Топ новини

Голова Верховної Ради України зустрівся з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом. 

Голова Парламенту висловив вдячність Німеччині за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і сталу позицію в рамках «Нормандського формату». «Ми позитивно оцінюємо докладені німецькою стороною зусилля для його поновлення та функціонування», - підкреслив він. 

Дмитро Разумков також зазначив, що для України важлива  співпраця в рамках ОБСЄ. Він додав, що ключовим інструментом у розпорядженні ОБСЄ й надалі є Спеціальна моніторингова місія (СММ), зауваживши, що Україна потребує більшої присутності СММ на неконтрольованій частині Донбасу. 

Голова Парламенту нагадав, що режим тиші на Донбасі було встановлено з 27 липня, проте, на жаль, сьогодні він був порушений бойовиками, в результаті чого загинули двоє українських військовослужбовців. 

Під час зустрічі також обговорювалося питання щодо анексії Криму та порушення міжнародного гуманітарного права на півострові.

Дмитро Разумков окремо подякував Гайко Маасу за підтримку Федеральним урядом Німеччини надання Північноатлантичним альянсом Україні статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. А також відзначив вагому допомогу Німеччини нашій державі на шляху впровадження необхідних реформ у багатьох сферах. 

Крім того, сторони обговорили варіанти міжпарламентської співпраці, зокрема,  практику проведення в онлайн режимі спільних засідань комітетів у міжнародних справах та у справах ЄС і відновлення формату особистих зустрічей після подолання пандемії.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо невідкладних заходів, яких має вжити держава після рішення Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про запобігання корупції та статті 366-1 Кримінального кодексу України.

Глава держави особливо наголосив на загрозах, які становить таке рішення для країни та її національної безпеки. 

«У нас не буде грошей, у нас не буде підтримки, будуть скасовані і напрацьовані проекти, і підтримка Світового банку. У нас буде велика діра в бюджеті. А головне – ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра чи післязавтра», – сказав Володимир Зеленський.

«Я не впевнений, що судді Конституційного Суду самі вирішили зробити те, що вони вчора скоїли. Треба робити швидкі, але адекватні кроки. На законодавчому рівні – я впевнений, що це справедливо, – невідкладно зареєструвати законопроект у Верховній Раді, де передбачається відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – акцентував Президент.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов зазначив: низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Зокрема, Суд виступає «криголамом» досягнень нашої держави на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції, руйнуючи антикорупційне законодавство.

Він нагадав, що, крім останнього рішення, Конституційний Суд у лютому 2019 року скасував закон про незаконне збагачення. Внаслідок цього правоохоронці закрили гучні кримінальні провадження, результативності щодо яких від влади вимагає суспільство.

«Такі дії Суду мають низку не просто негативних, а катастрофічних наслідків як у внутрішньо-, так і в зовнішньополітичному вимірі нашої країни. Кардинальним чином змінюється атмосфера відносин України з Євросоюзом, з нашим євроатлантичним співтовариством», – сказав він.

Олексій Данілов також звернув увагу, що скандальне рішення Суд ухвалив одразу після закінчення місцевих виборів, які самі по собі в частині децентралізації містять дуже складні виклики національній безпеці. На його переконання, такі кроки та їхня послідовність свідчать про цілеспрямованість і продуманість антидержавних дій.

Голова НАЗК Олександр Новіков зазначив, що КСУ знищив усю систему запобігання корупції, відкинувши в 1991 рік.

«Все, що будувалося за роки незалежності України, було демонтовано рішенням КСУ. Це відбулося всупереч позиції громадян України, 91% з яких вважають корупцію серйозною проблемою для українців», – наголосив він, додавши, що нинішні органи державної влади демонструють нульову толерантність до корупції, було напрацьовано Антикорупційну стратегію, яку планували подати на розгляд Верховної Ради.

За його словами, після рішення Конституційного Суду НАЗК фактично перетворюється на «орган приховування інформації про публічних осіб».

Представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський наголосив, що рішення КСУ було ухвалене з багатьма порушеннями, а самі судді мали конфлікт інтересів.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, що рішення КСУ несе низку загроз для країни у зовнішньополітичній сфері, адже боротьба з корупцією в Україні була й залишається одним із ключових питань на порядку денному в діалозі з надійними партнерами. Йдеться про Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Канаду, Японію, Південну Корею та інших.

«Усі вони тією чи іншою мірою інвестували у створення антикорупційної інфраструктури в Україні – свої ресурси, свої можливості. І тому теж відчувають відповідальність за продовження її існування», – зазначив він.

Міністр запевнив: якщо Україна не подолає наслідки проблеми, яка виникла, це продовжить системно негативно впливати на відносини України із вказаними партнерами.

За результатами засідання було ухвалено рішення, зокрема, щодо вжиття Кабінетом Міністрів невідкладних заходів щодо тимчасового порядку ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також проведення спеціальної перевірки. Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства. Також було ухвалено рішення про активізацію діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та прискорення подання пропозицій щодо судової реформи.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що робота над законопроектом уже ведеться у взаємодії з Офісом Президента. Було вирішено провести термінове засідання уряду в Офісі Глави держави.

У четвер, 29 жовтня, на доручення Президента України відбулося позачергове засідання Кабінету Міністрів, на якому було розглянуто деякі питання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції. Засідання Уряду відбулось у присутності Президента України одразу по завершенні засідання Ради національної безпеки та оборони.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що 26 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю про «незаконне збагачення».

«Одразу після того, як Володимир Зеленський став Президентом, він повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Це підтвердило, що команда Президента повністю віддана прагненню викорінити корупцію в Україні», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль наголосив, що сьогодні повторюється схожа ситуація, коли Конституційний Суд визнав неконституційним частину положень законодавства про Національне агентство запобігання корупції.

«Електронне декларування — це шлях до прозорості та доброчесності чиновників. Сьогодні Кабінет Міністрів за ініціативи Президента України затверджує рішення, яке стане кроком до відновлення повноцінної роботи реєстру декларацій. Кожен українець зможе знову зайти і побачити декларації чиновників та політиків. В тому числі тих політиків, які намагаються знищити антикорупційну реформу», — заявив Прем’єр-міністр.

За підсумками розгляду питання Уряд ухвалив рішення, що дасть можливість НАЗК забезпечити відкритий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та проведення спеціальних перевірок відповідно до вимог законодавства.

За словами Прем’єр-міністра, це рішення Уряду — лише один із кроків у питанні повноцінної роботи антикорупційних органів.

Президент України Володимир Зеленський подякував Кабінету Міністрів за оперативну реакцію та зазначив, що ухвалене рішення — це приклад злагодженої роботи держави на користь суспільства.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у ході  візиту до Німеччини зустрівся з Головою Німецько-української парламентської групи Омідом Нуріпуром та її членами.

 Голова Парламенту висловив вдячність за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також за санкційну підтримку й просування інтересів нашої держави у Бундестазі. 

У ході зустрічі сторони також обговорили шляхи наближення України до ЄС, створення у Бундестазі парламентської платформи «Група друзів Криму» та перспективи організації спільних засідань парламентських комітетів в онлайн режимі.

Голова Верховної Ради під час розмови відзначив, що Україна продовжує впроваджувати законодавчі зміни на шляху до реформування країни, зокрема, реформу з децентралізації та відкриття ринку землі. 

Під час зустрічі багато уваги було приділено перебігу антикорупційної реформи в нашій державі. За словами Дмитра Разумкова, в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, і саме Парламент дав старт для початку його діяльності. Цей суд разом з НАБУ, САП та НАЗК завершив створення антикорупційної інфраструктури в Україні. Проте, частина реформ потребує доопрацювання у законодавчій площині задля приведення їх у відповідність Конституції України.

Щодо нещодавнього рішення Конституційного Суду, Голова Парламенту зазначив, що Верховна Рада України ІХ скликання зробить усе від неї залежне для забезпечення та відновлення ефективної діяльності всіх антикорупційних органів в Україні. 

Також Дмитро Разумков відзначив важливість обміну візитами та формату особистих зустрічей на рівні депутатів, профільних комітетів та депутатських груп для ефективного міжпарламентського співробітництва. «Після подолання всесвітньої пандемії COVID-19 такі ініціативи будуть продовжені. Ми також завжди раді бачити депутатів Бундестагу в Україні і готові надавати необхідну допомогу в їхній роботі. Переконаний, що обидві групи розвиватимуть пряму співпрацю й таким чином стануть головним інструментом розвитку міжпарламентських відносин між нашими країнами», - сказав він.

Дмитро Разумков запросив Оміда Нуріпура та членів Українсько-німецької парламентської групи відвідати Україну та подякував за роботу, направлену на зміцнення відносин між нашими державами.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним виконавчим директором компанії ALSTOM Анрі Пупар-Лафаржем та обговорив перспективи співпраці в залізничній галузі.

Глава держави наголосив на зацікавленості України в реалізації спільних проектів. «Попри коронакризу, яка триває в усьому світі, економіки країн повинні розвиватися, і фундаментом для цього є спільні проекти. Для нас у пріоритеті проекти, орієнтовані на додану вартість та збільшення кількості робочих місць. Саме тому інфраструктурні проекти є важливими для України», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент зауважив, що в Україні цього року активно реалізується програма будівництва автошляхів – з 25 тис. км пріоритетних доріг державного значення у 2020-му побудовано понад 4 тис. км доріг. Крім того, проводиться робота для розвитку водного транспорту. Окремо Володимир Зеленський відзначив українську залізницю, яка є однією з найбільших у Європі: її протяжність – близько 22 тис. км.

Анрі Пупар-Лафарж зауважив, що компанія розглядає співпрацю не лише в частині модернізації рухомого складу української залізниці, а й як тривале співробітництво для технічного обслуговування парку локомотивів та створення в Україні робочих місць. Забезпечення локалізації частини виробництва в Україні дозволить не лише стимулювати розвиток вітчизняного промислового потенціалу, а й допоможе українським виробникам з виходом на експортні ринки через включення у глобальні ланцюги постачання. Володимир Зеленський відзначив, що такі проекти є надзвичайно важливими.

Довідка. Французька машинобудівна компанія ALSTOM є одним зі світових лідерів у виробництві енергетичного устаткування та залізничного транспорту.

Проаналізувавши бюджетні програми, з яких за різних обставин не були використані кошти, Уряд за рішенням відповідних комісій та за погодження Комітету ВРУ з питань бюджету перенаправляє кошти на фінансування інших програм для їх ефективного використання. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів 28 жовтня.

На засіданні Уряд підтримав рішення про перерозподіл частини коштів, передбачених Державному агентству автомобільних доріг. Зокрема, кошти підуть на соціальну підтримку шахтарів, а також для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Так, Уряд схвалив постанову, якою передбачається виділення Міністерству енергетики 1,4 млрд грн для забезпечення виплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств за державною програмою «Реструктуризація вугільної галузі».

Також було збільшено видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в обсязі 1,27 млрд грн для здійснення виплат допомоги по безробіттю та допомоги по частковому безробіттю на період карантину в повному обсязі.

Крім того, Прем’єр-міністр під час засідання прокоментував рішення Уряду перерозподілити кошти для проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні».

«Вчора у ЗМІ, на жаль, була поширена маніпуляція про те, що нібито кошти, які призначались для онкохворих, пішли на дороги. Для мене особисто дуже важливо прояснити ситуацію, аби закрити це питання», — зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що у 2020 році було виділено рекордну кількість коштів на лікування онкохворих. Загалом на 40% більше, ніж 2019 році, та вдвічі більше, ніж у 2018 році.

«З вересня цього року наш Уряд майже в 5 разів збільшив тариф на діагностику та хіміотерапевтичне лікування онкозахворювань у дітей. Це означає, що заклади, в яких лікують маленьких пацієнтів, отримають більше коштів, щоб надавати якіснішу допомогу», — наголосив Глава Уряду.

Як зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, цього року мала бути реалізована програма реконструкції лабораторії Національного інституту раку, кошти на які виділялися у 2018-2019 роках, проте за цей час не було проведено жодної підготовчої роботи.

«Тільки в цьому році розпочалася підготовка Міністерством охорони здоров’я і зроблено проект, в тому числі проведена державна експертиза. Проект не одного дня і він дійсно не простий. Міністерству охорони здоров’я потрібно більше часу, щоб його реалізувати», — відзначив Ігор Петрашко.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зауважив, що Уряд за погодженням із МОЗ підтримав рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів щодо перерозподілу коштів за цією програмою. Такий перерозподіл також було погоджено комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

«Кошти для реконструкції лабораторії діагностики будуть передбачені в наступному році. З цією метою ми ухвалюємо зміни до постанови №571, яка врегулює питання стосовно можливої реалізації проектів, щодо яких відбувся перерозподіл коштів», — повідомив Ігор Петрашко.

Міністр підкреслив, що перерозподіл дозволить реалізувати незавершений проект щодо діагностики онкологічних захворювань у 2021 році.

Голова Парламенту розпочав візит до Федеративної Республіки Німеччина, який триватиме 29-30 жовтня.

Під час візиту Дмитро Разумков проведе зустрічі з Президентом Бундестагу Вольфґанґом Шойбле, головою Комітету Бундестагу з питань ЄС Ґунтером Кріхбаумом, Федеральним міністром оборони, лідером партії Християнсько-демократичний союз Аннегрет Крамп-Карренбауер та Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом.

Також Голова Верховної Ради України зустрінеться із заступницею голови фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі Ґабріелою Гайнріх, заступником голови фракції Християнсько-демократичний союз/ Християнсько-соціальний союз у Бундестазі Йоганном Вадефулем, головою фракції Християнсько-соціальний союз (ХСС) у Бундестазі Александром Добріндтом, головою  Німецько-української парламентської групи Омідом Нуріпуром (фракція Союз 90/Зелені) та її членами й головою опозиційної партії і фракції у Бундестазі «Вільна демократична партія Німеччини» Крістіаном Лінднером.

У 76-ту річницю вигнання з України нацистських загарбників Президент Володимир Зеленський вшанував пам’ять полеглих у Другій світовій війні.

25 жовтня 2020 року — історична дата для України, адже місцеві вибори проходять на новій адміністративно-територіальній основі. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль після голосування у м. Львові.

«Уряд змінив застарілий поділ на райони, що був прийнятий ще в першій половині минулого століття. Та передав більше повноважень в громади, сформувавши майже 1,5 тисячі об’єднаних територіальних громад. Вперше в історії незалежної України люди на місцях самі розпоряджатимуться коштами й вирішуватимуть, куди їх витрачати. Це ключовий елемент реформи децентралізації. Важливість сьогоднішніх виборів для майбутнього нашої країни складно переоцінити, адже ми, по суті, закріплюємо успіх основного етапу реформи», — зазначив очільник Уряду.

Як наголосив Денис Шмигаль, адміністративно-територіальна реформа — це одна з найбільш важливих і успішних реформ: «Вона найбільше зрозуміла людям, тому має високу підтримку серед українців. Місцеві вибори за новим адміністративно-територіальним устроєм дають змогу Україні рухатися далі: розвивати інфраструктуру, покращувати державні послуги, робити країну комфортнішою для людей. Це дійсно історична подія», — відзначив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду також зауважив, що місцева влада ще ніколи не мала стільки повноважень, як матиме після цих виборів. «Відтепер громади матимуть власну землю та власні повноцінні бюджети. Більше 2 млн гектарів сільськогосподарської землі перейшло місцевим громадам. І наступного року бюджет місцевих громад складе понад 500 млрд грн. Разом з повнотою влади, з управлінням землею, фінансів, до них переходить і вся повнота відповідальності. Влада стала дуже близькою до громади, і люди зможуть робити висновки», — додав він.

Крім того, Прем’єр-міністр нагадав, що найважливіше під час виборів — це безпека. Тому закликав українців дотримуватися  протиепідемічних заходів на виборчих дільницях.

«Беріть із собою власну ручку, а дітей залишайте вдома. Дотримуйтесь соціальної дистанції, маскового режиму та використовуйте антисептик до і після відвідування дільниці. Демонструйте свій паспорт членам комісій, не передаючи його до чужих рук», — зазначив Денис Шмигаль.