Забезпечення безпеки України у найширших її вимірах сьогодні є найпершим пріоритетом держави, наголосив Президент Володимир Зеленський на підсумковому засіданні колегії СБУ, що відбулося в Києві.

«Безпека України має широкий вимір. Це захищені кордони, захищена критична інфраструктура, захищена економічна та енергетична незалежність», – сказав Глава держави під час виступу.

За словами Президента, громадяни й держава мають бути убезпечені від терактів і вільні від ворожої пропаганди.

«Це – найбільш актуальний запит кожного з нас, нашого суспільства. Це та багато іншого перебуває під моїм особистим контролем завдяки вам – ключовим особам, які борються за нашу незалежність щодня. Це і є ключовим завданням для кожного з нас», – додав Володимир Зеленський.

Підбиваючи підсумки року, що минає, Президент зазначив, що Служба безпеки України нарешті перестала бути кошмаром для бізнесу, що відзначив представник Ради бізнес-омбудсмена, і «стала кошмаром для зрадників, сепаратистів, контрабандистів» та інших злочинців, щодо яких були застосовані санкції за рішеннями Ради національної безпеки і оборони.

«У цьому контексті я хочу подякувати за важливу інформацію та пропозиції для засідань РНБО. Ми зробили для захисту нашої безпеки багато важливих речей, які мали бути зроблені ще у 2014 році», – констатував Володимир Зеленський.

На думку Глави держави, зміни в діяльності СБУ помічає не лише українське суспільство, а й міжнародні партнери.

«Ця трансформація – логічний початок змін. Попри оптимізацію структури та скорочення деяких функцій СБУ, для нас важливо, щоб найкращі кадри залишалися в лавах СБУ», – наголосив Президент і додав, що роботи в напрямі безпеки у 2022 році буде чимало.

Серед найважливіших завдань на наступний рік Володимир Зеленський назвав захист національних інтересів і державності, протидію російській агресії та гібридній війні, захист критичної інфраструктури, контррозвідувальну діяльність.

Другим важливим напрямом, на думку Володимира Зеленського, є боротьба з тероризмом в усіх його проявах.

Третій напрям – кібербезпека, зокрема захист інформаційних ресурсів держави й блокування впливу пропаганди.

«Це сильні дестабілізаційні чинники, які будуть використовувати як ззовні, так і, на жаль, зсередини нашої країни. Я розраховую на вашу успішну протидію їм на обох напрямах», – зазначив Президент.

Водночас він висловив переконання, що в офіцерів Служби безпеки України вистачає досвіду, вмінь та навичок, щоб успішно виконати всі поставлені завдання.

«Адже ви прекрасно розумієте, що таке інтереси держави й чому вони мають бути захищеними за будь-яких обставин», – звернувся Володимир Зеленський до працівників СБУ й подякував за службу.

Президент також вручив співробітникам Служби безпеки державні нагороди та ордери на квартири.

Зі свого боку голова Служби безпеки України Іван Баканов наголосив, що у 2021 році СБУ у співпраці з представниками інших силових структур успішно справлялася з ключовими загрозами державній безпеці. Зокрема, це масштабні військові навчання на кордоні, вибори до російських органів влади на окупованих територіях України, міграційна криза на кордоні Білорусі та країн ЄС, кібератаки на органи влади та проведення спеціальних інформаційних операцій проти нашої країни.

«Це був рік системного захисту інтересів держави. СБУ стала дієвим інструментом у роботі РНБО. Ми скоординовано й ефективно протидіяли гібридній війні, дестабілізації, працювали над збереженням економічного потенціалу країни», – зазначив Іван Баканов.

Водночас голова СБУ наголосив, що гібридна війна стає дедалі інтенсивнішою та набуває нових форм, адже спецслужби РФ технічно й кадрово підсилили підрозділи, які працюють проти України. Отже, їхня диверсійно-підривна робота та вербувальна активність зростатиме.

«Роль Служби безпеки у збереженні української державності посилюється. Від сучасної та компетентної спецслужби залежать державна безпека і внутрішня стабільність у країні», – зауважив Іван Баканов.

24 грудня під керівництвом Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підтримки українських виробників хліба та інших соціально важливих харчових товарів.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Уряд розробляє механізми підтримки хлібопекарів, аби забезпечити безперебійне виробництво та стабільні ціни на хліб соціальних сортів.

«За останній рік ціна на газ у Європі зросла у більш ніж 5 разів. Відповідно ціни на блакитне паливо зросли й в Україні. У таких умовах виробники хліба розглядають питання підвищення ціни. Держава в цьому випадку має захистити й українського хлібопекаря, і споживача. За ініціативи Президента України Уряд підготував декілька механізмів відповідної підтримки та планує запровадити їх уже найближчим часом», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що Кабінет Міністрів України планує застосовувати механізми підтримки до збалансування світових цін на блакитне паливо. Крім того, Уряд планує запровадити обмеження націнки для низки соціальних та харчових продуктів, що також дозволить стримати зростання їх ціни. Наразі проводяться відповідні консультації з представниками бізнесу.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Забезпечення безпеки України у найширших її вимірах сьогодні є найпершим пріоритетом держави, наголосив Президент Володимир Зеленський на підсумковому засіданні колегії СБУ, що відбулося в Києві.

«Безпека України має широкий вимір. Це захищені кордони, захищена критична інфраструктура, захищена економічна та енергетична незалежність», – сказав Глава держави під час виступу.

За словами Президента, громадяни й держава мають бути убезпечені від терактів і вільні від ворожої пропаганди.

«Це – найбільш актуальний запит кожного з нас, нашого суспільства. Це та багато іншого перебуває під моїм особистим контролем завдяки вам – ключовим особам, які борються за нашу незалежність щодня. Це і є ключовим завданням для кожного з нас», – додав Володимир Зеленський.

Підбиваючи підсумки року, що минає, Президент зазначив, що Служба безпеки України нарешті перестала бути кошмаром для бізнесу, що відзначив представник Ради бізнес-омбудсмена, і «стала кошмаром для зрадників, сепаратистів, контрабандистів» та інших злочинців, щодо яких були застосовані санкції за рішеннями Ради національної безпеки і оборони.

«У цьому контексті я хочу подякувати за важливу інформацію та пропозиції для засідань РНБО. Ми зробили для захисту нашої безпеки багато важливих речей, які мали бути зроблені ще у 2014 році», – констатував Володимир Зеленський.

На думку Глави держави, зміни в діяльності СБУ помічає не лише українське суспільство, а й міжнародні партнери.

«Ця трансформація – логічний початок змін. Попри оптимізацію структури та скорочення деяких функцій СБУ, для нас важливо, щоб найкращі кадри залишалися в лавах СБУ», – наголосив Президент і додав, що роботи в напрямі безпеки у 2022 році буде чимало.

Серед найважливіших завдань на наступний рік Володимир Зеленський назвав захист національних інтересів і державності, протидію російській агресії та гібридній війні, захист критичної інфраструктури, контррозвідувальну діяльність.

Другим важливим напрямом, на думку Володимира Зеленського, є боротьба з тероризмом в усіх його проявах.

Третій напрям – кібербезпека, зокрема захист інформаційних ресурсів держави й блокування впливу пропаганди.

«Це сильні дестабілізаційні чинники, які будуть використовувати як ззовні, так і, на жаль, зсередини нашої країни. Я розраховую на вашу успішну протидію їм на обох напрямах», – зазначив Президент.

Водночас він висловив переконання, що в офіцерів Служби безпеки України вистачає досвіду, вмінь та навичок, щоб успішно виконати всі поставлені завдання.

«Адже ви прекрасно розумієте, що таке інтереси держави й чому вони мають бути захищеними за будь-яких обставин», – звернувся Володимир Зеленський до працівників СБУ й подякував за службу.

Президент також вручив співробітникам Служби безпеки державні нагороди та ордери на квартири.

Зі свого боку голова Служби безпеки України Іван Баканов наголосив, що у 2021 році СБУ у співпраці з представниками інших силових структур успішно справлялася з ключовими загрозами державній безпеці. Зокрема, це масштабні військові навчання на кордоні, вибори до російських органів влади на окупованих територіях України, міграційна криза на кордоні Білорусі та країн ЄС, кібератаки на органи влади та проведення спеціальних інформаційних операцій проти нашої країни.

«Це був рік системного захисту інтересів держави. СБУ стала дієвим інструментом у роботі РНБО. Ми скоординовано й ефективно протидіяли гібридній війні, дестабілізації, працювали над збереженням економічного потенціалу країни», – зазначив Іван Баканов.

Водночас голова СБУ наголосив, що гібридна війна стає дедалі інтенсивнішою та набуває нових форм, адже спецслужби РФ технічно й кадрово підсилили підрозділи, які працюють проти України. Отже, їхня диверсійно-підривна робота та вербувальна активність зростатиме.

«Роль Служби безпеки у збереженні української державності посилюється. Від сучасної та компетентної спецслужби залежать державна безпека і внутрішня стабільність у країні», – зауважив Іван Баканов.

24 грудня під керівництвом Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підтримки українських виробників хліба та інших соціально важливих харчових товарів.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Уряд розробляє механізми підтримки хлібопекарів, аби забезпечити безперебійне виробництво та стабільні ціни на хліб соціальних сортів.

«За останній рік ціна на газ у Європі зросла у більш ніж 5 разів. Відповідно ціни на блакитне паливо зросли й в Україні. У таких умовах виробники хліба розглядають питання підвищення ціни. Держава в цьому випадку має захистити й українського хлібопекаря, і споживача. За ініціативи Президента України Уряд підготував декілька механізмів відповідної підтримки та планує запровадити їх уже найближчим часом», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що Кабінет Міністрів України планує застосовувати механізми підтримки до збалансування світових цін на блакитне паливо. Крім того, Уряд планує запровадити обмеження націнки для низки соціальних та харчових продуктів, що також дозволить стримати зростання їх ціни. Наразі проводяться відповідні консультації з представниками бізнесу.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Забезпечення безпеки України у найширших її вимірах сьогодні є найпершим пріоритетом держави, наголосив Президент Володимир Зеленський на підсумковому засіданні колегії СБУ, що відбулося в Києві.

«Безпека України має широкий вимір. Це захищені кордони, захищена критична інфраструктура, захищена економічна та енергетична незалежність», – сказав Глава держави під час виступу.

За словами Президента, громадяни й держава мають бути убезпечені від терактів і вільні від ворожої пропаганди.

«Це – найбільш актуальний запит кожного з нас, нашого суспільства. Це та багато іншого перебуває під моїм особистим контролем завдяки вам – ключовим особам, які борються за нашу незалежність щодня. Це і є ключовим завданням для кожного з нас», – додав Володимир Зеленський.

Підбиваючи підсумки року, що минає, Президент зазначив, що Служба безпеки України нарешті перестала бути кошмаром для бізнесу, що відзначив представник Ради бізнес-омбудсмена, і «стала кошмаром для зрадників, сепаратистів, контрабандистів» та інших злочинців, щодо яких були застосовані санкції за рішеннями Ради національної безпеки і оборони.

«У цьому контексті я хочу подякувати за важливу інформацію та пропозиції для засідань РНБО. Ми зробили для захисту нашої безпеки багато важливих речей, які мали бути зроблені ще у 2014 році», – констатував Володимир Зеленський.

На думку Глави держави, зміни в діяльності СБУ помічає не лише українське суспільство, а й міжнародні партнери.

«Ця трансформація – логічний початок змін. Попри оптимізацію структури та скорочення деяких функцій СБУ, для нас важливо, щоб найкращі кадри залишалися в лавах СБУ», – наголосив Президент і додав, що роботи в напрямі безпеки у 2022 році буде чимало.

Серед найважливіших завдань на наступний рік Володимир Зеленський назвав захист національних інтересів і державності, протидію російській агресії та гібридній війні, захист критичної інфраструктури, контррозвідувальну діяльність.

Другим важливим напрямом, на думку Володимира Зеленського, є боротьба з тероризмом в усіх його проявах.

Третій напрям – кібербезпека, зокрема захист інформаційних ресурсів держави й блокування впливу пропаганди.

«Це сильні дестабілізаційні чинники, які будуть використовувати як ззовні, так і, на жаль, зсередини нашої країни. Я розраховую на вашу успішну протидію їм на обох напрямах», – зазначив Президент.

Водночас він висловив переконання, що в офіцерів Служби безпеки України вистачає досвіду, вмінь та навичок, щоб успішно виконати всі поставлені завдання.

«Адже ви прекрасно розумієте, що таке інтереси держави й чому вони мають бути захищеними за будь-яких обставин», – звернувся Володимир Зеленський до працівників СБУ й подякував за службу.

Президент також вручив співробітникам Служби безпеки державні нагороди та ордери на квартири.

Зі свого боку голова Служби безпеки України Іван Баканов наголосив, що у 2021 році СБУ у співпраці з представниками інших силових структур успішно справлялася з ключовими загрозами державній безпеці. Зокрема, це масштабні військові навчання на кордоні, вибори до російських органів влади на окупованих територіях України, міграційна криза на кордоні Білорусі та країн ЄС, кібератаки на органи влади та проведення спеціальних інформаційних операцій проти нашої країни.

«Це був рік системного захисту інтересів держави. СБУ стала дієвим інструментом у роботі РНБО. Ми скоординовано й ефективно протидіяли гібридній війні, дестабілізації, працювали над збереженням економічного потенціалу країни», – зазначив Іван Баканов.

Водночас голова СБУ наголосив, що гібридна війна стає дедалі інтенсивнішою та набуває нових форм, адже спецслужби РФ технічно й кадрово підсилили підрозділи, які працюють проти України. Отже, їхня диверсійно-підривна робота та вербувальна активність зростатиме.

«Роль Служби безпеки у збереженні української державності посилюється. Від сучасної та компетентної спецслужби залежать державна безпека і внутрішня стабільність у країні», – зауважив Іван Баканов.

24 грудня під керівництвом Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підтримки українських виробників хліба та інших соціально важливих харчових товарів.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Уряд розробляє механізми підтримки хлібопекарів, аби забезпечити безперебійне виробництво та стабільні ціни на хліб соціальних сортів.

«За останній рік ціна на газ у Європі зросла у більш ніж 5 разів. Відповідно ціни на блакитне паливо зросли й в Україні. У таких умовах виробники хліба розглядають питання підвищення ціни. Держава в цьому випадку має захистити й українського хлібопекаря, і споживача. За ініціативи Президента України Уряд підготував декілька механізмів відповідної підтримки та планує запровадити їх уже найближчим часом», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що Кабінет Міністрів України планує застосовувати механізми підтримки до збалансування світових цін на блакитне паливо. Крім того, Уряд планує запровадити обмеження націнки для низки соціальних та харчових продуктів, що також дозволить стримати зростання їх ціни. Наразі проводяться відповідні консультації з представниками бізнесу.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності зміни стилю й філософії зовнішньої політики України – вона має бути швидкою, креативною, амбітною та результативною. Про це Глава держави заявив під час виступу на конференції послів України «Дипломатія 30. Стратегія сильної держави», яка відбувається в Гуті Івано-Франківської області.

Президент зауважив, що нинішня конференція – це важлива складова нового формату української дипломатії, у межах якого такі зустрічі проводитимуться щороку.

Як акцентував Володимир Зеленський, світ сьогодні живе у новій реальності, де глобальні зміни відбуваються чи не щодня.

«У цих умовах ми маємо змінити стиль і філософію своєї зовнішньої політики. Сьогодні вона потребує багатьох речей, я хотів би зупинитися на чотирьох основних, на мою думку, пріоритетних», – наголосив Глава держави.

«Перша – швидкість. З надмірно консервативної, а тому дуже повільної наша дипломатія має стати жвавою й динамічною, тобто швидкою. Наразі у багатьох процесах Україна змушена наздоганяти. І це неправильно», – зауважив Президент.

За словами Володимира Зеленського, Україна має швидко рухатися, а тому не повинна марнувати часу на другорядні речі.

«Ми прагнемо якомога швидше розблокувати процес мирного врегулювання на Донбасі, повернути Крим, досягти членства в ЄС у найближчі роки й отримати дуже чітку часову перспективу від НАТО. Дуже конкретну. І хочемо її отримати у 2022 році», – заявив Президент України.

Для досягнення всіх цих цілей, на думку Глави держави, потрібна друга річ – креативність. Адже бажання швидкого результату змушує Україну шукати всі можливі шляхи для його досягнення.

«Ми повинні не чекати, доки хтось вирішить наші проблеми за нас, а шукати й пропонувати щодня нові механізми, нові формати. Кожен з вас має піти далі традиційної політичної площини. Подумати, як іще ми можемо допомоги своїй державі, Україні, крім звичайних щоденних закликів про збереження санкцій чи вступу до НАТО. Я дуже сильно чекаю на такі формати, дуже чекаю на ваші ініціативні ідеї», – зазначив Володимир Зеленський.

Для того щоб ці ідеї були цікавими й мали підтримку міжнародних партнерів України, потрібна третя річ – амбітність, вважає Президент.

«Амбітність думок, амбітність форматів, амбітність ідей. Це обличчя нашої держави. Позбутися негативного, постійно пригніченого, песимістичного мислення. Позбутись таких слів: це неможливо, цього не буде, і це не для нас, і, не дай боже, нашого рівня. Позбудьтесь комплексу країни третього світу. Ми маємо тисячолітню історію державності. У нас діяли механізми демократії й народовладдя задовго до багатьох європейських країн. У нас величезний потенціал. Це Україна потрібна Європі, а не навпаки. Ось це – амбітність», – наголосив Глава держави.

На думку Президента, зміна власного сприйняття України змінить і сприйняття нашої країні в усьому світі. За його словами, Україна повинна заявити про себе як про сильного стратегічного партнера та джерело можливостей, а не проблем і загроз. Слід продовжити становлення України як регіонального лідера, шляхом малих союзів та ініціатив варто будувати нову реальність, де Україна – драйвер і лідер процесів.

«Не бідний родич, який завжди щось у когось просить, а сильна, самодостатня країна, яка передусім розраховує тільки на себе. І прекрасно, якщо інші держави розраховують на Україну. Це амбітно», – додав Володимир Зеленський.

Всі ці чинники, на переконання Президента, забезпечать четверту, найголовнішу складову – результат, який вимірюється не кількістю заяв, а конкретними обсягами підтримки, проектами, інвестиціями.

«Конкретика. Менше політики, більше економіки. Бо зрештою саме вона та спільний економічний інтерес тих чи інших держав зміцнюють політичне партнерство між країнами. Української продукції за кордоном має ставати більше щоденно. Ми маємо розширити угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, Канадою, Ізраїлем. Фіналізуємо, дуже в це вірю, ЗВТ з Туреччиною – хотілося б це зробити на початку наступного року, коли буде візит Президента Ердогана в Україну. Також рухатися до лібералізації торгівлі зі США, Японією та іншими перспективними торговельними партнерами. Треба відходити від шаблонного бачення, постійно шукати нові можливості, постійно шукати нові ринки. Це амбітно, і це саме про результат», – зазначив Глава держави.

За його словами, Україна також повинна більше використовувати потенційні можливості Індії, Китаю, країн Латинської Америки, Африки та Близького Сходу.

«Ми фактично маємо заново відкривати ці регіони для України і для нашого бізнесу, для нашого товару, для українця. Ми посилюємо свою дипломатичну присутність і незабаром відкриємо нові посольства в багатьох країнах. Я вважаю, що це прекрасний результат», – зауважив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що українським дипломатам слід трансформувати свою роботу в країнах перебування у конкретні економічні й соціальні здобутки, бо іноді поруч з економікою йдуть політичні дивіденди.

«Я готовий особисто відвідувати ключові столиці, проводити перемовини з лідерами там, де ми відкриваємо посольства, там, де є конкретика, там, де є ті чи інші спільні бізнеси, економічні проекти для нашої держави. Знаю, що особистий візит – це дійсно вимога деяких регіонів. Так звикли жити лідери в інших державах. І тому – будь ласка, ми відкриті, ми готові. Жодних у цьому проблем немає», – запевнив він і додав, що потрібне насамперед змістовне наповнення таких візитів з точки зору економіки та торгівлі.

Глава держави закликав українських дипломатів шукати конкретні теми, якими Україна може зацікавити лідерів інших держав, і що було б цікаво нашій країні: спільні ініціативи та угоди.

«Одним словом, результатом, з яким я й наша делегація маємо повертатися в Україну з кожного закордонного візиту, вимірюється ваша ефективність на посаді посла», – зауважив Володимир Зеленський.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на конференції розповів, що в межах виконання одного з головних завдань Президента України щодо сприяння українському бізнесу за кордоном був розроблений новий проект – IT-платформа під назвою «Назовні». Він дасть змогу відкрити світ нових можливостей для вітчизняного бізнесу, використовуючи потенціал МЗС та всіх 130 дипломатичних установ. Завдяки цій платформі експортери отримають єдиний зручний канал комунікації з державою для експансії свого бізнесу назовні, на іноземні ринки.

У новій системі експортери зможуть створити заявку на конкретну підтримку щодо виходу на іноземний ринок і відстежувати стан її виконання. Міністерство закордонних справ і дипломати отримають цю заявку і включатимуться в активну роботу одразу після її перевірки за визначеними критеріями.

«Тепер це – головний інструмент просування українського експорту за кордон через українські посольства», – заявив Дмитро Кулеба.

В Україні з’явиться єдина інформаційно-аналітична система з надання житлово-комунальних послуг. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду 23 грудня.

«Сьогодні ми утворили міжвідомчу робочу групу, яка займатиметься запуском проект-системи під назвою «Простір житлово-комунальних послуг». Це буде єдиний інструмент, де громадяни зможуть одразу отримати всі послуги, пов’язані зі сферою ЖКГ», — відзначив Прем’єр-міністр.

Як зауважив Глава Уряду, система упорядкує роботу всіх постачальників комунальних послуг, дасть можливість прозорого управління житловим фондом та будинком, а також можливість онлайн замовлення та оплати комунальних послуг.

Крім того, за словами Дениса Шмигаля, громадяни матимуть змогу повідомляти про порушення у сфері благоустрою, а держава отримає системні та верифіковані дані про ситуацію в житлово-комунальній сфері.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук долучився до обговорення досягнень і майбутніх кроків проєкту «Мале карпатське коло» під час наради, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Проєкт, що охоплює маршрут протяжністю 644,2 км, забезпечить можливість для покращення туристичної інфраструктури в гірській місцевості, зменшить час, який витрачають туристи на подорож, та сприятиме посиленню туристичного потенціалу українських Карпат.

Під час наради було заслухано інформацію про стан реалізації проєкту, який є частиною масштабної програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», у межах трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

«Для мене надзвичайно важливо було почути, як працюють прийняті нами закони. Зокрема, закони щодо децентралізації, локалізації, реалізації інфраструктурних проєктів, бюджету та інші», – зазначив Руслан Стефанчук під час брифінгу після наради.

Голова Парламенту України відзначив позитивні зміни в розвитку спроможності територіальних громад, зміцнення їхньої фінансової та ресурсної бази. Руслан Стефанчук запропонував головам обласних державних адміністрацій та рад надавати свої пропозиції щодо прискорення реалізації проєкту «Мале карпатське коло». Він запевнив, що області, які реалізовують проєкт, мають цілковиту підтримку і з боку Уряду, і з боку Верховної Ради.

Участь в обговоренні також узяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, заступник Голови Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Івко, голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, голова Закарпатської ОДА Віктор Микита, голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський укотре наголошує, що Україна постійно ініціює кроки для просування в процесі припинення війни та мирного врегулювання на Донбасі й готова до перемовин у будь-яких форматах за участю Російської Федерації. Про це Глава держави сказав під час спілкування з представниками ЗМІ в межах конференції послів України «Дипломатія 30. Стратегія сильної держави» в Гуті на Івано-Франківщині.

Президент розповів, що в ці дні тривають переговори в межах Тристоронньої контактної групи.

«Не знаю, як Росія, але ми точно очікуємо, що буде враховано три наші ініціативи – зрозумілі питання, до яких, я вважаю, всі готові: щодо припинення вогню (там є деякі деталі щодо верифікації режиму припинення вогню)… Щодо відкриття КПВВ – це друге питання. Я не бачу, в чому там проблема, треба тільки бажання однієї сторони. І обмін – також треба бажання», – сказав Володимир Зеленський.

За словами Глави держави, за наявності відповідного бажання в іншої сторони цілком можливо досягти домовленостей щодо реалізації цих пунктів ще до новорічно-різдвяних свят.

«Ми постійно готуємо та ініціюємо різні документи, різні кроки, щоб нам не закидали, що ми чогось не хочемо. Ми не просто говоримо. Ми кажемо, що готові виконувати», – зазначив Президент.

Володимир Зеленський також укотре зробив акцент на тому, що готовий до прямих перемовин з Президентом Російської Федерації в будь-якому форматі. За його словами, Україна навіть запропонувала десять кроків, які можна виконати із залученням держав – учасниць Нормандського формату та США.

«Ми передали ці кроки і Президенту Байдену, і російській стороні, і Франції, і Німеччині», – повідомив Глава держави.

«Ми готові й на прямий діалог, нам все одно, в якому форматі. Потрібна готовність», – сказав Володимир Зеленський.

За словами Президента, триває робота над можливими переговорами в різних форматах.

«Є Нормандський формат. Є спілкування Президента Сполучених Штатів Америки з Президентом Росії, відбуваються розмови радників з питань безпеки цих держав. І в нас відбуваються різні розмови. Йде багатовекторна розмова», – розповів Глава держави.

Щодо членства України в НАТО, Володимир Зеленський зазначив, що обговорював з Генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом та деякими лідерами країн – членів Альянсу можливість участі нашої держави в саміті НАТО, який відбудеться в Мадриді у 2022 році.

«Для нас найголовніша подія – щоб ми там були присутні в тій чи іншій ролі, а також, щоб у 2022 році ми мали конкретну перспективу з чітко визначеними датами – впродовж якого терміну нас бачать рівноправним членом Альянсу», – сказав Президент.