Демократія не лише в «Дії». Чи чують один одного «влада і громада» на Вінниччині

Яка вона на практиці – демократія участі? Як вплинула пандемія на комунікацію «влада-громада»? Чим відрізняються громадські ініціативи великих міст і малих населених пунктів?

Яка вона на практиці – демократія участі? Як вплинула пандемія на комунікацію «влада-громада»? Чим відрізняються громадські ініціативи великих міст і малих населених пунктів? Про це та багато інших важливих і цікавих речей говорили учасники регіонального форуму–конференції «Демократія в дії: вивчення стану комунікації влади та громадськості у Вінницькій області в умовах пандемії COVID-19 та адвокація заходів щодо її поліпшення», який організувала громадська організація «СФЕРО».

Голова ГО «СФЕРО» Олександр Сологуб у вступному слові висловив сподівання, що процес підвищення активності комунікації на рівні «влада-громада» стане незворотнім і буде запорукою успішного реформування української держави.

Гість і модератор заходу, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, зауважив, що ключове питання – що таке демократія?

– Демократія – це спілкування. Спілкування і по горизонталі, і по вертикалі, і результатом такого спілкування мають стати напрацьовані рішення і робота. Мало тільки спілкуватися, після нього треба щось конкретне робити, пояснив він.

За словами директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації Світлани Василюк, Вінниччина у комунікації з громадськістю знаходиться у лідерах. На її думку, це результат відвертої, прозорої і правильної роботи.

– Ми завжди дослухаємося до тих рекомендацій, які нам дає громадськість. Мені подобається один із принципів Стокгольмського муніципалітету: людина має право знати, обов’язок влади – розповісти. Через засоби масової інформації, через демократію участі, через співпрацю з інститутами громадянського суспільства ми це робимо. Владі важливо вміти делегувати свої повноваження громадськості та вміти користуватися результатами такої роботи. А ще потрібно спільно брати відповідальність за ті рішення, які приймає влада і громадськість разом. Коли працює серйозна команда на основі партнерських відвертих відносин, і коли влада вміє приймати конструктивну критику громадськості, тоді є результат. Ми намагаємося бути відвертими, прямими, сучасними і працюємо через різні форми демократії участі громадськості у вирішенні проблем: консультації, громадські експертизи, діяльність Громадської ради при обласній державній адміністрації, конкурс проектів громадських організацій і спільна їх реалізація. Тобто ми хочемо чути, хочемо працювати спільно. Я вважаю, що сьогодні влада Вінниці, обласна державна адміністрація має дуже класних партнерів в особі громадських організацій, – наголосила вона.

Команда ГО «СФЕРО» у рамках проекту «Комунікація влади з громадськістю під час пандемії COVID-19» за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та за ініціативи програм Європейського Союзу дослідила, якоргани влади (Вінницька облдержадміністрація, Вінницька обласна рада, Вінницька міськрада та адміністрації і ради шести районів області) інформують про свою діяльність, та як громадяни звертаються до органів влади.

Керівник проєкту Іван Полюхович зауважив, що виокремили основні інструменти взаємодії громадян з владою: збори громадян за місцем проживання, електронні петиції, місцеві ініціативи, громадські слухання, інформаційні запити та звернення громадян.

– Дуже приємно було працювати з обласними та міськими органами влади. Деякі райони також ідуть назустріч. Було досліджено зміни комунікації влади на місцевому та регіональному рівнях за час пандемії, активність влади в соцмережах, канали зворотнього зв’язку з владою для громадян, у особистому прийомі громадян. Проведено аналіз засідань громадських рад  в регіонах, опитування серед організацій громадянського суспільства щодо їх взаємодії з владою протягом 2020 року, зазначив Іван Полюхович.

Він додав, у процесі дослідження виявили, що не лише пандемія вплинула на комунікацію, а й впровадження адміністративно-територіальної реформи розірвало усталені зв’язки. На цьому наголосив також Олександр Сологуб.

– Насправді більшим чинником, який змінив характер взаємодії між суспільством і представниками влади,стала адміністративно-територіальна реформа. По районним адміністраціях ми маємо зовсім різні показники: водних через ковід зменшилася кількість звернень, а в інших – навпаки збільшилася, щоправда зросла частка електронних звернень. Але ковід не став визначним чинником. Було 25 районів, а стало 6. Люди часто губляться, до кого звертатися з тих чи інших питань. На місцях у громадах часто прийшли до влади нові голови. Більшість із них зацікавлені, щоб штовхнути свої громадив розвитку. Але є риторичне питання: чи всі з цих голів зацікавлені, щоб через прозорі інструменти громада знала абсолютно все, що відбувається, та ще й коригувала ці дії або впливала на них? - говорить пан Сологуб.

Другим аспектом він називає зміну співвідношення окремих інструментів комунікації у доковіднийі ковіднийперіоди. Дієвість електронної взаємодії, наприклад, підвищилася, а офлайн взаємодія відійшла на другий план.

Третій аспект: Вінниця та Вінницька область знаходиться не просто в лідерах, а в локомотиві цього процесу. Але це не стосується того, що відбувається на місцях, в маленьких ОТГ. Тому що там ситуація значно гірша.

Четвертий аспект: навіть ті процедури, які дієві, і які могли бибути більш ефективними, сьогодні обмежені складністю їх реалізації. Наприклад, процедура громадських зборів занадто ускладнена.

Вінницьку міську ради, за результатами аналітичного дослідження, назвали лідером у комунікації з громадою. Прокоментував ситуацію заступник директора Департаменту правової політики та якості надання послуг Вінницької міської ради Владислав Телень.Він розповів, що у 2002 році Вінницька міськрада за ініціативи СвітланиВасилюк прийняла перше положення про громадські слухання, про місцеві ініціативи, про збори громадян і про круглі столи в громаді. На той час ці документи вжебули затверджені, але не були затребувані. Тільки2006 року місто стало дуже активно використовувати ці інструменти. Відтоді Вінниця провела понад 440 громадських слухань і це дало змогу уникнути ряду конфліктних ситуацій.

–Сьогодні громадські слухання – найбільш затребуваний механізм. На такі інструменти якмісцеві ініціативи, громадська експертиза – запит значно менший. Ми не надто відчули зміни у зв’язку з децентралізацією, але відчули у зв’язку з пандемією. Особливо, коли місто було в «червоній» зоні, і вся громадська діяльність була зведена нанівець. Як проводити громадські слухання, коли збиратися групами більш ніж 2 людини заборонено? Але, як тільки ми вийшли в «помаранчеву» і «жовту» зону,  одразу відновили проведення громадських слухань. Проводили їх використовуючи всі наявні інструменти: ZOOM та інші месенджери. Тому що місто повинне розвиватися, а деякі документи без громадських слухань міська рада просто не може прийняти. Відтак ми змінили положення про громадські слухання і зараз відчуваємо, що прийшов час знову дещо змінити ці документи, - поділився досвідом Владислав Телень.

Він додав, що Вінницька міська рада готова допомагати і розповідати про свої напрацювання колегам з інших рад. Зокрема, нині такі навчання проводять для представників Луганська і Донецька. Проте ніхто з громад Вінниччини за такою допомогою досі не звертався.

Голова ГО «Філософія серця» Юлія Грига вважає великим здобутком Вінницької області те, що влада готова чути. Але, на її думку, це водночас великий виклик для громадських організацій, тому що потрібно приходити з конструктивною критикою, бо інакше бажання співпрацювати у влади не стане.

– Протягом двох останніх місяців ми організовували два візити, коли приїздили колеги з Луганської і Донецької області вивчати вінницький досвід успішних практик. І вони казали: у вас чиновники – не чиновники, вони – люди. І я розумію, що це дійсно так: це люди, які вболівають і живуть своєю роботою. Тому, мабуть, у нас такі гарні показники і результати по Вінницькій області. Але насправді є проблеми і виклики. Наша організація щороку відправляє понад 400 запитів. Це специфіка нашої роботи, ми моніторимо закупівлі. Так от, те, що ми багато надсилаємо, це не значить, що нам гарно відповідають. Якість відповідей під великим сумнівом. Дуже часто на районному рівні працюють інститути відписки – у кращому випадку. Близько 60% наших звернень залишаються взагалі без відповідей. Ми, як організація послідовна, не отримавши відповіді від адресата – пересилаємо на контролюючі органи. І тоді вже випливають штрафні санкції, іноді – кримінальні провадження. Тому обов’язково треба говорити про якість інструментів, які ми зараз оцінюємо, а кількісні показники не мають вирішального значення, - наголосила Юлія Грига.

Вона додала, що доводиться ставити під сумнів високі рейтинги Вінниці. Адже у процесі роботи в рамках проекту «Прозорі міста» змінено методологію досліджень. Доповідачка передбачає, аспекти, які раніше у Вінниці були оцінені на максимальний бал, зараз будуть оцінюватися з нульовим показником. Наприклад, не зрозуміло, коли оприлюднюються проекти рішень, чи дотримано терміни передбачені законодавством.

Ряд запитань є у Юлії Григи і до петицій.

– Той факт, що їх є багато, звісно, дуже добре. Це свідчить, що громадяни намагаються використовувати всі інструменти електронної демократії.А от скільки з них завершилися прийнятим рішенням – це велике питання. Тому напрацювання інструментів, які б дозволили петиціям бути реалізованими – теж виклик, зауважила очільниця ГО «Філософія серця».

Неможливо адекватно порівняти здобутки обласного центру та маленького містечка  вважає голова ГО «Подільський центр прав людини» Михайло Бардин.

– Як Вінниця відрізняється від Києва, так Піщанка відрізняється від Вінниці. Тому наша організація зосередила свою увагу на малих населених пунктах. І, спілкуючись з головами ОТГ, я маю від них таку відповідь: при всьому бажанні застосувати відомі їм механізми прямої демократії, у них хронічний надзвичайний кадровий голод, щоб виконати ті ініціативи. А другий момент, про який треб аговорити, це суб’єктність громади. Не громади міста Вінниці, де понад 400 тисяч населення, а громади, наприклад, села Пирогів Тиврівської ОТГ. Чи підготовлені такі громади? Чиє в них достатньо кваліфікованих, свідомих кадрів, щоб просто сформувати звернення? Поговорити зі старостою – так, напевно, кожен готовий. І ця проблема об’єктивно виникла тому, що демографічна ситуацію різна. Село Пирогів на час проголошення Незалежності мало 400 жителів, а у 2013 році – 157. І така ситуація є в дуже багатьох громадах Вінниччини. Навіть у тих населених пунктах, деє понад 1000 осіб населення списочно, якщо пройти вулицями, то молодих людей не зустрінемо, тому що вони заробляють гроші за межами громади, а може й за межами України. Тому я переконаний, що у програмі розвитку Вінницької області повинна стати на провідне місце громадянська освіта. Наша організація проводить таку роботу, ми реалізували ряд проєктів і з економічної освіти, і з правової, і з гуманітарної, зауважив Михайло Бардин.

Начальник управління комунікацій з громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації Іван Педорук констатує, що важко змусити громадськість бути активною та ініціативною. На його переконання, представники влади мають стати сервісною службою, яка втілює в життя інструменти демократії і залучає громадськість до цього.

– Сьогодні в області зареєстровано 3700 громадських організацій. Сказати, що з них 100 – дієві, буде дуже оптимістично. Це ті, з якими ми можемо вести конструктивну роботу. І про кадровий голод також варто говорити. Іноді складається враження, що керівники громад не дуже хочуть розбудовувати роботу громадського сектору оскільки відчувають, що будуть певною мірою підконтрольні. І виходить така парадоксальна лінія: облдержадміністрація і Вінницька міськрада вже мають інструменти і працюють в цьому напрямі не один рік, заохочують та спонукають громадськість до ініціативності, а на місцях - тиша. Чому? Тому що їм простіше посадити туї, обкласти все плиткою, або покласти гроші громади на депозит. А чи запитали ви у людей, що сьогодні треба? – наголошує Іван Педорук.

За підсумками Форуму учасники напрацювали та прийняли резолюцію, яку надішлють до усіх адміністрацій та рад Вінниччини.

 

Директор департаменту

ВАСИЛЮК Світлана Михайлівна

 

Адреса: 21100, м. Вінниця,

вул. Театральна, 14

Телефон: (0432) 52-09-92

E-mail: depinformcom@vin.gov.ua

"Гаряча лінія" Департаменту

Телефон: (0432) 52-09-92