Топ новини

3 лютого Уряд дав старт Державній програмі “Доступні кредити 5-7-9%”. Ця Програма передбачена для створення і розширення власного мікро- та малого бізнесу під рекордно низький відсоток — 5, 7 або 9% на суму до 1,5 млн грн строком до 5 років.

У презентації взяв участь голова Вінницької обласної державної адміністрації Владислав Скальський. 

Презентуючи Програму, Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук сказав, що ця Програма для тих, хто давно мріяв про свій маленький бізнес, але досі не наважувався на це з різних причин.

“Уряд працює над тим, щоб вартість кредитів знижувалась, і ми вже маємо певні успіхи. За останні шість місяців вартість кредитів у банках істотно зменшилась, але для масштабних змін Уряд прийняв рішення компенсувати частини відсоткової ставки таким чином, щоб людина фактично змогла отримати кредит під 5-7-9 відсотків в залежності від того, яку кількість робочих місць буде створювати нова справа. Для нас важливо надати підприємцям більше ресурсів, більше свободи і більше можливостей”, — сказав Олексій Гончарук.

У 2020 році Уряд вже виділив на Програму 2 млрд грн. За рік це дозволить видати понад 50 тисяч доступних кредитів, створити до 90 тисяч нових робочих місць і залучити близько 2 млрд грн внутрішніх інвестицій у сферу малого бізнесу.

“Опитування показують, що однією з найбільших перепон для розвитку мікро та малих підприємців є відсутність доступного фінансування, ставки для них є вищими, а вимоги до застави більшими. Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” покликана розв'язувати цю проблему. Держава має підтримати українців у їх прагненні ставати власниками бізнесу та виробництва тут в Україні”, - сказала у своєму виступі Міністр фінансів Оксана Маркарова.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов додав, що для розвитку та підтримки бізнесу Україна вже має потужну екосистему, новим компонентом якої стала Програма доступних кредитів 5-7-9%: «Основними її складовими є інформація, інноваційність та фінанси - фундаментальні ресурси для бізнесу. Рішення, що пропонує вся ця система загалом чи окремі її компоненти, будуть корисні як новачку, так і вже досвідченому підприємцю».

Урядовці підкреслили, що в рамках програм державної підтримки для підприємців-початківців буде також можливість пройти безкоштовне навчання, щоб підвищити свої бізнес-компетенції та покращити перспективу створення успішного бізнес-проекту.

“Хто не готовий взяти кредит, може пройти безкоштовне навчання. Програма "Доступні кредити  5-7-9%" – лише перший пазл великої державної програми доступного кредитування-2020, Року Ефективності України”, — додав Олексій Гончарук.

 Довідково:

Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” ініційована Президентом України та Кабінетом Міністрів України з метою широкої державної підтримки інвестиційних проектів для українських мікро- та малих підприємств.

Діятимуть три можливі ставки кредитування - 5%, 7% або 9%, які залежатимуть від розміру бізнесу (до 25 млн грн річної виручки або від 25 до 50 млн грн) та строку його діяльності (до 12 місяців, понад 12 місяців). Додатково ставка кредитування знижуватиметься на 0,5% річних за кожного найманого працівника, але не менше ніж до 5% річних.

Фактичне кредитування здійснюватиметься банками - партнерами Програми.

За умовами Програми можна отримати до 1,5 млн грн кредиту строком до 5 років, кредитне фінансування має бути спрямоване підприємцями-учасниками виключно на купівлю або модернізацію основних засобів, а також на ремонт або реконструкцію виробничих приміщень.

Уряд очікує, що Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” сприятиме розширенню діяльності мікро та малого бізнесу, їхньому виходу з "тіньового" сектору економіки, створенню нових робочих місць, імпортозаміщенню та поверненню трудових мігрантів. Впровадження Програми, за дорученням Уряду, здійснюватиме Фонд розвитку підприємництва при Міністерстві фінансів України.

Докладніше про Державну програму можна дізнатися на сторінці Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Апарату Верховної Ради доручено упродовж третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання забезпечити роботу з документами, створеними у паперовій та електронній формі, відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форм документообігу у Верховній Раді України», а також організацію належного функціонування електронного документообігу у Верховній Раді України, її органах та Апараті Верховної Ради України.

Розпорядження підписане з метою реалізації положень Регламенту Верховної Ради України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України», та на виконання Стратегії електронного парламентаризму на 2018-2020 роки, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 5 липня 2018 року №278.

Детальніше тут.

4 лютого у приміщенні Вінницької обласної державної адміністрації відбулась зустріч керівництва області та міста з Надзвичайним і Повноважним Послом Киргизької Республіки в Україні Жусупбеком Шаріповим.

З робочим візитом до Вінниччини також завітав третій секретар Посольства Киргизької Республіки в Україні Ермек Канибеков.

У зустрічі взяли участь: голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський, перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Здітовецький, заступник голови обласної Ради Ігор Хміль, Вінницький міський голова Сергій Моргунов, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимир Мережко.

Звертаючись до почесного гостя з вітальним словом, Владислав Скальський зазначив: «Радий вітати Вас на Вінниччині. Дякуємо, що Ви знайшли час приїхати, а також взяли активну участь в підготовці та проведенні українсько-киргизького форуму. Це ще один крок у напрямку поглиблення нашого співробітництва».

Сьогодні в м.Вінниці, в рамках бізнес-туру киргизької делегації до України, Торгово-промислова палата України разом з Посольством Киргизької Республіки в Україні, бізнес-асоціацією JIA та Асоціацією Укрлегпром провели українсько-киргизький бізнес-форум легкої промисловості.

На думку вітчизняних і міжнародних експертів, українська легка промисловість має величезний потенціал. Легка промисловість України поступово нарощує свою потужність і її показники стабільно зростають вже кілька років поспіль. Наразі у країні активно розвиваються текстильна, швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва, шкіргалантерейна, хутряна та інші сфери. Завдяки якісному пошиттю і демократичними цінами, одяг українського виробника завойовує все більшу популярність не тільки на вітчизняному, та й на міжнародному ринку.

 Зі свого боку, Киргизька Республіка також готова постачати якісну текстильну продукцію до України.

Учасників зустрічі також привітали заступник голови обласної Ради Ігор Хміль та Вінницький міський голова Сергій Моргунов.

Передавши вітання від голови обласної Ради та депутатського корпусу, Ігор Хміль зауважив про важливе значення співпраці сторін, а також запевнив у подальшій підтримці ініціатив.

У свою чергу, Вінницький міський голова Сергій Моргунов зазначив про перспективи співробітництва: «Дуже приємно, що Киргизька Республіка зацікавлена у співпраці з нашим містом та областю. Для нас справді важлива підтримка розвитку промисловості загалом. За останні чотири роки у Вінниці вдалося відкрити 3 нових заводи на 2500 робочих місць. Для нас справді важлива активізація співпраці з Киргизькою Республікою, тож ми відкриті для співпраці».

Під час зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Жусупбек Шаріпов відзначив результативність роботи українсько-киргизького бізнес-форуму, а також зауважив, що поглиблення співпраці має вкрай важливе значення для обох сторін.

«Для нас справді важливе значення має поглиблення співробітництва з Україною та з Вінниччиною зокрема. Під час форуму вдалося напрацювати певні напрями та встановити зв’язки для подальшої співпраці. Окрім того, триває обмін досвідом в галузі легкої промисловості»,  – зазначив пан Жусупбек Шаріпов.

Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки також розповів про особливості кон’юктури ринку, співпрацю з європейськими країнами, поточну економічну ситуацію в країні.

Під час зустрічі голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський також ознайомив почесних гостей із основними досягненнями Вінниччини, яка залишається лідером в Україні за динамікою приросту в промисловості, аграрного бізнесу, роздрібного товарообігу.

«Варто відзначити, що протягом останніх років Вінницька область стала однією із лідерів економічного розвитку в державі. Якщо говорити про результати 2019 року, то за індексом виробництва промислової продукції Вінниччина посіла перше місце в Україні. Зазначений показник становить 113,5%. Щодо експортних показників, то минулого року експорт області зріс на 22,3%. Зовнішньоторговельний обіг Вінницької області склав більше 2 млрд дол. Безперечно, є потенціал розвитку галузі легкої промисловості. Зокрема, на сьогодні Вінниччина входить до списку лідерів у харчовій галузі. Варто зазначити, що у 2018 році область посіла перше місце в рейтингу Regional Doing Business», - зазначив Владислав Скальський.

Очільник області також поінформував про поточну соціально-економічну ситуацію в регіоні, торкнувшись питання економічного розвитку та інвестиційного потенціалу.

Під час зустрічі сторони обговорили можливості розширення співпраці у сфері економіки, транспортної галузі, сільського господарства та експорту сільськогосподарського машинобудування, обміну досвідом в галузях культури і туризму.

Залізничний вокзал у Вінниці – один із майбутніх концесійних об‘єктів, що демонструвався на українсько-турецькому бізнес форумі, який відбувся у Києві 3 лютого за участі президентів обох країн і став найбільшим в історії двосторонніх відносин.

Про це на своїй ФБ-сторінці повідомив голова Вінницької ОДА Владислав Скальський. Він зазначив, що Україна та Туреччина мають 4,7 млрд доларів спільної торгівлі, але потенціал значно більший. За словами посадовця, 10 млрд – перший орієнтир.

«Величезний інтерес до інвестиційних та концесійних проектів з боку турецького бізнесу. Величезна увага до приватизації. Декілька сотень учасників з обох боків, два Президенти і високе представництво на рівні державних органів.Нам потрібно залучати дуже багато інвестицій», – прокоментував підсумки форуму керівник регіону.

Реформи, які нині втілює українська влада, мають на меті значне зростання зовнішніх та внутрішніх інвестицій, адже Україна стає стабільним і зрозумілим ринком потенційно великих можливостей, заявив Президент Володимир Зеленський.

Виступаючи на Українсько-турецькому бізнес-форумі в Києві, Глава держави зазначив, що велике значення має виконана двома країнами робота зі створення сприятливих умов для бізнесу та інвестицій. І зараз, за його словами, Україна робить «домашню роботу», на яку громадяни та інвестори очікували майже 20 років.

«Сьогодні ми втілюємо безпрецедентні реформи настільки швидко, наскільки це можливо. Ми працюємо 25 годин на добу і 8 днів на тиждень. Ліквідація адміністративних бар’єрів, розширення прав суб’єктів господарювання, діджиталізація державних процесів, впровадження прозорого ринку землі, масштабна приватизація та багато інших дуже важливих реформ втілюються нами з єдиною метою: Україну повинна «накрити» лавина інвестицій – як зовнішніх, так і внутрішніх», – наголосив Президент.

Глава держави зазначив, що наразі Україна демонструє позитивний тренд сталого зростання економіки та макроекономічну стабільність, зокрема збільшення ВВП, зниження інфляції, зростання міжнародних резервів, підвищення кредитного рейтингу зі зміною прогнозу на «стабільний» і «позитивний».

«Усе це – красномовні сигнали кожному як чинному, так і потенційному, майбутньому інвестору про те, що Україна стає стабільним і зрозумілим ринком потенційно великих можливостей. Ми – одна з небагатьох країн, що дозволяє заробити такий високий дохід на інвестований капітал», – зауважив Володимир Зеленський.

Також Президент нагадав, що в Україні триває процес запровадження прозорого ринку землі, що зробить нашу країну ще привабливішою для інвестування. «Іноземці хоч і не матимуть можливості купити землю, але зможуть інвестувати в переробку аграрної продукції», – пояснив він.

Звертаючись до тих, хто вагається щодо запуску нового чи розширення наявного бізнесу в Україні, Володимир Зеленський наголосив, що етап ознайомлення з інформацією, складання перспективних планів і підготовчої роботи позаду – настав час діяти.

«Ми живемо в епоху активних дій. Нерішучість чи недалекоглядність породжують втрачені можливості. Не втрачайте їх та інвестуйте в Україну. Не лише в нерухомість, виробництво чи в товари. Інвестуйте в українців, і це дасть неймовірні результати. Я запрошую всіх до активної співпраці, щоб спільно творити нову історію успіху нашого з вами співробітництва, співробітництва наших держав», – сказав Президент України.

Зі свого боку Президент Турецької Республіки Реджеп Таїп Ердоган зазначив, що Туреччина надає великого значення розвитку двосторонніх відносин з Україною та посиленню торговельно-економічної співпраці. Він також висловив упевненість, що сьогоднішній бізнес-форум відкриє нові можливості для його учасників.

Уряд своїм розпорядженням затвердив план запобігання занесенню і поширенню на території України коронавірусу з Китаю, а також Національний план протиепідемічних заходів реагування на поширення вірусу.

Спеціально створений оперативний штаб для координації дій перенесено на рівень Кабінету Міністрів України — його очолив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Посилення превентивних заходів та контролю відбувається на виконання доручення Президента України.

«Ми встановлюємо режим підвищеної готовності для всіх систем цивільного захисту, щоб усі відповідні служби оперативно мобілізувалися в разі виникнення необхідності», — сказав Олексій Гончарук.

Він також додав, що МЗС та МОЗ рекомендують тимчасово утриматися від туристичних і ділових поїздок до провінції Хубей та міста Ухань, де є найбільший ризик зараження, а також відкласти свої подорожі, які не є вкрай необхідними, до інших територій Китайської Народної Республіки.

Для китайських студентів, які навчаються в Україні, продовжено канікули.

«Наразі розробляємо плани на регіональному рівні для окремих областей. Лікарням доручено підготуватися до можливого випадку захворювання, визначити потребу в ліках та обладнанні, а МОЗ проконтролює та допоможе методологічно»,  — підкреслив Прем’єр-міністр.

Крім того, Уряд зобов'язує провести навчання в медичних закладах щодо готовності прийняти потенційних хворих.

Сьогодні, 31 січня, у приміщенні обласної державної адміністрації відбувся пресбрифінг голови ОДА Владислава Скальського, керівників дотичних служб та відомств області щодо результатів роботи з ліквідації тіньових ринків нелегального обігу і торгівлі пальним, деревиною та незаконного грального бізнесу.

У зустрічі з представниками ЗМІ взяли участь: прокурор Вінницької області Костянтин Мерімерін, в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк, заступник начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Ігор Бондар та начальник ГУ НП у Вінницькій області Юрій Педос.

«Насправді лейтмотивом спільної роботи правоохоронних органів, відповідних відомств та органів державної влади є формування необхідної бази для подальшого розвитку нашої країни», - наголосив голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський, - «Якщо хочеш працювати у цій країні – працюй офіційно, якщо ж не хочеш працювати офіційно – не працюєш у цій країні! Я впевнений, що мешканці області пересвідчилися у тому, що на Вінниччині проводиться скоординована робота різних структур, яка розпочалася з 20 грудня минулого року. І на сьогодні гральний бізнес на території держави фактично ліквідований».

Очільник області підкреслив, що 27 грудня, за дорученням Уряду в області були створені міжвідомчі робочі групи та одразу розпочато відпрацювання заходів з протидії незаконній торгівлі пальним. «Результати вже помітні: з одного боку, спостерігається збільшення обсягів легальної реалізації пального, що вже відзначено Асоціацією нафтотрейдерів, з іншого – ми отримали усі підстави для того, щоб вимагати від нафтотрейдерів зменшення ціни. Якщо говорити про реальні результати в масштабах країни, то станом на 30 січня поточного року, по основних операторах цього ринку  маємо мінус 2 грн. 18 коп, в середньому по паливу А-95, а також майже мінус 2 грн по дизпаливу. Це ті результати, які справді можуть бути корисними населенню».

Голова ОДА подякував усім тим, хто надавав інформацію про факти незаконної діяльності та звертався на контактну лінію обласної державної адміністрації: Варто підкреслити, що така робота, зокрема, щодо протидії незаконному обігу пальним, спрямована, у першу чергу, на викорінення тіньового бізнесу. Необхідно розуміти, що акциз з пального – це основне джерело наповнення Державного дорожнього фонду, а потреби в реконструкції, модернізації, капітальному ремонті доріг відомі. Вінницька область має найбільшу в Україні мережу доріг місцевого значення, а саме –  7,5 тис км. Відповідно до практичного досвіду, вартість комплексної реконструкції 1 км дороги становить до 10 млн грн. А для нас важливо якомога швидше відновити якість наших місцевих доріг».

Владислав Скальський акцентував, що частина акцизного податку зараховується до місцевих бюджетів. Тож коли здійснюється незаконний обіг пального, ці кошти є вкраденими з бюджету громади:

«Люди повинні розуміти, що незаконна торгівля пальним – це гроші, вкрадені як у держави, так і в конкретної громади зокрема».

На виконання доручення Уряду щодо протидії незаконному обігу підакцизних товарів, в координації з Прокуратурою Вінницької області, ГУ Нацполіції у Вінницькій області, ГУ ДФС та ДПС України, проведено відповідну роботу.

«Так, працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Вінницькій області, органів прокуратури області спільно з правоохоронними органами Вінниччини створено 8 мобільних груп, проведено 105 оглядів автозаправних станцій, розташованих на території регіону. Припинено діяльність 39 станцій, які працювали без отримання відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю пальним та скрапленим газом. По 50 таких АЗС/АГЗС розслідуються кримінальні провадження, проведено 23 обшуки, в ході яких демонтовано 26 автозаправних станцій, а також вилучено комп’ютерну техніку, чорнову бухгалтерію, 65,8 тонн пального та обладнання, за допомогою якого здійснювалась незаконна діяльність», - поінформував прокурор Вінницької області Костянтин Мерімерін.

Нагадаємо, з 1 липня 2019 року в Україні запроваджено ліцензування пального. Так, суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального, зобов’язані отримати відповідні ліцензії.

Річна плата за ліцензію встановлена у наступних розмірах: пальним, за наявності у ліцензії та місць оптової торгівлі пальним, - 5 000 гривень за кожне таке місце;  пальним, за відсутності у ліцензії та місць оптової торгівлі пальним, - 10 000 гривень; на право зберігання пального у розмірі 780 гривень; на право роздрібної торгівлі пальним - 2 000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, та  з 1 січня поточного року зараховується до місцевого бюджету.

Про обсяг виданих ліцензій поінформував в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк: «Станом на 31 січня поточного року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області видано 359 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та 261 ліцензію на право зберігання пального.  В 2019 році до бюджету від ліцензування пального мобілізовано 1,7 млн. грн».

Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального винятково у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним, або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Під час зустрічі Олег Мартинюк також  розповів про перелік та вимоги до документів для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, право зберігання пального.

«За період з 01 липня 2019 року і до сьогодні, з метою виконання функції податкового контролю, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області вживались заходи щодо дотримання законодавства суб’єктами господарювання на ринку пального,  - зазначив Олег Мартинюк. -  Так, за підсумками вжитих заходів було проведено 49 перевірок, в результаті яких застосовано фінансових санкцій на суму  18058,55 тис. грн».

Загалом, зафіксовані такі порушення як: роздрібна торгівля пальним без ліцензії; відсутність реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального (склади); реалізація пального без реєстрації платником акцизного податку; відсутність встановлених витратомирів-лічильників; несвоєчасна реєстрація акцизних накладних.

На даний час матеріали перевірок по безліцензійній діяльності знаходяться на судовому оскарженні.

Голова облдержадміністрації Владислав Скальський  підкреслив , що такі  результати стали можливими саме  завдяки спільній  злагодженій роботі міжвідомчих робочих груп та спільного бажання влади і силових структур насправді подолати тіньові ринки.

Про перспективи розвитку освітньої галузі Вінниччини та особливості нового закону про загальну середню освіту в Україні спілкувався із представниками ЗМІ заступник голови ОДА Ігор Івасюк.

Так, новий закон про загальну середню освіту передбачає прозорість функціонування навчальних закладів. Задля цього впроваджується обов’язкове створення сайту школи з розміщеним на ньому фінансовим планом закладу, планом роботи, інформації про вакансії та витрати позабюджетних коштів – це можуть бути добровільні внески, батьківські внески та спонсорські кошти.

«Новацією закону є те, що всі директори загальноосвітніх навчальних закладів працюватимуть за контрактом, який підписуватиметься на 6 років. Але ця норма не стосуватиметься пенсіонерів – вони будуть підписувати контракт на 1 рік. Можливість продовження контракту є, але не більше ніж два рази поспіль в одному і тому ж закладі. Тобто, директором однієї школи можна бути не більше 12 років. Потім можна піти працювати в інший заклад, але також не більше ніж на два терміни поспіль», - повідомив Ігор Івасюк.

Працюватимуть за контрактом і вчителі пенсійного віку. Крім того для вчителів запроваджується сертифікація, яка буде підтвердженням їх професійності та дасть можливість отримати надбавку у розмірі 20% до своєї заробітної плати. Експеримент розпочато в минулому році, він був вдалим і тому продовжується. Наразі сертифікація не є обов’язковою, але в подальшому її необхідно буде пройти всім вчителям.

Крім того у 2020 році суттєво збільшиться фінансування освітньої галузі. Зокрема в розмірі 26 млн грн. спрямована на покращення харчування в школах. За рахунок даного фінансування планують суттєво оновити обладнання для приготування їжі в навчальних закладах, аби харчування дітей відповідало затвердженим державним стандартам.

В ході пресконференції не оминули увагою і питання оптимізації системи закладів середньої освіти Вінниччини. Зменшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів є природнім процесом, адже суттєво зменшилась кількість дітей шкільного віку. Тому задля забезпечення належного рівня надання освітніх послуг розширюватиметься мережа опорних шкіл області.

«У Вінницькій області діє 53 опорних школи та понад 60 філій при них. Це дає можливість наблизити освітні послуги до місця проживання дітей. Таким чином у найменшому селі, де 5-10 учнів, є можливість створення філії, яка підпорядковуватиметься опорній школі», - зауважив Ігор Івасюк.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада з питань тарифів на послуги теплопостачання для населення та реалізації програми енергоефективності у житловому фонді.

У зустрічі взяли участь Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, очільники профільних міністерств, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк, керівник Офісу Президента України Андрій Богдан та його заступники.

Глава держави нагадав, що питання тарифів на послуги з теплопостачання, а також реалізація заходів з енергоефективності, які допоможуть зменшити витрати громадян на комунальні послуги, обговорювалося на засіданні Ради розвитку громад та територій у грудні 2019 року.

Володимир Зеленський заслухав інформацію про те, які кроки було зроблено для зменшення вартості послуг і зниження енергоспоживання за час, що минув.

«Всі ми боролися за це. Будь ласка, щодо результатів. Мене цікавить, яка платіжка була в грудні, у порівнянні – в січні, що чекає людей у лютому», – сказав Президент.

Глава держави зазначив, що, за його інформацією, багато споживачів справді констатують зменшення сум у рахунках за послуги ЖКГ. Водночас є повідомлення про мінімальне зниження тарифів або його повну відсутність.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що уряд зі свого боку зробив усе можливе для виконання доручення Глави держави, щоб українці цієї зими сплачували за тепло менше. За його словами, за грудень споживачам було нараховано до сплати на 5-35% менше – залежно від міста та регіону.

«Загалом 143 підприємства у 120 містах ухвалили рішення про зниження тарифу, і дуже значний відсоток людей у країні отримав реальне зменшення рахунків у грудні. Ми продовжуємо працювати з обласними держадміністраціями, і в січні очікуємо, що більше підприємств зможуть долучитися до цього процесу», – повідомив очільник уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що у тих містах, де тарифи на тепло раніше були більш економічно обґрунтованими, зараз менше можливості для їхнього зниження, ніж у регіонах, де вони були завищеними. Олексій Гончарук також додав, що на вартість тепла у кожному регіоні впливає технічний стан підприємств теплокомуненерго, їхнє обладнання, обсяги споживання та втрати тепла.

Щодо розділення платіжок за газ на дві, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк зазначив, що раніше громадяни сплачували і за сам газ, і за його доставку за однією квитанцією, а нині мають сплачувати окремо за паливо і за його транспортування. За словами Валерія Тарасюка, це необхідно для того, щоб у перспективі українські споживачі могли вільно змінювати постачальника газу.

Учасники зустрічі погодилися, що основний запас зменшення вартості тепла для населення не у зниженні цін на газ, а у проведенні ефективної термомодернізації будівель та реалізації заходів з енергоефективності у житловому фонді.

За інформацією Прем’єр-міністра, 31 місто вже подало заявки для участі у програмі термомодернізації.

Водночас міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак зазначила, що є питання комплексної готовності міст до впровадження програм з термомодернізації. У цьому контексті учасники наради дійшли згоди щодо необхідності підтримки міст і громад, надання їм фахової допомоги в розробці програм енергоефективності, що є однією з умов для участі у державній програмі.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук оглянув один із житлових будинків, де провели заходи з термомодернізації під час робочої поїздки в Житомир.

«Результат термомодернізації — мешканці енергоефективного будинку сплачують за опалення в середньому вдвічі менше, ніж мешканці сусіднього будинку. В середньому за двокімнатну квартиру в енергоефективному будинку мешканці сплачують 677 грн, їх сусіди на тій же вулиці в будинку, що потребує термомодернізації — 1211 грн», — сказав Олексій Гончарук.

У термомодернізованому будинку замінили вікна на енергоефективні, вхідні двері, двері в тамбурі, двері у напівпідвальних приміщеннях, провели теплоізоляцію будинку. В цілому на енергоефективні заходи витратили 889 тис. грн. Значну частину цих грошей компенсували з державного (285 тис. грн), міського (267 тис. грн) та обласного бюджетів (8 тис. грн).

Загалом Житомирська область входить у десятку регіонів за кількістю та сумою кредитів, залучених у заходи енергоефективності. З 2015 року в область залучено понад 14,3 тис. кредитів на 322,5 млн грн у заходи термомодернізації. В тому числі залучено майже 72 млн грн для 226 ОСББ — це третина всіх об’єднань багатоквартирних будинків області.

Житомир також входить у число 31 місто України, які виявили бажання взяти участь в пілотному проекті Уряду з термомодернізації багатоквартирних будинків. У 2020 році на повну потужність запрацює Фонд енергоефективності за новим принципом: «згори-донизу». Вагому роль в організації та виконанні проекту будуть відігравати муніципалітети.

Щоб взяти участь у проекті мешканці будинку повинні надати свою згоду на загальних зборах на участь у програмі та виплатити частину вартості проекту після його закінчення, коли матимуть реальну економію в платіжках.

«Мета Уряду – зробити так, щоб витрати людей на комунальні послуги були не більше 15% сімейного бюджету. Найефективніший спосіб знизити витрати – підвищити енергоефективність будівель. У платіжці дві складові – ціна тепла й обсяг споживання. Суттєво зменшити споживання можна коштом енергоефективних заходів. Економія від 25% до 60% тепла — веде до зменшення суми у платіжці», - наголосив Глава Уряду.

Довідково

В Україні 180 тис. багатоквартирних будинків, більшість – не енергоефективних.

Статутний капітал Фонду енергоефективності вже складає 2,7 млрд гривень. У держбюджеті на 2020 рік додатково передбачено 1,6 млрд грн.

Крім того, у 2020 р. Уряд виділив 400 млн грн на співфінансування «теплих кредитів» для населення та ОСББ на енергоефективність: утеплення будинків, встановлення індивідуальних теплових пунктів, лічильників, заміни вікон. До 70% ці витрати компенсовуватиме Уряд. Також додаткове відшкодування за заходи з енергоефективності передбачаються від місцевої влади.

Про це йдеться у прес-релізі, оприлюдненому на сайті ПА НАТО, за підсумками зустрічі Міжпарламентської ради Україна-НАТО у штаб-квартирі НАТО.

“Члени Міжпарламентської ради Україна-НАТО вкотре рішуче засудили постійні зусилля Росії щодо дестабілізації в Україні, під час обміну думками між заступником Генерального секретаря НАТО Мірчею Геоаною та іншими високопоставленими посадовими особами у штаб-квартирі НАТО у вівторок, 28 січня”, - зазначено у прес-релізі.

У документі також вказано, що на своїй першій офіційній зустрічі на посаді виконуючого обов'язки президента ПА НАТО Аттіла Местерхазі (Угорщина) наголосив на важливості міцного партнерства з Україною та постійній підтримці, яку надає Асамблея.

Офіційний сайт ПА НАТО також повідомляє, що на першому засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО 2020 року, члени ПА НАТО висловили тверду підтримку незалежності та територіальної цілісності України і рішуче засудили “незаконну та нелегітимну окупацію Росією Криму та  цілеспрямовану дестабілізацію на сході України”.

“Парламентарі країн членів НАТО та України надали свої оцінки розвитку подій після Паризького саміту 2019 року у Нормандському форматі, який, станом на сьогодні, залишається найбільш ефективним способом пошуку дипломатичного рішення. Учасники зустрічі застерегли, що досягнутий прогрес може відкотитися назад і попереду ще багато роботи”, - йдеться в оприлюдненому документі. 

У повідомленні також зазначається, що парламентарі детально обговорили щоденні порушення режиму припинення вогню на Сході України, прогрес у розведенні військ та  недавній обмін полоненими та порушення прав людини на окупованих територіях.

“Під час спілкування між парламентарями, ключовою темою були комплексні процеси впровадження реформ в Україні, в тому числі в секторі оборони та безпеки. Успішність проведення реформ є запорукою досягнення цілей України в європейській та євроатлантичній інтеграції”, - говориться у прес-релізі.

Сайт ПА НАТО також поінформував, що п'ятнадцять парламентарів з країн НАТО та одинадцять народних депутатів України взяли участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО під головуванням виконуючого обов'язки президента ПА НАТО Местерхазі та Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, який є співголовою Міжпарламентської ради.

“ПА НАТО та Міжпарламентська рада продовжуватимуть підтримувати Україну на шляху реформ. Парламентська Асамблея НАТО буде наочно демонструвати свою підтримку та готовність до подальшої співпраці з Україною під час весняної сесії Парламентської Асамблеї НАТО, яка буде проходити 22-25 травня 2020 року у Києві”, - йдеться у документі.

Довідково:

Міжпарламентська рада Україна-НАТО була створена у 1998 р. для забезпечення повної прозорості у виконанні Хартії Україна – НАТО, а також для підвищення ролі парламентів та їх участі у співпраці між НАТО та Україною. З цього часу Міжпарламентська рада стала більш широким форумом, де члени можуть обговорювати будь-які питання, що становлять взаємний інтерес. Міжпарламентська рада Україна-НАТО збирається двічі на рік: один раз у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО та один раз в Україні. Її засідання також є відкритими для членів Підкомітету політичного комітету з питань партнерства НАТО.

Сьогодні, 31 січня, під головуванням голови ОДА Владислава Скальського відбулось засідання регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2020 році.

До складу регіональної комісії включено представників ОДА, обласної Ради, громадських об’єднань та Агенції регіонального розвитку Вінницької області.

Очільник області проінформував, що на конкурс подано 65 інвестиційних проєкти на запропоновану суму фінансування за рахунок коштів ДФРР майже 733 млн.грн.

 «Основним нормативним документом, який визначає процедуру відбору проєктів, є Порядок підготовки оцінки та відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку та проєктів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету», що можуть реалізуватись коштом ДФРР, затвердженого постановою КМУ від 18 березня 2015 року № 196.

Оцінка здійснюється кожним членом комісії по конкретному проєкту за відповідними критеріями. Максимальна кількість балів по кожному критерію – 20, максимальна оцінка по проєкту – 100 балів», - зазначив Владислав Скальський.

Усі члени регіональної комісії ознайомилися та опрацювали проєкти, які надійшли на конкурсний відбір та здійснили їх оцінювання за встановленими критеріями. Результати оцінки занесені до таблиць індивідуальної оцінки проєктів.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з президентом компанії SOCAR Ровнагом Абдуллаєвим.

Глава держави зазначив, що українська влада сприятиме реалізації спільних з компанією SOCAR проектів у сферах постачання нафти та газу.

Сторони обговорили можливості інвестування у газотранспортну галузь України.

Володимир Зеленський наголосив на важливості реалізації домовленостей щодо роботи компанії SOCAR в Україні, які були досягнуті під час його візиту до Азербайджану в грудні минулого року.

У зустрічі також взяли участь віце-президент SOCAR Ельшад Насіров і керівник представництва SOCAR в Україні Ельчін Мамедов.

У Брюсселі Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь у засіданні Ukraine-NATO Interparlamentary Council.

Під час виступу Перший Віце-спікер запевнив про незмінність українського курсу на набуття членства в НАТО.

В обговоренні насамперед зосередилися на поглибленні співпраці між військовими України та НАТО в Чорноморському та Східносередземноморському регіоні. Водночас основним пріоритетом у роботі з Альянсом, на думку Руслана Стефанчука, є приєднання України до Програми розширення можливостей (EOP). Зазначена програма є технічним інструментом практичної взаємодії наших військових для зміцнення їх взаємосумісності з підрозділами держав-членів НАТО.

Окремо зазначили, що необхідно активізувати вирішення питання надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Перший заступник Голови Верховної Ради України закликав de jure визнати те, що Україна робить de facto.

Також Перший віце-спікер запевнив членів ради, що парламент України підтримуватиме й надалі законодавчі ініціативи, спрямовані на підняття рівня безпеки й оборони нашої держави.

Наостанок Руслан Стефанчук запросив на весняну сесію Парламентської асамблеї НАТО, що відбудеться 22-25 травня 2020 року в м. Київ.

Сьогодні всім демократичним державам варто об’єднати зусилля, щоб уникнути агресії, заявив Президент України Володимир Зеленський після переговорів з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою.

«Європа і світ не мають права сьогодні мовчати, як це було у 39-му році. Європа і світ не мають права на байдужість і бездіяльність. Тільки згуртованість світу зможе дати відсіч будь-якій агресії і вберегти людство від нових страждань», – сказав він.

Володимир Зеленський наголосив, що сьогодні, в день відзначення 75-річчя визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау, Україна разом зі світом вшановує пам'ять жертв Голокосту і дає клятву ніколи не допустити повторення однієї з найтрагічніших сторінок в історії людства.

«Як відповідальні демократичні держави ми назавжди кажемо «ні». «Ні» тоталітарним ідеологіям, «ні» ксенофобії, агресії, будь-яким проявам репресій, ненависті та нетерпимості», – наголосив Глава Української держави.

Крім того, Президент України зазначив, що сьогодні на території колишнього концтабору Аушвіц-Біркенау разом із Президентом Польщі Анджеєм Дудою і лідерами низки держав молитиметься за людське життя як найцінніше на планеті.

«Добро та милосердя сильніші за будь-які геополітичні амбіції. Добро і милосердя, я впевнений, завжди переможуть», – резюмував Володимир Зеленський.

Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке пройшло під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.  Це перше спільне засідання нового складу українського Уряду та нового складу Європейської Комісії. Сторони обговорили низку важливих питань та ухвалили спільну заяву.

Рада відзначила амбітні плани українського Уряду та підтвердила продовження надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Крім того, позитивно оцінено зміцнення політичної асоціації, економічної інтеграції України з Європейським Союзом та конкретні результати на цьому шляху, такі як зростання двосторонньої торгівлі.

У спільній заяві ЄС відзначив суттєвий прогрес реформ в Україні та наголосив на необхідності їх продовження, зокрема, для створення прозорих та рівних умов для бізнесу та інвестиційної діяльності. Рада, серед іншого, відзначила створення Вищого антикорупційного суду, відновлення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також рішення Конституційного Суду про незаконність електронного декларування майна для громадських активістів.

ЄС надав позитивну оцінку крокам Уряду з наближення національного законодавства у сфері цифрової економіки до європейського права. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати цифрову трансформацію України, включно з програмою електронного управління та цифрової економіки. Сторони домовилися надалі співпрацювати у протидії дезінформації, гібридним та кіберзагрозам.

В спільній заяві за підсумками Ради асоціації сторони окремо відзначають важливість України як стратегічної держави у сфері транзиту газу. Україна та ЄС підкреслюють важливість подальшого впровадження реформ в енергетичній галузі, зокрема, забезпечення незалежності енергетичного регулятора та інспекції ядерного регулювання, створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії. У тексті документу йдеться також про важливість нової Газової директиви та необхідність дотримання державами-членами ЄС спільних газових правил.

Сторони приділили окрему увагу співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища та боротьбі із наслідками змін клімату. Зокрема, вони домовилися про подальші кроки задля захисту довкілля та зниження рівнів викидів вуглецю у рамках Європейської зеленої угоди та погодилися надалі спільно впроваджувати амбітну політику із захисту довкілля, зокрема, для виконання зобов'язань за Паризькою кліматичною угодою. 

Рада асоціації відзначила, що український Уряд успішно стабілізував макроекономічну ситуацію, а також привітала кроки влади до відкриття ринку землі на основі верховенства права, принципів прозорості, справедливості та інклюзивності.

Рада асоціації звертає увагу на важливість залучення регіонів України до євроінтеграції та ініціативу Уряду з відкриття регіональних офісів євроінтеграції, які  сприятимуть зв’язкам українських регіонів з ЄС. Сторони також підтвердили спільний намір продовжити роботу над відкриттям курсів Коледжу Європи для українських державних службовців.

У тексті заяви сторони також підтримують зацікавленість України розширити участь у програмах ЄС, зокрема таких як  «Креативна Європа» та «Горизонт Європа».

Європейський Союз підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і позитивно відзначив зусилля України з мирного врегулювання на Донбасі. Сторони рішуче засудили порушення територіальної цілісності та суверенітету України, яке розпочалося актами агресії збройних сил Російської Федерації з лютого 2014 року.  

ЄС нагадав, що тривалість санкцій проти Російської Федерації як і раніше залежить від повного виконання сторонами Мінських домовленостей, звернувши особливу увагу на відповідальність Російської Федерації.  

ЄС підтвердив свою політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим. ЄС також засудив погіршення ситуації з правами людини у Криму. У спільній заяві Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини також в окремих районах Луганської і Донецької областей. 

ЄС засудив проведення так званих "місцевих виборів" у Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без узгодження з Україною, відкриття залізничного сполучення та подальшу мілітаризація Криму, а також Чорного та Азовського морів. Рада асоціації закликала Російську Федерацію забезпечити безперешкодне та вільне судноплавство через Керченську протоку у відповідності до міжнародного права.  

Повний текст спільної заяви українською ( .docx , 36.63 Кб )

Повний текст спільної заяви англійською ( .docx , 33.66 Кб )

Сьогодні, 28 січня, голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський разом із директоркою Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Людмилою Грабович  в облдержадміністрації зустрівся із активом Крижопільського району.

Ключова тема розмови –  утворення опорних медичних закладів на Вінниччині, зокрема, ситуація щодо визначення статусу Крижопільської окружної лікарні інтенсивного лікування.

На зустрічі були присутні члени робочої групи, делегованої від громадськості району, до складу якої увійшли депутати районної ради, сільські голови та медики.

Варто зазначити, що 15 січня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». Це дозволить покращити доступність медичної допомоги, сконцентрувати інвестиційні ресурси та розбудувати мережу надання медичних послуг в Україні.

Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної Методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та обласних державних адміністрацій.

Як відомо, Крижопільська ОЛІЛ (окружна лікарня інтенсивного лікування) не потрапила до відповідного переліку. Тож чимало запитань присутніх стосувалися саме організації роботи лікарні в нових умовах.

В ході розмови Владислав Скальський запевнив, що про закриття Крижопільської ОЛІЛ в жодному разі не йдеться.

«Крижопільська ОЛІЛ в 2019 році отримала фінансування в розмірі 27 млн 685 тис.грн. Згідно нової концепції, коли гроші сплачуються НСЗУ за конкретні надані медичні послуги, можна прогнозувати фінансування, за заключними з НСЗУ договорами,в розмірі 32 млн 65 тисяч грн. Відтак, в наступному році на вторинному рівні лікарня може розраховувати на збільшення обсягу фінансування на понад 20%. Всім лікарням вторинного рівня варто сконцентруватися на плановій діяльності, адже це і є гарантією фінансового благополуччя та належної зарплати для медичних працівників. В цьому полягає філософія реформи і в цьому ми вже мали змогу переконатися на первинному рівні», – наголосив керівник регіону.

Взявши слово, голова Крижопільської райдержадміністрації Валентин Панчук повідомив, що у зв’язку зі загальною стурбованістю мешканців району, 27 січня відбулась позачергова сесія районної ради, головним питанням якої було обговорення статусу Крижопільської лікарні у реформуванні медичної галузі Вінниччини. Відтак, громадськість підтримала утворення робочої групи щодо вирішення питання про включення комунального некомерційного підприємства «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» до переліку опорних закладів охорони здоров’я Вінницької області. За його словами, робоча група покликана перевірити об’єктивність розрахунку критеріїв визначення опорних закладів та напрацює план дій щодо перегляду можливості надання статусу опорної лікарні.

Водночас, за словами директорки Департаменту охорони здоров’я Людмили Грабович, у відділенні екстреної та невідкладної медичної допомоги медзакладу немає жодного лікаря із невідкладних станів. Відділення не відповідає сучасним вимогам надання екстреної та невідкладної допомоги як за оснащенням, так і за кадровим забезпеченням. У відділенні інтенсивної терапії неможливо забезпечити надання медичної допомоги 24/7, адже в лікарні працює лише три, замість передбачених п’яти, лікарів анестезіологів-реаніматологів. Відтак, надавати медичну допомогу у цілодобовому режимі в стаціонарних умовах, згідно вимог НСЗУ, в Крижопільській ОЛІЛ можуть лише відділення акушерства/гінекології та хірургії.

«Через відсутність кадрів та відповідного обладнання Крижопільська ОЛІЛ не може надавати допомоги пацієнтам з важкою серцево-судинною та судинно-мозковою патологією (інсульти, інфаркти), складною неонатальною патологією, політравмами. Через брак відповідних спеціалістів, неможливо забезпечити надання медичної допомоги 24/7. Лікарня не може надавати допомогу як опорна, тобто багатопрофільна інтенсивного лікування І рівня, з таких основних напрямків як педіатрія, терапія, травматологія, неврологія, інфекційні захворювання,. Основна вимога НСЗУ – шість та більше лікарів відповідної спеціальності, водночас, коли у відділеннях лікарні працює один-два спеціалісти», – констатувала керівник профільного департаменту облдержадміністрації.

Підсумовуючи почуте, голова облдержадміністрації зауважив, що саме якісне надання невідкладної допомоги –головний пріоритет реформи екстреної медицини. Відтак, необхідним завданням цього року є покращення умов надання послуг, оновлення обладнання, підвищення кваліфікації медиків. 

«Лікарі невідкладної допомоги мають бути забезпечені всім необхідним для порятунку людських життів. Без необхідного обладнання чи за відсутності необхідних спеціалістів, маємо констатувати, що лікарня не готова виконувати функції з невідкладної медичної допомоги. Хто нестиме відповідальність за те, що не вдалося врятувати людське життя?», –  наголосив керівник регіону.

Нагадаємо, що на вторинному рівні медичну допомогу у Крижопільському районі надає Крижопільська ОЛІЛ, у складі якої функціонують поліклініка потужністю 260 відвідувань в зміну та стаціонарні відділення загальною потужністю 142 ліжка.За даними Національної служби здоров’я України, лікарня претендує на наступні пакети послуг: терапія/педіатрія, хірургія, пологи, амбулаторна допомога, пріоритетний пакет по амбулаторній допомозі (діагностичні обстеження), психіатрія.

Крижопільська ОЛІЛ обслуговує населення Крижопільського району – 32 616 осіб та Піщанського району – 20 412 осіб, відтак, загальна чисельність – 53 028 осіб. Водночас, згідно нормативів, багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування І рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тисяч осіб. Окрім того, згідно вимог НСЗУ, опорний заклад повинен мати відділення екстреної та невідкладної медичної допомоги для забезпечення первинного огляду пацієнта з визначенням його маршрутизації. Готовність Крижопільської ОЛІЛ до підписання угод з НСЗУ складає – 93,75%, не всі лікарі зареєстровані в електронній системі охорони здоров'я E-health.

Президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда обговорили двосторонні відносини під час робочого візиту Глави Української держави до Республіки Польща з метою участі у відзначенні 75-річчя визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Володимир Зеленський після перемовин з Анджеєм Дудою наголосив, що Україна дозволила пошукові роботи, і польські експерти провели перші розкопки у Львівській області. На черзі – відновлення польською стороною пошкодженої української могили на горі Монастир.

«Нам вдалося знизити градус емоцій навколо спільного трагічного минулого, і сьогодні наші країни з відкритим серцем рухаються вперед, у майбутнє, – сказав Президент України в заяві для ЗМІ в місті Освенцимі. – Віднині у наших відносинах ми акцентуємо увагу на тому, що нас об’єднує».

Зі свого боку Анджей Дуда подякував і назвав жестом дружби те, що в Єрусалимі подружжя Зеленських поклало червоно-білі квіти до ділянок монумента «Долина знищених громад», присвячених пам’яті єврейських громад України та Польщі, знищених під час Голокосту.

Глава Української держави зауважив, що цього року Україна та Польща планують провести низку спільних заходів.

«Вірю, що одним із них стане візит пана Президента Дуди в Україну», – сказав Володимир Зеленський.

Він подякував Польщі за підтримку територіальної цілісності, суверенітету України та наголосив, що наша держава цінує надійну підтримку в питанні європейської та євроатлантичної інтеграції з боку Анджея Дуди та Польської держави.

«Ми маємо повне порозуміння та довіру. Віримо, що тільки так і повинно завжди бути між нашими країнами, між Україною та Польщею», – додав Президент.

Також глави держав під час зустрічі погодили питання подальшої економічної співпраці.

«Польща – наш четвертий найбільший торговельний партнер. Я впевнений, що польські інвестори належним чином оцінять реформи та покращення бізнес-клімату в Україні», – підкреслив Володимир Зеленський.

«Ми сьогодні домовились і надалі розбудовувати та зміцнювати наше стратегічне, дружнє партнерство», – наголосив Глава Української держави.

Президент Польщі Анджей Дуда подякував Президенту України за участь у заходах з нагоди 75-ї річниці визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Новий комплекс Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», буде забезпечувати в 4 рази більше трансплантацій кісткового мозку — до 100 замість 25-ти. Про це сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час перевірки процесу будівництва нового комплексу лікарні. 

«Завітав сьогодні до Охматдиту, щоб на власні очі перевірити стан ремонтних робіт. Будівництво цього корпусу почали 9 років тому. Цей багаторічний «довгобуд» декількох поколінь влади Уряд скоро завершить. Тільки уявіть собі — його введення дозволить забезпечити, наприклад, не 25 операцій з трансплантації кісткового мозку, а до 100. Це не просто цифри, це в чотири рази більше дитячих життів, які ми зможемо врятувати», — сказав Олексій Гончарук.

Він також додав, що, якщо на сьогодні щорічно є можливість прийняти на лікування 20 тис. дітей, то із повноцінним запуском роботи Охматдиту спроможність прийняти на лікування зросте до 32 тис. дітей.

Завершувальна хвиля будівництва почалась в грудні минулого року за ініціативою Президента України, Уряду та за підтримки депутатів Верховної Ради, які виділили на це додаткове фінансування.

«Здоров’я українців – пріоритет Уряду, а запуск Охматдиту – частина урядової програми з якісної та доступної медицини в Україні. Інша не менш важлива частина — будівництво нових центрів екстреної медицини. Вже цього року ми побудуємо 200 таких центрів», — сказав Глава Уряду.

За його словами, пріоритет для його команди — врятувати в цьому році якомога більше людських життів, зокрема, надавши їм доступ до якісної медицини.