Президент України Володимир Зеленський вважає за доцільне залучення до мирних перемовин інших держав, адже це може сприяти швидшому завершенню війни на Донбасі.

«Це може бути розширення Нормандського формату, окремий, паралельний формат з іншими країнами, з дуже серйозними, потужними гравцями. Не тільки тому, що вони потужні, а тому, що вони виявляють бажання допомогти Україні у припиненні війни. Я вважаю, що це правильне рішення», – сказав Глава держави, перебуваючи з робочою поїздкою на Херсонщині.

Також Президент укотре висловився за модернізацію та оновлення Мінського переговорного процесу.

«Я вважаю, що «Мінськ» повинен бути гнучким. Ніхто не говорить, що потрібно закривати «Мінськ». Але вважаю, що декілька пунктів повинні бути оновлені», – зазначив він.

Глава держави зауважив, що наразі в межах Мінського формату активно проходять перемовини, зокрема в робочих групах Тристоронньої контактної групи, і невдовзі може бути досягнуто спільного результату.

«Завтра буде повноцінна зустріч ТКГ у відеоформаті. Я все ж таки думаю, що всі сторони наблизяться до рішення оголосити ще раз про режим припинення вогню і перезавантажать цей режим серйозно – не тільки на словах, а й письмово підтвердять», – зазначив Володимир Зеленський.

Щодо нещодавнього скупчення російських військ на східному кордоні України, то, за словами Президента, Росія не перший рік вдається до тиску. Але Україна сприймає це спокійно.

«Ми постійно повинні бути готові», – додав він.

За словами Глави держави, спільні зусилля України, європейських країн та США стосовно Росії створили можливості для деескалації.

«Ми не можемо гарантувати на 100%, що російські війська не повернуться. Ми все ж підтримуємо рішення відвести війська від кордонів з Україною. Це говорить вже про намір не продовжувати ескалацію», – зауважив Президент.

За участю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 27 квітня відбулося засідання Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.

До заходу долучилися Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі, Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, в. о. Міністра енергетики Юрій Вітренко та інші. Із відеозверненням також виступила Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.

Прем’єр-міністр наголосив, що подолання наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції стало періодом напруженої і плідної спільної роботи багатьох національних і міжнародних колективів.

Глава Уряду зокрема відзначив вагомий прогрес, досягнутий під час виконання міжнародних проектів, пов’язаних зі зняттям Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворенням об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

«Завдяки надійній підтримці та розумінню міжнародної спільноти глобальних викликів, нам вдалося побудувати та ввести в експлуатацію Новий безпечний конфайнмент над об’єктом «Укриття» та сховище відпрацьованого ядерного палива СВЯП-2 Чорнобильської АЕС. Ці об’єкти протягом 100 років надійно захищатимуть людей та довкілля від негативного впливу аварії», — підкреслив Денис Шмигаль.

Як наголосив Прем’єр-міністр, введення в експлуатацію цих об’єктів є важливими подіями у розвитку науково-технічного прогресу не тільки в Україні, але й у світі.

Денис Шмигаль також зауважив, що для подальшої співпраці з міжнародною спільнотою за ініціативою Уряду України 26 листопада 2020 року Рада директорів ЄБРР створила новий фонд — Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ).

Під час засідання було оголошено, що фонд розпочав свою діяльність. ЄБРР також представив завдання та цілі РМСЧ, зокрема рішення, що мають бути ухвалені Асамблеєю на найближчу перспективу.

Будуючи ефективний діалог з бізнесом, влада зможе вирішити багато важливих для держави питань. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час зустрічі з представниками правління Європейської Бізнес Асоціації. 

“У Верховній Раді створено спеціальну комісію, мета якої - допомогти бізнесу. Ми маємо вже конкретні позитивні приклади їхньої діяльності. Я впевнений, лише рухаючись спільно в постійному діалозі, ми зможемо вирішити багато важливих для країни питань”, - зауважив Голова Парламенту.

Під час заходу учасники обговорили низку законопроектів, зокрема, у сфері економіки, податкової політики, енергетики, екології, охорони здоров’я та аграрні питання. Дмитро Разумков зазначив, що наслідки пандемії коронавірусу завдали відчутного удару не лише здоров’ю та життю громадян, а й економіці нашої держави. “З одного боку, криза - це проблема, з іншого - вона може бути полем для розвитку. У світі це демонстрували неодноразово. Сподіваюся, Україна зможе піти саме таким шляхом”, - наголосив він. 

Голова Парламенту подякував представникам бізнесу, які активно долучилися до боротьби з коронавірусом на перших етапах пандемії. “Треба віддати належне бізнесу, який особливо на початку пандемії багато допомагав  лікарям, українському народу”, - відзначив Дмитро Разумков.

Разом з тим, за словами Голови Верховної Ради, бізнесу важливо мати  “рівні правила гри”, єдині права та відносини у судах, а також довгострокові зрозумілі правила оподаткування. “Багато що залежить від тих законів, які ухвалюються або не ухвалюються в Парламенті. Нам також важливо мати зворотній зв’язок від бізнесу. В свою чергу, держава  має побачити результат у вигляді сплачених податків, створених робочих місць та залучених інвестицій”, - підкреслив він.

Крім того, у ході зустрічі сторони обговорили питання щодо реформування  України. “Ми розуміємо, які реформи потрібні державі, і будемо рухатися в цьому напрямі. Частіше за все це бачення співпадає з позицією наших іноземних партнерів, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Є дискусійні питання. Але в цілому бачення необхідності змін - очевидне”, - зазначив Дмитро Разумков.

У заході також взяли участь Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, Голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко,  Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики  Микола Сольський та  Голова ТСК  з питань захисту прав інвесторів, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Галина Янченко.

Переговори про повернення до режиму всеосяжного припинення вогню на Донбасі напередодні Великодніх свят перебувають на фінальному етапі. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, спілкуючись із представниками ЗМІ під час відвідання Чорнобильської АЕС (Київська область).

«Засідання Тристоронньої контактної групи, передусім робочої групи з питань безпеки, буде продовжуватися 27 квітня. Мені здається, всі сторони вже все погодили. Але не погодили лише документальне формулювання цієї згоди. Ми дуже цього прагнемо. Дуже хочеться, щоб на Великдень не було пострілів, не було смертей. Для цього українська сторона вже все зробила», – зазначив Глава держави.

За словами Президента, необхідно зробити все можливе, щоб тимчасово окуповані території Донбасу не перетворилися на нову «зону відчуження».

«Тут, на ЧАЕС, ми бачимо результат таких трагедій, і нині маємо таке страшне словосполучення, як «зона відчуження», де немає життя, людей… Дуже не хочеться, щоб на Донбасі сталася така сама трагедія, щоб Донбас перетворився на зону відчуження. І якщо ми всі – я, ми, ви, суспільство, влада – не можемо повернутися в минуле й запобігти трагедії на ЧАЕС, то ми точно можемо сьогодні робити все, щоб запобігти трагедії, яка, не дай Боже, може статися на окупованому Донбасі», – наголосив Володимир Зеленський.

Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи відбудеться зустріч з Президентом Росії Володимиром Путіним, Глава Української держави зазначив, що «все йде до того, що ця зустріч відбудеться».

«Я запропонував – ви це чули – зустрітися на Донбасі. Президент РФ підтвердив бажання зустрітися, але запропонував мені зустрітися в Москві. Я вже дав завдання керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку, щоб він з’єднувався з адміністрацією Путіна, і вони знайшли порозуміння щодо термінів і місця, де ми можемо зустрітися. Я вважаю, що головне – це суть, про що. А де й коли – це вже деталі», – зауважив Глава держави.

Подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та розвиток ядерної енергетики під час зустрічі обговорили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі.

Глава Уряду зауважив, що трагедія Чорнобиля сколихнула світ і змусила змінити підходи до розвитку ядерної енергетики.

«35 років Україна долає наслідки аварії разом з іншими країнами-партнерами. Наше завдання — перетворити об’єкт ЧАЕС на екологічно безпечну систему. Зокрема сьогодні було вручено ліцензію на експлуатацію сухого сховища відпрацьованого ядерного палива — СВЯП-2 Чорнобильської АЕС, що дасть змогу перемістити ядерне паливо зі сховища СВЯП-1, побудованого під час ліквідації аварії у 1986 році», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що Україна розробила стратегію переходу до відновлювальних джерел енергії. Водночас у документі приділена увага й розвитку ядерної енергетики в Україні.

«Ядерна енергія складає базу енергетичної системи України. Наша ядерна енергетична галузь функціонує відповідно до національних та міжнародних стандартів і вимог МАГАТЕ щодо гарантування ядерної та радіаційної безпеки. При цьому Україна демонструє надійність та прозорість існуючої системи контролю за ядерними матеріалами», — підкреслив очільник Уряду.

Також Денис Шмигаль повідомив Рафаеля Маріано Гроссі, що у 2023 році українська енергетична система має синхронізуватися з європейською мережею ENTSO-E. За його словами, це сприятиме подальшому розвитку ядерної енергетики в Україні.

Прем’єр-міністр подякував МАГАТЕ за допомогу в подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сприяння в перетворенні об’єкту на екологічно безпечну систему.

Будуючи ефективний діалог з бізнесом, влада зможе вирішити багато важливих для держави питань. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час зустрічі з представниками правління Європейської Бізнес Асоціації. 

“У Верховній Раді створено спеціальну комісію, мета якої - допомогти бізнесу. Ми маємо вже конкретні позитивні приклади їхньої діяльності. Я впевнений, лише рухаючись спільно в постійному діалозі, ми зможемо вирішити багато важливих для країни питань”, - зауважив Голова Парламенту.

Під час заходу учасники обговорили низку законопроектів, зокрема, у сфері економіки, податкової політики, енергетики, екології, охорони здоров’я та аграрні питання. Дмитро Разумков зазначив, що наслідки пандемії коронавірусу завдали відчутного удару не лише здоров’ю та життю громадян, а й економіці нашої держави. “З одного боку, криза - це проблема, з іншого - вона може бути полем для розвитку. У світі це демонстрували неодноразово. Сподіваюся, Україна зможе піти саме таким шляхом”, - наголосив він. 

Голова Парламенту подякував представникам бізнесу, які активно долучилися до боротьби з коронавірусом на перших етапах пандемії. “Треба віддати належне бізнесу, який особливо на початку пандемії багато допомагав  лікарям, українському народу”, - відзначив Дмитро Разумков.

Разом з тим, за словами Голови Верховної Ради, бізнесу важливо мати  “рівні правила гри”, єдині права та відносини у судах, а також довгострокові зрозумілі правила оподаткування. “Багато що залежить від тих законів, які ухвалюються або не ухвалюються в Парламенті. Нам також важливо мати зворотній зв’язок від бізнесу. В свою чергу, держава  має побачити результат у вигляді сплачених податків, створених робочих місць та залучених інвестицій”, - підкреслив він.

Крім того, у ході зустрічі сторони обговорили питання щодо реформування  України. “Ми розуміємо, які реформи потрібні державі, і будемо рухатися в цьому напрямі. Частіше за все це бачення співпадає з позицією наших іноземних партнерів, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Є дискусійні питання. Але в цілому бачення необхідності змін - очевидне”, - зазначив Дмитро Разумков.

У заході також взяли участь Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, Голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко,  Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики  Микола Сольський та  Голова ТСК  з питань захисту прав інвесторів, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Галина Янченко.

 

26 квітня Голова ОДА Сергій Борзов перебував з робочою поїздкою в Гайсинському районі. В м. Гайсин, вперше за 14 років, запрацював ліфт у дев’ятиповерхівці.

«Запускаємо ліфт у Гайсині! 14 (!) років у дев’ятиповерхівці люди жили без ліфта! Ні, він працював – один (!) день – 5 вересня 2007 року, коли ордери на квартири новим власникам вручав особисто президент Віктор Ющенко»,  – повідомив Голова ОДА.

Живуть там військові: три під’їзди – 96 квартир. Більшість – із 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка в/ч А1619, що базується у Гайсині.

Про «будинок-привід» для військових Сергію Борзову розповіли під час виїзного прийому громадян, що відбувся в липні минулого року. З проханням про допомогу до Голови ОДА звернувся Віталій Горобець, який живе у «будинку-привиді» на восьмому поверсі.

«Чому ліфт працював один день? Бо коли у 2007 році приїхав Ющенко, то йому показали дві більш-менші готові квартири – на 2 і на 6 поверсі. Коли президент поїхав – ліфти одразу вимкнули. А ще ж чотири роки не було води – люди носили її у відрах. Недалеко пробурили свердловину, але вода там була зелена, тому пити купавали або носили з криниць… Лише згодом місто підключило до централізованого водопостачання. Досі ми не можемо знайти документи: у кого будинок на балансі? Всюди звертались, навіть у 2011 році виступали у пресцентрі Верховної Ради…», – пояснив Віталій Горобець.

На дев’ятому поверсі цього будинку живе Володя Бойко, він кілька разів був в АТО, у наслідок чого має серйозні проблеми зі здоров’ям. Після чергової операції спускався на милицях і впав. Крик почули сусіди, знесли його на руках, бо ж ліфт не працює, викликали «швидку». Діагноз – перелом «берцової» кістки.

Жителі ще раніше самі звернулися на підприємство «Вінницяліфт», зібрали гроші і проплатили технічне обстеження ліфтів 4700 грн. Але виявилось, що дев’ятиповерхівка нікому не була передана на баланс – такий собі будинок-привид. Хоча 73 % квартир – це службове житло, яке належить Міноборони, а 17%  – міська власність.

«Допоможіть знайти наш будинок в документах...», – звернулись мешканці до Голови ОДА.

Дев’ять місяців тривала «ліфтова епопея». Спочатку шукали власника будинку, аби зрозуміти: на кого оформлювати ліфти.

«Первинну документацію знайшли, але це не вирішувало проблеми із ліфтами. Якщо ініціювати передачу будинку з балансу Міністерства оборони до міської влади, тоді напряму – без подальшого втручання Києва, мешканці зможуть вирішувати наболілі питання з міським головою. А зі створенням ОСББ з’являється право самим вирішувати проблеми будинку. Не лише з ліфтом. За моїм дорученням облдержадміністрація виготовила технічну документацію на реконструкцію ліфтів. 14 років без ліфта, без документів… Але ж і документи можна знайти, і ліфти запустити. Якщо захотіти», – наголосив Сергій Борзов.

Знайшли 400 тисяч на ремонті роботи: з районного бюджету – 282,1 тис. грн. та міського бюджету – 117,9 тис. грн. ТОВ «Промавтоматика» замінила внутрішньобудинкові мережі електрозабезпечення та електричного обладнання (електрощитова, лічильники тощо). ТОВ «Рембудмонтаж ВВС» замінила конструктивні елементи 3-х ліфтів (троси, моторне обладнання тощо).

30 березня на загальних зборах мешканці вирішили створити ОСББ. Наразі проводяться реєстраційні процедури, обласна державна адміністрація здійснюватиме і надалі юридичний супровід цих процесів.

 

 

 

28,29,30 квітня масово вакцинуватимуть людей віком 65+, незалежно від професії та підписаної декларації з сімейним лікарем. Охочих вакцинуватися запрошують записатися у чергу на щеплення проти COVID-19 за місцем проживання у реєстратора пункту щеплення.
Адреси та телефони тимчасових пунктів щеплень за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1AkvXo5iTgDE_YgpQ-L5KloA5LDEK_M5F/view?usp=sharing 
Масова вакцинація відбудеться в рамках тестування можливостей національної системи вакцинації згідно затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2021 р. № 340-р «Національного плану вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період до 31 грудня 2021 року».
Зазначимо, що частина партії AstraZeneca-SKBio (170 доз) буде використана у кінці травня для введення других доз тим, хто отримав щеплення вакциною AstraZeneca (Covishield) у кінці лютого цього року.
Наразі на Вінниччині щеплюють трьома видами вакцин. Короноваком вакцинують маломобільне населення та опікунів. 28 -29 квітня китайською вакциною щеплюватимуть освітян та працівників шкіл, які залучені до проведення ЗНО. Comirnaty використовується для щеплення співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державної прикордонної служби. Також мобільні бригади продовжать вакцинувати співробітників та підопічних спеціалізованих закладів догляду.

У присутності Президента України Володимира Зеленського відбулося вручення ліцензії на провадження діяльності – експлуатацію ядерної установки «Сховище відпрацьованого ядерного палива» (СВЯП-2) на Чорнобильській атомній електростанції.

Голова Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков вручив ліцензію виконувачу обов’язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» Валерію Сейді.

Володимир Зеленський наголосив, що Україна робить усе можливе заради зміцнення надійності та безпеки й уникнення у майбутньому катастроф, подібних до трагедії на ЧАЕС.

«Ми дуже раді, що на цьому шляху Україна не одна і має широку підтримку міжнародних партнерів. І сьогоднішній день – яскравий приклад і такої підтримки, і ефективності наших спільних дій. Сьогодні введено в експлуатацію нове сховище для відпрацьованого ядерного палива», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави зауважив, що правильне поводження з відпрацьованим ядерним паливом – це невід'ємна частина ядерно-паливного циклу і є першочерговим на всіх етапах.

«Дуже важливо, що сьогодні отримано ліцензію на експлуатацію нового сховища – іншого, сучасного типу, що є більш технологічним, більш безпечним і має, що важливо, строк експлуатації до 100 років», – сказав Володимир Зеленський.

За словами Президента, реалізація цього спільного проекту України та її міжнародних партнерів тривала понад 10 років. Володимир Зеленський подякував усім, хто брав участь у будівництві сховища.

«Це знаковий крок для безпеки в Чорнобильській зоні, безпеки в Україні, безпеки в Європі та в цілому світі. Крок, який ми робимо сьогодні з безмежною вдячністю та шаною всім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, а також з безмежною вірою та готовністю працювати заради безпечного, екологічного майбутнього наших дітей, наших наступних поколінь», – наголосив Президент.

Виконувач обов’язків генерального директора Чорнобильської АЕС Валерій Сейда зазначив, що ліцензія на експлуатацію СВЯП-2 підтверджує, що на цьому об’єкті впроваджені найсучасніші технології, які повністю відповідають нормативам України та рекомендаціям Міжнародного агентства з атомної енергії.

«За кілька років цей напрям безпечного переміщення ядерного палива буде одним із найважливіших напрямків діяльності нашого підприємства», – сказав він.

Сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу (СВЯП-2) призначене для прийому, підготовки до зберігання й безпосереднього зберігання протягом 100 років відпрацьованих тепловидільних збірок Чорнобильської АЕС. СВЯП-2 прийме на довгострокове зберігання зі старого сховища СВЯП-1 відпрацьоване ядерне паливо у кількості близько 22 тис. паливних збірок. Термін перевезення всього відпрацьованого ядерного палива – близько 10 років. У грудні 2020 року завершено активну фазу «гарячих випробувань», під час яких до СВЯП-2 перевезено 186 відпрацьованих тепловидільних збірок. 

Роботи з будівництва СВЯП-2 профінансовано з міжнародного рахунку ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку, донором якого є Україна. Вартість проекту становить 448,2 млн євро.

Глава держави також поклав квіти до пам'ятника Героям Чорнобиля, який розташовано біля енергоблока ЧАЕС, на якому у 1986 році стався вибух. У церемонії взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Присутні вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів хвилиною мовчання.