Топ новини

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому було розглянуто питання щодо налагодження автоматизації початку опалювального сезону та надання допомоги Республіці Молдова в сфері енергетики.

Зокрема, РНБО розглянула питання щодо стану справ у енергетичній сфері. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов доповіли щодо підготовки країни до опалювального сезону. Також заслухано доповіді міністра енергетики Германа Галущенка, голови НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка та керівників структур, які забезпечують роботу газотранспортної системи.

Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення, згідно з яким уряд, обласні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування мають вжити вичерпних заходів щодо виконання завдань, які визначені рішеннями РНБО від 2 грудня 2019 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки», 30 липня 2021 року «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері» та від 28 серпня 2021 року «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері».

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов на брифінгу за результатами засідання констатував, що спостерігається певний саботаж у виконанні рішень РНБО щодо створення енергетичного балансу України, до чого можуть бути причетні олігархічні кола.

Тому на сьогоднішньому засіданні Ради нацбезпеки і оборони ухвалено рішення про формування робочої групи, яка має забезпечити публічність процесів, що відбуваються в енергетиці, і налагодження автоматизації процесу початку опалювального сезону, щоб пуск тепла перестав бути щорічною темою для спекуляцій.

Крім того, уряду доручено у триденний строк вжити заходів щодо встановлення механізму безперебійного постачання газу побутовим споживачам до завершення опалювального сезону. Йдеться, зокрема, про бюджетні та релігійні організації, підприємства теплопостачання, комунальні неприбуткові підприємства.

Враховуючи кризову ситуацію, яка склалася на енергетичному ринку Європи, на засіданні РНБО було заслухано представників ТОВ «Оператор ГТС України», НАК «Нафтогаз України» та ухвалено протокольне доручення визначити спеціальні умови щодо транспортування додаткових обсягів природного газу українською газотранспортною системою до країн Європейського Союзу в обсягах не менше 55 млрд куб. м на рік.

Як зазначив на брифінгу Олексій Данілов, Україна, окрім 40 млрд куб. м газу, який транспортує до Європи за контрактом з російським «Газпромом», готова запропонувати додаткові обсяги в 55 млрд куб. м на рік.

Крім того, на ім’я Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля надійшов лист від голови уряду Молдови Наталії Гаврилиці з проханням надати допомогу республіці у вигляді певного обсягу газу для уникнення надзвичайної ситуації, яка склалася в цій країні, зокрема через дії «Газпрому». Відповідно до рішення РНБО, український уряд це прохання розгляне, і Україна найближчим часом зможе надати таку допомогу.

Уряд затвердив зміни щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розбудову центрів надання адміністративних послуг. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ми продовжуємо курс щодо розвитку мережі ЦНАПів, щоб якнайбільше українців мали доступ до якісних послуг у своїх громадах. Під час реалізації проектів було виявлено економію коштів. Вони будуть перерозподілені й спрямовані іншим громадам на розбудову та оснащення центрів надання адмінпослуг», — зазначив Глава Уряду.

Зокрема, завдяки заощадженим коштам субвенції в розмірі 14,5 млн грн буде збільшено фінансування для 4 громад і виділено ресурс для ще 23 громад.

За вимогою Президента України Парламент України провів позачергове пленарне засідання.

Народні депутати розглянули важливі для європейської інтеграції України законопроєкти. Вони стосуються розвитку малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій в інфраструктуру, зеленої трансформації, якісної харчової продукції.

«Сьогодні парламент продемонстрував єдність і тверду налаштованість на впровадження європейських підходів в усіх сферах життя України. Ініційовані мною «дні ЄС» у Верховній Раді, в які відбувається голосування за євроінтеграційні законопроєкти, — є важливим форматом роботи, що дає відчутні результати, насамперед — ми досягаємо прогресу у реформах, який бачать європейські партнери», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, «ефективна взаємодія між Президентом, Парламентом, Урядом виносить євроінтеграційні питання на вищий політичний рівень».

«Крок за кроком наближаємось до важливої мети. Не збавляючи обертів, ми рухаємось вперед і далі напрацьовуватимемо ці напрямки», — зазначив Руслан Стефанчук.

Щорічно, після збору сільгоспвиробниками врожаю, у м.Вінниці проводяться осінні ярмарки, метою яких є забезпечення населення області сільськогосподарською продукцією та продовольчими товарами за цінами виробників.

Цьогоріч перший такий ярмарок відбувся 24 жовтня на площі поблизу торгівельного центру «Plaza Park», що знаходиться по вул.Келецькій, 117-Б.

На традиційний осінній ярмарок завітав Голова облдержадміністрації Сергій Борзов разом з головою обласної Ради Вячеславом Соколовим.

Голова ОДА поспілкувався з відвідувачами, продавцями і представниками товаровиробників, ознайомився з категоріями представленої на ярмарку продукції.

«Радий сьогодні бачити вінничан на традиційному осінньому ярмарку, який в цьому році проводиться вперше. Свою продукцію представили понад 160 товаровиробників області і не тільки. Зокрема, до Вінниці також приїхали товаровиробники із Чернігівської області. На ярмарку представлений широкий  асортимент продукції: риба, м'ясо, овочі, фрукти, олія, мед та багато іншого. Ціни справді доступні. Для прикладу, літр олії тут можна придбати за 40 грн, тоді як в супермаркетах її ціна становить більше 60 грн. Зручно і те, що ярмарок розташований у спальному мікрорайоні Вінниці, тому люди можуть закупитися неподалік від свого дому. Попит є, тож я вважаю, що цьогоріч перший осінній  ярмарок досить вдалий", - зауважив Сергій Борзов.

Свою продукцію представили підприємства переробної промисловості з виробництва м’ясних та ковбасних виробів, м’яса курей, яєць, олії, молокопродуктів та хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів, борошна, круп, плодоовочевих консервів.

Також відвідувачі мали можливість придбати продукцію торгівельних підприємств споживчої кооперації і сільськогосподарських товаровиробників м’яса, риби, фруктів, овочів, меду та інших продовольчих товарів.

Крім цього, населенню було запропоновано саджанці фруктових дерев, а також кущі смородини, аґрусу, малини та різноманітні квіти.

У свою чергу,  голова обласної Ради Вячеслав Соколовий додав: "Важливо, що тут справді надається продукція за дешевшими цінами від виробника. Враховуючи поточну епідситуацію, таким чином вдалося трохи розвантажити торгові мережі".

Спілкуючись із учасниками ярмарку, Голова обласної державної адміністрації  вкотре наголосив, що неухильне дотримання протиепідемічних вимог та вакцинація залишаються найбільш дієвими для стримування пандемії та повернення до звичного способу життя.

У свою чергу, начальник ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук додав: "На жаль, сьогодні не всі відвідувачі дотримуються протиепідемічних вимог. На ярмарку присутні спеціалісти Держпродспоживслужби. Зауважу, що всі, хто сьогодні продає тут свої товари, пройшли відповідне обстеження, тож  продукція безпечна. Дякую всім громадянам, які прийшли в захисних масках. Мені дуже прикро, що при такій напруженій ситуації із захворюваністю на коронавірус, багато людей нехтують елементарними правилами безпеки. Раджу дотримуватися маскового режиму і зробити щеплення проти коронавірусу. Це допоможе уникнути тяжких наслідків та стримати пандемію".

Про підготовку до проведення ярмарку та  моніторинг цін на товари, який зазвичай проводиться Департаментом міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА поінформував директор профільного Департаменту Володимир Мережко.

"У зв'язку із пандемією, минулого року не було традиційних сільськогосподарських ярмарків восени. Цьогоріч все ж вирішили відновити роботу таких ярмарків, адже протягом останніх двох місяців до обласної державної адміністрації надійшла велика кількість звернень від  громадян з проханням проведення  традиційних сільськогосподарських ярмарків.  – зауважив Володимир Мережко. - Спостерігається великий попит на різноманітну продукцію, зокрема, найбільший - на м'ясо, олію та цукор.  Сьогодні, станом на 9 годину ранку, деякі представники товаровиробників уже продали свої товари. Переконаний, що протягом цих і наступних вихідних вінничани зможуть придбати все необхідне на зиму за доступними цінами виробників. Між  іншим, цьогоріч ми напряму працюємо з виробниками. У зв'язку з адмінтериторіальною реформою у нас змінилася кількість районів і для  вирішення питань ми безпосередньо працювали з переробними,  сільськогосподарськими підприємствами, які сьогодні представляють  свою продукцію на ярмарку".

Загалом, 24 жовтня у першому осінньому ярмарку взяли участь понад 160 товаровиробників з усіх районів області та з обласного центру.

Наступний ярмарок на площі біля ТЦ «Plaza Park»  відбудеться вже наступної суботи – 30 жовтня.

Графік роботи ярмарків: з 08:00 до 15:00.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час брифінгу заявив, що Парламент повернеться до розгляду законопроєкту про обчислення часу, коли Україна перейде на зимовий час.

"Сталося те, що ми перейшли на літній час. Голосувати за цей законопроєкт у літній час не було ніякого сенсу, тому що природний час для України — UTC+2  — це зимовий час. Після того, як Україна перейде на зимовий час, ця дискусія знову має бути піднята", — наголосив Руслан Стефанчук.

Він також відзначив, що питання має розглядатися, враховуючи біологічний ритм та здоров'я українців, а також рішення країн Євросоюзу, які також відмовилися від сезонного переведення годинників.

Ковід обмежив нашу свободу, але ми вчимось жити під час в пандемії – звернувся Голова ОДА Сергій Борзов звернувся до вінничан.

Про епідситуацію в області Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов спілкувався з директором обласного Центру інфекційних хвороб Ігорем Матковським.

В Офісі Президента України за участю керівництва Антимонопольного комітету України відбулася зустріч з представниками Ради з питань конкуренції Румунії та проекту ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» (SESAR).

Заступник керівника Офісу Глави держави Юлія Свириденко подякувала європейським колегам за підтримку України та, зокрема, Антимонопольного комітету в процесі впровадження порівняно нового для нашої країни механізму державної допомоги.

Також вона відзначила, що інструмент держдопомоги є одним з ключових елементів у процесі євроінтеграції, та засвідчила позицію України й особисто Президента щодо обов’язкового та вчасного узгодження законодавства у цій сфері з європейськими стандартами.

Юлія Свириденко підтвердила готовність до співпраці та допомоги усім сторонам цих процесів у межах компетенції Офісу Президента та наголосила, що розумний підхід до витрачання державних коштів – це збалансованість інтересів держави та платників податків, а також запорука успішного розвитку економіки України.

Європейські партнери акцентували увагу на необхідності комплексної співпраці усіх гілок влади для прискорення імплементації відповідного законодавства та засвідчили готовність всебічно сприяти цьому процесу в Україні.

Принагідно сторони обмінялися думками щодо проходження опалювального сезону в Україні та Румунії в умовах стрімкого зростання вартості газу.

Зокрема, Юлія Свириденко зазначила, що наша держава шукає спосіб пом’якшити вплив цього чинника на вразливі категорії населення та важливі об’єкти соціальної інфраструктури.

Уряд затвердив зміни щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розбудову центрів надання адміністративних послуг. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ми продовжуємо курс щодо розвитку мережі ЦНАПів, щоб якнайбільше українців мали доступ до якісних послуг у своїх громадах. Під час реалізації проектів було виявлено економію коштів. Вони будуть перерозподілені й спрямовані іншим громадам на розбудову та оснащення центрів надання адмінпослуг», — зазначив Глава Уряду.

Зокрема, завдяки заощадженим коштам субвенції в розмірі 14,5 млн грн буде збільшено фінансування для 4 громад і виділено ресурс для ще 23 громад.

Зростання захворюваності на коронавірусну хворобу в Україні, пришвидшення процесу вакцинації та боротьбу з підробкою ПЛР-тестів і сертифікатів про щеплення обговорили учасники селекторної наради з питань протидії пандемії COVID-19, що відбулася під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Уряд України та команда Міжнародного валютного фонду досягли на робочому рівні домовленості, що дозволяє розпочати перший перегляд спільної програми Stand-by. За результатами першого перегляду Україна отримає виплату від МВФ у розмірі приблизно 700 мільйонів доларів США.

«Співпраця України з МВФ — це один із маркерів для міжнародної спільноти, що наша держава рухається у правильному напрямку. Сьогоднішня оцінка Фонду демонструє, що Україна активно впроваджує реформи для розбудови сучасної держави з розвиненою ринковою економікою. Нещодавно погоджені нові проекти зі Світовим банком, виділення другого траншу макрофіну від ЄС і тепер позитивні домовленості з МВФ — це і є показник ефективності нашої спільної роботи для успішного майбутнього України», — підкреслив Денис Шмигаль.

Очікується, що Рада МВФ затвердить домовленість у листопаді цього року та продовжить термін дії програми до кінця червня 2022 року.

Спільна програма Stand-by між Україною та МВФ на суму 5 млрд доларів США була затверджена 9 червня 2020 року. Вона спрямована на подолання наслідків пандемії COVID-19, зміцнення результатів та продовження реалізації важливих структурних реформ в Україні.

Питання тарифів на комунальні послуги та забезпечення теплом і гарячою водою бюджетних установ дуже гостро стоїть для громадян і потребує парламентського контролю. На цьому під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп наголосила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

 Вона нагадала, що станом на вересень цього року лише заборгованість громадян за спожиті комунальні послуги становить понад 62 млрд грн. Водночас між Урядом та місцевим самоврядуванням підписано Меморандум, згідно з яким до кінця опалювального сезону тарифи на тепло та гарячу воду не повинні зростати.

 «Ми отримали численні повідомлення з регіонів, що цей Меморандум не захищає людей від підвищення цін на газ. Бачимо на місцях паніку та нерозуміння як починати опалювальний сезон через відсутність контрактів з «Нафтогазом». На Київщині, Сумщині, в інших областях школи та лікарні змушені виходити на відкриті торги з ціною газу по 40-47 грн за кубометр. А компенсаторів в бюджеті на цей рік для таких громад немає», - підкреслила Олена Кондратюк.

 За словами віцеспікерки, ситуація з початком опалювального сезону в регіонах близька до катастрофічної.

 «Тому я пропоную зібрати терміново засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Верховній Раді. Треба заслухати очільників місцевого самоврядування, отримати реальну інформацію про те, як виконується Меморандум на місцях», - сказала Олена Кондратюк.

 Вона уточнила, що необхідно з’ясувати, з якими труднощами зараз стикаються громади, «що ми можемо зробити, як Верховна Рада, щоб захистити людей, школи, лікарні і садочки від непідйомних тарифів та зриву опалювального сезону».

Президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому було затверджено План оборони України та ухвалено рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до низки осіб і компаній.

Зокрема, РНБО затвердила План оборони України, робота над яким тривала майже два роки. Цей документ відповідає на виклики, які постали перед Українською державою, зокрема визначає взаємодію державних органів влади у разі загострення безпекової ситуації.

«Це перший такий фундаментальний документ за роки незалежності», – сказав секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов на брифінгу за результатами засідання.

РНБО також затвердила Стратегію біобезпеки та біологічного захисту, відповідно до якої органи державної влади мають відпрацьовувати виклики в цій сфері, зокрема щодо протидії пандемії COVID-19.

Крім того, на засіданні було розглянуто та ухвалено Стратегію інформаційної безпеки України, яка, серед іншого, передбачає заходи з протидії російській пропаганді.

Рада нацбезпеки і оборони також ухвалила рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до низки осіб, причетних до організації та проведення незаконного голосування на виборах до Державної думи РФ у тимчасово окупованому Криму та на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. За словами Олексія Данілова, були застосовані санкції проти 237 осіб, переважно це члени виборчих комісій, які організовували процес псевдовиборів на цих територіях.

Також на засіданні розглянуто питання про застосування санкцій щодо російської мережі дисконтних магазинів MERE, що виступає як міжнародний бренд мережі «Светофор». Вона не має права працювати на території України, адже провадить діяльність в окупованому Криму.

РНБО також підтримала санкції проти Єменської Республіки згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН.

Рада нацбезпеки і оборони заслухала інформацію правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних проваджень за статтею 111 Кримінального кодексу України («державна зрада»). З 2014 року за цією статтею було розпочато 1600 справ, у межах яких 400 осіб було оголошено в розшук. Крім того, великій кількості осіб було висунуто звинувачення, і зараз ці справи розглядаються в судах. Це питання також залишається під контролем РНБО.

На засіданні також було заслухано голову МЗС Дмитра Кулебу та міністра юстиції Дениса Малюську щодо слухань Арбітражного трибуналу з морського права у справі України проти Російської Федерації щодо затримання українських військово-морських суден та членів їхніх екіпажів у 2018 році. Це питання залишається під контролем Володимира Зеленського, оскільки для України вкрай важливо відстоювати свої інтереси.

Наступним розглядалося питання про стан виконання рішення РНБО Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів. Зокрема, було заслухано доповідь міністра щодо цього. На жаль, констатував секретар Ради національної безпеки і оборони, Міністерство в недостатньому обсязі виконує укази Президента, зокрема указ № 77 від лютого цього року, тому члени РНБО звернулися до очільника уряду щодо розгляду на найближчому засіданні питання роботи керівництва Міністерства.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах на засіданні Ради нацбезпеки і оборони доповів щодо стану справ у надрокористуванні та додаткових заходів з посилення нагляду у цій сфері. Після того як на початку року цим питанням почала опікуватися РНБО, очікується збільшення надходжень від служби до бюджету – щонайменше 50 млрд грн за підсумками року порівняно з 28,9 млрд грн у 2020-му.

Утім, як зауважив Олексій Данілов, потребує вивчення інформація про отримання компаніями 211 дозволів і ліцензій.

«СБУ та відповідні органи на засіданні отримали доручення розібратися, як сталося, що ці компанії без відповідних нормативно-правових актів, які діяли на 2018 рік, отримали ці дозволи. Відкрито кримінальне провадження, і на наступних засіданнях буде інформування членів РНБО саме з цього питання», – сказав він.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони також розповів, що родина Злочевських відмовилася від двох ліцензій на видобуток вуглеводнів, які отримала раніше.

Також, за словами Олексія Данілова, з 1 листопада на порталі системи моніторингу Апарату РНБО «СОТА» у публічному доступі з’явиться інформація про всі 3044 ліцензії й дозволи, які на сьогодні видані в Україні.

«І всі це зможете дивитися – всі компанії, хто з ким і як афілійований, скільки вони сплачують податків і в який спосіб у них оформлені земельні ділянки та коли вони отримували дозволи й чим там займаються», – резюмував секретар Ради нацбезпеки і оборони.

Також на засіданні РНБО була заслухана інформація про стан виконання протокольного доручення щодо застосування санкцій проти контрабандистів та представників криміналітету – так званих злодіїв у законі. Із 17 «злодіїв у законі», які були під санкціями РНБО, жоден не перебуває на волі, а частина покинула територію України.

Були заслухані й доповіді керівників Одеської митниці, а також представників СБУ та МВС Одеської області щодо питання протидії контрабанді. Відповідно до звіту, надходження до держбюджету зросли на 47 млрд грн, але водночас є інформація, що люди, які раніше опинилися під санкціями, не припинили своєї діяльності повністю.

Тому Президент Володимир Зеленський запропонував на початку наступного тижня провести нараду за участю керівника Державної митної служби, міністра фінансів, голови СБУ та представників інших відомств, на якій буде розглянуто питання посилення кадрового забезпечення на митниці.

Нарощування темпів вакцинації в регіонах допоможе підготувати медичну систему до потенційного зростання захворюваності та захистити якомога більше українців від коронавірусної інфекції. На цьому під час робочої поїздки до Запорізької області наголосила заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич.

В останній тиждень спостерігається суттєве збільшення нових підтверджених випадків на COVID-19 у багатьох регіонах України, що свідчить про наближення до нового піку захворюваності. Запорізька область - одна з п’яти в Україні, яка через ускладнення епідемічної ситуації потрапила до “червоної зони”, що є прямим наслідком низьких темпів щеплення в регіоні.

“На сьогодні в Запорізькій області щоденно медики роблять біля 5-7 тисяч щеплень, тоді як відповідно до спроможності регіону їх кількість має бути не менше 11 тисяч на добу. Разом із тим кількість центрів вакцинації є дуже малою для цього регіону. Тому наступного тижня в області має бути відкрито ще кілька додаткових центрів масової вакцинації. Окрім того, відповідно до наданих рекомендацій має бути покращено роботу вже існуючих центрів і пунктів щеплень”, - резюмувала Марія Карчевич.

Заступник Міністра перевірила готовність лікарень Запоріжжя до нових викликів пандемії та стан ремонтних робіт об'єктів у рамках програми Президента України “Велике будівництво”. Зокрема, було відвідано обласну інфекційну клінічну лікарню та обласну клінічну лікарню, міські лікарні № 7 та № 9 міста Запоріжжя, міську клінічну лікарню екстреної та швидкої медичної допомоги.

За словами Марії Карчевич, в області усі лікарні, які приймають хворих на коронавірус, у середньому заповнені на 75%. Однак ситуація не є критичною, лікарні мають усе необхідне для прийому хворих та забезпечені киснем.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук обговорив питання протидії російській агресії із Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Маргаретою Седерфельт.

До обговорення долучилися Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Тобіас Тиберг, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук.

«Ми вдячні за ту пріоритетну увагу, яку Швеція приділяє діяльності з протидії російській агресії під час головування в ОБСЄ у 2021 році… Схвалення ПА ОБСЄ на щорічних сесіях низки резолюцій, що стосуються засудження дій Росії стосовно України, чітко продемонструвало відданість парламентаріїв з усього регіону ОБСЄ основоположним принципам та зобов’язанням у рамках ОБСЄ, і стало прикладом єдності у їх відстоюванні», – зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України переконаний, що питання протидії російській агресії є надзвичайно важливим для відновлення поваги до основоположних принципів ОБСЄ, які грубо порушені Російською Федерацією, та повернення до атмосфери довіри і взаємної співпраці в рамках ОБСЄ.

«Парламент України неодноразово закликав Парламентську асамблею ОБСЄ та інші міжпарламентські організації продовжити політичний тиск на Росію з метою звільнення всіх українських заручників, у тому числі – незаконно утримуваних в окупованому Криму та на території РФ», – наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради України висловив сподівання, що ПА ОБСЄ зможе взяти участь у парламентському вимірі діяльності «Кримської платформи».

«Розраховую, що наявний високий рівень нашої взаємодії надалі тільки розвиватиметься», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Надання європейської перспективи Україні, яка поділяє спільні цінності з Європейським Союзом, буде логічним та очікуваним кроком, і заради досягнення цієї мети наша країна наполегливо працюватиме з усіма державами ЄС.

11 жовтня 2021 року під час позачергового  засідання Кабінету Міністрів України було затверджено порядок надання державної підтримки товаровиробникам, які використовують меліоровані землі.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, держава компенсує 25% витрат тим агровиробникам, які встановили або модернізували системи зрошення у своїх господарствах. Модернізація системи зрошення земель у південних регіонах України дасть змогу збільшити їх врожайність щонайменше удвічі, що сприятиме зростанню ВВП та створенню нових робочих місць. Цього року безповоротна дотація для аграріїв за відповідною програмою складе 50 млн грн. 

«Меліорація таких земель — це один із ключових елементів підвищення врожайності наших аграріїв до рівня передових держав, а це означає збільшення експортної виручки, збільшення кількості робочих місць та реінвестицій в економіку. Саме тому Уряд ухвалив рішення виділити кошти українським фермерам, які впроваджують у себе відповідні технології зрошення. Це інвестиції в підвищення продуктивності економіки та майбутнє країни», — відзначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду також підкреслив, що перед Міністерством аграрної політики стоїть завдання розпочати пілотні проекти у сфері меліорації земель на основі державно-приватного партнерства.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь у презентації видання «Українська державність».

«Чимало авторів об’єдналися задля того, щоб історія української державності була увіковічена в книзі. Чому ми вирішили написати саме книгу? Тому що про українську державність насамперед всі ми дізнавалися саме із книг, таких як «Повість минулих літ», «Бертинські хроніки» та інші», — пояснив Руслан Стефанчук.

За його словами, на підставі проведеної роботи Президент України видав Указ «Про День Української Державності». Незабаром Верховна Рада України розглядатиме законопроєкт, який підвищує значення цього дня, зробивши його вихідним.

«У нас дуже глибоке історичне коріння. Усі ми маємо пам’ятати, що саме українці є носіями понад тисячолітньої державності. Київ був заснований 482 року, а 839 року датується перша писемна згадка про посольство русів у «Бертинській хроніці», що вважається першим міжнародним дипломатичним визнанням. Завданням кожного з нас є докласти максимум зусиль для того, щоб створити настільки міцний фундамент української державності, аби ніколи та ні в кого не було жодного бажання зазіхати на українську державність, нашу історію і на те, що ми є українцями та ми цього гідні», — зазначив Голова Парламенту України.