Топ новини

13 липня в Офісі Президента відбулась зустріч Президента України з керівництвом Верховної Ради України та Кабінетом Міністрів України.

Під час заходу було обговорено стан виконання Програми «Велике будівництво». Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов повідомив, що Мінрегіон здійснює комплекс заходів з метою ефективної реалізації Програми «Велике будівництво», зокрема, моніторинг реалізації Програми, моніторинг фінансування будівництва, координація та верифікація проектної документації по об’єктах будівництва з ОДА.

«Програма Президента «Велике будівництво» є пріоритетом Мінрегіону. Адже саме розбудова країни і покращення життя людей є основою для розвитку нашої держави, кожного її регіону, кожного міста та громади», – наголосив Міністр.

У Мінрегіоні створено спеціальний мобільний підрозділ – моніторингову групу, яка перевіряє об’єкти будівництва по всій країні. Станом на сьогодні перевірено 64 об’єкти в 9 областях. До кінця третього кварталу поточного року буде перевірено 100 % шкіл, садочків та спортивних об’єктів, що входять до програми Президента «Велике будівництво».

Завершено будівництво на 32 об’єктах: 11 шкіл, 14 дошкільних навчальних закладів, 7 спортивних об’єктів. До 1 вересня 2020 року планується завершити роботи на понад 70 об’єктах. 

В рамках Програми «Велике будівництво» планується реконструкція або капітальний ремонт 210 приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я. «Завдання Мінрегіону – забезпечити ремонт та реконструкцію 100 % приймальних відділень, що включені до Програми «Велике будівництво»,  до прийняття і встановлення медичного  обладнання», - додав Олексій Чернишов.

Державним фондом регіонального розвитку, розпорядником якого є Мінрегіон,  на області спрямовано 2 млрд грн.

«За кадром» відбувається щоденний контроль, перевірки,  наради з областями. Всі ці дії Міністерства розвитку громад та територій направлені на забезпечення ефективної реалізації Програми Президента. Адже ми разом зацікавлені в успіху «Великого будівництва», -  підсумував Міністр.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає відповідально та узгоджено підійти до питання проведення виборів до органів місцевого самоврядування, які, відповідно до Конституції України, мають відбутися 25 жовтня 2020 року.

Вона висловила впевненість, що парламентом будуть проголосовані проект постанови при призначення чергових місцевих виборів та зміни до Державного бюджету на 2020 рік для фінансового забезпечення їх проведення.

«Проте, це не дає жодної відповіді на питання, яке турбує всіх – за якими саме правилами будуть проходити вибори до органів місцевого самоврядування», - наголосила Олена Кондратюк на Погоджувальній раді депутатських фракцій та груп.

Віце-спікерка нагадала, що згідно європейських стандартів демократії не рекомендується змінювати виборчі правила за рік до виборів, а тим більше за кілька місяців до них. Проте, такі зміни, за її словами, готуються монобільшістю в законопроекті №3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства».

«До виборів залишилося зовсім мало часу. В умовах децентралізації питання обрання місцевої влади і законопроект №3485  мають бути погоджені між усіма фракціями, щоб він міг пройти в парламенті і бути своєчасно проголосованим в залі. Цього очікує ЦВК. Про це ми говорили під час засідання відновленої Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Верховній Раді України», - підкреслила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови також висловила стурбованість з приводу забезпечення рівності прав та можливостей чоловіків та жінок на участь у місцевих виборах в законопроекті №3485.

«Мене турбує питання дотримання та адвокації гендерних квот. Це особливо актуально сьогодні. Хочу нагадати, що я направила в Регламентний комітет лист стосовно оцінки ганебної поведінки одного з депутатів монобільшості під час останнього засідання парламенту. Думаю, цей випадок має послужити розумінню того, що нам потрібні цивілізовані правила поведінки в парламенті. Щоб ми, нарешті, розробили та ухвалили Етичний кодекс поведінки народного депутата. Про це ми неодноразово говорили з місією Європейського парламенту», - підкреслила Олена Кондратюк.

Зустріч голови ОДА Сергія Борзова з жителями Гайсинського району відбулася 14 липня. На зустрічі були присутні керівники міської і районної влади, а також очільники правоохоронних структур області та району.

На початку зустрічі голова ОДА повідомив, що всі письмові звернення зафіксує відділ звернень облдержадміністрації, і на кожне будуть надані фахові відповіді.

Запитання від представників громади району, передусім, стосувалися нового адмінтериторіального устрою області. Так, Гранівський сільський голова висловив думку своїх односельчан стосовно незгоди об‘єднуватися із Краснопільською ОТГ. Нашуміла проблема гранівчан відома й керівнику регіону. Громада мала бути центром ОТГ, але була виключена з перспективного плану, натомість з утворенням об’єднаної Краснопільської громади.

«Згідно постанови Кабінету Міністрів України, на Вінниччині визначено 5 районів та 63 ОТГ. Це питання ще не проголосоване у Верховній Раді України, тому ви маєте можливість звертатися до вашого народного депутата, аби він вніс подання до відповідного профільного комітету на зміни», — пояснив ситуацію Сергій Борзов.

Хвилювали представників громади і підстави отримання очільником Гайсинської РДА земельної ділянки у с. Степашки. Питання прокоментував особисто керівник райдержадміністрації Сергій Кавун, зазначивши, що має право на одержання земельної ділянки як учасник АТО/ООС, оскільки перебував шість місяців в зоні проведення операції АТО/ООС на сході України.

Відповідаючи на питання щодо пріоритетів освітньої галузі області, які потребують негайного вирішення, Сергій Борзов зазначив, що, розуміє важливість галузі: «За освітою я вчитель історії і права, закінчив Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського. Як освітянин, я усвідомлюю всю важливість якісної освіти для майбутнього нашої держави.

За умови погіршення ситуації з коронавірусом, найважливіше питання, яке необхідно негайно вирішувати — це  доступність інтернету. Сьогодні життєво необхідно, аби інтернет був проведений навіть у віддалені села Вінниччини. Це вкрай важливе питання», — наголосив посадовець.

Наступне наболіле питання, озвучене громадою під час зустрічі з керівником регіону — труднощі з цілодобовим постачанням води в м. Гайсин.

Прокоментував ситуацію Гайсинський міський голова Анатолій Гук. Так, він зазначив, що здійснено інвентаризацію п’яти свердловин, закуповується нове обладнання для кожної свердловини.

Турбує громаду і питання екологічного стану Гайсинського району, зокрема, через бардополя спиртзаводу, які виділяють різкий неприємний запах, та забруднення річки Сіб відходами промислових підприємств. Цукровий завод, спиртзавод, маслозавод і м’ясокомбінат і «Водоканал» — п’ять основних підприємств, які забруднюють річку.

Громадськість ініціювала екологічний аудит, проведення круглого столу в форматі трьохстороннього діалогу «бізнес-влада-громадськість». Однак в громади немає необхідного економічного ресурсу, аби ефективно впливати на стан справ. Голова ОДА наголосив на необхідності проведення екологічного аудиту та запевнив, що звернеться з цього приводу до очільника обласної екоінспекції.

Окремо під час спілкування було піднято тему, так званого, будинку-привида. Це відомчий дев’ятиповерховий будинок, що знаходиться в м. Гайсин і перебуває на балансі Міністерства оборони України. В ньому проживають переважно атовці. Ключова проблема — відсутність первинних документів про здачу будинку в експлуатацію, це ускладнює вирішення експлуатаційних проблем. Так, в будинку з 2007 року не працюють ліфти. Як можливий варіант вирішення цієї проблеми, керівник регіону порадив ініціювати передачу будинку на баланс міської ради та створити ОСББ.

У рамках робочої поїздки до Немирівського району, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов ознайомився з реалізацією проєктів «Великого будівництва».
Одним із найбільш важливих для місцевої громади є проєкт з реконструкції Немирівського спорткомплексу під мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту.
Сьогодні на базі КЗ «Немирівський спортивний комплекс» функціонує дитячо-юнацька спортивна школа, в якій працює 16 груп за такими напрямками як: бокс, футбол, легка атлетика, пауерліфтинг.
Реалізація проєкту передбачає: влаштування майданчика для занять ігровими видами спорту; влаштування трибун для глядачів та лав для запасних; влаштування огорожі, а також благоустрою та озеленення території.
Проінспектувавши хід будівництва, очільник області Сергій Борзов зауважив: «Для громади важливо, що тут буде новий сучасний стадіон зі штучним покриттям. Я вважаю, що до 15 жовтня ми зможемо завершити реконструкцію цього об’єкта та приїхати на відкриття».

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов виступає проти бездумного закриття медичних закладів в Україні. У випадку потреби, лікарню можна перепрофілювати чи прийняти новий план розвитку, але не закривати. 

Про це Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу. 

«Я хочу наголосити, що я – категоричний противник закриття будь-яких лікарень. Так, ми будемо їх перепрофільовувати, погоджувати ті чи інші плани розвитку, але 100% не закривати», - підкреслив очільник МОЗ. 

За словами Максима Степанова, через прорахунки старого керівництва МОЗ у плануванні другого етапу медичної реформи з 1 квітня цього року багато українських лікарень опинилися перед загрозою закриття. Понад 300 лікарень мають дефіцит фінансування у більше 50% до минулого року.

«Люди, які рахували і говорили, що вони щось реформують, взагалі не брали до уваги деякі аспекти високоспеціалізованої медицини. Саме тому було прийняте рішення термінового порятунку медицини. Всі заклади, які опинилися із недофінансуванням у порівнянні з 2019 роком будуть врятовані. Якщо в 2019 році вони отримували медичну субвенцію з державного бюджету, то в цьому році вони ці кошти отримають з НСЗУ. Дефіцит буде покритий починаючи з 1 липня і закінчуючи кінцем року», - наголосив Максим Степанов. 

При цьому Міністр додав, що з 2021 року механізм фінансування системи охорони здоров’я в Україні буде враховувати особливості кожного медичного закладу, від районних лікарень до перинатальних центрів.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з міністром національної оборони Турецької Республіки Хулусі Акаром, який перебував в Україні з робочим візитом.

Глава держави висловив подяку за незмінну підтримку Туреччиною суверенітету й територіальної цілісності України, а також за увагу, яку турецька сторона приділяє захисту прав та інтересів кримських татар. Представник уряду Туреччини підтвердив готовність країни до реалізації домовленостей щодо будівництва 500 помешкань для кримських татар, які були вимушені переїхати з окупованого Криму.

Президент України високо оцінив гуманітарну допомогу Туреччини.

«Вдячні Туреччині й особисто Президенту Ердогану, які завжди підтримують Україну, нашу незалежність і суверенітет. Хотів би подякувати за допомогу Україні під час пандемії та за рішення Туреччини виділити допомогу в подоланні наслідків повеней», – сказав Володимир Зеленський.

Відзначивши посилення стратегічного партнерства між Україною й Туреччиною, співрозмовники обговорили реалізацію Дорожньої карти українсько-турецького співробітництва на 2020 рік, яку було підписано 22 червня цього року, під час візиту в нашу країну турецької делегації на чолі зі спеціальним радником і речником Президента Туреччини Ібрагімом Калином. Серед іншого, вказано на необхідність проведення найближчим часом чергового засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва, а також консультацій щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Турецький високопосадовець позитивно оцінив динаміку розвитку українсько-турецької співпраці у військовій сфері. Було відзначено готовність сторін до тісної взаємодії в контексті залучення у червні 2020 року України до програми НАТО «Партнерство розширених можливостей». Сторони погодилися опрацювати можливість започаткування двостороннього консультаційного механізму з питань безпеки в регіоні Чорного та Азовського морів.

Глава держави подякував за фінансову допомогу турецької сторони на закупівлю товарів для Збройних сил України, а також за допомогу з оздоровлення в Туреччині дітей і членів родин українських військових, які загинули, захищаючи Батьківщину. Сторони погодились опрацювати можливість укладення міжурядової угоди про співпрацю у сфері оборони. Під час розмови також було обговорено низку практичних питань співробітництва в оборонно-промисловій галузі.

Співрозмовники висловили задоволення відновленням високої динаміки політичних контактів між двома країнами після пом’якшення карантинних заходів.

Члени Комітету на засіданнях 30 червня - 1 липня та 9 липня розглянули проект Постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів №3650.

Проектом Постанови пропонується:

утворити в Автономній Республіці Крим та областях 129 районів та ліквідувати існуючі 490 районів;

визначити, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району;

установити, що вибори депутатів районних рад районів, ліквідованих відповідно до пункту 3 цієї Постанови, не проводяться.

Розглянувши розпорядження Кабінету Міністрів щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, звернення окремих народних депутатів України, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та їх провідних асоціацій, обговоривши питання, Комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів №3650 за наслідками розгляду в цілому з врахуванням пропозицій Комітету.

Комітет пропонує утворити в Автономній Республіці Крим та областях 133 райони:

1) 10 районів в Автономній Республіці Крим: Бахчисарайський район, Білогірський район, Джанкойський район, Євпаторійський район, Керченський район, Курманський район, Перекопський район, Сімферопольський район, Феодосійський район, Ялтинський район;

2) 5 районів у Вінницькій області: Вінницький район, Гайсинський район, Могилів-Подільський район, Тульчинський район, Хмільницький район;

3) 4 райони у Волинській області: Володимир-Волинський район, Камінь-Каширський район, Ковельський район, Луцький район;

4) 7 районів у Дніпропетровській області: Дніпровський район, Кам’янський район, Криворізький район, Нікопольський район, Новомосковський район, Павлоградський район, Синельниківський район;

5) 8 районів у Донецькій області: Бахмутський район, Волноваський район, Горлівський район, Донецький район, Кальміуський район, Краматорський район, Маріупольський район, Покровський район;

6) 4 райони у Житомирській області: Бердичівський район, Житомирський район, Коростенський район, Новоград-Волинський район;

7) 6 районів у Закарпатській області: Берегівський район, Мукачівський район, Рахівський район, Тячівський район, Ужгородський район, Хустський район;

8) 5 районів у Запорізькій області: Бердянський район, Василівський район, Запорізький район, Мелітопольський район, Пологівський район;

9) 5 районів в Івано-Франківській області: Івано-Франківський район, Калуський район, Коломийський район, Косівський район, Надвірнянський район;

10) 6 районів у Київській області: Білоцерківський район, Бориспільський район, Броварський район, Бучанський район, Обухівський район, Фастівський район;

11) 4 райони у Кіровоградській області: Голованівський район, Кропивницький район, Новоукраїнський район, Олександрійський район;

12) 8 районів у Луганській області: Алчевський район, Довжанський район, Луганський район, Ровеньківський район, Сватівський район, Сєвєродонецький район, Старобільський район, Щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Новоайдар);

13) 7 районів у Львівській області: Дрогобицький район, Золочівський район, Львівський район, Самбірський район, Стрийський район, Червоноградський район, Яворівський район;

14) 4 райони у Миколаївській області: Баштанський район, Вознесенський район, Миколаївський район, Первомайський район;

15) 7 районів в Одеській області: Березівський район, Білгород-Дністровський район, Болградський район, Ізмаїльський район, Одеський район, Подільський район, Роздільнянський район;

16) 4 райони у Полтавській області: Кременчуцький район, Лубенський район, Миргородський район, Полтавський район;

17) 4 райони у Рівненській області: Вараський район, Дубенський район, Рівненський район, Сарненський район;

18) 5 районів у Сумській області: Конотопський район, Охтирський район, Роменський район, Сумський район, Шосткинський район;

19) 3 райони у Тернопільській області: Кременецький район, Тернопільський район, Чортківський район;

20) 7 районів у Харківській області: Богодухівський район, Ізюмський район, Красноградський район, Куп’янський район, Лозівський район, Харківський район, Чугуївський район;

21) 3 райони у Херсонській області: Генічеський район, Каховський район, Херсонський район;

22) 5 районів у Хмельницькій області: Дунаєвецький район, Кам’янець-Подільський район, Старокостянтинівський район, Хмельницький район, Шепетівський район;

23) 4 райони у Черкаській області: Звенигородський район, Золотоніський район, Уманський район, Черкаський район;

24) 3 райони у Чернівецькій області: Вижницький район, Дністровський район (з адміністративним центром у селище міського типу Кельменці), Чернівецький район;

25) 5 районів у Чернігівській області: Корюківський район, Ніжинський район, Новгород-Сіверський район, Прилуцький район, Чернігівський район.