На запрошення Генерального Консульства Республіки Польща у Вінниці 14 листопада заступник Голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергій Здітовецький, голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий та директор Департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко взяли участь в урочистих заходах, присвячених 103-річниці незалежності Республіки Польща.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому було розглянуто ситуацію на державному кордоні з Білоруссю та заслухано звіти щодо запровадження обмежувальних заходів стосовно низки фізичних і юридичних осіб.

Розгляду питання щодо ситуації на державному кордоні України передувала відповідна нарада в Міністерстві оборони, під час якої представники розвідувальних органів доповіли щодо загострення ситуації на білорусько-польському кордоні. Після цього Глава держави скликав сьогоднішнє засідання Ради нацбезпеки і оборони, на якому було ухвалено низку рішень.

Як розповів на брифінгу міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, який доповідав щодо цього питання на засіданні РНБО, Україна готується до сценаріїв, які наразі можна спостерігати на білорусько-польському кордоні.

«Ми ухвалюємо рішення про посилення присутності Державної прикордонної служби на українсько-білоруському кордоні. Сьогодні були визначені найбільш вірогідні ділянки для масового скупчення мігрантів біля державного кордону. І буде здійснено посилення охорони державного кордону силами Національної гвардії та Національної поліції України», – розповів міністр.

Зокрема, за його словами, на цих ділянках буде подвоєно кількість представників ДПСУ, також будуть залучені резерви Нацгвардії, поліції та функціонуватимуть мобільні групи.

Крім того, як зазначив очільник МВС, найближчим часом у прикордонних областях України будуть проведені навчання із залученням підрозділів територіальної оборони з метою підвищення готовності до можливих сценаріїв у разі потрапляння до нашої країни з території Білорусі незаконних мігрантів.

РНБО також ухвалила рішення про застосування санкцій щодо компаній, на які було оформлено три літаки, що раніше вже потрапили під дію обмежувальних заходів.

Як пояснив під час брифінгу голова СБУ Іван Баканов, на момент ухвалення Радою нацбезпеки і оборони рішень щодо застосування санкцій чотири повітряних судна перебували за межами нашої держави й лише одне – в Україні. Це борт, яким користувався Віктор Медведчук і який не залишав територію нашої держави.

«Всі ті літаки, які без дозволу десь пересуваються, будуть переслідуватися, і всі їхні реєстрації відстежуватимуться. Вони обов’язково будуть підпадати під санкції», – наголосив секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу за результатами сьогоднішнього засідання.

Крім того, Рада нацбезпеки і оборони запровадила обмежувальні заходи стосовно осіб, які відкрили представництво Нікарагуа в окупованому Росією Криму. Так, санкції були застосовані щодо чотирьох громадян Росії та чотирьох громадян Нікарагуа.

На засіданні РНБО також був заслуханий звіт голови СБУ щодо ситуації, пов’язаної із застосуванням обмежувальних заходів до контрабандистів.

Іван Баканов повідомив, що з початку року за матеріалами Служби безпеки України РНБО запровадила санкції проти 22 фізичних та 146 юридичних осіб. Він наголосив, що протидія контрабанді є комплексною роботою багатьох органів влади.

Також на засіданні Ради нацбезпеки і оборони було заслухано звіт міністра внутрішніх справ щодо дії санкцій, застосованих проти кримінальних авторитетів і так званих злодіїв у законі.

На брифінгу Денис Монастирський повідомив, що, за рішенням РНБО, санкції застосовані до понад 500 «злодіїв у законі». З них 83 особам скасовано дозвільні документи на перебування в Україні, 37 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності, стосовно 23 осіб триває документування злочинної діяльності або процедура видворення з України.

Водночас, за словами міністра, триває перевірка підстав включення кримінальних авторитетів до санкційних списків РНБО та виправлення неточностей, зокрема у паспортних даних, відомостях щодо громадянства, місця проживання тощо.

На засіданні в середу Рада нацбезпеки і оборони також розглянула питання енергоресурсів та забезпечення застосування норм Закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», який нещодавно набув чинності.

«Починається велика робота в цьому напрямі. Є робоча група, у складі якої кілька підрозділів. Окремо над своїм завданням працює Апарат РНБО, окремо над своїм завданням працює уряд. Групу в Кабінеті Міністрів очолив міністр юстиції Денис Малюська», – повідомив Олексій Данілов.

Також, за його словами, найближчим часом планують заслухати звіти представників Національного антикорупційного бюро України щодо провадження стосовно формули «Роттердам+».

Ціни й тарифи на житлово-комунальні послуги в цьому опалювальному сезоні залишиться незмінними. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час ефіру програми «Право на владу» 11 листопада.

Так, тариф на електроенергію був знижений для 80% домогосподарств до 1,44 грн за кВт-год. Для решти він залишається 1,68 грн за кВт-год.

«Нафтогаз» сьогодні пропонує населенню газ за ціною 7,96 грн/кубометр. Ті споживачі, що потрапили на Постачальника останньої надії, також платять таку ціну. Крім того, ми уклали меморандум з представниками місцевого самоврядування, аби залишити тарифи на тепло й гарячу воду на минулорічному рівні. Для цього держава дає 4% ПДФО й 13,44% акцизу в місцеві бюджети наступного року. Це більш ніж 30 млрд грн, яких цілком достатньо для виконання цього завдання», — відзначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також підкреслив, що всі люди, які потребують субсидій, будуть ними забезпечені. За словами Глави Уряду, у «червоних» зонах нормативи для нарахування субсидій українцям збільшені на 50% згідно з постановою Кабінету Міністрів.

До Всесвітнього дня науки Голова Парламенту України Руслан Стефанчук вручив Премії Верховної Ради України молодим ученим.

Постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2020 року №1043-ІХ «Про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2019 рік» присуджено 30 Премій Верховної Ради України 63-м молодим ученим. Їхні монографії були представлені сьогодні в стінах Парламенту України.

Талановитих науковців нагороджено дипломами, нагрудними знаками та виплачено грошову частину ­– 126 120 гривень на кожну роботу. Як зазначив Голова Парламенту України, у цьому році вперше збільшено грошову частину Премії Верховної Ради України.

«За ініціативою Комітету з питань освіти, науки та інновацій ми дещо змінили підхід до присвоєння нагород молодим вченим. Цього року грошова частина премії складає 126 120 гривень на кожну роботу. Для порівняння: останні десять років її розмір складав 20 тисяч гривень. Тобто, уперше грошову частину премії збільшено мінімум у шість разів», – зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України подякував молодим ученим за їхні роботи, винаходи та відкриття, які дають реальну користь нашому народу та нашій країні, та побажав кожному отримати ще й Нобелівську премію. «Парламент України був і залишається тим місцем, що буде сприяти та підтримувати талановитих науковців», – наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради запропонував лауреатам започаткувати «чесний і відкритий діалог», і розповісти, що необхідно від держави, щоби діяльність науковців була більш помітною. За його словами, зустрічі з науковою спільнотою не мають перетворюватися у формальність. Для керівництва Парламенту України важливо отримувати зворотній зв'язок від учених про наявні проблеми.

Науковці підтримали цю ідею, відверто розказали, що їх турбує, та висловили свої пропозиції: це і спрощення механізму ввезення на територію України окремих видів товарів для наукових цілей, і розробка сайту, де будь-хто може ознайомитися з усіма науковими дослідженнями, дисертаціями тощо.

Проаналізувавши всі пропозиції, Руслан Стефанчук запропонував створити Раду молодих учених. «Я дуже хотів би при Голові Верховної Ради України створити Раду молодих учених, з якими ми можемо спілкуватися, консультуватися з тих чи інших питань, які дозволять нам рухатися вперед», – зазначив він.

Руслан Стефанчук також додав, що важливими питаннями залишаються визнання українських дипломів в усьому світі та створення законодавчої бази для охорони інтелектуальної власності, яка повинна стати важливою складовою національної політики.

Джерело: Секретаріат Голови Верховної Ради України

Розпочався візит делегації Вінниччини до Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща.

З нагоди Національного свята - Дня незалежності Республіки Польща, офіційна делегація Вінниччини на чолі із заступником Голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергієм Здітовецьким перебуває в місті Кельце, де в рамках візиту візьме участь в офіційних заходах з нагоди 103-ї річниці незалежності Польщі та проведе низку зустрічей, що сприятимуть подальшому розвитку міжнародного співробітництва, налагодженню ділових контактів та реалізації спільних проєктів.

Вінниччину також представляють: директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку обласної державної адміністрації Володимир Мережко, начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях Андрій Маркевич, генеральний директор Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» Анатолій Іванець та директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун.

Розпочався візит з офіційної зустрічі з керівництвом воєводства, яке представляли Маршалек Сьвєнтокшиського воєводства Анджей Бентковський, Воєвода Сьвєнтокшиський Збігнєв Конюш, Голова Сейміку Сьвєнтокшиського воєводства Анджей Прушь.

На початку зустрічі польська сторона подякувала за візит та можливість розділити важливу пам'ятну дату з польським народом, а також виявила надію на подальшу плідну співпрацю, яка підкріплена багаторічними взаємовідносинами.

У ході зустрічі Сергій Здітовецький щиро привітав із Днем незалежності та зазначив: "Шановні польські партнери, щиро дякую за запрошення та можливість розділити разом із Вами радість святкування найбільшого Національного Свята. Від імені Голови обласної державної адміністрації Сергія Борзова, голови обласної Ради Вячеслава Соколового та всіх жителів Вінниччини прийміть щирі вітання з нагоди Дня Незалежності! Для мене велика честь продовжувати міжрегіональну співпрацю такого рівня. Адже наше співробітництво – це не просто формальна співпраця, це вже давно тісні контакти між територіальними громадами, навчальними закладами, лікарнями та простими людьми".

Крім того, Сергій Здітовецький запевнив, що спільне співробітництво є надзвичайно важливим для Вінниччини, адже це гарний приклад обміну досвідом майже в усіх сферах співпраці.

Зокрема, спільні інтереси розглядалися і в аграрній сфері шляхом перейняття польського досвіду та технологій переробки овочевої групи та фруктів, а також запозиченні досвіду по залученню інвестицій шляхом ознайомлення з діяльністю Сьвєнтокшиського Центру обслуговування інвестора. Адже Вінниччина – це надійний майданчик для інвестицій, який має досвід супроводу та успішної реалізації інвестиційних проєктів, в тому числі польських. Також тут наявні кваліфіковані кадри та розвинена інфраструктура.

Користуючись нагодою, Андрій Маркевич запросив польських підприємців інвестувати в державні підприємства Вінниччини та запропонував долучитися до процесу приватизації в Україні та на Вінниччині зокрема.

Крім того, в ході зустрічі сторони виявили готовність та відкритість до співробітництва і реалізації нових спільних ініціатив в освітньому напрямку, зокрема, спільно зі Сьвєнтокшиським молодіжним сейміком воєводства, який очолює Вероніка Курдибаха, уродженка Вінницької області.

Маючи значний досвід у співпраці між регіонами в галузі освіти, Володимир Мережко акцентував увагу на значній перспективі в цьому напрямку та реалізації спільних проєктів, розроблених студентством дружніх регіонів. Крім того, очільник Департаменту розповів про освітню реформу, яка наразі відбувається в Україні, а саме – про створення Нової української школи та зацікавленість в обміні досвідом між вчителями та директорами українських шкіл з польськими колегами.

Оскільки найближчим часом планується проведення модернізації Державного архіву Вінницької області, особлива увага була приділена запозиченню досвіду щодо функціонування регіонального архіву.

Також в ході зустрічі Сергій Здітовецький зауважив: "На жаль, через пандемію коронавірусу у 2020 та 2021 роках у Сьвєнтокшиському воєводстві не відбулося традиційного оздоровлення дітей, батьки яких постраждали в ході проведення операції Об'єднаних сил на Сході України. Тому, користуючись нагодою, звертаюсь до Вас із проханням розглянути можливість оздоровлення дітей у Вашому регіоні у 2022 році за умови стабілізації ситуації з пандемією коронавірусу".

Дана пропозиція була підтримана польською стороною.

Формуючи міцний фундамент дружби та партнерства, сторони обговорили нові напрямки співпраці та готовність до реалізації спільних проєктів.

 

 

 

Під час урочистих заходів члени делегації, разом з керівництвом Сьвєнтокшиського воєводства та міста Кельце, відвідали Святу Месу «За Вітчизну» в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, взяли участь у марші до пам'ятника Юзефа Пілсудського та церемонії покладання квітів.

 
 
 
 

Голови ОДА та КМДА повинні взяти на постійний контроль виконання умов Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води. Відповідне доручення було прийнято на засіданні Уряду. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

«Тарифи на опалення для населення не мають підвищуватися в жодному з регіонів. Це зафіксовано у Меморандумі, що був підписаний в рамках Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Умови цього документа мають виконуватися по всій Україні. Відтак головам обласних та Київської міської державних адміністрацій доручено взяти під особистий контроль виконання домовленостей щодо збереження вартості теплопостачання та гарячої води для населення на рівні минулого опалювального сезону», – наголосив Олексій Чернишов.

Зазначимо, 30 вересня між Кабінетом Міністрів, Офісом Президента України, НАК «Нафтогаз України», Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування, «Асоціацією міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад був підписаний Меморандум щодо сталого проходження опалювального сезону.

Згідно з Меморандумом, у цьому осінньо-зимовому періоді забезпечено одну з найнижчих на ринку цін на газ для виробників тепла (ТКЕ) для населення — 7 420 грн за тис. куб. м з ПДВ (згідно з трирічним договором постачання природного газу, запропонованим Нафтогазом у рамках Обсягу I «Фіксований»). Для бюджетних установ та релігійних організацій зафіксована ціна 16,4 грн за куб. м з ПДВ.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук обговорив організаційні питання щодо проведення X Національного молитовного сніданку в Україні зі співголовою оргкомітету Національного Молитовного Сніданку США Дагом Бьорлі.

До обговорення також долучилися координатор Українського Молитовного Сніданку у м. Вашингтон у рамках NPB Майкл Жовнер, координатор платформи Українсько-Американського партнерства Павло Унгурян та народні депутати України.

«Цінність молитовних сніданків полягає в тому, що вони є майданчиком для діалогу між країнами. Адже щороку об’єднують тисячі учасників з майже усіх куточків світу. Представники різних конфесій, люди різних професій та поглядів мають змогу зустрітися й обговорити політичні, економічні, екологічні та інші виклики. А діалог — це шлях до порозуміння», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України сподівається, що X Національний молитовний сніданок в Україні вдасться провести у травні наступного року.

«Неодноразово наголошував на тому, що саме в єдності — наша сила. Тож безперечно підтримую речі, які об’єднують та допомагають зробити наш рідний дім ще кращим», — додав він.

Оновлення залізниці, модернізація рухомого складу та залізничних шляхів стане наступним важливим напрямком Національної програми «Велике будівництво». Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Велике будівництво: нова залізниця».

Президент України Володимир Зеленський разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем 9 листопада відкрили Форум «Велике будівництво: нова залізниця».

Під час заходу Глава держави анонсував старт нового проекту — будівництво нової української залізниці.

«Важливим, як на мене, є те, що було відновлено співпрацю з ключовим національним підприємством у сфері вагонобудування — це Крюківський завод. На цьому заході представлені нові дизельні поїзди. Три — УЗ отримає до кінця року. Ще 20 замовить у 2022-23 роках. Також цьогоріч УЗ отримає 20 нових спальних вагонів – перші з анонсованої сотні. У планах за 2 наступних роки побудувати таких ще 500. Це сучасні, українські, купейні вагони, за які, дійсно, не соромно», — підкреслив Президент України.

Прем’єр-міністр зі свого боку зауважив, що проект нової залізниці в Україні — це про робочі місця, наповнення бюджету, про комфорт і безпеку людей під час пасажирських перевезень.

«Це важливі зміни, і вони не лише про рухомий склад. Це і про зміну підходів до розбудови інфраструктури. В Україні за 30 років велика частина залізничних доріг не була електрифікована. Кілька місяців тому в Черкасах спільно з Міністром інфраструктури й заступником керівника Офісу Президента ми розпочали проект електрифікації залізниці від Черкас до станції Тараса Шевченка. Це відкриє можливість для мешканців обласного центра без пересадок мандрувати Україною швидше, комфортніше, безпечніше», — підкреслив Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, такий самий проект з електрифікації запущено з Житомира до Новограда-Волинського, а також ще на чотирьох ділянках. Роботи планується завершити упродовж цього й наступного років.

«Все це про якісні зміни для життя українців. І я переконаний, що завдяки ініціативі Президента України, завдяки роботі урядової команди й Міністерства інфраструктури, ми вже наступного року відчуємо й побачимо ці зміни», — наголосив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук поспілкувався з Президентом НАН України та провідними науковцями Інституту української мови НАН України про значення української мови та відновлення історичної справедливості щодо неї.

«Ми маємо продукувати моду на українську мову, використання її щодня та всюди — у колі сім’ї чи друзів, у школі чи на роботі. Щоби громадяни розуміли, що українська мова — це модно. Українська мова — це круто. Українська мова — це зрозуміло», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, «не менш важливо — дбати про своє історичне коріння та відновити справжнє історичне обличчя української мови».

Голова Парламенту ознайомився з писемними пам’ятками, де містяться унікальні свідчення того, що в текстах XI століття є риси української мови.

«Вважаю, що важливі писемні пам’ятки української мови мають бути щедро «розсіяні» в суспільстві, щоби кожен українець міг зробити для себе правильний висновок», — зазначив Руслан Стефанчук.

В рамках програми Президента України на автомобільній дорозі М-21 «Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський» км 413-418 розширено проїзну частину дороги до нормативних показників,

Ситуацію з поширенням коронавірусу в Україні, перебіг вакцинації, забезпечення лікарень киснем та підтримку бізнесу в умовах «червоного» рівня епідемічної небезпеки обговорили на селекторній нараді під головуванням Президента Володимира Зеленського.

Як доповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, тенденція до збільшення кількості хворих на COVID-19 зберігається: минулого тижня на піку захворюваності було виявлено 27,3 тис. нових випадків за добу, а загальна кількість нових хворих зберігається два тижні поспіль на рівні 152 тис. осіб. Однак, за словами очільника уряду, можна говорити про деяку стабілізацію за показником госпіталізацій: 34,5 тис. минулого тижня та 34,3 тис. – тижнем раніше.

Нині 17 областей України перебувають у «червоній» зоні епідемічної небезпеки. У Херсонській області динаміка дещо покращується, що може дати змогу регіону одним із перших вийти з «червоної» зони.

Водночас було констатовано, що в Києві зберігається тенденція до зростання кількості хворих на коронавірус. Секретар РНБО Олексій Данілов акцентував увагу на необхідності забезпечення стабільного постачання кисню у столичні лікарні.

Денис Шмигаль також нагадав, що сьогодні набула чинності постанова уряду № 1096, згідно з якою мають відстороняти від роботи невакцинованих проти коронавірусу представників деяких професій, зокрема педагогів та держслужбовців. У навчальних закладах нині працюють, зокрема офлайн, 100-відсотково вакциновані викладачі.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко доповів Президентові про перебіг щеплення населення. За його словами, загалом в Україні вже вакциновано 11,5 млн громадян, з них 8 млн осіб – двома дозами. Проте цими вихідними було зафіксоване зменшення кількості проведених щеплень у низці областей, серед яких Житомирська та Одеська. Наразі проводиться перевірка та з’ясовуються причини, чому в цих регіонах не працювали окремі пункти щеплення.

Як розповів очільник МОЗ, студенти-медики активно залучаються до роботи у пунктах вакцинації, а інтерни – ще й до роботи з госпіталізованими хворими на COVID-19.

Він також поінформував: з вересня Міністерство проаналізувало роботу всіх «ковідних» лікарень, і зазначив, що цього тижня медики доотримають надбавку у 300% за роботу з хворими на COVID-19.

Віктор Ляшко повідомив, що в неділю Україна одержала ще майже 3 млн доз вакцини Moderna в межах ініціативи COVAX.

Міністр охорони здоров’я вкотре наголосив на важливості вакцинації, адже серед госпіталізованих з COVID-19 понад 95% не щеплені проти коронавірусу. У таких громадян тяжчий перебіг хвороби і, на жаль, серед них більший відсоток смертей внаслідок її ускладнень. Тож питання вакцинації і надалі є актуальним, наголосив Віктор Ляшко. Він додав, що нині Україна переживає пік пандемії, який багато країн уже пройшли, і цим обумовлені високі показники смертності серед хворих на коронавірус. 

Міністр також запевнив у відсутності дефіциту кисню в медзакладах, де лікують хворих на коронавірус. Попри високий рівень споживання, кисень стабільно постачається у всі «ковідні» лікарні.

Володимир Зеленський наголосив на необхідності підтримки бізнесу, що працює у «червоних» зонах. Міністерство економіки України готує відповідний законопроект, і найближчим часом він буде поданий до Верховної Ради.

Правоохоронні органи продовжують боротьбу з фальсифікацією ПЛР-тестів та сертифікатів про вакцинацію. Нині в Україні працює 1400 мобільних груп Національної поліції, які здійснюють перевірку наявності цих документів у закладах, які масово відвідують громадяни: торговельно-розважальних центрах, кафе, ресторанах і громадському транспорті. Всі факти порушень фіксуються та мають відповідні юридичні наслідки.

Співпрацю у сфері інфраструктури й енергетики, розвиток регіонів та ринку капіталів обговорили під час онлайн-зустрічі 8 листопада Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль  і Керуючий директор, виконавчий віце-президент Міжнародної фінансової корпорації (МФК) Махтар Діоп. 

Глава Уряду підкреслив, що Україна активно відновлює інфраструктуру й прагне розвивати механізм державно-приватного партнерства (ДПП). За його словами, МФК і Мінінфраструктури узгодили перші дві ділянки дороги для майбутніх проектів ДПП: Луцьк – кордон Польщі та Харків – Запоріжжя. 

«Ми плануємо, що угоди з МФК будуть укладені до кінця цього року. Будівництво за кошти приватних інвесторів відбуватиметься вперше. Дуже важливо залучити якісних інвесторів у перші пілотні проекти, аби масштабувати механізм на більшу кількість об’єктів», — зазначив Денис Шмигаль. 

Прем’єр-міністр підкреслив високий рівень співпраці з МФК щодо підготовки пілотних проектів концесії морських портів «Ольвія» та «Херсон». Він додав, що враховуючи позитивні результати концесії, співпраця буде продовжена й по «Морському торговельному порту «Чорноморськ». 

«Сподіваємося на пришвидшення роботи щодо імплементації інших проектів державно-приватного партнерства, зокрема по аеропортах, та концесій залізничних вокзалів», — відзначив очільник Уряду. 

Як зауважив Денис Шмигаль, Україна також зацікавлена розвивати державно-приватне партнерство у відновленні систем зрошення. 

«Зміна клімату й виклики, пов’язані з цим, нещодавно зібрали в Глазго багатьох світових лідерів. Важливо знайти правильні кроки на шляху адаптації до змін клімату, і розвиток системи зрошення є одним з них. Україна зацікавлена в співпраці з МФК для залучення інвесторів у розвиток проектів у сфері іригації», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Денис Шмигаль додав, що стратегічною метою України залишається  приєднання до енергосистеми ЄС ENTSO-E та розвиток відновлювальної енергетики. 

Крім того, Глава Уряду зауважив, що МФК стала першою міжнародною фінансовою установою, яка підписала угоду про входження до капіталу українського банку з державною часткою і, відповідно, стане акціонером «Укргазбанку». Це стало потужним сигналом для всіх інвесторів, що країна виконує свої зобов’язання з реформування банківського сектору та побудови сталої банківської моделі, заснованої на кращих світових практиках. 

Денис Шмигаль і Махтар Діоп також обговорили фінансування муніципальних проектів. Очільник Уряду подякував МФК за підтримку розвитку муніципальної інфраструктури. 

«Розраховуємо на подальше розширення прямого фінансування МФК місцевих органів влади, зокрема в залученні інвестицій до сфери сортування та переробки твердих побутових відходів у містах України», — підкреслив Прем’єр-міністр. 

Також Денис Шмигаль відзначив, що Уряд спільно з Національним банком здійснюють успішні кроки щодо розвитку ринку капіталу в Україні. А також Уряд напрацьовує механізм впровадження другого (накопичувального) рівня пенсійної системи.

Про збереження Національного музею-садиби Миколи Івановича Пирогова Голова ОДА Сергій Борзов розмовляв із заступником керівника Офісу Президента України Кирилом Тимошенком та Міністром охорони здоров’я України Віктором Ляшком, які оглянули музей в рамках візиту на Вінниччину минулого тижня.

Українська держава разом з місцевою владою та територіальними громадами мають створити безпечне середовище для кожного українця. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Безпечна громада» у Києві.

Глава держави зауважив, що питання забезпечення безпеки українців нині актуальне як ніколи, а сьогодні на форумі його буде вперше розглянуто в контексті ролі й місця територіальної громади в цьому процесі.

Президент наголосив, що кожен мешканець громади має право на захист свого життя, здоров’я та власності від злочинних посягань, на цивільний захист, запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих, пожеж, на якісні й доступні адміністративні послуги.

«Безпека громади починається там, де вночі світло на вулиці, де немає ям на дорогах, де люди не бояться звернутися до поліцейського офіцера по допомогу, тому що знають його особисто, тому що довіряють цій людині», – зазначив Володимир Зеленський.

«Безпека громади починається там, де злагоджено й швидко працює місцева добровільна пожежна команда, у якої є всі необхідні для цього засоби та професійна техніка. Там, де захист дитини, жінки, людини похилого віку від домашнього насильства – це не тільки справа поліції, а й суспільна проблема. Там, де є можливість за допомогою гелікоптера надати екстрену медичну допомогу в будь-якому куточку нашої великої країни, швидко евакуювати постраждалих або хворих до лікарні. Ось про ці прості, на перший погляд, речі, але складні, на мою думку, ми сьогодні маємо говорити», – додав він.

Як зазначив Президент, державна та місцева влада разом із небайдужою громадою мають створити безпечне середовище для життєдіяльності кожного мешканця, «щоб ці питання на місцях вирішували безпосередньо ті люди, які живуть саме в тому чи іншому регіоні».

«Безпека починається з кожного з нас. Сьогодні в цій залі – виключно ті, хто підтримує саме такий підхід: хто зробив щеплення від коронавірусу – той забезпечує не тільки свою безпеку, а й безпеку людей навколо. Дуже прошу вас донести це до кожного мешканця кожної територіальної громади, які вас обрали та які вам дуже сильно довіряють», – також закликав Володимир Зеленський.

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський зі свого боку зазначив, що в питанні забезпечення безпеки громадян дуже важливою є комунікація між правоохоронними органами та територіальними громадами. З метою покращення взаємодії будуть створені комунікаційні чати, у яких очільники територіальних громад зможуть безпосередньо спілкуватися з керівництвом МВС та представниками Національної поліції й Державної служби України з надзвичайних ситуацій на місцях.

«Також у цих чатах будуть моніторингові керівники з апарату МВС, які контролюватимуть і бачитимуть, на що саме скаржаться керівники громад, як реагують на конкретні зауваження місцева поліція, рятувальники», – розповів Денис Монастирський.

Крім того, за словами голови МВС, з наступного року заплановано втричі (до 2 тисяч) збільшити кількість поліцейських офіцерів громад.

«Наш мета – щоб у кожній територіальній громаді був такий поліцейський. А у великих громадах у перспективі такого офіцера має отримати кожен старостинський округ», – зазначив міністр.

За його словами, на дорогах України лише за минулий рік загинули 3554 особи. Тож з метою покращення безпеки дорожнього руху мають активно встановлювати комплекси автофотофіксації порушень.

Серед пріоритетів – повне забезпечення працівників патрульної поліції нагрудними камерами (відеореєстраторами), адже найбільше конфліктів виникає саме на дорогах.

«Вже з наступного року в кожному підрозділі патрульної поліції, де працюють офіцери, які виїжджатимуть на патрулювання, буде бодікам, і вони будуть зобов’язані його вмикати під час спілкування з громадянами. Таким чином, ми переконані, зможемо досягти вищих стандартів захисту прав», – сказав Денис Монастирський.

У межах реалізації політики безбар’єрності поліцейські вже користуються додатком, що дає змогу спілкуватися з особами з порушеннями мовлення та слуху.

Простором безпеки має стати школа та інші заклади, де навчаються діти. З цією метою Президент ініціював проект «Вихователь безпеки». За словами Дениса Монастирського, це буде особа, яка координуватиме питання безпеки в кожній школі й тісно співпрацюватиме з поліцією та органами цивільного захисту.

«Тому що якщо там допускаємо правопорушення, якщо там допускаємо розповсюдження наркотиків, булінг і тому подібне, звідти й виростають громадяни, які потім порушують громадський порядок і є загрозою для суспільства», – зауважив міністр.

У питанні протидії сімейному насильству реального результату можна досягти завдяки активній співпраці правоохоронних органів з територіальними громадами.

«Давайте обговорювати, як ми можемо убезпечити жінку, дитину, особу похилого віку, чоловіка від насильства в сім’ї. Яким чином ми можемо співпрацювати», – закликав Денис Монастирський.

НАК «Нафтогаз» та органи місцевого самоврядування продовжують укладати договори на закупівлю природного газу відповідно до Меморандуму  про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук разом із народними депутатами зустрівся з Генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич для обговорення пріоритетів подальшого поглиблення співпраці України з Радою Європи у парламентському вимірі.

До участі в переговорах також долучилися Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, Директор приватного офісу Генерального секретаря та Заступника Генерального секретаря Ради Європи Мірослав Папа, Директор з політичних питань та зовнішніх зв’язків Секретаріату Ради Європи Александр Гессель, Заступник Директора приватного офісу Генерального секретаря і Заступника Генерального секретаря Ради Європи Джанлука Еспозіто та інші.

Спікер Парламенту України підкреслив, що принципова позиція Ради Європи щодо невизнання анексії Криму є надзвичайно важливою в умовах агресії РФ проти України.

«Особливої ваги ми надаємо тому факту, що 11 травня цього року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)». У документі закликано Російську Федерацію відновити територіальну цілісність України у її міжнародно визнаних кордонах, а також засуджено окупацію півострова Російською Федерацією, що підриває норми міжнародного права і принципи Ради Європи», — наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, Україна очікує на реалізацію в повному обсязі положень цього рішення.

«Хочеться вірити, що Рада Європи, включаючи Комісара Ради Європи з прав людини, віднайде можливості для оцінювання на регулярній основі ситуації з правами людини в Криму відповідно до принципів та норм міжнародного права, з повною повагою до суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України також висловив подяку Європейській комісії «За демократію через право» за її експертний внесок у процесі опрацювання законопроєктів із найбільш актуальних проблем українського державотворення.

«Верховна Рада України й надалі готова активно співпрацювати з Венеціанською комісією з метою забезпечення відповідності українського національного законодавства найкращим світовим практикам та провідним демократичним нормам і стандартам», — зазначив він.

Руслан Стефанчук та Марія Пейчинович-Бурич приділили особливу увагу й питанню належного забезпечення прав національних меншин в Україні.

«Наразі у Парламенті ведеться розробка нового проєкту закону про національні меншини. Переконаний, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме забезпеченню рівності прав національних меншин та корінних українців, з урахуванням сучасних міжнародних стандартів», — зазначив Голова Парламенту України.