Налаштування доступності 
Пошук
Найважливіші аспекти реформування медичної галузі та створення спроможної мережі надавачів медичних послуг в регіоні – основні питання, які піднімались під час пресконференції, що відбулась 28 січня в Департаменті охорони здоров’я ОДА.
Директор Департаменту Людмила Грабович зазначила, що в межах медичної реформи, в області поступово формується спроможна мережа надавачів медичних послуг і визначаються опорні заклади охорони здоров’я на період від 1 до 3 років. Як правило, це опорні заклади, які будуть перетворені в лікарні інтенсивного лікування, так звані БЛІЛ і ОЛІЛ (багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування та окружна лікарня інтенсивного лікування).
Посадовець пояснила, за яким принципом було затверджено10 опорних лікарень на Вінниччині, як і ким формувався цей перелік, чи буде скорочення медичного персоналу і закриття лікарні в районі, якщо вона не опорна.
«Перелік опорних лікарень визначений на основі методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ за участі представників НСЗУ, Міністерства розвитку громад і представників USAID. Ці експерти брали участь у визначенні опорних лікарень в кожній області», - підкреслила Людмила Грабович.
Як пояснила посадовець, визначені у переліку 10 лікарень Вінниччини, це ще не є БЛІЛ-и і ОЛІЛ-и. До кінця року ці заклади повинні перетворитись в лікарні, які будуть навантажені екстреною медичною допомогою, а саме: мають бути готові в режимі 24/7 надавати допомогу в екстрених випадках таких, як інсульт, інфаркт, складні пологи, надання екстреної допомоги новонародженим, допомогу у випадку полі травм тощо.
Чим звичайні лікарні відрізняються від лікарень інтенсивного лікування, тобто тих, які визначені як опорні заклади, пояснив керівник обласного центру медичної статистики Василь Железняк: «Лікарня інтенсивного лікування, в першу чергу, зорієнтована на те, що вона має надавати невідкладну медичну допомогу цілодобово за всіма напрямками, визначеними для лікарень І та ІІ рівнів», - зазначає Василь Железняк.
Однією з головних умов формування переліку стала доступність закладів для пацієнтів. Тобто шлях до лікарні не повинен перевищувати 1 годину проїзду автомобільним транспортом. Визначені заклади матимуть високе робоче навантаження та забезпечать належний рівень безпеки пацієнта, зокрема:
– безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини;
– своєчасність доступу до медичної допомоги;
– економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів;
– забезпечення надання вторинної(спеціалізованої) медичної допомоги та госпітального етапу екстреної допомоги в умовах цілодобового стаціонару.
Тобто опорна лікарня обов’язково повинна мати добре оснащене відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
З переліку 10 опорних вінницьких лікарень, лише дві - другого рівня. Це Вінницька лікарня швидкої медичної допомоги і Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування. Щодо інших районних і міських лікарень, які не визначені, як опорні, вони будуть і надалі надавати медпослуги, але лише планового лікування. Закривати медзаклади ніхто не збирається: «Ніхто не може закрити лікарню,крім власника, а власник – це місцева влада»,- коментує Людмила Грабович.
Директор департаменту також зазначила: для того, щоб лікарня стала лікарнею інтенсивного лікування І чи ІІ рівня вона повинна мати певний потенціал. Це, в першу чергу, наявність відповідної матеріально-технічної бази : «Не може бути якісної медицини без доріг, як і без команди спеціалістів і сучасного обладнання».
Людмила Грабович розповіла, яка роль відводиться відділенням невідкладних станів : «Це той структурний підрозділ, де мають бути присутні ліжка (5-10% від ліжкового фонду лікарні) для надання допомоги в самих невідкладних випадках і там, де діагноз не одразу встановлено і не зрозуміло, в яке відділення має потрапити хворий. Якраз на рівні цього відділення мають вирішуватись такі питання.
В департаменті охорони здоров’я також пояснили, чому деякі лікарні не визначені опорними: «Нами постійно ведеться статистика, яка свідчить про те, що є десяток невеликих районних лікарень, в які не бажано привозити пацієнтів з екстреними випадками, бо вони там помирають, не отримавши належної допомоги», - акцентувала Людмила Грабович.
Посадовець прокоментувала, чому невелику Ямпільську лікарню все ж включили в перелік опорних. «Ямпільська лікарня невелика, але вона знаходиться «на краю географії», як Бершадь і Могилів-Подільський. Це гориста місцевість. Довіз пацієнта за 60 хвилин неможливий навіть при тому, що будуть непогані дороги та нові авто, які ми закупили для закладів».
Було також відзначено, що список опорних лікарень, які мають перетворитись на багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування та окружні лікарні інтенсивного лікування (ОЛІЛ та БЛІЛ) не є сталим і може змінитись.
«В кінці року можливо не всі лікарні, які визначені опорними, дійдуть до фінішу і стануть лікарнями інтенсивного лікування. Якщо вони не витримають вимоги, які прописані в нормативних документах, вони просто залишаться лікарнями планового лікування. Тоді в кінці року через МОЗ, Мінрегіон і Кабмін можна буде провести зміни та додати лікарні, які піднялись до рівня претендують на лікарню інтенсивного лікування», - прокоментувала Людмила Грабович.
