Топ новини

Під час робочої поїздки на Донеччину Президент України Володимир Зеленський відвідав передній край оборони, де останнім часом відбуваються ворожі обстріли.

Українські позиції, на яких побував Глава держави, розташовані за 700 метрів від противника.

Володимир Зеленський зустрівся з військовими, котрі несуть службу на передовій, та ознайомився з оперативною обстановкою на фронті.

«Дійсно, ми бачимо, і військові відзначають зменшення кількості пострілів – вона значно знизилась за останні 7-10 днів. Проте є провокації, і, на жаль, бувають бойові втрати. Однак, слава богу, що зараз гримить грім, а не постріли», – зауважив Глава держави.

Також, за його словами, важливо бачити, що українські бійці гарно озброєні та забезпечені всім необхідним, а також розуміти, у чому вони мають потребу.

«Завжди хочеться привезти – і привозимо – технічні та військові речі, які дійсно потрібні для безпеки хлопців та дівчат», – додав Володимир Зеленський.

Глава держави відзначив високий бойовий дух українських військовослужбовців.

«Враження від візиту на передову завжди дуже позитивні – від того, як виглядають наші бійці, від їхніх поглядів, очей – чоловіків і жінок, офіцерів і звичайних солдатів», – сказав Президент, наголосивши, що обличчя наших захисників завжди випромінюють спокій та героїзм.

Володимир Зеленський зазначив, що державні службовці та депутати також мають частіше приїжджати на фронт, щоб підтримувати українських військових та брати з них приклад для сміливих державницьких кроків.

«Відвідання наших захисників – це завжди для мене честь. Я заряджаюся й надихаюся їхнім героїзмом. Тому приїжджаю з радістю, з гордістю», – зауважив Володимир Зеленський.

Президент також вручив бійцям державні нагороди й цінні подарунки.

«Просто хочу подякувати кожному з вас, кожному військовому за те, що кожного дня захищаєте Україну. Бажаю вам і вашими сім’ям добра, здоров’я, щастя. Повертайтеся живими з боїв», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський пообідав разом з військовослужбовцями у солдатській їдальні.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо реалізації проектів зрошення земель. Учасники обговорили стан меліорації земель в Україні та перебіг виконання завдань в цьому напрямку.

У нараді взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, Заступник керівника Офісу Президента Юлія Свириденко, Голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький, представники міністерств та інші.

«Президент України поставив амбітне завдання — почати цього року проекти зі зрошення земель. Зокрема, організувати й запустити пілотні проекти в Одеській області, які згодом будуть розширені на інші південні регіони», — зазначив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду під час наради заслухав пропозиції Голови Одеської ОДА Сергія Гриневецького щодо реалізації першочергових проектів з відновлення зрошення в Одеській області.

Денис Шмигаль підкреслив, що варто активніше залучати інвесторів та продуктивніше працювати в цьому напрямку з іноземними й фінансовими партнерами України.

«Потрібно не лише відновити старі меліоративні системи, але також збудувати нову сучасну інфраструктуру за прикладом провідних країн. Одним із варіантів реалізації цього завдання є державно-приватне партнерство з компанією, яка є світовим лідером у цій галузі», — відзначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр наголосив, що відповідальні особи не повинні чекати законодавчих ініціатив щодо проектів зрошення земель, а мають вже розпочинати роботу в цьому напрямку.

Так, за підсумками наради Глава Уряду дав завдання Міністерству аграрної політики та продовольства прискорити виконання цілей щодо реалізації проектів зрошення земель в Україні та почати процес переговорів для організації співпраці в цій галузі з провідними компаніями.

Голова Парламенту Дмитро Разумков у ході робочої поїздки до Львівської області відвідає завод «Електронмаш» і «Львівський бронетанковий завод», візьме участь у круглому столі з питань промисловості та  вручить відзнаки Верховної Ради України працівникам Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Також Дмитро Разумков візьме участь у роботі VIIІ Всеукраїнського форуму місцевого самоврядування та у Першому Всеукраїнському форумі судових експертів.

Крім того, Голова Верховної Ради поспілкується з науково-педагогічними працівниками та студентами Львівського національного університету імені Івана Франка та ознайомиться із роботою клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова та із Міжнародним центром миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

9 червня на Вінниччині стартував науковий форум «Актуальні питання серцево-судинної хірургії та трансплантології в Україні», головною метою наукового форуму є визначення стратегічних цілей розвитку кардіохірургічної та судинної хірургії в області, обговорення широкого кола найбільш актуальних питань в сучасній стратегії лікування серцево-судинної патології та перспективи і перші кроки розвитку трансплантології у Вінницькій області.

Захід відбувся у залі нового хірургічного корпусу Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Миколи Пирогова за участю керівництва області та міста, провідних науковців та фахівців у галузі серцево-судинної хірургії.

Незважаючи на стрімкий розвиток кардіохірургії, щороку захворювання серця вбивають 17,5 млн людей, 80% з яких проживають у країнах з низьким рівнем доходів. Саме тому оперативне лікування хвороб серця має вкрай важливе значення для кожної людини, а особливо для тих, які перебувають у групах ризику.

На початку форуму про розвиток кардіохірургії в Україні та в області розповів директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова Василь Лазоришинець, зазначивши: «Декілька років тому на базі центру ендоваскулярної хірургії було відкрито кардіохірургічне відділення, яке працює і досі. 3 роки тому відкрито кардіохірургічне відділення в обласній лікарні. Сьогодні відкрито реперфузійний центр або відділення ендоваскулярної кардіохірургії на базі Могилів-Подільської лікарні».

За словами Василя Лазоришинця, подібні центри на базі районних лікарень також відкрито в інших населених пунктах України, зокрема, в Умані та в Хусті Закарпатської області.

«Безперечно, такі центри повинні бути. У 90-ті роки їх було всього 2 по Україні - у Києві в інституті Амосова та у Львівській обласній лікарні. На сьогодні в Україні є 48 реперфузійних та кардіохірургічних центрів. Цієї кількості все ж мало, адже 1 центр діє на 1 млн населення. Для порівняння, у Європі і США один такий центр працює на 100 тис. населення. Тож нам є куди рухатись і за що боротись. – зазначив Василь Лазоришинець. – Зауважу, що Програма, у рамках якої відкриваються подібні центри, дозволить за 5 років знизити кількість інфарктів більш ніж на 10 тис. і зменшити рівень летальності. На сьогодні по Україні летальність складає 7-13%. Це тисячі врятованих життів».

Нагадаємо, що 8 червня у новоствореному реперфузійному центрі Могилів-Подільської ОЛІЛ було проведено перше оперативне втручання 68-річному чоловікові, якому зробили стентування ураженої коронарної артерії.

Василь Лазоришинець зазначив, що спілкувався із пацієнтом, якого прооперували вчора.

«Пацієнта вже можна виписувати, адже він почувається добре. Ще 5 років тому провести подібну операцію нарівні району було б неможливо і з великою вірогідністю пацієнт пережив би важкий інфаркт з подальшою інвалідизацією», - зауважив фахівець.

Сергій Борзов , звертаючись до учасників форуму, розповів про основні здобутки медичної галузі області за останній час та амбітні плани  на найближчий період, зауваживши на тому, як змінились підходи та ставлення до медиків і в цілому до галузі медицини за час пандемії COVID-19 : « Таких масштабів і таких темпів область не знала. Заради життя і здоров’я вінничан на Медмістечку у селищі Березина створена обласна інфекційна лікарня - Клінічний центр інфекційних хвороб (на базі СНІД-центру). Так, я був ініціатором, адже в області не було обласної інфекційної лікарні більше 20 років,- зауважив Голова ОДА,- Розпочинали з відкриття  20 ліжок, на сьогодні маємо 220. У центрі створені реанімаційні блоки на 24  ліжка. З листопада заклад почав приймати  пацієнтів з COVID-19. На 16 мільйонів гривень з обласного бюджету у заклад закуплено обладнання. Працює там і кисневий концентратор високої потужності. Тобто забезпечили лікарню трьома джерелами  кисню для наших пацієнтів».

Сергій Борзов зазначив, що третю хвилю подолали, не входячи до «червоної» зони лише завдяки тому, що робота тривала і триває постійно: «В  області не оголошували  локдаун, навіть тоді, коли показники були високими. Тому що було куди везти  хворих. І для них постійно є кисень!».

Окремо Сергій Борзов зупинився на ситуації  в області  щодо рівня захворюваності на серцево-судинні патології, адже саме вони дають високий показник смертності.   

Так, на Вінниччині за 2020 рік зафіксовано 723 тисячі випадків серцево-судинних захворювань, понад 318 тисяч звернень пацієнтів з приводу гіпертонічної хвороби. З-поміж захворювань судин і серця чималий відсоток займає ішемічна хвороба серця. Протягом 2020 року до лікарень звернулося 272 тисячі вінничан.  Більше 1 тисячі мешканців області  потрапило з гострим інфарктом міокарда до медичних закладів.

«Оскільки це основна причина смертності, розвиток кардіологічної допомоги не зупиняється,- підкреслив Голова ОДА.-  Сьогодні відкрили кардіохірургічне відділення у Могилів-Подільській лікарні. З 2018 року  тут не використовували  унікальне  дороговартісне обладанання – ангіограф. Мусив утрутитись – нарешті кардіовідділення почало працювати. Ангіограф уже використовують. А значить врятує не одне життя».

Очільник області також виконав обіцянку, домовившись з фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова про налагодження роботи кардіовідділення Могилів-Подільської ОЛІЛ. Вчора завдяки підтримці керівництва інституту Амосова у Могилеві-Подільському було проведено перше оперативне втручання. Його виконували  Фанта Станіслав Миколайович, лікар-кардіохірург відділення рентгенхірургічних методів діагностики та лікування захворювань серця та судин Національного інституту серцево-судинної хірургіі імeні М. М. Амосова та лікар-хірург лікарні Дідур Олег Миколайович.

Щодо перспективного, нового для області напрямку пересадки органів, Сергій Борзов зауважив: «У вінницькій «пироговці» дозволили трансплантацію органів. Це стало можливим після того, як Вінницька обласна клінічна лікарня ім. Пирогова увійшла у пілотний проєкт та отримала ліцензію - лікарню ім.Пирогова включили у вузьке коло лікарень країни, яким дозволена трансплантація. Так, сам процес запуску – це дорого. Фактично це вкласти кошти, які би вкладалися з державного бюджету на інші зарубіжні клініки, які вже працюють у галузі трансплантології, коли ми відправляємо таких пацієнтів в інші країни світу - Словаччину, Чехію, Ізраїль, Німеччину. Потрібно боротися за кожного пацієнта та розвивати цей напрямок тут, вдома – на Вінниччині. Сподіваюсь, до кінця року вже будуть проведені операції з трансплантації нирки».

Вінницький міський голова Сергій Моргунов також щиро подякував медикам за самовіддану роботу під час пандемії коронавірусної хвороби та розповів про розвиток кардіології в обласному центрі, зазначивши: «З 2008 року ми розпочали роботу над питанням розвитку кардіології.  Приємно те, що у результаті такої колосальної колективної роботи Вінницький кардіоцентр справді вийшов на європейський рівень. Зокрема, за минулий рік було проведено близько 900 стентувань та 1500 коронографій. Завдяки допомозі співробітників Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова вже проведено 116 операцій на відкритому серці. Це робота безпосередньо тих фахівців, які завжди рятували і продовжують рятувати людей. На сьогодні Вінницький кардіоцентр входить до трійки кращих кардіоцентрів України. Нам ще є над чим працювати. На мою думку, сьогоднішнє відкриття сучасного реперфузійного центру на базі Могилів-Подільської окружної лікарні, а також проведення першої операції на серці у Могилеві-Подільському – це справді  гарний знак для всієї Вінницької області».

Під час наукової частини форуму фахівці  обговорювали сьогодення та майбутнє кардіохірургії а також необхідність розвитку трансплантації на Вінниччині, перші її кроки та перспективи розвитку.

Сьогодні, 9 червня, відкрили новий реперфузійний центр на базі Могилів-Подільської окружної лікарні та ввели в експлуатацію ангіограф – унікальне обладнання для проведення операцій на серці. Ангіограф закуплений ще у 2018 році, але лише за втручання Голови ОДА Сергія Борзова роботи з його монтажу були відновлені.

Новостворений реперфузійний центр став 49-тим центром регіональної реперфузійної мережі, розвиток якої впродовж останніх двох років є одним з пріоритетних напрямків Кабінету Міністрів України та МОЗ України. Центр відкрито в рамках урядової програми, що зокрема передбачає забезпечення центрів ангіографами - сучасним і надзвичайно точним обладнанням, за допомогою якого лікарі визначають, де саме є непрохідність судин.

Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зауважив:

«Дуже важливо, що на відстані 120 км від Вінниці відкрився сучасний кардіоцентр – в м. Могилів-Подільський. У Вінницькій області, як і в цілому по Україні, на першому місці по захворюванням – інсульти, на другому – серцево-судинні хвороби і на третьому – онкологія. За такої сумної статистики серцево-судинних захворювань, дуже важливо, що в регіонах відкриваються такі центри. Цей ангіограф був придбаний багато років тому. На нього витратили 23 млн грн. Держава дала 19 млн грн., решту – місцева влада. Але ж він простоював, не працював для людей. А що таке державна політика в сфері медицини? Це адміністрування. Тому було прийнято рішення – відкрити сучасний кардіоцентр в м. Могилів-Подільський. І завдяки всім нашим спільним зусиллям це відбулося. Хочу окремо подякувати Василю Васильовичу Лазоришинцю – директору Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова, Академіку НАМН України, доктору медичних наук, професору, заслуженому лікареві України. Без нього цієї події б не відбулося. Дякую за навчання наших спеціалістів під час стажування в інституті Амосова».

Своєю чергою, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова Василь Лазоришинець зазначив, що ефективне функціонування мережі реперфузійних центрів залежить не лише від наявності ангіографів. Це, насамперед, налагоджена та чітка робота усіх ланок – екстреної медичної допомоги, реперфузійних центрів і кардіологічних відділень, які забезпечуватимуть післяопераційну реабілітацію пацієнтів.

 «Відкриття Центру для регіону – це величезна подія, – підкреслив Василь Лазоришинець. – Вона загальноукраїнського значення, адже, якщо на початку 90-х років в Україні було всього два таких кардіоцентри – це інститут Амосова і Львівський обласний кардіологічний центр, то зараз є 48. Ваш центр буде 49-тим кардіохірургічним і реперфузійним центром в Україні. Що це означає? Діяльність спеціалістів Центру покликана запобігти інфаркту, а якщо такий відбувся,  протягом 90-120 хвилин реперфузувати коронарну артерію, тобто відкрити її та відновити кровотік по артерії. Звісно, по нашим дорогам, навіть 140 чи 120 км, цей час доїзду так чи інакше буде втрачатися».

Василь Лазоришинець наголосив, що відкриття таких центрів – це наближення та пришвидшення доступу до медичної допомоги:

«Вчорашня операція 68-річному пацієнту, якому вчора зробили стентування ураженої коронарної артерії, показала, що тепер не потрібно їхати ні до обласного центру, ні в столицю, а можна прооперуватися на місці. На такі операції вже сформувалася черга кількістю 320 осіб, а загалом десь близько 2 тисяч осіб, потребують цієї допомоги. Ми робимо важливу справу – запобігаємо інфарктам міокарда, які зачасту призводять до інвалідизації та збільшення навантаження на державний і місцевий бюджети».

Директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова повідомив, що в структурі летальності серцево-судинні і нейроваскулярні захворювання перебувають на першому місці в Україні. Вони складають приблизно 70%. Для порівняння, в світі ця смертність в структурі летальності складає 32 %, а в Франції, Японії та США – це 29 %.

«Якщо раніше, в загальному по Україні, було близько 50 000 інфарктів і смертність в різних регіонах сягала від 14 до 27% , то відколи запрацювала урядова програма - 40 000 інфарктів на рік і смертність складає від 10 до 21%. Це тисячі врятованих життів по всій Україні, завдяки реперфузійним центрам. Загалом ці 48 кардіологічних і реперфузійних центрів виконали протягом минулого року 18 тисяч операцій,  попри пандемію ковід, а в 2019 році – 25 тисяч операцій», – наголосив Василь Лазоришинець.

Директор КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» Василь Чепелюк подякував за допомогу та всебічне сприяння Голові ОДА Сергій Борзову, спеціалістам інституту Амосова та міському голові м. Могилів-Подільський: «Я щасливий і всім дякую. Потужність закладу має складати близько 450 пацієнтів в рік. Це ті люди, що повернуться додому вести здоровий спосіб життя і насолоджуватися часом, проведеним зі своїми сім’ями. Дуже приємно, що передові технології дають змогу рятувати життя».

Варто зазначити, що сучасна інтервенційна ангіографічна система Infinix-i Core+INFX-8000V (Infinix VF-i/SP) /G3, вартістю  23 млн грн, допоможе проводити малі оперативні втручання на судинах серця.

Запуск нового ангіографа дозволить надавати невідкладну допомогу рятувати життя пацієнтам південного регіону з гострим інфарктом міокарда поруч із домом, а не їхати в обласний центр, втрачаючи дорогоцінний час.

Віднині у лікарні запрацює і ПЛР-лабораторія. Відкриття ПЛР-лабораторії дозволить  значно пришвидшити своєчасність діагностики хворих з COVID-19 й іншими інфекційними захворюваннями, а відповідно: покращити якість лікувально-діагностичного процесу. Обстеження зможуть проводити мешкaнці південної чaстини нaшого регіону. Це розвaнтaжить лaборaторії облaсного центру, адже дослідженням буде охоплено до 300 тисяч нaселення. Для забезпечення роботи лабораторії тут працюватимуть один лікар та два лаборанти, які пройшли підготовку на базі обласного лабораторного центру в м. Вінниця.

Обладнання для ПЛР-лабораторії вартістю 3362,1 тис.грн з ініціативи ОДА закуплено за державний кошт. Реактиви, меблі, сантехнічне обладнання на суму 681,7 тис.грн – коштом  місцевого бюджету.

Для довідки:

КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» є закладом вторинного рівня надання спеціалізованої медичної допомоги, спектр медичних послуг охоплює майже весь південний регіон області, а це понад 300 тисяч населення. В лікарні працює висококваліфікований штат фахівців – 71 лікар і 198 працівників з середньою медичною освітою.

За ініціативи обласної державної адміністрації у закладі завершено реконструкцію та створення кардіохірургічного відділення лікарні. Його реконструкцію розпочато ще два роки тому. Загальна кошторисна вартість склала 23 013,541 тис.грн, загальна вартість виконаних робіт - 21 238,168 тис.грн. З ДФРР було виділено 9 999,999 тис.грн, за рахунок субвенції з державного бюджету було вділено 5 700,000 тис.грн,  з місцевих бюджетів – 5 531,169 тис.грн. Кардіовідділення оснащено  системою вентиляції та відповідним устаткуванням. На це було виділено  1 мільйон гривень.

Відділення готове до прийому пацієнтів. Тут повністю функціонує реанімаційний блок, обладнані функціональні ліжка. Відділення забезпечене апаратами ШВЛ та дефібриляторами, система інтенсивної терапії розрахована на 8 ліжок.

Із відкриттям Центру, Могилів-Подільська лікарня розширила спектр медичних послуг, що дасть можливість значно покращити діагностику і лікування хворих в умовах лікарні, перш за все тих, хто потребує кардіохірургічних втручань.

Важливою функцією Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України має стати збалансування різних поглядів щодо розвитку регіонів. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час засідання Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Главі державі, яке відбулося у Дніпрі.

Президент зазначив, що станом на сьогодні Конгрес місцевих та регіональних влад об’єднує 1551 громаду. Він зауважив, що завдяки децентралізації місцеві громади отримують більше ресурсів: повноважень, власності, землі, коштів, але разом з тим – мають більше викликів та ризиків.

«Зміцнення місцевого самоврядування не означає послаблення єдності й унітарності нашої держави. І будь-які не те що спроби, а навіть думки про побудову якогось окремого федерального князівства в межах громади за рахунок місцевої власності чи місцевого бюджету – все це отримає жорстку відсіч, передусім від наших виборців», – наголосив Володимир Зеленський.

На переконання Глави держави, однією з основних функцій верхньої палати Конгресу місцевих та регіональних влад має стати збалансування різних поглядів і підходів до розвитку регіонів, покращення якості послуг, зміцнення економіки областей, залучення реальних інвестицій, створення нових робочих місць з метою підвищення рівня життя громадян.

Президент також закликав Конгрес об’єднатися задля втілення ідей захисту довкілля в межах ініційованого ним проекту «Зелена країна».

«Я хочу запропонувати учасникам Конгресу спільну мету – це 1551 новий парк. Тобто один новий парк у кожній громаді. Іншими словами – щоб додати гумору – давайте саджати разом», – сказав Володимир Зеленський.

Зі свого боку керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак зазначив, що діяльність Конгресу відбувається через дві палати: Палату місцевих влад, засідання якої відбулося минулого тижня, та Палату регіонів, яка засідала сьогодні у Дніпрі.

«Унікальність цього Конгресу полягає в тому, що створений він за європейським зразком і є платформою, де є пряме спілкування всіх гілок влади – від маленької ОТГ до мера міста-мільйонника, де всі можуть поставити будь-які питання Президенту України, членам уряду», – розповів він.

Андрій Єрмак додав: дуже важливо, щоб керівники регіонів були «передусім топ-менеджерами і лише трохи – політиками».

Заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко повідомив, що з минулого тижня, коли відбулося засідання Палати місцевих влад Конгресу, до Офісу Президента надійшли перші звернення від очільників регіонів, голів облрад, ОТГ, і їх вже опрацьовують.

«Хотів би підкреслити, що всі ваші пропозиції, рішення будуть реалізуватися через рішення Президента, уряду, парламенту. Конгрес для цього й створений. Ми не підміняємо будь-які асоціації, а просто скорочуємо шлях для вирішення питань будь-якого очільника міста чи ОТГ», – зазначив він.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов розповів, що наразі планується актуалізувати окремі норми Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та галузеве законодавство у частині розподілу повноважень місцевих рад та їхніх виконавчих органів, а також районних та обласних рад з урахуванням нової системи адміністративно-територіального устрою.

Олексій Чернишов зазначив, що районні державні адміністрації мають перейти від традиційного адміністрування до партнерства з органами місцевого самоврядування, допомагати громадам, особливо утвореним торік, які не мають достатньо досвіду.

Міністр також закликав Верховну Раду ухвалити в межах поточної сесії у другому читанні Закон «Про місцеві державні адміністрації».

Під час засідання члени Палати регіонів Конгресу озвучили проблеми, які їх найбільше турбують. Зокрема порушувалося питання встановлення на дорогах систем автоматичного габаритно-вагового контролю.

Президент у відповідь наголосив на важливості встановлення на автошляхах комплексів моніторингу стану доріг та умов руху (WIM), які мають вберегти відремонтоване дорожнє покриття від руйнування.

«Нехай ми цього року не побудуємо один-два кілометри доріг з тих тисяч, що ви будуєте, але на ці гроші поставимо всюди WIM. Тому що ми можемо залишитися без доріг», – сказав Володимир Зеленський, звертаючись до міністра інфраструктури Олександра Кубракова.

Зі свого боку голова Мінінфраструктури повідомив, що торік на дорогах України було встановлено до 50 WIM-комплексів, а цього року планується встановити ще близько 50 по всій країні.

«Якщо вони всі будуть працювати, цієї кількості буде достатньо для того, щоб навести лад», – сказав він.

Говорили учасники зустрічі і про водозабезпечення сходу й півдня України та управління регіонами в режимі військово-цивільних адміністрацій.

Також учасники засідання Палати регіонів Конгресу порушували питання наповнення обласних бюджетів і надання їм ширших повноважень.

Заступник керівника Офісу Президента України Юлія Свириденко розповіла, що у парламенті вже зареєстровано два законопроекти – № 5600 та № 5636, які мають на меті збільшити адміністрування податків та дохідну базу державного бюджету.

За її словами, триває робота над пошуком справедливого розподілу податків між місцевими й державним бюджетом, щоб дати можливість місцевій владі імплементувати проекти розвитку.

Також під час засідання була розглянута низка організаційних питань, зокрема схвалено Регламент роботи Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Головою Палати регіонів було обрано очільника Одеської облдержадміністрації Сергія Гриневецького, а його заступниками – голову Миколаївської обласної ради Ганну Замазєєву та голову Чернівецької ОДА Сергія Осачука.

У наступні три роки в Україні планується створити інтегрований центр ринків капіталу та товарних ринків — Національну біржу з торгівлі капіталом і товарами (NEXT-UA).

У вівторок, 8 червня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль взяв участь у підписанні Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, Європейським банком реконструкції та розвитку, Американською торговельною палатою та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у сфері національної біржової торгівлі капіталом та організованих товарних ринків.

Очільник Уряду України підкреслив, що підписання меморандуму є першим кроком до створення повноцінного Фондового ринку.

«Це дійсно історична подія, яка надасть новий поштовх для розвитку інтегрованого у міжнародну фінансову систему ринку капіталу в Україні. Фондовий ринок — це один із найбільш якісних механізмів залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в реальний сектор економіки. Це нові можливості для бізнесу та інвесторів», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, основними структурними одиницями NEXT-UA будуть Універсальна торгова біржа, компанія з фінансової інфраструктури (депозитарій, розрахунково-кліринговий центр та торговий репозиторій), Арбітражний центр, Консультативна рада та Бюро зв’язків з інвесторами. Для створення проекту планується також залучити стратегічних комерційних інвесторів.

«Важливо, що разом із ринком капіталу ми також запускаємо й товарні ринки. Ми ставимо перед собою амбітні цілі стати одним із лідерів у Європі у сфері торгівлі товарами. Розвиток ринку капіталу і товарного ринку дадуть можливість встановити прозорі правила роботи, сприятимуть викоріненню корупції, покращать визначення ціни на товари, а також дадуть можливість запобігати зловживанням на ринку, що сприятиме захисту прав інвесторів», — підкреслив Глава Уряду.

Як зауважив Денис Шмигаль, у меморандумі сторони визначили дорожню карту на найближчі два роки.

«Сьогоднішній меморандум — це нова сторінка в економічній історії нашої держави, яка створює нові можливості для України та українців. Наші громадяни отримають нові можливості у вигляді фінансових інструментів для заощадження та інвестування. Бізнес отримає довгостроковий та більш дешевий ресурс для розвитку власних підприємств. Держава отримає збільшення інвестицій, нові робочі місця, економічний розвиток», — наголосив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду висловив вдячність Європейському банку реконструкції та розвитку, Американській торговельній палаті в Україні, USAID за підтримку, за взаєморозуміння та співробітництво.

«Фондовий ринок, накопичувальна пенсійна система, пільгові програми кредитування — це проекти, які дадуть свій ефект у наступні 5-10 років. Так само, як і земельна реформа і реформа енергетичних ринків. Це стратегічні речі, які сприятимуть розширенню можливостей для інвестицій та прозорим правилам гри. А головне – це проекти, які дадуть Україні можливість стати успішною країною із заможними громадянами», — відзначив Денис Шмигаль.

Церемонія підписання Меморандуму відбулася за участі Керуючого директора регіонального відділення ЄБРР, відповідального за зв’язки з країнами Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, Голови Правління Американської торговельної палати Олени Кошарної, в. о. Директора місії в Україні та Білорусі Агентства США з міжнародного розвитку Сьюзен Кутор, Тимчасової повіреної у справах США в Україні Крістіни Квін, Керівника Офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку Фархада Гаусі, Першого Віце-прем’єр-міністра — Міністра економіки України Олексія Любченка, Міністра фінансів України Сергія Марченка, Голови Правління Національного банку України Кирила Шевченка та Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслана Магомедова.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом США про продовження дії Угоди про співробітництво у сфері науки та технологій (проект №0100).

Таким чином, продовжено дію Угоди, термін якої завершився 25 травня 2019 року. Реалізація її положень сприятиме налагодженню та розширенню відносин України та США у сфері науки і технологій.

Угода сприятиме розширенню участі України в міжнародному науково-технічному співробітництві та розвитку потенціалу у сфері наукових досліджень. Крім того, українські вчені отримають належні умови для проведення наукових досліджень та можливість інтегруватися у світовий науковий простір.

Закон передано на підпис Президенту України.

За участі перших осіб держави, керівництва міністерств, представників дипломатичного корпусу, топменеджерів агрохолдингів та представників іноземного бізнесу розпочалась найбільша в Україні та Східній Європі 33-тя Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2021»

Сьогодні, 8 червня, у м.Києві за участі перших осіб держави, керівництва міністерств, представників дипломатичного корпусу, топменеджерів агрохолдингів та представників іноземного бізнесу розпочалась найбільша в Україні та Східній Європі 33-тя Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2021».

Участь у виставкових заходах також взяли заступник голови облдержадміністрації Сергій Здітовецький та директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко.

Понад 1200 компаній з різних країн світу презентували новинки сільськогосподарської техніки та устаткування, високопродуктивні породи свійських тварин, сучасні агротехнології як для великих, так і малих аграрних підприємств.

Для демонстрації найновіших галузевих досягнень, інноваційних рішень і технологій, Вінниччину представляли потужні підприємства сільськогосподарського машинобудування, а саме: Краснянське спеціалізоване підприємство «Агромаш» та ПрАТ «Агромаш-Калина», які займаються виробництвом сільськогосподарської грунтообробної техніки; товариство з додатковою відповідальністю «Брацлав», яке виробляє обладнання для тваринництва; ТОВ «Вінмашпостач» представило зернонавантажувачі та розкидачі мінеральних добрив, універсальні навантажувачі, а також інноваційний пристрій для миття сонячних батарей; ПрАТ «Барський машинобудівний завод» - обладнання і устаткування для харчової та переробної промисловості; ПП «Лотірон» - теплогенератор для переобладнання сушарок на біопаливо; ПП «Зевс», яке спеціалізується на ґрунтообробній техніці та розкидачах міндобрив.

В рамках виставкових заходів відбувся IV "Агропромисловий форум".

Відкриваючи захід, Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко зазначив: "Для мене велика честь сьогодні в рамках відродженого Міністерства агрополітики відкривати ключову виставку нашої держави. В аграрній країні, де половина валютної виручки займає агропромисловість, в якій 5-та частина ВВП це агросектор".

Також під час форуму відбулась зустріч Сергія Здітовецького та Володимира Мережка з першим заступником Міністра аграрної політики України Тарасом Висоцьким, під час якої було обговорено реалізацію на Вінниччині програм державної допомоги аграріям.

Проведення такого заходу, як «АГРО-2021» є важливою подією для агропромислового сектору України та ефективною платформою для демонстрації найновіших галузевих досягнень, інноваційних рішень і технологій. Також це чудова нагода для українських виробників, де вони мали можливість налагодити контакти із представниками країн-лідерів світового аграрного сектору та знайти нових партнерів і клієнтів.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з головою Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) Джанні Букіккіо, який перебуває в Україні з робочим візитом.

Глава держави відзначив високий рівень співпраці з Венеціанською комісією та консультативну допомогу, яку вона надає нашій країні у впровадженні ключових реформ.

«Дякую вам та Венеціанській комісії за постійну підтримку України в розбудові антикорупційної системи та реформуванні судової гілки влади», – зазначив він.

Володимир Зеленський поінформував Джанні Букіккіо про останні законодавчі кроки, спрямовані на забезпечення верховенства права в Україні, включно з реформуванням органів судової влади, конституційного судочинства та подоланням корупції.

Президент відзначив допомогу Венеціанської комісії під час кризи навколо Конституційного Суду України та розповів про зусилля, спрямовані на проведення прозорих і відкритих конкурсів на зайняття посад у Конституційному Суді та в органах суддівського врядування – із залученням міжнародних експертів.

«Переконаний, що завдяки спільним зусиллям зможемо досягти головної мети – повернення Конституційному Суду України ролі незалежного та неупередженого арбітра у правовій державі Україна, де конституційні органи ухвалюють рішення виключно в межах своїх законних повноважень та відповідальності», – наголосив він.

Глава держави окремо відзначив вагому роль висновків Венеціанської комісії щодо нелегітимності так званого «Кримського референдуму» 2014 року та несумісності з міжнародним правом «включення» АР Крим та міста Севастополя до складу Російської Федерації. За його словами, принципова позиція комісії стала важливим елементом під час формування у 2014 році міжнародної політики невизнання анексії Криму Росією.

Володимир Зеленський також наголосив на важливості ініціативи «Кримська платформа» та консолідації зусиль міжнародної спільноти для повної деокупації Криму.

Зі свого боку Джанні Букіккіо високо оцінив бачення Володимира Зеленського щодо європейського майбутнього України та його прагнення побудувати ще більш демократичну та прозору державу.

У межах робочого візиту в Грузію Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Католікосом-Патріархом всієї Грузії, Першоієрархом Грузинської Православної Церкви Ілією ІІ.

Глава українського Уряду та Патріарх Грузії обговорили питання, актуальні для українського та грузинського народів.

Денис Шмигаль підкреслив, що національні історії Грузії та України, зокрема шляхи розвитку Православних Церков, є схожими.

Очільник Уряду зауважив, що Україна та Грузія разом йдуть дорогою європейської інтеграції. Також Прем'єр-міністр відзначив важливість духовно-релігійної складової для становлення, подальшого розвитку обох держав.

«Немає жодних сумнівів, що в цій царині ми повинні діяти спільно», — наголосив Денис Шмигаль.

Зі свого боку Католікос-Патріарх всієї Грузії Ілія ІІ зазначив, що Грузинська Православна Церква молиться за щасливу долю для обох країн.

Верховна Рада вдячна за пропозиції, які надає Венеціанська комісія щодо вдосконалення національного законодавства України, та цінує тісну співпрацю. Про це сказав Голова українського Парламенту Дмитро Разумков під час зустрічі з Головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

“Хотів би подякувати за оперативні висновки, які Венеціанська комісія надавала на прохання українського Парламенту та Президента”, - зазначив він.

Голова Верховної Ради відзначив, що за останні півтора року налагоджено сталу комунікацію з Венеціанською комісією. “Останнім часом Верховна Рада України неодноразово зверталася до Комісії. Цінуємо вашу роботу і дуже уважно ставимося до тих пропозицій, які від вас надходять”, - наголосив Дмитро Разумков.

Сторони обговорили питання щодо судової реформи, вдосконалення антикорупційного законодавства, а також законодавчого врегулювання діяльності Конституційного Суду України.

Дмитро Разумков повідомив, що незабаром Парламент може розглянути законопроекти щодо Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.  “Ці законопроекти проходять завершальну підготовку в комітетах. Надзвичайно важливо розглянути їх синхронно”, - додав він.

Крім того, Голова Парламенту відзначив, що до розгляду в другому читанні готується законопроект щодо врегулювання діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Він також повідомив, що найближчим часом у Верховній Раді може бути розглянутий законопроект про конституційну процедуру, який вже отримав висновок Венеціанської комісії.

На цьому наголосив заступник Голови ОДА Сергій Здітовецький сьогодні, 7 червня, під час зустрічі з французькою делегацією, в рамках реалізації проєкту децентралізованого співробітництва.

Кошти будуть виділятись в рамках Конкурсу бізнес-планів для підприємців-початківців (стартапи), який проходить вже 4 рік поспіль на Вінниччині.

Під час презентації проекту 2021 року, директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимир Мережко розповів про результати минулорічних конкурсів: «Приємно зазначити, що за цей період 107 підприємців-початківців отримали гранти на реалізацію своїх бізнес-планів у різних сферах діяльності на загальну суму 4,4 млн грн. Така підтримка забезпечила створення в області 214 нових робочих місць».

Олександр Печалін, керівник ГО «Спілки підприємців «Стіна», яка адмініструє даний Конкурс, запросив всіх починаючих підприємців Вінниччини подавати заявки на участь, адже в 2021 році шанси збільшились, оскільки суму коштів для стартапів збільшили на 1 млн. грн., в порівнянні з минулорічними конкурсами.

Конкурс проводиться в 3 етапи:

Перший етап – проведення інформаційної кампанії та прийом онлайн-заявок з 25 травня по 02 липня 2021 року.

Другий етап – проведення семінарів-консультацій для учасників Конкурсу з підготовки, написання та оформлення бізнес-планів та подача бізнес-планів учасників для участі у конкурсі з 05 липня по 31 липня 2021 року.

Третій етап – розгляд та оцінка бізнес-планів учасників Конкурсною комісією, визначення переможців Конкурсу з 02 серпня по 15 серпня 2021 року.

Надання фінансової підтримки буде здійснюватися на конкурсних засадах у вигляді грантів з обласного бюджету. Розгляд бізнес-планів та встановлення суми грантів буде забезпечуватись конкурсною комісією. Розміри грантів від 50 до 100 тис.грн., особлива увага буде приділятись підтримці підприємців у сільській місцевості.

Детальніше про Конкурс та подача он-лайн заявок:

https://stina.org.ua/konkurs-biznes-planiv-dlya-pidpryyemtsiv-pochatkivtsiv-2021/

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив актуальні питання двосторонньої співпраці з Головою Парламенту Грузії Кахабером Кучавою. Зустріч відбулася 3 червня в межах робочого візиту української урядової делегації в Грузію.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підтримує президентський проект Закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) (№5599), але вважає, що визнавати особу олігархом має окремий державний орган, а не Рада національної безпеки та оборони. Про це Дмитро Разумков заявив під час брифінгу в Парламенті.

“Сама ідея правильна, багато слушних речей, є важливі аспекти, на яких дійсно варто сконцентрувати увагу”, - сказав він і додав, що водночас окремі положення законопроекту потребують уточнення.

Зокрема, Дмитро Разумков вбачає потенційний конфлікт інтересів у випадку, якщо РНБО буде наділене повноваженнями визнавати особу олігархом, оскільки до складу цього органу входять високопосадовці, які гіпотетично можуть бути пов’язані з олігархами. Як зазначив Голова Парламенту, важливим аспектом також є те, що немає виключного переліку посадовців, які входять до складу РНБО, - їх визначає Президент України.

“Персональний склад РНБО формує Президент України. Сьогодні в нас питань немає. Але цей закон приймається на 10 років. Ми бачили  різне в історії України, тому треба мати запобіжники, які б не дозволили в майбутньому маніпулювати таким серйозним інструментом”, - підкреслив Дмитро Разумков.

Крім того, Голова Верховної Ради пояснив, що РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України, і йому не властива функція відносити громадян до певних категорій.

«Думаю, варто було б створити окремий орган, який би займався такими питаннями. Можливо, за аналогією з тими комісіями, які займаються відбором до НАБУ, САП, можливо із залученням міжнародних експертів -  це також було б ефективним механізмом», - сказав він.

Дмитро Разумков наголосив, що підтримує ідею декларування високопосадовцями своїх зустрічей з особами, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархами). Водночас він додав, що декларувати свої зустрічі мають не лише ті посадові особи, які обіймають політичні посади.

«Ви бачили в законопроекті, хто має декларувати зустрічі з представниками великого бізнесу чи хто входить до переліку олігархів. Я вважаю, що цей перелік має бути розширений за рахунок посадових і службових осіб, які мають суттєвий вплив на прийняття ключових рішень у державі, а також осіб, які займають посади патронатної служби», - сказав Голова Верховної Ради. «Будемо працювати над цим законопроектом», - зазначив він.

Дмитро Разумков переконаний, що наступним кроком після ухвалення законопроекту щодо запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті, має бути ухвалення законодавства про лобізм, яке дозволить бізнесу відкрито співпрацювати з державними органами.

Днями Голова ОДА Сергій Борзов мав зустріч із керівництвом Укренерго.

Під час робочої поїздки до Хмельницької області Президент України Володимир Зеленський взяв участь у засіданні Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад при Главі держави.

Він зазначив, що Конгрес є важливим майданчиком для взаємодії центральних органів влади та місцевих громад, який має допомогти у розв'язанні нагальних проблем регіонів.

Президент зауважив, що в Україні завершився перший етап реформи базового рівня місцевого самоврядування.

«Попереду – масштабна робота на регіональному й субрегіональному рівнях. Попереду непростий процес змін до Конституції України щодо адміністративно-територіального устрою, змін до українського законодавства про місцеве самоврядування, а також до Бюджетного кодексу України», – сказав Володимир Зеленський.

Він наголосив, що уважно стежить за процесами передачі громадам об’єктів комунальної власності. Президент акцентував увагу на важливості фінансової самостійності місцевих бюджетів та спроможності територіальних громад.

У цьому контексті Глава держави проінформував про наміри ініціювати спільно з урядом та парламентом законопроекти щодо оптимізації дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема щодо вдосконалення плати за землю, податку на нерухоме майно, на доходи фізичних осіб, єдиного й транспортного податків.

«Мова не про збільшення цих податків, а про збільшення тієї частки, яка залишається на місцях», – зазначив Володимир Зеленський.

Крім того, за його словами, важливим є вдосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів на основі формул, що закріплені в Бюджетному кодексі.

Зі свого боку керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак наголосив, що Конгрес місцевих та регіональних влад – це потужний інструмент для розв'язання ключових проблем діяльності місцевого самоврядування, адже він об’єднує представників усіх ланок вертикалі виконавчої, законодавчої влади та місцевого самоврядування.

За його словами, сьогодні гостро стоїть проблема забезпечення фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, тому потрібно визначити формулу наповнення районних скарбниць та удосконалити механізм розподілу бюджетних трансфертів з держбюджету.

«Планується збільшити нормативи зарахування ПДФО до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. А також розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо адміністрування та контролю за сплатою місцевих податків і зборів», – розповів Андрій Єрмак.

Керівник Офісу Президента повідомив, що наступного тижня Глава держави також візьме участь у засіданні Палати регіонів Конгресу, а президія Конгресу працюватиме як діючий орган щомісяця.

Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко, який головував на засіданні Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, додав що відсьогодні при Офісі Глави держави працюватиме постійний офіс Конгресу, куди може звертатися кожен очільник громади.

«Ви можете звертатися як у телефонному режимі, так і особисто, коли приїжджаєте до Києва. Це офіс, у який ви можете в будь-який момент прийти, поставити запитання, надати документи, і ми, за необхідності, будемо підключати Кабінет Міністрів, Верховну Раду тощо», – зазначив він.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов зауважив, що уряд підготував декілька законопроектів, які передбачають збільшення обсягу Державного фонду регіонального розвитку.

Також триває робота над ухваленням проектів законів, що забезпечують умови для розвитку індустріальних парків та залучення приватних інвестицій. За словами Олексія Чернишова, із Фонду регіонального розвитку цього року фінансується поява чотирьох індустріальних парків, які зможуть створити нові робочі місця та збільшити надходження до місцевих бюджетів.

Одна з тем, якій була приділена значна увага під час засідання, стосувалася підготовки регіонів до опалювального сезону. Володимир Зеленський висловився на підтримку пропозиції щодо списання боргів підприємств ТКЕ перед НАК «Нафтогаз України». Водночас Глава держави зазначив, що, відповідно до українського законодавства, ціни на газ мають бути ринковими.

«Проте держава як акціонер зверталася до НАК, і «Нафтогаз» запровадить енергетичні пакети, які за ціною були б найкращими чи не в усій Європі», – додав Президент.

Торкнулися учасники засідання й питання передачі професійно-технічних училищ у комунальну власність. Глава держави наголосив на необхідності передбачити більш гнучку систему переліку спеціальностей ПТУ з урахуванням потреб ринку праці та сприяти місцевим громадам у видачі освітніх ліцензій на необхідну кількість учнів ПТУ.

Також учасники заходу підтримали основні концептуальні положення реформи системи архітектурно-будівельного контролю, які передбачені відповідним законопроектом, що перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Крім того, була розглянута низка організаційних питань. Так, учасники засідання обрали головою Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад мера Львова Андрія Садового. Його заступниками були обрані міський голова Житомира Сергій Сухомлин та міський голова Дніпра Борис Філатов.

Андрій Садовий запропонував запровадити ротаційний принцип та випробувальний термін, який був визначений для нього на шість місяців.

Також учасники засідання включили до складу президії Конгресу виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана, затвердили склад лічильної комісії й секретаріату засідання Палати та схвалили Регламент роботи Палати.