Топ новини

З огляду на зростання в Україні показників захворюваності на COVID-19 важливо продовжувати активну кампанію з вакцинації населення, адже у щеплених громадян спостерігається легший перебіг хвороби. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо протидії поширенню коронавірусу.

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом 31 січня.

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — зазначив Прем’єр-міністр.

Крім того, Денис Шмигаль наголосив, що Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

Прем’єр-міністр також висловив переконання, що домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС.

Ні українська влада, ні український народ не поступляться своїм суверенітетом та правом вільно обирати безпекові союзи. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з представниками Атлантичної Ради.

«Україна вимагає того, щоби ніхто не втручався в її внутрішні справи та не ставив перед нами ті чи інші заборони щодо визначення нашого майбутнього, вступу в ті чи інші союзи. Це — наше суверенне право», — наголосив спікер Парламенту України.

За його словами, новим викликом для України є кіберзагрози. Руслан Стефанчук поінформував про кібератаки на 70 сайтів центральних та місцевих органів влади.

«Крім того, разом із пандемією Covid-19, в Україні з’явилася пандемія фейкових замінувань шкіл, ТРЦ, метро, вокзалів», — підкреслив Руслан Стефанчук.

На його думку, найкраща відповідь на провокації з боку РФ — посилення обороноздатності України. Голова Верховної Ради України звернув увагу представників Атлантичної Ради на необхідність посилення санкцій проти РФ.

«Річ у тім, що коли ми говоримо про санкції, — це, мабуть, один із найбільш ефективних способів стримування агресії. І минулого тижня я особисто звернувся до сенаторів США з проханням підтримати відповідні законодавчі ініціативи, які б дали можливість посилити санкційний тиск на РФ», — зазначив Руслан Стефанчук.

Він переконав представників Атлантичної Ради, що Парламент готовий до розвитку будь-яких подій, які можуть відбуватися в Україні.

«Ми абсолютно готові до подальшого зміцнення Збройних Сил України та збільшення в рази бюджетної підтримки української армії. Парламент України працює над цим. Крім того, ми налагоджуємо міжпарламентський діалог із різними країнам, щоби разом діяти в унісон», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України відзначив активну міжпарламентську співпрацю України з Польщею, Литвою, Латвією, Естонією та з іншими європейськими країнами.

«Крім цього, ми продовжуємо працювати над втіленням цілей та завдань Кримської платформи. Ми вдячні за активну підтримку Сполученими Штатами цієї ініціативи. Сьогодні наше завдання — зробити Кримську платформу дієвою та ефективною», — повідомив Руслан Стефанчук.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном.

Глави держав привітали активізацію роботи Нормандського формату та проведення 26 січня в Парижі зустрічі політичних радників лідерів «Нормандської четвірки». Наголошено, що вперше з 2019 року було узгоджено документ за результатами перемовин.

Володимир Зеленський відзначив вагому особисту роль Еммануеля Макрона в організації цієї зустрічі. Він також подякував лідеру Франції за тверду й послідовну підтримку України, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Сторони домовилися підтримувати взятий динамічний темп і прискорити наступну зустріч радників лідерів країн – учасниць Нормандського формату. Також було обговорено важливість активізації роботи ТКГ та її підгруп з метою швидкого прогресу в реалізації Мінських домовленостей.

«Поки існує сприятливий клімат для діалогу, треба наповнювати час зустрічами та перемовинами. Поки тривають дипломатичні зусилля, ризик подальшої ескалації зменшується», – наголосив Володимир Зеленський.

Президенти України та Франції позитивно відзначили візит до Парижа української делегації на чолі з першим віце-прем'єр-міністром – міністром економіки Юлією Свириденко, що відбувся напередодні.

Глава Української держави наголосив на зацікавленості в успішній реалізації наявних вагомих двосторонніх економічних домовленостей, а також у розвитку нових конкретних проектів.

Під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про стратегічні кроки в напрямку енергетичної безпеки та посилення енергонезалежності України.

За словами очільника Уряду, наразі активно триває робота щодо інтеграції енергосистеми України із європейською системою ENTSO-E.

«Наразі виконано майже всі необхідні завдання, і Україна готова до синхронізації. Наступного місяця запланована тестова робота енергосистеми України в ізольованому режимі», — зазначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, збільшення власного видобутку газу є ще одним кроком у напрямку зміцнення енергетичної безпеки. Задля цього Україна активно розвиває інструмент державно-приватного партнерства. Він зауважив, що станом на зараз укладено 11 угод про розподіл продукції у сфері видобутку — це понад $10 млрд інвестицій в розвідку та початкову інфраструктуру.

Денис Шмигаль також відзначив, що Україна активно продовжує співробітництво з європейськими партнерами, зокрема щодо використання українських газосховищ, які використовуються в середньому на 20-24 млрд кубічних метрів при об’ємі 33 млрд кубів.

«Наші газосховища можуть використовуватися як газовий сейф для європейських компаній. Вже зараз іноземні компанії тримають частину свого газу в режимі митного складу на території України, але ми будемо вести перемовини з нашими європейськими партнерами, щоб цей процес став більш системним», — зауважив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що Уряд зараз працює по трьох основних напрямках реформування вугільної галузі: зарядка лав для перспективних шахт, щоб забезпечити власні потреби; пошук інвесторів або справедлива трансформація для всіх інших.

«Громади, які залежать від роботи вугільних шахт, отримають преференції, фінанси та можливості, щоб там відкривалися нові підприємства, а люди могли отримати нормальну роботу, не пов’язану безпосередньо із вугільної галуззю. Вже цього року ми розпочнемо два перші пілотні проекти зі справедливої трансформації у Мирнограді та Червонограді», — повідомив Прем’єр-міністр.

Одним із найбільш амбітних проектів в енергетичній галузі, за словами Дениса Шмигаля, залишається розвиток водневої енергетики. Він підкреслив, що Україна має значний потенціал у виробництві чистої енергії та визначена одним із потенціальних партнерів Європейського Союзу щодо виробництва та постачання водню.

«Тому ми налаштовані на розвиток водневих технологій та створення водневої екосистеми. Це не лише сприятиме «зеленому переходу», посиленню енергетичної незалежності України, але також дозволить залучити мільярди доларів інвестицій в трансформацію нашої енергетичної системи», — резюмував очільник Уряду.

Зростання динаміки міжпарламентського діалогу з європейськими і євроатлантичними колегами є критично необхідним для збереження регіональної та глобальної безпеки, відновлення дієвості та поваги до норм міжнародного права. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з керівниками дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні.

«Цинізм держави агресора вийшов на новий рівень. Виглядає так, що Москві забракло терпіння і вона вирішила стимулювати процес поневолення України за допомогою нових інформаційних і військових провокацій, необґрунтованих безпекових претензій до НАТО і Європи. Ми раді, що загрози для регіональної та глобальної безпеки стали очевидними не лише для нас, а і для наших партнерів», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, сила та успіх як України, так і Європи, залежать від злагодженості зусиль нашої країни та її партнерів, здатності чути та постійно підтримувати одне одного.

«Усвідомлюючи важливу роль парламентської дипломатії в забезпеченні успіху міждержавного діалогу, Верховна Рада України активно використовувала всі можливості для посилення та підтримки зовнішньополітичної діяльності нашої держави», — поінформував Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради підкреслив, що зроблено багато, але Парламент України планує зробити ще більше для посилення міжпарламентського діалогу.

«У серпні цього року ми плануємо проведення заходу високого рівня, який покладе початок розвитку міжпарламентського виміру Кримської платформи. Традиційно активним і змістовним є наше співробітництво в рамках Парламентського Комітету Асоціації Україна-ЄС, Парламентської асамблеї Євронест, парламентських асамблей НАТО й ОБСЄ, ПАРЄ, з Європейським парламентом», — поінформував політик.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський узяв участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Крут. Глава держави поклав квіти до пам’ятного хреста Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві.

Під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про стратегічні кроки в напрямку енергетичної безпеки та посилення енергонезалежності України.

За словами очільника Уряду, наразі активно триває робота щодо інтеграції енергосистеми України із європейською системою ENTSO-E.

«Наразі виконано майже всі необхідні завдання, і Україна готова до синхронізації. Наступного місяця запланована тестова робота енергосистеми України в ізольованому режимі», — зазначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, збільшення власного видобутку газу є ще одним кроком у напрямку зміцнення енергетичної безпеки. Задля цього Україна активно розвиває інструмент державно-приватного партнерства. Він зауважив, що станом на зараз укладено 11 угод про розподіл продукції у сфері видобутку — це понад $10 млрд інвестицій в розвідку та початкову інфраструктуру.

Денис Шмигаль також відзначив, що Україна активно продовжує співробітництво з європейськими партнерами, зокрема щодо використання українських газосховищ, які використовуються в середньому на 20-24 млрд кубічних метрів при об’ємі 33 млрд кубів.

«Наші газосховища можуть використовуватися як газовий сейф для європейських компаній. Вже зараз іноземні компанії тримають частину свого газу в режимі митного складу на території України, але ми будемо вести перемовини з нашими європейськими партнерами, щоб цей процес став більш системним», — зауважив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що Уряд зараз працює по трьох основних напрямках реформування вугільної галузі: зарядка лав для перспективних шахт, щоб забезпечити власні потреби; пошук інвесторів або справедлива трансформація для всіх інших.

«Громади, які залежать від роботи вугільних шахт, отримають преференції, фінанси та можливості, щоб там відкривалися нові підприємства, а люди могли отримати нормальну роботу, не пов’язану безпосередньо із вугільної галуззю. Вже цього року ми розпочнемо два перші пілотні проекти зі справедливої трансформації у Мирнограді та Червонограді», — повідомив Прем’єр-міністр.

Одним із найбільш амбітних проектів в енергетичній галузі, за словами Дениса Шмигаля, залишається розвиток водневої енергетики. Він підкреслив, що Україна має значний потенціал у виробництві чистої енергії та визначена одним із потенціальних партнерів Європейського Союзу щодо виробництва та постачання водню.

«Тому ми налаштовані на розвиток водневих технологій та створення водневої екосистеми. Це не лише сприятиме «зеленому переходу», посиленню енергетичної незалежності України, але також дозволить залучити мільярди доларів інвестицій в трансформацію нашої енергетичної системи», — резюмував очільник Уряду.

Зростання динаміки міжпарламентського діалогу з європейськими і євроатлантичними колегами є критично необхідним для збереження регіональної та глобальної безпеки, відновлення дієвості та поваги до норм міжнародного права. Про це зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час зустрічі з керівниками дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні.

«Цинізм держави агресора вийшов на новий рівень. Виглядає так, що Москві забракло терпіння і вона вирішила стимулювати процес поневолення України за допомогою нових інформаційних і військових провокацій, необґрунтованих безпекових претензій до НАТО і Європи. Ми раді, що загрози для регіональної та глобальної безпеки стали очевидними не лише для нас, а і для наших партнерів», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, сила та успіх як України, так і Європи, залежать від злагодженості зусиль нашої країни та її партнерів, здатності чути та постійно підтримувати одне одного.

«Усвідомлюючи важливу роль парламентської дипломатії в забезпеченні успіху міждержавного діалогу, Верховна Рада України активно використовувала всі можливості для посилення та підтримки зовнішньополітичної діяльності нашої держави», — поінформував Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради підкреслив, що зроблено багато, але Парламент України планує зробити ще більше для посилення міжпарламентського діалогу.

«У серпні цього року ми плануємо проведення заходу високого рівня, який покладе початок розвитку міжпарламентського виміру Кримської платформи. Традиційно активним і змістовним є наше співробітництво в рамках Парламентського Комітету Асоціації Україна-ЄС, Парламентської асамблеї Євронест, парламентських асамблей НАТО й ОБСЄ, ПАРЄ, з Європейським парламентом», — поінформував політик.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом.

Найбільш динамічно євроінтеграція у 2021 році відбувалася у секторах фінансових послуг, оподаткування, громадського здоров’я, енергетики, транспорту. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що відбулося 26 січня.

Глава Уряду зауважив, що загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію збільшився за 2021 рік з 54% до 63%.

«Загалом прогрес виконання Угоди за два роки становить 19% — це успішний результат спільної роботи Президента, Уряду, Парламенту, Офісу Президента. Вдячний за допомогу також нашим міжнародним партнерам і колегам з Єврокомісії», — зазначив Денис Шмигаль.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, найбільшого прогресу в євроінтеграції було досягнуто у сфері фінансових послуг (+26% виконаних завдань у порівнянні з 2020 роком), оподаткування (+24%), громадського здоров’я (+17%), енергетики (+13%), транспорту (+12%), екології та сільського господарства (+11% та +10% відповідно).

Денис Шмигаль зауважив, що торік Урядом було схвалено 61 нормативно-правовий акт у сфері євроінтеграції, зокрема Стратегія управління кордонами, Концепція Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України до 2030 року, Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року тощо.

Верховна Рада України залишається відданою виконанню Угоди про асоціацію, структурним реформам, модернізації сектору безпеки й оборони, посиленню верховенства права і викоріненню корупції. Про це зазначив Руслан Стефанчук під час засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

«Зокрема, восени минулого року Парламент схвалив Заяву щодо пріоритетних питань інтеграції України до ЄС. Верховна Рада вчергове підтвердила незмінність курсу на європейську інтеграцію та готовність докладати необхідних для цього зусиль», — наголосив Руслан Стефанчук.

Спікер Парламенту України нагадав і про проведення минулого року першого фундаментального позачергового засідання за європейським та північноатлантичним інтеграційним напрямом, яке ініціював Президент України.

«Ми ухвалили низку важливих законопроєктів щодо цифровізації. Завершуємо реформу переходу на європейські стандарти цифрового регулювання через створення незалежного органу, що відповідатиме європейським стандартам. Проголосовані законопроєкти щодо зеленої трансформації, декарбонізації, зокрема проєкт рамкового закону про енергоефективність та інші», — поінформував Голова Верховної Ради України.

Руслан Стефанчук наголосив, що Парламент разом з Кабінетом Міністрів України демонструють злагоджену співпрацю в цьому фундаментальному напрямі. Голова Верховної Ради висловив сподівання, що ця взаємодія буде надзвичайно ефективною й у майбутньому.

«Важлива ідея, яка об’єднує нас, — це досягнення Україною Копенгагенських критеріїв, щоби ми мали право голосно заявити про наше членство у ЄС. Працюватимемо й надалі над поглибленням політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС», — наголосив Руслан Стефанчук.

Спікер Парламенту України сподівається на успішний рік роботи в напрямі зближення України з ЄС на рівні законів.

Головне завдання України — подальший розвиток та реалізація реформ. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV.

«Ворог сьогодні намагається використовувати наші страхи, маніпулювати ними. Тож наше завдання — через впевненість, стабільну роботу економіки та підприємств забезпечити зростання України. Оскільки розвинена, економічно сильна Україна, яка виконує свої соціальні зобов’язання, є насправді найбільшим страхом нашого ворога», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що Україна має стати ще сильнішою, забезпечити подальший розвиток, реалізацію реформ, укріплення Збройних Сил, а також курс до ЄС і НАТО. За словами Дениса Шмигаля, це головні напрямки, над якими Уряд працює і продовжить впевнено працювати й надалі.