Президент України Володимир Зеленський наголошує, що встановлення миру в Україні наразі для нього є одним із ключових завдань, виконання якого він прагне. Саме тому питання миру було головним під час його сьогоднішніх конструктивних перемовин із Президентом Франції Еммануелем Макроном.

«Насамперед ішлося про повернення миру в Україну. Це мій пріоритет. Це моя позиція – як людини і як Президента. Це те, з чим я засинаю та прокидаюся щодня», – підкреслив Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у Парижі.

«Переконаний, що Європа не зможе почуватися у повній безпеці, доки Росія робить вигляд, що міжнародного права просто не існує. І Франція, і решта наших міжнародних партнерів знають і розуміють, що болить кожному українцю. Ніхто не хоче, щоб Україна ставала пороховою бочкою, де Крим і Донбас – бікфордів шнур», – додав він.

Володимир Зеленський зазначив, що, обравши його Президентом, український народ довірив йому пошук рішень у Мінському переговорному процесі. «Завершення війни та повернення анексованих українських територій – це моє головне завдання», – наголосив він.

Глава держави повідомив, що під час сьогоднішньої зустрічі з Президентом Франції було досягнуто домовленостей про наступні кроки, які мають сприяти досягненню цієї мети.

«Ми дійшли згоди щодо важливості оновлення співпраці у рамках Нормандського формату. Наші зовнішньополітичні радники зустрінуться найближчим часом і підготують наступну зустріч лідерів. Це є ключовим питанням», – повідомив Президент.

Щодо конфлікту на Донбасі, який триває вже п’ять років, і врегулювання ситуації, Еммануель Макрон висловив підтримку позиції Володимира Зеленського щодо того, щоб «відновити мир, змусити зброю замовкнути та піти на шлях перемовин».

«Ми знову хочемо стати на шлях Мінського формату для того, щоб Україна повернулася до миру. Я запевняю, що я готовий підтримати вас, пане Президенте, в цьому намірі і також у діалозі з Росією», – сказав Президент Французької Республіки.

«Коли настане момент, Франція готова провести засідання Нормандського формату для того, щоб підтримати виконання зобов’язань. Але до того нам потрібно найближчим часом мати певні жести, кроки, які підтвердили б намір виконувати ці зобов’язання (Мінські домовленості. – Ред.)», – додав Еммануель Макрон.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює створення Фонду майбутнього – фонду коштів, які стануть основою фінансування соціальних програм. Джерелом цих коштів стануть доходи від приватизації, детінізації економіки, демонополізації та деолігархізації економіки. Про це в ефірі телеканалу ICTV сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Хочу створити Державний фонд майбутнього, куди ми направимо ресурси від копалень, приватизації, детінізації. Сюди мають бути залучені кошти від монополій, олігархів», - сказав Володимир Гройсман.

Як наголосив Володимир Гройсман, гроші підуть на навчання дітей, вирішення інших проблем. «Такі фонди створені в розвинутих країнах. І я хотів би, аби такий фонд був створений в Україні», - додав Прем’єр-міністр.

 

На цьому наголосив сьогодні голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій під час офіційної зустрічі з представниками Світового банку щодо реалізації в області субпроєкту, що має на меті покращення медичної допомоги хворим зі серцево-судинною патологією.

На зустрічі були присутні: Соня Панаян  - старший фахівець, координатор комунікаційної роботи Світового банку  в регіоні Центральної Азії та Східної Європи (Вашінгтон , США); Дмитро Деркач-старший фахівець з питань комунікацій Світового банку в Україні (м.Київ); Лариса Халецька – асистент команди ( Світовий банк в Україні, м. Київ).

Представників Світового банку зустрічали керівники області та м. Вінниці: голова ОДА Валерій Коровій та його заступник Ігор Івасюк, заступник Вінницького міського голови Галина Якубович, керівники обласного та міського профільних департаментів.

У вступному слові Валерій Коровій зазначив,що інвестиційний субпроєкт  під назвою «Складова розвитку системи охорони здоров’я Вінницької області, направлена на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією» виконується у Вінницькій області з 2015 року.

Субпроєкт затверджений Світовим Банком і спрямований на профілактику, раннє виявлення та лікування серцево-судинних захворювань, а також підвищення ефективності їх систем надання медичної допомоги, в тому числі із заходами, зосередженими на удосконаленні первинної медико-санітарної допомоги, боротьбі із серцево-судинними захворюваннями на рівнях первинної, вторинної та екстреної допомоги.

«Цей проєкт є дуже важливим для нас і ми приділяємо значну увагу його реалізації, - підкреслив Валерій Коровій.- Активно ведеться будівництво кардіоцентру, здійснюється закупівля обладнання. Сподіваюсь,що у вересні 2020 року ми введемо об’єкт в експлуатацію. Наразі проводимо досить серйозну підготовку спеціалістів, які працюватимуть в кардіоцентрі, оскільки це важлива складова усієї системи, передбаченої проєктом. 90% фахівців уже пройшли підготовку за кошти Світового банку. В області створено ефективну систему екстреної медичної допомоги. Окрім роботи над нашим спільним проєктом, в рамках експерименту, Вінницькій області цьогоріч виділено з  держбюджету 202 млн. грн. для придбання автомобілів швидкої допомоги,тож ми суттєво покращимо наші показники і в даному напрямку. Ми  системно рухаємось вперед, тож дякуємо Світовому банку за підтримку і плідну співпрацю»,- підсумував очільник області.

У свою чергу, координатор комунікаційної роботи Світового банку  в регіоні Центральної Азії та Східної Європи Соня Панаян подякувала організаторам за можливість такої зустрічі та окреслила мету свого візиту : «Я маю на меті подивитись як працює проєкт, що вже зроблено, а також провести ряд зустрічей, щоб зрозуміти вплив даного проєкту на життя людей, яку вигоду вони від цього отримають. Допомога Світового  банку галузі охорони здоров’я України є досить масштабною, а проєкт, що реалізується у Вінницькій області є дійсно успішним. Я підсумую у Вашингтоні побачене тут, обов’язково підготую детальний звіт, з яким ви також зможете ознайомитись»,- зазначила Соня Панаян.

Валерій Коровій підкреслив, що будівництво в області найсучаснішого кардіоцентру задля  покращення медичної допомоги хворим зі серцево-судинною патологією якнайкраще вписується в загальну концепцію реформування медичної галузі.

«Коли у 2015 році ми починали проєкт, то ще не знали в якому напрямку підуть реформи в медицині. Зараз є очевидним, що цей проєкт має значний позитивний ефект: ми почали реформу зі створення системи первинної медичної допомоги, протягом минулого року та  цьогоріч маємо дуже відчутні зміни в інституті створення сімейної медицини. Лікарі й медсестри отримують заробітну плану у 3-4 рази вищу, ніж раніше. Система фінансування кардинально інша: створено Національну службу здоров’я України, запрацювали нові інструменти у наданні послуг населенню, і паралельно ми реформуємо і модернізуємо систему надання екстреної медичної допомоги. Тобто, обладнання, яке ми отримуємо в рамках проєкту Світового банку, працює на екстренку, сімейну медицину, вторинний рівень. Уся система розгортається в абсолютно позитивному напрямі»,- підкреслив Валерій Коровій.

Нагадаємо: в рамках субпроєкту зі Світовим банком у Вінниці триває будівництво нового корпусу кардіоцентру. Регіональний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології буде розрахований на 138 ліжок та 6ліжок  – реанімаційні. Будівля міститиме двоповерховий адміністративно-поліклінічний корпус та семиповерховий лікувальний корпус. Кваліфіковану допомогу в сучасних умовах тут зможуть отримувати не лише мешканці Вінницької області, а й всієї України.

У межах субпроєкту до кінця червня 2020 року у Вінниці буде споруджено новий кардіоцентр, який до кінця вересня 2020 планують повністю обладнати та ввести в дію. Також протягом двох років впроваджуватиметься комплексна інформаційна кампанія, що вироблятиме нову модель суспільної поведінки, спрямовану на бережливе ставлення до здоров’я та профілактику серцево-судинних захворювань.

Відповідно є два замовники реалізації регіонального субпроєкту — Вінницька обласна державна адміністрація та Вінницька міська рада.

Довідково:

У межах субпроєкту відбулися такі закупівлі:

  • для первинних закладів медичної допомоги придбано ЕКГ-телеметричні прилади, електрокардіографи з функцією передачі даних, а також закуплено холестерометри з витратними матеріалами для вимірювання в населення загального рівня холестерину;
  • для вторинних закладів медичної допомоги та для окремих закладів області закуплено велоергометри, які дозволяють визначати стан серцево-судинної системи;
  • для телеметричного підрозділу екстреної медичної допомоги придбано дві приймальні станції, які приймають сигнали від телеметричних пристроїв;
  • для діючого кардіоцентру за кошти Світового банку придбано діагностичне, операційне та лабораторне обладнання.

У межах співфінансування з обласного та міського бюджетів укомплектовано амбулаторії загальної практики діагностичним обладнанням – 137 000 $.

Також були укомплектовані виїзні бригади швидкої медичної допомоги засобами передачі даних на 520 000 грн.

Регулярно закуповуються витратні матеріали для діючого кардіоцентру з обласної програми фінансування  на 4 млн. грн.. щороку, починаючи з 2016 р.

Від початку проекту щорічно спільно з Вінницьким національним медичним університетом ім. Пирогова проводяться навчання  молодших спеціалістів з медичною освітою. Фахівці, які пройшли навчання, володіють точною інформацією про новітні методи і протоколи з діагностики та лікування гострого коронарного синдрому. Всього  навчання пройшли — 835 осіб.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=231#sigFreeIdde3ddf501f

Президент України Володимир Зеленський взяв участь у церемонії вшанування пам’яті військовослужбовців Збройних сил України, які загинули під час проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил на Сході України.

Церемонія відбулася біля Зали пам'яті у Міністерстві оборони України. На ній були присутні близькі та друзі загиблих, військові, Міністр оборони України та Начальник Генерального штабу. Під час заходу зачитали імена 49 воїнів, які 14 червня 2014 року загинули в авіакатастрофі літака Іл-76, збитого біля Луганська. Також вшанували п’ятьох воїнів, котрі загинули цього дня в різні роки війни – віддали життя, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

Подвиг кожного захисника вшанували ударом у дзвін та залпами зі зброї військовослужбовці роти почесної варти.

Після цього учасники заходу поклали квіти до Пам'ятного дзвона.

У Залі пам'яті військовослужбовці роти почесної варти у присутності Глави держави перегорнули сторінку Книги пам'яті на 14 червня, де зазначені імена героїв, які загинули цього дня.

Економіка України може зростати вдвічі швидше за умови збереження темпів вже започаткованих реформ. Про це в ефірі телеканалу «Рівне 1» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Глава Уряду сьогодні, 13 червня, відвідав Рівненську область і поспілкувався з місцевими журналістами.

«Зараз не можна згортати реформи – це важливо. Ми можемо зростати вдвічі швидше. І все, що дасть економіка, реінвестувати в життя людей», – зазначив Прем’єр-міністр.

Він наголосив, що обсяг зробленого – великий. Але попереду ще більший. «Я прийшов працювати в Уряд, мінімальна зарплата була 50 доларів, зараз 150 доларів. Це багато? Ні, мало. Мене можна за це критикувати? Так. Але я знаю, як зробити так, аби мінімальна зарплата була 300 доларів. Я знаю і роблю, – додав Глава Уряду. – Аналогічно із пенсіями. Я не пам’ятаю жодного українського Уряду, який би за півтора року зробив два перерахунки пенсій, причому один вже в автоматичному режимі. І я знаю, що мій борг перед людьми, які мають великий стаж, але свого часу отримували маленькі зарплати. Їм треба допомогти. І тут треба ще попрацювати».

Зміни, підкреслив Володимир Гройсман, відбуваються фундаментальні. «Приміром, дороги. Ми почали активно будувати дороги з 2017 року. За цей період ми побудували 6800 км доріг. За попередні 10 років сумарно побудували менше. Зараз це треба продовжувати. У нас є стратегія – об’єднати обласні центри між собою якісними дорогами. Стратегія розрахована на 5 років. Тож у нас є ще три роки, за які можна інвестувати кошти, аби і далі з’являлися нові шляхи, – сказав Прем’єр-міністр. – Мене можна критикувати за будь-що. Але я точно знаю, що всі мої дії лежать в площині стабільності, зростання і інвестування в життя людей».

Голова Парламенту повідомив про це на своїй сторінці у Twitter.

Нагадаємо, що 6 червня Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект№1098 «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії», в якому передбачена процедура імпічменту Президента України.

Мета цього законопроекту - законодавчо врегулювати повноваження парламенту щодо визначення статусу, порядку створення та діяльності тимчасових слідчих комісій, тимчасових спеціальних комісій та спеціальної тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування під час процедури усунення президента України з поста у порядку імпічменту.

Як зазначається у документі, підставою для ініціювання імпічменту та створення спеціальної слідчої комісії є подання, підписане більшістю нардепів від конституційного складу парламенту, підписи яких не відкликаються.

У підписаному Парубієм законі вказується, що спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради  - це колегіальний тимчасовий орган Парламенту, до якого входять народні депутати України, з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій і груп, спеціальний прокурор та троє спеціальних слідчих. Парламентські фракції і групи мають подати свої кандидатури протягом п’яти днів з дня направлення до них письмового запиту. Якщо не встигнуть - комісія утворюється без участі представників відповідної парламентської політсили.

Комісія може проводити розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, викладених у підписаному більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України (226 депутатів) поданні з ініціюванням питання про усунення Глави держави з посту в порядку імпічменту. Комісія матиме доступ до будь-яких документів будь-яких посадових осіб, у тому числі, до таємних.

Спеціальна слідча комісія має право заслуховувати Президента України та його адвоката; отримувати необхідні документи; призначати експертизи; залучати фахівців; запрошувати і заслуховувати громадян як свідків. Комісія готує висновки і пропозиції та ухвалює рішення щодо них.

Спеціальна слідча комісія готує та ухвалює висновок про звинувачення або ж про необхідність припинення процедури імпічменту.

Питання мають розглянути у Парламенті. Якщо Верховна Рада ухвалює рішення про звинувачення Президента - вона звертається до Конституційного і Верховного суду України за висновками щодо конституційності процедури й ознак державної зради чи інших злочинів у діях Глави держави. Законопроект надає КСУ і ВСУ 15 днів на розгляд парламентського звернення.

У разі імпічменту Президента України, відповідно до Конституції, повноваження Глави держави виконує Голова Верховної Ради України.

За відсутності підстав для звинувачення президента спеціальна слідча комісія готує висновок про необхідність припинення процедури імпічменту. У цьому випадку спеціальна слідча комісія готує відповідну інформацію для оголошення головуючим на пленарному засіданні про припинення процедури імпічменту та вибачення Президенту.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Кабінет Міністрів України схвалив рішення про перерозподіл коштів і забезпечення придбання близько 500 квартир для учасників АТО та ООС, переселенців і майданівців, а також для родин загиблих воїнів. Більшість з майбутніх власників помешкань чекали на житло десятки років.

«Раніше кошти направлялися будівельникам, будували там, де була земля, і люди отримували квартири інколи в інших населених пунктах. Зараз гроші видають безпосередньо людям, – сказав Володимир Гройсман. – Гроші ходять за людиною».

Він наголосив, що стратегічне завдання Уряду – забезпечення зростання економіки – сприятиме подальшому розвитку подібних програм підтримки.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій разом з Головою Сеймасу Литовської Республіки Вікторасом Пранцкєтісом та Маршалком Сенату Республіки Польща Станіславом Карчевським провели спільний брифінг в рамках Х Сесії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща «Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом», яка проходить 7-8 червня 2019 року у Києві.

Голова Верховної Ради зазначив, що на цій Сесії був підписаний заключний документ, в рамках якого було досягнуто домовленості дотримуватись стратегії 2025 і 2027 – стратегії плану України на шляху до ЄС. «Ми визначили, що, власне, цей період – 2025 і 2027– це період великих шансів України на шляху до ЄС», - сказав він і пояснив, що це роки головування Польщі та Литви у Раді ЄС у 2025 та 2027 роках.

«Це вікно можливостей для України для вступу до ЄС», - наголосив А.Парубій і підкреслив, що необхідно розпочати підготовку до цього вже зараз на основі Стратегії ЄС, з урахуванням ініціативи Сейму Литовської Республіки «Україна-2027».

Політик також повідомив, що на цій Сесії МПА було оголошено про створення додаткового, четвертого, комітету у структурі Міжпарламентської Асамблеї Литва-Польща-Україна – комітету з питань безпеки. «Ми узгодили, що координація наших дій з питань безпеки є важливою і актуальною, оскільки гібридні виклики, що стоять перед нашими країнами в обороні від російської агресії є подібними і спільними: зокрема, це інформаційна безпека, це кібербезпека, енергетична безпека, гуманітарна безпека», - сказав він.

А.Парубій підкреслив, що безпека у сьогоднішньому світі - це не тільки зброя і танки – це дуже широкий спектр питань. «Тому ми стали ініціаторами підписання заяви від парламентів країн нашого регіону проти Північного потоку-2», - нагадав він і зазначив, що на цій Сесії МПА було також ухвалено рішення про збільшення парламентаріїв від кожної країни МПА до 12 депутатів.

Від імені парламентів трьох країн також було наголошено на необхідності продовження і збільшення санкцій проти РФ і солідарності на євроінтеграційному напрямку розвитку України.

А.Парубій подякував головам парламентів, парламентам, урядам і народам Польщі і Литви «за неймовірну підтримку, яку відчуває Україна, починаючи з часів Майдану». «Немає більш потужних, щирих і відданих друзів України в світі, аніж Польща і Литва, - підкреслив Голова Верховної Ради України. - Від усього українського народу дякую і за підтримку у попередні роки. Переконаний і вірю, що у нашій подальшій стратегії будемо більш тісніше співпрацювати і спільно наблизимо той день, коли буде мир і безпека на усьому європейському континенті, коли Україна реально стане членом сім’ї європейських народів і європейського співтовариства».

Своєю чергою, Голова Сеймасу Литовської Республіки Вікторас Пранцкетіс зазначив, що основним питанням порядку денного Асамблеї є «безпека усіх наших країн в аспекті України, і саме Україна є предметом нашого інтересу». Говорячи про шлях до одержання Україною членства в ЄС, він зазначив, що, на його думку, український народ поєднаний і готовий продовжувати реформи, які необхідні для одержання членства. «Успіх України – це наш успіх!» - наголосив пан Пранцкетіс.

Також він повідомив, що два дні тому Сейм Литовської Республіки прийняв резолюцію про визнання геноцидом депортацію кримських татар, яка була здійснена Радянським Союзом, та, користуючись нагодою, вручив текст Ухвали Голові Верховної Ради України Андрію Парубію. В.Пранцкетіс підкреслив, що це є продовженням послідовної політики підтримки України Литовською Республікою та важливою заявою у контексті російської агресії.

Маршалок Сенату Республіки Польща Станіслав Карчевський зазначив, що Асамблея відбулася «з дуже добрими результатами, які отримала польська сторона».

«Ми визнали повністю демократичним проведення президентських виборів, і це величезний крок у напрямку побудови демократії в Україні. Також ми цінуємо зусилля заради реформ в Україні», - підкреслив він.

С.Карчевський повідомив, що цього року Польща святкує 20-річчя членства в НАТО та 15-річчя членства у ЄС. У цьому контексті він заявив про повну готовність до того, щоби ділитися з Україною польським досвідом, пов’язаним зі вступом до цих організацій, а також подякував Україні та Литві за спільну декларацію та критичну оцінку Північного потоку-2. «Я дуже радію, що ми маємо тотожну точку зору, маємо тотожне ставлення, таким чином ми будемо разом будувати сильніший Європейський Союз, а сильніший Європейський Союз – це сильніший Європейський Союз з Україною», - наголосив він і окремо відзначив, що вищий рівень безпеки також пов’язаний із членством України в НАТО. Маршалок Сенату Республіки Польща запросив Голову Верховної Ради України Андрія Парубія до Варшави, де відбудеться наступна зустріч.

Уряд України протягом останніх трьох років створив і розвинув нову систему будівництва доріг, яка передбачає не тільки щорічне збільшення фінансування дорожніх робіт, а й запровадження нових технологій будівництва та стандартів якості та безпеки полотна. Збереження цієї системи дозволить у середньостроковій перспективі навести лад в дорожньому господарстві – як на рівні доріг державного значення, так і на місцевому рівні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«У 2016-2017 роках ми створили нову систему будівництва доріг і сьогодні маємо результат, – зазначив Глава Уряду. – Одночасно я розумію, що є проблеми в райцентрах, між райцентрами. Є проблеми по дорогах місцевого значення. Прекрасно розумію, що людей турбує те, що біля них. Але ми реалісти. За день або рік неможливо відбудувати все, що руйнувалося десятиліттями. А в перспективі 5 років ми зможемо навести порядок – у тому числі із місцевими дорогами».

Як зазначив Володимир Гройсман, за ті дороги, які зроблені за часів його головування в Уряді, – не соромно. «Разом з тим я хотів би, аби темпи будівництва були дещо швидшими – хоча б вдвічі», – додав Прем’єр-міністр.

Довідково

За останні три роки в Україні збудовано та реконструйовано близько 6800 км доріг, проведено децентралізацію шляхів – дороги між районними центрами передані на утримання місцевим органам влади. Саме вони несуть відповідальність за стан трас. Обсяг дорожнього бюджету за цей рік зріс більш ніж удвічі і сьогодні становить 55 млрд грн. З 2018 року в країні реалізовується п’ятирічна стратегія розбудови дорожнього господарства, однією з цілей якої є поєднання всіх обласних центрів якісними шляхами. 

Додамо також, що складовою всіх дорожніх проектів є питання якості полотна та системи безпеки руху. Так, принцип оплати дорожніх робіт вибудовано таким чином, аби оплачувати лише ті ділянки, які пройшли контроль якості. Щодо питань безпеки, то тут активно впроваджується програма «500-500-1000» – розбудова острівців безпеки, мостових пішохідних переходів, спеціального освітлення та попередження водіїв про звичайні переходи, організація безпечного руху по колу. З вересня на небезпечних ділянках українських доріг планується проектувати шумові смуги. Під час наїзду автомобіля на такі смуги водій відчуває сильний шум та вібрації: це змушуватиме інтуїтивно скидати швидкість та звертати підвищену увагу на дорогу під час втоми або недосипання.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Головою Верховного Суду Валентиною Данішевською та Головою Вищого антикорупційного суду Оленою Танасевич. Під час зустрічі йшлося про початок роботи Антикорупційного суду.

«Хочемо допомогти Антикорупційному суду вирішити проблеми для якнайшвидшого початку роботи», – підкреслив Глава держави. Під час зустрічі наголошувалося, що ефективна діяльність антикорупційних органів України є вимогою суспільства.

Також учасники обговорили стан готовності Вищого антикорупційного суду до початку роботи 5 вересня, зокрема проблеми з приміщенням та робочими місцями для суддів.

Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлює чіткі вимоги до розміщення установи. Так, приміщення суду оснащуються сучасними засобами для гарантування особистої безпеки суддів та збереження документації. Також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду та судові палати Вищого антикорупційного суду не можуть розміщуватися в одній будівлі, зокрема разом з іншими судами та їхніми апаратами.

У 2018 році Кабінет Міністрів України виділив 2 будівлі для Вищого антикорупційного суду, які наразі є непридатними та потребують тривалого капітального ремонту. Для тимчасового розміщення Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати Державна судова адміністрація України надала приміщення Печерського районного суду міста Києва. Однак це не узгоджується з вимогами статті 15 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

За словами Олени Танасевич, невирішене питання з приміщенням може призвести до зриву початку роботи Вищого антикорупційного суду. Водночас вона повідомила, що з боку ВАКС вживаються всі необхідні заходи для вчасного початку роботи суду.

Для вирішення проблеми з розміщенням суду за дорученням Президента України знайдені та напрацьовані конкретні пропозиції, реалізація яких розпочнеться вже найближчим часом. Президент наголосив на готовності вживати всіх заходів, необхідних для забезпечення належного функціонування Антикорупційного суду.

Підтримка системи професійно-технічної освіти в контексті загального зростання економіки сприятиме вирішенню проблем зайнятості, задоволенню потреби промисловості у кваліфікованих кадрах, а також формуванню середнього класу в Україні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, перебуваючи у Немирівському професійному ліцеї, що на Вінниччині. Це один із 745 закладів профтехосвіти, які нині працюють в Україні. Глава Уряду відвідав навчальних центр ліцею, який коштом субвенції з державного бюджету та коштом обласного бюджету розвитку оснащено сучасними тренажерами та верстатами для навчання зварювальників, плиточників тощо. У ліцеї навчаються 347 учнів – з усієї області.

«Наше завдання – це концентрація над створенням умов ведення бізнесу, створення додаткових робочих місць. І тут своє місце займає підготовка професійних кадрів, –  сказав Володимир Гройсман. –  Питання зайнятості, достойної оплати праці мають надзвичайно важливе значення. Гідний рівень доходів – основа існування середнього класу. Для мене середній клас – це вчитель, лікар, фермер, кваліфікований робітник, підприємець».

Започаткована Урядом України всеукраїнська програма «Малі міста – великі враження» обсягом фінансування в 50 млн грн дала можливість культурного розвитку для невеликих населених пунктів, які мають свою історію, традиції, і де насправді живе душа і серце українського народу.   
Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час церемонії закриття великого фестивалю класичної музики під відкритим небом OperaFest Tulchyn. Фестиваль відбувається втретє – саме в рамках проекту «Маленькі міста – великі враження». Його особливість в тому, що протягом кількох днів на одній сцені біля Палацу Потоцьких у Тульчині, що на Вінниччині, виступають колективи і солісти різних оперних театрів з України, Польщі, Німеччини та інших країн. Цього року кількість постановок сягла 12. Захід відбувається просто неба, і відвідати його можуть всі бажаючі – безкоштовно і в будь-який час.  
Прем’єр-міністр відвідує фестиваль вже вдруге. Минулого року він взяв участь у відкритті заходу. 
«Нам не вистачає в житті чогось світлого й теплого. Саме такі події зближують нас і роблять нас добрішими. Для нас це важливо, - сказав Володимир Гройсман. - Минулого року, коли я мав честь бути серед вас, ми прийняли рішення здійснити програму «Малі міста – великі враження». Ця програма в 50 млн грн дала можливості проводити подібні акції в маленьких містах. Там, де наше серце». 
Глава Уряду побажав організаторам і учасникам фестивалю, аби їхнє дітище стало доброю традицію на десятиліття і подякував відвідувачам музичного свята за доброту і щирість.

5 червня у Брюсселі Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Віцепрезидентом Європейської комісії, Високим представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федерікою Могеріні. Глава держави подякував Федеріці Могеріні за збереження постійної уваги Ради ЄС із закордонних справ до питання підтримки України та безпекової ситуації на сході держави, а також за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та політику невизнання незаконної анексії Криму.

Учасники зустрічі домовилися посилити спільний тиск на РФ з метою звільнення українських моряків та всіх політичних в’язнів. Також обговорили подальші кроки у контексті виконання Мінських домовленостей та підтримки українських громадян, що мешкають на тимчасово окупованій Росією території України.

Крім того, Глава держави поінформував про плани щодо активізації реформ у пріоритетних сферах. Це – боротьба з корупцією, судова реформа, реформа СБУ.

Україна зацікавлена в ефективності і прозорості вітчизняного військово-промислового комплексу. І тут поєднання наших зусиль та досвіду нашого стратегічного партнера – США – є важливим. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Старшим радником США з питань реформування оборонно-промислового комплексу України Дональдом Вінтером. Пан Вінтер, у минулому міністр військово-морських сил США і керівник оборонних та аерокосмічних підприємств, має необхідний досвід і можливість сприяти ухваленню рішень щодо активізації двостороннього військово-технічного співробітництва та розміщення замовлень на українських оборонних підприємствах. Він призначений на посаду Старшого радника 28 травня – в рамках активної співпраці Пентагону з українським оборонним відомством. Одним із його стратегічних завдань є всебічна допомога у реформуванні державного концерну «Укроборонпром».

Зазначимо, що це вже другий візит чиновника до Україні. Перший – ознайомчий – відбувся у лютому поточного року. Тепер за планом мають відбутися більш предметні перемовини – передусім з урядовцями, керівництвом «Укроборонпрому» та керівництвом низки українських підприємств, що входять до концерну.

Вітаючи гостя, Прем’єр-міністр України відзначив, що реформа українського сектору оборони – один з фундаментальних пріоритетів Уряду, який є незмінним протягом останніх років. Україні, яка сьогодні фактично боронить східний кордон Європейського Союзу, вкрай важливо, аби вітчизняний ВПК повністю покривав критичні потреби Збройних Сил України та зміцнював свої позиції на міжнародному ринку озброєнь.

«Без сумніву у вас важлива роль, і ми зацікавлені в тому, аби об’єднати зусилля, знання і досвід, аби зробити український ВПК максимально ефективним», – сказав Володимир Гройсман.

«Я дуже радий бути в Україні. У мене важливе завдання. І для мене честь надавати сприяння тим, хто зараз на передньому краї і стримує агресію. Сподіваюся, я зможу використати свій досвід, а це 45 років праці на різних посадах, аби давати поради для розвитку і реформування оборонного сектору України, – зазначив у свою чергу Дональд Вінтер. – Україна може пишатися своєю історією і своїми технологіями – передусім в оборонно-промисловому комплексі».

Відкриваючи у понеділок, 3 червня, засідання Погоджувальної ради, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вніс пропозиції щодо порядку денного цього пленарного тижня.

Він повідомив, що пленарне засідання вівторка розпочнеться із завершення розгляду проекту Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», після чого пропонується перейти до обговорення проектів Законів «Щодо посилення відповідальності за безпідставну відмову у пільговому перевезенні окремих категорій громадян» та «Щодо посилення відповідальності за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами».

Після ухвалення рішень із вищезазначених питань Голова Верховної Ради анонсував розгляд проекту Закону «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» (реєстр.№ 1098). Він нагадав, що профільним Комітетом вже проведено «багатогодинне ґрунтовне обговорення» цього законопроекту. «Правок (до законопроекту – прим.) багато, але менше тисячі», - зазначив Андрій Парубій та спрогнозував, що обговорення законопроекту продовжиться також у середу, і вже у першій половині четверга Верховна Рада ухвалить остаточне рішення з цього питання.

Пленарне засідання четверга продовжиться розглядом блоку законів, які, за словами Голови Парламенту, вкрай важливі для співпраці з Європейським Союзом – зокрема, йдеться про законопроекти про імплементацію актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання та щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права.

Голова Верховної Ради зазначив, що у четвер після обіду планується розпочати розгляд проекту Виборчого кодексу (реєстр. №3112-1). «Це наймасштабніший проект закону із тих, що ми розглядали за час своєї каденції, і я дуже розраховую аби ми змогли провести його максимально професійне, компетентне обговорення», - підкреслив Андрій Парубій та висловив сподівання, що «Верховна Рада проведе цю масштабну і важливу роботу, і ми зможемо ще на літній сесії прийняти Виборчий кодекс з відкритими 

Для України АПК надзвичайно важливий, адже в агросекторі працює близько 3 млн людей і наша країна є одним із важливих агроекспортерів світу. Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав під час ознайомлення з роботою міжнародної виставки «АГРО-2019». Це найбільша агровиставка України та Східної Європи, у якій беруть участь компанії із США, Канади, Німеччини, Польщі, Китаю, Латвії, Білорусі, Італії, Туреччини, Індії. Також 20 областей України представлені експозиціями.

«Україна сама себе забезпечує продуктами АПК, і ми входимо в топ-10, а за деякими позиціями Україна номер 1 у світі за експортом агропродукції», – сказав Глава Уряду.

Декілька років тому Уряд запровадив програми підтримки АПК, які працюють і зараз. «Уряд запровадив програму здешевлення української сільгосптехніки, за якою компенсуємо 25-45%, програму підтримки будівництва нових ферм, закладки садів, зростання поголів’я корів», – нагадав Володимир Гройсман.

За словами Прем’єр-міністра, урядові програми підтримки АПК мають позитивний ефект, зокрема і в збільшенні врожаю.

«У минулому році в Україні зібрали рекордні 70 млн тонн зернових, перед цим – 66 млн тонн. Наступне важливе завдання – переробляти агропродукцію, щоб був максимально задіяний український труд і була додана вартість», – наголосив Володимир Гройсман.

Зазначимо, за 4 місяці цього року український аграрний експорт зріс на 18,6% (порівняно з аналогічним періодом 2018 року). Найбільше агропродукції Україна експортує на ринок Азії, на другому місці – ринок Євросоюзу.

Довідково

У 2019 році Уряд виділяє 5,9 млрд грн на програми розвитку АПК.

Зокрема:

3,5 млрд грн – на підтримку тваринництва;

881,8 млн грн – на часткову компенсацію сільгосптехніки і обладнання.

800 млн грн – на підтримку фермерських господарств;

200 млн грн – на надання кредитів фермерським господарствам;

400 млн грн – на підтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними.

Курс на набуття повноправного членства у Європейському Союзі та НАТО залишається незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Брюсселі 4 червня.

«Стратегічний курс України – на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Це закріплено в Конституції України і залишається нашим незмінним зовнішньополітичним пріоритетом», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський також підкреслив, що рух України до високих європейських стандартів життя й безпеки є вимогою українського суспільства.

«Це є метою всіх наших реформ – підвищення рівня життя українців, викорінення корупції та модернізація всієї держави. Це можливо зробити, лише забезпечивши національну безпеку», – зазначив Президент.

Він додав, що Україна готова виконувати Мінські домовленості.

«Але ми маємо бути в першу чергу здатні захистити себе, стати сильніше економічно, політично і у військовому плані», - підкреслив він.

Володимир Зеленський подякував за політичну й практичну підтримку, яку Україна отримує від Північноатлантичного альянсу та союзників.

«Дуже хочу надати новий імпульс нашим відносинам з Альянсом. Збройна агресія Росії залишається основним викликом для євроатлантичної безпеки. Серед наших спільних завдань – стабільність і безпека в Чорному морі, що потребує додаткових зусиль Альянсу», – наголосив глава держави

Президент України привітав ухвалення союзниками рішення про посилення чорноморської безпеки і допомогу у зміцненні спроможностей Військово-морських сил України.

«Ми сподіваємося відновити наш регулярний діалог у рамках комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів, а також міністрів оборони і закордонних справ», – сказав Володимир Зеленський.

За його словами, Україна очікує на візит Північноатлантичної ради.

«Ми будемо продовжувати європейську та євроатлантичну інтеграцію. Нам потрібні всі наявні механізми, які допоможуть нам на цьому шляху», – підкреслив Володимир Зеленський.

Зі свого боку Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що Україна є надійним партнером Альянсу.

«Україна – дуже цінний партнер НАТО. Ви робите внесок у наші місії в Афганістані та Косово, навіть якщо у вас проблеми вдома. Багато навчань ми проводимо разом. Це показує велику відданість України питанням національної безпеки», – сказав Єнс Столтенберг.

Він зазначив, що під час зустрічі з Володимиром Зеленським йшлося ситуацію на сході України, зокрема, спробу Росії надати свої паспорти українським громадянам.

«Останній приклад спроби Росії дестабілізувати Східну Україну і це крок у неправильному напрямку», – наголосив він.

Сьогодні комісія Україна-НАТО на своєму засіданні розгляне безпекову ситуацію в Україні.

«Я хотів би почути вашу оцінку. Конфлікт на Сході України продовжує забирати життя. У боях загинули 13 тисяч українських людей. Вони заслуговують на мир.  Я вітаю вашу відданість розв’язанню конфлікту у мирний спосіб. НАТО буде забезпечувати підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Ми не будемо визнавати незаконну анексію. Ми засуджуємо агресивні дії Росії у регіоні Чорного моря», – наголосив Генеральний секретар НАТО.

Єнс Столтенберг підкреслив, що Альянс вітає рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права, згідно з яким Росія має відпустити українських моряків та кораблі, які були затримані у листопаді 2018 року. Він нагадав, що у відповідь на агресивні дії Росії НАТО збільшило військову присутність у регіоні Чорного моря.

5 червня відбудеться зустріч Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, на якій будуть озвучені конкретні пропозиції з боку України. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу 3 червня у Києві.

Глава держави нагадав, що він зустрівся з представниками США, Франції, Німеччини та інших країн Європейського Союзу.

«Ми обговорювали дуже важливе для кожного українця питання – це припинення війни на Донбасі. У нас є спільна позиція – відновлення переговорів щодо Донбасу у Нормандському форматі та розблокування Мінського процесу. У нас немає багато років на припинення війни. Ми маємо конкретні пропозиції та нові рішення. Хочу, щоб всі пропозиції були об’єднанні зі зрозумілими термінами виконання того чи іншого пункту. Ніхто не збирається торгувати територією, суверенітетом України», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент також висловив подяку Леоніду Кучмі, який очолив українську делегацію у Тристоронній контактній групі.
Зі свого боку екс-президент зазначив, що він готовий зробити свій внесок у роботу ТКГ.

«Я звик ухвалювати рішення, виконувати їх і відповідати за них. Сьогоднішня зустріч з Президентом показує, що у мене є така можливість у групі, яка створена, – зробити свій внесок. І якщо ми ухвалюємо погоджені рішення, то Україна також повинна їх виконувати», – наголосив Леонід Кучма.

Нагадаємо, сьогодні Президент України Володимир Зеленський представив очільника української делегації у Тристоронній контактній групі – Президента України в 1994-2005 роках Леоніда Кучму. Леонід Кучма представляв Україну в ТКГ у 2014-2018 роках. За цей час у Донецькій і Луганській областях вдалося зупинити повномасштабні бойові дії, повернути з полону понад три тисячі українських військових і цивільних осіб, а також почати відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу.

Перевагами реформи децентралізації – передачі повноважень та фінансових ресурсів на місця – мають користуватися 100% українців, адже ключова відмінність об’єднаних громад від решти територій – можливість самим мешканцям ухвалювати рішення, які сприяють розвитку, наданню якісних послуг, зміні якості життя. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Що таке об’єднані громади? Це громади, які мають в 5-7 разів більші бюджети. Громади, які можуть давати якісні послуги кожному. Зараз тільки 70% українців користуються перевагами децентралізації. І там є лідерство і відповідальність», – сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що сьогодні важливо завершити реформу, завершити об’єднання громад і ліквідувати адміністрації, які перешкоджають реформі і бажанню людей жити краще.

«Я знаю, що зараз вже дехто висловлює бажання «підрихтувати» реформу. Я з цим не погоджуюсь. Я проти будь-яких спроб заблокувати реформу», – сказав Глава Уряду.

Довідково 

З початку впровадження реформи – з 2014 року – місцеві бюджети зросли з 70 млрд грн до майже 270 млрд грн. У власність громад передано 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Змінилася структура бюджетів і система прийняття рішень. Як наголошував Глава Уряду, наступний крок реформи – долучати людей до розпорядження ресурсами і впливу на розвиток. За його словами, вся карта України в 2020 році має бути заповнена кордонами об’єднаних громад – з новими можливостями і системою управління.

У січні поточного року Кабінет Міністрів у рамках продовження реформи представив своє бачення подальшого територіального устрою України. За планом передбачається формування 100 спроможних районів і 1600-1800 спроможних громад, закріплення фінансової самодостатності місцевого самоврядування, формування ефективної системи управління, упорядкування системи державного контролю без дублювання функцій.

Голова Українського Парламенту Андрій Парубій зустрівся з міжнародною делегацією, яка прибула для участі у VIII Національному Молитовному Сніданку України на чолі з конгресменом США від штату Мічіган Тімом Уолбергом 30 травня 2019 року. Він подякував гостям за багаторічну підтримку України з боку США у найважчі роки незалежності країни.

А.Парубій наголосив на важливості мати таких надійних партнерів, як Сполучені Штати Америки. «Ми маємо унікальний шанс матипідтримку і двох політичних сил США, і двох палат Конгресу, - сказав він і підкреслив: - Така підтримка для нас важлива і в оборонній сфері». За його словами, для українців «було дуже великим знаком, коли Конгрес визнав рішення про визнання Голодомору геноцидом українського народу, проголосував за резолюцію до п’ятої річниці Революції Гідності, і звичайно - з останніх рішень - про «Норд стрім 2»». «Росія веде гібридну війну проти всього цивілізованого світу, війну по всіх напрямках, і не лише танками, а й через енергетичну сферу, інформаційну, через кібератаки, - підкреслив політик. - Відповідь всього цивілізованого світу повинна бути системною - по всіх напрямках».

На переконання А.Парубія, у цивілізаційному протистоянні з Росією для України важлива підтримка з боку США як у сфері безпеки і оборони, так і у проведенні реформ. Голова Парламенту зазначив, що стратегічний напрямок розвитку України, незалежно від президентських чи парламентських виборів, залишиться незмінним, а також висловив сподівання, що США залишаться надійним партнером і союзником України і надалі.

Голова Верховної Ради повідомив, що демократичні перетворення в Україні включають в себе не лише проведення масштабних реформ, а й розширення та активізацію міжнародних зв’язків, зокрема, з Польщею, країнами Балтії, Грузією, Молдовою та іншими. «Ми відчуваємо велику відповідальність за цю місію. Проводимо активну політику з багатьма країнами, щоб протистояти мілітарній російській загрозі і реформувати країну», - сказав він і додав, що Україна є частиною вільного світу, але ще необхідно привести вітчизняне законодавство до законодавства країн ЄС і НАТО. 

А.Парубій звернувся до представників американського політикуму з проханням посилити санкції проти російських компаній, які беруть участь у реалізації проекту «Норд стрім-2». «Це ключове питання. Необхідна підтримка конгресу США», - наголосив він. 

Голова Верховної Ради також подякував гостям за участь у VIII Національному молитовному сніданку.

Своєю чергою, конгресмени подякували за гостинність та підтвердили подальшу підтримку України з боку США. «США без ніякого сумніву підтримає Україну, і зараз більше аніж колись. Ви показали приклад, як воювати з соціалізмом і комунізмом. Щоб ваш успіх став успіхом і для інших країн - прикладом такої країни, яка відстоює свої права і свободи», - наголосив Тім Уолберг. Він також зазначив, що Україна довела, що може керувати собою і давати більше можливостей своїм громадянам, а також приєднатися до решти цивілізованого світу. Він також висловив захопленість хоробрістю та силою характеру Голови Українського Парламенту А.Парубія. 

У зустрічі взяли участь: Павло Унгурян - народний депутат України, член депутатської фракції Політичної партії «Народний фронт», координатор Національного Молитовного Сніданку України, Тім Уолберг-Конгресмен США від штату Мічіган, Боб Макюен - Конгресмен США п’ятьох скликань, голова Ради з питань національної політики США, Даг Бьорлі - Керівник оргкомітету Президентського Національного Молитовного Сніданку США.

  1. Ціна питання дуже велика – безпека й добробут наших людей – Президент під час наради з питань енергобезпеки
  2. Президент України провів телефонну розмову з новообраним Президентом Литовської Республіки
  3. Ми спостерігаємо великий запит на зміни, і у нас є потенціал стати регіональними лідерами, – Володимир Гройсман на форумі «Державотворці в дії»
  4. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій привітав європейських союзників України з перемогою на виборах до Європейського Парламенту (відео)
  5. Україна продовжує співпрацю з Міжнародним валютним фондом – підсумки зустрічі Президента з місією МВФ
  6. Українці мають жити у безпеці, – Глава Уряду під час запуску проекту «Поліцейський офіцер громади»
  7. «Прийняти норму про відкриті списки – це велике зобов’язання Верховної Ради України цього скликання», - Андрій Парубій про зміни до Виборчого кодексу
  8. Президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції ЗСУ на Луганщині
  9. Важливо тримати з людьми реальний зворотний зв'язок, щоб розуміти, які проблеми їх хвилюють, - Прем’єр-міністр в Урядовому контактному центрі
  10. Україна повинна змінюватися інноваційно – Президент Володимир Зеленський на іForum – 2019

"Гаряча лінія" голови облдержадміністрації з питань протидії корупції та додержання законодавства з питань праці і зайнятості населення та захисту прав інвесторів
тел.: (0432) 65-17-61
e-mail: stop_korupcia@vin.gov.ua

Повідомлення про корупційне правопорушення

Архів новин

Грудень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5