Особливе партнерство України з НАТО

Розвиток особливого партнерства між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) є одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Відповідно до Конституції України, стратегічним курсом держави визначено повноправне членство в НАТО, що є логічним продовженням тривалої та системної співпраці між Україною та Альянсом.

Правову основу відносин між Україною та НАТО становить Хартія про особливе партнерство, підписана 9 липня 1997 року, та Декларація про її доповнення від 21 серпня 2009 року. Вказані документи закріплюють механізми політичного діалогу та практичної взаємодії, а також визначають формати співпраці у сфері безпеки, оборони та демократичного врядування.

У 1997 році в межах виконання положень Хартії було створено Комісію Україна – НАТО як постійний інституційний майданчик для координації співробітництва. У 2023 році, внаслідок подальшої інтеграції України до євроатлантичного простору, на її основі створено Раду Україна – НАТО. Новий формат передбачає участь України на рівних засадах з державами-членами Альянсу.

Стратегічні рішення після 2014 року

У відповідь на російську агресію 2014 року Україна відмовилася від політики позаблоковості (рішення Верховної Ради від 23 грудня 2014 року) та активізувала євроатлантичний курс. Важливими етапами стали:

• прийняття нової Стратегії національної безпеки України (Указ Президента №287/2015);
• запровадження Річних національних програм співробітництва Україна – НАТО;
• проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;
• посилення міжвідомчої координації у сфері євроатлантичної інтеграції;
• впровадження стандартів НАТО (STANAG) у Збройних Силах України;
• забезпечення взаємосумісності між силами оборони України та держав-членів НАТО.

7 лютого 2019 року Верховна Рада України конституційно закріпила незворотність курсу на членство в Європейському Союзі та НАТО, що стало ключовим етапом політичного оформлення євроатлантичного вектору.

Підтримка НАТО після 2022 року

З початком повномасштабної агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року, співпраця України з НАТО набула якісно нового змісту. Альянс оперативно активізував політичну, військову, технічну, консультативну та гуманітарну підтримку України.

У 2023 році на Саміті НАТО у Вільнюсі було:

• підтверджено, що Україна стане членом Альянсу, щойно це дозволять умови;
• скасовано вимогу про План дій щодо членства (ПДЧ) для України;
• затверджено багаторічну програму допомоги Україні (Comprehensive Assistance Package — CAP);
• створено Раду Україна – НАТО (на заміну Комісії Україна-НАТО) як новий рівень партнерських відносин.

У 2024–2025 роках Україна бере активну участь у понад 15 спільних навчаннях з НАТО, імплементує Стратегію реформ оборонного сектору, розвиває логістику, стандартизацію та професійну підготовку відповідно до норм Альянсу.

Трастові фонди НАТО

З метою посилення цільової допомоги Україні з 2014 року в рамках співробітництва з НАТО функціонують трастові фонди, які фінансуються державами-членами Альянсу. Станом на 2024 рік діють такі ключові фонди:

• Фонд з командування, управління, зв’язку та кіберзахисту;
• Фонд з логістики та стандартизації;
• Фонд з медичної реабілітації військовослужбовців;
• Фонд з розмінування та протимінної діяльності;
• Фонд з підтримки переходу військовослужбовців до цивільного життя;
• Фонд з кібербезпеки;
• Фонд з управління боєприпасами;
• Фонд з навчання і професійної підготовки особового складу.

У березні 2024 року на засіданні Ради Україна – НАТО у Берліні було ухвалено рішення щодо активізації діяльності фондів у межах багаторічної програми CAP, з урахуванням потреб України у 2024–2025 роках.

Перспективи

29 січня 2025 року Альянс підтвердив намір забезпечити 40 мільярдів євро допомоги для України у 2025 році. Очікується, що на саміті НАТО у Вашингтоні в липні 2025 року буде ухвалено нові рішення, які стануть черговим кроком на шляху до повноправного членства України в НАТО.

Співпраця з НАТО є невід’ємною частиною процесу трансформації сектору безпеки і оборони України відповідно до євроатлантичних стандартів. Особливе партнерство вже переросло у формалізовану та глибоку інтеграцію, що є вагомим чинником гарантування суверенітету, територіальної цілісності та демократичного розвитку Української держави.