Перспективи розвитку охорони здоров’я області обговорили на засіданні Ради розвитку громад і територій

Розглядалися питання розвитку медицини, аграрної сфери, освіти, будівництва доріг, соціального забезпечення громадян.

За словами Владислава Скальського засідання ради має на меті чітко сформулювати завдання для кожної галузі, які потрібно виконати у 2020 році.

Участь у зібранні взяла директорка обласного департаменту охорони здоров’я Людмила Грабович.

Посадовець пояснила керівникам органів місцевого самоврядування основні аспекти змін у медицині. Вона розповіла, що співпраця з Національною службою здоров’я відкриває медичним закладам нові можливості для розвитку. Трансформація системи охорони здоров’я в цілому покликана повернути її обличчям до людей: лікарі отримують гідну оплату праці, пацієнти – якісні послуги.

-З 1 квітня лікарні можуть укладати угоди з НСЗУ якщо вони відповідатимуть певним критеріям – матимуть необхідну матеріально-технічну базу, кваліфіковані кадри, необхідне ліцензування, пройдуть автономізацію  та оберуть відповідні пакети послуг, визначені Національною служою здоров’я України, -   пояснила директор ДОЗ.

Вона додала, що загальний стан готовності закладів охорони здоров’я ІІ та ІІІ рівнів надання медичної допомоги  до контрактування з НЗСУ складає  93,2%.

-До підписання угод з НСЗУ можуть бути залучені 66 закладів охорони здоров’я, у тому числі 46 закладів ІІ рівня надання медичної допомоги та 20 закладів ІІІ рівня, - додала посадовець.

Як відомо, у січні Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року».

Згідно з цим переліком  на Вінниччині визначено один госпітальний округ та 10 опорних медичних закладів.

-По перше - заклад повинен бути доступним. Шлях до лікарні не повинен перебільшувати 60 хвилин проїзду автомобільним транспортом. Варто додати, що у лікарні обов'язкова наявність відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Заклад повинен мати можливість цілодобово забезпечувати надання медичної допомоги, в тому числі екстреної. Важливим аспектом є ліцензування як закладу, так і медперсоналу. Така лікарня повинна мати усе необхідне обладнання для надання багатопрофільної медичної допомоги, - пояснює Людмила Грабович

Медичні установи, що не визначені як опорні, продовжать свою лікувальну роботу згідно з тими пакетами медичних послуг, які були запропоновані НСЗУ та які вони обрали.

-Всі центральні районні лікарні та опорні заклади області є фінансово незалежними. Тобто, опорні лікарні будуть надавати більший обсяг медичної допомоги. Пріоритетний пакет (інсульт, інфаркт, неонатологія, пологи та амбулаторно-діагностичні дослідження) будуть оплачуватися за підвищеним тарифом. Разом з тим, якщо ЦРЛ має базу для надання таких послуг, але не визначена опорною, вона також отримає на ці послуги підвищене фінансування.

Людмила Грабович наголосила, що жоден заклад охорони здоров’я закриватися не буде, а  органи місцевого самоврядування повинні бути зацікавлені у збереженні лікарень.