На Вінниччині за рік суттєво збільшилась кількість шакалів

Глобальне потепління, малосніжна зима – незмінні версії причин, чому південний чужак стає потрохи тутешнім у подільських лісах.

Лісівники Вінниччини повідомляють про екзотичний «трофей»: за рік – 10 шакалів на Вінниччині, з них 7 – у Крижопільському лісгопі

Справжньою сенсацією і мало не фантастикою у 2018 році був добутий у мисливських угіддях Вінниччини незвичний «вовк», який виявився шакалом. Це був перший випадок появи шакала у лісах Центральної України на пам’яті сучасних мисливствознавців Вінниччини. І як виявилося – далеко не останній. Адже третій рік поспіль мисливці регулярно натрапляють на цього азійського хижака. І це вже не схоже на випадковість, а швидше на тенденцію. Упродовж 2020 року на Вінниччині добули аж 10 шакалів! І це чимало, якщо порівнювати з кількістю добутих за рік аборигених хижаків вовків - 15 голів.

Тож шакал впевнено розширює свій ареал проживання на Вінниччині. Вперше в нас його зафіксували два роки тому на території Могилів-Подільського лісгоспу. У 2019 році було кілька випадків добування шакала на території Тульчиннсько ЛМГ. У цьому році – аж 10 голів: вперше добули шакала у Бершадському, Чечельницькому лісгоспах (по одному звірові), знову одного шакала відстріляли в Тульчинському ЛМГ. Але рекордсменом за кількістю добутих хижаків є ДП «Крижопільський лісгосп». Упродовж року тут натрапили аж на сімох звірів! І що цікаво, усі – в межах одного Тростянецького лісництва!

Спочатку добули трьох особин шакала (самку і два самці) взимку – в урочищі Сестрилів, що знаходиться неподалік смт Верхівка та Тростянець під час облавного полювання за участю єгерської служби, державної лісової охорони та мисливців. На інших натрапляли протягом року в різний час, але приблизно у тій же місцевості.

На запитання, у чому ж феномен такого активного заселення лісів Тростянеччини екзотичним звіром, мисливствознавець Тростянецького лісництва Валерій Діденко висуває версію, що швидше всього, це все були члени одного сімейства, одного виводку.

«Під час полювання з метою регулювання чисельності шкідливих хижаків, що здійснюємо постійно згідно із дозволами, мисливці натрапляли на шакалів у заростях очерету, природному сховку шакала. Взагалі-то спочатку думали, що це бродячі собаки. Але зовнішні ознаки шакала звичайного дуже характерні», - розповідає Валерій Діденко.

Чи завдає шкоди місцевій фауні нашестя чужоземного звіра, який відрізняється хорошим апетитом, відповісти важко на сьогодні, вважає Діденко. Кількість качки в угіддях, на перший погляд, залишилася незмінною. А от фазанів, яких кілька років тому лісівники розвели і випустили у лісові угіддя, ніби поменшало. Але напевне можна буде робити висновки після зимового обліку диких тварин, що проведуть на початку наступного року.

Нагадаємо, що мисливствознавці Вінницького ОУЛМГ вважають, що незвичний для нашого регіону хижак оселився на Вінниччині через зміну клімату, потепління, малосніжну і теплу зиму. До нас він мігрує з півдня України дельтами річок Південний Буг і Дністер.

«Шакали добираються до нашої області з півдня по цих річках, переховуються у заростях очеретів, у плавнях, прибережній смузі річок. Це характерні для їхнього виду біотопи. Цих хижаків зараз не стримують кліматичні бар’єри, наші зими стали малосніжними, м’якшими, а шакали не адаптовані до глибокого снігу, у них короткі лапи. Тому й, можливо, вони сюди мігрують у пошуках поживи. Це вперше за практику моєї роботи ми зафіксували шакалів на Вінниччині», - розповідає завідувач сектору мисливського господарства Вінницького ОУЛМГ Василь Мельник.

Цей хижак всеїдний. Споживає фрукти, комах, плазунів, птахів та їхні яйця, гризунів, зайців, малих копитних, а ще не гребує падаллю, нападає на ослаблених крупніших хижаків.

Фахівці запевняють, що для людини шакали не становлять загрози. А ось для дрібних звірів, пташок – це сильний природний ворог, особливо велику шкоду він завдає майбутньому потомству птахів, виїдаючи цілі кладки яєць крижня, фазана та інших пернатих.