Українське суспільство складається з різних, але рівних людей, і в ньому не місце мові ворожнечі

Сьогодні відбулося публічне обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками, організатором якого виступила Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Відсутність єдиного підходу до визначення мови ворожнечі, ефективного механізму моніторингу, критеріїв і кодексів створення та поширення інформації перешкоджає належному реагуванню на такі випадки. Протидія мові ворожнечі має спиратися на розвинену нормативно-правову базу. Натомість в Україні є лише окремі складові протидії та наразі потрібно працювати над їх вдосконаленням — всі ці питання порушувалися під час зустрічі. Закон України «Про медіа», який набув чинності 31 березня цього року, забороняє мову ворожнечі в медіапросторі та наділяє Національну раду з питань телебачення і радіомовлення повноваженнями застосовувати санкції до порушників. Наразі Нацрадою проводиться робота з розробки та затвердження критеріїв віднесення інформації до такої, яка порушує вимоги закону щодо заборони поширення мови ворожнечі.

“ЗМІ можуть зробити як позитивний, так і негативний внесок у ту чи іншу ситуацію. Йдеться і про дискримінацію за етнічною, національною та релігійною ознаками. Агресор зараз досить активно намагається використати механізм для розсварення між спільнотами в Україні. Між Сходом та Заходом, між людьми, які сповідують певні гуманістичні цінності, спільнотами, які дотримуються своїх позицій у визначенні гендерної ідентичності. Це надзвичайно потужний механізм, яким користується сьогодні наш ворог», – наголосила Ольга Герасим’юк, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. – «Ми сьогодні говоримо про меншини, про національне питання. У нас немає людей, які є окремо спільнотою і – суспільством. Ми не вживаємо більше таких слів, як «ми» та «вони». Ми повинні утвердити цілісне суспільство, де представлені всі, як, у принципі, воно і є. Але ми говоримо про те, щоб це відображалось у медіа. Медіа дуже серйозно впливають на хід тих подій, які всі переживаємо».

На медіакомпетентності наголосив керівник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей. Він зазначив, що в українських медіа не спостерігається дискримінація за етнічною, національною чи релігійною ознаками, але є такі випадки у соцмережах і дуже важливо те, що питання щодо проявів мови ворожнечі нині активно обговорюється. «Ключовим завданням нашої державної політики є консолідація українського суспільства з збереження етнічного та релігійного розмаїття», – зазначив Віктор Коврей.

Фото та текст: офіційний сайт ДЕСС