Топ новини

Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська зустрілися зі спортсменами Національної дефлімпійської збірної України, які здобули третє командне місце на ХІХ зимових Дефлімпійських іграх 2019 року в Італії.

«Найголовніше в цій перемозі – те, що ви показали всім нам, усім українцям, усьому світові, які ви сильні, незламні духом. Завдяки вам в Україні з’являється відчуття перемоги», – сказав Глава держави, звертаючись до спортсменів.

Володимир Зеленський привітав медалістів з успіхом і вручив їм державні нагороди.

«Не ви заслуговуєте на ці державні нагороди, а ці нагороди заслуговують на вас», – додав він.

Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич подякував Главі держави за увагу до людей з інвалідністю.

«Не вперше ви приділяєте увагу людям з інвалідністю. Ми цю увагу бачимо. Це дуже значуще для країни, яка сьогодні розпочинає новий етап розвитку», – зазначив Валерій Сушкевич.

Окремо президент Спортивної федерації глухих України Леонід Касіцький підкреслив, що команда їхала на Дефлімпійські ігри з піднесеним настроєм завдяки, зокрема, підтримці першої леді, яка під час проводів звернулася до спортсменів мовою жестів.

«Ми були дуже вражені. Відчули сильний підйом і вашу підтримку», – зауважив він, звертаючись до Олени Зеленської.

Уряд схвалив два законопроекти, які регулюватимуть роботу суду присяжних.  Пропонується покласти на такий суд визначення винуватості чи невинуватості обвинуваченого в кримінальних провадженнях, де передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 років або довічного ув’язнення. Раніше ця норма була відсутня.

Крім того, передбачається, що справи слухатимуться півтора місяці, а не півтора роки як зараз; збільшення кількості присяжних з трьох до семи; зменшення кількості суддів, які розглядатимуть справу, з двох до одного. 

«Спрощуємо порядок формування списку присяжних: виключаємо з процедури його формування місцеві ради, які місяцями затягували затвердження списків. Ці обов’язки передаємо безпосередньо теруправлінням Державної судової адміністрації», - зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

До слова, вердикт суду присяжних можна буде оскаржити в апеляційному порядку.

До Верховної Ради України з нагоди Дня Святого Миколая завітали діти з різних регіонів України. Вони побували на екскурсії Будинком парламенту, відвідали «Освітній Центр» і спробували себе у ролі народних депутатів у залі пленарних засідань.

Зі святом дітей привітав сам Святий Миколай, побажав їм миру, злагоди та закликав «бути хорошими дітьми, з яких виростуть майбутні народні депутати».

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков також привітав гостей Парламенту з прийдешнім Днем Святого Миколая та новорічно-різдвяними святами. Він зазначив, що свят попереду буде багато і висловив сподівання, що вони минуть добре й мирно.

«Я дуже сподіваюся, що у ваших домівках буле тепло, затишно та комфортно і під час свят, і протягом усього вашого довгого і щасливого життя», - сказав Голова Верховної Ради України і побажав усім, щоб у країні нарешті запанував мир. «Це, мабуть, головне, чого сьогодні так потребує кожна людина і кожна дитина в нашій державі», - додав він.

При цьому Голова Верховної Ради України запевнив, що і він особисто і колеги-депутати робитимуть максимум для того, щоб це сталося і в країні відбулися дійсно позитивні зміни. «Я хочу, щоб через рік ви знову прийшли до стін Верховної Ради, усміхалися. І тоді вже ми з вами будемо говорити про всі ті позитивні зміни, які відбулися у вашому житті», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту поспілкувався з дітьми та запропонував проголосувати за регламент святкового зібрання. Діти дружно підтримали пропозицію і спробували себе у ролі народних депутатів. Вони проголосували «за мир і щасливе майбутнє України».

Участь у привітанні дітей також взяли народні депутати Дмитро Лубінець, Лариса Білозір, Микола Кучер, Сергій Вельможний, Олександр Сухов та Олександр Лукашев.

Cьогодні, НАК «Нафтогаз України» отримав від «Газпрому» $2,9 млрд компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу.

«Перемога, що важлива і суттєва для країни — НАК «Нафтогаз України» отримав від «Газпрому» $2,9 млрд компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Це доводить правильність нашої стратегії - грати чесно, виконувати європейські правила та твердо стояти за інтереси України»,- відмітив Олексій Гончарук.

Прем’єр-міністр подякував Президенту, всій команді Уряду та Офісу Президента, Нафтогазу, юристам, дипломатам та всім причетним до цієї перемоги за роботу.

Слід нагадати, що 20 грудня в Мінську було підписано протокол, яким передбачалася пакетна угода з виплатою «Газпромом» «Нафтогазу» $2,9 млрд.

В Україні вже демонтовано 46 незаконних АЗС та вилучено 1,3 тис. тонн паливно-мастильних матеріалів на суму 33,4 млн грн. Також розпочато 18 кримінальних проваджень.

«В Україні існує проблема нелегальних автозаправних станцій. Нещодавно дав доручення Державній фіскальній службі разом із правоохоронними та іншими органами контролю до 9 січня 2020 року вирішити цю проблему. Станом на сьогодні вже закрили 46 таких АЗС. І робота в цьому напрямку активно триває. Всі АЗС будуть працювати з ліцензіями або не будуть працювати взагалі», — сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Він додав, що 31 суб’єкт господарювання вже подав документи для отримання ліцензій.

Нагадаємо, що тема нелегального ринку пального — одна з актуальних проблем, над вирішенням якої працює Уряд. Її також обговорювали представники українських мереж АЗС на нараді з Президентом України Володимиром Зеленським на початку цього тижня.

Під час зустрічі з Главою держави також обговорювалось питання зниження цін на пальне через зміцнення курсу гривні. Мова йде, зокрема, про зниження реальної ціни на табло, замість традиційного збільшення акційних пропозицій в мережевих програмах лояльності.

На цьому наголосив голова облдержадміністрації Владислав Скальський під час щотижневої апаратної наради з керівниками структурних підрозділів ОДА.

21 листопада очільник регіону провів зустріч із жителями селища Тростянець з метою пошуку шляхів розв’язання проблемних питань, пов’язаних із діяльністю на території району державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод».

Під час наради Владислав Скальський зазначив: «Днями у Тростянці були організовані громадські слухання. З 2017 року, коли фактично було відновлено виробництво біоетанолу, сольвентів та інших хімічних продуктів, барда потрапляла на бардополя у м.Тростянець. Враховуючи зміни у технологічному циклі та пришвидшення хімічних процесів під час виробництва, барда отримала нові негативні якості. Фактично два роки жителі Тростянця, особливо влітку, страждали від нестерпного смороду. Минулого тижня проведено низку зустрічей, зокрема, із керівництвом Фонду державного майна України, а також з керівництвом концерну «УКРСПИРТ». Врешті, під час проведення громадських слухань ми дійшли згоди, яка полягає в тому, що державне підприємство «Тростянецький спиртовий завод» більше жодної краплі барди не виливатиме на бардополя». 

За результатами громадських слухань буде складено протокол, де сторони конфлікту зафіксують конкретні домовленості.     

«Відтепер 100% мелясної барди буде відвантажуватися на переробку до Юзефо-Миколаївської біогазової установки в Козятинському районі. Наразі підприємці напрацьовують пропозиції щодо вирішення питання з обсягом тієї барди, яка є на бардополях Тростянця», - зауважив Владислав Скальський.

Президент України Володимир Зеленський закликав скоординувати зусилля державної влади та органів місцевого самоврядування для ефективного запуску держпрограм, спрямованих на забезпечення житлом учасників Антитерористичної операції/Операції об'єднаних сил та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

«Щоб реалізувати ці державні програми, головне завдання – скоординувати зусилля державної влади та органів місцевого самоврядування», – сказав Президент під час засідання Ради розвитку громад та територій.

Володимир Зеленський нагадав, що в листопаді було вирішено запустити програму кредитування, яка передбачає довгострокову державну позику під 3% річних на строк до 20 років при мінімальному власному внеску позичальника до 6% від вартості житла.

Зі свого боку міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда наголосила, що забезпечення житлом є механізмом соціалізації та інтеграції до нормального життя і ветеранів, і ВПО.

«У нас так склалося до приходу у владу нашої команди, що до ветеранів і внутрішньо переміщених осіб постійно ставилися, як до певного тягаря для держави. Це – неправильно», – зауважила Оксана Коляда.

Міністр повідомила, що житла потребують майже 80 тис. ветеранів та 400 родин внутрішньо переміщених осіб.

Також Оксана Коляда зазначила, що Мінветеранів уже розробило концепцію державної цільової програми щодо забезпечення житлом ветеранів і ВПО, яку вже скеровано на погодження з усіма необхідними органами влади.

«Це було зроблено на виконання вашого указу, пане Президенте. Я сподіваюся, що ми її дуже швидко погодимо та ухвалимо», – заявила міністр.

За результатами засідання Президент України зазначив, що розробленої урядом програми кредитування доступного житла недостатньо. Адже таким чином не вирішується, наприклад, проблема черг на житло для воїнів-інтернаціоналістів. Глава держави впевнений, що можна за рік закрити це питання, якщо одночасно реалізовувати програми як на державному, так і на місцевому рівнях.

«Ми хотіли з самого початку, пані Оксано, звернутися до всіх мерів і голів ОДА, щоб вони допомогли знайти місця та нерухомість. Щоб ви проговорили на своєму рівні з головними будівельними підрядниками й пішли назустріч людям», – зазначив Володимир Зеленський.

Також Президент заявив, що повинні існувати програми кредитування і для працевлаштованих, і для тих, хто не має змоги оплатити позику.

«Хочу, щоб ми з вами на рівні голів ОДА у ваших областях взяли інформацію з кожного міста, де можна побудувати таке житло. У деяких випадках воно має бути навіть безкоштовним. Упевнений, що це можна зробити», – наголосив Президент, закликавши підготувати таку інформацію до кінця січня.

Уряд сьогодні ухвалив рішення, яке дозволяє перерахувати тариф та зменшити суму в платіжці за тепло до 30%. Це результат спільної роботи нашої команди та виконання доручення Президента України Володимира Зеленського.

Так, відсьогодні теплопостачальники можуть перерахувати платіжки. За попередніми розрахунками, платіжка за грудень може бути вже нижча на 30%. Від міста до міста цифра може різнитись.

За словами Прем'єр-міністра Олексія Гончарука, всі відповідні інструменти для проведення перерахунку сьогодні Уряд  надав місцевій владі.

"Щойно на Раді розвитку громад і територій звернувся до міських голів та органів місцевого самоврядування, аби вони провели відповідні перерахунки. Українці повинні відчути зміни у своїх платіжках вже зараз, а не через 3-5 років. Ми дали необхідний механізм. Тепер  відповідальність — на владі на місцях", – зауважив Олексій Гончарук.

Президент Володимир Зеленський зустрівся з новопризначеним Послом України у США Володимиром Єльченком.

Під час зустрічі було обговорено перспективи подальшого розвитку українсько-американських відносин.

Глава держави окремо наголосив на необхідності збільшення американських інвестицій в економіку України.

Уряд спрямував 46 млн грн у регіони для погашення заборгованості із заробітної плати лікарям. Таке рішення ухвалено сьогодні на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів.

«Це вимушена акція допомоги місцевій владі вирішити проблему неефективного розподілу місцевих бюджетів», — сказав  Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. Він додав, що для цього Комітет Верховної Ради з питань бюджету має затвердити відповідне рішення. 

Кабінет Міністрів України на засіданні 18 грудня схвалив низку рішень для поліпшення медичних послуг. 

Зокрема, Уряд продовжив пілотний проект на 2020 рік щодо трансплантації. Це дозволить розширення учасників пілотного проекту, щоб укласти договори з усіма, хто робить трансплантацію і має ліцензію на трансплантацію. Також дозволить передбачити можливість використання коштів на оплату трансплантату із-за кордону.

Крім того, вдосконалено прозорість процедур для лікування українців за кордоном. Затверджено механізм комунікації на сайті МОЗ щодо статусу розгляду деперсоніфікованих  заявок пацієнтів. Люди отримають можливість слідкувати прозоро за етапами розгляду заявок на різних етапах, розуміти терміни їх задоволення.

Також Уряд прийняв рішення щодо вдосконалення системи охорони здоров'я щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу в Україні. ВІЛ - це одна із найбільш небезпечних хвороб, яку можна вирішити лише комплексним підходом зі сторони охорони здоров`я та соціальних послуг. Тому  було прийнято рішення, що Національну раду з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу  очолить Міністр охорони здоров’я, а заступником стане Міністр соціальної політики. Таким чином буде покращено координацію зусиль Уряду щодо боротьби з ВІЛ/СНІД.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Президентом Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ) Георгієм Церетелі. Голова Парламенту наголосив на важливості взаємодії між Верховною Радою України і Парламентською асамблеєю Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Дмитро Разумков зазначив, що перед Україною і країнами-членами ОБСЄ стоять великі виклики щодо закінчення війни, зокрема, припинення вогню на лінії зіткнення. Від імені Українського Парламенту він подякував ПА ОБСЄ за сталу підтримку територіальної цілісності і суверенітету України. «Ми сподіваємося, що найближчим часом мандат спеціальної моніторингової місії ОБСЄ буде розширено у рамках виконання домовленостей, яких було досягнуто під час Нормандської зустрічі», - зазначив він. Голова Парламенту також акцентував увагу на тому, що робота СММ ОБСЄ за принципом 24/7 є дуже важливим фактором стабілізації ситуації на Донбасі. За його словами, коли працює ОБСЄ, спостерігається тиша на всіх напрямах, а отже розширення мандату дасть змогу виконати пункт про припинення вогню.

Голова Верховної Ради нагадав, що основними пунктами домовленостей є припинення вогню, розведення військ ще у трьох пунктах та обмін заручниками за принципом «всіх на всіх зазначених». Голова Верховної Ради наголосив, що виконуючи всі окреслені позиції, можна буде досягти миру, припинення військових дій на Донбасі, повернення громадян, які вимушені перебувати на тимчасово окупованих територіях, до нормального життя. 

Він поінформував Георгія Церетелі щодо швидкої реакції з боку Парламенту в законодавчій частині виконання домовленостей Нормандського формату. Зокрема, своїм рішенням Верховна Рада  продовжила дію закону про особливий статус Донбасу.

Ще одним важливим кроком з боку Парламенту, на переконання Дмитра Разумкова, має стати ухвалення закону про вибори, який діятиме на всій без виключення території України, та повернення окупованих територій під контроль України. «Принциповим питанням є те, що вибори можуть відбутися виключно за українським законодавством», - зауважив він.

Дмитро Разумков також наголосив на консолідованій позиції Парламенту, Уряду і Офісу Президента у питанні закінчення воєнних дій на Донбасі та встановлення там порядку і зазначив: «Для нас дуже важлива підтримка ОБСЄ, оскільки важко буде зупинити цей конфлікт без неї». 

Своєю чергою Георгій Церетелі високо оцінив результати зусиль з боку української влади у справі встановлення миру на Донбасі, ефективну комунікацію між всіма владними інституціями і запевнив українських парламентаріїв у всебічній підтримці з боку ПА ОБСЄ. «Для нас важливий ваш оптимізм», - підкреслив Президент ПА ОБСЄ.

У зустрічі також взяли участь: Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук,  Голова Постійної делегації  Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі Микита Потураєв та Заступник Голови Постійної делегації Артур Герасимов.

Україна та Азербайджан мають великий потенціал для посилення економічної співпраці, наголошує Президент України Володимир Зеленський.

«Ми детально обговорили з паном Президентом (Азербайджану. – Ред.) посилення нашого партнерства, що дуже важливо для наших країн», – сказав Глава держави у заяві для ЗМІ за результатами зустрічі з Президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим у Баку.

Володимир Зеленський зазначив, що посиленню співпраці сприятиме ефективна діяльність торгових домів.

«Нагадаю, що Торговий дім Азербайджану успішно працює в Києві з 2018 року, а сьогодні відкриють Торговий дім України в Азербайджані», – сказав Президент.

Також Глава держави нагадав, що сьогодні відбудеться Українсько-азербайджанський бізнес-форум.

«Упевнений, що ділові кола наших країн мають багато тем для діалогу, і ми сподіваємось на дуже чіткі, конкретні результати їхньої взаємодії», – наголосив Володимир Зеленський.

Глава держави зазначив, що ключове значення має подальше зростання взаємних інвестицій, серед іншого – завдяки реалізації великих спільних проектів.

«У цьому контексті добрим прикладом є придбання провідним мобільним оператором Азербайджану Bakcell мобільного оператора «Vodafone Україна». Це суттєво посилить український ринок телекомунікаційних послуг», – сказав Володимир Зеленський.

Президент упевнений, що цей приклад надихне й інших азербайджанських інвесторів.

«Я з радістю запрошую вас в Україну, де майбутня приватизація відкриє великі, дуже значні можливості для азербайджанського бізнесу», – наголосив Глава держави.

Уряд та Національний банк України запровадили традицію регулярних зустрічей для посилення координації монетарної та економічної політик в межах Меморандуму про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.

Зустрічі у  форматі “на каву” мають виключно координаційний характер та є майданчиком для діалогу, а не для ухвалення рішень. В них беруть участь Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, Голова Національного банку України Яків Смолій, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов, Міністр фінансів України Оксана Маркарова, члени Правління центробанку, заступники міністрів фінансового та економічного блоку Уряду. 

“Уряд, як і НБУ, незалежні один від одного, мають однакову мету - стабільна економіка, сильна фінансова система та, як результат, добробут українських громадян”, - коментує зустріч Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Так, в рамках сьогоднішньої зустрічі йшлося переважно про зміцнення курсу гривні та його вплив на інфляцію та економічне зростання. Зокрема, представники Національного банку відзначили, що це є позитивним для економіки в цілому, хоча в короткостроковій перспективі може мати певний негативний вплив на окремих сегментах.

"Завдяки зміцненню курсу гривні інфляція знизилася до 5,1% у листопаді та буде у проміжку 5% +/- 1 в.п. за підсумками року, тобто ціль з інфляції ми цього року виконали", - наголосив Яків Смолій.

Впливаючи на доходи Державного бюджету, міцніший курс водночас формує економію в частині витрат на валютних запозиченнях та обслуговуванні валютного боргу, а також на державних закупівлях імпортованих товарів (наприклад, медикаментів). Крім того, сильна гривня сприяє здешевленню енергоносіїв та зменшенню темпів трудової міграції.

Плюси від зміцнення курсу є і для компаній-експортерів, відзначили члени Правління НБУ. По-перше, це частково знижує собівартість продукції, яка буде спрямовуватися на експорт, адже до 50% витрат українських експортерів прямо чи опосередковано здійснюються в іноземній валюті (сировина, обладнання, паливо тощо). По-друге, укріплення обмінного курсу збільшує конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили.

Натомість, спад виробництва у металургії, який спостерігається в останні місяці, зумовлений не зміцненням курсу, а насамперед падінням цін на метали на світових ринках. Так, у вересні-жовтні 2019 року світові ціни на сталеву продукцію були на 20% нижчі, ніж рік тому. Як наслідок, падіння обсягів виробництва чорних металів спостерігається не лише в Україні, а й Німеччині, Франції, Іспанії. При цьому за несприятливих зовнішніх цінових умов українські металургійні заводи намагалися максимально корисно використати час та провести заплановані раніше ремонти, що і позначилося на показниках виробництва галузі. 

Учасники зустрічі дійшли згоди, що Україні важливо розвивати експорт товарів з більшою доданою вартістю, оскільки ціни на сировинні товари, до яких належать і метали, є більш залежними від зовнішніх ринків. Це дасть змогу зменшити вразливість української промисловості до світових тенденцій і забезпечити більш стійке економічне зростання.

Сторони також погодилися, що якісна взаємодія між Урядом та НБУ як незалежним регулятором передбачає інформування одне одного про важливі зміни, що відбуваються в економіці та фінансовій сфері, вплив цих змін на подальший розвиток економіки, реформи у всіх ключових секторах та сферах економічно-фінансової системи України.

Відтак, порядок денний таких зустрічей може включати обговорення питань інфляційної динаміки, стану економіки в цілому та у розрізі окремих галузей, зовнішньоекономічних тенденцій, нещодавні рішення у площині монетарної та фіскальної політик, стану грошово-кредитного та валютного ринків, ситуацію у сфері управління державним боргом тощо.

Довідково

Меморандум про взаємодію між Кабінетом Міністрів України та НБУ передбачає спільні зусилля інституцій для забезпечення цінової стабільності як необхідної передумови для стійкого економічного зростання в Україні, сприятиме поліпшенню очікувань населення і бізнесу, зокрема інфляційних, та підвищення довіри інвесторів до української економіки. Докладніше про Меморандум /за посиланням/. 

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах США в Україні Вільямом Тейлором.

Під час зустрічі Дмитро Разумков відзначив ефективну взаємодію між Україною і Сполученими Штатами Америки і подякував за допомогу в економічній та міжнародній сферах. «Ми відчуваємо значну допомогу з боку США і високо цінуємо потужний внесок у розбудову демократії і парламентаризму з боку Програми USAID RADA», - сказав Голова Парламенту.

Голова Верховної Ради підкреслив, що Парламент постійно отримує підтримку з боку Програми, з якою напрацьовано багато спільних напрямів діяльності. За його словами, народні депутати України високо цінують методологічну та організаційну допомогу Програми. Зокрема, за сприяння USAID RADA було розроблено і створено Освітній центр, в якому наразі проводять лекції для дітей з усіх куточків України.

У рамках реалізації Програми також проводяться виїзні засідання на округи мажоритарних народних депутатів з метою здійснення просвітницької діяльності щодо парламентаризму та демократичних перетворень, розробляються довідкові матеріали для новообраних народних депутатів та багато іншого. «Установи Уряду США забезпечують підтримкою досить важливий аспект діяльності Верховної Ради України», - наголосив Дмитро Разумков.

Окремо Голова Парламенту подякував за матеріально-технічну допомогу, яку надають США Україні, та висловив сподівання, що українсько-американські відносини будуть і надалі такими ж ефективними.

Дмитро Разумков також взяв участь у презентації Установ Уряду США у Верховній Раді України.

В рамках  Урядового проєкту  «Плюс 100 шкіл, 100 садочків та 100 стадіонів за 12 місяців» вже в наступному році Вінниччина сподівається отримати кошти Державного фонду регіонального розвитку на фінансування  понад півтора десятка об’єктів соціальної інфраструктури.

Про це розповів голова ОДА Владислав Скальський, відповідаючи на запитання журналістів під час брифінгу 16 грудня.

«Програма «Плюс 100 шкіл, 100 садочків та 100 стадіонів» чітко передбачає фінансування з ДФРР тих проектів, які мають розвитковий характер. Нагадаю: загальна сума Державного фонду регіонального розвитку в бюджеті країни на 2020 рік складає 7,5 млрд грн. Ми повинні сконцентруватись на тих об’єктах, які необхідно завершити, адже маємо досить багато прикладів довгобудів, призупинених будівництв з тих чи інших причин. Якщо ми бачимо,що конкретна опорна школа буде затребувана і вписуватиметься  в модель повністю децентралізованої Вінницької області, то, звичайно, вона потрапляє в цей перелік. Тобто, «у фокусі» – ті об’єкти, які необхідно завершити. Тоді ми матимемо введені в експлуатацію інфраструктурні об’єкти, які покращують надання тих чи інших послуг», - підкреслив Владислав Скальський.

Очільник області зазначив, що зараз вибудовується  своєрідна перспективна карта об’єктів, які покращуватимуть надання послуг в об’єднаних територіальних громадах, для проєктування та фінансування їх будівництва.

Нагадаємо: проєкти, анонсовані Урядом, передбачають  протягом року в кожній області побудувати в середньому  по 5 нових об’єктів соціальної інфраструктури: садочків, шкіл, стадіонів.

«Від Вінниччини ми подали 17 проєктів для державного фінансування, тож буде можливість вибору»,- зазначив голова ОДА.

Як пояснив Прем’єр – міністр України Олексій Гончарук, програмою Уряду «Плюс 100 шкіл, 100 садочків та 100 стадіонів за 12 місяців» пріоритет у державному фінансуванні надаватиметься реконструкції або капітальному ремонту існуючих опорних і великих шкіл, які знаходяться в зоні розташування малокомплектних навчальних закладів, що автоматично призведе до їх оптимізації.

Для кожної побудованої і реконструйованої школи будуть закуплені шкільні автобуси за рахунок субвенції МОНу.

До кожної побудованої або реконструйованої школи буде відремонтована дорога за рахунок субвенції з дорожнього фонду ОДА.

Принагідно Владислав Скальський  також відзначив, що у бюджеті 2020 року буде закладено рекордну суму коштів на ремонт та реконструкцію місцевих доріг, а саме  1 млрд 260 млн.( проти 800 млн грн. у 2019).

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Гахарією. Сторони підтвердили налаштованість на подальший розвиток українсько-грузинського стратегічного партнерства.

Президент України та Прем’єр-міністр Грузії підписали Положення про українсько-грузинську Стратегічну раду високого рівня, яка має стати ключовим механізмом двостороннього діалогу.

Під час зустрічі було обговорено можливості посилення взаємодії двох країн у питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції, а також у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН та Ради Європи.

Володимир Зеленський високо оцінив потенціал розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами, зазначивши, що Грузія є важливим перспективним ринком для українського експорту. Він також відзначив наявні можливості для активізації інвестиційної сфери.

У цьому контексті сторони домовилися про проведення чергового засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва вже у І кварталі 2020 року в Тбілісі.

13 грудня Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з Прем’єр-міністром Грузії Ґіорґі Ґахарія в рамках його офіційного візиту до України. В ході зустрічі глави українського та грузинського урядів обговорили питання посилення двостороннього співробітництва, зокрема у сфері торгівлі.

«Ми пропонуємо розпочати активну роботу над розвитком системи вантажних перевезень із використанням прямого міжнародного паромного сполучення між Україною та Грузією, а також над лібералізацією залізнодорожних паромних сполучень між портами України та Грузії. Проект, яким займаємося ми, та який буде рівнозначно цікавий Грузії – це транспортний коридор Балтійське море – Чорне море – Каспійське море. Ми розраховуємо на активну участь Грузії в цьому проекті», – сказав Олексій Гончарук.

Обговорюючи інфраструктурні проекти, Прем’єр-міністр України також додав: «Зараз проводяться концесійні конкурси щодо українських морських портів – Ольвії та Херсону. Представник Грузії є одним із учасників такого конкурсу. Ми дуже цінуємо інтерес ваших громадян та бізнесу до українських проектів».

Наступне питання, яке сторони обговорювали на зустрічі – це поглиблення інтеграції України, Грузії та Молдови до Європейського Союзу. Олексій Гончарук зазначив: «Важливо просувати ідею застосування нового поглибленого формату інтеграції для України, Грузії та Молдови. Таке поглиблення інтеграції може відбуватися у нещодавно запропонованому форматі Стратегія Тріо 2030. Для цього важливо спільними зусиллями відстоювати позицію, яку виклали в спільній заяві міністри закордонних справ наших країн».

Прем’єр-міністр Грузії зазначив: «Наш Уряд готовий докладати зусиль для зміцнення співробітництва наших народів та досягнення спільних результатів».

Насамкінець сторони обговорили необхідність структурування форматів двосторонньої співпраці та планування виконання спільних проектів, зокрема у сфері інфраструктури. 

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся із Заступницею Генерального секретаря ООН з політичних питань та миробудівництва Розмарі ДіКарло. Дмитро Разумков зазначив, що високо цінує співпрацю з Організацією об’єднаних націй і сподівається на продовження конструктивної взаємодії, особливо в умовах активного впровадження реформ в Україні.

Голова Парламенту підкреслив, що наразі в Україні склалася консолідована позиція різних гілок влади щодо впровадження реформ, і подякував представникам ООН за підтримку у їх просуванні, особливо в умовах збройного конфлікту на території нашої держави. 

«Закінчення війни і досягнення миру - це одна з найважливіших задач влади. Саме тому ми вдячні ООН за сприяння у покращенні гуманітарної ситуації на Донбасі та підтримку процесів, які принесуть мир в Україну», - зазначив він.

Дмитро Разумков поінформував учасників зустрічі про продовження дії Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (№2569) і акцентував увагу пані ДіКарло на тому, що вибори на тимчасово окупованих територіях мають відбуватися за українськими законами, відповідно до Конституції України та лише після припинення вогню. 

Також, на його думку, велику увагу слід приділити реінтеграції українських громадян. Голова Парламенту вважає «дуже правильними і необхідними моніторинг дотримання прав людини на Донбасі і в Криму, а також можливість моніторингової місії ООН доносити інформацію про реальну ситуацію в країні до суспільства про те, що відбувається у державі».  

«Сьогодні перед нами багато викликів сучасного швидкоплинного світу, які потребують вирішення. Україна є давнім членом і партнером ООН, тому сподіваємося, що наша взаємодія буде поглиблюватись і зміцнюватись», - підкреслив Голова Верховної Ради України. 

Своєю чергою пані Розмарі ДіКарло позитивно оцінила ситуацію в Україні, стан проведення реформ і кроки щодо встановлення миру. Вона запевнила у готовності ООН надавати підтримку Україні, у тому числі - під час майбутніх виборів.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук взяв участь у спільному заході глав урядів держав-членів ГУАМ - Організації за демократію та економічний розвиток. 

Делегації держав очолили Прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія, Прем’єр-міністр Республіки Молдова Йон Кіку, Віце-прем’єр-міністр Азербайджанської Республіки Алі Ахмедов.

Глави делегацій акцентували увагу на посиленні динаміки розвитку економічної співпраці країн-учасниць Організації. 

«Основною спільною метою держав-членів ГУАМ є зміцнення нашого економічного співробітництва. Для цього ми маємо виконати низку завдань. По-перше, створити інструменти функціонування зони вільної торгівлі. Створення ЗВТ є безумовним пріоритетом в умовах кризи, яка триває в світовій економіці, та значного зниження показників товарообігу. По-друге, на практиці реалізувати концепцію транспортного коридора ГУАМ. По-третє, посилити режим вільної торгівлі між нашими країнами шляхом взаємної лібералізації ринку послуг», – зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

За результатами зустрічі глави делегацій підписали Спільну заяву, в якій визначено чіткий намір відповідних держав вживати заходів для реального зміцнення економічного співробітництва держав-членів та збільшення обсягів товарообігу. 

Очільники митних адміністрацій держав-членів ГУАМ підписали два протоколи про наміри: щодо використання блокчейн-технологій у процесі верифікації сертифікатів походження товарів, а також щодо взаємного визнання Уповноважених Економічних Операторів.

«Найближчим часом ці протоколи про наміри будуть реалізовані. Обидва документи дуже важливі для налагодження ефективної роботи митниці та оперативного проходження товарами державних кордонів. Я впевнений, що це значно спростить торгівлю між нашими державами», – підкреслив Глава Уряду України.

Після підписання протоколів відбувся брифінг глав делегацій держав-членів ГУАМ. Відео брифінгу доступне для перегляду за посиланням: https://youtu.be/sH9LZCDofiw. 

Довідково

Україна головує в Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ з 1 січня 2019 року. Минулого року головування здійснювала Республіка Молдова.

Паралельно з зустріччю глав урядів держав-членів ГУАМ відбувся другий бізнес-форум ГУАМ під назвою «Державно-приватне партнерство в реалізації ключового проекту ГУАМ зі сприяння торгівлі та транспорту».