній безпеці».

Голова Парламенту України А.Парубій взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв збройного конфлікту на річці Дністер (захист цілісності та незалежності Молдови) та поспілкувався з пресою.

 

Учасники Міжпарламентської конференції: Спікер Республіки Молдова Й.В. Андріан Канду, Виконавчий віце-президент Атлантичної Ради Деймон Вілсон, Спікер Парламенту Грузії Й.В. Іраклі Кобахідзе, народні депутати України Г.Гопко, Н.Кацер-Бучковська, І.Фріз, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Молдові І.Гнатишин, представники Атлантичної ради, Сенату Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Національної асамблеї Республіки Болгарія, громадські діячі.

 

Сьогодні, 5 березня, за підтримки керівництва Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України автопарк поліції Вінниччини поповнився новими транспортними засобами.

Президент Петро Порошенко підкреслює, що Росії не вдалося спровокувати нашу країну і дестабілізувати ситуацію в енергетичній сфері, а Україна продемонструвала усьому світу свою надійність як партнера і транзитера природного газу до Європейського Союзу.

«Часи газового шантажу Російською Федерацією нашої з вами держави вже в минулому. Ніхто Україну на коліна не поставить», - заявив Петро Порошенко під час наради в «Укртрансгазі».

«Дуже сподівалися росіяни, що Україна почне відбір  газу з транзиту. Не дочекаються. Україна – надійний транзитер, надійна держава, надійний партнер. Ми повідомили усім нашим партнерам в Європейському Союзі. Вони були готові і добре поінформовані, щоб не піддатися на провокації Російської Федерації. І реакція вже Європейської Комісії, окремих країн ЄС чітко свідчить про підтримку України», - зазначив Глава держави.

«Ми в повному обсязі забезпечили транзит газу до країн Європейського Союзу», - наголосив він.

Президент зауважив: «І ще одне свідчення Росії – як ненадійного постачальника. Навіщо будувати «Турецький потік», «Північний потік – 2», коли в будь-який час, без будь-якого попередження можна перекривати постачання газу усьому Європейському Союзу з метою забезпечення політичного тиску».

«Ці інструменти більше не працюють. Україна – вистоїть, Європейський Союз – вистоїть. Бо ми вже інші», - підкреслив Петро Порошенко.

Перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Перелома доповів Президенту про ситуацію у газотранспортній системі  України. Надходження в Україну – 439,0 млн. кубічних метрів газу з урахуванням транзиту, який Україна виконує за контрактними зобов’язаннями. В газовому балансі власний видобуток склав 57,2 млн кубічних метрів. Відбір з підземних газосховищ – 112,3 млн кубічних метрів. Надходження з Російської Федерації – 0 млн кубічних метрів. Надходження з країн Європейського Союзу – 4,5 млн кубічних метрів (станом на 6.00 ранку), станом на 10.00 – вже 29,4 млн куб.

 «Це і є ті 25 млн кубічних метрів газу, яких нам не вистачало», - зазначив Президент.

Глава держави також відзначив, що ціна згідно рішення Стокгольмського арбітража складала 238,55 доларів за тисячу кубічний метрів газу, спотова ціна – від 250-300 до 500 доларів. «Це такі збитки намагалися, щоб понесла Україна», - підкреслив Президент та наголосив, що «усі ці збитки будуть ретельно обраховані юристами НАК «Нафтогаз України», які вже готують відповідні позови.

«Усі ці збитки будуть компенсовані. За ці провокативні дії, усі вони будуть компенсовані постачальником газу РАО «Газпром». У мене з цього приводу немає жодного сумніву. З кишень українців це подорожчання витягуватися точно не буде», - зазначив Президент.

Політика реформ, яку запроваджує Уряд України, дозволяє розширювати економічні можливості країни і залучати інвестиції в широкий спектр сфер – від агросектору до космічних технологій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з діловими колами Латвії.

Глава Уряду звернув увагу, що 4 роки тому – через російську агресію Україна втратила 20% економіки та традиційні для себе ринки. Але як би не було важко, держава поступово переорієнтується на нові ринки і веде масштабну модернізацію системи державного управління та економічного регулювання.

«Сьогодні стоїмо на шляху модернізації країни. Ситуація змінюється, - сказав Володимир Гройсман. – Вісім кварталів поспіль ми маємо зростання економіки. За прогнозами отримаємо цього року 3% зростання. Але це не відповідає нашому потенціалу, можемо зростати 5 і більше відсотків на рік».

Запорукою змін Глава Уряду назвав запровадження розумної регуляції в ключових сферах життєдіяльності країни, скасування застарілих законодавчих норм, а також гармонізацію нормативної бази за стандартами Євросоюзу, з яким Україна має ефективний інструмент співпраці - Угоду про зону вільної торгівлі.

«Ми ведемо активно демонополізацію ринків, спрощуємо процедури. Так, ухвалено рішення про спрощення видачі дозволів в добувній промисловості. З 1 лютого на митниці працює єдине вікно (оформлення вантажів). Опрацьовуємо план модернізації роботи митниці завдяки встановленню сучасних сканерів, - сказав Володимир Гройсман. – Ми запровадили електронний реєстр повернення ПДВ, маємо прогресивне законодавство з приватизації... Сьогодні в Парламенті знаходяться 32 законодавчі ініціативи – по дерегуляції, по концесії, іншим аспектам. Цього року прагнемо зробити суттєвий стрибок в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business».

Окремо Глава Уряду торкнувся питання протидії свавіллю контролюючих та силових органів. Він представив останні рішення в цій сфері, в тому числі щодо формування спеціальної урядової комісії, яка займеться розглядом випадків тиску на бізнес. Важливими є урядові рішення щодо спрощення сертифікації продукції та виробничих ліній, а також можливість імпортувати в Україну обладнання з розстрочкою по сплаті ПДВ.

Учасники зустрічі підкреслили, що Україна і Латвія можуть суттєво посилити свою взаємодію – як на двосторонньому рівні, так і на міжнародній арені. «З Латвією у нас зростає взаємна торгівля – наближаємося до 500 млн дол. Але це може бути й більше», - зазначив Володимир Гройсман.

У свою чергу представники ділових кіл підкреслили, що торгівля – лише частина співпраці. Так, керівники підприємств агросфери та косметичної промисловості Латвії висловили зацікавленість в розвитку спільних підприємств, які вже працюють в Україні, і розбудові нових виробництв, продукцію яких можна виводити на ринки третіх країн. Серйозні перспективи – у використанні спільних транзитних можливостей, а саме – перевалки вантажів від портів Чорного моря до портів на Балтиці. Дві країни, впевнені бізнесмени, можуть стати важливими ланцюгами глобального проекту «Новий шовковий шлях». Окремо глави компаній акцентували увагу на необхідності підготовки кадрів. Отже співпраця в освіті – передусім по інженерним та виробничим спеціальностям – на часі.

«Зустрічі з бізнесом формують наш порядок денний роботи. І ми його виконуємо», - додав Володимир Гройсман.

Довідково 

1-2 березня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебував з візитом у Латвії. Глава Уряду провів низку переговорів, у тому числі – з Президентом Латвії Раймондсом Вейонісом та Главою Уряду Латвії Марісом Кучинскісом. Делегації двох країн домовилися посилювати політичний діалог та нарощувати економічну співпрацю в контексті взаємного товарообігу, а також реалізації спільних проектів на ринках третіх країн.

За підсумками перемовин представники делегацій уклали Протокол про наміри між міністерствами освіти та науки України і Латвії щодо роботи української школи в Ризі, а також Основну угоди про співробітництво між Ризьким технічним університетом та Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».

Сьогодні, 3 березня, в приміщенні облдержадміністрації під головуванням першого заступника голови ОДА Андрія Гижка відбулось засідання регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2018 році.

 Вінницька область традиційно була одним з найбільш потужних сільськогосподарських регіонів України. Сприятливі природно-кліматичні умови, традиційна культура землеробства, яка передавалась з покоління в покоління, стали запорукою потужного розвитку галузі АПК. І на сьогодні агробізнес у Вінницькій області є локомотивом економічного зростання.

«Як на мене, нам вдалося використати природно-кліматичні переваги у поєднанні із впровадженням нових підходів в системі організації бізнесу у сфері АПК. Про що мова? Ми поставили собі за мету відійти від адміністративного втручання у процес земельних взаємовідносин і сформувати потужне конкурентне середовище, яке б давало можливість учасникам ринку розраховувати лише на власну економічну ефективність, - зазначає голова облдержадміністрації Валерій Коровій. - Насправді, це має дуже велике значення. Якщо, гіпотетично, на ринку працює дві компанії, одна з яких користується, наприклад, адміністративною підтримкою, а друга - ні, то в результаті перша перестає ефективно працювати, оскільки не має стимулу до підвищення ефективності і дельту прибутку отримує в неконкурентний спосіб. В той же час інша, аби вижити, вимушена йти в тінь».

Тому, за словами керівника Вінниччини, протягом останніх 3-4 років на території області впроваджується модель формування і посилення конкурентного середовища, мінімізації ролі й впливу чиновників на процес самоорганізації ринків. А разом з тим, спрямовуються зусилля на створення чітких, прозорих умов для впровадження адміністративних процедур, недопущення юридичного рейдерства, яке в попередні роки дуже часто супроводжувалося маніпуляціями із внесенням змін до реєстру прав на оренду земельних паїв.

«Разом з тим, ми намагаємось залучати в Вінницьку область інвестиції, спрямовані, насамперед, на поглиблену переробку агропромислової продукції. Як приклад: якщо фермер збирає 6 тонн пшениці з гектара, то по ціні у 5 тисяч гривень його виручка з 1 га коливається в межах 30 тисяч гривень. Але наші розрахунки показують, якщо, наприклад, у 2017 році фермер виростив цукровий буряк, зібрав 50 тонн з гектара, переробив його на цукор і продав по конкурентній ціні, то ця виручка піднімається до 100 тисяч гривень з 1 га. Це втричі більше, ніж просто продаж зерна. З огляду на це, ми повинні стимулювати залучення інвестицій в переробку, яка має створити конкурентні умови і максимально продукувати додану вартість, а відповідно – давати можливість бізнесу отримувати прибуток і, разом з тим, створювати нові робочі місця, розвивати соціальну інфраструктуру», - переконаний Валерій Коровій.

Вінниччина має сприятливу логістику та інфраструктуру, адже розташована в центрі України, має рівний доступ до портів на березі Чорного моря та з’єднує Схід і Захід, Південь і Північ держави. Тому обласна влада приділяє велику увагу формуванню дорожньої інфраструктури. Разом з тим, за словами голови облдержадміністрації, сьогодні триває плідна співпраця із «Укрзалізницею» стосовно розбудови залізничної станції в місті Вінниця, що дозволило б використовувати її своєрідний як залізничний HUB, оперативно здійснювати завантаження вантажів і таким чином підвищити коефіцієнт ефективності логістики.

 

 

Президент Петро Порошенко провів нараду на підприємстві «Укртрансгаз» у зв’язку зі спробою Росії і РАО «Газпром» зірвати виконання контракту на постачання газу в Україну.

«Перше і головне – критична ситуація, яка виникла із постачанням газу, у зв’язку зі спробою РФ і РАО «Газпром» зірвати виконання контракту на постачання газу в Україну, вже позаду», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що одразу ж після погроз «Газпрому» дав відповідні доручення, а Уряд, Міністерство закордонних справ, Міністерство освіти, НАК «Нафтогаз України» вжили рішучі дії для недопущення припинення постачання газу.

«Зараз, на сьогоднішній ранок ми маємо різке збільшення постачання газу з Європейського Союзу, з Польщі, Словаччини, Угорщини. Весь дефіцит станом на зараз повністю покритий», - повідомив Петро Порошенко.

Він нагадав, що відповідно до рішення Стогкольмського арбітражу Україна мала закупати 4 млрд кубічних метрів газу у «Газпрома» і, отримавши відповідний рахунок, НАК «Нафтогаз» сплатив зазначену в ньому суму, очікуючи, що відповідна кількість газу надійде в Україну. «За 15 хвилин до 1 березня, коли мало початись постачання російського газу, нам повідомили, що газу не буде. І зробили спробу повернути кошти», - зазначив він.

Президент підкреслив, що саме тому, вчорашні дії з обмеження споживання газу в Україні були настільки необхідні.

«На сьогоднішній день ми маємо стабілізовану ситуацію з газопостачанням. Ми маємо достатньо газу у підземних сховищах. Маємо і мали на 2 млрд більше, ніж минулого року», - підкреслив він.

Президент також зауважив, що відбір газу із газових сховищ складає 112,8-115 млн кубічних метрів на добу. «Це максимальний обсяг, який ми вилучали із підземних сховищ», - сказав він.

Всебічну політику санкцій проти країни-агресора потрібно продовжувати і посилювати аж до моменту повного відновлення територіальної цілісності України. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Президентом Латвії Раймондсом Вейонісом. Перемовини відбулися в рамках другого дня візиту Глави Уряду до Латвійської Республіки.

Володимир Гройсман підкреслив, що Латвія - беззаперечний друг і партнер України. Саме тому Київ високо цінує послідовну підтримку Риги в питаннях політичного діалогу, невизнання незаконної анексії Росією Криму.

«Для нас важливо все, що відбувається в Україні. А ситуація на Сході та в Криму – ми це засуджуємо. Важливо, аби всі міжнародні домовленості виконувалися. Україна може всебічно розраховувати на нашу підтримку», - відзначив Президент Латвії.

«Для нас Латвія – дружня держава. Ми вдячні Латвії за те, що на міжнародній арені ми маємо повну підтримку», - сказав Глава Уряду України.  

У ході перемовин сторони обговорили ситуацію на Сході України і констатували систематичне порушення Москвою домовленостей щодо припинення вогню та відведення військ. Як підкреслив Глава Уряду, Росія активно демонструє свою позицію стосовно гонки озброєнь, в той час як економічних досягнень фактично немає.

«І тут треба говорити не тільки про нарощування сили у відповідь, а й про зниження сили Росії. Санкційна політика – це той шлях, який послаблює агресора, - сказав Володимир Гройсман. – Санкції можна буде зняти, але лише у випадку повернення російських військ у свої кордони. Єдина держава, яка може вирішити питання зняття санкцій – сама Росія, якщо припинить свої глобальні загрози. А від нас сьогодні потрібна жорстка позиція».

Володимир Гройсман нагадав, що три роки поспіль Україна відстоює позицію створення повноцінної миротворчої місії на Донбасі – за нормами міжнародного права і на всій території конфлікту. Підтримка саме таких умов важлива для нашої держави.

Під час переговорів сторони також торкнулися питання економічної співпраці і впровадження реформ, передусім у соціальній сфері та в освіті.

«Ми маємо добрий торговельний ріст. Ми налаштовані на просуванні вперед, - сказав Володимир Гройсман. - Європейська та євроатлантична інтеграція є стратегічним курсом нашої держави. Ми щиро вдячні Латвії за підтримку України на цьому шляху».

Довідково

1-2 березня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебуває з візитом у Латвії. Глава Уряду провів низку переговорів, у тому числі – Главою Уряду Латвії Марісом Кучинскісом.

Сторони відзначили, що обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Латвією зріс минулого року на 27% з позитивним для України сальдо в 102,6 млн дол.

Товарообіг між Україною та Латвією за підсумками 2017 року становив 462 млн дол. Ключові статті українського експорту в Латвію – мінеральні палива, нафта, котли й машини, органіка, харчові продукти, метали. Статті імпорту – фармацевтика, товари легкої промисловості, засоби наземного транспорту.

Посилити співпрацю допоможе активізація роботи Міжурядової українсько-латвійської комісії та відновлення діяльності офісу Агентства інвестицій та розвитку Латвії (LIAA) у Києві. Причому, як підкреслив Володимир Гройсман, в торгівлі обидві країни можуть ставити «амбітні цілі».

Суттєву увагу глави урядів приділили можливостям інвестиційної та інноваційної співпраці. В цьому контексті Володимир Гройсман окреслив ключові плани Уряду щодо економічних змін в Україні, а також розповів про проміжні результати вже розпочатих фундаментальних реформ в соціальній сфері та в напрямку дерегуляції і покращання ділового клімату в Україні.

Серед важливих сфер інноваційної співпраці сторони визначили агросектор та логістику, передусім в контексті використання марштруту залізничного потягу «Зубр», який з’єднує порти Іллічівськ, Одеса та Південний з портами Риги, Вентспілсу, Лієпаї та Таллінну.

За підсумками перемовин глави урядів взяли участь у підписанні двох міжнародних документів - протоколу про наміри між міністерствами освіти та науки України і Латвії щодо роботи української школи в Ризі, а також основної угоди про співробітництво між Ризьким технічним університетом та Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».

Сьогодні, в приміщенні обласної державної адміністрації відбулась презентація зазначеного фестивалю та анонсовано головні особливості та цікавинки, які організатори підготували для всі поціновувачів музичного мистецтва.

Президент України провів зустріч з командою НАК "Нафтогаз України", яка доповіла Главі держави про остаточне рішення Стокгольмського арбітражу у справі "Нафтогаз" проти "Газпрому".

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв повідомив Президентові про те, що українська компанія отримала остаточне рішення Стокгольмського арбітражу, відповідно до якого Україна виграла 4 млрд 630 млн доларів, які "Газпром" має компенсувати за минулі періоди.

Глава держави привітав та подякував усій українській команді, яка захищала інтереси України в Стокгольмі. Він підкреслив, що «це історичне рішення по захисту національних та фінансових інтересів України».

«Це є справжня перемога. Сьогоднішнім рішенням Стокгольмського арбітражу Україна виграла 4 млрд 600 млн доларів США. З цих коштів будуть сплачені газ, який споживався нами в дуже важкому 2014 році. І до бюджету державної компанії НАК "Нафтогаз України" буде зараховано 2 млрд 560 млн доларів США. При чому будуть зараховані негайно. Це є результат спільної узгодженої роботи менеджменту НАК Нафтогаз, Уряду, Президента»,  - сказав Петро Порошенко.

«Наша спільна позиція довела що ми можемо перемагати і в юридичних баталіях в Стокгольмі», - сказав Петро Порошенко та привітав усіх українців із цією історичною переконливою перемогою. При цьому він підкреслив, що це є надзвичайно важливим – «це і укріплення золотовалютних резервів, і 100% позиція по вірності нашої енергетичної стратегії».

«Це дуже велика цифра. Вона значно більше ніж заборгованість за газ, який ми відбирали у 2014 році. Це фактично означає, що "Газпром" повинен сплатити на користь "Нафтогазу" трохи більше ніж 2,5 млрд доларів», - повідомив Голова правління НАК "Нафтогаз України".

«Ця перемога доводить, що ми здатні перемагати. Спільна робота української команди за підтримки, в тому числі і вашої, пане Президенте, дозволяє досягати таких результатів», - підкреслив Андрій Коболєв.

Започаткована в 2014 році реформа з передачі на місця повноважень та фінансових ресурсів дозволила збільшити місцеві бюджети за останні 4 роки з 68 млрд грн до 231 млрд грн. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі «Українського радіо».

«У 2014 році – на початку реформи – місцеві бюджети становили 68 млрд грн. У 2018 році вони зросли до 231 млрд грн. Великі кошти, які ми передали на місця, – сказав Глава Уряду. – Але тепер потрібно ефективно використовувати ресурси. Місцеві керівники мають бути повністю підзвітні людям за кожну гривню, яку вони витрачають».

Глава Уряду підкреслив, що ідея децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад повністю себе виправдовує. Регіони мають достатньо ресурсів, які можуть і мають витрачатися на користь громадян.

«Ніхто не має права стримувати людей, які бажають об'єднуватися, особливо обласна чи районна влада, – сказав Володимир Гройсман. – В кожній громаді людина має йти нормальним тротуаром, жити у теплому будинку, дитинка має отримати можливість піти в хороший садок. Це все вирішує громада. І ми передали громадам кошти і ресурси. Буду радіти успіхам громад, і буду захищати реформу».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій і Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у середу презентували Дорожню карту із 57 законопроектів, які стосуються зобов’язань щодо співпраці з Європейським Союзом. «Ми презентували спільне напрацювання Парламенту і Кабінету Міністрів – дорожню карту із виконання наших зобов’язань щодо співпраці з Європейським Союзом. Ми склали єдиний документ із різних сфер суспільного життя, визначили ті законопроекти, які є прерогативними для Угоди про асоціацію з ЄС», - сказав А.Парубій під час брифінгу.

За його словами, спільно з Урядом затверджено амбітний перспективний план. «Це 57 технічних рішень, але це і 57 конкретних кроків на шляху євроінтеграції України. Це законопроекти, які формують серйозні зв’язки між Україною та ЄС», - сказав Голова Парламенту і пояснив, що головні сфери, яких вони стосуються, це безпека та оборона, екологія, енергонезалежність, захист інтелектуальної власності, зняття митних перешкод та технічних бар’єрів у торгівлі, покращення інвестиційного клімату, захист навколишнього середовища.

А.Парубій уточнив, що 20 законопроектів з представленого пакету «вже повністю готові до розгляду у залі і ухвалення Верховною Радою України, а частина з них ще доопрацьовуються, ще йдуть політичні консультації». «Ми узгодили, що кожного пленарного тижня 2-3 закони з цієї дорожньої карти мають бути прийняті українським Парламентом», - сказав Голова Верховної Ради.

Під час спільної презентації дорожньої карти Голова Парламенту нагадав, що прерогативою нинішньої сесії є прийняття пакету законів, які необхідні для співпраці з Європейським Союзом: «Ми розуміємо, що це завдання, яке стоїть перед нами – має дуже символічне значення, бо чотири роки тому люди виходили на Майдан з вимогою підписання Угоди про Асоціацію з ЄС».

Андрій Парубій висловив переконання, що євроінтеграція і європейський вибір стали тим стимулом, який підняв мільйони українців, адже «ми розуміли і усвідомили сьогодні, що питання європейської вибору для нас є знаком рівності  і незалежності».

Найголовнішим у досягненні поставленої мети Голова Верховної Ради назвав «спільну дію, спільну роботу Верховної Ради України та Кабінету Міністрів, спільне зобов’язання щодо виконання одного з найбільш важливих завдань, які стоять перед Українською державою – це поступ до Європейського Союзу». «Ми переконані, що прийде день, коли Україна стане членом Європейського Союзу, але для того ми повинні виконувати своє домашнє завдання, і кожен із законів цієї дорожньої карти – це наш крок до Європейського Союзу, до могутньої європейської України», - підкреслив А.Парубій.

 

У презентації Дорожньої карти взяли участь: Посол Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі, представники Комітетів Верховної Ради України та Уряду, засобів масової інформації.

Сьогодні, 28 лютого, перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко та директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко ознайомились з роботою потужного підприємства.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком.

Співрозмовники обговорили актуальні питання порядку денного українсько-білоруських відносин, зокрема розвиток двостороннього політичного діалогу та майбутні контакти на найвищому рівні.

Глави держав відзначили важливість належної підготовки до проведення у поточному році у Гомелі Першого форуму регіонів України та Білорусі. У цьому контексті йшлося про інтенсифікацію торгово-економічної та культурної складової міжрегіонального співробітництва.

Кабінет Міністрів України в рамках поглиблення децентралізації передав землю сільгосппризначення поза межами населених пунктів першим семи об’єднаним територіальним громадам. Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року. В її основі була ідея розвитку потенціалу, який мають громади.

За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.

«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», - сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», - звернув увагу Володимир Гройсман.

Довідково

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).

100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Голова Верховної Ради України А.Парубій наголошує, що «немає жодних підстав для проведення в Україні дочасних виборів до Парламенту». Про це він сказав у понеділок, відповідаючи на запитання журналістів щодо можливості проведення дострокових виборів.

А.Парубій зауважив, що «дискусія про дочасні вибори йде весь час, скільки існує і ця Верховна Рада, і попередні Верховні Ради». На його думку, в нинішніх умовах «дочасні вибори – це швидше сценарій дестабілізації, сценарій, який призведе до турбулентності в державі». Голова Парламенту висловив переконання, що «є спільна позиція усіх - і у Верховній Раді України, і у виконавчій владі, і у Президента України – що це той сценарій, який сьогодні небажаний для України, і переконаний, що розмови про дочасні вибори не мають під собою жодного ґрунту».

«Наступний рік буде дуже складний: будуть вибори і Президента, і Верховної Ради України, і я розумію, що наближення виборів дуже актуалізує політичні дискусії і намагання політизувати цей процес,- сказав А.Парубій і додав, - Я зроблю все можливе, щоб Верховна Рада не попадала в цей вир політичних емоцій, щоб Верховна Рада працювала злагоджено, відповідально, як цього потребує ситуація в країні».

Голова Верховної Ради України зазначив, що «перед нами стоїть дуже амбітний порядок денний - це питання антикорупційного суду, закон про національну безпеку і цілий пакет законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію з ЄС, закон про вибори».

«Тому треба думати про роботу, про рішення, які необхідно прийняти Верховній Раді України, а не про дочасні вибори», підкреслив А.Парубій.

Сьогодні у  Вінниці, в приміщенні Інституту кормів та сільського господарства НААНУ зібрались керівники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств області, керівники обласних установ та організацій,  представники банківських установ, постачальники товарно-матеріальних ресурсів, які зацікавлені в розвитку аграрного сектору  в регіоні.

  1. Валерій Коровій провів робочу нараду з керівниками структурних підрозділів ОДА
  2. Маємо створити всі умови, щоб українські вчені не покидали країну – Президент на зустрічі з обдарованою молоддю
  3. Законопроект про Антикорупційний суд доречно внести і проголосувати в Верховній Раді якомога швидше, – Глава Уряду
  4. Валерій Коровій: Ми приділяємо велике значення інформаційній політиці, адже це формує зовнішнє сприйняття нашої області і держави вцілому
  5. Це важливий день для всієї економіки України – Президент на підписанні угод між «Укрзалізницею» та General Electric щодо закупівлі американських локомотивів
  6. Глава Уряду пропонує оновити норми будівництва багатоквартирних будинків в бік їх ефективності та функціональності
  7. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписав Закон України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»» та подав його на підпис Президенту України
  8. Керівництво області відвідало провідне підприємство Вінниччини з виробництва рушникосушарок і дизайн-радіаторів з нержавіючої сталі
  9. Маємо створити всі умови, щоб українські вчені не покидали країну – Президент на зустрічі з обдарованою молоддю
  10. Прем’єр-міністр: Стабільний і впевнений розвиток бізнесу – мета економічних реформ Уряду

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації Валерія Коровія з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 61-45-26
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

© Вінницька обласна державна адміністрація.

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International 21050 м. Вінниця вул. Соборна 70 Тел. (0432) 59-21-10, Тел./факс 59-21-28 email: oda@vin.gov.ua