Відкриваючи конференцію, проректор з лікувальної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова, доктор медичних наук, професор Василь Погорілий підкреслив важливість співпраці лікарів усіх ланок з надання кваліфікованої медичної допомоги хворим з серцево-судинною патологією.

Аналізуючи поширеність факторів серцево-судинної захворюваності, особливо серед міського населення України, завідувачка кафедри терапевтичних дисциплін та сімейної медицини факультету післядипломної освіти ВНМУ ім. М. Пирогова, д. мед. н, професор Наталя Осовська говорила саме про ризики розвитку цукрового діабету 2 типу і серцево-судинні захворювання  та їхні ускладнення. Серед них – абдомінальне ожиріння (метаболічний синдром), куріння, гіподинамія. А також стать, вік, генетичні фактори.

Артеріальна гіпертензія обумовлена способом життя пацієнта – звідси наявність метаболічного синдрому, що у переважній більшості випадків обумовлено надмірним споживанням алкоголю та солі. При цьому спостерігається значне ураження життєво важливих органів, зокрема функції нирок, а також зниження еластичності судин.

Зупиняючись на основних факторах серцево-судинних патологій, професор Н. Ю Осовська перелічила: гіпертензію, підвищений рівень холестерину, куріння, ожиріння, цукровий діабет, низьку фізичну активність. У чоловіків ще й – стать, вік та спадковість. Та серед усіх існуючих факторів ризику контроль артеріального тиску – найпростіший та найдешевший спосіб профілактики  серцево-судинних захворювань та смертності.

Саме зміна способу життя пацієнта та вчасна медикаментозна терапія при різних початкових рівнях офісного артеріального тиску покликані допомогти максимально у проміжку часу до 3 місяців домогтися стабілізувати тиск.

Велику роль при цьому має зменшення маси тіла, здорове харчування, зменшення вживання солі до 1500/1000 мг/день. До речі, аналіз смакових відчуттів вживання кількості солі показав, що 3 і 6 г солі /добу – пацієнт розрізняє, там, де 3г – їжа не смачна; а коли 6 і 9г  – вже не розрізняє, їжа смачна однаково.

Розглядаючи вплив фізичної активності у чоловіків та жінок після 40, професор Н. Осовська підкреслила її величезне значення для здоров’я пацієнтів з серцево-судинною патологією. Доведено, що 150 хвилин  активного способу життя на тиждень достатньо, щоб запобігти захворюваності. Краще, коли фізичні навантаження будуть розподілені на 5-7 разів на тиждень.

У нашій країні за останні 25 років смертність від серцево-судинних захворювань виросла  вдвічі, кількість випадків захворюваності на серцево-судинні патології  зросла в 3 рази – констатувала у своєму виступі доцент ВНМУ ім. Пирогова Олена Юзвішина у доповіді на тему: «Антиагрегантна терапія як основна стратегія ведення пацієнтів на ішемічну хворобу серця».

Причому, в Україні ця група захворювань є причиною смертності №1 (наш показник займає, на жаль, перше місце в Європі – 68 %, найбільша смертність від ішемічної хвороби серця, потім – від інсульту) та становить третину причин інвалідності. Ще одна негативна тенденція – збільшення осіб працездатного віку, які страждають на серцево-судинні захворювання.

Розглядаючи принципи лікування та профілактики серцево-судинних захворювань учасники конференції одностайно наголошували  про необхідність модифікації способу життя пацієнтів, контролю факторів ризику та використання фармакотерапії з препаратами, які мають доведений позитивний вплив на хворобу.