Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках офіційного візиту до Литовської Республіки провів зустріч із Президентом Литви Гітанасом Наусєдою та привітав Литовську державу із 30-річчям відновлення незалежності.

Голова Парламенту підкреслив готовність України до проведення реформ, які наближають державу до членства в ЄС та НАТО. “Вектор розвитку нашої країни залишається незмінним, і ми сподіваємося на продовження підтримки впровадження реформ в Україні з боку Литви. Для нас важливо за каденцію виконати те, що ми обіцяли людям та собі перед виборами, і ми над цим працюємо”, - наголосив він.

“11 жовтня в Литві мають відбутися парламентські вибори, і я впевнений, що вони пройдуть спокійно та демократично”, - зазначив Дмитро Разумков. Він також зауважив, що Україна, як і весь світ, збентежена ситуацією в Білорусі, і наголосив, що вибори мають бути чесними та відкритими і не викликати сумнівів ні на території держави, ні за її межами.

Дмитро Разумков повідомив, що 6 вересня, після 42 днів дотримання режиму тиші на Сході України наші військовослужбовці знову зазнали втрат: загинув один військовий ЗСУ, троє поранені та ще двоє військових підірвались на невідомому вибуховому пристрої.

“Україна завжди дотримується взятих на себе зобов’язань, але, на жаль, ми не можемо сказати того ж про країну-агресора”, - зауважив Голова Парламенту.

Окрім того, під час зустрічі були обговорені питання щодо роботи атомних електростанцій. Голова Верховної Ради звернув увагу на те, що всі країни, які будують та вже експлуатують атомні електростанції, повинні дотримуватися міжнародних стандартів МАГАТЕ, у тому числі - норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах  життєвого циклу АЕС. 

“Україна - одна з країн, які постраждали у 1986 році від Чорнобильської катастрофи. Ми розуміємо наскільки мирний атом може бути небезпечним, і ситуація з БАЕС має бути належним чином врегульована”, - наголосив він.

Голова Верховної Ради також подякував Литві за сталу підтримку України на міжнародній арені. “Наші держави успішно співпрацюють уже багато років. Ви слушно зауважили, що правильно поставити мету - це вже половина справи. Спільні цілі Україна та Литва вже мають, а отже половину шляху до успішного майбутнього вже пройдено”, - зазначив Дмитро Разумков.

 

14 вересня, в форматі онлайн відеозв’язку відбулася щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови ОДА Сергія Борзова.

Основними питаннями, що розглядалися в ході наради, були: стан виконання місцевих бюджетів, робота закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19, організація освітнього процесу, готовність до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами та зайнятість населення області.

Про стан виконання місцевих бюджетів повідомила заступниця директора Департаменту фінансів ОДА Ірина Зубань. Так, вона зазначила, що надходження до бюджету області проти аналогічного періоду минулого року збільшилися на 5,2 %, або на 321 млн грн. Що стосується виконання обласного бюджету, Ірина Зубань повідомила, що станом на 11 вересня 2020 року до обласного бюджету по власних і закріплених доходах надійшло 986 млн грн, що становить майже 59 % до річного плану та 84 % до плану на 9 місяців. За її словами, надходження до обласного бюджету проти відповідного минулорічного періоду збільшилися на 4,3 % або на 41 млн грн.

«Що стосується нарахування та сплати суб’єктами господарювання податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходу від надання в оренду земельних паїв, станом на 11 вересня нараховано ПДФО 825,3 млн грн, сплачено, на жаль, лише 434, 8 млн, що становить 52 %», – повідомила Ірина Зубань.

Директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна поінформувала про роботу закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19. Вона повідомила, що на сьогодні в області, на стаціонарі із підтвердженим COVID-19 перебуває 257 осіб, з них 254 дорослих та 3 дітей. Перебувають в лікарнях з підозрою 357 осіб  – 334 дорослих та 23 дітей. За останню добу захворіли 2 медичних працівники. За її словами, станом на 14 вересня поточного року, на Вінниччині в 19 опорних лікарнях розгорнуто 1197 ліжок для лікування хворих на коронавірусну інфекцію.

Щодо організації освітнього процесу в умовах карантину поінформувала заступниця начальника управління загальної середньої, дошкільної освіти та виховної роботи; начальниця відділу інклюзивної, спеціальної освіти та виховної роботи департаменту освіти і науки ОДА Тетяна Лісогурська. Так, вона зазначила, що наразі у 48 школах області на самоізоляції перебуває 56 класів, з них 6 груп по 12 дітей. На коронавірусну інфекцію хворіють 16 учнів та 37 вчителів області. Вхід до приміщення закладів дозволяється при наявності захисної маски чи респіратора. З метою протидії поширення пандемії, заборонено допуск до закладів освіти батькам та стороннім особам. Пересування учасників освітнього процесу між навчальними кабінетами максимально мінімізоване, кабінетна система навчання скасована, забезпечено проведення занять з окремих предметів на свіжому повітрі. У закладах освіти виділено окремі приміщення для ізоляції учнів з підозрою на ковід. Що стосується організації харчування, Тетяна Лісогурська  повідомила, що в харчоблоках освітніх закладіва забезпечено відстань між столами не менше 1,5 метрів та дозволено розміщувати за столом не більше 4-х осіб. Розроблено графіки харчування, працівники кухні повною мірою забезпечені щитками та ЗІЗ.

Про затвердження Регіонального плану управління відходами Вінницької області на період до 2030 року та інші питання діяльності управління проінформувала начальник управління розвитку територій та інфраструктури ОДА Марія Зонова. Так, за її словами, щорічно на території області утворюється 2 млн тонн відходів, з них переробляється або спалюється менше 20 % відходів.

Щодо готовності до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами повідомив начальник управління фізичної культури та спорту Сергій Чернявський. Він зазначив, що сьогодні в області із запланованих одинадцяти майданчиків відкрито та введено в експлуатацію п’ять – це м. Жмеринка, с. Лука-Мелешківська Вінницького району, с. Гордіївка Тростянецького району, с. Павлівка Калинівського району та Велика Кісниця Ямпільського району.  Невдовзі буде відкрито спортмайданчик в м. Хмільник. На 95 % готовий спортмайданчик в м. Тульчин, будівництво в с. Сальниця Хмільницького району триває. В с. Клембівка відкриття заплановане на середину жовтня.  

Щодо зайнятості населення поінформувала директорка Вінницького обласного центру зайнятості Галина Скоковська. Так, вона зазначила, що головне завдання служби зайнятості – працевлаштування усіх пошукачів роботи і зареєстрованих безробітніх, а також укомплектування вакансій на замовлення роботодавців.  Наразі в області – понад 21 тис. зареєстрованих безробітніх, 2,5 тис. актуальних вакансій. За вісім місяців поточного року службою зайнятості працевлаштовано 24 тисячі громадян, 15 тис. з них отримували допомогу по безробіттю. За рівнем працевлаштування і за кількістю працевлаштованих зареєстрованих безробітніх Вінницька обласна служба зайнятості входить в п’ятірку найкращих з усіх регіонів України. Зменшено кількість отримувачів допомоги по безробіттю. Зайнятість населення в області у 2020 році зросла на  1 %.

Підбиваючи підсумки засідання, голова облдержадміністрації Сергій Борзов дав низку доручень керівникам структурних підрозділів ОДА та служб області за відповідними напрямками роботи.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=273#sigFreeIde3506f7145

11 вересня, на стадіоні ФК «Нива» в м. Вінниця відбулись  урочистості з нагоди відзначення на Вінниччині Дня фізичної культури і спорту в Україні.

Так, відповідно до Указу президента України, щороку у другу суботу вересня вся спортивна громадськість нашої держави відзначає це свято.

Вітаючи спортивну еліту Вінниччини, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зазначив: «Я гордий, що стою поруч із олімпійськими чемпіонами, призерами України, переможцями обласних змагань. Павло Хникін, Сергій Чернявський — сьогодні ваш день! Особисто знайомий із нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською. До речі, два тижні тому в м. Київ вінничанці відкрили зірку на «Площі зірок». — зауважив керівник регіону. — Це за вас вболівала вся країна! Разом з вами ми співали гімн України! Дякую вам, за те, що ви вперто здійснювали свою мрію. Свою і своїх тренерів. Щиро вітаю зі святом усіх спортсменів — тих, у кого Олімпіади ще попереду. Кожна перемога у спорті — це дисципліна, це режим, це сила духу».

Сергій Борзов побажав спортсменам більше приємних моментів нагородження та перемог без травм.

«Коронавірус вніс свої корективи і в проведення Літньої Олімпіади – її перенесли на наступний рік. А значить, у спортсменів є ще додатковий рік краще підготуватися», — додав посадовець.

Сергій Борзов запевнив, що робитиме все можливе для розвитку спорту та підтримки спортсменів на Вінниччині:  «Так, спорт – це дорого. Але це престиж нашої держави, це наша гордість! Зі святом спорту вас, чемпіони!»

До привітань долучився і заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк. Він побажав спортсменам бадьорого настрою, нових досягнень та впевненості в майбутньому.

Своєю чергою, перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна, вітаючи спортсменів, зауважила: «Ми віримо в наш спорт і будемо продовжувати робити все, для того, щоб спорт на Вінниччині розвивався, а горде звання «Вінниччина спортивна» було справжнім кредо нашої області!»

З нагоди святкування Дня фізичної культури та спорту в Україні кращих спортсменів області нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради та Грамотами управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=273#sigFreeId8bc047a24f

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Глава Української держави поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі, а також про зусилля української сторони, спрямовані на досягнення миру в регіоні.

Президент подякував ФРН за незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави.

«Дякую за вашу оцінку наших зусиль на шляху до припинення вогню на Донбасі та до мирного врегулювання. Досягнення миру залишається ключовим пріоритетом для мене і для всіх українців», – сказав Володимир Зеленський.

Зі свого боку Ангела Меркель запевнила, що Німеччина продовжуватиме докладати всіх необхідних зусиль для досягнення прогресу в мирному процесі. При цьому вона наголосила на важливості виконання Паризьких домовленостей, досягнутих у Нормандському форматі, передусім дотримання сторонами режиму припинення вогню.

Лідери двох країн відзначили важливість подальшої координації кроків щодо мирного врегулювання на Донбасі, а також висловили сподівання, що завтрашня зустріч радників лідерів країн Нормандського формату принесе чіткі рішення та результати, і що невдовзі після цього відбудеться зустріч лідерів «Нормандської четвірки».

Ангела Меркель наголосила, що Україна може розраховувати на підтримку Німеччини та Франції на шляху до вирішення питання війни на Донбасі.

Було відзначено близькість позицій ФРН та України стосовно подій у Республіці Білорусь. Володимир Зеленський наголосив, що Україна приєдналася до заяви ЄС щодо президентських виборів у Білорусі.

Як зауважив Денис Шмигаль, такий ресурс дасть змогу розвивати економіку та економічний потенціал регіону.

Про це Глава Уряду розповів під час прес-брифінгу в межах робочої поїздки до Херсонської області 10 вересня. За його словами, Уряд розробляє стратегію реформування Державного фонду регіонального розвитку у зв’язку з провадженням реформи децентралізації.

«Має змінитися концепція та підходи використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. Серед основних параметрів, які вже представлені та які готуються Міністерством розвитку громад і територій — це 3% від бюджету мають виділятися на ДФРР», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, ДФРР буде розподілятися за напрямками.

«50% — це об’єкти державної інфраструктури, за які відповідає Уряд, окреме профільне міністерство чи інші державні установи. 30% — це об’єкти обласного рівня, а 20% — територіальних громад. І області, і громади отримуватимуть фінансування на конкурсній основі», — зауважив очільник Уряду.

Як зазначив Денис Шмигаль, обов’язковою умовою виділення коштів буде надання обґрунтування економічної ефективності, доцільності, а також зазначення економічних наслідків від реалізації проектів.

Прем’єр-міністр додав, що це перший етап реформи фінансування інвестиційних проектів в Україні, який заплановано до обговорення з Верховною Радою України та місцевою владою.

11 вересня, на стадіоні ФК «Нива» в м. Вінниця відбулись  урочистості з нагоди відзначення на Вінниччині Дня фізичної культури і спорту в Україні.

Так, відповідно до Указу президента України, щороку у другу суботу вересня вся спортивна громадськість нашої держави відзначає це свято.

Вітаючи спортивну еліту Вінниччини, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зазначив: «Я гордий, що стою поруч із олімпійськими чемпіонами, призерами України, переможцями обласних змагань. Павло Хникін, Сергій Чернявський — сьогодні ваш день! Особисто знайомий із нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською. До речі, два тижні тому в м. Київ вінничанці відкрили зірку на «Площі зірок». — зауважив керівник регіону. — Це за вас вболівала вся країна! Разом з вами ми співали гімн України! Дякую вам, за те, що ви вперто здійснювали свою мрію. Свою і своїх тренерів. Щиро вітаю зі святом усіх спортсменів — тих, у кого Олімпіади ще попереду. Кожна перемога у спорті — це дисципліна, це режим, це сила духу».

Сергій Борзов побажав спортсменам більше приємних моментів нагородження та перемог без травм.

«Коронавірус вніс свої корективи і в проведення Літньої Олімпіади – її перенесли на наступний рік. А значить, у спортсменів є ще додатковий рік краще підготуватися», — додав посадовець.

Сергій Борзов запевнив, що робитиме все можливе для розвитку спорту та підтримки спортсменів на Вінниччині:  «Так, спорт – це дорого. Але це престиж нашої держави, це наша гордість! Зі святом спорту вас, чемпіони!»

До привітань долучився і заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк. Він побажав спортсменам бадьорого настрою, нових досягнень та впевненості в майбутньому.

Своєю чергою, перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна, вітаючи спортсменів, зауважила: «Ми віримо в наш спорт і будемо продовжувати робити все, для того, щоб спорт на Вінниччині розвивався, а горде звання «Вінниччина спортивна» було справжнім кредо нашої області!»

З нагоди святкування Дня фізичної культури та спорту в Україні кращих спортсменів області нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради та Грамотами управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації.

View the embedded image gallery online at:
http://vin.gov.ua/news/top-novyny?start=273#sigFreeId8bc047a24f

Президент України Володимир Зеленський запевняє, що проблем з коштами у Фонді боротьби з коронавірусом та його наслідками немає. Зараз лікарні готують до збільшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

«З грошима проблем немає», – заявив Глава держави під час спілкування з представниками ЗМІ в межах робочої поїздки до Житомирської області.

Володимир Зеленський акцентував увагу на зростанні кількості інфікованих коронавірусом та швидкому заповненні лікарень хворими, які потребують госпіталізації.

«Є великі проблеми з кількістю ліжок, маю на увазі швидке заповнення ліжок… Але все ж таки вірю, що це не буде в такому обсязі, як було, наприклад, у більшості країн Європи», – зазначив Президент.

Він зауважив, що наслідки легковажного ставлення людей до епідемії COVID-19 «виправлятиме вся країна».

«Незважаючи на це, ми готуємо багато лікарень через збільшення кількості хворих – тих, яких уже доставляють у лікарні. Збільшуються, переобладнуються лікарні. З технічними засобами, киснем, ШВЛ – там питань немає. Не хочу казати, що на всіх достатньо, але принаймні ми готові», – повідомив Володимир Зеленський.

За словами Глави держави, для наповнення COVID-фонду кошти перенаправлялися з багатьох інших бюджетних програм. Це робилося для того, щоб мати ресурс для боротьби з епідемією, масштаби якої на початку було складно спрогнозувати. Проте уряд не виключав, що згодом частина цих коштів буде спрямовуватися на інші бюджетні програми. Зокрема, йдеться про важливі інфраструктурні проекти. 

«Багато грошей витрачено на дороги, які йдуть до опорних лікарень, приймальних відділень чи до шкіл, і це треба робити. У будь-якому разі це все пов’язано», – сказав Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що потреба у фінансуванні для боротьби з пандемією існує, але вона контрольована.

«Найголовніше, на що ми витратили, – ми щомісячно з самого початку витрачаємо мільярди з COVID-фонду на підтримку людей: пенсіонерів, людей, які не отримують заробітну плату. Державні підприємства у період (епідемії. – Ред.) COVID-19 також отримують заробітну плату, шахтарі отримують заробітну плату тоді, коли зараз майже все зупинене у світі», – додав Глава держави.

Видобуток власного газу — це крок на шляху до енергетичної незалежності України. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на «Презентації стратегічних напрямів розвитку газовидобутку», що відбулась у Києві 8 вересня. У заході також взяли участь Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, головний виконавчий директор «Групи Нафтогаз» Отто Ватерландер, народні депутати та інші.

Прем’єр-міністр наголосив, що Україна має зміцнити свою енергетичну незалежність, і цьому посприяє розвиток власного газовидобутку.

«Сьогодні ми маємо безперешкодний доступ до ринку газу ЄС, що також сприяє зменшенню імпорту енергоносіїв. Але на нарадах у Президента ми неодноразово порушували питання збільшення власного видобутку. Треба провести відповідну розвідку, закінчити вже частково виконані розвідувальні плани та оперативно почати видобуток. Зі свого боку Уряд докладає для цього максимум зусиль, розраховуємо також на відповідні законодавчі ініціативи народних депутатів. Впевнений, спільно нам вдасться провести необхідні роботи та швидко зміцнити енергонезалежність України», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також підкреслив, що цього року Україна зробила велику роботу для розвитку ринку природного газу.

«У нас рекордно заповнені сховища, ми зробили проривний крок, встановивши ринкові ціни на газ для населення. Тепер постачальники змагаються за побутових споживачів. Вже зараз можна зафіксувати ціну на газ та оплачувати її рівними частинами протягом року. При цьому у нас найнижча ціна на газ за останні п’ять років», — сказав Денис Шмигаль.

У черговому номері збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва «Відомості Верховної Ради України» №36 від 4 вересня 2020 року опубліковано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», прийнятий на третій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Законом вносяться зміни до 13 законодавчих актів, серед яких Виборчий кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон «Про державну службу», Закон «Про запобігання корупції», Закон «Про Центральну виборчу комісію», Закон «Про місцеве самоврядування в Україні».

У Виборчому кодексі Законом вносяться зміни, якими встановлюється проведення позачергових, проміжних, перших, додаткових місцевих виборів двічі на рік – в останню неділю березня та останню неділю жовтня; запроваджується можливість паралельного використання інноваційних технологій у виборчому процесі та електронних сервісів; деталізуються повноваження регіональних та територіальних представництв Центральної виборчої комісії; унормовуються наслідки для виборчого процесу в разі введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях; усуваються ряд неузгодженостей та прогалин у положеннях Виборчого кодексу України.

У частині Кодексу, яка визначає основні засади організації та проведення виборів Президента Україна, запроваджується механізм боротьби із "двійниками"; вдосконалюється порядок формування та функціонування виборчих комісій; конкретизуються окремі положення, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах.

Узгоджено кількість виборчих регіонів та максимальну кількість кандидатів, які можуть бути висунуті в кожному з них; вдосконалено механізм урахування голосів виборців закордонного виборчого округу під час розподілу депутатських мандатів за загальнодержавними списками партій.

Законом упорядковано строки призначення різних видів місцевих виборів та оголошення виборчих процесів; спрощено вимоги щодо документів, які подаються до виборчих комісій для отримання статусу відповідного суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії; конкретизовано окремі положень, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах; удосконалено механізми відмови в реєстрації кандидатів; уніфіковано та вдосконалено порядок виготовлення та передачі виборчих бюлетенів; регламентовано процес транспортування виборчої документації;  усунуто прогалини та неузгодженості у частині підрахунку голосів виборців, встановлення підсумків голосування та результатів виборів.

Змінами до Кримінального кодексу України введено санкції за порушення виборчого законодавства та невідворотність покарання за відповідні дії чи бездіяльність суб'єктів виборчого процесу. Зокрема, встановлено відповідальність за підробку документів для реєстрації особи, висунутої кандидатом на вибори, а також подання для проведення такої реєстрації завідомо підроблених документів.

Змінами до Кодексу адміністративного судочинства України вдосконалено порядок оскарження суб'єктами виборчого процесу рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу.

Закон набув чинності 23 липня 2020 року.

Також опубліковані ряд постанов Верховної Ради України, зокрема, Постанови «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р. Г.», а також Постанови «Про направлення депутатського запиту народного депутата України Борзової І. Н. Президенту України», щодо збереження клінічного закладу Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока".

Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою.

Сторони обговорили заходи, яких вживають в Україні та Литві з метою протидії поширенню коронавірусу та мінімізації впливу пандемії на громадян.

Володимир Зеленський ознайомив Гітанаса Науседу з актуальною безпековою ситуацією на Донбасі. Президент України висловив глибоку стурбованість грубим порушенням всеосяжного перемир’я з боку незаконних збройних формувань, яке сталося 6 вересня та призвело до загибелі українського військовослужбовця. Внаслідок ворожого обстрілу поранень зазнав ще один військовослужбовець Збройних сил України.

Глава Української держави розповів Президенту Литви про перебіг переговорного процесу в Нормандському форматі.

«Сподіваюся, що після зустрічі радників лідерів країн «Нормандської четвірки» ми зрозуміємо, коли має бути зустріч лідерів цих країн. Нам усім треба старатися заради того, щоб досягнути миру», – сказав Володимир Зеленський.

Він висловив подяку офіційному Вільнюсу та особисто Гітанасу Науседі за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Окрему увагу співрозмовники приділили питанню підготовки до 22-го Саміту Україна – ЄС, що запланований на 1 жовтня 2020 року в Брюсселі. Володимир Зеленський наголосив на налаштованості української сторони на максимальну результативність Саміту та активізацію з цією метою відповідної роботи зі структурами ЄС і державами – членами Євросоюзу.

«Серед головних результатів Саміту я бачу підтвердження визнання європейських прагнень України, досягнення домовленостей про початок роботи з оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, адже вона вже не відображає економічних реалій України та ЄС», – заявив Володимир Зеленський.

Гітанас Науседа наголосив, що сподівається, що під час президентства Володимира Зеленського Україна зробить усе, щоб стати членом Євросоюзу, і зазначив, що серед країн Східного партнерства наша держава демонструє лідерство.

Співрозмовники обговорили першочергові заходи двостороннього політичного діалогу. Було відзначено спільну налаштованість провести чергове засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки наприкінці цього року в Києві.

Також Володимир Зеленський і Гітанас Науседа обмінялися думками щодо розвитку ситуації в Білорусі. Глава Української держави звернув увагу на спільність підходів України та Європейського Союзу в питаннях оцінки білоруської внутрішньополітичної кризи.

Залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами — це основні напрямки фінансової стратегії Уряду. Про це зазначив Прем’єр-міністр під час виступу на 2-му «Форумі МСП. Перезавантаження 2020», що проходив у Києві 4 вересня за участі представників бізнесу.

«Зараз ми формуємо реалістичний бюджет на наступний рік. Зростання ВВП плануємо в наступному році 4,7%. Плановий показник дефіциту поки ставимо в районі 6%. Але залучення зовнішніх коштів хочемо з року в рік зменшувати та розвивати внутрішній фінансовий ринок. Тому зараз наша фінансова стратегія — залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного фондового ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив, що попри проблеми, пов’язані з пандемією та світовою економічною кризою, наразі для України та українського бізнесу відкрита низка можливостей.

«Це — від виробництва вакцини нашими фармкомпаніями до початку глибокої переробки сільгосппродукції і виробництва продукції харчування. Прорив в ІТ-технологіях — це теж наш потенціал, тому що ми маємо дуже хороший науковий і освітній базис. Ми сьогодні маємо виховувати молодих людей, які можуть працювати у сфері ІТ та розвитку нових технологій — за цим також майбутнє», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час свого виступу Денис Шмигаль також розповів про напрямки підтримки державою малого та середнього бізнесу.

«За час роботи нашого Уряду облікова ставка НБУ знизилася з 11% до 6%. Сьогодні вже є іпотека під 10%. Наша мета — це кредитування в гривні в середньому під 7%. Цього тижня Верховна Рада ухвалила урядовий закон про державні гарантії. Перші 5 млрд грн виділені. Це будуть державні гарантії під кредити малого та середнього бізнесу і під державні підприємства, які можуть забезпечити нам розвиток експорту», — зауважив очільник Уряду.

Серед інструментів підтримки бізнесу Денис Шмигаль також назвав проект «Дія.Сіті». За  його словами, він визнаний експертами одним із найкращих бізнес-проектів у сфері ІТ та діджиталізації державних послуг.

«Дія.Сіті» —  це один із видів спеціальних режимів для бізнесу. Щоб стати лідером у регіоні, нам потрібно зробити ривок на два кроки вперед, користуючись можливостями кризи. «Дія.Сіті» є одним з таких кроків, який дасть нам нові проривні ідеї та можливості для бізнесу», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що ціна і доступність кредитних ресурсів для бізнесу — це два параметри, над якими Уряд працює спільно з НБУ і банківською системою.

«Переконаний, що вже до кінця року ми представимо результат цієї роботи, і бізнес побачить реальні зміни в кредитних ставках і в доступності фінансових ресурсів в банківській системі України», — резюмував Денис Шмигаль.

У межах проекту дружини Президента України Олени Зеленської із впровадження україномовних аудіогідів у музеях світу відбувся запуск української версії мобільного додатку в системі аудіогідів Латвійського національного художнього музею (м. Рига). Це вже третій аудіогід із запланованої серії, який рідною для українців мовою розповідає про експозиції в найбільш знакових культурних місцях.

Домовленість про співпрацю з музеєм та реалізацію проекту, яким опікується Олена Зеленська, була досягнута в жовтні минулого року, під час офіційного візиту до Латвії Президента й першої леді України.

«Голосом» аудіогіда став заслужений артист України, актор Дмитро Суржиков.

«Я дуже вдячний за надану честь бути причетним до великої справи – поширення української мови світом. Щасливий, що маю до цього стосунок. Вірю, що це лише початок великого шляху», – прокоментував він свою участь у проекті.

Першими роботу україномовного аудіогіда протестували учні Ризької української середньої школи – закладу, де діти етнічних українців мають можливість здобувати знання, зокрема й українською мовою. З діяльністю та колективом школи, яка вже впродовж 30 років є осередком українських традицій у Латвії, Олена Зеленська познайомилася ще торік.

Під час презентації аудіогіда школярам особливо сподобалася інтерактивна навігація з елементами доповненої реальності – опція, яка є цікавинкою додатку й технологічно підсилює враження від перегляду художніх творів постійної експозиції музею.

Директорка музею Мара Лаце наголосила на важливості ініціативи, яка дає можливість українцям з будь-якого куточка світу насолоджуватися латвійським мистецтвом в онлайн-форматі. Також вона висловила подяку Олені Зеленській за її особисту підтримку в практичному втіленні задуму.

Посол України в Латвії Олександр Міщенко зі свого боку також підкреслив вагомість проекту для розвитку та поширення української мови за межами держави як невід’ємний складник самоідентичності.

У межах проекту Олени Зеленської у червні українською вже «заговорив» один із найбільших музеїв Австрії – художня галерея Альбертіна у Відні. А на цьогорічний День Незалежності Україна отримала символічний подарунок від Азербайджану – україномовний аудіогід з’явився в Національному музеї килима в Баку.

У найближчій перспективі – запуск низки аудіогідів, зокрема в Музеї історії мистецтв у Австрії та Морському музеї Чорногорії.

в
Відео

Цифровізація максимально спростить життя бізнесу. Мета української влади – зробити так, щоб підприємці могли реєструвати бізнес і надавати послуги онлайн і навіть одним кліком сплачувати податки. Центри «Дія.Бізнес» покликані об'єднати підприємців, збільшити відсоток відкриття нових компаній у регіонах і зменшити кількість випадків закриття бізнесу.

Щоб побачити, як це працює, Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Харківської області ознайомився з діяльністю першого в Україні Центру підтримки підприємців разом із консалтинговою зоною «Дія.Бізнес».

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що «Дія.Бізнес» – це масштабний національний проект із розвитку підприємництва, що має дві складові: онлайн-платформу для підприємців «Дія.Бізнес» і мережу центрів підтримки підприємців офлайн.

Він зауважив, що проект «Дія.Бізнес» має поліпшити комунікацію між владою та бізнесом.

«Ми віримо, що наша команда зможе за роки при владі зробити найкращі умови для розвитку бізнесу», – сказав Михайло Федоров.

Віце-прем'єр-міністр зазначив, що вже 100 тисяч осіб скористалися послугами відкриття бізнесу за допомогою порталу «Дія».

«Буде можливість зареєструвати ТОВ онлайн. І це буде найшвидша послуга у світі», – наголосив Михайло Федоров.

Він повідомив, що центри «Дія. Бізнес» будуть створені у 50 містах України. Зокрема, їх відкриватимуть на базі центрів надання адміністративних послуг.

Президент зазначив, що їх треба створювати не лише в обласних центрах, а й у невеликих містах, зокрема в центрах об’єднаних територіальних громад.

«Мені здається, ми маємо йти з Києва й у великі міста, і в невеличкі. Ми повинні допомагати бізнесу там, де це потрібно. А це означає, що держава має бути опорою по всій Україні», – зауважив Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що офіс створено в найсучаснішому форматі. Він поспілкувався з підприємцями, які отримують консультації.

Михайло Федоров додав, що в деяких навчальних закладах буде запроваджено предмет «Підприємництво» як пілотний проект.

Довідка. Перший Центр «Дія.Бізнес» відкрився у Харкові 1 липня 2020 року. За два місяці роботи його відвідало 1500 осіб. У pop-up-локації кожен підприємець може протестувати свій продукт. Це допомагає зібрати відгуки про товар і допрацювати його перед виходом на ринок. Послуга тестування є безкоштовною один день, далі – платною.

У консалтинг-зоні підприємці можуть отримати безкоштовну консультацію з необхідного питання, а саме: систематизація бізнес-процесів, фінансовий менеджмент, HR, маркетинг, продажі, юридична підтримка, гранти, кібербезпека.

Кожен підприємець проходить первинну консультацію. Вони обов’язкові для тих, хто звертається вперше. Всі консультанти мають більше трьох років досвіду у тому напрямку, з якого вони консультують, і досвід роботи з малим і середнім бізнесом.

У Центрі проводяться конференції та освітні заходи. За два місяці роботи відбулося понад 50 освітніх подій, які відвідало близько 460 осіб.

У конференц-залах відбуваються навчальні події, конференції та форуми. Зали вміщують 65 та 25 осіб. Також зали здаються в оренду приватним компаніям, підприємцям, зацікавленим особам для проведення подій. Для організацій підтримки оренда приміщень безкоштовна.

Аудиторія для навчання призначена для системної підготовки підприємців, студентів і дітей.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, батьки повинні мати вибір: віддавати дітей з інвалідністю в школу з інклюзивним навчанням або в спеціалізовані навчальні заклади.

Про це Прем’єр-міністр зазначив під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 2 вересня. За його підсумками Уряд вдосконалив порядок зарахування дітей до закладів інституційного догляду і виховання дітей.

«Це буде зроблено для того, щоб зберегти ті заклади, вихованці яких не можуть отримувати освіту у звичайних школах навіть за умов запровадження інклюзії в середній освіті», — зауважив очільник Уряду.

Денис Шмигаль додав, що Уряд бачить необхідність збереження таких спеціалізованих навчальних закладів: «Вони дадуть змогу батькам вирішувати, чи віддавати дітей з інвалідністю в школу, де є можливість навчатися інклюзивно, чи у спеціалізовані навчальні заклади, де навчання відбувається спеціально для таких дітей з можливістю їх проживання там».

Міністр соціальної політики Марина Лазебна підкреслила, що в Уряду немає мети одномоментно закрити інтернати, натомість пропонується змінити систему направлення дітей в ці заклади.

«Цим рішенням ми пропонуємо відтермінувати нові правила зарахування дітей в інтернатні заклади на чотири місяці, тобто на період першого семестру. Відтак зараховувати дитину на цілодобове перебування до закладів будуть, як і зараз, за наказом керівника відповідного закладу. Також ми спрощуємо порядок зарахування окремих категорій дітей до спеціальних шкіл без розгляду цього питання на комісіях з питань захисту прав дітей», — зазначила Марина Лазебна.

Крім того, Уряд затвердив проект постанови, яким визначається положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку.

«Це початок системної роботи зі створення гідних умов для людей похилого віку у таких закладах: і в питанні медичного обслуговування, і в питанні дозвілля, і в питанні побуту», — наголосив Денис Шмигаль.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки сьогодні, 2 вересня.

Згідно з порядком денним засідання Комітет розглянув проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку (№ 3553). За результатами розгляду народні депутати України – члени Комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України включити законопроєкт до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду законопроєкту у першому читанні прийняти його за основу.

Також Комітетом розпочато розгляд проєкту Закону про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо військово-квартирної повинності для фізичних і юридичних осіб (№ 3968).

За результатами обговорення проєкту Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про призначення стипендій Верховної Ради України курсантам і слухачам вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, на 2020-2021 навчальний рік» народні депутати України – члени Комітету ухвалили рішення підтримати подані пропозиції про призначення стипендій Верховної Ради України на 2020-2021 навчальний рік, які узагальнені в проєкті Розпорядження Голови Верховної Ради України.

Крім того, запрошений на засідання Комітету Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський поінформував народних депутатів України про напрями та перспективи діяльності Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.

За ініціативою голови ОДА Сергія Борзова, на гарячу лінію Вінницької облдержадміністрації можна звернутися онлайн у Telegram.

«Чат-бот Вінницької облдержадміністрації» допоможе вінничанам швидше отримувати відповіді на питання до обласної влади. Програма має функції підказок, пошуку, переадресовує користувача на відповідні структурні підрозділи.

"Сподіваюсь, що це не лише зробить інформацію більш доступною для людей, а й значно спростить систему звернень громадян", - зазначив голова ОДА Сергій Борзов.

Його можна легко знайти за посиланням https://t.me/vin_oda_bot  чи в додатку Telegram за ім'ям «Чат-бот Вінницької облдержадміністрації» або @vin_oda_bot . 

Президент України Володимир Зеленський нагородив медаллю «За врятоване життя» трьох мешканців села Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, які врятували жінку, що тонула.

Відповідний указ № 368/2020 Глава держави підписав 1 вересня 2020 року.

Згідно з документом, за мужність і самовіддані дії, виявлені у врятуванні життя людини, нагороджено учня загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 комунальної власності територіальної громади м. Жмеринки Богдана Войтовича, учня Станіславчицької загальноосвітньої школи І-ІІ-ІІІ ступенів Жмеринського району Вінницької області Дмитра Дячука та студента Хмельницького національного університету Олександра Кириченка.

Третього липня підлітки сміливо та самовіддано врятували жінку, яка тонула у місцевому ставку в селі Станіславчик.

Про це Прем’єр-міністр розповів в ефірі програми «Сніданок з 1+1» у вівторок 1 вересня.

Денис Шмигаль зауважив, що згідно з рішенням Уряду 1 вересня цього року проходить у класичній формі загалом в Україні. Однак у «червоних зонах» навчання відбуватиметься дистанційно.

«Сьогодні в Україні є можливість навчатися як у традиційній формі, так і дистанційній, екстернатній або домашній. Батьки можуть обирати будь-яку з цих форм навчання», — зазначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду додав, що продовжуватимуть транслюватися телевізійні уроки, щоб діти у сільській місцевості могли здобувати знання і пройти навчання дистанційно.

Окремо Прем’єр-міністр підкреслив, що відповідальність за закупівлю засобів індивідуального захисту, антисептиків тощо для викладацького складу несуть місцеві органи влади.

«Власниками закладів є місцеві органи самоврядування і вони мали забезпечити їх усім необхідним. Ми це контролюємо. Відповідні комісії виїжджали в школи протягом двох попередніх тижнів і контролюватимуть ситуацію надалі», — сказав Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, вищі навчальні заклади працюватимуть так само, як середні та дошкільні. Однак якщо ВНЗ перебуватимуть у «помаранчевій зоні», буде заборонено навчання в групах понад 20 осіб.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп привітав народних депутатів із початком нового політичного етапу роботи та закликав до продовження ефективної і конструктивної співпраці.

"Позавчора був рівно рік, як ми працюємо разом. Незважаючи на іноді жорсткі й палкі дискусії, що бувають у стінах Парламенту, ми працювали досить швидко, ефективно і злагоджено. Майже 150 законів ми прийняли конституційною більшістю голосів, і це дуже показово", - підкреслив Голова Верховної Ради.

Дмитро Разумков також зауважив, що минулого тижня наша держава відзначала дві урочисті знакові події - День Державного Прапора та День Незалежності України.

"Наступного року ми відзначатимемо 30-річчя Незалежності, і дуже бажано до цієї дати ухвалити загальний закон про державні символи. Вже було створено робочу групу з цього питання, до складу якої увійшли представники всіх депутатських фракцій та груп, а минулого тижня на позачерговій сесії ми прийняли відповідну Постанову. Сподіваюся, що зможемо плідно та ефективно попрацювати в цьому напрямі та довести цей процес до кінця”, - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також нагадав, що 29 серпня Україна відзначала День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а сьогодні - п’яті роковини загибелі чотирьох нацгвардійців на площі Конституції.

"Сьогодні робочий день для багатьох із нас розпочався з урочистостей у зв’язку із загибеллю чотирьох нацгвардійців, які віддали своє життя не на фронті, а в мирному Києві. Я прошу профільні комітети та народних депутатів долучитися в межах повноважень до розслідування цього питання, адже винні досі не були покарані", - зауважив Голова Верховної Ради та запропонував вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Дмитро Разумков наголосив, що в Україні все ще триває боротьба з пандемією коронавірусу. “Верховна Рада зайняла у цьому питанні одну з лідируючих позицій. Впевнений, що ми не будемо зупинятись і продовжимо працювати над підтримкою малого та середнього бізнесу, розвитком внутрішнього потенціалу України. Держави завжди по-різному виходили зі світових криз: хтось повністю падав, а для когось це було поле можливостей, і я б дуже хотів, щоб разом ми зробили цю кризу для України саме полем можливостей”, - наголосив він.

Окрім того, Голова Парламенту звернув увагу народних депутатів, що було створено робочі групи щодо законопроекту про опозицію та щодо “законодавчого спаму”, однак до цих груп не надійшли пропозиції від депутатських фракцій та груп. “Хотілося б, щоб всі підключилися до цього процесу і ми вирішили такі важливі питання для нинішніх депутатів та для всіх, хто буде працювати у Парламенті після нас”, - підкреслив Дмитро Разумков.

 

  1. У День знань відчинила двері для учнів новозбудована гімназія в мікрорайоні «Поділля» м. Вінниця
  2. Робоча поїздка голови ОДА Сергія Борзова до Ямпільського району
  3. Президент зустрівся з членами сімей загиблих захисників України та зниклих безвісти громадян
  4. Огляд головних тем «Голосу України»
  5. Володимир Зеленський вшанував пам'ять загиблих захисників України
  6. Денис Шмигаль узяв участь у вшануванні пам’яті захисників, які загинули у боротьбі за незалежність України
  7. Звернення Голови Верховної Ради України з нагоди Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
  8. Вінниччина пам’ятає
  9. Театр виконує важливу місію - допомагає нам пам’ятати свою історію, - Дмитро Разумков
  10. Реформа децентралізації, стихійний ринок у центрі Ямполя, сорокські очисні споруди і гранітний кар’єр як екологічна загроза - питання, що турбують громаду Ямпільського району