- Наказ та внутрішній розпорядок управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації.

ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ У СПРАВАХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ


Н А К А З

«15» серпня 2016 року м. Вінниця                                                                                       № 201

Про Правила внутрішнього
службового розпорядку
для державних службовців та працівників
управління у справах національностей
та релігій облдержадміністрації


Відповідно до статей 47, 56 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, наказу Національного агентства з питань державної служби від 03 березня 2016 року № 50 «Про затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за 57/28587, протоколом зборів трудового колективу управління від 14 серпня 2016 року та на виконання розпоряджень голови обласної державної адміністрації від 15.07.2016 року № 531 «Про Правила внутрішнього службового розпорядку для державних службовців апарату Вінницької облдержадміністрації», від 15.07.2016 року № 532 «Про Правила внутрішнього службового розпорядку для працівників апарату Вінницької облдержадміністрації», з метою зміцнення трудової і виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності і якості виконуваних робіт та відповідальності за порушення трудової дисципліни:

Н А К А З У Ю:

1. Ввести в дію Правила внутрішнього службового розпорядку для державних службовців управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації ( додаток 1).
2. Ввести в дію Правила внутрішнього службового розпорядку для працівників управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації (додаток 2).
3. Головному спеціалісту відділу у справах національностей управління (Стасюк О.В.) довести даний наказ до відома працівників управління.
4. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 2 наказу начальника управління від 09 вересня 2015 року № 149 «Про затвердження Регламенту роботи та Правил внутрішнього трудового розпорядку управління».
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Начальник управління                                                                               І.САЛЕЦЬКИЙ

у справах національностей

від 15 серпня 2016 року № 201

1. Правила внутрішнього службового розпорядку для державних службовців управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації (далі - Правила) визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку управління, режим роботи, умови перебування державного службовця в управлінні та забезпечення раціонального використання його робочого часу.

2. Службова дисципліна в управлінні ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання державним службовцем своїх обов'язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.

3.Правила затверджуються наказом начальника управління.

4. Правила доводяться до відома всіх державних службовців, які працюють в управлінні під підпис.

1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.

2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.

3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

1. Тривалість робочого часу державних службовців управління становить 40 годин на тиждень.

2. В управлінні встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою і неділею.

3. Управління працює з понеділка по четвер з 9 до 18.15 години, у п’ятницю з 9 до 17.00, перерва на обід - з 13.30 до 14.30 години. Час початку робочого дня може змінюватися відповідно до наказу начальника управління. Державний службовець може використовувати перерву на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

4. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.

5. Працівникам забороняється відволікати державного службовця від виконання його посадових обов’язків.

6. Облік робочого часу в управлінні здійснюється у відповідному табелі робочого часу. Для забезпечення контролю своєчасного виходу прибуття на роботу відомості обліку робочого часу подаються начальником головному спеціалісту-бухгалтеру.

7. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника.

1. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.
3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я начальника управління щодо причин своєї відсутності.

1. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом начальника
управління, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства. Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

2. Начальник управління за потреби може залучати державних службовців управління до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні. Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється головним спеціалістом управління і затверджується начальником управління за погодженням з рішенням загальних зборів трудового колективу управління.

3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.

4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідна інформація подається головним спеціалістом управління начальнику для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.

5. У разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня в управлінні запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення. Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.

2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному сайті управління

VІІ. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки

1. Начальник управління зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці. Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку начальником управління покладені відповідні функції в управлінні.

2. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.

3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в управлінні відповідає начальник управління та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

VIІI. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем

1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення в управлінні особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.

2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою управління, начальником управління та державним службовцем, який звільняється. Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.

1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються начальником управління, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - спільно або за згодою з профспілковим комітетом управління.

1. Правила внутрішнього службового розпорядку для працівників управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації (далі – Правила, управління) визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку управління, режим роботи, умови їх перебування в управлінні та забезпечення раціонального використання робочого часу.

2. Службова дисципліна в управлінні ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання працівниками своїх обов'язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.

3.Правила затверджуються наказом начальника управління.

4. Правила доводяться до відома працівників, які працюють в управлінні під підпис.

2.1. Призначення на посади та звільнення з посад працівників здійснюються відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Кодексу законів про працю України в порядку, передбаченому вимогами законодавства.
Трудові відносини з працівниками патронатної служби регулюються статтею 92 Закону України ««Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

2.3. Призначення на посади та звільнення з посад працівників управління здійснюється наказом начальника управління.
Днем початку виконання працівником своїх службових обов’язків є день, дата якого зазначена у наказі начальника управління. Днем звільнення вважається останній день роботи.

2.4. При прийнятті на роботу кандидат подає до управління :
а) трудову книжку, оформлену в установленому порядку;
б) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
в) заяву про прийняття на роботу;
г) заповнений особовий листок з обліку кадрів;
ґ) документи про освіту, науковий ступінь, вчене звання тощо;
д) військовий квиток (для військовозобов’язаних);
ж) документи про пільги;
з) довідку з попереднього місця роботи про використання відпусток (для осіб, які приймаються на роботу в порядку переведення);
і) інші документи, передбачені законодавством.

2.5. Не можуть бути призначеними на посаду особи, які:
а) у разі прийняття на роботу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам. Терміни “безпосереднє підпорядкування” і “близька особа” вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про запобігання корупції”;
б) в інших випадках, передбачених законодавством.

2.6. Забороняється вимагати від особи, яка приймається на роботу, відомості про його партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.

2.7. При прийнятті на роботу може бути обумовлене випробування з метою перевірки професійного рівня і ділових якостей, відповідності працівника займаній посаді та роботі, що йому доручається виконувати.
Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, він вважається таким, який витримав випробування.

2.8. При прийнятті працівника на роботу чи при переведенні його в установленому порядку на іншу роботу в управлінні його керівник зобов’язаний:
а) ознайомити працівника з його посадовою інструкцією (під розпис), а також з умовами та оплатою його праці;
б) визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
в) ознайомити працівника із цими Правилами.
2.9. Припинення трудових відносин між управлінням та працівником може мати місце на підставах та у порядку, визначених законодавством.
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з причин, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України, працівник має бути звільненим у строк, про який він просить.

2.10. Припинення трудових відносин з ініціативи управління з працівниками – членами первинної профспілкової організації не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету, за виключенням випадків, передбачених законодавством України.

2.11. Керівник управління при звільненні працівника повинен забезпечити передачу цим працівником всіх службових документів та матеріальних цінностей іншій особі, визначеній керівником.

2.12. При звільненні працівник зобов’язаний повернути службове посвідчення (у разі наявності).

2.13. У день видає працівнику видають його трудову книжку з відповідним записом. Також у день звільнення з працівником проводиться повний розрахунок.

3.1. Основні обов’язки та права працівників управління визначаються посадовими інструкціями.

3.2. Посадові інструкції друкуються у трьох примірниках, один з яких надається персонально працівнику, другий – зберігається у керівника управління, третій – у відповідального за персонал управління.

Управління в особі керівних працівників зобов’язана:
а) неухильно дотримуватися вимог законодавства України про працю;
б) створювати для працівників умови, необхідні для ефективного виконання функціональних обов’язків, підвищення продуктивності праці;
в) забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення працівників за результатами їх особистої роботи, раціональне витрачання фонду оплати праці та фонду матеріального заохочення, виплачувати заробітну плату в установлені терміни з наданням розрахункових листів відповідно до статті 110 Кодексу законів про працю України;
г) забезпечувати здійснення заходів, спрямованих на зміцнення трудової і виконавської дисципліни, дотримання встановленого режиму праці та відпочинку;
ґ) забезпечувати вимоги охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;
д) сприяти організації оздоровлення та відпочинку працівників апарату облдержадміністрації;
е) застосовувати необхідні заходи з профілактики виробничого травматизму та захворювань, створювати необхідні соціально-побутові умови;
є) у випадках, передбачених законодавством, своєчасно надавати пільги і компенсації з урахуванням умов праці, забезпечувати засобами індивідуального захисту;
ж) у випадках, передбачених законодавством, керівництво управління здійснює свої повноваження разом або за погодженням з профспілковим комітетом.

5.1. Робочий час - це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої службові обов’язки.

5.2. Для працівників управління встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою і неділею. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених законодавством).

5.3. Управління працює з понеділка по четвер з 9 до 18.15 го­дини, п’ятниця – з 9 до 17, перерва на обід - з 13.30 до 14.30 години. Вихідні - субота, неділя. Час початку робочого дня може змінюватися відповідно до наказу начальника управління.
Працівник може використовувати перерву на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

5.4. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого дня зменшується на одну годину. Ця норма поширюється на випадки перенесення в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня з метою об’єднання днів відпочинку.

5.5. Керівництво управління за погодженням з своїм профспілковим комітетом окремим працівникам може встановлювати гнучкий графік роботи на умовах та в порядку, передбачених законодавством.

5.6. Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи працівники можуть залучатися до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні за наказом керівництва управління. Робота в ці дні компенсується відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю України.

5.7. Працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів. Окремим категоріям працівників за погодженням з профспілковим комітетом надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю 3 календарних дні відповідно до статті 8 Закону України «Про відпустки».
Працівникам надаються також інші види відпусток відповідно до чинного законодавства.

5.8. Черговість надання працівникам щорічної основної і додаткової оплачуваної відпусток установлюється графіком відпусток, який затверджується в установленому порядку та погоджується з профспілковим комітетом. Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 01 лютого поточного року і доводиться до відома всіх працівників.

6.1. За сумлінну працю, зразкове виконання трудових обов'язків, а також до державних, професійних свят та ювілейних дат до працівників управління застосовуються різні форми матеріального і морального заохочення: грошова винагорода (надбавки, доплата, преміювання), нагородження Почесною грамотою облдержадміністрації та обласної Ради тощо.

6.2. Заохочення оформлюється наказом начальника управління, про що робиться запис у трудовій книжці працівника відповідно до статті 144 Кодексу законів про працю України.

6.3. За особливі трудові заслуги працівники управління можуть бути представленими до державних нагород та присвоєння почесних звань.

7.1. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення з роботи.

7.2. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків, або порушення режиму роботи, тягне за собою повне або часткове позбавлення премій, винагород, що передбачаються положенням про преміювання у порядку і розмірах, передбачених положенням.

7.3. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівництвом Керівництво управління безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

7.4. До застосування дисциплінарного стягнення керівництво повинно зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. В тому випадку, коли працівник, який порушив трудову дисципліну, відмовляється дати пояснення, про це складається акт.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним школу, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується керівництвом управління і повідомляється працівникові під розпис.

7.5. Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

7.6. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

7.7. Звільнення, як вид дисциплінарного стягнення, застосовується при систематичному невиконанні працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до цієї особи раніше застосовувались заходи дисциплінарного або громадського впливу, а також прогул без поважної причини.

7.8. Керівництво управління може видати наказ про зняття накладеного стягнення, не чекаючи закінчення року, якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і при цьому проявив себе як сумлінний працівник.

7.9. Керівництво управління має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу.

Трудові спори, що виникають між працівником і керівництвом управління, розглядаються в порядку, передбаченому законодавством.