Опорні лікарні – основні вимоги нормативно-правової бази

До опорних закладів охорони здоров’я відносяться

• комунальні та державні заклади охорони здоров’я, функціональні потужності та об’єм медичної допомоги яких відповідають або можуть бути підвищені для визначення їх багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування першого або другого рівня;
• інші заклади охорони здоров’я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу і визначаються з урахуванням пріоритетів розвитку сфер охорони здоров’я, затверджених МОЗ.

Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної Методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та обласних державних адміністрацій.

Опорна лікарня має відповідати наступним вимогам :

• доступність закладів для пацієнтів. Шлях до лікарніу межах не більше 60 хвилин проїзду автомобільним транспортом,
• безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини;
• своєчасність доступу до медичної допомоги;
• економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів.
• належне робоче навантаження та забезпечення належногорівеня безпеки пацієнта.
• забезпечення надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та госпітального етапу екстреної медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару,
• обов’язкова наявність відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги
• відповідний об’єм надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня( наказ МОЗ України від 19 жовтня 2018 року № 1881)
• Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тис. осіб.
• Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 200 тис. осіб.
• Оснащення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого та другого рівня здійснюється відповідно до примірних табелів матеріально-технічного оснащення, що затверджуються МОЗ.
• фінансовастійкость закладів охорони здоров’я, що визначається можливістю власників таких закладів забезпечити наявність функціональних потужностей відповідно до вимог законодавства, а також здатність постійно та ефективно надавати послуги вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги належної якості і в об’ємах в межах наявного обсягу фінансових ресурсів.

Загальна кількість багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування у госпітальному окрузі визначається з розрахунку загальної кількості населення, яке проживає у госпітальному окрузі

Загальна розрахунковамінімальна кількість населення, яку обслуговують багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування у госпітальному окрузі, не може перевищувати значення загальної кількості населення, яке проживає у госпітальному окрузі.

Перелік опорних закладів охорони здоров’я затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням МОЗ та може бути переглянутий за результатами виконання програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

Наказ МОЗ України від 19 жовтня 2018 року № 1881

об’єм надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня

БАГАТОПРОФІЛЬНІ ЛІКАРНІ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ І та ІІ РІВНІВ

Обов’язкова наявність повноцінного відділення екстреної та невідкладної допомоги:

1. Відділення повинне розташовуватись на поверсі ЗОЗ, доступному для під’їзду спеціалізованого санітарного транспорт,бути захищеним від несприятливих погодних умов; мати встановлений температурний режим; забезпечувати безперешкодне прийняття двох одиниць спеціалізованого санітарного транспорту;забезпечувати наскрізний проїзд спеціалізованого санітарного транспорту із відповідними позначками біля в'їзду та виїзду;
2. вхід для пацієнтів, які звертаються самостійно або госпіталізуються у плановому порядку, із забезпеченням умов прийому осіб з інвалідністю;
3. вхід в окремий бокс для пацієнтів (постраждалих) з інфекційними захворюваннями та контамінованих осіб.
4. Мати відповідну зонацію:

1).приймально-сортувальна зона : приміщення для реєстрації, оснащене сучасними засобами зв’язку для з’єднання з необхідними для роботи абонентами; оглядово-сортувальне приміщення;приміщення для очікування пацієнтів та тих, хто їх супроводжує;

2) зона деконтамінації.

3) зона реанімації:  протишокову операційну палату; приміщення для розміщення функціональних ліжок пацієнтів що потребують реанімації та моніторингу вітальних функцій до того, як вони будуть переведені до відділення інтенсивної.

4) До кожного ліжко-місця підводяться: кисень, стиснене повітря для створення вакууму, електроживлення, підключення до локальної комп'ютерної мережі, додаткове освітлення, кнопка виклику медичного персоналу; лікарсько-медсестринський пост з можливістю постійного візуального спостереження за станом пацієнтів для моніторингу стану кожного пацієнта;

5) загальномедична зона: консультативно-оглядові приміщення; кімната для гінекологічного обстеження; кімната для обстеження дітей;

6) маніпуляційний кабінет; кімната для зберігання ліків; кімната для санітарної обробки пацієнтів; кімната для зберігання додаткових медичних виробів; обладнана зона для дітей; інші кабінети (залежно від потужності ЗОЗ);

5. Відсоток ліжок для перебування пацієнтів у Відділенні (від 5 до 10 відсотків від загального ліжкового фонду ЗОЗ) визначається рішенням керівника ЗОЗ.
6. У Відділенні облаштовуються ізольовані палати для осіб з неадекватною поведінкою.
7. Відділення має централізовано забезпечуватися киснем та електричним струмом, у тому числі від автономного генератора.
8. Відділення повинне мати цілодобовий безперебійний доступ до мережі Інтернет для виконання функцій Відділення.
9. Відділення повинне мати можливість цілодобового виконання:

1) у самому Відділенні: визначення рівня глюкози; отримання електрокардіограми; проведення ультразвукової діагностики; апаратного моніторингу стану пацієнта біля його ліжка;

2) у ЗОЗ: проведення аналізів у лабораторії експрес-діагностики; рентгенодіагностики; комп’ютерної томографії; ендоскопічного обстеження, в тому числі фіброгастродуоденоскопії, колоноскопії, бронхоскопії; магнітно-резонансної томографії (Відділення ІІ рівня); ангіографії (Відділення ІІ рівня).