«Статистика змінилась, якщо порівнювати із тим, що було ще кілька тижнів. Інфікованих коронавірусом менше. Вінниччина уже не є серед лідерів «ковідних» регіонів», — повідомив Голова ОДА Сергій Борзов.

Варто зазначити, що за останню добу найбільше підтверджених випадків зареєстровано у Дніпропетровській (1112), Харківській (595), Львівській (590), Київській (477) та Одеській (443) областях. Місто Київ теж серед перших - 537.

«У нас ситуація стабілізувалась. Це помітно і за кількістю тих, хто здає тести, і тих, хто телефонує на «103».
З 22 березня хворих з Вінниці не госпіталізують у районні «ковідні» лікарні – достатньо ліжок в обласному центрі», — наголосив Сергій Борзов.

Посадовець зазначив, що станом на ранок, завантаженість «ковідних» ліжок – 54,6%, з них кисневозалежними пацієнтами – 43,6%. Загалом на Вінниччині розгорнуто 3 494 ліжка (з підведеним киснем – 3210 (92%)).

«Головне - кисню в лікарнях вистачає. Минулого тижня область «заправили» на 16 тон кисню, про які я домовився. Можу запевнити: докладаємо максимум зусиль для підтримки медичної галузі, особливо в напрямку забезпечення киснем «ковідних» лікарень», — підкреслив Голова ОДА.

За словами керівника регіону, лише за останній тиждень:
- відновлено постачання медичного кисню з Львівського хімзаводу та забезпечено регулярні поставки кисню в область;
- постійно підтримується 12 годинний запас медичного кисню в ковідних закладах області;
- встановлено високопотужну кисневу станцію в Хмільницькій ЦРЛ (потужність- 560 л/ на хв.);
- на базі регіонального фтизіопульмонологічного Центру встановлено кисневу станцію на 9 т, 10 квітня відбулась заливка кисню (це тижневий запас для цього закладу!);
- укладені угоди на закупівлю кисневої станції за кошти місцевого бюджету в Жмеринській ЦРЛ - 2,7млн грн та в Могилів-Подільський ОЛІЛ – 2,8 млн грн. Та за кошти НЗСУ 3,5 млн. грн - у Крижопільській ЦРЛ;
- працюють кисневі станції на базі клінічного Центру інфекційних хвороб, МКЛ№1, ПБ№1, МКЛ№3, Ладижинської МЛ, Тростянецької ЦРЛ, Калинівській ЦРЛ;
- на базі ковідних закладів працює 677 концентраторів потужністю 10 л/хв.
Як зазначив Сергій Борзов, перебуває в процесі закупівля концентратора високої потужності (на 560 л/хв) та проведення кисневої мережі в обласному госпіталі ветеранів війни. Її там не було. Задіяно 4 млн грн обласного бюджету та 1 млн грн з міського бюджету.

«Утім, питання залишається дискусійним. У Департаменті охорони здоров’я області зазначають, що доцільно було б спрямувати ці кошти для розбудови обласного клінічного Центру інфекційних хвороб. Адже там є можливість відкрити ще 100 ліжок - повністю забезпечених киснем. До речі, є попередня домовленість із ПрАТ «Лінде Газ Україна» (м. Дніпро) (провідний виробник кріогенної продукції на ринку України) на поставку обладнання для зберігання та газифікації рідкого медичного кисню для обласного «Клінічного центру інфекційних хвороб», а також госпіталю ветеранів війни та ВОПНЛ ім. Ющенко», — повідомив керівник регіону.

Сергій Борзов акцентує — ця інформація потрібна для того, аби вінничани зрозуміли, чому в області не оголошено локдаун.

«Ми не «червоні» лише завдяки тому, що робота триває. Постійно! Так, сьогодні більше одужують, менше госпіталізують. Але є куди везти хворих. І для них є кисень!», — наголосив посадовець.

Щодо послаблення карантинних обмежень керівник регіону зауважив: «Коли діти підуть в школу?» - це питання чую часто. До 19 квітня усі школярі навчаються дистанційно. Приватні школи теж. У п’ятницю, 16 квітня, буде чергове засідання обласної комісії ТЕБ та НС, проаналізуємо ситуацію щодо захворюваності за тиждень. Можливо, щось змінимо у навчальному процесі».

Сергій Борзов переконаний — кожен має усвідомити соціальну відповідальність: щоб уникнути захворювання потрібно носити маски, зберігати дистанцію, мити руки і робити вакцинацію.

Бережіть себе і близьких людей!

Україна й Туреччина цьогоріч відзначають 10-ту річницю стратегічного партнерства й готові до подальшого розвитку двосторонніх взаємин. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної з Президентом Турецької Республіки Реджепом Таїпом Ердоганом заяви для ЗМІ за підсумками засідання Стратегічної ради України й Туреччини.

«Ми маємо спільне бачення ситуації та готовність до спільних дій заради щасливого спільного майбутнього наших країн. І все це вкотре підтвердила наша сьогоднішня зустріч», – сказав Глава Української держави.

Він додав: «Коло питань та інтенсивність нашого двостороннього діалогу свідчать, що це партнерство існує не на словах, а дійсно воно підкріплене реальними справами й реальними перемогами. Впевнений, що успіх матимуть і всі домовленості, досягнуті нами саме сьогодні».

Реджеп Таїп Ердоган зі свого боку зазначив, що сьогодні на засіданні Стратегічної ради високого рівня було розглянуто всі сторони стратегічного партнерства між двома країнами, і Туреччина підтверджує бажання його продовжувати, що й було зазначено у Спільній декларації.

За словами Володимира Зеленського, значну увагу під час перемовин було приділено торговельно-економічним відносинам двох країн.

«Важливе значення для них має подальша лібералізація двосторонньої торгівлі, а суттєво наростити її обсяги може підписання Угоди про вільну торгівлю. Водночас ми розуміємо, що це відповідальний крок і він має бути зроблений у відповідності з національними інтересами кожної зі сторін», – сказав Президент України, зазначивши, що сторони домовилися про проведення предметного аудиту всіх спірних моментів відповідними установами задля пошуку взаємного компромісу, який відкриє шлях до підписання цього важливого документа.

Президент Туреччини у цьому контексті зазначив: те, що обсяг торговельних відносин між двома країнами не знизився, незважаючи на пандемію, вказує, що наші економіки доповнюють одна одну. Він висловив сподівання на якомога швидше підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною й Турецькою Республікою, що дасть змогу досягти спільної мети та збільшення обсягу торгівлі до 10 млрд доларів.

Важливим аспектом економічних та особистих стосунків між Україною й Туреччиною, який також обговорювався сьогодні, Реджеп Таїп Ердоган назвав туризм. Він висловив переконання, що завдяки масовій вакцинації та створенню системи сертифікату безпечного туризму сторони зможуть забезпечити найвищий рівень безпеки здоров’я для гостей і туристів.

Глава Української держави також розповів турецькому колезі й учасникам засідання Стратегічної ради про перспективні напрямки для турецьких інвестицій в Україні. Передусім ішлося про можливості, які надає «велика приватизація, зокрема в частині морських портів». Володимир Зеленський також нагадав, що український уряд нещодавно затвердив перелік пріоритетних інвестиційних проектів до 2023 року, серед яких – масштабні проекти в галузях інфраструктури, транспорту, будівництва аеропортів та доріг.

Також, за словами Президента України, обговорювалася співпраця в енергетичній сфері. Локомотивом стратегічного партнерства двох країн Глава держави назвав співробітництво у сфері оборонної промисловості, яке, на його думку, має значні перспективи. Порушувалося й питання співпраці в галузі літакобудування – реалізація конкретних проектів, створення спільних підприємств, обмін досвідом та технологіями.

Окремо Володимир Зеленський відзначив прояв взаємної підтримки між громадянами України та Туреччини. Він нагадав про аварію суховантажу Arvin біля берегів Туреччини, яка сталася 17 січня цього року. Тоді турецька берегова охорона врятувала п’ятьох українців – членів екіпажу, за що турецьких рятувальників було відзначено державними нагородами України.
«Це – лише один із тисячі епізодів нашої спільної історії, дружби й особливого духу українсько-турецьких взаємин», – зазначив Глава Української держави й подякував Реджепу Таїпу Ердогану за дружній і гостинний прийом української делегації та привітав Президента Туреччини та всю мусульманську спільноту зі священним для всіх мусульман місяцем Рамадан, який розпочнеться за кілька днів.

Президент Туреччини висловив побажання, щоб сьогоднішні перемовини мали плідні результати, і подякував Президенту Зеленському за візит до його країни.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 8 квітня відбулася нарада з питань реформи Державної митної служби.

В обговоренні взяли участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Міністр фінансів Сергій Марченко, Голова Державної митної служби Павло Рябікін та інші поважні особи.

Під час наради сторони обговорили основні напрямки роботи, які дадуть змогу наблизити українську митницю до стандартів Європейського Союзу.

За словами Дениса Шмигаля, головними завданнями в напрямку митної реформи є завершення гармонізації українського законодавства з європейським, зокрема щодо імплементації положень Митного кодексу Європейського Союзу, запуск механізмів щодо спільного контролю та обміну інформацією з країнами ЄС, а також впровадження ризик-орієнтованої системи перевірок на митниці. Зокрема, Прем’єр-міністр зазначив, що це фактично означатиме створення «зелених коридорів» для компаній, які мають найвищий ступінь довіри.

«Одним із ключових завдань, яке стоїть перед керівництвом Держмитслужби та Урядом, є впровадження повноцінної системи обміну митною інформацією між Україною та ЄС та приєднання до конвенції про процедуру спільного транзиту. Це дозволить набагато краще контролювати митну вартість товарів і відповідно прибрати будь-які зловживання із заниженням такої вартості», — відзначив очільник Уряду.

Учасники наради також порушили питання щодо модернізації пунктів пропуску на кордоні з Європейським Союзом. Денис Шмигаль відзначив, що Уряд у березні цього року схвалив план заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки. Цим планом, зокрема, передбачено реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення 25 наявних і будівництво 10 нових пунктів пропуску. Така модернізація розпочнеться вже цього року і значно покращить технічні можливості митниці.

«Керівництво митниці, Міністерства фінансів, Офіс Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та інші органи — всі мають продовжувати працювати злагоджено та в синергії. Спільна координація дозволить пришвидшити зміни та наблизити інтеграцію України до ЄС», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина наголосила, що в питанні роботи митної служби Україна на 100% виконала всі зобов’язання, передбачені на 2020 рік Угодою про Асоціацією з ЄС.

Очільник ДМС Павло Рябікін зі свого боку відзначив, що митниця вже цього місяця запускає масштабний проект щодо особистого тестування працівників відомства, який, зокрема, включатиме перевірку на доброчесність. За підсумками такої перевірки всі співробітники будуть переведені на контрактну форму роботи з відповідним випробувальним терміном.

 

Довідково

У 2020 році Україна розпочала процес запровадження режиму спільного транзиту (NCTS). NCTS — технологія, яка лежить в основі європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Конвенція є основою для переміщення товарів між 35 країнами: державами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), Туреччиною, Північною Македонією та Сербією. Щоб приєднатися до Конвенції, Україна має запровадити NCTS.

Після приєднання до Конвенції, митниці ЄС і України матимуть в системі один транзитний документ. Для бізнесу використання однієї транзитної декларації для доставки вантажів з однієї країни в іншу (від митниці відправлення до митниці призначення), згідно із процедурою спільного транзиту, зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження.

Засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики відбулося 8 квітня в режимі відеоконференції.

Члени Комітету розглянули у другому читанні проекти законів, що стосуються митного оформлення транспортних засобів, ввезених на територію України до 31 грудня 2020 року і справляння відповідних податків та зборів: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби» (№ 4643-д) і «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» (№ 4644-д).

Народний депутат Олександр Ковальчук, представляючи законопроекти, зауважив: «Проекти спрямовані на вирішення проблеми, якій вже близько десяти років. Ми враховували саме ті правки і пропозиції, які стосувались розробки механізму, який дозволить українцям - власникам «євроблях» якомога швидше, прозоро, без корупційних схем і просто схем, розмитнити свої транспортні засоби».

До законопроекту №4643-д надійшло 77 пропозицій народних депутатів. Робочою групою Комітету було додатково напрацьовано 10 правок. Загалом пропонується врахувати 35 пропозицій і відхилити 52.

Зокрема, однією з комітетських правок пропонується виключити норму щодо необхідності розробки та затвердження Кабінетом Міністрів тимчасового порядку виконання митних формальностей при митному оформленні транспортних засобів, оскільки в ньому немає потреби.

Олександр Ковальчук також зауважив, що більшість правок вносились до двох законопроектів синхронно.

Розглядаючи законопроект №2644-д, Комітет підтримав правку, згідно з якою під митне оформлення транспортних засобів за процедурою, передбаченою цим законопроектом, не підпадають транспортні засоби, що класифікуються за товарними підпозиціями: 870310, 870340 і 871610.

Комітет затвердив порівняльні таблиці до законопроектів і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти обидва законопроекти у другому читанні і в цілому.

Також Комітет розглянув у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (№ 4184).

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики і один із авторів законопроекту Данило Гетманцев зупинився на низці спірних питань, які виникли під час опрацювання законопроекту до другого читання. Зокрема, вони стосувалися оподаткування освітніх послуг.

Данило Гетманцев наголосив, що у законопроекті дається визначення електронних послуг і орієнтовний перелік таких послуг, однак, він не розширює об’єкт оподаткування податком на додану вартість (ПДВ), а лише пропонує особливий, спрощений, механізм реєстрації і сплати ПДВ для надавачів електронних сервісів. Також передбачено пільгу для надавачів освітніх електронних послуг, яка поширюється, як на резидентів, так і нерезидентів.

Свою думку з даного питання висловив голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, який зазначив, що не заперечує проти оподаткування ПДВ освітніх послуг, які надаються нерезидентами. Водночас, він звернувся з проханням звільнити від сплати ПДВ послуги, які стосуються освітньої періодики, наукової періодики і доступу до наукометричних баз даних.

Під час обговорення народні депутати висловлювалися за звільнення від оподаткування надання усіх освітніх послуг, що надаються в електронному вигляді фізичним особам.

Голова Комітету зауважив, що ліцензовані освітні послуги, згідно з чинним законодавством, звільнені від оподаткування і це пропонується залишити незмінним. Також залишається чинною норма, що надавач послуг є платником податку лише у тому випадку, якщо обсяг його операцій перевищує один мільйон гривень за останні 12 місяців.

За його словами, пропонується запровадити додаткову пільгу - звільнити від ПДВ «постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх та інформаційних ресурсів в мережі інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».

Також було обговорено норми законопроекту, якими пропонується скасувати, так званий, податок на репатріацію для надавачів рекламних послуг.

Комітет ухвалив рішення врахувати у порівняльній таблиці до законопроекту №4184, підготовленій до другого читання, 60 пропозицій, поданих народними депутатами, а також пропозиції, оголошені під час засідання. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

Сьогодні, в рамках Всеукраїнської акції «Створюємо ліси разом» та загальнодержавної екологічної акції «Озеленення планети», керівники області доєднались до весняної лісокультурної кампанії

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 8 квітня відбулася нарада з питань реформи Державної митної служби.

В обговоренні взяли участь Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Міністр фінансів Сергій Марченко, Голова Державної митної служби Павло Рябікін та інші поважні особи.

Під час наради сторони обговорили основні напрямки роботи, які дадуть змогу наблизити українську митницю до стандартів Європейського Союзу.

За словами Дениса Шмигаля, головними завданнями в напрямку митної реформи є завершення гармонізації українського законодавства з європейським, зокрема щодо імплементації положень Митного кодексу Європейського Союзу, запуск механізмів щодо спільного контролю та обміну інформацією з країнами ЄС, а також впровадження ризик-орієнтованої системи перевірок на митниці. Зокрема, Прем’єр-міністр зазначив, що це фактично означатиме створення «зелених коридорів» для компаній, які мають найвищий ступінь довіри.

«Одним із ключових завдань, яке стоїть перед керівництвом Держмитслужби та Урядом, є впровадження повноцінної системи обміну митною інформацією між Україною та ЄС та приєднання до конвенції про процедуру спільного транзиту. Це дозволить набагато краще контролювати митну вартість товарів і відповідно прибрати будь-які зловживання із заниженням такої вартості», — відзначив очільник Уряду.

Учасники наради також порушили питання щодо модернізації пунктів пропуску на кордоні з Європейським Союзом. Денис Шмигаль відзначив, що Уряд у березні цього року схвалив план заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки. Цим планом, зокрема, передбачено реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення 25 наявних і будівництво 10 нових пунктів пропуску. Така модернізація розпочнеться вже цього року і значно покращить технічні можливості митниці.

«Керівництво митниці, Міністерства фінансів, Офіс Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та інші органи — всі мають продовжувати працювати злагоджено та в синергії. Спільна координація дозволить пришвидшити зміни та наблизити інтеграцію України до ЄС», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина наголосила, що в питанні роботи митної служби Україна на 100% виконала всі зобов’язання, передбачені на 2020 рік Угодою про Асоціацією з ЄС.

Очільник ДМС Павло Рябікін зі свого боку відзначив, що митниця вже цього місяця запускає масштабний проект щодо особистого тестування працівників відомства, який, зокрема, включатиме перевірку на доброчесність. За підсумками такої перевірки всі співробітники будуть переведені на контрактну форму роботи з відповідним випробувальним терміном.

 

Довідково

У 2020 році Україна розпочала процес запровадження режиму спільного транзиту (NCTS). NCTS — технологія, яка лежить в основі європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Конвенція є основою для переміщення товарів між 35 країнами: державами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), Туреччиною, Північною Македонією та Сербією. Щоб приєднатися до Конвенції, Україна має запровадити NCTS.

Після приєднання до Конвенції, митниці ЄС і України матимуть в системі один транзитний документ. Для бізнесу використання однієї транзитної декларації для доставки вантажів з однієї країни в іншу (від митниці відправлення до митниці призначення), згідно із процедурою спільного транзиту, зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Закон про внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та ефективного використання бюджетних коштів при фінансуванні одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка” (проект №5064).

Документ визначає порядок призначення і виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини, при усиновленні, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч та інші види тяжких хвороб.

Для організації бюджетного фінансування вартість одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” становить три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на дату оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель.

Закон направлений на підпис Президенту України.

У 2020 році, на замовлення ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області», розпочато капітальний ремонт відразу двох ділянок автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-04-08 Гайсин –Теплик: км 0+800 – км 7+933 та км 7+933 – км 17+860 (у межах населених пунктів)

Україна уклала договір з американською фармацевтичною корпорацією Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини проти COVID-19, про що у лютому домовлялися Президент України Володимир Зеленський та головний виконавчий директор Pfizer Альберт Бурла.

«Сьогодні дуже важливий день для України і для українців – ми сьогодні нарешті підписали важливий контракт з компанією Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини Pfizer. Це дійсно складно було зробити, але завдяки розмові з керівником компанії Pfizer Альбертом Бурлою – в мене з ним була розмова 8 лютого – він пообіцяв, що зробить усе можливе й неможливе. І зробив це», – сказав Володимир Зеленський. 

Безпосередньо переговорним процесом щодо постачання препарату в Україну за дорученням Глави держави займався керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

«Висловлюємо подяку доктору Альберту Бурлі та його колегам за підтримку українського народу в цей важкий час», – зазначив керівник Офісу Президента.

Він додав, що співпраця з американськими фармацевтичними компаніями буде продовжуватися й розширюватися.

Нагадаємо, 8 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою правління, головним виконавчим директором фармацевтичної корпорації Pfizer Альбертом Бурлою, під час якої голова правління Pfizer пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна отримала перші партії вакцини за контрактом якнайшвидше.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 1 квітня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків.

У засіданні взяли участь Голова Національного банку України Кирило Шевченко, Міністр юстиції Денис Малюська, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, Директор – розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут та інші.

Учасники засідання обговорили шляхи врегулювання проблемних питань із повернення активів збанкрутілих банків.

«Консолідований погляд на проблему й стратегічне бачення — це є одні з основних завдань нашої робочої групи. Наша мета — розробити стратегію, яка відображатиме наше спільне бачення розв’язання цього питання. Дуже важливо дати старт цій роботі, оскільки цього від нас очікує суспільство», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час засідання Голова НБУ Кирило Шевченко поінформував про поточний стан справ із поверненням активів збанкрутілих банків.

У свою чергу Світлана Рекрут розповіла про заходи, вжиті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб задля повернення активів збанкрутілих банків. А також запропонувала кроки для того, щоб прискорити та покращити роботу в цьому напрямку, зокрема розробити конкретний план заходів щодо повернення активів колишніми акціонерами.

Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко зі свого боку зауважив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4546, який дасть можливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб бути більш дієвим у питанні повернення активів. Зокрема, законодавча ініціатива передбачає вдосконалення механізмів збереження активів банків, що виводяться з ринку, запобігання втрати їхнього майна й задоволення більшої кількості кредиторів банку.

За підсумками засідання Прем’єр-міністр доручив учасникам міжвідомчої робочої групи підготувати пропозиції щодо розроблення консолідованої стратегії у питанні повернення активів збанкрутілих банків.

Городківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини Крижопільського центру первинної медико-санітарної допомоги відчинила свої двері для прийому пацієнтів. Ознайомився із лікувальними потужностями закладу та поспілкувався з медпрацівниками Голова ОДА Сергій Борзов.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 1 квітня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків.

У засіданні взяли участь Голова Національного банку України Кирило Шевченко, Міністр юстиції Денис Малюська, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, Директор – розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут та інші.

Учасники засідання обговорили шляхи врегулювання проблемних питань із повернення активів збанкрутілих банків.

«Консолідований погляд на проблему й стратегічне бачення — це є одні з основних завдань нашої робочої групи. Наша мета — розробити стратегію, яка відображатиме наше спільне бачення розв’язання цього питання. Дуже важливо дати старт цій роботі, оскільки цього від нас очікує суспільство», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час засідання Голова НБУ Кирило Шевченко поінформував про поточний стан справ із поверненням активів збанкрутілих банків.

У свою чергу Світлана Рекрут розповіла про заходи, вжиті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб задля повернення активів збанкрутілих банків. А також запропонувала кроки для того, щоб прискорити та покращити роботу в цьому напрямку, зокрема розробити конкретний план заходів щодо повернення активів колишніми акціонерами.

Міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Ігор Петрашко зі свого боку зауважив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4546, який дасть можливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб бути більш дієвим у питанні повернення активів. Зокрема, законодавча ініціатива передбачає вдосконалення механізмів збереження активів банків, що виводяться з ринку, запобігання втрати їхнього майна й задоволення більшої кількості кредиторів банку.

За підсумками засідання Прем’єр-міністр доручив учасникам міжвідомчої робочої групи підготувати пропозиції щодо розроблення консолідованої стратегії у питанні повернення активів збанкрутілих банків.

Український Парламент буде робити все можливе в межах своїх повноважень щодо підтримки медичної галузі та бізнесу в період пандемії коронавірусної інфекції. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.

За словами Голови Парламенту,  фактично Україна зіткнулася з третьою хвилею коронавірусу. Він зазначив, що за поточними показниками захворюваності наразі немає необхідності в загальнодержавному локдауні, та висловив сподівання, що потреби в ньому не виникне.

“У разі повторного введення локдауну, бізнесу буде його важко пережити. Це стане серйозним ударом для нього. Як влада ми повинні  будемо допомогти вийти з цієї ситуації. Але нічого не можна порівняти з життями людей”, -  наголосив Голова українського Парламенту.

Дмитро Разумков зазначив, що подолання викликів пандемії залежить і від центральної, і від місцевої влади. “Особливо багато залежить і від кожного з нас. Оскільки, якщо ми не будемо дотримуватися правил безпеки, то коронавірусна інфекція продовжить поширюватися й надалі”, - додав Голова Парламенту.

 

Перша леді України Олена Зеленська провела відеоконференцію з першою леді Французької Республіки Бріжит Макрон.

Під час розмови дружини президентів обговорили пріоритетні теми співпраці, серед яких – досягнення цілей «Партнерства Біарріц», зміцнення українсько-французьких культурних зв’язків і подальше впровадження україномовних аудіогідів у Франції.

«Світ від початку пандемії COVID-19 суттєво змінився. «М’яка сила», яка є основним інструментом діяльності перших леді, набула ще більшого значення. Я із захопленням спостерігаю за ініціативами пані Бріжит у напрямку підтримки медичних працівників та установ у Франції, а також загалом психічного здоров’я всієї нації», – зауважила дружина Президента України.

Бріжит Макрон високо оцінила відданість Олени Зеленської тематиці рівності та рівних можливостей чоловіків і жінок.

Перша леді України запросила дружину Президента Франції взяти участь у відкритті україномовного аудіогіда у Версалі.

«Протягом останнього року ми активно впроваджували україномовні гіди у світових культурних пам’ятках. Я дуже рада, що від адміністрації Версалю ми також отримали згоду. Вже в середині квітня ми плануємо запустити україномовний аудіогід у палаці», – поділилася планами Олена Зеленська.

Перші леді України та Франції домовилися продовжувати тісний діалог з питань культурних проектів та рівності.

Довідка. Україна отримала офіційний статус учасниці Міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей «Партнерство Біарріц» у вересні 2020 року. Приєднання нашої країни до Партнерства ініціювала перша леді України в грудні 2019 року.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, ініційована Оленою Зеленською, спрямована на створення умов для рівного доступу до публічних просторів для громадян з тимчасово чи постійно обмеженою мобільністю, людей з інвалідністю, батьків із візками, людей на візках тощо.

У 2021 році із державного бюджету місцевим бюджетам буде виділена субвенція в обсязі 150 мільйонів гривень на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної освіти). Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступного слова на засіданні Уряду 31 березня.

Денис Шмигаль наголосив, що навчально-практичних центрів в Україні має ставати більше, а головне, щоб вони були інноваційними та забезпечували учнів сучасними навичками. Так, Кабінет Міністрів підтримав рішення, яке вдосконалює порядок та умови надання відповідної субвенції.

«Інвестиції в людський капітал — це одна з найкращих інвестицій, яку може зробити держава. Тому цього року ми збільшили бюджет Міністерства освіти і науки на 25%, і тому ми продовжимо активно інвестувати в якість освіти наших дітей», — підкреслив очільник Уряду.

Як зауважив Прем’єр-міністр, кошти будуть передані на місця для того, щоб громади могли їх використати на розвиток тих спеціальностей, які будуть найбільш актуальними на ринку праці у межах того чи іншого регіону.

«Це ситуація win-win, коли у виграші всі: громада  фактично створює замовлення через заклад профтехосвіти на той чи інший напрям, роботодавець отримуватиме якісно підготовлені кадри, абітурієнти матимуть гарантовану роботу», — зазначив Денис Шмигаль.

  1. Верховна Рада буде робити все можливе, щоб підтримати медичну галузь та бізнес у період пандемії COVID-19, - Дмитро Разумков
  2. Вакцинація від COVID-19 в Україні: оперативні дані за 31 березня 2021 року
  3. В рамках Президентської програми «Велике будівництво» завершено першу чергу реконструкції приймального відділення КНП «Жмеринська ЦРЛ», включаючи діагностичний блок
  4. У Офісі Президента відбулося організаційне засідання Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України
  5. Прем’єр-міністр: Українці повинні мати змогу вільно подорожувати світом у період пандемії
  6. Верховна Рада буде робити все можливе, щоб підтримати медичну галузь та бізнес у період пандемії COVID-19, - Дмитро Разумков
  7. На Вінниччині триває розбудова дорожньої інфраструктури в рамках "Великого будівництва"
  8. Комюніке щодо Міжнародного договору про пандемію
  9. Денис Шмигаль: Створення Національного фонду інвестицій стане черговим кроком для реалізації важливих для України проектів
  10. Верховна Рада зацікавлена у співпраці з Європарламентом щодо продовження парламентської реформи в Україні, - Дмитро Разумков